Педагогика

1381. Застосування дидактичних принципів в трудовому і професійному навчанні
Информация пополнение в коллекции 22.10.2010

Зараз перед загальноосвітньою школою коштує завдання формування вільної, творчої, освіченої, різносторонньої і активної особи. Оскільки праця була, є і буде головною умовою життєдіяльності людини, одній з основних частин її змісту, оскільки при ринковій економіці здібність до праці (робоча сила) є товаром, до якого пред'являються високі і швидко змінні вимоги, остільки важливій складовій процесу формування особи повинне бути становлення працівника, компетентного в своїй області фахівця, що разом з тим володіє високою професійною мобільністю. Таким чином, трудове навчання повинне бути направлене на комплексне рішення задач розумового, етичного, естетичного і фізичного розвитку що вчаться, залучення їх до загальнолюдських цінностей, формування у них фундаменту готовності до праці для себе і суспільства. Такий фундамент є сукупністю інтересів, мотивів, етичних якостей, знань, умінь і навиків. Це перш за все працьовитість, добросовісне і творче відношення до праці, звичка до нього, трудова культура, чесність, сумлінність і порядність, заповзятливість і діловитість, ініціативність і висока дисципліна праці і, звичайно, міцні знання і уміння в області основ техніки, технології, економіки і організації виробництва, уявлення про шляхи його розвитку, його екологічні проблеми, про основні напрями науково-технічного прогресу, а також про світ професій, шляхи професійної підготовки, працевлаштування.
1382. Застосування інноваційних освітянських технологій
Информация пополнение в коллекции 26.01.2010
Значного поліпшення потребують й технології практичної підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог багатоступеневої освіти. Нагального застосування у звязку з цим потребує організація наскрізної практичної підготовки, яка зумовлює безперервність її проведення для одержання достатнього обсягу практичних знань, умінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик і ступенів освіти. Безперервність практичної підготовки досягається завдяки проходженню взаємоповязаних видів практики: вступу до фаху, компютерний практикум, комплексна практика з фаху на рівні бакалавра, спеціаліста та переддипломна. Новітні технології в організації та проведенні практик (стажувань) передбачають:
1. застосування компютерних технологій для створення бази даних, електронних таблиць, алгоритмів рішення, інформаційних звязків, комплексів задач, що, по-перше, створює умови для оволодіння інформаційними технологіями для рішення фахових задач; по-друге, скорочує витрати часу на опрацювання інформації й отримання результатів; по-третє, вивільняє час для обґрунтування висновків за результатами практики, формування пропозицій щодо прийняття управлінських рішень;
2. організацію та проведення практики на матеріалах створеної навчальної фірми, яка функціонує в режимі віртуального підприємства (організації з відповідною організаційною структурою, господарсько-фінансовими операціями, зовнішнім середовищем)
1383. Застосування нормативно-правових актів на уроках права
Информация пополнение в коллекции 03.12.2010

Великого значення на уроках права набуває самостійна робота учнів із першоджерелами з метою набуття певних знань, формування активної життєвої позиції, розвитку розумових здібностей. Як зазначав Н. Дайрі, самостійна робота являє розумовий пошук нового знання, яке відоме науці, не потребує перегляду; але нове для школяра і саме для нього є відкриттям». Щоб підготувати школярів до самостійної роботи з документами-першоджерелами, необхідно, на наш погляд, дотримуватись таких умов: зацікавленість самого вчителя у підвищенні своєї методичної майстерності. Вирішальне значення тут має глибоке знання предмета, широта наукового світогляду, вміння пов'язувати теоретичне положення з фактичним матеріалом; уміння поєднувати теоретичний матеріал з вивченням джерел для розв'язання загальної проблеми, визначеної вчителем на початку вивчення теми, уроку; забезпечення учнів текстами документів, що вивчаються; системність у роботі.
1384. Застосування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі
Курсовой проект пополнение в коллекции 28.10.2010

Розглянемо кожну групу тлумачення поняття "педагогічна технологія". Раціональний спосіб досягнення свідомо сформульованої освітньої (навчальної, виховної) мети. Педагогічна технологія визначається як сукупність прийомів (тлумачний словник); сукупність психолого-педагогічних установок, організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Ліхачов); змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько); опис процесу досягнення планованих результатів навчання (І. П. Волков); цілісний алгоритм організації ефективного засвоєння знань, умінь і навичок (П. І. Сікорський); технізація навчального процесу, програмоване навчання і комп'ютеризація ("нові інформаційні технології"", М. В. Кларін); сукупність необхідної і відтворюваної послідовності педагогічних дій учителя й учнів (І. Я. Лернер); послідовність діяльностей і операцій моделювання, реалізації, діагностики, ефективності, корекції процесу навчання (Н. І. Стяглик); цілеспрямоване використання у комплексі чи окремо предметів, прийомів, засобів для підвищення ефективності навчального процесу (М. Вулман); удосконалення, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). Наука. Педагогічна технологія визначається як наука про майстерність у навчанні з використанням системи раціональних способів для досягнення поставленої мети навчання (II. Ф. Тализіна); наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання (Г. К. Селевко); наука про розвиток, освіту, навчання і виховання особистості школяра (А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак). Педагогічна система. Педагогічна технологія визначається як: проект певної педагогічної системи, яка реалізується практично (В. П. Безпалько); системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, які використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. В. Кларін); комплексна інтегративна система, яка включає упорядковану множину операцій і дій, що забезпечують педагогічне цілевизнання (Д. В. Чернилевський); системне використання принципів організації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки і техніки(І. Ф. Прокопенко та В. І. Євдокимов); цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм (С. Споулінг); системний спосіб мислення, "систематизація освіти", "систематизація класного навчання" (Т. Сакамото). Педагогічна діяльність. Педагогічна технологія визначається як така, що максимально реалізує в собі закони навчання, виховання та розвитку особистості, науково обґрунтований проект дидактичного процесу (А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак). Системно-діяльнісний підхід до освітнього (навчального) процесу. Педагогічна технологія визначається як системне планування, організація виконання й оцінка процесу навчання відповідно до поставлених цілей (Н. В. Кузьміна); система науково обгрунтованих дій активних елементів (учасників) процесу навчання (С. І. Змєєв); системний спосіб організації навчання, що базується на діяльнісному підході (П. І. Самойленко); системний, концептуальний, об'єктивований, інваріантний опис діяльності учителя й учня, спрямований на досягнення освітньої цілі. Це завжди квінтесенція виховної системи (Ф. Фрадкін); спосіб організації, спосіб думок про матеріали, людей, моделі й системи типу "людина машина" (І. Я. Лернер); система дій із планування, засвоєння й оцінювання всього процесу навчання, зумовлена специфічною метою (США); комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності (Асоціація з педагогічних комунікацій і технологій США); галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектам організації педагогічних систем (П. Д. Мітчелл); систематичний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними (ЮНЕСКО). Система знань. Педагогічна технологія визначається як система знань, необхідних викладачеві для реалізації науково обґрунтованої стратегії, тактики й процедури виховання (А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак); знання про педагогічну діяльність (В. І. Генецинський); уміння конструювати педагогічний процес відповідно до поставленої мети з урахуванням конкретних умов діяльності (Ю. І. Турчанінова); відомості про те, як учителеві потрібно успішно навчати, а учням раціонально вчитися (В. О. Онищук); галузь знань, яка включає методи, засоби навчання і теорію їх використання для досягнення цілей навчання (Т. С. Назарова); додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності й корисності навчання і практичної підготовки (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). Мистецтво педагога. Педагогічна технологія визначається як мистецтво, майстерність, уміння, сукупність методів обробки, зміни стану (В. М. Шепель); мистецтво учителя у створенні, використанні й визначенні всього процесу викладання і засвоєння знань (І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокимов). Модель. Педагогічна технологія визначається як продумана у всіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. М. Ченців); моделювання змісту, форм і методів навчально-виховного процесу згідно з поставленою метою (П. І. Сікорський). Засіб оптимізації і модернізації освітнього процесу. Педагогічна технологія визначається як встановлення принципів і способів оптимізації освітнього простору, що передбачає розробку і використання прийомів і матеріалів, а також оцінку методів (М. В. Кларін); розробка прийомів, оптимізація освітнього процесу шляхом аналізу факторів, які підвищують рівень освіти методом конструювання та застосування прийомів і матеріалів, а також за допомогою оцінки застосованих методів (пііілійська педагогіка); модернізація дидактичної системи на основі вивчення і дослідної перевірки елементів, що її утворюють (Ф. Янушкевич). Процесуальний компонент (складова) освітнього (навчального) процесу. Педагогічна технологія визначається як процес взаємодії учня та викладачі», який складається з двох видів діяльності: викладання і навчання, тісно пов`язаних між собою (О. Е. Коваленко); складова процесуальної частини .дидактичної системи (М. Чошанов); певний порядок, логічність і послідовність викладу змісту навчання відповідно до поставленої мети (М. В. Кларін). Інтегративний підхід в освіті. Педагогічна технологія визначається не просто як комплекс апаратури і навчальних матеріалів, а як споосіб організації, напрям думок про матеріали, людей, заклади, моделі й системи типу "людина машина", як перевірка економічних можливостей проблеми (Д. Фіни); міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями (П. Д. Мітчелл).
1385. Застосування технічних засобів навчання на заняттях кулінарії
Дипломная работа пополнение в коллекции 21.09.2010
1. Афонина Г.М. Педагогика. Курс лекций и семинарских занятий / Под ред. Абдуллиной О. А. Второе издание. Ростов н/Д: "Феникс", 2002. 515 с.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. К.: Вид. центр „Академія”, 2001. 576 с.
3. Графіка. // Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 2005. - С.36-41.
4. Дидактика производственного обучения. /Под ред. О. Ф. Федоровой. М.: Высшая школа, 1973. 418 с.
5. Дорошенко Ю.О. Комп'ютерна графіка в старших класах. / Ю. О. Дорошенко. - Тернопіль: "Підручники і посібники", 2005. 128 с.
6. Доцяк В.С. Українська кухня - Львів. Видавництво « Оріяна-нова » 1998р. с. 126-127
7. ДСТУ 2. (ДСТУ 2939-94) Комп'ютерна графіка: Терміни та визначення/ 2. ДСТУ. - Видання офіційне. - К.: Держстандарт України, 1995. 35 с.
8. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. К: Форум, 2002.
9. Зайченко І.В. Педагогіка: Навч. посібник. Чернігів, 2003. 528 с.
10. Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навч. посібник. / А. П. Верхола, Б. Д. Коваленко, В. М. Богданов, В. М. Нігора. - К.: Каравела, 2005. - 304с.
11. Інженерна та комп'ютерна графіка: Навч. посібник, для студ. вузів / В. Є. Михайленко, В. М. Найдиш, А. М. Підкоритов, І. А. Скидан. - К.: Вища школа, 2000. 342 с.
12. Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.
13. Конаржевський Ю.А. Аналіз уроку, - X.: Видавництво « Ранок » 2008р, с. 35-54
14. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. 1988. №6. С. 3 31.
15. Кравченко Т., Коберник О.Використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. 2003. - № 2. С. 28 32.
16. Левитов Н. Д. О психологических компонентах технической деятельности. Вопросы психологии, 1958, № 6, с. 181 190.
17. Масик В. І. Живопис. Графіка : Альбом / В. І. Масик. - К.: Мистецтво, 1990. 80 с.
18. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. К.: Видавництво А.С.К., 2003. 255 с.
19. Психология и педагогіка: Учебное пособие / Под ред. А.А.Радугина. М.: Изд-во „Центр”, 1997. 255 с.
20. Сепрученко В. Г. Використання комп'ютерної графіки при вивченні дисципліни "інженерна графіка" / В. Г. Сепрученко. - С. 73.
21. Сидоренко О., Коломієць Т. Використання комп`ютерних технологій для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт. // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 3. 2004. С. 33 35.
22. Старовойт Л.Я., Косовенко М.С., Смирнова Ж.М. Кулінарія. - Київ «Вища школа» 1991 р. с. 44-45, с. 46-51.
23. Страхов И. С. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.
24. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. К., 1995. 280 с.
25. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. К., 1995. 280 с.
26. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. К.: Вид-во „Академія”, 2000. 544 с.
27. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. К.: "Академвидав", 2005. 560 с.
28. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. К.: Освіта, 1992. 160 с.
29. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. М.: Юристь, 1997. 512 с.
30. Чебышвва В. В. Психология трудового обучения. М.: Просвещение, 1969. - 303 с.
31. Шалыгина И.В. Современный мультимедийный урок.
32. Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения. - Профессионально-техническое образование, 1965, №2, С. 8 - 10.
33. Шевчук С.С., Сілаєва І.Є. Сучасний урок в педагогічній та організаційно-методичній діяльності керівних кадрів ПТНЗ ( методичні рекомендації ). - Донецьк, ДІПО ІПП, 2003р. с 8-9, с. 15-20.
34. Якиманская И. С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения. М.: Высшая школа, 1979. 88 с.
1386. Зачет как одна из форм контроля знаний учащихся по алгебре в 8 классе
Дипломная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

Приведем пример. Учитель проводит диктант, перед сдачей предлагает его проверить. Ученик находит в своей работе ошибки и исправляет их сам. В соответствии с инструкцией учитель снижает оценку на балл. Проанализируем эту ситуацию. Ученик сам нашел ошибки, что означает наличие у него навыка самоконтроля. Естественно, в данном случае требуется не наказание, а поощрение. Но найдется учитель, который скажет: «Ученик должен сразу же писать без ошибок». Однако процесс перехода умения в навык (а именно этого требует педагог) достаточно трудный и неровный, поэтому тот факт, что умение еще не может сразу применить правило написания, скорее его беда, а не вина. И пока у школьника не сформирован тот или иной навык, он должен иметь право на исправление ошибки, на совместный с педагогом анализ причин своих неудач. Кроме того, непедагогична эта ситуация еще и потому, что у школьника формируется негативное отношение к действию самоконтроля, безразличное отношение к оцениванию («Зачем искать у себя ошибки, если учитель все равно снизит отметку?»). Противоречие, образующееся при такой ситуации, отрицательно отражается на всем учебно-воспитательном процессе, так как вносит дискомфорт в отношения между обучаемым и обучающим, между одноклассниками, детьми и родителями.
1387. Зачетная система при обучении математике
Информация пополнение в коллекции 16.06.2010

В ходе такого зачета каждый ученик работает в индивидуальном темпе. Учитель, проходя по классу, или заглядываем и работу то одного, то другого учащегося, или ученики, выполнив задания обязательной части, по очереди подходят к учителю для проверки. Одновременно учитель либо отмечает в тетрадях учеников верное решение задачи знаком «+», либо указывает на необходимость исправления неверного решения. Таким образом, если в решении хотя бы одной из задач обязательной части допущена ошибка, то учащемуся предоставляется право продолжить работу, т. е. самому найти ошибки и исправить их, а, получив одобрение учителя, приняться за решение задач дополнительной части. Для учителя наиболее трудная часть работы в течение урока контроль каждого ученика. Но при должной организации урока трудности значительно уменьшаются. Во-первых, учитель проверяет не каждое задание, а всю обязательную часть в целом. Поэтому первую треть урока он относительно свободен и уделяет внимание тем учащимся, которые недостаточно организованно начинают работу. Вторая треть урока это «час пик» для учителя. Но если он заранее позаботился посадить недалеко друг от друга тех ребят, которые обычно работают в быстром темпе, то в этот «час пик» ему не приходится много перемещаться по классу. Во-вторых, существенным элементом организации контроля являются предварительные записи в тетради учителя. Задачи всех вариантов записываются на одном листе. При этом крупно выделяются номера заданий и их ответы. Это позволяет не терять времени ни на поиск соответствующего номера, ни на решение заданий. Заметим, что последняя треть урока не требует большого напряжения. Учащиеся, получившие «зачет», углубляются в следующие задания, а остальные доделывают работу. Иногда слабому ученику учитель считает целесообразным дать задачу, аналогичную той, где была допущена ошибка, для подтверждения результатов контроля. Оценки “4” и “5” он может выставить и после урока, собрав тетради у тех, кто справился со всей работой.
1388. Защита детей от вредных привычек
Информация пополнение в коллекции 30.09.2008

Особенно опасно курение для растущего организма. Школьники, которые курят, как правило, хуже учатся, чаще нарушают дисциплину. Задержка роста, общего развития, нарушение слуха, снижение зрения всё это благодаря курению. Причём, на организм девушки курение действует сильнее голос становится грубым, «сиплым», кожа приобретает нездоровый серый оттенок, зубы желтеют, волосы становятся тусклыми и ломкими. Кроме внешних признаков, курение наносит непоправимый вред женскому организму. Смертность новорождённых у курящих матерей в 3 раза выше, чем у некурящих. Причём, дети, которые рождаются у курящих матерей, слабенькие, в первые месяцы после рождения много плачут. Это происходит из-за того, что им не хватает никотина, который поступал к ним через кровь матери. Болеют такие дети значительно чаще остальных. У юношей курение увеличивает риск импотенции.
1389. Защита информации
Информация пополнение в коллекции 28.06.2008

Вирус - это специально написанная небольшая по размерам программа, которая может "приписывать" себя к другим программам (т.е. "заражать" их), а также выполнять различные нежелательные действия на компьютере. Программа, внутри которой находится вирус, называется "зараженной". Когда такая программа начинает работу, то сначала управление получает вирус. Вирус находит и "заражает" другие программы, а также выполняет какие-нибудь вредные действия (например, портит файлы или таблицу размещения файлов на диске, "засоряет" оперативную память и т.д.). Для маскировки вируса действия по заражению других программ и нанесению вреда могут выполняться не всегда, а, скажем, при выполнении определенных условий. После того как вирус выполнит нужные ему действия, он передает управление той программе, в которой он находится, и она работает также, как обычно. Тем самым внешне работа зараженной программы выглядит так же, как и незараженной. Разновидности вирусов устроены так, что при запуске зараженной программы вирус остается резидентно, т.е. до перезагрузки DOS, компьютера и время от времени заражает программы и выполняет вредные действия на компьютере.
1390. Защита информации в сетях связи с гарантированным качеством обслуживания
Методическое пособие пополнение в коллекции 09.12.2008
1. Изобразите модель криптосистемы с одним ключом и поясните принцип ее работы.
2. Изобразите модель криптосистемы с одним ключом и участием центра распределения ключей и поясните принцип ее работы.
3. Изобразите модель криптосистемы с открытым ключом, обеспечивающей конфиденциальность передаваемой информации. Поясните принцип работы данной модели.
4. Изобразите модель криптосистемы с открытым ключом, обеспечивающей аутентификацию передаваемой информации. Поясните принцип работы данной модели.
5. Изобразите модель криптосистемы с открытым ключом, обеспечивающей конфиденциальность и аутентификацию передаваемой информации. Поясните принцип работы данной модели.
6. Перечислите основные требования, которым должны удовлетворять криптосистемы с открытым ключом.
7. Поясните, в чем состоит суть индивидуального публичного объявления открытых ключей пользователями?
8. Изобразите сценарий распределения открытых ключей с использованием публично доступного каталога открытых ключей.
9. Изобразите сценарий распределения открытых ключей с участием авторитетного источника открытых ключей.
10. Поясните, в чем состоит суть сертификации открытых ключей.
11. В чем суть простого распределения секретных ключей?
12. Поясните сценарий распределения секретных ключей с обеспечением конфиденциальности и аутентичности.
13. Изобразите сценарий применения криптосистемы с открытым ключом для аутентификации пользователя со стороны автономного объекта
14. Поясните, почему применение криптосистемы с открытым ключом гарантирует надежную аутентификацию пользователя со стороны автономного объекта,
1391. Защита информации. Угрозы, принципы, методы.
Информация пополнение в коллекции 19.07.2007

Искажения информации представляют существенно большую опасность. Во многих организациях жизненно важные данные хранятся в файлах: инвентарные описи, графики работ, списки заказов. Если такие данные будут искажены или стерты, то работа надолго парализуется. Самое опасное в этом то, что в примитивных криптографических системах необходимые для этого искажения могут быть сделаны и без знания ключа. Поэтому серьезные шифры должны гарантировать не только устойчивость их раскрытия, но и невозможность незаметной модификации одиночного бита. Владение ключом открывает полный доступ к данным - тогда можно скомпрометировать бухгалтерскую или конструкторскую систему, чуть исказив десяток-другой чисел, или удалить сведения о реальном движении товара, чтобы счет за него не был выставлен. Похоже, что наиболее уязвима для искажения информация экономического характера, где потери могут быть чрезвычайно велики. Самое первое компьютерное преступление в нашей стране было именно этого типа и принесло прямые убытки в десятки тысяч рублей, когда в конце семидесятых, один из прибалтийских банков обнаружил у себя недостачу наличных денег. Руководителям крупных научных и программных проектов следует помнить, что большую опасность для их данных представляют не конкуренты, а собственные сотрудники. По различнейшим причинам они могут уничтожить или исказить окончательный проект. Совсем неожиданный случай произошел в фирме IBM, которая привезла в Австралию заказанную ей программную систему. После предварительного успешного опробования состоялась демонстрация, на которой система оказалась неработоспособной. Расследование выяснило, что один программист во время опробования нашел в своей программе ошибку и тайно внес исправления в тщательно охраняемую копию системы. Он не знал, что ошибка уже корректировалась другими программами и получившаяся во время демонстрации двойная коррекция чуть не обошлась IBM в миллион долларов. Таким образом, критические данные обязательно должны храниться в шифрованном виде или хотя бы подтверждаться имитоприставкой иди цифровой подписью, чтобы исключить искажения.
1392. Защита информационных систем
Курсовой проект пополнение в коллекции 19.02.2007

Электронные ключи могут выполнять различные функции. Например, защиту программ от несанкционированном копирования, при этом в исполняемый модуль -СОМ или -ЕХЕ файл встраиваются фрагменты кода для обмена с электронным ключом и управления им ( размер кода обычно не превышает 2 Кбайт ). Электронные ключи позволяют защищать не только -СОМ и -ЕХЕ программы, но и работать с неисполняемыми приложениями, например: AUTOCAD LISP , макросами электронных таблиц типа LOTUS , RUNTIME - модулями, интерпретаторами, базами данных, кодированными графическими файлами и т.п. Помимо основных защитных функций ключи многих фирм способны обнаруживать факт заражения защищенной программы различными видами файловых вирусов. Очень эффективно применение электронных ключей для хранения и передачи шифровальном ключа при применении различных методов шифрования (DES,DSS,RSA, ГОСТ и т.д.), поскольку хранение и передача ключей - самое слабое место в большинстве существующих алгоритмов. А при использовании электронных ключей для генерации шифровальных ключей отпадает необходимость их запоминать или записывать, а затем вводить с клавиатуры. Ключ не имеет встроенных источников питания и сохраняет записанную в него информацию при отключении от компьютера. В нашей стране наиболее распространены ключи американской фирмы "Software Security Inc". Эта фирма выпускает ключи для DOS, WINDOWS, UNIX, OS/2, Macintosh. Ключи могут быть как с одноразовой записью, так и перепрограммируемые; могут содержать энергонезависимую память или не содержать. Электронные ключи представляют собой одно из самых эффективных и удобных средств защиты от копирования.
1393. Защита прав и правовое воспитание ребёнка
Контрольная работа пополнение в коллекции 15.05.2010

В России почти 30 тысяч воспитанников интернатов для детей-инвалидов, 40% из них официально признаны "необучаемыми". Как результат действующих, зачастую формальных, процедур диагностики умственной отсталости ребенка, тысячи российских детей вместо необходимой социальной реабилитации оказываются навсегда изолированными от общества и лишенными возможности нормально развиваться. Дети, как правило, помещаются в государственные интернаты, где не предусмотрены специальные программы развития и социальной реабилитации. В результате они еще больше деградируют, всю жизнь проводят в замкнутом пространстве, не имея никакой возможности общаться со сверстниками, вести эмоционально и социально насыщенную жизнь. Между тем практика работы общественных организаций с детьми-инвалидами наглядно демонстрирует, что возможно обучение и развитие умственно отсталых детей. Для этой цели существует масса методик и технологий, как западных, так и российских. Дети, признанные "необучаемыми", в результате этих занятий вполне способны научиться читать, писать, пользоваться компьютером, освоить какие-либо профессиональные навыки. Ежегодно в России выявляется около 100 тыс. детей, нуждающихся в опеке. По числу детей-сирот, приходящихся на каждые 10 тысяч детского населения (а по данным Государственного Комитета России по статистике в 2000 в Российской Федерации проживало почти 40 млн. детей), Россия занимает первое место в мире. Одной из серьезнейших проблем в России является социальное сиротство. Впрочем, так же, как и для многих стран Восточной Европы. Среди детей, которые воспитываются в детских домах и интернатах, количество социальных сирот (фактически, сирот при живых родителях) составляет, по различным оценкам, от 85 до 95 %. Качественно новое явление так называемое "скрытое" социальное сиротство, результат которого безнадзорные дети. Эти дети формально живут в семьях, но их родители не занимаются их воспитанием, дети фактически предоставлены сами себе, при этом нарушения их прав на нормальные жизненные условия, на защиту взрослых, на обеспечение образования, медицинского ухода и т.п. не поддаются исчислению. Из этого следует, что проблема защиты прав детей и обеспечения практического механизма действия Конвенции по правам ребенка на территории РФ имеет сейчас для нашей страны огромное значение. К Конвенции по правам ребенка СССР присоединился в 1990. В 1992 Россия, как его правопреемница, представила первый доклад о реализации Конвенции. На его основе Комитет ООН в 1993 сформулировал свои замечания и рекомендации. С того времени были приняты некоторые программные документы и законы, обеспечивающие практическую реализацию требований Конвенции в России. В 1999, после того, как Россия представила второй Доклад, Комитетом были даны новые рекомендации. Однако к 2002 далеко не все из них были выполнены. Основные положения рекомендаций Комитета ООН заключаются в следующем:
1394. Защита программ от компьютерных вирусов
Информация пополнение в коллекции 16.01.2007

При контроле загрузочных секторов программа использует меры, позволяющие ей обнаруживать так называемые вирусыневидимки. Такие вирусы контролируют обращение к функциям и прерываниям ДОС, а также к прерыванию $13 BIOS и при попытке чтения зараженного вирусом участка диска «подсовывают» программе сохраненную вирусом копию незараженного участка. Единственным способом обнаружения таких вирусов является непосредственное обращение к контроллеру диска или прямой вызов прерывания $13в постоянной памяти BIOS. Поскольку BIOS обычно учитывает особенности конкретного контроллера диска, второй путь будет более простым, однако для его реализации необходимо каким-то образом определить начало в BIOS программы, обрабатывающей прерывание $13 (сразу после загрузки ДОС вектор $13 перехватывается программами 1ВМ10.СОМ и показывает на резидентную в оперативной памяти часть ДОС). Для определения «чистого» вектора $13 в программе используется мультиплексное прерывание $2F, которое для подфункции $13 возвращает в регистрах DS'.DX требуемый адрес. Поскольку при этом прежнее содержимое регистров DS'.DX автоматически помещается в вектор $13, это прерывание необходимо вызывать дважды подряд с промежуточным запоминанием регистров DS'.DX в стеке (см. процедуру BuildArch в программе ANTIVIR). В ходе контроля загрузочных секторов программа переназначает обычно пустующий вектор $62 так, чтобы он указывал на вход в обработчик $13, и использует затем этот вектор для скрытого от вируса чтения секторов жесткого диска. К сожалению этот прием нельзя использовать для контроля архивных файлов, так как в последнее время широкое распространение получили программы динамического сжатия/раскрытия информации (самыми популярными из таких программ являются Double Space и Stacker). Контроль динамически сжатых дисков непосредственным чтением секторов невозможен, так как в этом случае отключается не только возможный вирус, но и резидентная программадеархиватор. В результате не удается найти начальный сектор защищаемого файла и проверить PSP программы.
1395. Защита территории и населения от чрезвычайных ситуаций
Информация пополнение в коллекции 12.02.2008

Сущность сейсмических явлений и вулканических извержений известна приблизительно на 50%. Лучше всего изучены поверхностные процессы - наводнения и оползни. Наши знания о тропических циклонах составляют примерно 75%. Защита от стихийных бедствий может быть активной (сооружение плотин против наводнений, бомбардировка лавовых потоков, укрепление склонов против оползней) либо пассивной (эвакуация, использование укрытий). Главная мера защиты от землетрясений - эвакуация населения и соблюдение инструкций. Точно также обстоит дело и с вулканическими извержениями, где эвакуация населения из угрожаемых районов представляет наиболее действенную меру защиты. Разнообразные меры защиты используются в борьбе с оползнями: регистрация земель, подверженных оползневым явлениям, укрепление склонов, обстрел лавиноопасных участков и т.п. Также успешно мы можем противостоять паводкам, сооружая дамбы, искусственные водохранилища, регулируя русло. Несколько хуже обстоит дело с морскими наводнениями, когда на эвакуацию не остается времени, а штормовые приливы могут затопить обширные территории. Своевременно даются предупреждения о тропических циклонах, однако защита от них затруднительна. На объектах заблаговременно разрабатываются специальные мероприятия по предотвращению или максимальному снижению последствий стихийных бедствий, характерных для данного географического района, и уменьшению возможных потерь людей и материальных ценностей. К числу таких мероприятий относятся: строгое соблюдение специфических мер безопасности, организация оповещения руководящего состава, формирований и населения, специальная подготовка и оснащение формирований, оказание медицинской помощи пораженным и материальной помощи пострадавшим и др. Крупные производственные аварии и катастрофы наносят большой ущерб народному хозяйству, поэтому обеспечение безаварийной работы имеет исключительно большое государственное значение. Современное промышленное предприятие является сложным инженерно-техническим комплексом. Успех его работы во многом зависит от состояния других предприятий отрасли, объектов смежных отраслей, обеспечивающих поставки по кооперации, а также от состояния энергоснабжения, транспортных коммуникаций, связи и т. п. Мероприятия по предупреждению аварий и катастроф являются наиболее сложными и трудоемкими. Они представляют комплекс организационных и инженерно-технических мероприятий, направленных на выявление и устранение причин аварий и катастроф, максимальное снижение возможных разрушений и потерь в случае, если эти причины полностью не удается устранить, а также на создание благоприятных условий для организации и проведения спасательных и неотложных аварийно-восстановительных работ.
1396. Збагачення активного словника учнів початкових класів засобами дидактичних ігор у процесі вивчення української граматики
Дипломная работа пополнение в коллекции 21.03.2011
1397. Збагачення словникового запасу першокласників на уроках розвитку мовлення
Дипломная работа пополнение в коллекции 08.11.2009
1. АбрамоваЕ.В.Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников// Начальная школа. 1989. №11. С.6567.; С.65
2. Актуальные проблемы методики обучению чтению в начальных классах / Под ред. М.С.Васильевой, М.И.Омороковой, Н.Н.Светловской. М.: Педагогика, 1977. 220с.
3. АртоболевскийГ.В.Очерки по художественному чтению. М.: Просвещение, 1972. 158с.
4. БагмутА.Й. Інтонація як засіб мовної комунікації. К.: Освіта, 1980. 112с.
5. БадерВ. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів// Рідна школа. 1999. №9. С.5355.
6. БадерВ.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів// Педагогіка і психологія. 1998. №4. С.3136.
7. БадерВ.І., ВасилинаС.В.Редагування як засіб розвитку мовлення// Поч. школа. 1991. №8. С.2427.
8. БаженовМ.М., ЧеркашинР.А.Выразительное чтение. Харьков: ХГУ, 1960. 292с.
9. БарановськаЛ.В.До теоретичних засад формування культури мовлення// Педагогіка і психологія. 1997. №3. С.3337.
10. Барвінська Л.В.Уроки українського читання// Поч. школа. 1990. №11. С.3940.
11. БархинК.Б.Развитие речи в начальной школе. М.: Учпедиз, 1955. 83с.
12. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості// Поч. школа. 1998. №10. С.4548.
13. БлиновИ.Я.Выразительное чтение учителя-словесника. М.: Просвещение, 1985. 190с.
14. БогушМ.І. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. К.: Вища школа, 1993. 328с.
15. БондаренкоА.А.Работа над ударением в начальных классах// Нач. школа, 1989. №2. С.1821.
16. БородичА.М.Методика развития речи детей. М.: Просвещение, 1981. 255с.
17. БугайкоТ.Ф., БугайкоФ.Ф.Навчання і виховання засобами літератури. К.: Рад. школа, 1973. 238с.
18. Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию// Семья и школа. 1991. №8. С.4446.
19. БутузоваИ.Д.Лексическая работа на уроках чтения// Начальная школа. 1992. №2. С.1419.
20. ВарзацькаЛ.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів// Поч. школа. 1991. №2. С.2831.
21. ВашуленкоМ.С. Орфоепія і орфографія в 13 класах. К.: Рад. школа, 1982. 104с.
22. ВашуленкоМ.С., СкрипченкоН.Ф.Робота з дитячою книжкою. К.: Рад. школа, 1982. 240с.
23. Возрастная и педагогическая психология. / Под ред. М.В.Матюхина, Т.С.Михальчик. М.: Просвещение, 1984. 256с.
24. Вопросы дидактики и психологии начального обучения / Под ред. Б.Г.Ананьева. Л.: НИИ педагогики АПН РСФСР, 1953. 98с.
25. ВыготскийЛ.С.Воображение и творчество в детском возрасте.М., 1967.-С.40.
26. ВыготскийЛ.С.Избранные педагогические исследования. М.: АПН РСФСР, 1956. 380с.
27. ГвоздевА.Н.Вопросы изучения детской речи. М.: АПН СССР, 1961. 471с.
28. ГвоздевА.Н.Формированое у ребенка грамматического строя языка. М., 1949. 236с.
29. Гільбух Ю.З., ПеньковаО.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів// Початкова школа. 1979. №12. С.6669.
30. ГольдбергА.М. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. К.: Рад.школа, 1959. 240с.
31. ГорбушинаЛ.А.Выразительное чтение и рассказывание. М.: Просвещение, 1975. 203с.
32. Гордіюк Н. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами// Мандрівець. 2000. №34. С.7578.
33. ГорецкийВ.Г.Выразительность, правильность и скорость чтения// Нач. школа. 1967. №8. С.3640.
34. ДенисюкА.С.Розвиток уяви учнів на уроках читання// Поч. школа. 1970. №1. С.3638.
35. Державна національна програма «Освіта» // Освіта. №4446. 1993. 16с.
36. ДорошенкоС.І. Основи культури і техніки усного мовлення. Харків: ОВС, 2002. 144с.
37. ДорошенкоС.І. Розвиток мовлення молодших школярів. К.: Освіта, 1987. 124с.
38. ДорошенкоС.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. К.: Вища школа, 1992. 380с.
39. ЭльконинД.Б.Как учить детей читать. Л.: Знание, 1976. 64с.
40. ЕгоровТ.Г.Психология овладения навыком чтения. М.: АПН РСФСР, 1953. 264с.
41. Ємець А., КоваленкоО. Працюємо за посібниками «Вчуся читати»// Поч. школа. №С.1213.
42. ЗавадскаяГ.А.Выразительное чтение в начальной школе. М.: Педагогика, 1963. 180с.
43. ЗайцеваЗ.Г. Техніка мови вчителя та гігієна його голосу. К.: Освіта, 1971. 160с.
1398. Звуковая сторона речи
Дипломная работа пополнение в коллекции 13.08.2011

Только в период лепета (который выражается в произнесении сочетаний звуков, соответствующих слогу, и продуцировании различных по объёму и структуре слоговых рядов) эти нормативные особенности звукопроизношения постепенно начинают проявляться. В этот период складывается «синтагматическая организация» речи: формируется «структуризация» слога (появление «протосогласного» и «протогласного»), отмечается разделение потока речи на слоговые кванты, что свидетельствует о формировании у ребенка физиологического механизма слогообразования. Через 2-3 месяца речевые проявления получают новое «качество». Появляется своеобразный эквивалент слова, а именно - замкнутая последовательность слогов, объединённая акцентуацией, мелодикой и единством уклада артикуляционных органов. При нормальном развитии ребёнка «гуление» в 6-7 месяцев постепенно переходит в лепет. По данным Р.Якобсон, лепет начинается с неопределённых звуков, которые ещё не являются ни согласными, ни гласными. Винарская Е.Н. отмечает, что начальный лепет воспроизводится аутоэхолалически по механизму обратной тактильно - кинестетической связи. Ребенок подражательно воспроизводит близкие с его собственными звуками слуховые раздражения из внешней среды. В 8,5 -9 месяцев лепет уже имеет модулированный характер с разнообразными интонациями. Значение лепета в развитии речи переоценить нельзя, так как А.Н.Гвоздев отмечал, что лепет способствует выработке элементов произношения, становятся более устойчивыми и определенными артикуляции отдельных звуков, начинает функционировать слуховое сосредоточение на речи взрослых, развивается активное воспроизводство слогов под руководством слуха. В возрасте 7-9 месяцев ребёнок делает попытки подражать взрослому, произнося звуки. В возрасте 9-10 месяцев происходит качественный скачок в речевом развитии ребёнка. Появляются первые «нормативные», предметно-отнесённые слова (соответствующие лексической системе данного языка). Круг артикуляций в течении двух-трёх месяцев не расширяется, равно как нет отнесения звуков к новым предметам или явлениям; при этом тождество употребления псевдослова обеспечивается не только и не столько тождеством артикуляции, сколько тождеством звукового облика целого слова. По данным исследований И.Е.Исениной, лепетные слова являются протознаками: в них имеются зачатки номинативных значений, интонаций, грамматических категорий, их употребление соотносится с элементарными правилами диалога. Они обозначают не отдельный предмет, а всю ситуацию в целом, для функционального определения их статуса необходимо привлечение паралингвистического материала. В возрасте 10-12 месяцев ребёнок все существительные (которые являются практически единственной представленной в «грамматике» ребёнка частью речи) употребляет в именительном падеже в единственном числе. «Приостановка» фонетического развития в этот период «речевого онтогенеза» (на срок 3-4 месяца) связана со значительным увеличением числа слов активного словаря и, что особенно важно, с появлением первых настоящих обобщений, хотя и соответствующих, по концепции Л.С.Выготского, «синкретическому сцеплению предметов по случайным признакам». В речи ребёнка появляется языковой знак. Слово начинает выступать как структурная единица языка и речи.
1399. Звуковой аналитико-синтетический метод профилактики дислексии у дошкольников с общим недоразвитием речи
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
Следует отметить, что на буквенном этапе обучения у детей возникают трудности запоминания и воспроизведения букв. Данные затруднения легче преодолеть, если дать дошкольнику образ буквы, то есть предмет похожий на букву. Например: О - обруч или колесо, П перекладина или ворота, Н носилки и т. д. (Приложение№). Символы, наглядные образы помогают детям запомнить начертания и пространственное расположение буквы. Конечно, наряду с данным способом запоминания используются и другие, такие как: конструирование букв, выкладывание из палочек, печатание, раскрашивание, штрихование букв. Изучая новые буквы и анализируя звуковой состав слов, проводится работа и с предложением.
1. Составляется предложение по специально подобранной картинке или по опорным словам. Даётся правило: Первое слово в предложении пишется с большой буквы в конце предложения ставится точка. Чертится схема предложения.
1400. Здійснення підсумкового контролю вивчення менеджменту
Контрольная работа пополнение в коллекции 17.02.2011
Питання екзаменаційних білетів повинні охоплювати весь матеріал передбачений програмою курсу менеджменту:
1. Підприємництво Законодавчі акти, що регулюють підприємницьку діяльність в Україні.
2. Види власності.
3. Організаційно-правові форми створення підприємства.
4. Документи, необхідні для створення підприємства.
5. Менеджмент Основи менеджменту. Сутність і зміст менеджменту.
6. Еволюція теорії менеджменту.
7. Школи. Підходи.
8. Менеджмент і підприємницьке середовище. Внутрішнє і зовнішнє середовище фірми.
9. Класифікація фірм і правове регулювання їхньої діяльності.
10. Основи управлінської етики і соціальної відповідальності.
11. Культура управлінської діяльності. Етика бізнесу і ділового спілкування.
12. Техніка й етика ведення ділових переговорів.
13. Функції керування. Визначення функцій керування.
14. Функції виробничо-господарської діяльності і менеджмент підприємства.
15. Сполучні процеси.
16. Комунікації як основа сполучних процесів.
17. Прийняття рішень. Моделі і методи.
18. Планування. Стратегічне планування Основні види і форми внутріфірмового планування.
19. Ринкова орієнтованість сучасних підприємницьких структур.
20. Основні види організаційних структур. Внутріфірмова побудова організації. Мотивація.
21. Організація контролю й обліку і їхнє функціонування в економічному механізмі менеджменту.
22. Загальні принципи внутріфірмового керування.
23. Менеджмент у маркетингу.
24. Фінансовий менеджмент підприємства.
25. Керування виробництвом.
26. Системи керування розвитку виробництвом.
27. Розробка і реалізація політики фірми.
28. Створення операційної системи.
29. Функціонування операційної системи.
30. Кадрова політика фірми.
31. Методи і форми стимулювання праці.
32. Влада, лідерство і стилі керівництва.
33. Групова динаміка.
34. Влада й особистий вплив керівника.
35. Стилі керівництва і їхня ефективність у різних ситуаціях.
36. Ситуаційний фактор.
37. Керування конфліктами, змінами і стресами.
38. Порівняльний аналіз систем керування в різних країнах.
39. Системи підготовки і перепідготовки менеджерів в інших країнах.
40. Нормативи і документи, що визначають форми і порядок ведення бухгалтерського обліку.
41. Безготівкові і наявні форми розрахунків.
42. Формування фінансових результатів діяльності підприємства.
43. Аналіз звітної документації.
44. Види і ставки податків підприємства відповідно до законодавства України.
45. Види зовнішньоторговельних операцій.
46. Основні аспекти митного законодавства.

Blog

Педагогика