Східноукраїнський національний університет

Вид материала

Конспект

Содержание Ж. Тюрго (1727-1781). Література: 1. 31-37; 8. 49-62. Д. Рікардо (1772-1823) Контрольні питання

Подобный материал:

• Східноукраїнський національний університет, 2834.55kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2589.71kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2401.62kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2401.62kb.
• Східноукраїнський національний університет, 1383.6kb.
• Східноукраїнський національний університет, 307.07kb.
• Східноукраїнський національний університет, 404.71kb.
• Східноукраїнський національний університет, 707.5kb.
• Східноукраїнський національний університет, 579.02kb.
• Східноукраїнський національний університет, 266.3kb.

Основними роботами Ф. Кєне є: "Економічна таблиця" (1758 р.); "Економічна таблиця. Загальні ознаки економічної політики землевласницької держави " (1760 р.).

До основних складових концепції фізіократичної школи відносять:

- вчення про вартість, теорію земельної ренти;

- теорію відтворення.

На думку Кєне, продуктивною вважається тільки сільськогосподарська праця. Розглядаючи питання про вартість, він визначає, що сфера обігу не приносить прибутку, і гроші не є символом багатства. Дійсне багатство – це земля і товари, отримані з землі, тому промислова праця лише видозмінює форму чистого продукту, створеного у сільському господарстві.

Вартість, створювана в сільському господарстві, є результатом природи та праці і дорівнює витратам виробництва плюс чистий продукт. Земельна рента має складати велику частку чистого продукту, а витрати виробництва в сільському господарстві – значний відсоток від усієї вартості сільськогосподарського виробництва.

Розглядаючи створення сільськогосподарського продукту, Кєне подав класову структуру французького суспільства періоду становлення капіталізму. Фермери, що працюють на орендованій землі, - це продуктивний клас. Земельні власники, промисловці і робітники – непродуктивні класи, бо вони приймають участь тільки у переробці продукту, створеного фермерами. Кєне показав механізм розподілу чистого продукту між трьома класами, уклавши схему його часткового і повного обігу.

Ф.Кєне пропонує декілька практичних рекомендацій щодо вдосконалення розподілу чистого продукту. Передусім, держава повинна піклуватися про сільське господарство. Для цього необхідне вдосконалення податкової політики держави, тобто пільгове оподаткування прибутків фермерів та прогресивне - земельних власників.

Кєнє вважає, що потрібно зробити так, щоб витрати промислового і торгового капіталів були мінімальними, оскільки ці витрати є відрахуванням з чистого продукту фермера. Для реалізації своїх рекомендацій Кєне пропонує скасувати протекціонізм зовнішньої торгівлі, встановити високі хлібні ціни, щоб не падав прибуток фермерів й заохочувати встановлення режиму вільної конкуренції національних промисловців і торговців.

Одним з найвизначних представників французької фізіократичної школи є Ж. Тюрго (1727-1781).

У роботі "Міркування про створення і розподіл багатства" (1766 р.) Тюрго розвив основні положення фізіократичної школи. Вартість розуміється вже не тільки як результат природи і землі - на неї впливають інші чинники, тобто інтереси продавців і покупців та економічна політика держави.

Вартість продукту, створеного в сільському господарстві, розкладається вже на фонд відшкодування плюс фонд зарплати плюс чистий продукт. Розподілення продукту має бути таким, щоб створювались умови для ефективного господарювання всіх суб'єктів. Розроблені Ж. Тюрго практичні рекомендації щодо удосконалення розподілу продукту зводяться до скасування високих цін на хліб, встановлення вільного режиму внутрішньої і зовнішньої торгівлі та встановлення єдиного податку на прибутки земельних власників.

Методологічне значення фізіократичної школи вкрай велике, бо тут вперше застосований балансовий метод дослідження. Економічна таблиця Ф. Кєне – це перший зведений баланс народного господарства.

Фізіократична школа вдало продемонструвала практичний характер своєї економічної концепції, пропонуючи конкретні рекомендації щодо вдосконалення умов господарювання французького фермерства.


Контрольні питання:

1. Розкрийте основні положення економічної теорії В. Петті.
   
2. Визначте особливості економічної концепції П. Буагільбера.
   
3. Зробіть порівняння економічних поглядів Ф.Кєне і Ж.Тюрго.
   
4. Визначте внесок фізіократичної школи класичної політекономії в розвиток економічної думки середини XVIII ст.
   

Література: 1. 31-37; 8. 49-62.

ТЕМА 4. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ.

ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ

1. Економічна концепція А. Сміта.
   
2. Д. Рікардо і завершення класичної традиції політичної економії.
   

Розвиток класичної політекономії пов’язаний з роботами англійських економістів сер. XVIII - поч. XIX ст. А. Сміта та Д. Рікардо.

А. Сміт (1723-1790) – засновник класичної політекономії в Англії.

Головна праця А. Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.), де визначена цілісна концепція класичної політичної економії, що містить передусім теорію розподілу праці:

- обмін продуктів на ринку є результатом розподілу праці у виробництві;

- наслідками розподілу праці є економія робочого часу, збільшення обсягів випуску продукції, підвищення продуктивності праці, поява грошей;

- гроші, як результат розвитку обміну і торгівлі, є таким товаром, що служить загальним еквівалентом, мірою всіх інших товарів;

- кредит є необхідним наслідком розвитку грошового обігу.

У своїй теорії вартості Сміт виводить різницю між вартістю та споживчою вартістю. Вартість, або мінова вартість визначається як природна ціна товару, на яку впливає кількість товарів, запропонованих продавцями.

Елементи вартості зводяться Смітом до сукупності основних доходів: зарплати, прибутку, відсотка, ренти. Надана в такому виді структура вартості одержала в літературі назву “догма Сміта”.

Концепція класового суспільства Сміта засновується на його теорії вартості. Згідно із структурою вартості товару, класову структуру суспільства можна відобразити як систему відносин між найманими робітниками, промисловими капіталістами, банкірами, землевласниками та фермерами. Головне протиріччя виникає між найманими робітниками і промисловими капіталістами. Доказ цього положення Сміт здійснив у теоріях зарплати та прибутку, у яких визначено, що мінімальний рівень зарплати вигідний промисловцям, оскільки вони можуть привласнити частину праці робітників.

Теорію земельної ренти Сміт пов’язує з розв’язанням другого по значності протиріччя капіталістичного суспільства – між фермерами і земельними власниками. Земельну ренту первісно привласнює фермер, а потім у вигляді орендної плати передає земельному власнику. Фермер повинний мати високий прибуток, щоб виплатити орендну плату і мати особистий доход. Отже, фермер має підвищувати продуктивність своєї праці, переходячи до інтенсивного типу ведення господарства.

Послідовно розробляючи теорію прибутків, А. Сміт установив специфічну залежність між прибутками матеріального і нематеріального виробництва.

Заключною частиною економічної концепції Сміта є теорія відтворення капіталу. Сміт визначає реальний капітал, як запас засобів виробництва, необхідний для нормального відтворення, розділивши його на основний і оборотний. Торговий і позичковий капітали подібно до промислового носять продуктивний характер і претендують на одержання своєї частки прибутку.

Сміт спробував знайти джерело накопичення капіталу. Це можуть бути заощадження капіталістів і економія витрат на нематеріальну сферу. Дійсним накопиченням вважається накопичення не засобів виробництва, а споживчих товарів. Додержуючись цієї думки, Сміт обґрунтував можливість криз надвиробництва споживчих товарів, пояснюючи це тим, що темп підвищення споживчих витрат основних класів менше темпів зростання виробництва цих товарів.

В цілому, концепція А. Сміта посідає значне місце в розвитку ідей класичної школи. Сміт є послідовним прихильником вільного підприємництва, яке він назвав природним порядком. Сміт вважає, що на основі цього порядку повинна розроблятися державна економічна політика, яка має відповідати економічним законам, а не суперечити їм. Крім того, ним була висунута ідея необхідності встановлення вільної внутрішньої та зовнішньої торгівлі та доведена неминучість класової боротьби. Він намагався також провести аналіз реальної системи ціноутворення, що діє в умовах вільної конкуренції.

Д. Рікардо (1772-1823) - значний представник англійської політекономії, завершує розвиток класичної традиції.

Основні роботи Д. Рікардо: "Проект стабільного грошового обігу" (1816 р.); "Початки політичної економії й оподаткування" (1817 р.).

Економічна система Д. Рікардо складається з декількох частин, передусім, теорії вартості і грошей. Рікардо, як і Сміт, розділив мінову вартість і споживчу вартість товару. Ототожнюючи мінову вартість і вартість, Рікардо між тим запропонував своє оригінальне трактування вартості товарів. Всі товари він розділив на відтворені і невідтворені. Відтворені - це ті товари, що можна багаторазово повторити і мають вартість. Невідтворені (рідкісні) - ті, що дуже складно повторити без порушення їхньої якості і мають ціну, зазвичай високу.

Обіг товарів обслуговують гроші. Вартість золотих грошей - це та кількість праці, що витрачена на їх виробництво. В обігу золоті гроші можуть бути замінені паперовими, розмінними на золото за твердим курсом. Як послідовний захисник кількісної теорії грошей, Рікардо стверджував, що зростання грошової маси в обігу може привести до знецінення не лише паперових, але й золотих грошей, тому контроль за стабільністю паперово-грошового обігу повинен бути покладений на державу і національний банк.

Як компоненти вартості, зарплата і прибуток взаємно суперечливі, у них від'ємна залежність, отже, економічні інтереси найманих робітників і капіталістів суперечливі. Рікардо вважає, що в процесі накопичення капіталу створюється особливий механізм впливу на номінальну зарплату. Капітал, регулюючи темпи свого накопичення, задає рівень ціни праці. Ріст зарплати, на думку Рікардо в майбутньому призведе до росту безробіття і зниженню життєвого рівня населення. Якщо ця тенденція набуває характеру закону, то держава має підтримувати ціну праці на рівні мінімуму засобів існування.

Рента як важливіша форма прибутку виникає в сільському господарстві. Рікардо визначає, що джерелом земельної ренти є тільки сільськогосподарська праця. Вартість сільськогосподарської продукції визначається витратами праці на найгірших землях. З урахуванням сказаного, ринкова вартість сільськогосподарської продукції дорівнює вартості виробництва на гіршій землі плюс диференціальна земельна рента з кращих і середніх по якості земель, яка має бути привласнена землевласниками.

Отже, на думку Рікардо, інтереси земельного власника і фермера також суперечливі.

В концепції Рікардо проблеми розподілу прибутків та накопичення капіталу тісно пов’язані з проблемами відтворення всього суспільного капіталу. Рікардо вважає, що суспільне відтворення здійснюється за натуральною формою і за вартістю.

Отже, укладається замкнутий цикл відтворення, у якому сума прибутків дорівнює сумі витрат. Така макрорівновага досягається автоматично, тобто якщо попит тимчасово не дорівнює пропозиції, то маса грошей автоматично приводиться в рівновагу з масою товарів, і загальна рівновага відновлюються.

Рікардо вважає, що на процес суспільного відтворення значно впливає рівноважна зовнішня торгівля. В концепції зовнішньої торгівлі Рікардо стверджує, що діє принцип порівняльних витрат, згідно якого, коли всередині країни маса золотих грошей більше маси товарів, то високі внутрішні ціни роблять більш вигідним імпорт товарів. Дефіцит торгового балансу, що утворюється, оплачується золотими грішми, і вони йдуть із країни, отже товар дешевшає, і вигідним стає експорт. Укладається автоматичний механізм гармонічної зовнішньої торгівлі, що вирівнює національні торгові баланси і перерозподіляє золоті гроші між країнами.

До загальних висновків з економічної концепції Д. Рікардо слід віднести те, що він не звільнився від догми Сміта в трактуванні вартості і товарів. Проте, якщо Сміт розглядає перевагу прибутків над вартістю, то Рікардо, навпаки, затверджує перевагу вартості над прибутками. У моделі паперово-грошового обігу, запропонованої Рікардо, трудова теорія грошей Сміта поєднується з кількісною теорією грошей Д. Юма. Суть останньої полягає саме в тому, що рівень цін на товари залежить від кількості грошей в обігу. Рікардо першим, до представників марксистської (пролетарської) політекономії, економічно обґрунтував неминучість класової боротьби в капіталістичному суспільстві. Теорія гармонічної зовнішньої торгівлі Рікардо стала основою сучасної теорії інтеграції, а розглянутий ним принцип порівняльних витрат є першим застосуванням економіко-математичних методів в аналізі зовнішніх економічних зв'язків.


Контрольні питання:

1. А. Сміт і класична школа. Теорія вартості і доходів.

2. Методологія Д. Рікардо. Теорія вартості і гармонійної зовнішньої торгівлі.