Педагогика

  • 3161. Наблюдения за изменениями в природе и ведение календарей природы в младших классах вспомогательной школы
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Восприятие неразрывно связано с мышлением. Если ученик воспринял только внешние стороны учебного материала и не уловил главное, то понимание, усвоение и выполнение задания будет затруднено. Мышление является главным инструментом познания. Оно протекает в форме таких операций, как анализ, синтез, сравнение, обобщение, абстракция, конкретизация. Все эти операции у умственно отсталых недостаточно сформированы и имеют своеобразные черты. В результате нарушенного анализа они затрудняются определить связи между частями предмета; устанавливают обычно лишь такие зрительные свойства объектов, как величину, цвет; при анализе предметов выделяют общие свойства предметов, а не их индивидуальные признаки. Из-за несовершенства анализа затруднен синтез предметов: выделяя в предметах отдельные их части, они не устанавливают связи между ними, поэтому затрудняются составить представление о предмете в целом. Ярко проявляются специфика операций сравнения, в ходе которого приходится проводить сопоставительный анализ и синтез а они нарушены. В итоге они проводят сравнение по несущественным признакам и часто по несоотносимым. Затрудняются устанавливать различия в сходных предметах и общее в отличающихся. Мыслительные операции развиваются медленно и с трудом. Для мышления умственно отсталого ребенка характерна конкретность (ребенок во власти единичных образов), ригидность (плохая переключаемость с одного вида деятельности на другую), некритичность (дети не могут самостоятельно оценить свою работу). Они часто не замечают своих ошибок; как правило, не понимают своих неудач и довольны собой, своей работой. Для всех умственно отсталых детей характерны сниженная активность мыслительных процессов и слабая регулирующая роль мышления. Умственно отсталые обычно начинают выполнять работу, не дослушав инструкции, не поняв цели задания, без внутреннего плана действия. Особенности восприятия и осмысливания детьми учебного материала неразрывно связаны с особенностями их памяти. Основные процессы памяти (запоминание, сохранение и воспроизведение) у умственно отсталых имеют специфические особенности, так как формируются в условиях аномального развития. Они лучше запоминают внешние, иногда случайные зрительно воспринимаемые признаки. Труднее ими осознаются и запоминаются внутренние логические связи; у них позже, чем у нормальных сверстников, формируется произвольное запоминание. Запоминание умственно отсталого ребенка замедленно, требуется много повторений. В процессе обучения запоминание может существенно улучшиться, но никогда не достигнет нормы. Как отмечают Л. В. Занков и В. Г. Петрова, слабость памяти умственно отсталых проявляется в трудностях не столько получения и сохранения информации, сколько ее воспроизведения. Воспроизведение процесс очень сложный, требующий большой волевой активности и целенаправленности. Из-за непонимания логики событий воспроизведение умственно отсталых носит бессистемный характер. Характерна незрелость восприятия, неумение пользоваться приемами запоминания и припоминания, что приводит умственно отсталых к ошибкам при воспроизведении. Наибольшие трудности вызывает воспроизведение словесного материала (слабо развита опосредствованная смысловая память). У умственно отсталых чаще, чем у детей в норме, наступает состояние охранительного торможения, выражены недостатки внимания: сужение объема внимания, малая устойчивость, трудности распределения внимания, замедленная переключаемость. С возрастом, под влиянием обучения и воспитания, объем внимания и его устойчивость несколько улучшаются, но никогда не достигают нормы. Для успешного обучения таких детей необходимо достаточно развитое воображение. У умственно отсталых оно отличается неточностью и схематичностью, так как их жизненный опыт беден, а мыслительные операции несовершенны формирование воображения идет на неблагоприятной основе. У умственно отсталых также отмечаются недостатки в развитии речевой деятельности, физиологической основой которой является нарушение взаимодействия между первой и второй сигнальными системами. По данным специалистов (М. Ф. Гнездилов, В. Г. Петрова и др.), у умственно отсталых страдают все стороны речи: фонетическая, лексическая, грамматическая. Отмечаются трудности звуко-буквенного анализа и синтеза, восприятия и понимания речи. В результате наблюдаются различные виды расстройства письма, трудности овладения техникой чтения, также снижена потребность в речевом общении. Также умственная отсталость проявляется и в нарушении эмоционально-волевой сферы, которая имеет ряд особенностей: недоразвитие эмоций, отсутствие оттенков переживаний, неустойчивость эмоций. Состояние радости без особых причин сменяется печалью, смех слезами и т.п. У некоторых умственно отсталых эмоциональные реакции не адекватны источнику (патологические эмоциональные состояния эйфория, дисфория, апатия). Учащиеся могут оставаться совершенно равнодушными к некоторым видам искусства. Иногда можно наблюдать у детей реакции, абсолютно неадекватные сложившейся ситуации. Необходимо учитывать и состояние волевой сферы умственно отсталых характерна слабость собственных намерений, побуждений, большая внушаемость. Это отличительные качества умственно отсталых детей. Как отмечают исследователи, умственно отсталые дети предпочитают в работе легкий путь, не требующий волевых усилий. Из-за непосильности предъявляемых требований у некоторых детей развивается негативизм, упрямство. Все эти особенности психических процессов умственно отсталых учащихся влияют на характер протекания их деятельности. Психология деятельности глубоко изучена дефектологами Г. М. Дульневым, Б. И. Пинским и др. Отмечая несформированность навыков учебной деятельности, следует прежде всего отметить недоразвитие целенаправленности деятельности, а также трудности самостоятельного планирования собственной деятельности. Умственно отсталые приступают к работе без необходимой предшествующей ориентировки в ней, не руководствуются конечной целью. В результате в ходе работы они часто уходят от правильно начатого выполнения действия, «соскальзывают» на действия, производимые ранее, причем переносят их в неизменном виде, не учитывая того, что имеют дело с иным заданием. Этот уход от поставленной цели наблюдается при возникновении трудностей, а также в случаях, когда ведущими являются ближайшие мотивы деятельности. Некритичность к своей работе также является особенностью деятельности этих детей. Таковы наиболее характерные особенности протекания познавательных и эмоционально-волевых процессов умственно отсталых детей. Нарушения высшей нервной деятельности, недоразвитие психических процессов являются причиной ряда специфических особенностей личности умственно отсталых учащихся. Психологи указывают, что, в отличие от сверстников с нормальным интеллектом, умственно отсталых характеризует ограниченность представлений об окружающем мире, примитивность интересов, потребностей и мотивов. Снижена активность всей деятельности. Эти черты личности затрудняют формирование правильных отношений со сверстниками и взрослыми. Все отмеченные особенности психической деятельности умственно отсталых детей носят стойкий характер, поскольку являются результатом органических поражений на разных этапах развития (пренатальный, натальный, постнатальный).

  • 3162. Наблюдения и опыты, межпредметные связи при обучении географии
    Информация пополнение в коллекции 01.02.2012
  • 3163. Навчальна програма для гуртка англійської мови "Нappy English"
    Методическое пособие пополнение в коллекции 15.11.2009

     

    1. Е.І.Пассов. Вчитель іноземної мови: майстерність і особа. М.: Просвіта, 1993.
    2. Приблизні авторські програми по іноземних мовах //Англійська мова та література № 26,2008
    3. Приблизні авторські програми по іноземних мовах //Англійська мова та література № 19-21,2009
    4. Англо-російський і російсько-англійський словник для школяра. Фонетика: Граматика: Лексика до розмовних тем. /Сост. А.А.Кадук.- К.: А.С.К., 2001.
    5. Англо-російський і російсько-англійський словник для школярів. Редактор Пронюшкин А.В. Київ, фірма «Логос», 1997.
    6. Сучасний англо-російський та російсько-англійський словник 50000 слів + граматика/ укладач Т.А. Сиротина Донецьк: ООО ПКФ «БАО», 2003.-992 с.
    7. 1.Г.Д.Томахин. По країнах мови, що вивчається: Англійська мова: Довідкові матеріали.- М.: освіта, 1993.
    8. Англійська мова: фонетика і граматика в таблицях: навчальний посібник / Під ред.. А.В. Климишина.- Харків: Ранок, 1998.-128 с.
    9. Англійська мова. Повний курс в одному томі: Російська версія. - 6 видання.- Харків: Каравела, 2005.- 688 с.
    10. Англійська крок за кроком: Курс для початківців. В 2 т. Т.1, Т.2 М.: ООО «Росмен- видат».-2000.- 558 с.
    11. The first Aid in Modern English Phonetics - Фонетична будова англійської мови: Методичні вказівки для студентів педагогічних університетів / Упорядники: О.А. Габріеля, Л. Г. Максименко, А. С. Чужик.- Луганськ: Альма-матер, 2003.-62 с.
    12. Вікна в англомовний світ ( історія, географія, соціальні аспекти, мовна ситуація).- К.: ООО «ІП «Логос», 2004.- 544 с.
    13. Англійська мова. Довідник для школяра.- М 31 Донецьк: ООО ПКФ «БАО», 2003.-448 с.
  • 3164. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
    Информация пополнение в коллекции 28.06.2010

    Його суть полягає в тому, щоб школярі отримані на уроках знання, уміння і навички могли легко актуалізувати у відповідний момент. Оскільки розумово відсталі учні схильні до уповільненого запам'ятовування і швидкого забування матеріалу програма передбачає його вивчення невеликими "порціями". При цьому значна кількість часу у ній відведена на повторення, узагальнення і закріплення. Повторення передбачає поступове розширення, а головне, поглиблення раніше вивчених знань. В основі будь-якого запам'ятовування є утворення часових зв'язків між новими подразниками, які поступають до кори головного мозку, і слідами від минулих подразників. При цьому, якщо новий подразник потрапляє в середовище однорідних, близьких для нього по суті подразників - то суб'єкт краще зберігає його в пам'яті. Врахування цих особливості психічного розвитку учнів допоміжної школи і покладено в основу даного принципу. Вважається, що найважливішою умовою стійкості утворення математичних зв'язків у розумово відсталих є забезпечення усвідомлення ними навчального матеріалу, тобто утворення відповідних змістовних зв'язків у корі головного мозку. Якщо в процесі роботи на уроках вчитель буде лише багаторазово повторювати матеріал, не вимагаючи при цьому його розуміння, усвідомлення школярами, він досягне лише незначного результату. Тому програма націлює вчителя на використання різноманітних методів і прийомів під час вивчення матеріалу, застосовування теоретичних знань на практиці, постійного зв'язку їх з життям. Цьому сприяє те, що матеріал в програмі розбитий на змістовно закінчені складові частини, які дозволяють педагогу врахувати ці особливості розумово відсталих під час навчання.

  • 3165. Навчальний процес
    Контрольная работа пополнение в коллекции 04.10.2010

     

    1. Ягупов В.В. Дидактичне поняття: «навчальний процес» чи «процес навчання» // Рідна школа. 2000. № 2. С. 1619.
    2. Ягупов В.В. Навчальний процес та його ознаки // Наукові записки / Укл. П. В. Дмитренко. О.Л. Макаренко. К., 2000. Ч. 2. С. 174-182.
    3. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу // Рідна школа. 2000. № 8. С. 813.
    4. ''Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. К., 1977. С. 433.
    5. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії. К., 1997. С. 67.
    6. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії. С. 69.
    7. Sartre J.P. Existentialism and human emotions. N. Y., 1957. P. 15.
    8. Шевамдрші II.И. Социальная психология в образовании. М., 1995. С. 191.
    9. Манхeйм К. Проблемы интеллигенции. Демократизация культуры. М, 1993. Ч. 1. С. 81-82.
    10. Оконь В. Введение в общую дидактику / Пер. с польск. Л.Г. Кашку-ревича, Н.Г. Горина. М., 1990. С. 181.
    11. Лавричeнко Н.М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси. К., 2000. С. 250.
    12. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / За ред І.А. Зязюна. К., 2000. С. 87.
    13. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація. С. 106.
    14. Савченко О.Я. Стан і завдання реформування змісту загальної шкільної освіти // Педагогіка і психологія. 1999. № 4. С. 17.
    15. Гершунский Б.С. Философия образования. М, 1996. С. 62.
    16. Minder М. Champs d'action pedagogique. Une encyclopedic des domaines de l'education. Paris, 1997. P. 13.
    17. Харламов И.Ф. Педагогика. М., 1990. С. 137.
    18. Оконь В. Введение в общую дидактику. М, 1990. С. 66.
    19. 3язюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії. С. 52 53.
    20. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників / За ред. Г.О. Балла. К., 1998
    21. Селевко Г.К. Личностный подход (концепция отношений «учительученик») // Школьные технологии. 1999. № 6. С. 108-133.
    22. Зязюн І.А. Сучасна освіта в контексті гуманістичної філософії // Діалог культур: Україна у новому контексті: філософія освіти. Львів, 1999. С. 8-9.
    23. Селевко Г.К. Личностный подход (концепция отношений «учитель-ученик») // Школьные технологии. 1999. № 6. С.109.
    24. Ярмачепко М.Д. Основні педагогічні категорії // Педагогіка і психологія. 1998. № 4. С. 8.
    25. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її становленню: орієнтири психологічного аналізу // Професійна освіта: педагогіка і психологія / За ред. Т. Левовицького, І. Зязюна, І. Більш, Н. Ничкало-Ченстохова; Київ, 2000. С. 222.
    26. Бех І.Д. Особистісно орієнтований підхід у вихованні // За ред. Т. Левовицького, І. Зязюна, І. Більш, Н. Ничкало-Ченстохова; Київ, 2000,С. 331.
    27. Селевко Г.К. Личностный подход (концепция отношений «учитель-ученик») // Школьные технологии. 1999. № 6. С. 109.
    28. Кон И. Ребенок и общество, М., 1988, с.165
  • 3166. Навчальний процес у професійно-технічному навчальному закладі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.12.2010

    Денні передачі транслюються тоді, коли в школах йде навчання. Вони можуть бути: з теми одного уроку: входить демонстративний матеріал, який малодоступний для школи, в основному з точних наук: математики, фізики, хімії, астрономії, а також біології; узагальнюючого характеру: підсумовуються знання учнів при вивченні відповідної теми за допомогою великої кількості наочного матеріалу, кінофільмів або знятих на плівку експериментів; телевізійні лекції компонується спеціально відібраний зоровий ряд, тобто відповідний матеріал, який супроводжується словом ведучого; телевставки: доповнюється матеріал підручника або розкриваються конкретні питання, які в шкільних умовах важко продемонструвати, наприклад, фрагмент кінофільму, сучасні наукові дані про явище природи або суспільного розвитку; телеекскурсії здійснюються на такі об'єкти, куди учні не можуть поїхати, зокрема в музеї, заповідники, виставки: екскурсія у відділ «Африка» етнографічного музею, екскурсія в Третьяковську Галерею; показ навчальних фільмів, які передаються безпосередньо на урок; їх можна демонструвати по телебаченню декілька разів у різні зміни і різні дні.

  • 3167. Навчальний хімічний експеримент на уроках хімії (дидактичні функції)
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.02.2011

    Використовуючи різні види хімічного експерименту, вчитель навчає школярів конкретизувати теоретичні знання, знаходити загальне в одиничному, робити відповідні висновки. Хімічний експеримент допомагає учням наповнити хімічні поняття, що вивчаються, живим конкретним змістом, побачити в окремих фактах загальні закономірності. Якщо ж експеримент має таке важливе значення в хімічній науці, то і при вивченні основ цієї дисципліни у школі та вузі йому має належати чільне місце. Формування уявлень і понять про речовини і їх перетворення в курсі хімії, а на основі цього і теоретичних узагальнень, не можливе без цілеспрямованого спостереження за цими речовинами і без хімічного досліду. У цей же час для пояснення сутності процесів і явищ, які відбуваються в ході виконання хімічного експерименту, від учнів вимагається глибоке знання законів і теорій. Виконувати експеримент можливо лише спираючись на отримані знання. Теоретична основа досліду сприяє його розумінню й осмисленню. Проведення експерименту пов'язано з висуненням гіпотези. Залучення до цієї роботи учнів розвиває їх мислення, спонукає застосовувати набуті знання для формулювання гіпотези, а в результаті її перевірки школярі отримують нові знання. Крім того, хімічний експеримент відіграє першорядну роль у формуванні умінь і навиків експериментування. Таким чином, тільки у тісному взаємозв'язку експерименту і теорії в навчально-виховному процесі можна досягти високої якості знань учнів з хімії.

  • 3168. Навчальні ігри як метод підвищення ефективності навчання англійської мови на початковому етапі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 31.01.2011

    Другий розділ називається «Творчі ігри». Мета цих ігор сприяти подальшому розвитку мовних навиків та вмінь. Можливість проявити самостійність у вирішенні мовно-мислячих задач, швидка реакція в спілкуванні, максимальна мобілізація мовних навиків характерні якості мовного вміння можуть, як нам уявляється, бути проявленні в аудіюванні та мовних іграх. Ігри другого розділу тренують в учнів творчі вміння. З усього цього розмаїття розкриття поняття гри педагогами, психологами різних наукових шкіл можна виділити ряд загальних положень:

    1. Гра виступає самостійним видом розвиваючої діяльності дітей різного віку.
    2. Гра для дітей є вільною формою діяльності, у якій усвідомлюється, вивчається навколишній світ, відкривається широкий простір для власної творчості, активності самопізнання, самовираження.
    3. Гра перша ступінь діяльності дитини, споконвічна школа його поведінки, нормативна і рівноправна діяльність молодших школярів, підлітків, юнацтва, що змінюють свої цілі в міру дорослішання.
    4. Гра є практикою розвитку. Діти грають, тому що розвиваються, і розвиваються тому, що грають.
    5. Гра воля саморозкриття, саморозвитку з опорою на підсвідомість, розум і творчість.
    6. Гра головна сфера спілкування дітей; у них зважуються проблеми міжособистісних відносин, здобувається досвід взаємин людей.
  • 3169. Навчально-виховний процес у загальноосвітній школі та особливості вивчення теми "Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.09.2010

    Актуальність. У звязку з розвитком міжнародного поділу праці, міжнародної торгівлі, туризму, інтеграції країн до світового співтовариства досить важливого значення набувають валютні відносини, оскільки їх функціонування і розвиток повязані з обслуговуванням усього комплексу економічних звязків, що складаються між окремими країнами. Перш ніж здійснити покупку на території іншої держави, потрібно обміняти гроші на національну валюту цієї держави, а для цього необхідно знати особливості функціонування валютної системи і принципи обміну однієї валюти на іншу. Тому вивчення теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші'' і її методичного забезпечення є досить актуальним. Предметом дослідження виступає навчально-виховний процес у загальноосвітній школі та особливості вивчення теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Обєктом дослідження є методичне забезпечення при вивченні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Мета розкрити необхідність і доцільність використання схем, таблиць, графіків, посібників, як методичних засобів навчання при опрацюванні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Завдання: 1) розкрити основний зміст теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''; 2) розглянути зміст теми при вивченні складових елементів валютної системи, простежити періоди її історичного розвитку; 3) проаналізувати необхідність застосування різних методичних прийомів і засобів при опрацюванні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''; 4) дослідити та вказати методи ефективного проведення уроків економіки у старшій школі.

  • 3170. Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.06.2010

     

    1. Аквилева Г.Н., Клепинина З.А. Наблюдения и опыты на уроках природоведения: Пособие для учителя нач. шк. - М.: Просвещение, 1988.
    2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник - К.: Веселка, 1998. - 333 с.
    3. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. - М.: Вентана-Граф, 2005.
    4. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителя. / Составитель Мельчаков Л.Ф. - М.: Просвещение, 1981.
    5. Габай Т.В. Педагогическая психология. - М., 2003
    6. Герд А.Я. Избранные педагогические труды. - М., 1953.
    7. Герцен А.И. Собрание сочинений. Т.3. - М., 1972.
    8. Гирусов Э.В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаимодействия общества и природы. // Философские проблемы глобальной экологии. - М., 1983.
    9. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984.
    10. Григорьянц А.Г., Малкина Л.Г. Ознакомление с окружающим миром. Книга для учителя. - Ташкент, 1987.
    11. Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2001. - 64 с.
    12. Деревянко В.А., Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. // Начальная школа. - 2000, №12, - С.40-44.
    13. Друзь 3.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, - К.: Радянська школа, 1990.
    14. Клепинина 3.А., Чистова Л.П. Дневник наблюдений за природой и трудовой деятельностью человека. - М., 1988.
    15. Кузнецов В.И., Идлис Г.М., Гутина В.Н. Естествознание. - М.: Агар, 1996.
    16. Кузнецова Л.В. Гармоничное развитие личности младшего школьника. - М.: Литер, 2001.
    17. Минаева В.М. Внеклассная работа по природоведению в начальных классах. - Мн.: Нар. асвета, 1980.
    18. Монгомена Л.И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения. / Начальная школа. - М., 1999,3. - С.41-43.
    19. Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. - Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 1999. - 22с.
    20. Мечник Л.А., Мечник І.І. Посібник для вчителів. - Тернопіль, 1998.
    21. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.
    22. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990.
    23. Погорелова Н.А. Формирование познавательных интересов младших школьников в процессе изучения природоведения во втором классе. - Свердловск: СПИ, 1983.
    24. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.
    25. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-3 класів. - К.: “Освіта" - 1998 - с.152-157.
    26. Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. // Учебник для ССУЗов - javascript:__doPostBack('_ctl10$lbtSeries','') М.: Приор, 2005. - 208 с.
    27. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям // Избранные педагогические сочинения. T.1. - М., 1979.
    28. Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. - 1999, N8. - C.63-64.
    29. Ушинский К.Д. Избранные сочинения. - М., 1968.
    30. Фонарева А.М. Развитие личности ребенка. - М., 1987.
    31. Формирование личности: Проблемы комплексного подхода в процессе воспитания школьников /Под ред. Г.Н. Филонова. - М., 1983.
    32. Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в природе. // Начальная школа. - 1992, №8. - C.40-46.
    33. Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. // Начальная школа. - 1997, №9. - C.63-65.
    34. Шарапова Л.С. Навчання в 3-2 класах. Природознавство. - К.: Освіта, 1995.
    35. Шорохова Е.В. Социально-психологические проблемы воспитания всесторонне развитой личности // Социальная психология личности. - М. 1992.
    36. Экологическое и эстетическое воспитание школьников / Под ред. Л.П. Печко. - М., 1984.
    37. Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания. 2-е изд., дополн. - М., 1954.
  • 3171. Навчально-ігрова діяльність на уроках іноземної мови у початковій школі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.02.2011
  • 3172. Навчання і побут студентів вищого навчального закладу
    Информация пополнение в коллекции 05.01.2010

    Формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти має свої особливості. Потенційними абітурієнтами і студентами цих закладів є, як правило, молодь, яка активно займається спортом і є заздалегідь професійно зорієнтованою. Умовами прийому до фізкультурного вищого навчального закладу є наявність в абітурієнта певного рівня спортивної підготовки і передбачаються пільги при вступі для осіб, які мають високий рівень спортивних досягнень. Тим не менше це не позбавляє ВНЗ в цілому, як і окремі його підрозділи (факультети, кафедри) провадити цілорічну профорієнтаційну роботу. Для цього, крім традиційних методів, таких як оголошення чи реклама у засобах масової інформації, оприлюднення умов вступу, випуску буклетів, використовуються також агітаційні заходи на змаганнях з видів спорту, персональні контакти викладачів з потенційними абітурієнтами та їхніми тренерами.

  • 3173. Навчання та виховання на ідеях гуманізму
    Курсовой проект пополнение в коллекции 31.01.2011

    У історико-педагогічній літературі школа середньовіччя описується як авторитарна школа примусу і насильства над особою. Проте історичні документи зберегли факти і іншого роду. З підручників і керівництва для вчителів періоду раннього середньовіччя (VIIIXI ст.) виникає світлий образ школи, де діти люблять вчитися, а вчитель любить учити. Так, учні зовнішньої монастирської школи хлопчики, що працювали в сім'ї або по найму: "Одні з них орють землю, інші пасуть овець, треті пасуть корів, деякі полюють, інші ловлять рибу, треті полюють з соколом, деякі торгують, інші шиють взуття, треті виварюють сіль, деякі печуть хліб для ринку" (1, 55). Що наводило їх в школу? Прагнення до того, аби навчитися "говорити правильно", "говорити по-латині", не "залишатися неуками", "не бажаний уподібнитися тваринам, які нічого не знають, окрім води і трави" (1, 56). Метод навчання бесіда: вчитель запрошує учнів до роздуму, спираючись на їх життєвий досвід, підводячи до прийняття ними загальнолюдських цінностей, християнських заповідей в колективному обговоренні. Інший метод катехізичний (питально-відповідний), за допомогою якого вчитель вводив абстрактні знання, що підлягали запам'ятовуванню: не пояснюючи предмет або явище, а викликаючи здивування, "взрихляючи грунт" для самостійного мислення, наприклад: "Що таке місяць? Око ночі, роздавач роси, пророк бурь... Що таке осінь? Річна житниця". Школа включала учня в церковне життя щоденною участю в церковній службі, "перестерігала зберігати заповіді Божий і усюди поводитися відповідним чином", затверджуючи у вихованцях відношення до себе як "хорошим хлопцям", "хорошим товаришам", "розумним учням".

  • 3174. Навязчивости
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    При клаустрофобии (греч. claustrophobia страх замкнутости-запертости) навязчивый страх не выбраться при первом желании из какого-то закрытого, стесняющего места на простор возникает лишь в замкнутом пространстве, из которого, действительно, невозможно сию минуту выбраться (самолет в небе, поезд метро в туннеле, застрявший между этажами лифт). В соответствии с «фобически-невротической логикой», клаустрофобику уже легче ехать в поезде со стоп-краном, еще легче в автобусе и троллейбусе, где, в принципе, возможно слезно умолить водителя остановиться и «выпустить меня, несчастного». При этом в автобусе, троллейбусе клаустрофобику тем труднее, чем больше там в проходе пассажиров, загораживающих своими телами проход к спасительной двери, чем труднее там дышать от того, что много дышащих (спертый воздух побуждает к вегетативным дисфункциям, включенным в единый фобический узел-букет). Совсем легко такому человеку, конечно же, в такси, поскольку шофер такси, по просьбе пассажира, тут же приблизится к тротуару, остановит машину и откроет дверь. Тут уже нет обычно у клаустрофобика крупных капель холодного пота на ладонях.

  • 3175. Наглядные пособия и технические средства в обучении инженерной графике
    Информация пополнение в коллекции 13.11.2009

    КОМПАС - это КОМплекс Автоматизированных Систем для решения широкого круга задач проектирования, конструирования, подготовки производства в различных областях машиностроения. Разработан специалистами российской фирмы АО “АСКОН” (С.-Петербург, Москва и Коломна), которые прежде работали на предприятиях различных оборонных отраслей. Одной из первых отечественных САПР явилась система КАСКАД, разработанная в 1986 г. в КБ машиностроения (Коломна). После анализа системы AutoCAD было принято решение о создании конкурентноспособной чертежной системы рассчитанной на IBM PC с процессором 80286 и обладающей такими свойствами, которые позволили бы ей стать популярной у пользователей: простота и эффективность, поддержка отечественных стандартов и ориентация на привычную технологию работы конструктора; достаточно узкая специализация; конструкторский интерфейс, позволяющий системе быть эффективным и удобным рабочим инструментом и в то же время настолько простой, чтобы обучение неподготовленного пользователя занимало не больше недели; невысокая цена, обеспечивающая доступность системы. С 1989 г. все программные продукты АО “АСКОН” стали выпускаться с названием КОМПАС. В 1991 г. был выпущен чертежно-графический редактор КОМПАС 4.0. Ядром комплекса является интерактивная графическая система КОМПАС-ГРАФИК. Именно она и была выбрана в качестве основы ПМК “Школьный САПР”. Отметим, что в 1996 г. была представлена разработка КОМПАС 5.0 для Windows. В 1992 г. АО “АСКОН” в 1992 г. разработал школьную дискетную версию системы, которая получила название КОМПАС-Школьник. Она сохранила основные черты профессиональной версии и занимает на системном диске 1,2 Мб. Сейчас школы могут с успехом использовать профессиональную версию КОМПАС-ГРАФИК. Аппаратные требования этой системы выглядят мизерными по сравнению с такой системой, как AutoCAD: компьютер IBM PC; 640 Кбайт оперативной памяти; графический адаптер EGA; дисковод 1,44 Мб; жесткий диск; мышь. Предпочтительнее компьютер 386DX. сопроцессор, видеоадаптер VGA и 2-4 Мб оперативной памяти. В установленном виде КОМПАС-ГРАФИК занимает на жестком диске 4,5 Мб. ПМК был создан в результате научно-методического исследования, проведенного в 1991-1994 гг. в тесном содружестве с ВНИК “Технология”, одобрен в 1993 г. Главным управлением развития общего среднего образования министерства образования РФ и представляет собой реальное программно-методическое обеспечение образовательной области “Технология”. Идея создания ПМК была поддержана Компьютерным учебно-демонстрационным и информационно-издательским центром - КУДИЦ [, который как научно-методический центр проекта “Пилотные школы” включил разработку ПМК “Школьный САПР” в программу информатизации образования. В Московском базисном учебном плане по информатике и ИТ подчеркнуто, что при включении в учебный план предпочтение отдается, как было предложено в образовательным модулям по ИТ, предусмотрен дополнительный модуль “Системы автоматизированного проектирования”.

  • 3176. Наглядный метод в обучении истории
    Курсовой проект пополнение в коллекции 04.12.2010

    Продуктивным направлением реализации личностно-ориентированного подхода является заполнение недостающих звеньев в схемах и таблицах. На современном уроке также можно использовать предложенные В.В. Шоганом ассоциативные схемы, под которыми понимается «схематическое тождество настоящего и прошлого, в них используется некий актуальный знак близкий и понятный детям». В качестве примера автор приводит схему «Падение Римской империи» в виде здания в римском стиле с колоннами. В них вписываются причины упадка Рима. Когда причина написана верно, колонна убирается, а когда все колонны будут убраны, «здание империи» падет.[25, 121] В контексте личностно-ориентированного подхода стоит предложить заполнение колонн всем ученикам и выбрать правильно написанные причины. Каждый будет иметь свой вариант причин падения Римской империи. Это средство можно предложить в темах «Падение Византийской империи», «Отмена крепостного права» и др.

  • 3177. Назначение и конструктивные особенности асинхронных машин переменного тока
    Контрольная работа пополнение в коллекции 23.06.2010

    По способу охлаждения и защиты от воздействия внешней среды двигатель по рис. 6 имеет продуваемое каплезащищенное исполнение. Внутри машины воздух перемещается аксиально-радиально. Наружный воздух поступает в машину с двух сторон через отверстия в подшипниковых щитах 31 и направляется диффузорами 9 к вентиляционным лопастям 28, промежуткам между лобовыми частями стержней обмотки ротора и к аксиальным каналам в магнитопроводе ротора; далее воздух из аксиальных каналов попадает в радиальные каналы в магнитопроводе ротора и статора; воздух от вентиляционных лопастей 28 и лобовых частей ротора омывает лобовые части обмотки статора. Нагретый в машине воздух попадает в пространство между ярмом статора и корпусом станины, откуда он выбрасывается наружу через боковые отверстия в корпусе. Необходимый для циркуляции воздуха напор создается радиальными каналами в роторе, которые играют роль центробежных вентиляторов.

  • 3178. Назначение источников бесперебойного питания
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.06.2008

    Òåïëîâûäåëåíèå ÈÁÏ ïðè íàãðóçêå 100% è çàðÿæåííûõ áàòàðåÿõ (Âò) Òåïëîâûäåëåíèå ñ ó÷åòîì ÊÏÄ è áåç ó÷åòà çàðÿäà ÀÁ Òåïëîâûäåëåíèå îäíîãî ìîäóëÿ ïðè íàãðóçêå 100% è çàðÿæåííûõ áàòàðåÿõ (Âò) Òî æå, äëÿ îäíîãî ìîäóëÿ ýíåðãåòè÷åñêîãî ìàññèâà Óðîâåíü àêóñòè÷åñêîãî øóìà (äÁ) Óðîâåíü øóìà ïðè íàãðóçêå 100% íà ðàññòîÿíèè 1 ì Ïëàâàþùåå íàïðÿæåíèå áàòàðåé ( ïîñò.òîêà) Íàïðÿæåíèå íà îäíîì àêêóìóëÿòîðå (ÿ÷åéêå) Ìàêñèìàëüíûé òîê çàðÿäà áàòàðåé (À) Ìàêñèìàëüíûé òîê çàðÿäà äëÿ äàííîãî òèïà áàòàðåé (äîïóñêàåò ðåãóëèðîâêó) Êîëè÷åñòâî áàòàðåé 12  Êîëè÷åñòâî àêêóìóëÿòîðîâ (ÿ÷ååê) â ÀÁ Íàëè÷èå ñòàòè÷åñêîãî áàéïàñà ÈÁÏ Äà/íåò Íàëè÷èå ìåõàíè÷åñêîãî áàéïàñà ÈÁÏ Äà/íåò Íàëè÷èå ñòàòè÷åñêîãî áàéïàñà ìîäóëÿ ÈÁÏ Äà/íåò Óñòîé÷èâîñòü ê ïåðåãðóçêàì â ðåæèìå áàéïàñà Óêàçûâàåòñÿ â % ê íîìèíàëüíîé ìîùíîñòè ÈÁÏ Âðåìÿ ïåðåõîäà ñ áàéïàñà íà èíâåðòîð Ìàêñèìàëüíîå âðåìÿ Ðàáî÷èé äèàïàçîí òåìïåðàòóð (°Ñ) Óêàçûâàåòñÿ äëÿ ðàáîòû ïðè íàãðóçêå 100% Òåìïåðàòóðà õðàíåíèÿ/òðàíñïîðòèðîâêè (°Ñ) Óêàçûâàåòñÿ äëÿ ñèñòåìíîãî áëîêà èëè ìîäóëÿ ÈÁÏ Âõîäíûå ïàðàìåòðûÍîìèíàëüíîå íàïðÿæåíèå (Â) Íîìèíàëüíîå âõîäíîå íàïðÿæåíèå Äèàïàçîí èçìåíåíèÿ íàïðÿæåíèÿ Äèàïàçîí âõîäíîãî íàïðÿæåíèÿ áåç ïåðåõîäà â àâòîíîìíûé ðåæèì Äèàïàçîí èçìåíåíèÿ ÷àñòîòû (Ãö) Áåç ïåðåõîäà â àâòîíîìíûé ðåæèì Êîýôôèöèåíò ìîùíîñòè Êîýôôèöèåíò ìîùíîñòè èëè cos? Ôîðìà ïîòðåáëÿåìîãî òîêà Äëÿ ÈÁÏ ñðåäíåé è áîëüøîé ìîùíîñòè - âñåãäà ñèíóñîèäàëüíàÿ Âûõîäíûå ïàðàìåòðûÍîìèíàëüíîå íàïðÿæåíèå (Â) Íîìèíàëüíîå âûõîäíîå íàïðÿæåíèå, äîïóñêàåò ðåãóëèðîâêó Ðàçáðîñ íàïðÿæåíèÿ (%) Îòêëîíåíèå íàïðÿæåíèÿ áåç èçìåíåíèÿ íàãðóçêè Ðàçáðîñ íàïðÿæåíèÿ (ïðè èçìåíåíèè íàãðóçêè 0...100 è 100...0%) (%) Ñòàòè÷åñêèé è äèíàìè÷åñêèé õàðàêòåð èçìåíåíèÿ íàãðóçêè (â òîì ÷èñëå 100%) Âûõîäíàÿ ÷àñòîòà (Ãö) Óêàçûâàåòñÿ äëÿ ðàáîòû â àâòîíîìíîì ðåæèìå Ðàçáðîñ ÷àñòîòû (%)  àâòîíîìíîì ðåæèìå, áåç èçìåíåíèÿ íàãðóçêè Êðåñò-ôàêòîð Äîïóñòèìîå îòíîøåíèå àìïëèòóäû ê äåéñòâóþùåìó çíà÷åíèþ òîêà íàãðóçêè Ïåðåãðóçêà (%) Äîïîëíèòåëüíî óêàçûâàåòñÿ âðåìÿ ïåðåãðóçêè Êîììóíèêàöèîííûå âîçìîæíîñòèÏÎ äëÿ ìîíèòîðèíãà è çàêðûòèÿ ñåðâåðîâ Êàê ïðàâèëî, äëÿ ÈÁÏ ìàëîé è ñðåäíåé ìîùíîñòè Íàëè÷èå SNMP-àäàïòåðîâ Äà/íåò

  • 3179. Наказание как метод педагогического процесса
    Курсовой проект пополнение в коллекции 18.08.2010

     

    1. Гордин Л.Ю. Поощрения и наказания в воспитании детей. М.: Педагогика, 1971. 200 с.
    2. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. М., 1998.
    3. Мир детства. Младший школьник/ под. ред. А.Г. Хрипковой. 2- е изд., доп. М.: Педагогика, 1988. 272 с.
    4. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. М., 1985.
    5. Коджаспирова Г.М. Педагогика: Учебник М.: Гардарики, 2004. 528 с.
    6. Николаева М.В. Педагогическая поддержка младших школьников: условия и приемы // Начальная школа. 2006 - № 9. С. 7-11.
    7. Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология. М., 1996.
    8. Педагогика / под ред. Ю.К. Бабанского. - М. -1988.
    9. Сайфуллин Ф.А. Педагогический процесс: проблемы, пути решения. - Уфа: РИО БашГУ, 2005. - 272 с.
    10. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Шиянов Е.Н. Общая педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / под ред. В.А. Сластенина: В 2 ч. Ч.2. М.: ВЛАДОС, 2003. - 256 с.
    11. Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста /под. ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. М., 1988.
    12. Психологическое развитие младших школьников / под. ред. В.В. Давыдова. М., 1990.
    13. Фридман Л.М. Психологический справочник учителя. 2- изд., доп. и перераб. М.: Совершенство, 1998. 432 с.
    14. Шаповаленко И.В. Возрастная психология. М.: Гардарики, 2004. 349 с.
  • 3180. Накопители информации
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.06.2008

    Еще одной перспективной технологией считается ферроэлектрический принцип хранения информации FeRAM (Ferroelectric Random Access Memory). В русскоязычной литературе ферроэлектрики обычно называют сегнетоэлектриками, поскольку впервые их необычные свойства были обнаружены у кристаллов сегнетовой соли. Особенность ферроэлектриков состоит в сравнительно легком изменении величины дипольного момента под влиянием электрического поля (т.е. изменяется сила взаимодействия с заряженными частицами, в том числе электронами). В обычном состоянии ферроэлектрик не является однородно поляризованным, а состоит из доменов с различными направлениями поляризации. Под действием электрического поля кристалл становится однодоменным, причем после выключения поля это состояние сохраняется в течение длительного времени. При воздействии поля противоположного направления значение поляризации также меняется. На этом принципе строится двоичная система.. переключение поляризации происходит за время меньше 1нс. К преимуществам этой технологии следует отнести стойкость к радиации и другим проникающим излучениям.