Geum.ru

Східноукраїнський національний університет

Вид материалаКонспект

Содержание


Тема 7. виникнення і розвиток маркистської економічної теорії
В.І. Леніна
Тема 8. виникнення альтернативної школи політичної економії. німецька національна політекономія
В. Рошер (1817-1894)
Контрольні питання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

ТЕМА 7. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ




    1. Теорія капіталу та додаткової вартості К. Маркса. Концепція антагоністичного кризового розвитку капіталізму.
    2. Теорія імперіалізму та соціалістичної революції.


Марксизм - вчення про історичний процес еволюції та зміни економічних формацій з класових позицій – значний етап розвитку економічної думки середини ХІХ ст. – початку ХХ ст.

Теоретична база марксизму спиралася на певні ідейні передумови, а саме: німецьку класичну філософію, класичну англійську політичну економію та французький утопічний соціалізм.

К. Маркс (1818-1883) як засновник та головний представник марксистського економічного вчення розробив теорію капіталу та додаткової вартості, обґрунтовуючи основні положення з позицій пролетаріату – найбільш пригніченого класу епохи раннього капіталізму. Економічна концепція Маркса та його послідовників одержала назву пролетарська політична економія.

В своїй фундаментальній праці "Капітал" (рукопис 1861-1863 рр.), Маркс:

- остаточно розмежував поняття вартості, споживчої вартості та мінової вартості, використовуючи ідею двоїстого характеру праці;

- на відміну від класичної політекономії вперше дослідив категорію додаткової вартості окремо, безвідносно до конкретних форм її прояву (прибутку, проценту, земельної ренти). Аналіз додаткової вартості у Маркса складається з досліджень її абсолютної і відносної форм та їх взаємодії.

Вчений поставив перед собою ряд проблем, які були вирішені на основі трудової теорії вартості: роль сфери обігу у самовозрастанні капіталу, відтворення всього суспільного капіталу та реалізація сукупного продукту.

Маркс характеризував прибуток як перетворену форму додаткової вартості, показав причини і механізм утворення загальної норми прибутку під впливом конкурентної боротьби виробників, торгівців, позичкових капіталістів. Триєдиній формулі класиків, згідно з якою капітал породжує прибуток, земля – земельну ренту, а праця – заробітну плату, Маркс протиставив логічне пояснення джерел доходів на основі трудової теорії вартості, відзначаючи, що прибуток, процент і рента є перетвореними формами додаткової вартості.

Головною суперечністю капіталізму визначається суперечність між суспільним характером процесу виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення.

З розвитком капіталізму характер його суперечностей стає антагоністичним і вимагає зміни цієї суспільно-економічної формації. Такої думки додержувався Ф. Енгельс (1820-1895), співавтор багатьох робіт Маркса, передусім "Маніфесту комуністичної партії" (1848 р.).

Значення марксистської політекономії важко переоцінити, це цілісна наукова концепція капіталізму початку ХІХ ст., аргументована критика його суперечностей.

Подальша розробка ідей марксизму та їх практичне втілення пов’язані з науковою та суспільно-революційною діяльністю
В.І. Леніна (1870-1924). В роботах "Розвиток капіталізму в Росії (1896-1899 р.), "Імперіалізм як найвища стадія капіталізму" (1916 р.) Ленін розвивав ідеї соціалістичної революції. Розкриваючи закономірність "найвищої стадії розвитку капіталізму", вчений дійшов висновку, що сучасна йому епоха – це період загострення протиріч капіталізму та підготовки соціалістичної революції. Створюючи вчення про соціалізм, Ленін розробляв питання співвідношення економіки та політики, підкреслюючи, що остання є концентрованим виразом економіки. В теорії соціалізму Ленін вважав за необхідне націоналізацію землі, банків, промисловості, щоб дістатися цілі створення в майбутньому безкласового суспільства.

В такій трактовці ленінізм є найбільш різкою формою вираження революційного характеру марксизму.


Контрольні питання:
  1. Охарактеризуйте особливості економічної концепції марксизму.
  2. Визначте відмінності пролетарської класичної політекономії.
  3. Розкрийте спадкоємність економічних поглядів марксизму й ленінізму.


Література: 1. 73-84; 8. 107-123; 10. 107-113; 11. 319-360.

ТЕМА 8. ВИНИКНЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ШКОЛИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. НІМЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТЕКОНОМІЯ




  1. Теорія "національної" системи Ф. Ліста.
  2. Історична школа в Німеччині та особливості її методології.



Наприкінці XIX сторіччя з'явилася історична школа і стала окремим напрямком політичної економії. Її головним представником був Ф. Ліст (1789-1846) з роботою "Національна система політичної економії" (1841 р.), у якій він назвав політекономію Сміта космополітичною, тому що вона не виділяла національних особливостей розвитку країн, а аналізувала загальні економічні закони. Ліст вважав, що різні країни знаходяться на різних рівнях розвитку, і для кожної країни характерна своя "національна економія", що керується особливими економічними законами.

Визначаючи особливості розвитку Німеччини, Ліст виділив декілька рівнів розвитку будь-якої нації (дикий; пастушачий; землеробський; землеробсько-промисловий; промислово-торговий). На думку Ліста, Німеччина не досягла вищого промислово-торгового ступеню і тому має застосовувати деякі заходи, щоб дістатися рівня економічного розвитку багатьох країн. Це передусім протекціоністська політика держави, що захищає національний ринок; розвиток національної промисловості, що передбачає перехід від мануфактурної стадії виробництва до машинної; політичне об'єднання Німеччини; колонізація вільних східних земель. Ліст відзначає, що фритредерська зовнішня торгівля можлива тільки тоді, коли Німеччина досягне вищого рівня економічного розвитку.

Ігноруючи аналітичні методи економічних досліджень, Ліст ототожнив декілька різнорівневих по суті понять, вважаючи, що політекономія – це національна система, під якою розуміється державна економічна політика. Наслідком надмірного захоплення емпіричними методами досліджень було те, що розв’язання складних питань соціально-економічного розвитку країни Ліст пов’язував передусім з проведенням декількох політичних заходів, часом реакційно-шовіністичного характеру. Між тим концепція Ліста стала теоретичною основою появи історичної школи в Німеччині.

Економічне вчення Ліста підтримала група німецьких економістів, що склали історичну школу: В. Рошер (1817-1894), "Нарис політичної економії" (1843 р.); Б. Гільдебранд (1812-1878), "Національна економія сьогоденного і майбутнього" (1848 р.); К. Кніс (1821-1898), "Політична економія з погляду історичного методу" (1853 р.).

До особливостей методології історичної школи відносять те, що всі її представники підтримували ідею "історичного методу" аналізу, відповідно до якого в кожній країні установлюється свій "національний" порядок, що диктується особливими законами економічного розвитку. На механізм дії особливих економічних законів значно впливає правовий порядок у країні, етичні взаємовідносини, особливості психології нації і т.п. Отже варто відмовитися від загальної економічної теорії, замість неї - займатися проблемами економічної історії.

Представники історичної школи підтверджують основну ідею Ф. Ліста про те, що політекономія - це наука про національне господарство, причому головним методом економічних досліджень повинний стати історико-емпіричний метод. У такому вигляді економічна концепція історичної школи стала теоретичним обґрунтуванням специфічного (прусського) шляху розвитку капіталізму в Німеччині. Іноді історичну школу визначають як специфічну модель макрорегулювання економіки Німеччини кінця XIX сторіччя.


Контрольні питання:
  1. Охарактеризуйте теорію національної системи Ф. Ліста та визначте її характер.
  2. Розкрийте особливості методології економічних поглядів представників історичної школи в Німеччині.
  3. Визначте вплив економічної концепції історичної школи на розвиток капіталізму в Німеччині.


Література: 1. 113-121; 8. 123-128; 9. 143-149; 10. 147-162.