Педагогика

  • 2801. Методика развития творческих умений и навыков у школьников на уроках технологии
    Дипломная работа пополнение в коллекции 24.06.2011
  • 2802. Методика развития экспериментально-исследовательских умений школьников на уроках учебного предмета "Окружающий мир"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 13.06.2010

     

    1. Венгер А.Л. Психологическое обследование младших школьников / А.Л. Венгер, Г.А. Цукерман. М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005. 159 с.: ил. (Библиотека школьного психолога).
    2. Дик Н.Ф. Начальная школа от А до Я: Практическое руководство для учителя. Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. 320 c.
    3. Минскин Е.М. От игры к знаниям: Пособие для учителя. 2-е изд. дораб. М.: Просвещение, 1987. 192 с.: ил.
    4. Озерова О.Е. Развитие творческого мышления и воображения у детей. Игры и упражнения. Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. 192 с.
    5. Погорелова Н.А. Формирование познавательных интересов младших школьников в процессе изучения природоведения во втором классе: Учебное пособие. Свердловск: Свердловский пединститут, 1983. 56 с.
    6. Савенков А.И. Маленький исследователь. Как научить младшего школьника приобретать знания. Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг, 2002. 208 с.: ил.
    7. Файн Т.Д. Поэтапные действия по формированию исследовательской культуры школьников // Практика административной работы в школе. 2003. № 7. С. 35-40.
    8. Активизация познавательной деятельности младших школьников / Под ред. М.П.Осиповой, Н.И.Качановской. - Минск: Народная Асвета,1987.- 111с.
    9. Гумилевская М. Почему так бывает? - М.: Дет. лит., 1972. - 145 с.
    10. Дмитриев Ю. Необыкновенное путешествие в обыкновенный лес. - М.: Русский язык, 1991. - 237 с.
    11. Елкина Н. В., Мариничева О. В. Учим детей наблюдать и рассказывать. - Ярославль: Академия Развития, 1996. - 224 с.
    12. Кученева Г. Г., Жаров В. Л. От первых цветов до белых снежинок. - Калининград: Кн. изд-во, 1979. - 63 с.
    13. Плавильщиков Н. Н. Юным любителям природы. - М.: Дет. лит., 1975. - 303 с.
  • 2803. Методика разработки и составления авторской программы кружка профессионального творчества
    Методическое пособие пополнение в коллекции 09.12.2008

     

    1. Создание комфортной атмосферы на занятиях.
    2. Личностно-ориентированный подход к учащимся в образовательно-обучающемся процессе.
    3. Адекватность средств, форм и методов обучения поставленной цели.
    4. Приобщение каждого учащегося к культурным ценностям.
    5. Вовлечение учащихся в активную деятельность.
    6. Создание условий для самовыражения и самообразования, для раскрытия
  • 2804. Методика раннего развития Сесиль Лупан
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Сесиль Лупан утверждает, что ребенку не нужна обязательная ежедневная программа занятий: каждый день занимаясь всем понемногу, жизнь крохи превращается в каторгу, а желание узнать больше и больше сходит на нет. Лупан считает, что наиболее подходящим базовым временным периодом для занятий является неделя.
    Для этого имеет смысл составить расписание занятий, которые надо проводить с ребенком. Такая программа будет служить определенным эталоном, которого, разумеется, не всегда возможно придерживаться: кому как не родителям доподлинно известно, что жизнь с крохой это сплошные непредвиденные обстоятельства. Так, если в течение одной недели что-нибудь из задуманного не выполняется, то у всегда есть возможность сделать это в следующую для занятий неделю. Не надо добиваться эффективности любой ценой. Не нужно считать, что вы обязательно использовать каждое мгновение, проведенное с малышом, «с максимальной пользой». Если постоянно думать о том, что необходимо с ребенком заняться чем-то развивающим, то это может плохо отразиться на отношениях с ним. Моменты молчания или расслабления не менее благоприятны для общения и единения, чем периоды напряженного внимания и совместных научных открытий.
    Занятия стоит проводить таким образом, чтобы, не тратя времени на подготовку, иметь возможность проводить «урок» в любых условиях. По мнению Лупан, гораздо эффективнее ежедневных «занятий» различные знания, полученная в повседневной жизни информация. Уроком для ребенка будет просто то время, когда он систематизирует полученные знания или использует их на практике. Если малыш утратил интерес к тем или иным занятиям, не получает от них удовольствия и не движется вперед, необходимо прекратить уроки на несколько недель или даже месяцев. В этом нет ничего страшного: нужно время, чтобы знания отстоялись, считает Лупан. А когда после перерыва занятия возобновятся, то ребенок начнет делать колоссальные успехи.
    Сесиль Лупан не дает конкретных рекомендаций, когда, как и чему учить ребенка.

  • 2805. Методика решения задач на построения в стереометрии
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.05.2012

    Хотя доказательство при решении задач на построение проводится аналогично доказательству теорем, с использованием аксиом, теорем и свойств геометрических фигур, между ними имеется и некоторое различие. При доказательстве теорем в большинстве случаев без труда выделяют условие и заключение. При решении задач на построение уже труднее найти данные, на основании которых можно доказать, что построенная фигура является искомой. Поэтому при решении конструктивных задач в классе целесообразно иногда специально выделять, что дано, и что требуется доказать. Например, при решении задачи: Построить ромб по двум его диагоналям предлагаем ученику записать, что дано (диагонали взаимно перпендикулярны и, пересекаясь, делятся пополам) и что требуется доказать (стороны равны). В свою очередь при решении задач дома и в контрольных работах можно не требовать оформления доказательства с выделением отдельно условия и заключения. Нет надобности требовать проведения особого доказательства в задачах, где правильность решения очевидна.

  • 2806. Методика решения иррациональных уравнений и неравенств в школьном курсе математики
    Дипломная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

    ?А. ни одногоБ. одинВ. дваГ. четыре

  • Решите уравнение, укажите корень уравнения (или сумма корней, если их несколько).А. Б. 1В. 2Г. корней нет
  • Укажите промежуток, которому принадлежит корень уравнения (или сумма корней, если их несколько). А. Б. В. Г.
  • Решите уравнение, укажите корень уравнения (или произведение корней, если их несколько).
  • Решите уравнение , укажите корень уравнения.
  • Решите уравнение , укажите корень уравнения (если корень не единственный, то наибольший)
  • Решите уравнение , укажите корень уравнения.
  • Решите уравнение .Диагностирующая контрольная работа №2
  • Сколько корней имеет уравнение ?А. четыре Б. два В. одинГ. ни одного
  • Решите уравнение, укажите корень уравнения (или сумма корней, если их несколько).А. 4Б. 1В. Г. корней нет
  • Укажите промежуток, которому принадлежит корень уравнения (или сумма корней, если их несколько).А. Б. В. Г.
  • Решите уравнение, укажите корень уравнения (или произведение корней, если их несколько).
  • Решите уравнение , укажите корень уравнения.
  • Решите уравнение , укажите корень уравнения (если корень не единственный, то наибольший).
  • Решите уравнение , укажите корень уравнения.
  • Решите уравнение .Ответы и решение заданий диагностирующей контрольной работы №1
  • А.
  • А.
  • Б.
  • Уединив первый радикал, получаем уравнение , равносильное исходному. Возводя обе части этого уравнения в квадрат, получаем уравнение, . Последнее уравнение равносильно системе Решая уравнение этой системы, равносильное уравнению , получим корни и . Первый корень не удовлетворяет неравенству системы и, следовательно, является посторонним корнем исходного уравнения. Ответ: .
  • Введем новую переменную , тогда , причем . В результате исходное иррациональное уравнение принимает вид квадратного , откуда учитывая ограничение , получаем . Решая уравнение , получаем корень . Как показывает проверка, удовлетворяет исходному уравнению. Ответ: .
  • Введем новую переменную . В результате исходное иррациональное уравнение принимает вид Решая первое уравнение этой системы, получим корни и . Второй корень не удовлетворяет неравенству системы. Решая уравнение , получаем корни и . Как показывает проверка, оба корня удовлетворяют исходному уравнению. В ответе нужно указать наибольший из корней. Ответ: .
  • Данное уравнение равносильно совокупности двух систем: и Будем решать каждую из систем по отдельности. Решение первой системы: Если внимательно посмотреть на неравенства последней системы, можно заметить, что пересечение множеств и пусто. Следовательно, первая система совокупности корней не имеет. Решение второй системы: Решая уравнение этой системы, равносильное уравнению , получим корни и . Второй корень не удовлетворяет неравенству системы и, следовательно, является посторонним корнем исходного уравнения. Ответ: .
  • Введем новые переменные и . Тогда исходное уравнение принимает вид: . Поскольку мы ввели две новые неизвестные, надо найти еще одно уравнение, связывающее y и z. Для этого возведем равенства , в третью степень и заметим, что . Итак, надо решить систему уравнений она имеет два (действительных) решения: , ; , . Остается решить систему двух уравнений с одним неизвестным и систему первая из них дает , вторая дает . Как показывает проверка, оба корня удовлетворяют исходному уравнению. Ответ: , .
  • Ответы и решение заданий диагностирующей контрольной работы №2
  • Б.
  • В.
  • Г.
  • Уединив первый радикал, получаем уравнение , равносильное исходному. Возводя обе части этого уравнения в квадрат, получаем уравнение,. Последнее уравнение равносильно системе Решая уравнение этой системы, равносильное уравнению , получим корни и . Оба корня удовлетворяют неравенству системы и, следовательно, являются корнями исходного уравнения. В ответе нужно указать произведение корней. Ответ: 48.
  • Введем новую переменную , тогда , причем . В результате исходное иррациональное уравнение принимает вид квадратного , откуда учитывая ограничение , получаем . Решая уравнение , получаем корень . Как показывает проверка, удовлетворяет исходному уравнению. Ответ: .
  • Введем новую переменную . В результате исходное иррациональное уравнение принимает вид Решая первое уравнение этой системы, равносильное уравнению , получим корни и . Первый корень не удовлетворяет неравенству системы. Решая уравнение , получаем корни и . Как показывает проверка, оба корня удовлетворяют исходному уравнению. В ответе нужно указать наибольший из корней. Ответ: .
  • Данное уравнение равносильно совокупности двух систем: и Будем решать каждую из систем по отдельности. Решение первой системы: Решая уравнение этой системы, равносильное уравнению , получим корни и . Второй корень не удовлетворяет неравенству системы и, следовательно, является посторонним корнем исходного уравнения. Решение второй системы: Решая уравнение этой системы, равносильное уравнению , получим корни и . Оба корня не удовлетворяют неравенству системы и, следовательно, являются посторонними корнями исходного уравнения. Ответ: .
  • Введем новые переменные и . Тогда исходное уравнение принимает вид: . Поскольку мы ввели две новые неизвестные, надо найти еще одно уравнение, связывающее y и z. Для этого возведем равенства , в четвертую степень и заметим, что . Итак, надо решить систему уравнений она имеет два (действительных) решения: , ; , . Остается решить систему двух уравнений с одним неизвестным и систему первая из них дает , вторая дает . Как показывает проверка, оба корня удовлетворяют исходному уравнению. Ответ: , .
  • Приложение В Разработка факультативного занятия на тему «Способ рационализации при решении иррациональных уравнений» Ход занятия Иногда посредством некоторой подстановки удается привести иррациональное уравнение к рациональному виду. В таком случае говорят, что эта подстановка рационализирует рассматриваемое иррациональное уравнение, и называют ее рационализирующей.

  • 2807. Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах
    Дипломная работа пополнение в коллекции 30.10.2009

     

    1. Адамович Е.А., Яковлева В.И. Чтение в начальных классах. - М.: Педагогика, 1967. - 212 с.
    2. Беленькая Л.И. Ребёнок и книга. О читателе восьми-девяти лет. - М.: Просвещение, 1969. - 167 с.
    3. Бондарчук Л.І. Методику підказує текст. - Тернопіль: Астон, 2001. - 190 с.
    4. Васильева М.С., Оморокова М.И. Светловская Н.Н. Актуальные проблемы методики обучения чтению в начальных классах. - М.: Педагогика, 1977. - 215 с.
    5. Воюшина М.П. Анализ художественного произведения на уроках чтения во втором классе четырёхлетней начальной школы. - Л.: ЛГПИ им.А.И. Герцена, 1989. - 58 с.
    6. Воюшина М.П. Анализ художественного произведения // Начальная школа. - 1989. - №5. - С.16-20.
    7. Гамезо М.В. Курс общей, возрастной и педагогической психологии. - М.: Просвещение, 1982. - 190 с.
    8. Ґудзик І.П. Робота над змістом твору // Початкова школа. - 1993. - №11. - С.16-19.
    9. Данин Ю. Жажда ясности // Формулы и образы. - М.: Советский писатель, 1961. - 254 с.
    10. Детская литература / Под ред. Зубаревой Е.Е. - М.: Просвещение, 1989. - 399 с.
    11. Джежелей О.В., Коваленко О.М. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. - №7. - С.16-22.
    12. Джежелей О.В., Коваленко О.М. Навчаємо слухати, говорити, читати // Початкова школа. - 1994. - №6. - С 17-23.
    13. Джежелей О.В., Коваленко О.М. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. - №8. - С 9-13.
    14. Джежелей О.В. Формирование круга чтения младших школьников // Начальная школа. - 1989. - №1. - С 33
    15. Іванова Л.І. Збагачення змісту читацьких умінь // Початкова школа. - 1992. - №3. - С.27.
    16. Ємець О.А. Автореферат на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. - Харків, 2002. - 20 с.
    17. Ігнатенко Н.В. Основні етапи роботи над художнім твором на уроках читання // Педагогіка і психологія. - 2000. - №3. - С.44-51.
    18. Ігнатенко Н.В. Пізнавальні завдання на уроках читання у 2 класі // Початкова школа. - 1992. - №9-10. - С 18-19.
    19. Изволенская Л.Н. Методика формирования умения составлять план // Начальная школа. - 1990. - № 12. - С 31-34.
    20. Канакина В.П. Работа над трудными словами в начальных классах. - М.: Просвещение, 1991.
    21. Козырева А.С. Виды работы над текстом на уроках чтения // Начальная школа. - 1990. - №3. - С 67-68.
    22. Колесникова О.И. Филологические основы работы над произведением на уроках литературного чтения // Начальная школа. - 2000. - №11. - С.6-13.
    23. Конфедерат І.М. Дидактичні можливості тексту. - К.: Радянська школа, 1988. - 112 с.
    24. Костюк Г.С. Про психологію розуміння // Наукові записки НДІ психології УРСР. - К., 1950. - Т.2. - С.7-59.
    25. Кочаровская З.Д. Кратний пересказ в начальных классах // Начальная школа. - 1981. - №5. - С. 20-23.
    26. Кубасова О.В. Развитие воссоздающего воображения на уроках чтения // Начальная школа. - 1991. - №9. - С.26-31.
    27. Кудрина Г.Н., Новлянская З.Н., Мелик-Пашаев А.А. Как развивать художественное восприятие у школьников. - М.: Просвещение, 1988. - 79 с.
    28. Лановик Т.Н. Пояснювальне читання як засіб збагачення словникового запасу школярів // Українська література в ЗОШ. - 1999. - №6. - С.37-40.
    29. Левидов А.М. Автор - образ - читатель. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1983. - 350 с.
    30. Левин В.А. Когда маленький школьник становится большим читателем. - М., 1994. - 192 с.
    31. Леонтьев А.А. Обучение чтению младших школьников: Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1981. - 215 с.
    32. Липкина А.И. Развитие познавательной деятельности учащихся на уроках чтения // Основы методики начального обучения русскому языку / Под ред. Н.С. Рождественского. - М: Просвещение, 1965. - 318 с.
    33. Лошкарёва Н.А. Рекомендации о развитии общих умений и навыков школьников. - Киев, 1984. - 17 с.
    34. Львов М.Р., Рамзаева Т.Г., Светловская Н.Н. Методика обучения русскому языку в начальных классах. - М: Просвещение, 1987. - 414 с.
    35. Малахова Е.П. О восприятии книги детьми младшего возраста // Вопросы детской литературы. - М.: Детгиз., 1955. - С. 208-232.
    36. Методика объяснительного и литературного чтения / Под ред. К.В. Мальцевой и З.С. Смелковой. - Л.: Просвещение, 1978. - 262 с.
    37. Методические основы языкового образования и литературного развития младших школьников / Под общ. ред. Рамзаевой Т.Г. - С. - Пб.: Специальная литература, 1996. - 172 с.
    38. Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. - М.: Просвещение, 1976. - 224 с.
    39. Морозова Н.Г. Психологические предпосылки понимания прочитанного младшими школьниками // Основы методики обучения русскому языку / Под ред. Н.С. Рождественского. - М.: Педагогика, 1965. - С.27.
    40. Навчаємо і виховуємо на уроках читання: Збірник статей. - К.: Радянська школа, 1986. - 120 с.
    41. Наумчук М.М. Сучасний урок у початкових класах. Класне читання. - Тернопіль: Астон, 2003. - 362 с.
    42. Ни Л.Ф. Пути обучения продуктивному пересказу // Начальная школа. - 1997. - №5. - С 59-63.
    43. Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. - М: Книга, 1972. - 206 с.
    44. Никифорова О.И. Восприятие художественной литературы школьниками. - М.: Учпедгиз, 1959. - 206 с.
    45. Оморокова М.И. Построение уроков чтения в начальных классах // Основы методики начального обучения русскому языку / Под ред.Н.С. Рождественского. - М.: Просвещение, 1965. - 318 с.
    46. Оморокова М.И. Активизация словаря школьника на уроках чтения. - М.: Просвещение, 1963. - 216 с.
    47. Основи роботи над науково-художнім твором у початкових класах // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С 107-109.
    48. Пархоменко Н.Р. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. - 1997. - №7. - С.44-48.
    49. Пелешок Е.К., Шевчук Т.А. Особливості аналізу художнього твору на уроках читання у 3-4 класі // Початкова школа. - 2002. - №2. - С 16-18.
    50. Первова Г.М. О достижении воспитательных целей чтения // Начальная школа. - 1990. - №3. - С.16.
    51. Первова Г.М. Работа над рассказом с учётом его жанровых разновидностей // Начальная школа. - 1991. - №7. - С.6-13.
    52. Петровский А.В. Общая психология. - М.: Просвещение, 1986. - 463 с.
    53. Пінчук Т.Д. Використання малюнка для формування понять на уроках пояснювального читання. - К.: Радянська школа, 1962. - 320 с.
    54. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом у початкових класах. - К.: Радянська школа, 1986. - 168 с.
    55. Порохова І.А. Гра „Клуб мандрівників" і пізнавальна література // Початкова школа. - 1999. - № 6. - С 33-34.
    56. Почитаем и узнаем.2 клас: Учебное пособие для общеобразовательных учебных заведений. - М.: Издательский дом "Дрофа", 1996. - 168 с.
    57. Програма ЗОШ.1-2 класи. - К.: Освіта, 2001.
    58. Рамзаева Т.Г., Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах. - М.: Просвещение, 1979. - 431 с.
    59. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогика. - С. - Пб.: Питер, 2000. - 432 с.
    60. Рожина Л.Н. Психология восприятия литературного героя школьниками. - М.: Просвещение, 1977. - 158 с.
    61. Рождественский Н.С. Методика начального обучения русскому языку. - М.: Просвещение, 1965. - 347 с.
    62. Розділ науково-художньої книги в читанках XX століття // Засоби навчальної на науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць. - Харків, 2000. - Вип.11. - С.36-40.
    63. Романовская З.И. Чтение и развитие младших школьников. - М.: Педагогіка, 1982. - 128 с.
    64. Сапун Г.А. та ін. Уроки читання в другому класі. - Тернопіль: Астон, 2001. - 102 с.
    65. Светловская Н.Н. О некоторых нерешенных проблемах чтения // Начальная школа. - 1965. - №7. - С.28-32.
    66. Тенденции использования научно-художественной литературы в обучении чтению в начальных классах в Украине в историческом аспекте // Язык и литература в школе. Украинский вестник. - 1999. - №3-4. - С.51-54.
    67. Трансформация текста как вид работы над научно-художественными произведениями // Материалы VІ Междунар. науч.-практ. конф. учителей, Харьков, 17 апреля 1999 г. - Харьков: Народная Украинская Академия, 1999. - С.47-49.
    68. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. - М.: Просвещение, 1968. - 557 с.
    69. Чепелєва Н.В. Особливості розуміння тексту молодшими школярами // Початкова школа. - 1988. - №11. - С.55-58.
    70. Чепелєва Н.В. Рівень осмислення тексту як показник розумового розвитку // Початкова школа. - 1994. - №5. - С.8-10.
    71. Чернявская И.С. Эстетическое воспитание школьников и культура слова. - Просвещение, 1982. - 110 с.
    72. Шпунтов А.И., Иванина Е.И. Когда художественное произведение может быть воспринято младшими школьниками полноценно // Начальная школа. - 1995. - №10. - С. 20-24.
    73. Щепетова Н.Н. Методика чтения в начальной школе. - М.: Просвещение, 1950. - 220 с.
  • 2808. Методика роботи над простими задачами, що розкривають конкретний зміст арифметичних дій
    Дипломная работа пополнение в коллекции 16.10.2009

     

    1. Анкудинова Т.Г. Работа над текстовой задачей // Начальная школа, 1997, № 7.-с. 42-43.
    2. Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. К.: Вища школа, 1982. 288 с.
    3. Басангова Р.Е. Стимулювання пізнавальної діяльності учнів в ході розвязування задач // Поч. школа. 1989. №1. С. 40-44.
    4. Белова Е.С. Развитие диалога в процессе решения школьниками мыслительных задач // Вопр. психологии. 1991. №2. С. 148-153.
    5. Богданович М.Б. Методика розвязування задач у початковій школі. К.: Вища школа, 1990. 234 с.
    6. Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в поч. кл. Тернопіль: Навч. книга Богдан, 2001. 368 с.
    7. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. К.: Рад. школа, 1990. 192 с.
    8. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. М.: Просвещение, 1959. 242 с.
    9. Бородулько М.А., Стойлова Л.П. Обучение решению задач и моделирование // Начальная школа, 1996, № 8. - с. 26-31.
    10. Братанки О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку // Рідна школа. 2000. №11. С. 4952.
    11. Василенко І.З. Методика викладання математики в початкових класах. К.: Просвіта, 1971. 376 с.
    12. Вікова та педагогічна психологія (О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.-К.: Просвіта, 2001.-416с.
    13. Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання; понятійно-категоріальний аналіз // Пед. і психол. 1997. №4. С. 917.
    14. Волокитина М.Н. Очерки психологии школьников первого класса /Под ред. М.Смирнова. М.: Учпедгиз, 1951. 102с.
    15. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розвязувати задачі // Поч. школа. 1988. №11. С. 70-72.
    16. Галузинский В.М. Индивидуальный подход в воспитании учащегося. К.: Высшая школа, 1982. 240 с.
    17. Гільбух Ю.З. Діагностика мислительних здібностей // Рад. школа. 1990. №12. С. 19-26.
    18. Глушков И.К. Дифференцированная работа над задачами // Нач. школа. 1985. №2. С. 34-35.
    19. Глушков И.К. Составление задач по выражению // Начальная школа, 1995, №12.-с.50-55.
    20. Гора Т., Логачевська С. Диференційований підхід до розв'язування текстових задач // Поч. школа. 2002. - №1. С. 17-22.
    21. Гословська І.Г., Скворцова С.О. Формування позитивної мотивації навчання в молодших школярів на уроках математики //Наука і освіта, - 2000. - №6. с.18-24.
    22. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Просвещение, 1986. 220 с.
    23. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. К.: Рад. школа, 1978. 126 с.
    24. Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. К.: Рад. школа, 1988. 144 с.
    25. Завізєна Н. Тлумачення індивідуалізованого навчання у психолого-педагогічній літературі // Рідна школа. 1999. №9. С. 5557.
    26. Заїка А., Богданович М. Учням про задачу і процес її розвязування // Початкова школа. 2000. № 11. С. 28-29.
    27. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі // Психол. і педагогіка. 2000. №1. С. 21-27.
    28. Истомина Н.Б., Шикова В.Н. Формирование умений решать задачи различными способами // Нач. школа. 1985. №9. С. 50-54.
    29. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников // Вопр. психологии. 1978. №3. С. 143-148.
    30. Король Я.А. Математика в початкових класах: Культура усного і писемного мовлення. Тернопіль: Навч. книга Богдан, 2000. 160 с.
    31. Король Я.А. Розвязування текстових задач різними способами // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. Ч. ІІІ. К.-Херсон, 1997. С. 76-78.
    32. Корчевська О.П. Робота над завданнями підвищеної складності з математики в початкових класах. Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. 112 с.
    33. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад. Школа, 1989. 386с.
    34. Кочина Л., Листопад Н. Математика: навчальні програми для чотирирічної початкової школи // Поч. школа. 2001. №7. С. 17-20.
    35. Кубрак В.І. Організація і керівництво диференційованим навчанням // Поч. шк. 1991. №4. С. 5255.
    36. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. К.: Вища школа, 1974. 356 с.
    37. Максимов Л.К. Психологические особенности математического мышления школьников // Новые исследования в психологии. №1. М.: Педагогика, 1979. С. 51-54.
    38. Маркова А.А. Формирование мотивации обучения в школьном возрасте. М.: Педагогика, 1983. 124 с.
    39. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М.: Просвещение, 1972. 204 с.
    40. Махмутов М.И. Об индивидуализации обучения // Нар. образование. 1964. №2. С. 1218.
    41. Моро М.Г., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах. К.: Рад. школа, 1979. 376 с.
    42. Мурачковский Н.И. Психологические аспекты организации дифференцированных форм работы на уроке // Сов. педагогика. 1989. №10. С. 3540.
    43. Осинская В.Н. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике. К.: Рад. школа. 1989. 192 с.
    44. Павліченко О.І. Питання методики дидактичних досліджень. К.: Вища школа, 1992. 157 с.
    45. Пентегова Г.А. Развитие логического мышления на уроках математики // Нач. школа. 2000. №11. С. 74.
    46. Поляк Г.Б. Як навчати розвязуванню задач у початковій школі. К.: Освіта, 1952. 194 с.
    47. Рамендик Д.М. Стиль мышления и способ взаимодействия партнеров при совместном решении задач // Психологический журнал. 1996. №5. С. 20.
    48. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. К.: Абрис, 1997. 416 с.
    49. Савченко О.Я. Реформування змісту початкової освіти // Поч. школа. 1996. №1. С. 4-8.
    50. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. К.: Магістр-S, 1996. 384 с.
    51. Сорокин П.И. Занимательные задачи про математике. С решениями и методическими указаниями. Пос. для детей 1-4 кл. М.: Просвещение, 1977. 170 с.
    52. Туркина В.М. Задачи в 1 классе // Начальная школа. 1996. - № 9. - с.51-53.
    53. Тягур Р.С. Ефективність системи диференційованого навчання // Поч. шк. 1992. №11-12. С. 2539.
    54. Халуповский М.Д. Одна из форм краткой записи при решении задач // Начальная школа, 1993, № 12.- С.32-34.
    55. Харишин О. Активізація розумової діяльності учнів //Початкова освіта 2001. - №5. с.4.
    56. Царева С.Е. Виды работ с задачами на уроке математики // Нач. школа. 1990. №10. С. 37-42.
    57. Шадрина И.В. Использование графических схем при работе над текстовой задачей // Начальная школа. 1995. - № 3. - С.39-61.
    58. Шевченко А. Розвязування задач різними способами // Поч. школа. 2000. №7. С. 22-25.
    59. Шипова Р.Н., Шипова Л.Р. О более полной реализации функций текстовых задач в практической деятельности // Начальная школа, 1995.- № 3. - С.77-80.
    60. Шмырёва Г.Г. Дифференцированные задания при работе над ошибками в решении задач // Нач. школа. 1986. №2. С. 34-35.
  • 2809. Методика роботи над усвідомленням поняття іменник
    Дипломная работа пополнение в коллекции 14.11.2009

     

    1. Абрамова Е.В. Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников // Начальная школа. 1989. №11. С. 65-67.
    2. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. 1999. №9. С. 53-55.
    3. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. 1998. №4. С. 31-36.
    4. Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. М.: Учпедиз, 1955. 83 с.
    5. Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови: Морфологія: Підручник. К.: Либідь, 1993.
    6. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості // Поч.школа.- 1998.- № 10.- С. 45-48.
    7. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. 2005. Вип.1. С. 9598.
    8. Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа. 1997. - № 7. - С. 48-51.
    9. Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи. К.: Основи, 1997. 127 с.
    10. Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа. 1997. №12. С. 36-41.
    11. Богуш А.М. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. К.: Вища школа, 1993. 328 с.
    12. Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Нач. школа, 1989. №2. С. 18-21.
    13. Бородич А.М. Методика развития речи детей. М.: Просвещение, 1981. 255 с.
    14. Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. 1991. №8. С. 44-46.
    15. Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. 1992. №2. С. 14-19.
    16. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. 1991. №2. С. 28-31.
    17. Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 12-15.
    18. Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. 2003. №1. С. 4246.
    19. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. 1997. - № 2. - С.2-5.
    20. Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 3 класі // Початкова школа. - 1988. - № 6. - С. 9-14.
    21. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. К.: Рад. школа, 1982. 104 с.
    22. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. К.: Пульсари, 2004. 398 с.
    23. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - Київ: Либідь, 1989. 236 с.
    24. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник / Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов С.І. К.: Вища школа, 1989.
    25. Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. К., 1994.
    26. Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. 1979. №12. С. 66-69.
    27. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
    28. Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. К., 1976. 96 с.
    29. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. 1993. 16с.
    30. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. К.: Радянська школа, 1964. С.
    31. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. К.: Вища школа, 1992. 380 с.
    32. Дубовик С.Г. Прийоми розрізнення відмінків іменника // Початкова школа. 1996. - №7. С. 6-10.
    33. Зрожевська А. Та ін. Опис основа звязної розповіді // Дошкільне виховання. 1991. №2. С. 45.
    34. Ільїна З.І. Вивчення розділу “Частини мови” у 2 класі / Вивчення української мови у 2-3 класі. К., 1984. С. 72-83.
    35. Канакина В.П. Лексико-орфографические упражнения при изучении слов из словаря // Начальная школа. 1990. №11. С. 17-22.
    36. Канакина В.П. О некоторых особенностях словаря первоклассников // Начальная школа. 1998. №7. С. 21-27.
    37. Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа. 1997. №6. С. 72-77.
    38. Караман С. Методика розвитку звязного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами // Українська література в загальноосвітній школі. 2004. №2. С. 4750.
    39. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 14-16.
    40. Крикун М. Роль слова в розвитку звязного мовлення молодших школярів // Початкова школа. 2003. №11. С. 2735.
    41. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Освіта, 1957. 360 с.
    42. Кругла Н. Урок розвитку звязного мовлення // Початкова школа. 1997. №4. С. 2425.
    43. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія, Ч. 2. / Ред. Л.П. Головняк. К.: Видавництво Київського університету, 1964. 157 с.
    44. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1993. 143 с.
    45. Літературознавчий словник-довідник / Ред. Р.Т. Громяк, Ю.І.Ковалів, В.І. Теремко. К.: Академія, 1997. 752 с.
    46. Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. К.: Ірпінь, 1997. 408 с.
    47. Медушевський А.П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі: Посібник для викладачів української мови та студентів факультету мови і літератури педагогічних інститутів. К.: Радянська школа, 1962. - С. 135141, 206227.
    48. Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. К.: Рад. школа, 1982. 216 с.
    49. Методика викладання української мови / За редакцією С.І. Дорошен-ка. 2-е видання, перероблене і доповнене. К.: Вища школа, 1992. С. 160164, 350359.
    50. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі / Наумчук М.М., Гузар О.В. Тернопіль, 1999.
    51. Михайлова Л.В. Урок з української мови та розвитку мовлення в 3 класі // Початкове навчання та виховання. 2005. №6. С. 23.
    52. Мовчун Л. Норма і відхилення: мовні помилки-штампи // Поч. школа. 1999. №1. С. 27-29.
    53. Морфологічна побудова сучасної української мови / Редкол.: М.А. Жовтобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко. К.: Наукова думка, 1975. 208 с.
    54. Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. 80 с.
    55. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). Тернопіль: стон, 2002. 352 с.
    56. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. Тернопіль: Астон, 2003. 132 с.
    57. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Поч. шк. 1997. №7. С. 4448.
    58. Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. 1997. - №4. С. 10-12.
    59. Полєвікова О.Б. Урок з розвитку звязного мовлення у 3 класі // Початкове навчання та виховання. 2005. №1. С. 24.
    60. Попович І. Письмовий твір-опис предмета (квітки) // Українська мова і література в школі. 2000. №6. С. 1113.
    61. Порядченко Л. Ознайомлюємо першокласників із різновидами опису // Початкова школа. 2004. №5. С. 2023.
    62. Приступа Г.Н. и др. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. 1996. №5. С. 9-15.
    63. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 14 класи. К.: Початкова школа, 2006. 432 с.
    64. Прокіпчак О.Д. Загальне поняття про іменник. Назви істот і неістот (урок рідної мови) // Розкажіть онуку. 1999. - №2. С. 44-45.
    65. Пуняк Н. Словничок для першокласника // Початкова школа. 2004. №10. С. 21-23.
    66. Райко В.М. “Опис підсніжника”: Методична розробка уроку з розвитку мовлення // Бібліотечка вчителя початкової школи. 1998. №21-22. С. 34.
    67. Романченко О.О. Український рушник: твір-опис // Бібліотечка вчителя початкової школи. 1998. №15-16. С. 57.
    68. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. К.: Магістр. 1997. 255 с.
    69. Слободян О.М. Іменник. Цикл уроків за темами початкового етапу вивчення // Вивчаємо українську мову та літературу. К. 2004. №29. С. 58.
    70. Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. 2-е видання, перероблене. К.: Либідь, 2001. С. 134149.
    71. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. 2-е видання, перероблене і доповнене. К.: Вища школа. 1997. С. 365378.
    72. Тищенко М.К. Викладання частин мови в середній школі: Посібник для вчителів. К.: Радянська школа, 1956. 231 с.
    73. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. Київ: Наукова думка, 1995. 112 с.
    74. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. К.: Промінь, 2003. 232 с.
    75. Українська мова: Підручник для учнів педучилищ. 2- видання, перероблене і доповнене / За ред В.О. Горпинича. К.: Вища школа, 1988. 222 с.
    76. Чуйко Г.А. та ін. Методика викладання української мови в початкових класах. К.: Вища школа, 1975. 384 с.
    77. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови: Посібник для вчителя. К.: Радянська школа, 1986. С. 6374.
    78. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. К.: Література, 2000. 688 с.
  • 2810. Методика розвитку зв'язного мовлення у дітей-дошкільників з вадами мовлення
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.10.2009

    Не слід підганяти її з відповіддю, краще повторити завдання ще раз і тільки після невдалих багаторазових спроб натякніть в якому напрямку слід шукати вирішення цього завдання. Виявляйте свою кмітливість.

    1. може статися , що дитина не спроможна виконати завдання. Запропонуйте їй полегшений варіант. Якщо ж і він не вдається відкладіть гру і поверніться до неї завтра. Коли і наступного разу він не зможе виконати завдання , незважаючи на ваші натяки й підказки, докладно поясніть спосіб вирішення , запропонуйте спочатку легший, а потім ускладнений варіант. Через деякий час варто повернутися до цієї гри, аби переконатися, що дитина справді добре засвоїла навчальний матеріал.
    2. Не примушуйте дитину продовжувати гру, якщо в неї щось не виходить або вона втомилася. Внаслідок примусу у малюка виникає страх перед можливим покаранням, і вся його енергія піде не на розумову роботу , а на подолання не бажання продовжувати заняття. Це призводить до того, що дитина часто відволікається, робить багато помилок. Будьте терплячими, не виявляйте негативних емоцій, адже це може призвести до ще більшого ускладнення мовленнєвого порушення заїкання або неврологічних розладів. Намагайтеся переключити увагу дошкільника на інший вид роботи.
    3. Якщо ж рівень розвитку дитини не зріс, ви припустилися помилки: підвищили вимоги, використовували занадто складні ігри; залучаючи дитину до ігрової діяльності, користувалися авторитарними методами і це звичайно негативно позначилося на емоційному самопочутті малюка, на його бажанні спілкуватися з вами у процесі гри, на його ініціативності. Проаналізуйте свою тактику і ліквідуйте перешкоди. Запамятайте золоте правило організації і керівництва будь-якою діяльністю дитини, в тому числі й грою: дитині має бути цікаво і комфортно! Тільки за такою умови розвиток усіх сторін особистості малюка буде повноцінним.
    4. відзначайте всі досягнення дитини під час гри. Не будьте байдужими та пасивними.
    5. Намагайтесь обєктивно оцінювати свою дитину , відзначайте сильні та слабкі риси її характеру. Лише так ви зможете виявити шляхи використання одних і коригування інших.
    6. Навчайте за допомогою активної дії і живого невимушеного спілкування. Саме так дитина навчиться правильно розмовляти , опанує рушійні фактори розвитку три «само» : самоконтроль, самооцінка, способи самовдосконалення.
    7. Не соромтеся звертатися за допомогою логопеда. Адже тільки завдяки співпраці логопеда й батьків , використанню цікавих і доступних видів роботи у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням.
  • 2811. Методика розвитку м’язової сили у дітей шкільного віку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.01.2011

    Вправи на тренажерах. Сучасні тренажери дозволяють виконувати вправи з точно дозованим опором як для окремих груп м'язів, так і загального впливу та вибірково впливати на розвиток певної силової здібності. Застосування тренажерів підвищує емоційне тло занять. Ізометричні вправи набули широкої популярності у 60-ті роки. Пізніше інтерес до них дещо знизився. В ізометричних напруженнях можна досягти тренувального ефекту при менших, ніж у динамічних вправах, витратах енергії. Це дозволяє використати невичерпану енергію на вирішення інших педагогічних завдань, або виконати більшу кількість силових вправ. При цьому застерігаємо, що ці вправи, особливо з субмаксимальним і максимальним напруженням, недоцільно застосовувати в заняттях з дітьми, підлітками, літніми людьми та особами, які мають порушення у роботі серцево-судинної системи, оскільки вимагають тривалої затримки дихання і натужування. При використанні ізометричних вправ найбільший приріст сили м'язів спостерігається лише у тих положеннях ланок тіла, у яких виконувались ізометричні напруження.

  • 2812. Методика розвитку рухових якостей у дітей дошкільного віку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 01.10.2010

  • 2813. Методика сбора, обработки и хранения педагогической информации в системе внутришкольного управления
    Курсовой проект пополнение в коллекции 29.03.2011
  • 2814. Методика системного анализа
    Контрольная работа пополнение в коллекции 24.06.2011
  • 2815. Методика словарной работы с детьми четвертого года жизни
    Информация пополнение в коллекции 25.09.2006

    Инновации (ненормативные формы) затрагивают почти все грамматические категории существительного, глагола, прилагательного. При этом активно осваиваются не только многочисленные единичные формы, исключения, но и грамматические правила. Разницу между единичными нормативными формами и правилом можно увидеть на примере родительного падежа множественного числа существительных. В этой форме употребляются три окончания: -ов/-ев, -ей и нулевое. Если слово в именительном падеже единственного числа имеет нулевое окончание, то в родительном падеже множественного числа употребляется ненулевое окончание, и наоборот (флажокфлажков, озероозер, грушагруш, матрешкаматрешек). Выбор между ненулевыми окончаниями зависит от того, каким является последний согласный основы: после твердых согласных и «й» употребляется ов/ев, после мягких и шипящих -ей (сарайсараев, карандашкарандашей). Наряду с формами, образующимися по этому правилу, есть слова, представляющие аномалию в языке: волчат, солдат, глаз, человек. Специальные эксперименты выявили, что для детей представляет трудность не только усвоение этих аномальных форм, но и самих правил.

  • 2816. Методика створення проблемних ситуацій
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.10.2010

    Таким чином постійне оперування характеристиками проблемної ситуації під час постановки і розвязування завдань приводить до їх повного відбору та перегрупування, що зумовлює прогресивний чи регресивний розвиток пізнавального процесу. Водночас, змінюючись від етапу до етапу, проблемна ситуація виступає тією вузловою ланкою у функціонуванні продуктивного мислення, котра спричинює й діалектично повязує проблему, задачу й запитання у цілісний пізнавальний цикл. В свою чергу ця вузлова ланка взаємозвязку проблеми, задачі і запитання відображаючи різні рівні й особливості розвитку пізнавально-смислових протиріч, не тільки є конкретнимим показниками формування й розвязання студентом проблемних ситуацій у навчанні, а й психолого-педагогічним засобом ефективного керування пізнавальною діяльністю студентів. Адже, знаючи хід і можливі варіанти розвязку студентом проблемного завдання, викладач у змозі передбачити характерні для нього мислительні й практичні дії, обєктивні і субєктивні труднощі. Кінцевою стадією розвязання проблемної ситуації є зняття проблемності. Зміст цього поняття повязаний з усуненням часткових пізнавально-смислових суперечностей, які закономірно виникають внаслідок розвязання основної навчальної проблеми. Розвязуючи систему навчальних завдань студент оволодіває певним способом розвязку на рівні умінь і навичок мислительної діяльності, відчуває всі можливі перешкоди, які раніше мали місце під час виконання завдань окремого типу. Визначається кілька способів створенння проблемних ситуацій:

  • 2817. Методика трудового навчання як навчальна дисципліна
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.10.2010

    Ознайомлення з конкретною наукою необхідно розпочинати із питань про те, як виникала ця наука, які проблеми вона вивчає та ін. Стародавні мислителі твердили: віднайди всьому початок і ти багато зрозумієш. Щоб зрозуміти (осмислити) питання зв'язку методики з іншими навчальними дисциплінами, необхідно зробити екскурс до початків становлення педагогіки як науки. Вона розвивалась під впливом потреб суспільства (конкретних суспільно-економічних відносин) в освіті та вихованні своїх громадян. Якщо підійти спрощено до виявлення предмета педагогіки, то можна бачити, що тут характерні три основні категорії: виховання, навчання і освіта, смисл яких може видозмінюватися у залежності від багатьох чинників. Протягом століть з розвитком суспільства глибинна суть цих категорій сприяла диференціації педагогіки, її наукового знання. На даний час можна виділити дидактику, методики викладання окремих предметів, загальну теорію виховання, теорію морального, естетичного та трудового виховання, дошкільну педагогіку, педагогіку школи, професійно-технічну педагогіку, військову, інженерну та ін. МТН є складовою частиною педагогіки як науки і вже тому тісно пов'язана з усіма педагогічними дисциплінами.

  • 2818. Методика увеличения словарного запаса на среднем этапе обучения
    Дипломная работа пополнение в коллекции 25.11.2011

    Хорошее знание единиц школьного лексического минимума и умения по их употреблению обеспечивают формирование и формулирование мысли на иностранном языке. На основе этого происходит решение комплекса коммуникативных задач, направленных на достижение разных прагматических результатов. Здесь вырабатывается такое качество лексических навыков, как лексическая креативность - способность учащихся к лингвистическому (лексическому) и речевому творчеству. Лексическая креативность придает высказыванию учащихся оригинальность и самостоятельность. В таком высказывании всегда присутствуют элементы новизны в изложении мысли, элементы речевого творчества в построении самого высказывания и в использовании при этом лексических и других средств языка. С ростом познавательных возможностей, повышением интеллектуального уровня развития учащихся создаются благоприятные условия для совершенствования речевых навыков и умений, в том числе и лексических. Вместе с процессом развития лексических навыков продуктивного и рецептивного характера происходит становление лексической компетенции - способности учащихся определять контекстуальное значение слова, сравнить его объем в двух языках, выявлять в нем специфически национальное, характерное для культуры народа, который говорит на данном языке. Лексическая компетенция - составная часть коммуникативной, становление которой протекает как градуированный процесс, в нем условно можно выделить несколько уровней. Под уровнем сформированности лексической компетенции понимается способность учащихся решать задачи, связанные с усвоением иноязычного слова при практическом пользовании им в речи на основе приобретенных знаний и соответствующих навыков. Формирование такого вида компетенции, как и формирование самих лексических навыков, начинается с накопления наблюдений за функционированием слова в разных контекстах. Это первый уровень формирования лексической компетенции. Связан он с накоплением эмпирических знаний. Затем учащиеся делают первичные обобщения об иноязычном слове. Под руководством учителя учащиеся дают семантическую характеристику ядра слова. Это следующий уровень лексической компетенции - рефлексивных знаний о слове.

  • 2819. Методика учета и контроля знаний студентов
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.03.2010

     

    1. Артемов А. , Н. Павлов, Т. Сидорова. Модульно-рейтинговая система // Высшее образование в России. 1999. N4.
    2. Воронов В. Формы представления знаний студента // Высшее образование в России. 1999. №4. С 58-61.
    3. Зиновьева В.А. Усвоение и контроль знаний // Высшее образование в России. 1993. №3. С. 154-158.
    4. Кочетков A.P. и др. Контроль знаний студентов: опыт организации // Социально-политический журнал. 1995. № 1. С. 97-106.
    5. Логинова Г. Новая форма контроля // Народное образование. 1998. № 4. С. 119-121.
    6. Павлов Н. и др. Контроль знаний студентов // Высшее образование в России. 2000. № 1.С. 116-122.
    7. Павлов Н., Т. Сидорова. Объективная оценка знаний и умений учащихся с помощью заданий различных уровней сложности // Тезисы докладов VI международного симпозиума «Квалиметрия человека и образования». М., 1997. Т. 2. Ч. II.
    8. Полякова А. Задания в форме тестов для осуществления контроля знаний студентов // Дошкольное воспитание. 1998. № 5. С. 103-112.
    9. Шадриков В., Родина Н. Централизованное тестирование: проблемы и перспективы // Высшее образование в России. 2000. № 1. С. 27-32.
  • 2820. Методика физического воспитания: цель, задачи, методы и приемы
    Контрольная работа пополнение в коллекции 29.03.2010

    Приведем образец гимнастики для мамы и ребенка младшего дошкольного возраста.

    1. Мама садится на пол, раздвинув ноги, и ставит между ними ребенка, держа его за руки. Ребенок на двух ногах перепрыгивает то через левую, то через правую ногу матери; подпрыгивает вверх - мать сдвигает ноги, и ребенок, раздвинув свои ноги, садится на обе ее ноги. Все это время мать поддерживает ребенка за обе руки и приучает правильно выбирать момент для каждого движения.
    2. Мама становится на колени и упирается в пол руками ("лошадка"). Ребенок пролезает у нее под животом, взбирается на спину и снова пролезает под животом.
    3. Мама становится в позу "лошадки", ребенок взбирается ей на спину, держась руками за ее шею, после чего по счету "раз, два, три" мать начинает раскачиваться, стараясь сбросить своего седока.
    4. Мама и ребенок садятся на пол спиной друг к другу и вытягивают ноги вперед. Затем, согнув ноги и упираясь руками в пол, стараются потеснить друг друга спинами. Мать соизмеряет свои силы, чтобы дать ребенку возможность максимально использовать потенциал этого упражнения.
    5. Мама ложится на спину и вытягивает ноги, а ребенок взбирается на них и берется руками за руки матери. Затем она сгибает ноги и раскачивает их вправо-влево и вверх-вниз. Ребенок должен сохранять равновесие.
    6. Мама принимает такую же позу, как в упражнении 5. Кладет ребенка животом на свои ноги и, высоко подняв их, раскачивает их вверх-вниз, вправо-влево, слегка поддерживая ребенка, который должен сохранять равновесие.
    7. Ребенок становится на колени и упирается руками в пол. Мать берет его ноги за голени и приподнимает над полом. Ребенок, поочередно передвигая руки, движется вперед.
    8. Начало такое же, как в упражнении 7, но затем мать поднимает ноги ребенка выше - до вертикального положения. Ребенок поднимает голову и старается смотреть как можно дальше.