Geum.ru

Педагогика

  • 3101. Молчание как объект изучения лингвистики
    Курсовой проект пополнение в коллекции 13.11.2007

     

    1. Александрова И.Б. Слово о молчании//Русская речь. 2005.- №4. С. 70-75.
    2. Арутюнова Н.Д. Молчание: контексты употребления// Логический анализ языка: Язык речевых действий. М.: Наука, 1994. С. 106-117.
    3. Арутюнова Н.Д. Молчание и чувство// Логический анализ языка: Язык речевых действий. М.: Наука, 1994. С. 141-145.
    4. Григорьева С.А., Григорьев Н.В., Крейдлин Г.Е. Словарь языка русских жестов. Москва-Вена: Языки русской культуры; Венский славистический альманах, 2001.
    5. Душенко К.В. Большая книга афоризмов. М.: Издательство Эксмо, 2003.
    6. Колтунова М.В. Конвенции как прагматический фактор диалогического общения// Вопросы языкознания. 2004. - №6 С. 100-115.
    7. Корнилова Н.Б. Слово и молчание: аспекты взаимодействия. Режим доступа: http//www.rsl.ru.
    8. Краткий толковый словарь русского языка/Под ред. В.В. Розановой. М.: Издательство «Русский язык», 1979.
    9. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка/ Рос. Академия Наук; - М.: АЗЪ, 1993.
    10. Сеничкина Е.П. Молчание: лингвистический аспект//Русский язык в России на рубеже ХХ-ХХI вв.: Материалы международной научной конференции. Самара: Издательство Сам ГПУ, 2003. С. 70-74.
    11. Словарь русского языка: В 4-х т./АН ССВР, Ин-т русского языка; Под ред. А.П. Евгеньевой. М.: Русский язык, 1985-1988.
    12. Справочник по русскому языку. Пунктуация/ Д.Э. Розенталь. М.: Издательский дом «ОНИКС 21 век»: Мир и образование, 2002.
    13. Толковый словарь русских глаголов: Идеографическое описание/ Под ред. Л.Г. Бабенко. М.: АСТ-ПРЕСС, 1999.
    14. Эпштейн М. Слово и молчание в русской культуре// Звезда. 2005. - №10. С. 202-222.
    15. Эткинд Е. Театр Мориса Метерлинка/ из кн.: Морис Метерлинк. Пьесы. М.: Изд-во «Искусство», 1958.
  • 3102. Мониторинг образовательных потребностей учащихся 8-9 классов
    Дипломная работа пополнение в коллекции 11.09.2012

    Мотивация как ведущий фактор регуляции активности личности, её поведения и деятельности представляет исключительный интерес для педагога и родителей. По существу, никакое эффективное социально-педагогическое взаимодействие с ребёнком, подростком, невозможно без учёта особенностей его мотивации. За объективно абсолютно одинаковыми поступками, действиями школьников могут стоять совершенно различные причины, побудительные источники этих действий, их мотивация может быть разной. Можно даже сказать, что само определение понятия мотив представляет определённую научную проблему. Одни под мотивом понимают психическое явление, становящееся побуждением к действию, другие осознаваемую причину, лежащую в основе выбора действий и поступков личности. Считают также, что мотив- это то, что, отражаясь в голове человека, побуждает деятельность, направляет её на удовлетворение определённой потребности. При этом подчёркивают, что в качестве мотива выступает не сама потребность, а предмет потребности. Данные полученные в некоторых исследованиях из области педагогической психологии, позволяют говорить, что высокая позитивная мотивация может играть роль компенсаторного фактора в случае запаса у учащегося требуемых знаний, умение и навыки. В обратном направлении компенсаторный механизм не срабатывает. То есть никакой высокий уровень способности не может компенсировать отсутствие или низкую учебную мотивацию, и таким образом, не может привести в этом случае к высокой успеваемости учебной деятельности. Осознание высокой значимости фактора мотивации для успешности учебной деятельности привело к формированию принципа мотивационного обеспечения учебного процесса.

  • 3103. Мониторинг развития письменной связной речи в начальной школе
    Дипломная работа пополнение в коллекции 18.11.2010

    Учебник содержит определенный объем знаний по следующим разделам русского языка: графика и фонетика, лексика и семантика, морфемика и словообразование, грамматика морфология и синтаксис. В настоящее время большое внимания уделяется развитию речи обучающихся, поэтому современные учебники содержат комплекс упражнений по развитию речи младших школьников: «Русский язык» (1-4) (автор Т.Г. Рамзаева). Неоценимым достоинством учебников являются тексты, взятые из лучших произведений классической, художественной, научно-популярной литературы, произведения устного народного творчества, при этом следует отметить, что тексты не только доступны и близки жизненному опыту учащихся, но и оказывают определённое воздействие на эмоциональное состояние и субъектный опыт жизни. Это создаёт положительный эмоциональный настрой учащихся на уроке, приобщает к литературному языку, обогащает память языковыми и синтаксическими конструкциями образцовых текстов. В учебниках данного автора предлагается система заданий и специальных упражнений, позволяющих развивать все виды речевой деятельности школьников, а также умение детей свободно пользоваться разным языком в различных ситуациях общения. В работе по развитию речевой деятельности учащихся большое значение имеет обогащение их словарного запаса. Языковой материал учебника позволяет ежеурочно обогащать лексику учащихся. При изучении той или иной темы дети знакомятся с новыми словами, узнают их значение. Так при изучении темы «Слово» лексика детей обогащается словами, которые можно было бы отнести к разным временам года. Ученики не только находят среди данных такие слова, но и по желанию могут определить настроение, которое возникло у них при чтении того или другого слова. Языковой материал текстов учебника способствует развитию у младших школьников творческого и воссоздающего воображения. Читая поэтические строки, учащиеся воссоздают в воображении картины, навеянные этими строками. Упражнения учебника заставляют задуматься над значением слов, уместностью их употребления в речевых ситуациях. Например, при изучении темы «Сочетание ЧК, ЧН», читая строки из стихотворения А. Блока «Вербочка», дети размышляют над тем, когда мы так говорим: верба и вербочка, свечка и свечечка. Младшие школьники знакомятся с этимологией ряда слов: как появилось слово в нашем языке, из какого языка оно пришло. Так выполняя некоторые упражнения, дети узнают, что в слове карандаш первая часть «кара» означает чёрный, а вторая «даш» означает камень. Этимология этого слова помогает детям правильно написать непроверяемую безударную гласную «а» в корне слова. В других упражнениях дети узнали, что слово «пальто» пришло к нам из французского языка, познакомились с образованием слова «алфавит» или «азбука», узнают, почему снегиря так назвали, что означает слово «фамилия». Обращение учащихся к истории отдельных слов позволит им внимательнее относиться к словам родного языка. С первого класса дети знакомятся с многозначностью слов. Рисунки и тексты упражнений помогают им создать конкретные образы, воспринять значения многозначных слов. Выполняя подобные упражнения, учащиеся соотносят предметы, изображённые на рисунке, с их названиями и делают вывод, что все предметы похожи по какому-то признаку и названы одинаково, хотя обозначают разные предметы. Также в 1-м классе дети знакомятся с синонимами и антонимами. Во 2-м 4-м классах в процессе выполнения практических заданий уточняется и углубляется представление учащихся о лексическом значении слов, об однозначных и многозначных словах, о прямом и переносном значении слов, синонимах и антонимах. Так дети в стихотворных упражнениях-текстах находят синонимы, наблюдают, одинаково или по-разному они произносятся и пишутся. Выполняя упражнения, учащиеся подбирают самостоятельно к словам синонимы или пользуются словарём синонимов, составляют предложения с любой парой синонимов. Аналогичная работа проводится и с антонимами. По наблюдениям, дети находят такие упражнения интересными, их занимает и радует процесс подбора точного и выразительного слова, и одновременно они учатся умелому использованию в речи этих слов. Большое значение автор учебников уделяет правильности речи младших школьников. Через тексты учащиеся знакомятся с правильным произношением слов («что», «скучно»), с нормами ударения в словах и формах слов, наиболее употребительных в речи («магазин», «свёкла», «шофёр», «поняла»), учатся правильному употреблению в речи слов «одел», «надел», «оделся» и других. Особое место в системе работы по развитию речевой деятельности учащихся занимают упражнения, направленные на воспитание культуры речевого общения. Дети задумываются над вопросами, какие слова можно употребить, прощаясь со своими товарищами, и с какими можно обратиться к учителю или другому взрослому. Таким образом, на примере типичных ситуаций учащимся показано как следует пользоваться различными средствами речевого этикета при приветствии, прощании, просьбе, извинении и так далее, а также как нужно вести себя в подобных ситуациях. В учебниках вполне достаточно упражнений, формирующих специальные речевые умения: различать текст, типы текстов, определять тему и главную мысль, подбирать заголовок, выделять части текста и композиционно правильно строить текст, выбирать опорные слова, замечать изобразительно-выразительные средства языка и умело использовать их в речи. Одни упражнения формируют умение определять тему и главную мысль текста; другие требуют от учащихся подбора заголовка или соотнесения заголовка с текстом; третьи дети проводят наблюдения над структурой текста (вводная, основная, заключительная часть), развивается умение выделять эти части, устанавливать последовательность и связь предложений в частях текста и частей в тексте. При выполнении определённых упражнений у учащихся формируется общее представление о типах текста, умение различать эти тексты. В учебниках много упражнений, предлагающих создание собственных речевых высказываний, что позволяет развивать не только устную, но и письменную речь учащихся: создание текста по заданному слову, предложению, пословице, рисунку и вопросам на заданную тему, составление продолжения текста и прочее.

  • 3104. Мониторинг учебных достижений учащихся по биологии в 6 классе
    Дипломная работа пополнение в коллекции 21.06.2012

    Уровень умений работы с рабочей тетрадьюБаллКритерии умений работы с тетрадьюВысокий «5»Учащийся должен: -соблюдать основные требования к ведению и оформлению рабочей тетради; - работать с инструктивной карточкой; - быстро ориентироваться в своей тетради с помощью условных обозначений; - правильно, своевременно, осмысленно и аккуратно переносить все в тетрадь во время объяснения учителя; - разгадывать и составлять кроссворды; - работать с дополнительной литературой; - осмысленно перерабатывать получаемую информацию и записывать в виде графического изображения и схем; - работать по своей системе знаков для дальнейшего воспроизведения информации; -оформлять словарик биологических терминов; - эстетически оформлять работы.Средний«4»Учащийся должен: - соблюдать основные требования к ведению и оформлению рабочей тетради; - быстро ориентироваться в своей тетради с помощью условных обозначений; - правильно, своевременно, осмысленно и аккуратно переносить все в тетрадь во время объяснения учителя; - осмысленно перерабатывать получаемую информацию и записывать в виде графического изображения и схем; - работать по своей системе знаков для дальнейшего воспроизведения информации; -оформлять словарик биологических терминов; - эстетически оформлять работы.Низкий «3»Учащийся должен: - соблюдать основные требования к ведению и оформлению рабочей тетради; - быстро ориентироваться в своей тетради с помощью условных обозначений; - правильно, своевременно, осмысленно и аккуратно переносить все в тетрадь во время объяснения учителя; - работать по своей системе знаков для дальнейшего воспроизведения информации; -оформлять словарик биологических терминов;

  • 3105. Мониторы
    Информация пополнение в коллекции 24.02.2008

    Технология LCD-дисплеев основана на уникальных свойствах жидких кристаллов, которые одновременно обладают определенными свойствами как жидкости (например, текучестью), так и твердых кристаллов (в частности анизотропией (от греч. anisos - неравный и tropos - направление - зависимость свойств среды от направления. Анизотропия характерна, напр., для механических, оптических, магнитных, электрических и др. свойств кристаллов.). В LCD-панелях используют так называемые нематические кристаллы, молекулы которых имеют форму продолговатых пластин, объединенных в скрученные спирали. LCD-элемент, помимо кристаллов, включает в себя прозрачные электроды и поляризаторы. При приложении напряжения к электродам спирали распрямляются. Используя на входе и выходе поляризаторы, можно использовать такой эффект раскручивания спирали, как электрически управляемый вентиль, который то пропускает, то не пропускает свет.Экран LCD-дисплея состоит из матрицы LCD-элементов. Для того чтобы получить изображение, нужно адресовать отдельные LCD-элементы. Различают два основных метода адресации и соответственно два вида матриц: пассивную и активную. В пассивной матрице точка изображения активируется подачей напряжения на проводники-электроды строки и столбца. При этом электрическое поле возникает не только в точке пересечения адресных проводников, но и на всем пути распространения тока, что препятствует достижению высокого контраста. В активной матрице каждой точкой изображения управляет свой электронный переключатель, что обеспечивает высокий уровень контрастности. Обычно активные матрицы реализованы на основе тонкопленочных полевых транзисторов (Thin Film Transistor, TFT). TFT-экраны, иначе называемые экранами с активной матрицей, обладают самым высоким среди плоскопанельных устройств разрешением, широко используются в ноутбуках, автомобильных навигационных устройствах и разнообразных цифровых приставках.

  • 3106. Моральне виховання підростаючого покоління
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.07.2010

    Серед перелічених питань на особливу увагу заслуговують друге, третє та четверте питання. Ми вважаємо, що саме ці питання допомагають формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику до цієї казки наводиться велика кількість питань морального змісту:

    1. Про що міркував коваль?
    2. Який плуг він викував?
    3. Чому незвичним було прохання найбагатшого господаря округи?
    4. Кого ж автор казки вважає ковалем щастя?
    5. Чому коваль вдався до вигадки? Чи був впевнений молодий коваль, що люди після цього прийдуть до нього?
    6. Як він розмірковував над своїм вчинком?
    7. Який висновок можна зробити про першого замовника? Чи приніс щастя цей виріб ковалю і селянинові?
    8. Що відповіла дружина селянина на запитання коваля про плуг щастя, що сам оре?
    9. Дружина селянина в у цьому звинуватила виріб коваля. А ви як гадаєте, хто був справжнім винуватцем?
    10. Як допоміг здобути щастя своєму хазяїну інший виріб коваля "ключ щастя"? Хто його замовив? Для чого йому був потрібний такий ключ?
    11. Як випробовував господар своє замовлення на членах родини?
    12. Що сказано в казці про долю родини найбагатшого господаря округи?
    13. Чи можна вважати, що ключ щастя допоміг господареві стати ще багатшим? Чому?
    14. Дружина багача звинуватила коваля в тому, що від "про клятого ключа горе та злидні оселилися в їхній хаті". Ви погоджуєтесь з такою думкою?
    15. Назвіть основну причину горя і злиднів багача.
    16. Селянин, який замовив плуг щастя, і багач, що тримав своє майно під замком, це позитивні чи негативні дійові осо би?
    17. Як ставиться до них сам автор? З чого це видно?
    18. Що схвалюється в казці?
    19. Що можна сказати про коваля.
  • 3107. Моральне виховання старших дошкільників
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.10.2010

    Перші прості норми моралі склалися в умовах розвинутої родової общини у безпосередньо наочній формі звичаїв і лише пізніше оформилися у поняття. Протягом віків виховний досвід численних поколінь створив народну педагогіку, в якій моральні норми набули характеру традицій. Педагогіка народного виховання це свідома діяльність, що має на меті формування у підростаючого покоління духовних якостей, що відповідають народному ідеалу особистості. Народний ідеал всебічного розвитку особистості відбито в усній народній творчості. У творах фольклору пропагуються ті риси людини, які народ схвалював, і засуджуються ті, які зневажалися народним уявленням як негідні. Центральні теми зразків народної мудрості сімейне виховання і праця людей, тобто головні чинники морального формування особистості. Прислівя, приказки, пісні, казки, загадки все це скарби виховного досвіду народу, в яких влучно, змістовно і цікаво втілено моральні категорії добра і зла, правди і кривді, совісті й безчестя. Народна мораль засуджує брехунів, нечем, тих, хто не поважає старших, зводить наклепи, кепкує з інших, не надає допомоги, зраджує, лицемірить. Повага до людей, доброта, чесність, щирість, вірність, любов, відвага завжди перемагають у боротьбі проти злих сил. Виховувати дитину моральною повинні насамперед батьки.

  • 3108. Моральне виховання студентів
    Информация пополнение в коллекции 19.01.2010

    Виховний вплив на формування національної самосвідомості справляє також безпосередня участь студентів у підготовці і проведенні національних свят України, що у багатьох вищих навчальних закладах стало традицією: Новий рік і Різдво Христове (1 і 7 січня), День Соборності України (22 січня), День захисника Вітчизни (23 лютого), День Конституції України (28 червня), День прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня), День незалежності України (24 серпня), Міжнародний день студентів (17 листопада) та ін. Народний календар поповнюється загальнонаціональними святами: День студента. День матері, День батька, День родини. Передбачає він і регіональні урочистості з нагоди певних історичних подій в минулому, приурочені специфічним видам трудової діяльності (наприклад, проводи на полонину в Карпатах).

  • 3109. Моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.09.2010

    Процес морального виховання ґрунтується на певних принципах. Принципи виховання керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу. Основні принципи такі:

    • цілеспрямованість виховання передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання всебічно розвиненої особистості, підготовки її до свідомої та активної трудової діяльності;
    • обов'язковий зв'язок виховання з життям. Суть принципу полягає в тому, що виховна діяльність має орієнтувати особистість на необхідність жити у суспільстві;
    • єдність свідомості та поведінки у вихованні. Поведінка людини це її свідомість у дії. Виховання такої єдності свідомості складний і суперечливий процес, оскільки формування навичок правильної поведінки набагато складніше, ніж виховання свідомості;
    • виховання в праці. В основі цього принципу ідея, що формування особистості безпосередньо залежить від її діяльності, від особистої участі в праці. Цей принцип спирається і на таку психологічну якість, як прагнення дитини до активної діяльності;
    • комплексний підхід у вихованні ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів. Втілення його в життя передбачає: єдність мети, завдань і змісту виховання; єдність форм, методів і прийомів виховання; єдність виховних впливів школи, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; єдність виховання і самовиховання;
    • виховання особистості в колективі. Індивід стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів. Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в учнів життєвого досвіду; виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність;
    • поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. У цьому головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів і вихованців. Цей принцип передбачає: єдність вимог до вихованців з боку педагогів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, поважання їхньої думки та ін.;
    • індивідуальний підхід до учнів у вихованні. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності;
    • принцип системності, послідовності й наступності у вихованні. Виходить з того, що для формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки потрібна система певних послідовних виховних заходів. Такі якості людської особистості не можна сформувати, якщо виховний процес являтиме собою випадковий набір виховних заходів, що матимуть епізодичний, а не системний характер;
    • єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Повинна охоплювати всі сторони навчально-виховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу.
  • 3110. Моральне виховання учнівської молоді в Галичині кінця ХІХ початку ХХ століття
    Дипломная работа пополнение в коллекции 13.11.2009

    Виховний процес василіянських шкіл проводився згідно плану, що був затверджений дирекцією школи. До кожного класу була прикріплена опікунка, із числа світських учителів чи монахинь, в обов'язки якої входило виховання молоді. Щороку опікунка писала плани і звіти стосовно виховної роботи, що проводилась у класі. Метою цієї діяльності було формування нового покоління української нації з твердими релігійно-етичними переконаннями, розвинутого інтелектуального, фізично й естетично в імя Бога та користі для громадянства і Батьківщини Розпочинали свою виховну працю опікунки зі своєрідної підготовчої фази, яка передбачала їх ознайомлення з підопічними, цілим класом як колективом, окремими його групами і особливостями кожної учениці зокрема. Останнє, насамперед, передбачало визначення рівня психо-фізичного розвитку дівчат, їх духовної культури та інтелекту. Не менш вагомим було визначення темпераменту учениць, особливостей характеру, зацікавлень, здібностей і т. ін. Опікунка класу також повинна була володіти достовірною інформацією, що стосувалась здоровя, матеріального стану, домашніх умов учениць, їх забезпечення шкільними підручниками, навчальним приладдям і т ін. Збирати такі відомості виховательки могли шляхом відвідування місць проживання учениць, співпраці з шкільним лікарем і батьками, спостереження за їх поведінкою у школі, церкві, театрі та інших громадських місцях. Потрібно і також відзначити, що опікунки класів здійснювали й окремі педагогічні дослідження з метою кращого вивчення індивідуальних особливостей підопічних та їх інтересів. Так, наприклад, опікункою IV курсу гімназії у м. Яворові було проведене анкетування учениць на тему: «Що в школі мені імпонує і що я хотіла б усунути». Усю зібрану інформацію виховательки вписували у так звані «індивідуальні листки», котрими могли користуватися усі вчителі даного класу. Опікун, або як його с ще називали господар класу, окрім спостереження за навчальною діяльністю і дисциплінованістю учениць повинен був цікавитись позашкільним життям підопічних, повідомляти батьків про їх поведінку виносити покарання у межах своєї компетенції, звітувати на учительських конференціях. Дисциплінарними засобами у школах виступали: покарання учнів вчителями, нагадування господарів класу, догани винесені директором або педагогічною радою і виключення зі школи. Поряд із розглядом засобів покарання, варто буде згадати про один із засобів заохочення, яким виступала, так звана «Золота книга». На сторінках цієї книги записували імена тих учениць, котрі досягли успіхів у навчанні та відзначалися зразковою поведінкою. Принагідне зазначимо, що дисциплінованість та вихованість учениць оцінювалась двома якісними показниками: «поведінка» і «пильність». Шкала оцінок поведінки були наступною дуже пильна, добра, відповідна і не відповідна. «Пильність» могла бути дуже добра; добра, достатня і не достатня [105, а.5].

  • 3111. Морально-духовний розвиток і фізичне виховання вчителя
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.11.2010

    Тому без терпеливості, сподівання на результативність власних дій у майбутньому вихователеві аж ніяк не можна.

    1. Організаторські здібності, вміння працювати з дитячим колективом. Учитель повинен вміти організувати як себе, так і вихованців для різних видів діяльності. У навчально-виховному процесі встановлюються не лише парні стосунки: учитель учень, а взагалі стосунки між учителем і дитячим колективом. Почуття колективізму споконвічна риса людини, прагнення до її ствердження і задоволення. Вміння організувати колектив, працювати з ним це, з одного боку, запорука успіху навчально-виховної роботи, а з другого підготовка учнів до активної діяльності в умовах співіснування в соціальних колективах дорослих.
    2. Всебічний розвиток. Діти схильні до активного пізнання оточуючої дійсності, бажають на безліч питань отримати відповіді. І, насамперед, вони чекають задоволення своїх пізнавальних інтересів від батьків та вчителів. Оскільки більшість батьків не має належної педагогічної підготовки, то вчителеві доводиться самому щоденно допомагати учням свідомо пізнавати невідомий для них світ природи і суспільних стосунків. Тому, окрім глибоких знань в межах своєї навчальної дисципліни, учитель має володіти певним рівнем знань з різноманітних галузей. А це досягається лише щоденною копіткою працею. Адже учні досить високо цінують обізнаність свого вихователя.
    3. Принциповість і вимогливість. Ці якості лежать в основі педагогічного спілкування з вихованцями. Принципи (від лат. ргіпсіріит начало, основа) це вихідні положення певної діяльності, що ґрунтуються на внутрішніх переконаннях особистості. У сфері виховання вчитель повинен мати міцний ґрунт, певне вістря, навколо якого і будується уся його діяльність. Принциповість педагога має випливати з глибокого розуміння ним виховних завдань, знань закономірностей навчально-виховного процесу, особливостей анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей певної вікової групи. Вимогливість діалектично пов'язана з процесом переконування. Вимогливість це той інструмент, за допомогою якого учитель допомагає вихованцеві сформувати у собі певні вміння і навички.
    4. Оптимізм, любов до життя. Учитель завжди працює з колективом дітей. А для них характерні почуття радості, веселості, мажорності. Тому вчитель передусім повинен задавати тон оптимізму. Одночасно, він має вірити у силу вихованців, в те, що в процесі виховання можна сформувати благородні риси навіть у безнадійного школяра.
    5. Чуйність, гуманне ставлення до людей. Праця вчителя-вихователя спрямована на створення найбільших цінностей на землі скарбів розуму і душі. В умовах масового технократичного впливу на особистість відірваність значної частини дітей від природи, багатолітній прес жорстокого тоталітаризму вкрай негативно впливають на формування ніжності, чуйності, глибокої поваги до людини, бачення в ній найбільшої цінності в житті. Тому учитель своєю чуйністю, гуманістичною спрямованістю має в першу чергу компенсувати те негативне, що не дає змоги прорости у дитячих серцях паросткам доброти. Школа в особі вчителя має стати тим духовним храмом, де кожна дитина відчула б справді чуйне, гуманне ставлення до себе, мала змогу знайти у цьому храмі спокій і захист від впливу жорстокості, зневаги до неї.
  • 3112. Морально-етичне виховання школярів (на прикладі педагогічної спадщини та діяльності західноукраїнських композиторів другої половини ХІХ століття)
    Дипломная работа пополнение в коллекции 26.04.2010

     

    1. А.К. "Бібліотека музикальна" І-ХVІІ (1885-1892рр.) Причинок до історії розвою руско-української музики // Дiло.-1893.-Ч.141.-С.2.
    2. Баран С. З поля національної статистики галицьких середніх шкіл.- Львів, 1910.- 80с.
    3. Бермес І. Віктор Матюк: Біо-бібліографічний покажчик.Дрогобич:ДДПІ‚ 1993.-118с.
    4. Билинская М. И.И.Воробкевич: Жизнь и музыкальное творчество // Автореферат дис. ... кандидата искусствоведения.-К.,1968.-15с.
    5. Біликовський І. Віктор Матюк // Ілюстрований музичний календар.Львів‚ 1906.С.65-73.
    6. Біликовський І. Порфирій Бажанський // Ілюстрований музичний календар.-Львів‚ 1904. С.90-93.
    7. Білинська М. Сидір Воробкевич.-К.: Музична Україна, 1982.-48с.
    8. Вахнянин А. В справi потреби заснування музичного інституту у Львові // Діло.-1903.-Ч.197.-С.1-2;Ч.198.-С.1-2.
    9. Вахнянин А. Дещо про значення пісень народних у словян, іменно у Русинів // Основа.1871.-Ч.83.-С.327-328; Ч.84.-С.331-332; Ч.85.-С.334-335.
    10. Вахнянин А. Листи про музику // Правда.-1873.-Ч.8.С.293-299.
    11. Вахнянин А. Співаник церковний для шкіл народних.-Львів, 1889.-68с.
    12. Вахнянин А. Спомини з життя.-Львів, 1908.- 138с.
    13. Вахнянин А. Учебник музики і співу // Діло.-1885.-Ч.16.С.4.
    14. Вахнянин А.‚ Бажанський П. Кобзар.- Львів, 1885.114с.
    15. Ващенко Г. Виховний ідеал.-Полтава: Полтавський вісник, 1994.-191с.
    16. Вербицький М. Про спів музичний // Літературний збірник "Галичанин".-Кн.І.-Вип.2.-Львів,1863.-С.136-141.
    17. Витвицький В. Віктор Матюк // Українська музика.-1937.- Ч.2.-С.13-17.
    18. Витвицький В. Микола Лисенко і його вплив на музичне життя Галичини // Українська музика.1937. Ч.І.С.4-7.
    19. Вісник законів і розпоряджень краєвих.- Львів, 1869.- С.492 511.
    20. Возняк М. Як пробудилось українське народне життя в Галичині.-Львів,1924.-178с.
    21. Волинський Й. Музична культура Галичини 60-х років ХІХст. // Живі сторінки української музики.-К.: Наукова думка, 1965.-С.55-120.
    22. Волошин М. Вищий музичний інститут у Львові // Ілюстрований музичний календар.Львів‚1905.С.102-104.
    23. Волошин М. Львівський Боян // Ілюстрований музичний календар.Львів, 1905.-С.105-111.
    24. Волынский И. Михаил Вербицкий и развитие музыкальной культуры в Галиции в ХІХ веке (20-60-е годы) // Автореферат дис. ... кандидата искусствоведения.- Львов,1956.-16 с.
    25. Воробкевич І. о.Михайло Вербицький // Ілюстрований музичний календар.- Львів, 1907.- С.67-70.
    26. Воробкевич С. Михайло Вербицький // Родимий листок.- Чернівці, 1879.- Ч.11-12.
    27. Г.Г. З Перемишля // Зоря Галицька.- 1852.- Ч.89.- С.857.
    28. Горак Р. Унікальний портрет // Музика.- 1988.- №4.- С.26-27.
    29. Гриневецький І. А.К.Вахнянин: Нарис про життя і творчість.К.: Держ. видав. образотворч. мистецтва і муз.л-ри УРСР,1961.- 32с.
    30. Грінчеко М. Історія української музики. - К.: Спілка, 1922.- 278с.
    31. Державна національна програма "Освіта".-К., 1994.-61с.
    32. Домет. Йосиф Кишакевич // Ілюстрований музичний календар.-Львів,1904.-С.57-62.
    33. Дробни вістіз літератури і науки // Зоря.1886.-Ч.4.-С.68.
    34. З Перемишля // Зоря Галицька.- 1852.- Ч.7.- С.52.
    35. З Перемишля пишуть нам // Діло.-1882.- Ч.97-98.-С.З.
    36. Загайкевич М. М.Вербицький: Нарис про життя і творчість.К.:Держ. видав. образотворч. мистецтва і муз.л-ри УРСР‚1961.-52с.
    37. Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст.К.:В-во АН УРСР‚ 1960. 191с.
    38. Закон України "Про освіту".-К., 1996.- 37с.
    39. Залеський О. 35-ліття "Станиславівського Бояна" // Діло. 1933.Ч.25.-С.2.
    40. Залеський О. Українські музичні видавництва в Галичині // Музика.-1927.-Ч.1.-С.65-67.
    41. Зарицький Р. Іван Біликовський // Ілюстрований музичний календар.Львів,1904.-С.63-65.
    42. Івасейко С. Будитель національного духу // Музика.- 1993.-№4.С.26.
    43. Івасейко С. Віктор Матюк: З життя і творчої діяльності. Сокаль: Книгозбірня Сокальської "Просвіти"‚1992.69с.
    44. Іосифь Тан... Де-що про спів // Учитель.-1890.-Ч.19.-С.309-310.
    45. Історія української дожовтневої музики.-К.: Музична Україна, 1969.588с.
    46. Історія української музики: В 6т.- К: Наукова думка, 1990.-Т.3.424с.
    47. Історія української музики: В 6т.-К.: Наукова думка, 1989.-Т.1.-448с.
    48. Історія української музики: В 6т.-К.: Наукова думка, 1989.-Т.2.-464с.
    49. Калінін Ю., Харьковщенко Є. Релігієзнавство: Підручник. К.: Наукова думка, 1997.- 256с.
    50. Колесса Ф. Кілька слів про збирання і гармонізування українських народних пісень з додатком листів М.Лисенка // Артистичний вістник.Львів‚1905.Ч.2-3.-С.16-20; Ч.4.С.35-39; Ч.5.-С.51-53.
    51. Колесса Ф. Микола Лисенко; Лопатинський Л. Ювілейне свято в честь Миколи Лисенка.- Львів,1903.-50с.
    52. Колесса Ф. Рецензія на Українсько-руський співаник О.Нижанківського // Діло.-1907.-Ч.265.
    53. Кононенко П. Українознавство: Підручник. К.: Либідь, 1996.- 389с.
    54. Копко М. Закладайте хори! // Бібліотека музикальна.-Б.р.-9с.
    55. Копко М. Наші співи церковні // Руський Сіон.1883.Ч.12.С.399-400; Ч.15.С.486-489; Ч.17.С.548-551; Ч.18.С.588-589; Ч.23.С.735-738.
    56. Кудрик Б.Огляд історії української церковної музики.Львів: Інститут українознавства ім.І.Крипякевича НАН України‚ 1995.128с.
    57. Лаврівський І. Греко-католическа парохіа в Кракові // Сборник Отечественний.-Відень,1855.-Ч.32.-С.123-127; Ч.33. С.130-131; Ч.34.-С.133-135; Ч.35.-С.138-139.
    58. Левицький І.Нарис історії музики / Накладом Михайла Таранька.Львів‚1921.64с.
    59. Левицький Й. Исторія введенія музыкального пінія в Перемишли // Перемишлянин на рік 1853.С.81-90.
    60. Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині.-Львів-Нью-Йорк‚1994.-144с.
    61. Лисько З. Повстання нашого національного гімну // Українська музика.1938. Ч.9.С.166.
    62. Людкевич С. Анатолій Вахнянин (до 20-річчя від дня смерті) // Діло.1928.Ч.112.С.2-3; Ч.113.С.2; Ч.115.С.3.
    63. Людкевич С. Віктор Матюк // Неділя.1912.Ч.26.С.4-6; Ч.27-28.С.8-9.
    64. Людкевич С. Денис Сiчинський (до 20-річчя від дня смерті) // Діло.1930.Ч.165С.2-3; Ч.166.С.2-3.
    65. Людкевич С. Кілька слів про потребу заснування українсько-руської музичної консерваторiї у Львові // Діло.-1902.-Ч.239.С.1-2.
    66. Людкевич С. Наші шкільнi співаники // Артистичний вістник.-Львів,1905.-Ч.9-10.-С.122-123.
    67. Людкевич С. Остап Нижанківський і наша суспільність // Громадський голос.-1920.-Ч.7.
    68. Людкевич С. У 40-річчя "Львівського Бояна"(1891-1931) // Діло.-1932.-Ч.51.-С.2; Ч.52.-С.2; Ч.53.-С.2; Ч.54.-С.3.
    69. Мазепа Л. Інститут ім.М.Лисенка у Львові // Музика.-1984.-№6.-С.27-28.
    70. Мазепа Л. Перше музичне товариство у Львові // Музика.- 1977.-№1.С.27-28.
    71. Мазепа Л. Развитие музыкального образоваия во Львове (ХV-ХХст.) // Автореферат дис. ... кандидата искусствоведения, 1986.-23с.
    72. Матюк В. В справі науки нотного хорального співу у нас по селах і містах // Діло.- 1898.Ч.275.-С.1-2.
    73. Матюк В. Іван Лаврівський // Календар "Просвіти".Львів, 1889.С.82-86.
    74. Матюк В. Наука нотно-музикального пінія // Дяківський глас.1898.-Ч.1.-С.6-8.
    75. Матюк В. Наша руська народна пісня і її значення. Погляд на розвиток музики в Росії і її вплив на розвиток нашої музики в Галичині. Наша руська народна пісня в композиціях музичних Ф.Колесси // Діло.-1889.-Ч.13.С.1-2; Ч.14.С.2; Ч.15.С.1-2.
    76. Матюк В. Співаник церковно-народний для шкіл народних.-Львів,1911.-130с.
    77. Матюк В., Копко М. В справі видавництва руського співаника // Діло.1885.Ч.16.С.2.
    78. Матюк В.‚ Шухевич В.‚ Копко М. Відозва до співолюбивих Русинів // Дяківський глас.1899.Ч.8.С.113-116.
    79. Медведик П. Діячі української музичної культури: Матеріали до біо-бібліографічного словника // Записки Наукового Товариства імені Т.Шевченка: Праці музикознавчої комісії.Т.ССХХVI.Львів‚1993.С.370-455.
    80. Михальчишин Я. З музикою крізь життя.Львів: Каменяр‚1992.232с.
    81. Нариси з історії української музики.-К.: Мистецтво‚ 1964.- Ч.1. 309с.
    82. Наука, штука і література // Дiло.-1886.-Ч.49.-С.4.
    83. Наука, штука і література // Дiло.-1888.-Ч.11.-С.2.
    84. Наука, штука і література // Дiло.-1889.-Ч.53.-С.2.
    85. Наука, штука і література // Дiло.-1897.-Ч.249.-С.3.
    86. Наука, штука і література // Діло.- 1881.- Ч.2.- С.4.
    87. Наука, штука і література // Діло.- 1896.- Ч.11.- С.3.
    88. Новинки // Діло.-1885.-Ч.17.-С.3.
    89. Новинки // Діло.-1886.-Ч.4.-С.3.
    90. Новинки // Діло.-1895.-Ч.94.-С.3.
    91. Новинки // Дяківський глас.-1900.-Ч.9.-С.143.
    92. Павлишин С. Творчество композитора Д.В.Сичинского // Автореферат дис. ... кандидата искусствоведения.К.,1955.16с.
    93. Павлишин С.Денис Січинський.-К.: Музична Україна‚ 1980.-48с.
    94. Процик С. Внесок українських композиторів в теорію і практику музично-естетичного виховання школярів // Музика в школі.-К.: Музична Україна‚ 1982.Вип.8. С.52-57.
    95. Процик С. Підручник гармонії С.Воробкевича // Музика.-1977.-№1.-С.28-29.
    96. Процик С. Просвітницька діяльність М.Вербицького // Михайло Вербицький і відродження української музичної культури в Галичині: Тези наукових читань, присвячених 175-ій річниці від дня народження композитора.-Дрогобич, 1992.-С.35-42.
    97. Садовський В., Людкевич С. Наші видавництва і музикалії за останні літа (1900-1905) // Артистичний вістник.- Львів, 1905.-Ч.1.-С.5-6; Ч.2-3.-С.21-23; Ч.4.-С.40-42.
    98. Семчишин М. Тисяча років української культури.- К., 1993.- 550с.
    99. Сінкевич І. Начало нотного пінія в Галицькій Русі // Бесіда.-1888.-Ч.1.-С.9-11; Ч.2.-С.19-20; Ч.3.-С.31-33; Ч.4.- С.45-47; Ч.5.С.59-60; Ч.6.С.69-70.
    100. Січинський Д. Христос Родився: Коляди на Різдво Христове для фортепіано.-Вiнніпег,б.р.-33с.
    101. Совяк Р. Остап Нижанківський: Нарис про життя і творчість. Дрогобич,1994.-88с.
    102. Старух Т. Музыкальная культура Львова и развитие фортепианного исполнительства и педагогики в конце ХІХ- начале ХХ вв. (1870-1939г.) // Автореферат дис. ... кандидата искусствоведения, 1981.-26с.
    103. Стахів М. Західна Україна та політика Польщі, Росії та Заходу (1772-1918).- Скрентон, 1958.- Т.1.- 208с.
    104. Студинський К. Чехи в спогадах Анатоля Вахнянина.-Львів, 1936.-15с.
    105. Філоненко Л. Збірка колядок "Христос родився" Д.Січинського та її педагогічне значення // Музика в системі художньо-естетичної освіти молоді: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.ІваноФранківськ, 1995.С.83-85.
    106. Фрайт І. Віктор Матюк композитор і священик // Світ дитини. 1997. - №1. С. 12-13.
    107. Фрайт І. Забута педагогічна спадщина В.Матюка // Джерела. - 1999.- №1-2. С.100-104.
    108. Фрайт І. Історія створення перших українських шкільних підручників з музики в Західній Україні в другій половині ХІХ сторіччя // Джерела. - 1998. - №2. С. 19-22.
    109. Фрайт І. Педагогічна спадщина М.Копка // Джерела.- 1999.- №4.- С.16.
    110. Фрайт І. Просвітницька діяльність Максима Копка (1859-1918) // Мистецтво та освіта.- 1998.- №2.- С.52-54; 33-34.
    111. Франко І. Критичні замітки о галицькій інтелігенції // ФранкоІ. Твори в двадцяти томах.-Т.ХVІ.К.,1955.- С.23-46.
    112. Франко І. Симпатичне видавництво музикальне // Зоря.1886.Ч.І.-С.20.
    113. Ханик Л. 100 років "Бояна" // Музика.-1991.-№6.-С.26-27.
    114. Ханык Л. История хорового общества "Боян" (Западная Украина) // Автореферат дис. ... кандидата искусствоведения.-К.,1971.-32с.
    115. Ціль шкіл народних // Учитель. Ч.6. 1869.- С.22.
    116. Черепанин М. Музична культура Галичини (друга половина ХІХ- перша половина ХХ століття).- К.: Вежа, 1997.- 328с.
    117. Штейнберг Е. Н.В.Лысенко и музыкальная культура западноукраинских земель // Автореферат дис. ... кандидата искусствоведения.-М.,1963.-17с.
    118. Ющишин І. О.Віктор Матюк: Співаник церковно-народний для шкіл народних // Учитель.- 1912.- Ч.7.- С.221.
    119. Яким би повинен бути народний вчитель в нашому краю // Учитель. Ч.1.-1869.- С.492-511.
    120. Ясиновський Ю. Коли народився Михайло Вербицький? // Літопис Червоної Калини.1994.№7-9.С.48-49.
    121. Ks. Franciszka Gusty z wloskiego na polskie tlumaczona historia Kosciola ruskiego.T.1,1857; T.2,1858.
  • 3113. Морфологический разбор разных частей речи
    Вопросы пополнение в коллекции 09.12.2008

    1. Ч. т.к. имеет категориальное значение точного кол-ва. 2. Н.Ф. пятый. 3.Разряд по значению: порядковые называют порядок предметов при счете. (ч. выражающее отвлеченное количество-количественное, неопределенное- обозначает неопределенное кол.-во предметов или вещества (много молока), собирательное- называют кол-во единиц, образующих совокупность предметов, дробные- называют части целых предметов или совокупности предметов) 4.Разряд по стр-ре: производное, простое т.к. состоит из 1 слова. 5.Особен. склон. Склон. как прил. тв. варианта основы. 6. Род, число, падеж: В мн. ч., во мн. нет., падеж по () В.п. 7.Особен. соч. с сущ.: согласование. 8.Синт. ф-ция. Вместе с сущ. ф-ю обстоятельства.

  • 3114. Морфология русского языка
    Вопросы пополнение в коллекции 25.04.2006

    Прошедшее время - одна из трех категор. ф. глаг. вр., обознач. отн-сть действ., сост. или отн-ния в прошл., т.е. обознач. действ. как предшеств. моменту речи или ин. т. отсч. времен. отн-ний: Два дня спустя я встретил ее в многочисленной компании. У ф.м прош. вр. два форм. пок: формообраз. суффикс -л/-л (отсутств. только у немн. глаголов непродукт. классов в форме м.р. ед.ч. типа нес, пек), а также неизм-сть по лицам (и изм-сть по родам, что связано с происх-нием совр. формы прош.вр. из прич. формы; ср.: устать - устал, устала, устало, устали и усталый - устал, устала, устало). Категор. зн-ние формы прош.вр. реализ. в ряде частн. грам. зн-ний. Для глаг. сов.вида это перфектное и аористическое зн-ния. Перфектное зн-ние набл-ся в контекстах типа Алеша, ты озяб, ты в снегу был: глаг. форма обозн. действ., состоявш. в прошл., рез-т же действ. отн-ся к наст. Аористическое зн-ние связ. с указанием на действ. в прошл., не связ. своим рез-том с наст.: Поднялся я и пошел к Генке. Для глаг. нес.вида хар-но имперфективное зн-ние - указание на незав-сть действ. в прошл.: Александр молчал.Отмеч. также случ. переносн. употр-ния форм прош.вр. (преимущ. для глаг. сов.вида): 1)прош.вр. в зн-нии наст.вр. (им. в виду абстр. наст.): Если напал на нее коршун, то куда, думаешь, бросается?; 2) прош.вр. в зн-нии буд.вр.: Бежать, бежать! Иначе я умер.Иногда устан-ся особ.формы прош.вр. “мгновен. произвольн. действ.”: А он и приди, и закричи или: Дети - прыг в воду. Очевидно, здесь нельзя гов. об особ. морфолог. форме; имеет место переносн. употр-ние императива или же исп-ние особ. неизм.. (аналитич.) глаг. типа скок, бряк. Нет в СРЯ и форм “давно прошедшего” времени (плюсквамепрфекта): называем. иногда так. термином глаг. типа хаживал явл. форм. прош. вр. от глаг. хаживать, потенц. Им. и др. морф. Ф. (будет хаживать). 1.Сл.образ. как раздел языкозн. Понят. о морфеме. Типы морф.

  • 3115. Москва XIX века в живописи. Картины московской жизни
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    В. Е. Маковский (1846-1920) работал почти исключительно в жанровой живописи. В одной их своих лучших работ, «На бульваре», художник изобразил конкретное место Тверской бульвар в Москве. Содержание картины прочитывается без труда: крестьянка с младенцем приехала к мужу, который, видимо, довольно давно уехал в город на заработки. Душой он совершенно отдалился от семьи и родной деревни. По случаю приезда жены он, конечно, выпил, а разговаривать с ней ему совершенно не о чем. Тупо глядя в пространство, он что-то наигрывает на гармони. И несчастная женщина понимает: мужа у нее все равно что нет, ни она, ни ребенок ему больше не нужны… Всю эту длинную и несколько сентиментальную историю мастер передает лишь двумя фигурами, сидящими на скамейке осеннего московского бульвара.

  • 3116. Московский университет и другие образовательные учреждения МВД России. История и современность
    Контрольная работа пополнение в коллекции 25.05.2010

    Институты МВД

    • Барнаульский юридический институт МВД России (Алтайский край, г.Барнаул)
    • Белгородский юридический институт МВД России (г.Белгород)
    • Воронежский институт МВД России (г.Воронеж)
    • Липецкий филиал Воронежского института (г.Липецк)
    • Восточно-Сибирский институт МВД РФ (г.Иркутск)
    • Улан-Удэнский филиал заочного обучения Восточно-Сибирского института (Республика Бурятия, г.Улан-Удэ)
    • Дальневосточный юридический институт МВД России (г.Хабаровск)
    • Владивостокский филиал Дальневосточного института (Приморский край, г.Владивосток)
    • Уссурийский филиал Дальневосточного института (Приморский край, г.Уссурийск)
    • Якутский филиал Дальневосточного института (Республика Саха (Якутия), г.Якутск)
    • Южно-Сахалинский филиал Дальневосточного института (Сахалинская область, г.Южно-Сахалинск)
    • Петропавловск-Камчатский филиал заочного обучения Дальневосточного института (Камчатская область, г.Петропавловск-Камчатский)
    • Благовещенский филиал заочного обучения Дальневосточного института (Амурская область, г.Благовещенск)
    • Казанский юридический институт МВД России (Республика Татарстан, г.Казань)
    • Калининградский юридический институт МВД России (г.Калининград)
    • Орловский юридический институт МВД России (г.Орел)
    • Курский филиал Орловского института (г.Курск)
    • Ростовский юридический институт МВД России (г.Ростов-на-Дону)
    • Саратовский юридический институт МВД России (г.Саратов)
    • Самарский филиал Саратовского института (г.Самара)
    • Пензенский филиал заочного обучения Саратовского института (г.Пенза)
    • Сибирский юридический институт МВД России (г.Красноярск)
    • Абаканский филиал заочного обучения Сибирского института (Республика Хакасия, г.Абакан)
    • Представительство Сибирского юридического института в г.Кызыле (Республика Тыва, г.Кызыл)
    • Тюменский юридический институт МВД России (г.Тюмень)
    • Тобольский факультет Тюменского института (г.Тобольск)
    • Сургутское отделение заочного обучения Тюменского института (г.Сургут)
    • Уральский юридический институт МВД России (г.Екатеринбург)
    • Представительство Уральского института в г.Кургане (г.Курган)
    • Уфимский юридический институт МВД России (Республика Башкортостан, г.Уфа)
    • Оренбургский филиал заочного обучения Уфимского института (г.Оренбург)
    • Челябинский юридический институт МВД России (г.Челябинск)
    • Всероссийский институт повышения квалификации сотрудников МВД России (ВИПК; Московская область, г.Домодедово)
    • Обнинский филиал ВИПК (Калужская область, г.Обнинск)
    • Пятигорский филиал ВИПК (Ставропольский край, г.Пятигорск)
    • Пензенский филиал ВИПК (г.Пенза)
  • 3117. Мотивация в процессе обучения, пути мотивации к обучению
    Сочинение пополнение в коллекции 03.02.2011

    Ó÷åáíàÿ ìîòèâàöèÿ îïðåäåëÿåòñÿ êàê ÷àñòíûé âèä ìîòèâàöèè, âêëþ÷åííûé â îïðåäåëåííóþ äåÿòåëüíîñòü, - â äàííîì ñëó÷àå äåÿòåëüíîñòü ó÷åíèÿ, ó÷åáíóþ äåÿòåëüíîñòü. Êàê è ëþáîé äðóãîé âèä, ó÷åáíàÿ ìîòèâàöèÿ îïðåäåëÿåòñÿ ðÿäîì ñïåöèôè÷åñêèõ ôàêòîðîâ. Âî-ïåðâûõ, îíà îïðåäåëÿåòñÿ ñàìîé îáðàçîâàòåëüíîé ñèñòåìîé, îáðàçîâàòåëüíûì ó÷ðåæäåíèåì; âî-âòîðûõ, - îðãàíèçàöèåé îáðàçîâàòåëüíîãî ïðîöåññà; â-òðåòüèõ, - ñóáúåêòíûìè îñîáåííîñòÿìè îáó÷àþùåãîñÿ; â-÷åòâåðòûõ, - ñóáúåêòèâíûìè îñîáåííîñòÿìè ïåäàãîãà è ïðåæäå âñåãî ñèñòåìû åãî îòíîøåíèé ê ó÷åíèêó, ê äåëó; â-ïÿòûõ, - ñïåöèôèêîé ó÷åáíîãî ïðåäìåòà. Ó÷åáíàÿ äåÿòåëüíîñòü ó÷àùèõñÿ ïîáóæäàåòñÿ èåðàðõèåé ìîòèâîâ, â êîòîðîé äîìèíèðóþùèìè ìîãóò áûòü ëèáî âíóòðåííèå ìîòèâû, ñâÿçàííûå ñ ñîäåðæàíèåì ýòîé äåÿòåëüíîñòè è åå âûïîëíåíèåì, ëèáî øèðîêèå ñîöèàëüíûå ìîòèâû, ñâÿçàííûå ñ ïîòðåáíîñòüþ ñòóäåíòà çàíÿòü îïðåäåëåííóþ ïîçèöèþ â ñèñòåìå îáùåñòâåííûõ îòíîøåíèé. Ïðè ýòîì ñ âîçðàñòîì ïðîèñõîäèò ðàçâèòèå ñîîòíîøåíèÿ âçàèìîäåéñòâóþùèõ ïîòðåáíîñòåé è ìîòèâîâ, èçìåíåíèå âåäóùèõ äîìèíèðóþùèõ ïîòðåáíîñòåé è ñâîåîáðàçíîé èõ èåðàðõèçàöèè. Ìîòèâàöèÿ ó÷åíèÿ ñêëàäûâàåòñÿ èç ðÿäà ïîñòîÿííî èçìåíÿþùèõñÿ è âñòóïàþùèõ â íîâûå îòíîøåíèÿ äðóã ñ äðóãîì ïîáóæäåíèé (ïîòðåáíîñòè è ñìûñë ó÷åíèÿ äëÿ ó÷àùèõñÿ, åãî ìîòèâû, öåëè, ýìîöèè, èíòåðåñû).

  • 3118. Мотивация математической деятельности младших школьников в процессе поиска решения задач с дробями
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    Для усвоения материала, для выработки навыков не только в решении задачи, но и в других видах работы на уроке нужно следовать ряду правил:

    • все ученики способны усвоить материал, овладеть умениями и навыками;
    • ученики должны знать, что учитель верит в их силы и способности;
    • учитель должен убедить учащихся, что лучше самому приобрести знания и умения, чем списывать у соседа;
    • учитель должен вызвать интеллектуальное напряжение учащихся: поощрять познавательную активность, делать акцент на понимание, а не на механическое запоминание, не наказывать за неверные ответы, поощрять задавание вопросов по изучаемому материалу, не давать знания в готовом виде, а выводить их вместе с учащимися, использовать проблемные методы обучения, предлагать учащимся продолжить мысль, сделать по аналогии, догадаться, предположить; дать ученику возможность разобраться, доказать себе и учителю, что он может усвоить материал;
    • создавать для учащихся ситуации успеха, подчёркивая их интеллектуальные достижения.
  • 3119. Мотивация профессиональной деятельности шахтёров
    Дипломная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

     

    1. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для ВУЗов. М.: Аспект Пресс, 2002.
    2. Анцыферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности. // Вопросы психологии. № 1, 1978.
    3. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М., 1976.
    4. Ахмеджанов Э.Р. Психологические тесты. М.: Лист, 1996.
    5. Бакурадзе А. Факторы мотиваторы. // Директор школы. №1. 1997.
    6. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. - М.: Просвещение, 1978.
    7. Вартанова И.И. К проблеме диагностики мотивации. / Вестник МГУ. Психология. № 2. 1998.
    8. Васильев И.А., Магомед-Эминов М.Ш. Мотивация и контроль над действием. М.: МГУ, 1991.
    9. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М: МГУ, 1990.
    10. Вудкок, М.; Френсис, Раскрепощенный менеджер. - М.: Дело, 1991.
    11. Десслер Г. Управление персоналом. М.: Наука, 1997.
    12. Забродин Ю.М., Сосновский Б.А. Мотивационно - смысловые связи в структуре направленности человека. // Вопросы психологии. № 6. 1989.
    13. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М., 1982.
    14. Зотова О.И., Бобнева М.И. Ценностные ориентации и механизм социальной регуляции поведения // Методологические проблемы социальной психологии / Отв. ред. Е.В. Шорохова. М.: Просвещение, 1975.
    15. Иванников В.А. Формирование побуждения к действию. // Вопросы психологии. №3. 1985.
    16. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: МГУ, 1991.
    17. Ильин Е.П. Сущность и структура мотива. // Психологический журнал. № 2. 1995.
    18. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000.
    19. Кикнадзе И.В. К проблеме побуждения деятельности. // Вопросы психологии. № 5. 1986.
    20. Леонтьев А.Н. Жизненный мир человека и проблема потребностей. // Психологический журнал. № 2. 1992.
    21. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М., 1971.
    22. Магомед-Эминов М.Ш. Мотивация достижения: структура и механизмы: автореф. дис. М., 1987.
    23. Манукян С.П. Потребности личности и их место в педагогической концепции мотивов учения. // Вопросы психологии. № 4. 1984.
    24. Маслоу А. Мотивация и личность. СПб.: Питер, 2005.
    25. Мерлин В.С. Лекции по психологии мотивов человека. М., 1971.
    26. Немов Р.С. Психология. Т.1. М.: Владос, 2000.
    27. Орлов А.Б. Развитие теоретических схем и понятийных систем в психологии мотивации. // Вопросы психологии. № 5. 1989.
    28. Парсонс Т. О структуре социального действия. М: Академический проект, 2002.
    29. Практикум по общей психологии /под ред. Щербакова А.И. М.: Просвещение, 1979.
    30. Практикум по общей экспериментальной психологии. / Под ред. Крылова Е.А. М.: ЛПУ, 1987.
    31. Пугачев В.П. Руководство персоналом организации М.: Аспект Пресс, 1999.
    32. Розанова В.А. Психология управления М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000.
    33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. Л., 1989.
    34. Симонов П.В. Высшая нервная деятельность человека. Мотивационно-эмоциональные аспекты. М.: Наука, 1975.
    35. Степанский В.И. Влияние мотивации достижения успеха и избегания неудачи на регуляцию деятельности. // Вопросы психологии. №6. 1981.
    36. Удальцова М.В., Авчиренко Л.К. Социология и психология управления. М.: ИНФРА-М, 1999.
    37. Файзуллаев А.А. Принятие мотива личностью. // Психологический журнал. №4. 1985.
    38. Файзуллаев А.А. Мотивационные кризисы личности // Психологический журнал. №3. 1989.
    39. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: в 2-х томах. М.: Педагогика, 1986.
    40. Хекхаузен Х. Психология мотивации достижения. СПб, 2001.
    41. Холл К.С., Линдсей Г. Теории личности. М., 2000.
    42. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб, 2000.
    43. Шевандрин Н.И., Коваленко И.В. Мотивация. // Детский психолог. №7. 1995.
    44. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. М., 1997.
    45. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. М.: Просвещение, 1969.
    46. Ялов А. Краткосрочная позитивная психотерапия. СПб, 2000.
    47. www.azps.ru
    48. www.glossary.com.ua
    49. www.mnogosmenka.ru
    50. www.rostrud.ru
  • 3120. Мотивация с точки зрения теории
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Мотивационные аспекты управления трудом получили широкое применение в странах с развитой рыночной экономикой. В нашей стране понятие мотивации труда в экономическом смысле появилось сравнительно недавно в связи с демократизацией производства. Ранее оно употреблялось, в основном, в промышленной экономической социологии, педагогике, психологии. Это объяснялось рядом причин. Во-первых, экономические науки не стремились проанализировать взаимосвязь своих предметов с названными науками, и, во-вторых, в чисто экономическом смысле до недавнего времени понятие «мотивация» заменялось понятием «стимулирования». Такая усеченность понимания мотивационного процесса приводила к ориентации на краткосрочные экономические цели, на достижение сиюминутной прибыли. Это разрушительно действовало на потребностно-мотивационную личности работника, не вызывало заинтересованности в собственном развитии, самосовершенствовании, а ведь именно эта система сегодня наиважнейший резерв повышения эффективности производства.