Моральне виховання підростаючого покоління
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
Вступ
Дана робота присвячена формуванню морального якостей особистості молодших школярів. Формування основ особистості повязане з вихованням моральних якостей, творчих особливостей і розкриття індивідуальності дитини. Наділивши школяра знаннями, але не виховавши в своєму учневі морально-багату особистість, ми робимо його слухняним виконавцем волі будь-якого лідера. Національна доктрина освіти одним з ключових завдань проголошує виховання молодого покоління у дусі високої моральності. Педагог, що займається моральним вихованням, ніколи не обійде наступних постулатів: він сам має бути прикладом моральної поведінки. Вибір учня повинен спиратися не лише на логіку і розрахунок, але і на його власні відчуття і емоції.
Людина за своєю природою не любить одноманітності, і тому монотонне, неемоційне мовлення вчителя початкових класів послаблює інтерес дитини до спілкування, до співпраці, що робить неможливим або малоефективним моральне виховання. Результативність роботи залежить і від здатності вчителя навчити дитину інтонаційно-образному сприйманню світу.
Значення і функція початкової школи в системі безперервної освіти визначається не лише взаємозвязком її з іншими ланками освіти, але і неповторною цінністю цього періоду в розвитку особистості дитини.
Актуальність роботи обумовлена тим, що саме в цьому віці закладаються культурологічні основи морального виховання.
Таким чином, потрібно вирішити завдання морального виховання учнів молодшого шкільного віку, започаткувати у школярів позицію морального світосприйняття, розумово-вольовий компонент душі, піднести їх рівень культури в даному аспекті можливо лише при умові побудови відповідного цілеспрямованого процесу.
Моральне виховання учнів молодшого шкільного віку
Обєкт дослідження процес морального виховання учнів молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження формування морально якостей учнів молодшого шкільного віку в навчально-виховному процесі.
Мета дослідження визначення сутності процесу морального виховання молодших школярів, виявлення недоліків у його організації та обґрунтування практичних заходів з їх усунення.
Дане дослідження виходить з гіпотези, що ефективність морального виховання учнів молодшого шкільного віку буде забезпечена при умові залучення їх до надбань культури шляхом художньо-педагогічного спілкування, як ефективного методу педагогічної діяльності.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження необхідно було розвязати такі завдання:
1. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми дослідження розкрити сутність поняття "моральне виховання" та виявити критерії моральної вихованості молодших школярів.
2. Визначити критерії сформованості моральних якостей учнів молодшого шкільного віку.
3. Практично проілюструвати шляхи використання форм та методів морального виховання молодших школярів у сучасній школі.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його висновки, основні твердження та методичні рекомендації можна використовувати у навчально-виховному процесі як засіб його удосконалення в плані морального виховання учнів молодшого шкільного віку.
Методи дослідження:
- Порівняльно-типологічний;
- Порівняльно-історичний;
- Системний;
- Понятійно-категоріальний;
- Емпіричний.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому визначено та обґрунтовано методичні поради морального виховання для учнів молодшого шкільного віку.
Апробація дослідження. Дослідження було апробоване в Малошкарівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, хмельницької області, полонського району, з учнями третього класу (учні віком 8-9 років).
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини (теоретичний та практичний розділи), висновків та списку літератури який містить 12 джерел.
Розділ 1. Теоретичні аспекти морального виховання учнів молодшого шкільного віку
1.1 Поняття і необхідність морального виховання
У тлумачному словнику з філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. Мораль (латинське mores-мораль) - норми, принципи, правила поведінки людей, а так само людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), відчуття, думки, в яких виражається нормативна регуляція стосунків людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством). (5, с. 191-192).
В.И. Даль тлумачив слово мораль як моральне вчення, правила для волі, совісті людини.(3, с. 345) Він вважав: Моральний протилежний тілесному, плотському, духовний, душевний. Моральний побут людини важливіший за побут речей. Що відноситься до однієї половини духовного побуту, протилежний розумовому, але що зіставляє загальний з ним духовний початок, до розумового відноситься істина і брехня, до морального - добро і зло. Добродійний, доброзвичайний, згодний з совістю, із законами правди, з гідністю людини з боргом чесного і чистого серцем громадянина. Це людина моральна, чиста, бездоганної моральності. Всяке самовідторгнення є вчинок моральний. (3, с. 558).
Мислителі різних періодів трактували поняття моральності по-різному. Ще в древній Греції в праці Арістотеля про моральну людину говорилося: Морально прекрасною називають людину досконалої гідності... Адже про моральну красу говорять з приводу чесноти: морально прекрасним звуть справедлив