Педагогика

1281. Економічне виховання молодших школярів
Курсовой проект пополнение в коллекции 09.11.2009
1. Алейников И.Н. Экономика и школа // Сов. педагогика. - 1990. - №6. - С. 45-49.
2. Будник О. Виховання господарської культури школярів // Шлях освіти. - 1999. - №1. -С. 8-11.
3. Вачевський М. Ціни в ринковій системі господарювання // Рід. школа. - 1995. - №10. - С 29-30.
4. Верховодова Л.Т. Взаємозв'язок освіти з економікою країни // Рад. школа. - 1989. -№1.-С 30-35.
5. Дрозденко Л.І. Виховання економічної культури // Палітра педагога. - 1997. - №4. -С. 20-23.
6. Друзь Б.Г. В гостях у робота // Поч. школа. - 1986. - №8. - С 47-52.
7. Дудик В.С Вчити нового економічного мислення // Рад. школа. - 1989. - №5. - С 21-23.
8. Єременко Л.В. Економічне виховання учнів // Поч. школа. - 1986. - №8. - С 44-47.
9. Загривий В. Економічне виховання школярів // Рід. школа. - 1999. - №9. - С 34-35.
10. Левчук З.К. Воспитание у детей элементов экономической культуры // Нач. школа. -1990. -№5.-С. 19-21.
11. Лукаш СВ. Педагогічне розуміння економічного мислення // Педагогіка і психологія. - 1999. - №1. - С 14-26.
12. Нісімчук А.С. Про економічне виховання учнів // Рад. школа. - 1988. - №8. - С 54-58.
13. Побірченко Н.А. Розвиваємо схильності до підприємництва // Поч. школа. - 1996. -№7. - С 26-27.
14. Солдатова Л. Дидактичні ігри з використанням економічної термінології // Поч. школа. - 2000. - №6. - С 27-28.
15. Шпак О.Т. Економічна підготовка учнів у сучасних умовах господарювання // Рад. школа. - 1991. - №7. - С 56-60.
16. Шпак О.Т. Підвищувати ефективність економічного виховання учнів // Рідна школа. -1986. - №9.-С 41-47.
17. Щедрина Е.В. Исследования экономических представлений у детей // Вопр. психологии. - 1991. - №2. - С. 157-164.
1282. Економічне виховання учнів загальноосвітньої школи в процесі позакласної навчально-виховної діяльності
Дипломная работа пополнение в коллекции 01.10.2010
Перехід до ринку це докорінна зміна соціального замовлення суспільства системі освіти. На чинному етапі економічних перетворень вимоги до нагального перегляду форм та змісту економічної освіти в Україні посилюються передусім такими двома історичними та конституційними чинниками:
1. Етапом макроекономічної стабілізації. Ця стадія українських економічних реформ, що вперше засвідчила себе наприкінці 1994 року й зміцнилася протягом 1996-1997 років, формує у субєктів економічного процесу принципово інші, аніж за умов панування гіперінфляції, мотиви діяльності. Створено передумови для того, щоб як юридичні, так і фізичні особи продумано і виважено розпоряджалися своїми коштами, набували довіри до банківської системи, поступово поповнювали собою загін дрібних та середніх інвесторів, наважувалися на започаткування власної справи. Окрім того, реалією останніх років стала тенденція створення все більшої частини валового внутрішнього продукту у недержавному секторі економіки. Це означає, що постійно зростаюча частка робочої сили починає працювати у приватному секторі, який є значно вимогливішим до робітників у питаннях продуктивності праці, підприємництва, прояву ініціативи, дбайливого використання обмежених виробничих ресурсів і наукової організації праці. Це, у свою чергу, висуває нові вимоги до економічної підготовки покоління, що на рубежі тисячоліть поповнить собою ринок робочої сили в Україні.
2. Появою нових інституцій, притаманних ринковій економіці. Попри всі огріхи та невдачі, триває процес роздержавлення. Поволі, але таки знаходять стратегічних інвесторів найпотужніші промислові обєкти вітчизняної економіки, утверджуються фондові біржі, розпочато створення електронної депозитної системи цінних паперів. Зміцнюється банківська система. Зростає роль і частка недержавних закладів у системі освіти
1283. Елементи народознавства при вивченні ботаніки
Курсовой проект пополнение в коллекции 01.11.2010
1. Білоус С. Уроки екологічного виховання // Рідна школа. 1997 - № 6. С. 70 72.
2. Бондар В.І. Теорія, методика, технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення/ Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. К.: НПУ, 2000. 4.1. 278 с.
3. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. 1984. № 5. С. 39 44.
4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. К.: Вид. центр „Академія”, 2001. 576 с.
5. Выбор методов обучения в средней школе. / Под ред. Ю. К. Бабанского. М, 1981. 176 с.
6. Горленко В. Ф., Наулко В. І. Народні знання і світоглядні уявлення українців // Рад. шк. І 991. № 1.
7. Гузик Н. П., Пучков Н. П. Лекционно-семинарская система обучения. - К., 1979. 94 с.
8. Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до учніння. // Рідна школа. 1999. - № 9. С.49 50.
9. Дьяченко В.К. Общие формы организации процесса обучения. Красноярск, 1984. 184 с.
10. Дьяченко В. К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. - М., 1989. - 160 с.
11. Заверуха В., Ратушний М. Зелений розмай. К.: Веселка, 1978.
12. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. Чернігів, 2003. 528 с.
13. Кизенко В.І. Педагогічні функції і зміст факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і психологія 1997. № 2. С. 24 32.
14. Ковальчук О.В. Українське народознавство: Кн. для вчителя. К.: Освіта, 1992.
15. Кондратюк А. З вишневого саду. К.: Молодь, 1991.
16. Краевский В.В. Концепция содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.
17. Митник О. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. 1997. - № 12. С. 11 13.
18. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. К., 1985. 63 с.
19. Педагогіка. / За ред. А.М. Алексюка. К., 1985. 295 с.
20. Похила Л.С, Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології. Тернопіль, 1992.
21. Римаренко В.Є. Семінарські заняття в школі. К., 1981. 124 с.
22. Савін М.В. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.
23. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. К., 1982. 176 с.
24. Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К., 1993.
25. Скуратівський В. Берегиня: Художні оповіді, новели. К.: Рад. письм., 1987.
26. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. К.: Вид-во „Академія”, 2000. 544 с.
27. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І. Мальованого. К.: Освіта, 1992. 160 с.
28. Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів // Рідна школа. 2001. - № 3. - С 13 15.
1284. Емоційна експресивність у невербальній поведінці вчителя
Курсовой проект пополнение в коллекции 19.06.2010
1. Бодалев А.А. Психологическое общение. М.,1996;
2. Бодалев А.А. Психологические условия педагогического общения // Психология педагогического общеиия / Сб. научных трудов. - Кировоград: КГПИ, 1991. - Т. 1. - С. 4 -14;
3. Горелов И., Енгалычев В. Безмолвной мысли знак. М.,1991;
4. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін.. К.: Либідь, 2005. с. 464.;
5. Занюк С. Психологія мотивації та емоцій. Луцьк, 1997;
6. Изард К. Эмоции человека. ? М., 1980. ? 440 с.;
7. Кириленко Г.Л. Проблема исследования жестов в зарубежной психологии// Психологический журнал. 1987. ? №4. ? С. 138-147;
8. Корніяка О.М. Педагогічна діяльність і культура педагогічного спілкування // Практична психологія і соціальна робота. 2003. -№1. с. 38-43;
9. Крейдлин Г.Е. Невербальная семиотика: [яз. тела и естеств яз.] / Г. Е. Крейдлин. - М.: Новое лит. обозрение, 2004. - 581 с.;
10. Крутова Н.В. Невербальное общение учителя // Школ. технологии. - 2002. - N 6. - C. 199-202;
11. Лабунская В.А. Введение в психологию невербального поведения. Ростов-на-Дону. РГУ. 1994.
12. Лабунская В.А. Интерпретация и коррекция невербального поведения в общении // Эмоциональные и познавательные характеристики общения. Ростов-на-Дону. 1991. С. 74 - 108.
13. Лабунская В. А. Невербальное поведение: (Социал.-перцептив. подход) / отв. ред. И.П. Шкуратова; Рост. гос. ун-т им. М.А. Суслова. - Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1986. - 135 с.;
14. Меграбян А. Психодиагностика невербального поведения / А. Меграбян. - СПб.: Речь, 2001. - 253 с.;
15. Михайлов Л.А. Введение в психологию общения. Невербальные средства общения: учеб. пособие / Л.А. Михайлов, В.П. Соломин, В.А. Губин; Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. - СПб.: Изд-во РГПУ, 1999. - 105 с.;
16. Морозов В.П. Искусство и наука общения: невербальная коммуникация / В.П. Морозов; Рос. акад. наук, Ин-т психологии, Центр "Искусство и наука". - М.: Изд-во ИП РАН, 1998. - 164 с.;
17. Мурашов А. Разговор без слов. Учитель - ученик: невербальная коммуникация // Нар. образование. - 2002. - N 8. - C. 111-116;
18. Ольшанникова А. Е. Эмоции и воспитание. ? М., 1983.? 80 с.;
19. Петрова Е.А. Жесты в педагогическом процессе. М.: Московское городское педагогическое общество, 1998. 222с;
20. Пиз Аллан. Язык жестов: как читать мысли других людей по их жестам. М.: Ай-Кью 1995. 257с.;
21. Пиз Аллан. Язык жестов: увлекательное пособие для деловых людей. М.: Ай-Кью 1992. 112с.;
22. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. ? М., 1979.? 392 с.;
23. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. ? М., 1946. ? 704 с.;
24. Санникова О.П. Соотношение устойчивых индивидуально-атипических особенностей эмоциональности и общительности: Автореф. канд. дис. М., 1982. 22 с.
25. Семенов В.В. Природа межиндивидуальной изменчивости качественных особенностей эмоциональности: Автореф. канд. дис. М., 1982. 23 с.
26. Смирнов Л.М. Психологический анализ оценки эмоциональности человека: Автореф. канд. дис. М., 1980. 24 с.
27. Тумина Л.Е. Риторика невербального воздействия учителя: [подгот. учителя сред. шк. в пед. вузе] // Дидакт. - 2000. - N 2. - C. 46-57;
28. Федорова Н.В. Невербальные средства общения в деятельности учителя: автореф. дис.... канд. пед. наук / Н.В. Федорова; Моск. пед. гос. ун-т им. В. И. Ленина. - М., 1995. - 16 c.;
29. Хорст Р. Ваше тайное оружие в общении: мимика, жест, движение. М.: Интерэксперт: Инфра М 1996. 227с.
1285. Если вы любите петь
Реферат пополнение в коллекции 19.01.2008

Слух воспринимает от 16 до 15000-20000 гц; низкие - инфразвуки и более высокие - ультразвуки ухо не воспринимает. Максимальная чувствительность слуха 2000-3000 гц. Вот где таится разгадка несоответствия силы и громкости звуков - в неодинаковой чувствительности нашего слуха к тонам различной высоты, хотя и равной силы. В области 2000-3000 гц лежит зона максимальной чувствительности слуха, максимальной остроты, а по краям ее - зоны пониженной остроты. Звук частотой 100 гц и силой 60 дб звучит для нашего уха ничуть не громче, чем тон частотой 1000 гц, но силой всего лишь 40 дб. Для слуха важна не только сила, но и частота звуковых колебаний. Сложный звук (звук человеческого голоса) состоит из суммы простых колебаний - обертонов. Если в сложном звуке будут преобладать высокие обертоны, частота которых будет соответствовать максимальной чувствительности слуха (1000-3000 гц), то этот звук даже при одинаковой силе со звуком, в котором преобладают низкие обертоны (например 100-300 гц), будет восприниматься как громкий. В голосе хорошего певца звуковая энергия фокусируется главным образом в области высокой певческой форманты, т.е. в области максимальной чувствительности нашего слуха.
1286. Естественно-научное образование гуманитариев
Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

Лидирующее место в культуре нашей эпохи, бесспорно, занимает наука. Научный метод, рожденный естествознанием, последние сто лет доминирует в духовном мире, проникая даже в науки о человеке и обществе. Ему мы обязаны триумфом техногенной цивилизации, приведшей не только к быстрому развитию экономической и социальной сфер общества, но и вызвавшей глобальный экономический кризис, отчуждение человека от природы, все большую дегуманизацию общества. Причины негативных эффектов глубоки, и одна из них в том, что сегодня мы должны признать существование двух культур, обладающих разными языками, критериями и ценностями: культуры естествознания с доминантой научного метода, включающей науки о природе, технику и т. п., и культуры гуманитарной, включающей искусство, литературу, науки об обществе и внутреннем мире человека. Связующим звеном, как и в былые времена, должна была бы стать современная философия, но не смогла в силу переживаемого ею кризиса и малой популярности. К тому же в России сформировалось настороженное отношение к официальной философии: воинствующий материализм в равной мере подавлял как науку, так и искусство. И сейчас, к сожалению, эти культуры не столько дополняют друг друга, сколько противостоят, все еще разделяя массы людей на «физиков» и «лириков», не желающих понимать проблем оппонента, хотя лидеров обоих направлений всегда отличало синтетическое мышление. Дело даже не столько в том, что существуют врожденные склонности людей (лево-\ право-полушарники), что отличны предмет и метод познания, сколько в исторических корнях эволюции культур их постепенного отчуждения. Наука страдала сначала от церковного догматизма и спекуляций, затем от вторжения вульгарной философии, а искусство от утилитарно-рассудочного техницизма и позитивизма Нового времени, причем после Хиросимы и особенно Чернобыля в среде гуманитариев возник устойчивый антинаучный синдром. Конечно, так было не всегда. Этому искусственному размежеванию не более трехсот лет, и сейчас многие проблемы человечества могли бы быть решены на пути гармонизации частей изначально единой культуры, например по образцу натурфилософии или даже античной культуры, восходящей к Аристотелю, но на новом уровне развития. Сложность в том, что разум человечества глубоко болен: в погоне за мощью абстрактного интеллекта мы на грани самоуничтожения, забыты принципы единства с окружающим миром, до сих пор не осознана наша миссия соавторства на пути космической эволюции, мы только сейчас начали понимать ущербность антропоцентризма, провозглашенного гуманистами Возрождения. Сегодня раздаются призывы вернуться к национальным корням, назад к природе, возродить религию: все эти на первый взгляд разные рецепты имеют единый корень ностальгию по духовно здоровому социуму, живущему в гармонии с природой. Но возможно ли приблизиться к такому обществу без существенных потерь материального и культурного потенциалов современной цивилизации?
1287. Естествознание - уроки, где ставятся проблемы
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

Где же место этих занятий в школе? Сегодня в системе среднего образования есть отдельные курсы для специальных классов или авторские программы, объединяющие физику и астрономию, физику и химию. Но объединить все естественнонаучные вопросы в школе - возможно ли это? Нам представляется, что в старших классах школы должны появиться уроки естествознания, где школьники будут говорить о глобальных проблемах, не разделяя науку на отрасли. При этом будут синтезироваться знания о природе, а цель формирования естественнонаучной картины мира получит цельное, а не фрагментарное - в рамках учебных предметов - разрешение. Очевидно, формами проведения этих занятий должны быть лекции, семинары, конференции. Преподаватели естественных наук могут руководить такими занятиями вместе, образуя "кафедру естественных наук". Соответственно, и в подготовке учителей в педвузе должен обязательно присутствовать синтетический курс КСЕ и дополняющий его курс методики обучения.
1288. Естествознание как средство эстетического воспитания в младших классах
Курсовой проект пополнение в коллекции 15.12.2009
1. Амонашвили Ш.А. Единство цели. М., 1987
2. Апраушев А.В. Эколого-педагогический кооператив "Юный натуралист". //Начальная школа.-1989, N6, С. 73-79.
3. Букин А.П. В дружбе с людьми и природой.- М.: Просвещение, 1991.
4. Бюлер К. Духовное развитие ребенка. М., 1969
5. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителя. /Составитель Мельчаков Л.Ф.- М.: Просвещение, 1981.
6. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителя / Составитель Мельчаков Л.Ф. М., 1981
7. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М., 1960
8. Деревянко В.А., Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. //Начальная школа.-1989, N12, С. 40-44.
9. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес. //Начальная школа.-1990, N5, С.28-34.
10. Ердаков Л.Н. Экологическая сказка для первоклассников. //Начальная школа.-1992, N11-12, С. 19-22.
11. Ердаков Л.Н. Экологическая сказка для первоклассников // Начальная школа. - № 11 12. 1992
12. Захлебный А.Н. На экологической тропе.- М.: Знание,1986.
13. Зверев И.Д. Экология в школьном обучении.- М., 1980.С. 19.
14. Зверев И.Д. Охрана природы и экологическое воспитание // Воспитание школьников. - № 6. 1985
15. Зверев И.Д., Суравегина И.Т. и др. Экологическое воспитание школьников.- М., 1983.
16. Кучер Т.В. Экологическое воспитание учащихся.- М.:Просвещение, 1990.
17. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения.- М.:Просвещение, 1990.
18. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. М., 1990
19. Плешаков А.А. Изучение темы «Природа и мы» в новом курсе природоведения // Начальная школа. - № 8. 1991
20. Эахлебный А.Н. Школа и проблемы охраны природы.- М.: Педагогика, 1981.
21. Экологическое воспитание школьников. /Под ред. Зверева И.Д., Суравегиной И.Т.- М.: Педагогика, 1983.
1289. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови
Курсовой проект пополнение в коллекции 23.08.2010
1. Аврорин В. А. Функции языка. // Совр. проблеми литературоведения и языкознания. М., 1974.
2. Аксенова Е.М. Воспитание чувств художественным словом. Пособие для учителя. М., 1962.
3. Бессонов Б.Н. Человек. Пути формирования новой личности. М., 1988.
4. Білодід І. К. Деякі аспекти взаємодії пізнавальної і естетичної функції мови. // Мова. Людина. Суспільство. К., 1977.
5. Борисова Е.С. Эстетическое воспитание школьников. Л., 1972.
6. Волкова Н.П.Педагогіка. К., 2003.
7. Вопросы эстетического воспитания в школе / Под ред. А.И. Бурова. М., 1972.
8. Гачев Г. Творчество, жизнь, искусство. М., 1980.
9. Гез Н.И., Ляховицкий М.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. М., 1982.
10. Горохов В.И., Кашинская Л.В. Слово об искусстве. М., 1984.
11. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам. М., 1992.
12. Калашник Н.Г. Естетичні смаки: їх витоки і формування. Запоріжжя, 2001.
13. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. К., 2000.
14. Кушнир А. Педагогика иностранного язика // Школьные технологи. 1997. №6.
15. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. М., 1983.
16. Леонтьев А.А. Внеязыковая обусловленность речевого акта и некоторые вопросы обучения иностранному языку // Иностр. языки в школе. 1968. №2.
17. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. М., 1974.
18. Масленникова В.М. Современная идеология воспитания социально- ориентированной личности. - Казань, 2004.
19. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения иностранным языкам или лингводидактика // Иностр. языки в школе. 1996. №1.
20. Мова і культура. К., 1986.
21. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблемах эстетического воспитания. Книга для учителя. М., 1981.
22. Пассов Е.И. Основы методики обучения языкам. М., 1977.
23. Петрова Т.А. Эстетическое восприятие художественных произведений школьниками старших классов. Казань, 1973.
24. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: В 2-х кн. М., 1999.
25. Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. М.: Просвещение, 1991.
26. Современные концепции эстетического воспитания: М., 1998.
27. Столяренко Л.Д. Педагогика. Ростов, 2000.
28. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори: В 5-ти т. Т.2. К., 1976.
29. Харламов И.Ф. Педагогика. Мн., 2002.
30. Эстетика. Под ред. А.А. Радугина. М., 1998.
1290. Естетичне виховання школярів
Курсовой проект пополнение в коллекции 24.12.2010
Просвещение, 1975. с.236.
1. Левчук Л., Олещенко О. Основи естетики: Навч. посібник. К.,2000.
2. Москвичева Л.Н. Эстетическое развитие личности и ее творческий потенциал. М., 1985.
3. Филипьев Ю.А. Искусство в системе человеческих ценностей. М., 1996.
4. Цимбалюк Н. Скромність прикрашає людину: виховна бесіда / Цимбалюк Н. К.: Вид. дім « Шкіл. Світ», - 2006. с.24-26.
5. Бех І. Моральний розвиток особистості в історико-педагогічному осмисленні / Бех І.// Рідна школа. 2004.- Січ. с.16-19.
6. Концепція виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури // Інформ. зб. МОН України. 1992.- № 5. с.2-10.
7. Миропольська Н.Є. До проблеми виховання духовності особистості / Миропольська Н.Є// Духовність особистості: методологія. Теорія і практика. Луганськ,2006. - № 1 (14). с. 165-175.
8. Богданова О.С., Петрова В.І. Воспитание культури поведения учащихся I-III классов. М., 1998.
9. Волченко Л.Б. Культура поведения, етикет, мораль. М., 1992. 420 с.
10. Горєва В.М. Виховання культури поведінки школярів. К.: Т-во “Знання”, 1988. 48 с. (Сер VII Пед.; №7).
11. Георгієвський В.А., Шитиков Л.И. Проведение праздников в навчальных классах. М.: Просвещение, 1993. 160 С.
12. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції. Київ: Рад. шк., 1995. 136 с.
13. Мацулевич В.П. Програма і методичні рекомендації по вихованню культури поведінки, навичок свідомої дисципліни, морально-етичних норм в учнів 1-4 кл. К.: “Радянська школа”, 1986. 54 с.
14. Мойсеєв Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. К.: Либідь, 1999. 350 с.
15. Немежанська О.А. Це чарівне слово “гра”. К.: Молодь, 2004. 184 с.
16. Фібула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник. К.: “Академвидав”, 2005. 560 с.
17. Ходаков М.С. Естетика поведінки. М.: “Радянська школа”, 1984.
18. Т.Р.Гуменкова. “Першооснови моральної культури”. Формування особистості школяра. // Початкова школа. 2000. 13-20 червня. с.14-15.
19. Л.П.Павленко. Почитай подумай. Виховання школяра. // Рідна школа. 2005. 4 січня. с.50-51.
20. Шеремет И.И. Трансформация в сфере воспитания. / И.И. Шеремет, Е.В. Стронова // Грани. 2004. - № 1. с.107-109.
1291. Естетичний світ педагога
Информация пополнение в коллекции 28.09.2010

Досконалий педагог тією чи іншою мірою є естетичний педагог, тому що професійно-естетичне завжди виступає в якості досконалого. Іншими словами, "досконале" та "естетичне" при визначенні особистісних і професійних якостей учителя знаходяться в одному синонімічному ряду й виражають повноту буття, духовні, соціальні й інші ознаки. У цьому названі теми дискурсивно-родинні. Разом з тим, вони різні. Це різні логічні, культурні проекції ставлення вчителя до справи виховання і навчання, у центрі яких височить зростаюча людина. Очевидно, при визначенні естетичного й досконалого педагога варто мати на увазі їхню специфічну особливість. Але ми не ставимо перед собою мету чітко окреслити коло названих особливостей. Це практично й неможливо. Навряд чи розумно вимагати математичної точності у визначенні й будь-якого іншого терміна в неточній науці естетиці чи ще менш точної педагогіці. Ми висуваємо й обґрунтовуємо ці терміни тому, що поняття "досконалий педагог" і поняття "естетичний педагог" при всій єдності та розходженні вкладеного в них змісту дають підстави для з'ясування, скажімо, інших понять: людського спілкування, задоволеності педагога своєю працею і т. ін. Терміни, що вводяться, крім усього іншого, відкривають обрій для огляду всієї складності педагогічної діяльності. Вона, ця складність, як буде показано в книзі, здається простою. Але вся її простота полягає насамперед у тому, що дається вона вчителю відразу, базуючись на всьому комплексі його діяльності: досвіді, любові до дітей, особливому чутті на красу. Звідси можна зробити висновок, що питання соціального статусу естетичного педагога вирішується на користь прекрасно-доброго, загальнолюдського: об'єктом праці вчителя виступає не загальна ідея, а конкретна людина чи група людей. Як зауважував І. Кант, "тільки людина ... може бути ідеалом краси, так само, як серед усіх предметів у світі тільки людство ... може бути ідеалом досконалості"3.
1292. Етап узагальнення та апробації результатів дослідження
Контрольная работа пополнение в коллекции 21.02.2011
Розробити універсальний алгоритм роботи над рукописом статті досить важко, що пов'язано зі специфікою та індивідуальністю праці письменника, якою, по суті, і є робота науковця під час підготовки публікації. Однак наведена загальна схема журнальної статті може бути використана автором-початківцем як своєрідний шаблон. До цього можна додати деякі найзагальніші поради, засновані на авторському досвіді низки відомих вчених. У впорядкованому вигляді ці поради зводяться до такого.
1. Скласти робочий план статті, поділивши основну частину схеми-шаблону на 3-5 підрозділів і надавши їм короткі умовні заголовки-рубрики.
2. Згрупувати, опрацювати та вписати у відповідні розділи-рубрики необхідні дані з матеріалів виконаної НДР (звітів, лабораторних журналів, огляду літератури тощо).
3. Провести критичний аналіз і перевірку зібраного матеріалу з метою усунення або обґрунтування знайдених суперечностей неузгодженості власних результатів і висновків з результатами і висновками інших дослідників.
4. Написати перший, чорновий варіант статті, логічно й послідовно зістикувавши тексти окремих підрозділів і розділів. При цьому слід вилучити частину другорядних матеріалів, якщо вони надмірно збільшують обсяг статті, переобтяжують її фактичним матеріалом або надають їй багатопланового характеру. Ці матеріали можуть бути використані як доробок для іншої статті з цього питання.
5. Провести суто літературне опрацювання чорнового варіанта: досягти гармонійності викладення матеріалу, відповідності визначеному обсягу статті, усунути вади стилю (научити штампи, канцеляризми, жаргонні технічні терміни тощо).
6. Якщо є можливість, дати статті "вилежатися" деякий час, після чого остаточно відшліфувати текст, видрукувати його в 3 - 5 примірниках.
7. Передати примірник стані рецензентові. Ним може бути науковий керівник студента чи аспіранта або просто досвідченіший колега, визнаний фахівець у цій галузі. Об'єктивно оцінити зауваження рецензента, усунути виявлені ним вади і щодо суті, і щодо форми статті.
8. Оформити остаточний варіант статті. Доповісти про її зміст на засіданні кафедри, на науковому семінарі, науково-технічній раді тощо. У витягу з протоколу такого заслуховування повинно бути зазначено, що стаття не містить матеріалів, які можуть становити предмет винаходу, та відомостей, що не підлягають відкритому опублікуванню.
9. Представити статтю і витяг з протоколу до експертної комісії організації та отримати акт експертизи за встановленою формою.
10. Направити до редакції журналу текст статті та ілюстрації (по 2 примірники), акт експертизи, авторські довідки та супровідний лист (по 1примірнику).
11. Отримавши з редакції повідомлення про те, що статтю схвалено редакційною колегією і буде опубліковано в к-му номері журналу, доробити статтю за вимогами редакції (наприклад, скоротити обсяг, зменшити кількість малюнків, усунути неточності тощо) і повернути до редакції у встановлений термін.
1293. Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників
Информация пополнение в коллекции 17.10.2010

У клаузулі, з виконанням якої починається творчий пошук старшокласників, знаходить своє вираження особливість сприйняття ними початкових вихідних даних. Учні здатні через попередній досвід сприйняти та інтуїтивно відібрати цілісні структури і виразити уявлення про об'єкт у вигляді цілісного зорового образу. Короткочасна клаузула має на меті стимулювати творчий акт та розвивати в учнів творчу фантазію і навички при першому ознайомленні з темою, охопити її сутність, виявити первинне уявлення про об'ємно-просторову побудову об'єкта. Клаузула вчить учнів за короткий проміжок часу розкривати основний зміст теми (дизайн-проекту) в ескізній формі. Вона відіграє важливу навчально-освітню і виховну роль, коли перетворюється в метод систематичних тренувальних вправ, спрямованих на розвиток композиційних художньо-конструкторських здібностей, уяви і спритності в розробці образних варіантів; привчає учнів до швидкої реакції, зосередженості, вимагає напруженої уваги, гнучкості розуму, роботи думки і пам'яті. В клаузулі перевіряється емоційно-творча готовність учнів до вирішення завдань, їхня загальна ерудиція, професійний досвід. Учні володіють різною творчою мобільністю. Інші, навіть обдаровані учні, на перших етапах навчання не можуть сконцентрувати творчу енергію за короткий проміжок часу. Необхідність систематичного тренування очевидна.
1294. Ефективне керівництво Школою сприяння здоров’ю (методичні рекомендації)
Методическое пособие пополнение в коллекции 22.01.2010
№ з/пФункціональні умінняОцінка необхідності формування функціональних умінь у школіНеобхідно в першу чергуНе обовязковоЯкщо будуть створені умови
1. Оцінювати стан свого здоровя і регулювати свою поведінку в стресових ситуаціях (екзамен, перевірка тощо)
2. Адекватно реагувати на власні емоції і емоції оточуючих
3. Турбуватися про своє здоровя, регулювати своє фізичне здоровя
4. Адекватно сприймати зміни в своєму організмі, що повязані з ростом і розвитком
5. Діяти в ситуації загрози особистої безпеки
6. Діяти в ситуації психічної небезпеки
7. Надавати першу допомогу при переломах, памороченнях тощо
8. Грамотно звернутися по екстрену допомогу до спеціалізованих служб
9. Планувати свою освітню діяльність
10. Грамотно знаходити, сприймати і відбирати необхідну інформацію з різних джерел
11. Працювати з ПК (користуватися електронною поштою, мережею Інтернет)
12. Співпрацювати із учасниками навчального процесу
13. Спілкуватись іншою мовою (не рідною)
14. Визначати критерії для оцінювання досягнутих результатів, в т.ч освіті
15. Презентувати результати своєї освітньої діяльності
16. Самостійно вести ділове спілкування (усно чи письмово) в різних життєвих ситуаціях
17. Грамотно відстоювати свої права і інтереси
18. Орієнтуватися в районі проживання
19. Орієнтуватися на незнайомій місцевості
20. Обирати якісні продукти для споживання
21. Орієнтуватись в світі професій та своїх професійних можливостях
22. Мати свою громадянську позицію з питань тероризму
23. Мати свою громадянську позицію з питань екологічних проблем
24. Мати свою громадянську позицію з питань розповсюдження наркотичної залежності
25. Ефективно і безпечно використовувати навчальне обладнання
26. Ефективно й безпечно використовувати домашні побутові прилади
27. Ефективно й безпечно використовувати засоби звязку
28. Ефективно й безпечно користуватися громадським транспортом
29. Застосовувати, за необхідністю, домашні інструменти(молоток тощо)
30. Користуватися текстами технічних інструкцій
31. Самостійно вибирати музей, театр тощо
32. Користуватися алфавітним каталогом під час відвідування бібліотеки
33. Орієнтуватися в репертуарі культурних закладів
34. Орієнтуватись в джерелах інформації про мистецтво
35. Написати рецензію або коротенький відгук
36. Орієнтуватися в видатних творах вітчизняної та зарубіжної літератури
37. Орієнтуватися в видатних творах вітчизняної та зарубіжної музики
38. Доглядати за тваринами
39. Доглядати за рослинами й використовувати її корисні властивості
40. Давати пояснення природним явищам
41. Передбачати наслідки й адекватно діяти при різких змінах погодних умов
42. Передбачати небезпечні наслідки бурі
43. Передбачати небезпечні наслідки повені
44. Передбачати небезпечні наслідки лісової пожежі
45. Діяти у відповідності до екологічних норм поведінки
46. Програма „Фізичне виховання - здоровя нації”;
47. Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 р. (Постанова КМУ від 28.03.2002р.№378);
48. Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки;
49. Програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства (Постанова КМУ від 15.09.2000р. №1679);
50. Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки;
51. Міжгалузева комплексна програма „Здоровя нації на 2002 2011 роки”;
52. Програма боротьби із захворюванням на туберкульоз серед дітей та підлітків (Указ Президента України від 20.08.2000 р. №643/2001);
53. Програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року;
54. Концепція Державної програми „Репродуктивне здоровя нації” на 2006-2015 р.;
55. Програма імунопрофілактики населення області на 2003-2006 роки;
56. Програма розвитку футболу на 2003-2008 роки;
57. Обласна Програма мережі шкіл сприяння здоровю „Здорове майбутнє Харківщини” на 2004-2010 роки;
58. Постанова Верховної Ради про посилення боротьби з наркоманією в Україні;
59. Регіональні заходи щодо заохочування народжуваності на 2006-2007 р.;
60. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя (Наказ МОНУ від 21 липня 2004 р.).
Гармонізація родинного та суспільного виховання активне залучення батьків до виховання здорової особистості, надання психологічних консультацій (за потребою).
1295. Ефективність організації та проведення культурно-дозвіллєвої діяльності дітей
Курсовой проект пополнение в коллекции 19.06.2010
1. Бабенко Н.Б. Культурно-дозвіллєва діяльність. Програма дисципліни К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2001. 28 с.;
2. Бойчев І.І. Аналіз ефективності підготовки майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів // Наука і освіта. Одеса, 2004. №4. С.78-81;
3. Бойчев І.І. Практикум з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів /Під ред. О.С.Цокур. Одеса, 2003. 16 с.;
4. Бойчев І.І. Професійна підготовка майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів в контексті проблем педагогіки вищої школи //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). Одеса, 2004. Вип.12. С.3-7;
5. Бойчев І.І. Специфіка педагогічної організації культурного дозвілля учнів //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2004. Вип.17. С.3-7;
6. Бойчев І.І. Стан проблеми підготовки майбутнього вчителя як менеджера сфери дитячого дозвілля в зарубіжній педагогіці //К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти /Мат. міжн. наук.-практ. конф. Одеса, 2004. С.53-56;
7. Бойчев І.І. Щодо діагностики дозвіллєвої культури майбутніх фахівців //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). Спецвипуск //Проблеми соціалізації майбутніх фахівців у контексті вимог Болонського процесу. Одеса, 2004. С.23-28;
8. Бойчев І.І. Щодо сутності сучасної концепції організації професійної підготовки майбутніх учителів //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). Одеса, 2002. Вип.4-5. С.139-141;
9. Бойчев И.И. К вопросу педагогизации культурно-досуговой деятельности учащихся //Початкова школа українського подунавя: минуле, теперішнє, майбутнє /Зб. мат. регіон. наук.-практ. конф. Ізмаїл, 2001. С.7-10;
10. Бойчев И.И. Формирование профессиональной готовности учителя к культурно-досуговой деятельности учащихся //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002. Вип.12. С.33-36;
11. Бочелюк В. Й. Дозвіллєзнавство: навчальний посібник для вузів / В.Й. Бочелюк, В.В. Бочелюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. 207 с.;
12. Брилін Б.А. Педагогічні проблеми організації вільного часу // Психологія і педагогіка. 1996. №4. С. 72-76;
13. Гитов Б. А. Социализация детей, подростков и молодежи в сфере досуга. Спб.: Изд-во ГУКИ, 2003. 276 с.;
14. Дозвілля в Україні. Теоретичні та емпіричні аспекти: Монографія. К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2003. 224 с.;
15. Досуг несовершеннолетних проблема для криминолога // Трудные судьбы подростков кто виноват? Москва, 1991. С. 276-303;
16. Жарков А.Д. Культурно-досуговая деятельность как общественный феномен // Вестник МГУКИ. 2003. № 2. С. 72-79;
17. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. // Початкова школа. 1996. №2. С. 12 24;
18. Культурно-досуговая деятельность: учеб. пособие / под науч. ред. А.Д. Жаркова, В.М. Чижикова. М.: Изд-во МГУК, 1998.;
19. Куц О.С., Ружило О.В. Спосіб життя і дозвілля учнівської молоді в нових соціально-економічних умовах // Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту у ВМЗ України. Львів, 1998. С. 162-164;
20. Організація та методика культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина 1. Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності: Монографія. К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2000. 180 с.;
21. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Підручник. К.: Кондор, 2005. 408с.;
22. Понаморев, В.Д. Игровая технология праздничного досуга / В.Д. Понаморев. Кемерово: Кузбассвузиздат, 1995;
23. Сасыхов А.В. Культурно-досуговая деятельность как социокультурный феномен. К., 2002. Ч.1. 62 с.;
24. Современные технологии социально-культурной деятельности: учеб. пособие. Тамбов: изд-во ТГУ им. Державина, 2002;
25. Соціологія вільного часу і дозвілля. Програма дисципліни К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2002. 25 с.;
26. Стрельцов Ю.А. Культурология досуга: Учебное пособие. М.: МГУКИ, 2002. 184 с.;
27. Тарасов, С.М. Игры для всех / С.М. Тарасов. М.: Профиздат, 1991;
28. Тихоновская Г.С. Методика организации отдыха и развлечений в клубе / Г.С. Тихоновская. М.: МГИК, 1991;
29. Черніговець Т.І. Дитяче дозвілля як предмет педагогічних студій //Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. пр. РДГУ. Рівне.: РДГУ, 2000. Ч.2. С. 75 78.
1296. Еффективность использования игрового и соревновательного методов обучения дошкольников
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
1. Азаров Ю.П. Игра и труд. М.: Знание, 1973.
2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968.
3. Воспитание детей в игре: Пособие для воспитателя дет. сада/ Сост. А.К.Бондаренко, А.И. Матусик. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1983.
4. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка// Вопросы психологии: - 1966. - № 6.
5. Геллер Е.М. Наш друг игра. Минск: Народна асвета, 1979.
6. Гельфан Е.М., Шмаков С.А. От игры к самовоспитанию. М.: Педагогика, 1971.
7. Змановский Ю.Ф. Вуоспитаем детей здоровыми. М.: Медицина, 1989.
8. Кон И.С. Ребенок и общество. М., 1988.
9. Шмаков С.А. Игра и дети. М.: Знание, 1968.
10. Яновская М.Г. Творческая игра в воспитании младшего школьника: Метод. пособие для учителей и воспитателй. М.: Просвещение,1974.
11. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания: -М. Просвещение, 1992.
12. Матвеев В.Ф., Гойсман А.Л. Профилактика вредных привычек школьников: -М. Просвещение, 1987.
13. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников: -М. Просвещение, 1989.
14. Моль Х. Семь программ здоровья 2-е издание пер. с нем.: -М, ФиС, 1983.
15. Муравов И.Б. Возможности организма человека (новое в жизни, науке, технике) сер. физкультура и спорт: -М, Знание, 1988.
16. Моногаров В.Д. Утомление в спорте: -К, Здоровье, 1986.
17. Основы теории методики физической культуры. Под ред. А.А. Гужаловского: -М, ФиС, 1986.
18. Торнавский Ю.Б. Искусство быть здоровым: -М, Знание, 1986.
19. Теория и методика физического воспитания. Б.А. Асимарин, Ю.А. Виноградов, З.Н. Вяткина: М, Просвещение, 1984.
20. Козленко Н.А. Теория и методы физического воспитания в начальных классах: -К, Высшая школа, 1984.
21. Брижатый О.В., Пидлисный В.И. Методы контроля в физическом воспитании и спорте.
22. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры: -К, Здоровье, 1991.
23. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навч. метод. Посібник. К, Радянська школа, 1989.
24. Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок у школьников: -М, Просвещение, 1991.
25. Волков Л.В. Основы спортивной подготовки детей и подростков: -К, Высшая школа, 1993.
26. Глухов В.И. Физическая культура в формировании здорового образа жизни: -К, Здоровье, 1989.
27. Ковалев В.Д. Спортивные игры: -М, Просвещение, 1988.
28. Теория и методика физического воспитания. Учебник для институтов физической культуры. Под общей ред. Л.П. Матвеевой и А.Д. Новикова: -М, ФиС, 1976.
29. Рощупкин Г.В., Гогин А.В. Обучение прыжкам в 1-ом классе. Физическая культура в школе, 1988.
30. Теория и методика физического воспитания. Учебное пособие для студентов факультета физического воспитания педагогических институтов. Под ред. Ашмарина Б.А.: -М, Просвещение, 1979.
1297. Жажда победы
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Первое объяснение состоит в том, что многие виды деятельности построены по образу и подобию процесса соревнования, и нам достаточно сложно отстраниться от этого, поскольку этот принцип проник повсюду в нашу жизнь. Отсюда развиваются конкурентные убеждения, которые к тому же поощряются на всех уровнях. Но существует и другое объяснение. Мы начинаем соревноваться в надежде разрешить глубоко скрытые сомнения в наших собственных возможностях, повысить свою самооценку. Победа над соперником формирует у человека иллюзию повышения своей самооценки как в собственных глазах, так и в глазах других. Желание быть лучше других, успешнее, умнее, любимее все это лишь компенсация отсутствующей уверенности в себе. Конечно, у всех людей есть врожденное желание развивать свои способности и таланты, самосовершенствоваться и самореализовываться. На это указывал известный психолог Абрахам Маслоу. Но некоторые только тогда чувствуют себя комфортно, когда им удается превзойти других, и это желание не имеет ничего общего с самосовершенствованием. В этом случае любая деятельность связана с напряжением сил, потому что на карту поставлены не просто успех или неуспех, а самоуважение. Так тщеславие и честолюбие приобретают характер мании. Когда честолюбивые люди попадают в ситуацию, где нет возможности соперничать, они испытывают большой дискомфорт. Я полагаю, что многие трудоголики в первую очередь так много работают из-за своего стремления к конкуренции, которая нужна им как воздух. Они впадают в недовольство и раздражение, когда по каким-то причинам не могут доказывать свое превосходство над другими.
1298. Жан Жак Руссо о воспитании и образовании
Информация пополнение в коллекции 30.11.2010

В детском возрасте (от 2 до 12 лет) происходит накопление чувственного опыта, без которого деятельность ума лишена всякого содержания. Ноги, руки, глаза являются первыми учителями Эмиля, до наступления разумного возраста ребенок воспринимает «не идеи, но образы»; ребенка поражает все, что он видит и слышит, все окружающее его служит ему книгой. Искусство воспитания и состоит в трм, чтобы отобрать те предметы, которые он может познать благодаря чувствам, а созданный запас знаний пополнится впоследствии. «...Если хотите развить ум вашего воспитанника, развивайте силы, которыми он должен управлять. Упражняйте непрерывно его тело; сделайте его крепким и здоровым, чтобы сделать мудрым и рассудительным; пусть он работает, действует, бегает, кричит, пусть он всегда будет в движении: пусть он будет взрослым по крепости, и он скоро будет взрослым по разуму». Тогда он вынужден много наблюдать, набираться опытности. Так, Эмиль берет уроки у природы, а не у людей. Заменить эти уроки книгами - это значит научить его пользоваться умом других, все принимать на веру и ничего не знать. Инструментом разума являются органы чувств.
1299. Жанровая специфика "Кентерберийских рассказов" Дж. Чосера
Курсовой проект пополнение в коллекции 22.08.2006

Одним из наиболее распространенных жанров в литературе средневековья был рыцарский роман (франц. roman chevaleresque, roman de chevalerie; нем. Ritterroman, hofischer Roman; англ. romance of chivalry, исп. romance; итал. romanzo cavalleresco; чеш. rytifsky roman), во многом определивший литературное развитие в названую эпоху. «Возник в феодальной среде в период расцвета рыцарства, впервые во Франции в сер. 12 в. Воспринял от героического эпоса мотивы беспредельной смелости, благородства. В рыцарском романе на первый план выдвигается анализ психологии индивидуализированного героя-рыцаря, совершающего подвиги не во имя рода или вассального долга, а ради собственной славы и прославления возлюбленной. Обилие экзотических описаний, фантастических мотивов сближает рыцарский роман с народными сказками, с литературой Востока и дохристианской мифологией Центральной и Северной Европы. На развитие рыцарского романа оказали влияние переосмысленные сказания древних кельтов и германцев, писатели античности (Овидий). Наиболее популярны были романы о рыцарях «Круглого стола», о легендарном короле бриттов Артуре о любви Тристана и Изольды, о поисках святого Грааля. Жизнерадостный идеал свободной любви и поисков приключений уступает место в поздних рыцарских романах христианско-аскетическому началу. Первоначально рыцарский роман был стихотворным; с сер. 13 в. появляются его прозаические обработки (напр., цикл о Ланселоте). Рыцарские романы создавались также в Германии и Англии. Поэтика рыцарского романа оказала влияние на героический эпос, фиксировавшийся в это время в письменной традиции, на развитие прозы и стихосложения (в частности, на александрийский стих). Параллельно с рыцарским романом развивались рыцарская повесть и новелла. Уже в 13 в. появляются пародии на рыцарский роман В 15 в. жанр приходит в упадок, но с началом книгопечатания вновь возрождается в виде лубочных изданий (в т. ч. в России в 17 19 вв.). В Испании рыцарский роман расцвел в эпоху Возрождения, наполнившись его идеями. Сервантес в «Дон Кихоте» высмеивал не рыцарский роман как таковой, а эпигонские переработки и продолжения лучших образцов жанра. Попытки писателей прециозного направления в 1617 вв. возродить рыцарский роман, приобретали характер условной стилизации» [5, 368].
1300. Жанры литургической музыки православной церкви в курсах музыкально-теоретических дисциплин детской музыкальной школы
Дипломная работа пополнение в коллекции 12.03.2012
1. Аллеманов Д. Курс истории русского церковного пения. - Ч. 1. - М., 1910.
2. Гоголь Н. Размышления о Божественной Литургии // Музыкальная жизнь, 1990. - № 21-23.
3. Герасимова-Персидская Н. Партесный концерт в истории музыкальной культуры. - М.: Музыка, 1983.
4. Зарубіжна музична література. Програма-конспект для державних початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Укладач Бодак Я.А. - Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України, Київ, 2001.
5. Зосім О. Жанри богослужбової музики латинської літургійної традиції у циклі історичних дисциплін // Проблеми музичної освіти. - Збірник наукових праць. - Київ, 2003. - с. 182.
6. Іванов В.Д. Бортнянський. - К., 1980.
7. Келдыш Ю. Русская музыка XVIII века. - М., 1965.
8. Корній Лідія. Історія української музики. - Ч. 1 (від найдавніших часів до середини XVIII ст.). - Видавництво М.П. Коць. - Київ-Харків-Нью-Йорк, 1996.
9. Корній Лідія. Історія української музики. - Ч.2 (Друга половина XVIII ст.). - Видавництво М.П. Коць. - Київ-Харків-Нью-Йорк, 1998.
10. Лебедева А. Хоровая культура // История русской музыки. - Т. 3, ч. II. - М.: Музыка, 1985.
11. Литургия. Всенощное бдение. -- М.: Издание Московской патриархии, 1989.
12. Металлов В. Очерк истории православного церковного пения в России. - М., 1915.
13. Преображенский А. Культовая музыка в России. - Л., 1924.
14. Преображенский А. Краткий очерк истории церковного пения в России. - Спб.
15. Протопопов В.Н. Дилецкий и русские современники // Советская музыка. - 1973. - № 12.
16. Разумовский Д. Церковное пение в России. - М. 1867-1869.
17. Рыцарева М. Композитор Д. Бортнянский. - Л., 1979.
18. Рыцарева М. Композитор М.С.Березовский. - Л., 1983.
19. Скребков С. Русская хоровая музыка XVII - начала XVIII веков. - М.: Музыка, 1969.
20. Смысл и значение православно-христианского ежедневнаго богослужения. Перепечатано с 4-го издания Афонского Русского Пантелеймонова монастыря. - Луганск: Изд-е Донецко-Луганской епархии, 1990.
21. Тематичний план курсу української музичної літератури. Укладач - Латинцева. - Рукопись.
22. Толкование на Божественную Литургию по чину Св. Iоанна Златоустаго и Св. Василія Великаго. Епископ Виссарион (Нечаев). - С.-Петербургъ: Изд-е книгопродавца И.Л.Тузова, 1895. Репринтное издание Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1996.
23. Уилсон-Диксон Э. История христианской музыки: Пер. с англ. - СПб.: Мирт, 2001.
24. Українська музична література. Орієнтовна програма для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (досвід роботи). / Укл. Г.В. Ситніченко. - К.: ДАКККіМ, 2004.
25. Финдейзен Н. Очерки по истории музыки в России с древнейших времён до конца XVIII века. - Т.1. - Вып. 1-3. - М.Л., 1928-1929.

Blog

Педагогика