Geum.ru

Педагогика

  • 3121. Мотивация учебной деятельности
    Информация пополнение в коллекции 07.10.2010
  • 3122. Мотивация учения младших школьников
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Мотивационная сфера ядро личности. В начале своей школьной жизни, имея внутреннюю позицию школьника, он хочет учиться. Причем учиться хорошо, отлично. Среди разнообразных социальных мотивов учения, пожалуй, ведущими являются мотивы «доставить радость родителям», «хочу больше знать», «на уроке интересно». Имея знания, ученик получает высокие отметки, которые, в свою очередь источник других поощрений, залог его эмоционального благополучия, предмет гордости. Когда ребенок успешно учится, его хвалят и учитель, и родителя, его ставят в пример другим детям. Более того, в классе, где мнение учителя не просто решающее, но единственное авторитетное мнение, с которым все считаются, эти аспекты выходят на первый план. И хотя в какой-то мере абстрактное для учащегося начальной школы понятие «хорошо работать» или далекая перспектива получить образование в вузе непосредственно побуждать его к учебе не могут, тем не менее социальные мотивы важны для личностного развития школьника, и у детей, хорошо успевающих с первого класса, они достаточно полно представлены в их мотивационных схемах.

  • 3123. Мотивація учбової діяльності
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.03.2011
  • 3124. Мотивація, стимулювання і активізація навчання
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.12.2010

    Забезпечення викладачем кожного етапу мотиваційного циклу в навчанні може здійснюватись за допомогою спеціальних прийомів і методів. Забігаючи вперед, скажемо, що метод - це спосіб викладацької роботи вчителя і організації навчально-пізнавальної діяльності учня з вирішення різних дидактичних завдань, спрямованих на оволодіння матеріалом, що вивчається, а прийом звичайно є складовою частиною або окремою стороною методу. Назвемо основні методи і прийоми мотивації і стимулювання навчання, які вдалося виділити на основі вивчення різноманітної літератури, власного досвіду викладання.

    1. Комунікативна атака це метод швидкого включення, мобілізації аудиторії до навчання; зацікавлення, дія якого ґрунтується на активізація емоційної сфери учня - викликання його подиву, захоплення через використання ефекту новизни, несподіваності. Комунікативна атака може здійснюватись на будь-якому етапі мотиваційного циклу в навчанні, але найбільший ефект вона дає на вступно-мотиваційному етапі (на початку вивчення дисципліни, теми, заняття). Найбільший ефект цей метод надає серед емоційних, допитливих слухачів, з переважанням мимовільної уваги (жінки, діти), а від викладача потребуються творчі здібності і артистизм. Прийоми комунікативної атаки:
    2. ефектна цитата;
    3. незвичайна дія;
    4. розповідь казки, анекдоту, притчі;
    5. цікаве запитання;
    6. особисте зацікавлення (щось близько повязане з інтересами учнів, питання до аудиторії);
    7. приклад, опис ситуації з власного життя викладача
    8. Доведення та переконання - активізація вольових зусиль учнів через пояснення їм необхідності навчального матеріалу для життєдіяльності. Застосування цього методу вимагає високого рівня свідомості учнів, їх логічного мислення, розвиненої сили волі, довільність уваги. Нема сенсу доводити щось людини, яка байдужа до свого майбутнього, постійно відволікається від логіки міркувань викладача (наприклад, підлітку). Цей метод особливо продуктивний у дорослій аудиторії, при появі сумнівів слухачів стосовно якогось питання, висунення критичних зауважень. Від викладача потребує впевненості у поведінки, логічності і доказовості його міркувань, володіння відповідними прийомами:
    9. посилання на негативні наслідки незнання, позитивні наслідки знання;
    10. використання індукції (від конкретних прикладів до загального ствердження про необхідність) та дедукції (навпаки);
    11. посилання на несуперечливі факти та відомості;
    12. посилання на авторитети та авторитетні джерела в даній галузі;
    13. використання аналогій та порівнянь;
    14. підкреслення актуальності та практичності (дієвість, актуальність знань з теми у житті, можливість на практиці перевірити свої знання, легке впровадження; засіб вирішення особистих проблем; складова професійності, компонент ділової карєри);
    15. виявлення суперечностей у критичних зауваженнях аудиторії;
    16. прийом "так, але…" (прийняття думки аудиторії з наступним повертанням до думки викладача);
    17. прийом "бумерангу" - відповідь запитанням на запитання, аргументом на аргумент
    18. Сугестія (навіювання) цей метод полягає у опосередкованому формуванні думки про необхідність навчання через апеляцію до підсвідомості учнів. Важливо, щоб учні не усвідомили того впливу, що здійснюється, тому викладач повинен слідкувати за невимушеністю своєї поведінки його поведінки, динамізмом свого впливу на аудиторію. Навіювання досягається за рахунок таких прийомів:
    19. періодичне повторення однієї і тієї ж думки;
    20. висування вимог до бажаної емоційної реакції слухачів (думаю, що ви погодитеся зі мною, що…);
    21. інтонаційного підкреслення важливіших моментів виступу;
    22. автоматичне включення до певної роботи, динамічність викладу матеріалу, коли не дається часу на обмірковування їх необхідності.
    23. Метод долання перешкод - обумовлює активізацію розумової діяльності учнів через створення спеціальних умов виконання завдань. Потребує достатньої свідомості і зрілості учнів, їх здатності до долання спеціально висунених перешкод. Прийоми застосування цього методу:
    24. завдання на вирішення певних навчальних задач, ситуацій, виконання тестів, які неможливе виконати без вивчення матеріалів теми;
    25. стимулювання часом (обмеженість в часі, чи нагорода за швидкість);
    26. удавана недовіра до слухачів (підкреслюється складність завдання та низька ймовірність його виконання).
    27. Метод делегування - залучення учнів до будь-якого етапу управління процесом навчання. Потребує свідомості, відповідальності та зрілості учнів, їх здатності до самоорганізації, вдалого керівництва з боку викладача.
    28. особистісно-довірливе звертання до аудиторії;
    29. договір з аудиторією;
    30. звертання за радою до аудиторії;
    31. формування почуття “ми”;
    32. сумісне планування навчання (відбір змісту; форм та методів навчання, контролю).
    33. взаємоперевіряння;
    34. взаємовикладання (“метод змінних пар”)
    35. Метод закріплення позитивного враження спосіб мотивації і стимулювання подальшої самостійної роботи учнів, підтримки їх позитивного враження від заняття, теми, дисципліни, викладача. Найчастіше застосовується на завершальному етапі мотиваційного циклу. Можливі прийоми:
    36. узагальнення основних думок, підведення підсумків, резюме.
    37. заклик до дії (“запрошення” до подальшого вивчення теми).
    38. комплімент слухачам, подяка
    39. викликання сміху, особливо потрібно, якщо слухачі помітно стомилися;
    40. ефектна цитата (примушує замислитись про її зміст);
    41. нагнітання та кульмінації розрядження (на кінець залишається найважливіше);
    42. встановлення звязку з попередніми та наступними темами (включається асоціативне запамятовування).
    43. “навчальне коло” повторення початку заняття, але на більш глибокому рівні (наприклад, те ж питання, але слухачі самі знаходять відповідь).
    44. “ефект Шахеризади” чи відстрочення закінчення (почати цікаву розповідь, повязану з темою заняття, і пообіцяти її завершити на наступному занятті).
  • 3125. Мотивы учения школьников
    Доклад пополнение в коллекции 09.12.2008

    Для того чтобы сформировать мотивы учебной деятельности, используется весь арсенал методов организации и осуществления учебной деятельности:

    1. словесные
    2. наглядные и практические методы
    3. репродуктивные и поисковые методы
    4. индуктивные и дедуктивные методы
    5. методы самостоятельной учебной работы или работы под руководством учителя.
    6. Рассказ, лекция, беседа позволяют разъяснять учащимся значимость учения как в общественном, так и в личностном плане - для получения желаемой профессии, для активной общественной и культурной жизни в обществе. Яркий, образный рассказ невольно приковывает внимание учеников к теме урока. Во время педагогической практики я посетила уроки не только по своим предметам, но и по различным другим дисциплинам и убедилась в той силе, которую слово может оказать на учащихся. Захватывающие рассказы учителей по истории, биологии, страноведению и другим дисциплинам вызывают у учащихся стремление к дальнейшему обучению. Например, один учащийся, который вот уже несколько лет увлекается биологией (посещает кружки, факультатив, участвует во всех олимпиадах) что мощным толчком к изучению биологии послужили уроки первого учителя по биологии, его образные увлекательные рассказы.
    7. Общеизвестно стимулирующее влияние наглядности, которая повышает интерес школьников к изучаемым вопросам, возбуждает новые силы, позволяющие преодолеть утомляемость. Ученики, особенно мальчики, позволяют повышенный интерес к лабораторным, практическим работам, которые в этом случае выступают в роли стимуляторов активности в учении. На своих уроках я старалась использовать этот метод осуществления учебной деятельности как можно чаще. Мне не раз доводилось видеть, как загорались глаза у детей, которые только что пришли на 5й по счету урок, при виде разложенных на партах наглядных пособий, распечаток упражнений с картинками.
    8. Ценным стимулирующим влиянием обладают проблемно-поисковые методы в том случае, когда проблемные ситуации находятся в зоне реальных учебных возможностей школьников, т.е. доступны для самостоятельного разрешения. В этом случае мотивом учебной деятельности учащихся является стремление решить поставленную задачу.
    9. При известных условиях стимулирующим влиянием обладают дедуктивные и индуктивные методы. Когда, например, учащиеся с помощью дедуктивных рассуждений овладевают единым, общим способом рассмотрения многих задач по физике, математике, осознают, что они овладели некоторым универсальным средством, с помощью которого можно решить многие конкретные задачи, это вызывает у них мощный прилив энергии. Точно также индуктивные рассуждения, которые широко опираются на данные из окружающей действительности, учитывают по принципу апперцепции жизненный и научный опыт, активизируют действия учеников.
    10. Неизменно воодушевляет школьников введение в учебный процесс элементов самостоятельной работы, если, конечно, они обладают необходимыми умениями и навыками для ее успешного выполнения. В данном случае у учащихся появляется стимул к выполнению задания правильно и лучше, чем у соседа.
  • 3126. Моторная алалия. Система коррекционного воздействия при работе над слоговой структурой слова
    Дипломная работа пополнение в коллекции 06.11.2010

     

    1. Логопедия: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальности "Дефектология" / Л.С. Волкова, Р.И. Лалаева, Е.М. Мастюкова и др; Под ред.Л.С. Волковой - М: Просвящение, 1989.
    2. Агранович З.Е. Логопедическая работа по преодолению нарушений слоговой структуры слова у детей.С. П.: Детство-пресс, 2000.
    3. Бамаева В.И. Модельное обучение речевым навыкам старших дошкольников с задержкой речи.
    4. Беденко Г.В., Поваляева М.А. "Педагогическая диагностика и коррекция речи". Ростов-на-Дону. Издательство РГПУ, 1997.
    5. Белова-Давид Р.А. Нарушение речи у дошкольников. М.: 1972.
    6. Голубева Л.П. Развитие речи неговорящих детей. / Из опыта работы с неговорящими детьми. - М.: 1951.
    7. Гришпун Б.М. О принципах логопедической работы на начальных этапах формирования речи у моторных алаликах. М.: 1975.
    8. Н.С. Жукова, Е.М. Мастюкова, Т.Б. Филичева. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. Екатеринбург. Издательство АРД ЛТД, 1999.
    9. Зоеман М. Расстройства речи в детском возрасте. - М., 1962.
    10. Маркова А.К. Особенности усвоения слоговой структуры слова у детей, страдающих алалией. / Школа для детей с тяжелыми нарушениями речи / Под ред. Левиной Р.Е. - М., 1961.
    11. Марктова А.К. О преодолении нарушений слоговой структуры слова у детей страдающих алалией / Совещание - семинар по вопросам специального обучения в школе для детей с ТНР. - М., 1964.
    12. Орфинская В.К. Принципы построения дифференцированной методики обучения алаликов на основе лингвистической классификации форм алалии / Хрестоматия по логопедии. Извлечения из текстов: Учебное пособие для студентов высших и средних специальных педагогических учебных заведений: в 2 тт.Т. II / Под ред.Л.С. Волковой и В.И. Селиверстова - М.: Гуманитарный издательский центр "Владос", 1997.
    13. Трауготт Н.Н. Хрестоматия по логопедии. / Извлечения из текстов: Учебное пособие для студентов высших и средних специальных педагогических учебных заведений: в 2 тт.Т. II / Под ред.Л.С. Волковой и В.И. Селиверстова - М.: Гуманитарный издательский центр "Владос", 1997.
    14. Левина Р.Е., Никашина Н.А. Основы теории и практики логопедии / Под ред. Левиной Р.Е.М., 1968, с.67 - 165.
    15. Левина Р.Е. Изучение неговорящих детей - Хрестоматия по логопедии Т2, с.23/Под ред.Л.С. Волковой и В.И. Селиверстова - М.: Гуманитарный издательский центр "Владос", 1997.
    16. Ковшиков В.А., Кузьмина Е.Б. Особенности порождения текста у детей дошкольного возраста с экспрессивной алалией. - В кн.: Сенсорные и интеллектуальные аномалии и пути их преодоления. Л., 1984.
    17. Ковшиков В.А. Анализ концепций механизма экспрессивной алалии. - В кн.: Изучение аномальных школьников. Л., 1981.
    18. Ковшиков В.А. Особенности артикуляторного механизма на разных уровнях его деятельности у детей с экспрессивной алалией. - В кн.: Нервно психические и речевые нарушения. Л., 1982, с.42 - 61.
    19. Ковшиков В.А. Обучение и воспитание детей с нарушениями речи. М., 1952.
    20. Ковшиков В.А. "Изучение динамики речевых и нервнопсихических нарушений". Л., 1983.
    21. Ковшиков В.А. О дифференциальной диагностики экспрессивной алалии. - В кн.: Сенсорные и интеллектуальные аномалии и пути их преодоления. Л., 1984, с.96 - 104.
    22. Ковшиков В.А. Нарушения актуализации слов у детей с экспрессивной алалией. - В кн.: Выявление и коррекция нервно-психических и речевых расстройств у детей. Л., 1985, с.3 - 10.
    23. Ковшиков В.А. О понимании устной речи детьми с экспрессивной алалией. - В кн.: Расстройства психических функций у детей и их медико-педагогическая коррекция. Л., 1988, с.30 - 40.
    24. Ковшиков В.А. Совершенствование методов диагностики и преодоление нарушений речи. Л., 1989.
    25. Ковшиков В.А. Распад и недоразвитие языковой системы: исследования и коррекция. СП. б., 1991.
    26. Кузьмина Н.И., Рождественская В.И. Развитие воспринимаемой и самостоятельной речи у детей - алаликов (1972) - Хрестоматия по логопедии Т.2, с.131.
    27. Элькин Ю.А., Ковшиков В.А. Механизмы речевого процесса и реабилитация больных с речевыми нарушениями. М., 1989.
    28. Элькин Ю.А., Ковшиков В.А. Психические и речевые нарушения у детей. Л., 1979
  • 3127. Мощь самооценки
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Бранден утверждает, что большинство семей, в которых мы вырастаем, - по сути, дисфункциональны. Родительское влияние на нашу самооценку очень велико, хотя факторы, от которых она зависит, разнообразны и не сводятся к чему-то одному. Родители препятствуют нормальному развитию самооценки, когда они передают ребенку сообщение о его или ее "недостаточности"; наказывают или укоряют за выражение "неприемлемых" чувств; насмехаются, относятся к детским мыслям и чувствам как к малоценным и не очень важным; пытаются контролировать ребенка при помощи чувств стыда и вины; чересчур опекают его или ее, затрудняя нормальное обучение и развитие уверенности в себе; растят ребенка вовсе без правил, т.е. без поддерживающей структуры, или правила противоречивы, загадочны, не подлежат обсуждению, угнетающи, в любом случае - тормозящие нормальный рост; отрицают детское восприятие реальности и неявно способствуют сомнениям ребенка в своем здравомыслии; представляют очевидные факты как нереальные вопреки рациональности ребенка; терроризируют ребенка физическим насилием или его угрозой; превращают ребенка в сексуальный объект; утверждают, что ребенок плох, недостоин, грешен по природе своей.

  • 3128. Моя педагогическая деятельность
    Сочинение пополнение в коллекции 11.06.2010

    Мой педагогический и музыкальный путь начался еще со школы, когда я увидела, как на уроке музыки учительница играла какое-то музыкальное произведение на фортепиано. Музыкальный мир заинтересовал меня я стала петь, заниматься на гитаре, фортепиано, домре, флейте. И каждый инструмент был для меня интересен и важен, но все же спустя годы я отдала предпочтение такому трудному музыкальному инструменту, как гитара. В нее я вложила всю душу, массу труда, занятия каждый день по 3-4 часа. Позднее я стала выступать на районных, областных и всероссийских фестивалях, где этот инструмент имел успех. Зная этот инструмент, я захотела, чтобы и другие узнали, насколько он прекрасен. Поэтому я стала преподавать классическую гитару для детей и подростков.

  • 3129. Моя программа здорового образа жизни
    Статья пополнение в коллекции 16.11.2008

    Образ жизни- это степень соответствия форм жизнедеятельности человека основным биологическим законам, способствующий или не способствующий сохранению и возвращению своих адаптивных возможностей, а также выполнению социальных функций 30 баллов28 балловУ меня не только хорошее здоровье, но часто и хорошее настроение. Я общительна, часто встречаюсь с друзьями, не отказываюсь и от удовольствий, которые делают мою жизнь разнообразнойМне следует задуматься не будут ли некоторые мои привычки с годами иметь последствия для здоровья. Нужно подумать достаточно ли я двигаюсь. А также нужно согласиться, что приятельские отношения можно поддерживать не только дома, в компании, но и на теннисном корте, стадионе, в походе итак, нужно находиться в тесной связи с природой и спортом.2.Оценка личностной зрелости (аутоаналитический опросник зрелой личности Маслоу)9280 балловУмеренная «зрелость», есть еще резервы к совершенствованиюНужно достичь уверенной «зрелости», а для этого нужно развить в себе следующие качества: адекватно воспринимать реальность, избегать иллюзий, предпочитать иметь дело с действительностью, пусть неприятной; не беспокоиться о том, что от меня не зависит; не выходить из себя3. Оценка некоторых аспектов психического здоровья:

  • 3130. Моя родословная
    Информация пополнение в коллекции 01.02.2011

    Сначала нужно в пустую патронную гильзу 16 калибра осторожно вбить молотком капсюль. Когда всё запланированное количество патронов уже заряжено капсюлями, всыпается мерка пороха, вдавливается картонный пыж. Затем всыпается мерка дроби и вдавливается уже войлочный пыж. Этих пыжей в любой охотничьей семье можно было нарубить сколько угодно, поскольку вся Сибирь в те годы ходил в войлочных валенках. Валенки ставили на ночь сушить на протопленную печь, а то и клали их в духовку. Печи были сложены из кирпича, топка, естественно, находилась в кухне, а нагревающаяся часть печи, где находился дымоход, её называли щитом, выходила в спальню или в "горницу". Около щита обычно ставили кровать или топчан, чтобы было тепло спать. Так вот в щит была вделана духовка. В неё и клали валенки, или кошка забиралась спать в тепле. Очень часто, начиная топить печь, хозяйка забывала, что в задней комнате сохнут валенки, и обнаруживалось это только когда в доме начинало пахнуть палёной шерстью. А то бывало, и тоже очень часто, что духовку закрывали на задвижку, а там спокойно спала кошка. И когда раздавался ужасный вой в доме и грохот в духовке, разносился запах горелой шерсти, сломя голову бегут открывать духовку и "спасать" валенки; кошки же пулей с воем выскакивают сами и просятся на улицу. Вот поэтому у многих сибиряков валенки были с рыжими подпалинами, а кошки хроменькие. Набив патронтаж патронами прадедушка готовил для похода на охоту на несколько дней старое ватное одеяло, мешок с чучелами уток, скрадок из рогожи, сумку с немудрёной едой, надев резиновые бродни, тёплую фуфайку, взяв весло для обласка, навьюченный прадедушка уходил на охоту дня на 3 4, смотря сколько получил отгулов.

  • 3131. Моя школа
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Äèäàêòè÷åñêèå òðåáîâàíèÿ. Îáåñïå÷èâàòü ïîçíàâàòåëüíóþ àêòèâíîñòü íà óðîêå, ðàöèîíàëüíî ñî÷åòàòü ñëîâåñíûå, íàãëÿäíûå è ïðàêòè÷åñêèå ìåòîäû ñ ïðîáëåìàìè, ðàáîòó ñ ó÷åáíèêîì, ðåøåíèå ïîçíàâàòåëüíûõ çàäà÷. Ðåàëèçîâûâàòü òðåáîâàíèÿ åäèíñòâà îáó÷åíèÿ, âîñïèòàíèÿ è ðàçâèòèÿ ïóòåì òåñíîé ñâÿçè òåîðèè ñ ïðàêòèêîé, îáó÷åíèÿ ñ æèçíüþ, ñ ïðèìåíåíèåì çíàíèé â ðàçëè÷íûõ æèçíåííûõ ñèòóàöèÿõ. Íåîáõîäèìî îñóùåñòâëÿòü ñèñòåìàòè÷åñêèé êîíòðîëü çà êà÷åñòâîì óñâîåíèÿ çíàíèé, íàâûêîâ è óìåíèé è êîððåêöèþ èõ ó÷åáíûõ óñèëèé. Ïîñòîÿííîå ïîëó÷åíèå îáðàòíîé ñâÿçè ïîçâîëÿåò âëèÿòü íà õîä ó÷åáíîãî ïðîöåññà, êîððèãèðîâàòü åãî. Ïðè îáíàðóæåíèè ïðîáåëîâ â çíàíèÿõ íóæíî àíàëèçèðîâàòü èõ ïðè÷èíû è íàõîäèòü ïóòè èõ óñòðàíåíèÿ. Ïðèó÷àòü ó÷àùèõñÿ ê ñàìîñòîÿòåëüíîñòè è ñàìîêîíòðîëþ â ïðîöåññå ñàìîñòîÿòåëüíîé ïîçíàâàòåëüíîé äåÿòåëüíîñòè. Ïîñòîÿííîå ïðèâëå÷åíèå ó÷àùèõñÿ ê àêòèâíîé ïîçíàâàòåëüíîé äåÿòåëüíîñòè è âûïîëíåíèþ ïðàêòè÷åñêèõ çàäàíèé íà óðîêå ñïîñîáñòâóåò çàêðåïëåíèþ çíàíèé, íàâûêîâ è óìåíèé.

  • 3132. Музична освіта в Японії та Україні
    Курсовой проект пополнение в коллекции 18.12.2010

    Ранній початок занять дуже важливий, адже перші роки життя дитини - це критичний час для розвитку розумових процесів і координації мязів. Перші роки, коли відбувається набування навичок рідної мови і слух у дитини знаходиться на вершині активності це ідеальний час, щоб розвинути музикальність. Слухання музики повинно початися при народженні,а формальне навчання - в 3-4 роки, хоча насправді,запізно ніколи не буває. Дитина росте і розвивається у мовному середовищі. Чому б не зробити музику таким же навколишнім дитини? Можна брати малятко на концерти, а потім слухати знайому музику вдома дитина легко її запам'ятає. Таким чином, відбувається абсорбування музичної мови на рівні з рідною. При розвитку мовних навичок дитина не відмовляється від них у подальшому розширенні словникового запасу - так і в музичному розвитку, учні повторюють вже вивчені твори, поступово використовуючи нові навички і прийоми. І подальше введення нових технічних і музичних концепцій в контексті знайомих творів значно спрощує цей процес. Як і в мовному розвитку, будь-яке бажання і спроба дитини отримати нові знання, будь-яке питання повинно бути нагороджене відвертою похвалою і підтримкою. Кожна дитина унікальна, вона йде своїм темпом, маленькими кроками долає великий і важкий шлях пізнання і вдосконалення майстерності. Спільне вдосконалення запорука радості і задоволення всіх дітей, батьків, педагогів. Атмосфера співпраці, радості за успіхи інших дітей також складають частину метода Сузукі. Для кожного інструменту доктор Сузукі підібрав репертуар, за допомогою якого можна обережно і послідовно розвивати як музикальність дитини, так і набувати технічні навички. При цьому існує постійний стимул: слухаючи більш технічно вдосконалену і важку гру своїх старших товаришів, діти намагаються швидше досягти їх рівня. Відомо, що дітей радять вчити читати в той момент, коли вони в достатній мірі зможуть розвинути мовні навички. Так і в методі Сузукі дуже велике значення приділяється донотному періоду навчання: в цей час дитина намагається досягти правильної постановки рук, точної інтонації, красивого звучання, закінченості музичних фраз. Багаторазові повторення, направлені на точність самовираження і розкриття змісту музики, а не на заучування певної мелодії, дають більш ефективне становлення і закріплення технічних навичок.

  • 3133. Музичне виховання в дитячому садку
    Информация пополнение в коллекции 13.12.2010

    До кінця року діти можуть

    1. Уважно слухати музику, емоційно і радісно відгукуватися на виражені в ній почуття і настрої; назвати улюблений г твір, пояснити, чому воно подобається; дізнаватися знайомі твори по вступу, другій частині, ув'язненню, яскравому фрагменту; дізнаватися мелодію Державного гімну Росії; визначати, до якого жанру належить прослуханий твір (марш, пісня, танець); чути в музиці образотворчі моменти, відповідні назві п'єси, дізнаватися їх характерні образи;
    2. Заспівати на власний вибір знайомі пісні з фортепіанним супроводом, правильно передаючи мелодію; знайому пісню без супроводу в двох різній тональності; тримати правильно положення корпусу і голови при співі, відносно вільно артикулюючи і правильно розподіляючи дихання; визначити високі і низькі звуки в межах квінти; відповісти, чи правильно заспівана пісня іншою дитиною;
    3. Виразно і ритмічно рухатися відповідно до різноманітного характеру музики; прослухавши незнайому музику по вибору педагога, виразно зображувати персонаж; виконати парний танець; вигадати танець по цьому плану; активно брати участь у виконанні творчих завдань; імпровізувати танець, використовуючи знайомі елементи народного танцю; інсценувати ігрові пісні, придумувати варіанти образних рухів в іграх і хороводах;
    4. Прослухати і визначити на слух, на яких інструментах грали дорослі в оркестрі; виконати сольно і в ансамблі на ударних і звуковисотних дитячих музичних інструментах нескладні пісні і мелодії; виконати одну знайому пісеньку, мелодію на інструменті з діатонічним або хроматичним звукорядом;
    5. Для успішного музичного розвитку дітей потрібна наявність музично-педагогічного устаткування : дитячих музичних інструментів (бубон, барабан, металофон, ложки, ксилофон, трикутник, тріскачка, брязкальце, калатало та ін.); музичних іграшок (орган, музичні дзиги, іграшкове піаніно, дитяча гітара та ін.); настільних музично-дидактичних ігор; екранних, звукових і екранно-звукових (аудіовізуальних) посібників і спеціального устаткування до них із записами класичної музики і дитячим музичним репертуаром; устаткування для художньо-театральної діяльності в дитячому саду; атрибутів і костюмів для ігор.
  • 3134. Музичні ігри у початкових класах
    Курсовой проект пополнение в коллекции 15.10.2009

     

    1. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України / З педагогічної спадщини композитора. Упор. Л.О.Іванова. Муз. Україна, 1989. 136с.
    2. Леонтьева О. Карл Орф. М.: Музыка, 1984. 334с.
    3. Медушевский В.В. О содержании понятия "адекватное восприятие" Восприятие музыки: Сб.ст. М.: Музыка, 1980. С.141-155.
    4. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. М.: Музыка, 1976. 254 с.
    5. Менабени А.Г. Методика обучения сольному пению. ML: Просвещение, 1987. 95 с.
    6. Музыка в начальных классах: Методическое пособие для учителя / Абдуллин, Т.Бендер, Т.Вендроваи др. М.: Просвещение, 1985. 140с.
    7. Музыкальное воспитание в Венгрии / Ред.-сост. Л.Баренбойм. М: Сов. композитор, 1983. 400с.
    8. Назайкинский Е. О психологии музыкального восприятия. М.: Музыка, 1972. 384с.
    9. Падалка Г. Учитель, музика, діти. К.: Муз. Україна, 1982. 144с.
    10. Панкевич Г. Искусство музыки. М.: Знание, 1987. 112с.
    11. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика: 1-4 класи / Авт. кол.: О.Ростовський, Р.Марченко, Л.Хлєбникова, З.Бервецький. К.: Перун, 1996. 128с.
    12. Раввінов О. Методика хорового співу в школі. Вид. 2-е. К.: Муз. Україна, 1971. 124с.
    13. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. К.: І3МН, 1997. 248с.
    14. Ростовський О.Я. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів у школі: Метод. рекомендації. К.: Рад. шк., 1989. 72с.
    15. Ростовський О.Я. Взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики: Метод, рекомендації. К.: Освіта, 1991. 48с.
    16. Рубинштейн С.Л. Проблеми общей психологии. М.:, Педагогика, 1976. 416с.
    17. Сергеева Г. Нотная грамота на уроках музыки // Музыка в школе. 1985. №2. С.7-12.
    18. Скуратівський В. Берегиня: Художні оповіді, новели. К.: Рад. письменник, 1987. 278с.
    19. Сохор А.Н. Вопросы социологии и эстетики музыки: В 3-х т. Т.1. Л.М.: Музыка, 1980. 296с.
    20. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У-5 т. Т.3. К.: Рад. шк., 1977. 670с.
    21. Тарасов Г. Психологические особенности музыкального обучения младших школьников // Музыка в школе. 1983. №2. С.14-18.
    22. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1985. Т.1. 328с.
    23. Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. 2-е вид., перероб. і доп. К.: Голов, ред. УРЕ, 1986. 800с.
    24. Фролкин В. Традиционные и новаторские черты современных зарубежных систем масового музыкального воспитания // Художественное воспитание подрастающего поколения: проблемы и перспективы. Новосибирск, 1989. С.59-75.
    25. Хлебникова Л.О. Виховання музикою // Навчання і виховання шестирічних першокласників: 36. ст. Упор. К.Прищепа. К.: Рад. Шк.., 1990 С.155-168.
    26. Холопова В.Н. Мелодика: Научно-методический очерк М.: Mузыка, 1984. 88с.
    27. Холопова В.Н. Музыкальный ритм. М.: Музыка, 1980. 80с.
    28. Шип С. Детское музыкальное творчество в динамике становления личности // Проблемы музыкальной культуры: Сб. ст Вып. 1. К.: Муз Україна, 1987. С.102-119.
    29. Элементарное музыкальное воспитание по системе Карла Орфа. / Ред.-сост. Л.Баренбойм. М.: Сов.композитор, 1978. 368с.
  • 3135. Музично-ритмічне виховання молодших школярів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.11.2009

     

    1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1983.- 111 с.
    2. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе: Учебное пособие. - М.: Просвещение, 1983.- 224 с.
    3. Арисменді А. Л. Музичне виховання. - М.: Прогрес, 1989.- 171 с. (Переклад з іспанської Ю. Ваннікова).
    4. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - 2-е изд. - Ленинград: Музыка, 1973.- … с.
    5. Баринова М. Н. О развитии творческих способностей ученика. - М.: Музыка, 1961.- 60 с.
    6. Бегак Б. А. Воспитание искусством. - М.: Просвещение, 1981.- 94 с.
    7. Белобородова В. К. Развитие музыкального восприятия младших школьников // Музыкальное воспитание в школе. - 1976.- № 13. С. 11-13.
    8. Бодина Е. А. Воздействие музыки на воспитание личности // Педагогика. - 1992. - № 5. - С. 6-33.
    9. Ващенко Г. Твори: У 5 т. т.- Т. 1: Виховний ідеал. Полтава. 1994.- 347 с.
    10. Верб М. А. Эстетические потребности и духовное развитие личности: В помощь лектору. - Ленинград: Знание, 1981.- 36 с.
    11. Веремьев А. Эстетическое и художественное воспитание: сущность и взаимосвязи // Искусство и образование. - 2002. - №3. - С. 4-10.
    12. Верховинець В. Н. Весняночка. - К.: Музична Україна, 1989.- 343 с.
    13. Ветлугина Н. А., Кенеман А. В. Теория и методика музыкального воспитания. - М.: Просвещение, 1983.- 256 с.
    14. Ветлугіна Н. А. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, - 1978.- 255 с.
    15. Виткоская Н., Щербо А., Джола Д. Формирование эстетической культуры младших школьников. - К.: Радянська школа, 1980.- 152 с.
    16. Возрастные и индивидуальные особенности младших школьников. / Под ред. Д. Б. Ельконина и Т. В. Драгуновой. - М.: Просвещение, 1967.- 360 с.
    17. Выготский Л. С. Психология искусства. Санкт-Петербург: Азбука, 2000.- 416 с.
    18. Гавриловец К. В., Казимирская И. И. Нравственно-эстетическое воспитание школьников: Кн. Для учителя. - 2-е изд., доп. и перераб. - Минск: Нар. асвета, 1988.- 126 с.
    19. Головинский Г. О вариантности восприятия музыкального образа / Г. А. Головинский // Восприятие музыки. - М.: Просвещение, 1980.- 236 с.
    20. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997.- 374с.
    21. Демянко Н. Ю. Засоби формування національної культури молоді у діяльності і спадщині В. М. Верховинця. // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В. Верховинця. З бібліотеки наук. праць. Полтава, 1999.- 310 с.
    22. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Мистецтво та освіта. - 2004. - С. 2-6.
    23. Детская и педагогическая психология. - М.: Просвещение, 1964.- 478 с.
    24. Джола Д. М., Щербо А. Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навч.-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998.- 392 с.
    25. Зязюн І. А. Естетичний досвід особи. Формування та сфери впливу. - К.: Вища школа, 1976.- 172 с.
    26. Из истории музыкального воспитания: Хрестоматия / сост. Апраксина А. О. - М.: Просвещение, 1990.- 206 с.
    27. Кабалевський Д. Прекрасне пробуджує добре. - К.: Музична Україна, 1973.- 288 с.
    28. Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про музику. - К.: Музична Україна, 1982.- 189 с.
    29. Каган М. Музыка в мире искусств // Советская музыка. - 1987. - № 3. - С. 66.
    30. Кант И. Критика способности суждения. - М.: Искусство, 1994.- 367 с. (перевод с немецкого).
    31. Князева М. М. Влияние музыкально-эстетического воспитания на развитие личности. - Автореф. Канд. дис. // Вестник Московского университета. Серия 7. - Философия № 4. - 1998. - С. 85-98.
    32. Ковалів В. Методика музичного виховання на релятивній основі. - К.: Музична Україна, 1973.- 149 с.
    33. Кодай З. Избранные статьи. / Под. ред. И. И. Мартынова - М.: Советский композитор, 1982.- 288 с. (Перевод с венгерского П. Ф. Вейса).
    34. Коломієць Г. Г. Эволюция взглядов на музыкально-эстетическое воспитание // http://bank.orenipk.ru/Text/t30_314.htm
    35. Комплексна програма художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. // Інф. збірник Мін-ва освіти і науки України. - 2004. - №10. - С. 32.
    36. Кононко О. Розвинена особистість як гарант життєвої компетентності // Початкова школа. - 2001. - №3. - С. 10-15.
    37. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. // Директор школи. - 2005. - №4. - С. 15-17.
    38. Кушка Я. С. Методика музичного виховання дітей. - Вінниця: Нова книга, 2007.- 216 с.
    39. Лаврик О. Естетичні потреби старшокласників як педагогічна проблема // www.socwd.uzhgorod/ua
    40. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: МГУ, 1975.- 304с.
    41. Леся Українка про мистецтво / Упор. О. Бабишкін. - К.: Мистецтво, 1966.- 299 с.
    42. Ликова І. О. Програма художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років «Кольорові долоньки». - Харків: Ранок, 2007.- 128 с.
    43. Лобанова О. Ю. Преподавание основ музыкальной культуры в вузе в контексте гуманитаризации образования. // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия № 4. 1992. - С. 85-98.
    44. Люблинская А. А. Учителю о психологии младшего Школьника. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.
    45. Людкевич С. Матеріали для науки сольфеджіо і хорового співу, тактова ритміка, діятоніка. Dur - і moll. - Краків-Львів: Українське видавництво, 1942.- 63 с.
    46. Макаренко А. С. Педагогические сочинения в 8-ми томах. - Москва: Педагогика, 1983. - Т.2.- 520 с.
    47. Мальцева Е. А. Психологический анализ музыкального развития младших школьников // Психология младшего школьника. / Под ред. Е. И. Игнатьева. - М.: АПН РСФСР, 1960, С. 304 330.
    48. Матонис В.П. Музыка в системе эстетического воспитания. - М. Музыка, 1990.- …143 с.
    49. Машенко М. М. Джерела гармонійної краси. Музика і живопис на уроках української радянської літератури. - К.: Радянська школа, 1978.- 104 с.
    50. Миропольська Н., Ничкало С., Рагнозіна В. та інші. Уроки художньо-естетичного циклу в школі: навчання і виховання: Навчальний посібник. - Тернопіль: Богдан, 2006.- 240 с.
    51. Музыка. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш.- М.: НИ «Большая Российская энциклопедия», 1998.- 672 с.
    52. Музика. Програми та поурочні методичні розробки для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл. Тернопіль: Навчальна книга Богдан. 2002.- 126 с.
    53. Неменский Б. М. Мудрость красоты. - М.: Просвещение, 1981.- 192 с.
    54. Падалка Р. М. Учитель, музика, діти. - К.: Музична Україна, 1982.- 144 с.
    55. Памятники музыкально-эстетической мысли. Музыкальная эстетика западноевропейского средневековья и возрождения. - М.: Музыка, 1966.- 560 с.
    56. Педагогическое наследие: Я. А. Коменський, Д. Локк, Ж. Ж. Руссо, И. Г.Песталоцци. М.: Педагогика, 1989.- 412 с.
    57. Печерська Е. П. Навчання музичної грамоти на уроках // Початкова школа. - 1995. - №12. - С. 42.
    58. Печерська Е. П. Удосконалювати музично-творчий розвиток дітей // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 40.
    59. Печерська Е. П. Уроки музики в початкових класах. - К.: Либідь, 2001.- 272 с.
    60. Рогозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів // Мистецтво та освіта. - 1997. - №2 - С. 8.
    61. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль: Богдан, 2001. - 215 с.
    62. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання. - К.: ІЗМН, 1997.- 256 с.
    63. Ротерс Т. Т. Ритмическое развитие личности Школьника проявление взаимодействия физического воспитания с эстетическим. - Луганск: Знание, 1998.- 524 с.
    64. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник. - Тернопіль: Богдан, 2005.- 360 с.
    65. Савчин, М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія : Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005.- 359 с.
    66. Самолдіна К. Використання рухів на уроках музики в загальноосвітній школі // Музика в школі. -1980. - №6. - С. 31.
    67. Сеченов И. М. Избранные произведения. - 2-е изд. - М.: Учпедгиз, 1958.-416 с.
    68. Сковорода Г. Пізнай в собі людину. Львів: Світ, 1995.- 528 с. (Пер. М. Кашуба, Пер поезій В. Войтович)
    69. Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук та інші. Вікова та педагогічна психологія. - К.: Просвіта, 2001.- 416 с.
    70. Соковнина Е. Н. Музыка и движение. - М.: Просвещение, 1984.- 288 с.
    71. Сохор А. Вопросы социологии и эстетики музыки. - М.: Советский композитор, 1981.- 295 с.
    72. Сулаєва Н. В. Вплив мистецтва на розвиток особистості: погляди діячів української культури. // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В. Верховинця. З бібліотеки наук. праць. Полтава, 1999.- 310 с.
    73. Сухомлинский В. А. О воспитании. - 5-е изд. - М.: Политиздат, 1985.- 270 с.
    74. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в пяти томах. - К.: Радянська школа, 1977. - Т.3.- 670 с.
    75. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. - К.: Радянська Україна, 1972.- 203 с.
    76. Тайнель Е. Музичне виховання за методом відносної сольмізації. Ч-1. - Дрогобич: Коло, 2001.- 212 с.
    77. Таранцева О. О. Виховання національної культури молоді засобами хореографії у педагогічній спадщині В. М. Верховинця. // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В. Верховинця. З бібліотеки наук. праць. Полтава, 1999.- 310 с.
    78. Тельчарова Р.А. Музыка и культура. - М.: Знание, 1986.- 62 с.
    79. Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей / Теплов Б. М. Избранные труды: В 2-х т.т. - М.: Педагогика, 1985. - Т.1.- 427 с.
    80. Торшилова Е. М. Шалун, или Мир дому твоему: Программа и методика эстетического развития дошкольников. - М: ИХО РАО, 1998.- 220 с.
    81. Тушева В. Творчі завдання на уроках музики // Початкова школа. - 1997. - №6. - С. 30.
    82. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. т. - К.: Радянська школа, 1983.- Т. 1.- 488 с.
    83. Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1983.- 465 с.
    84. Франко І. Я. Зібрання творів: у 50-ти т. т. - К.: Наукова думка, 1984. - Т. 42.- 598 с.
    85. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания. - М.: Музыка, 1990.- 173 с.
    86. Шацкая В. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества. -М.: Педагогика, 1975.- 168 с.
    87. Шинкаренко А. І., Лупак Н. І. Розучування пісень з музично-ритмічними рухами // Початкова школа. 1989. - №3. - С. 55.
    88. Элементарное музыкальное воспитание по системе К. Орфа / Ред. - сост. Л. Баренбойм. - М.: Сов. Композитор, 1978.- 368 с.
    89. Эстетика (словарь). - М.: Политиздат, 1989.- 447 с.
    90. Юм Д. Трактат про людську природу: спроба запровадження експериментального методу міркувань про обєкти моралі / за ред. Е. К. Мосснера. К.: Всесвіт, 2003.- 552 с. (Пер. з англ. П. Насада)
    91. http://www.bank.orenipk.ru/Text/t30_314.htm
    92. http://www.orff.ru
    93. http://www.tnpu.edu.ua/subjects/7426/Metodyka
    94. http://www.yanko.lib.ru/books/music/mus-aeth--west-mid-r=a.htm
  • 3136. Музыка в преподавании литературы
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Пытаясь идти от “заданности” в каждом конкретном произведении, в экспозиции рассказа «Певцы» отыскивали тот образ-ключ, который бы подсказал направления размышлений над произведением. Внимание школьников привлекали два образа-символа, в самих себе содержащие контраст: овраг “бездна посреди жизни” и кабак “путеводная звезда”. Остановимся на том, что “декорации” (место греховное кабак) и действо, которое будет в них происходить (состязание певцов, воспарение духа), контрапунктно соотнесены. Если же приём периодически повторяется, резонирует, отдаётся эхом, мы имеем дело с ритмом. Эти важнейшие стилеобразующие принципы рассказа могут быть рассмотрены на разных уровнях (лексическом, композиционном, в системе образов. . . ) и предоставляют простор творческой фантазии читателей. Так, можно сравнить ключевые слова фрагментов, описывающих состояние природы до и после центрального события. Следует обратить внимание и на то, как происходит знакомство с главными героями произведения в Притынном кабачке. Самостоятельно прочитавшие рассказ ученики прекрасно ощущают антитезу Яков рядчик. И на вопрос, чьи портреты контрастны друг другу, чаще всего тут же, не заглядывая в текст, указывают на этих героев. Этот спровоцированный моментальный и поверхностный ответ учитель может обыграть на уроке. “Подловив” на стереотипе мышления, обратить учеников к тексту и более внимательному и вдумчивому чтению. У писателя всё глубже, тоньше и многозначительнее. Между описаниями нервного облика Якова-Турка и бойкого рядчика из Жиздры портрет Дикого-Барина. И почти все детали этого портрета очевидно и последовательно контрастируют с деталями портрета Якова. В чём смысл такой контрапунктной соотнесённости трёх героев (трёхголосной полифонии)? Два певца и ценитель, судия. . . Так мы прикасаемся к вечным вопросам о сущности искусства, о его истинных ценителях.

  • 3137. Музыка в система художественного образования и воспитания младших школьников
    Дипломная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

    Носителем смысла и мельчайшей структурной единицей музыкального языка является интонация, существование которой вновь подтверждает глубинную связь двух миров словесного и звукового и доказывает, что в начале музыки тоже «было слово». Однако здесь понятие интонации приобретает иное, гораздо более глубокое и всеобъемлющее значение. Об этом очень точно сказал академик Б.Асафьев: «Музыка это искусство интонируемого смысла (курсив мой. Л.А.)». Напомним, что одно из значений слова «тон» звук, характер звучания. Отсюда и некоторые музыкальные термины тоника, тональность, интонация, интонирование. Прародителями многих музыкальных интонаций стали интонации человеческой речи, но только не обыденные, а те, которые проявляются в моменты наиболее яркого выражения страстей или эмоций. Интонации плача, жалобы, восклицания или вопроса пришли в музыку из жизни и, даже не будучи связанными со словом (например, в инструментальных жанрах), сохраняют свой первичный эмоционально-психологический смысл. Плач Дидоны из оперы Г.Перселла «Дидона и Эней», плач Юродивого из оперы М. Мусоргского «Борис Годунов» столь же определенно выражают скорбную эмоцию, сколь и четвертая часть 6-й симфонии Чайковского или Траурный марш из 2-й сонаты Ф.Шопена. Восходящая секста так называемый мотив вопроса и в самом деле прекрасно отражает вопросительную интонацию человеческой речи. Не случайно она столь часто использовалась композиторами-романтиками и нашла широкое применение в произведениях эмоционально-лирического характера, таких как известная миниатюра Шумана «Отчего?» из фортепианного цикла «Фантастические пьесы». Обязательным атрибутом героического начала в музыке являются повелительные, призывные интонации в частности, восходящая кварта, на последний звук которой падает метрическое ударение. Правда, своим происхождением она связана не только с речью, но также с военной и сигнальной городской музыкой (которая писалась главным образом для духовых инструментов). Войдя в профессиональное музыкальное творчество и утратив прикладную функцию, эти интонационные элементы претерпели значительные изменения, однако самая суть их выразительности осталась той же именно энергичные квартовые и трезвучные мотивы определяют характер главного образа (аффекта) в героических ариях итальянской оперы-seria, в революционных песнях и торжественных гимнах, в Героической симфонии Бетховена и симфонической поэме Рихарда Штрауса «Дон Жуан».

  • 3138. Музыка и ее место в системе дворянского образования в XIX веке в России
    Информация пополнение в коллекции 15.11.2009

    Было бы, однако, большой ошибкой придать этому свидетельству обобщающее значение. Вряд ли основная масса молодежи любого дореволюционного поколения получала в общеобразовательной школе такую музыкальную подготовку, какую давала эта гимназия. Вряд ли вся эта молодежь или хотя бы значительная ее часть покидала школьную скамью, “умея читать глазами партитуру”. В рядовых гимназиях, прежде всего в гимназиях правительственных дело обстояло совсем иначе. Казенщина, формальный подход к делу, царившие в большинстве этих заведений, накладывали мертвящую печать и на то, что делалось там по части эстетического образования учащихся. “Оттого и происходит, что в школе, например, есть уроки рисования, пения или музыки, по классам висят художественные копии с художественных картин, а ученики почти не рисуют, не поют и не играют, а картины никого не радуют”.

  • 3139. Музыка и совершенствование мыслительной деятельности дошкольников
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2011

     

    1. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвящении и образовании . - Л., 1973.
    2. Выготский , Л.С. Психология развития ребенка / Л.С. Выготский .- М. : Смысл: Эксмо, 2004.
    3. Жавинина О. Музыкальное воспитание: поиски и находки // Искусство в школе .- 2003 .- N 5. - С. 49-52 .
    4. Казакова С. В. Проблема воспитания умственно-активной личности в истории музыкальной педагогики // Искусство и образование .- 2005 .- N 1. - С. 75-85 .
    5. Козлова, С.А. Дошкольная педагогика : Учебное пособие для студентов дошкольн. отделений и фак. сред. пед. учеб. заведений.- 2-е изд., перераб. и доп. - М : Издат. центр "Академия", 2000.
    6. Парамонова Л. Содержание дошкольного уровня образования: с чем связано его обновление // Дошкольное воспитание .- 2003 .- N 3. - С. 65-67 .
    7. Ратанова Т. Старший дошкольный возраст: диагностика уровня умственного развития // Дошкольное воспитание .- 2006 .- N 8. - С. 80-88 .
    8. Урунтаева, Г.А. Дошкольная психология: Учеб. пособие .- 5-е изд., стереотип. - М : ACADEMIA, 2001.
    9. Ушинский К.Д. Избр. пед. соч . - М., 1953 . - Т. 1.
    10. Чечина С. Н. Дошкольный музыкально-педагогический театр в нравственно-эстетическом воспитании детей // Искусство и образование .- 2005 .- N 6. - С. 46-59 .
    11. Штанько И. Художественное воспитание дошкольников Обзор программ // Искусство в школе .- 2001 .- N 4. - С. 13-14 .
    12. Эстетическое воспитание в детском саду : Пособие для воспитателей детского сада / ; Под ред. Н.А.Ветлугиной .- 2-е изд., перераб. - М : "Просвещение", 1985.
  • 3140. Музыка как средство активизации учебной деятельности детей младшего школьного возраста на уроках физической культуры
    Дипломная работа пополнение в коллекции 02.11.2010

     

    1. Боброва, Г.А. Художественная гимнастика в школе. - М.: "Физкультура и спорт", 1978 - 200 с. ил.
    2. Видякин, М.В. Начинающему учителю физкультуры Волгоград.: "Учитель", 2004-153 с.
    3. Дмитриева, Л.Г., Черноиваненко, Н.М. Методика музыкального воспитания в школе: Учебное пособие для студентов средних педагогических учебных заведений, - Второе издание, стереотип - М.: Изд. центр "Академия", 1998-240с.
    4. Дубровин, И.В. и др. Психология: Учеб. для студентов средних педагогических учебных заведений (И.В. Дубровина, Е.Е. Данилова, А.И. Пригожий.) - М: Изд. центр "Академия", 1999-464с.
    5. Загвязинский, В.И. Теория обучения: современная интерпретация - М.: Изд. Центр "Академия", 2001 - 192 с.
    6. Зимина, А.Н. Основы музыкального воспитания и развития детей младшего возраста: Учебник для студентов ВУЗов - М.: Гуманитарный издательский центр Владос, 2000-304с, ноты.
    7. Качашкин, В.М. Методика физического воспитания: Учеб. пособие для учащихся педагогических училищ - Пятое изд., дополнительное. М.:Просвещение, 1980. - 304 с., ил.
    8. Коджаспирова, Г.А., Коджаспиров, А.Ю. Педагогический словарь, М.: Асадегша, 2000,-с 45
    9. Коджаспиров, Ю.Г. Физкультура! Ура! Ура! - М.: Просвещение, 1999-238с Ю.Крутецкий, В.А. Психология: Учебник для учащихся педагогических училищ - М.: Просвещение, 1980 - 352с, ил.