Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет, 2694.66kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 98.22kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 109.62kb.
- Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 1985.18kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни харківський державний медичний університет застосування, 220.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я України двнз «Івано-Франківський національний медичний, 2534.59kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 1205.27kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.І.Пирогова
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичній нараді кафедри
внутрішньої медицини
медичного факультету №2
Завідуючий кафедрою
професор_________Жебель В.М.
31. 08.2009 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна | Внутрішня медицина |
Модуль №2 | Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія) |
Змістовний модуль № | Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу |
Тема заняття | Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) |
Курс | 5 |
Факультет | Медичний №2 |
Вінниця 2009 р.
Актуальність проблеми.
Обумовлена надзвичайною поширеністю захворювання, властивістю спричиняти тяжкі ускладнення, гіпертонічна хвороба є фактором ризику цілого спектра інших захворювань.
Навчальні цілі:
- вміння діагностувати гіпертонічну хворобу;
- вміння лікувати хворого з ГХ;
- вміння проводити вторинну профілактику, надати рекомендації з первинної профілактики.
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Що студент повинен знати:
- визначення понять: артеріальна гіпертензія (АГ), гіпертонічна хвороба (ГХ), вторинна гіпертензія;
- класифікацію рівнів АГ Європейського товариства гіпертензії та Європейського кардіологічного товариства 2003 року;
- симптоматолою ГХ
- класифікацію ГХ за стадіями, діагностичні критерії стадій;
- стратифікацію ризику;
- діагностику гіпертрофії лівого шлуночка (клінічно, за даними ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенографії ОГП);
- диференціальну діагностику за синдрому АГ;
- правила формулювання діагнозу ГХ;
- лікування ГХ:
- мета лікування;
- принципи лікування;
- немедикаментозні заходи;
- антигіпертензивні препарати:
першої лінії;
другої лінії;
комбіновані;
- диференційоване лікування АГ;
- За наявності асоційованої патології:
- Стенокардії;
- Перенесеного інфаркту міокарду;
- Серцевої недостатності;
- Цукрового діабету;
- Ожиріння;
- Метаболічного синдрому;
- Цереброваскулярних захворювань;
- У чоловіків;
- У хворих похилого віку;
- У жінок в менопаузі;
- У вагітних;
- У підлітків;
- За АГ на робочому місці;
- За резистентної АГ;
- За злоякісної АГ;
- перелік ускладнень ГХ;
- класифікацію гіпертензивних кризів Українського товариства кардіологів;
- диференційоване лікування неускладнених та ускладнених кризів;
гострою гіпертензивною енцефалопатією;
гострою недостатністю лівого шлуночка;
за гострого коронарного синдрому;
Що студент повинен вміти:
- провести клінічне (розпитування та безпосереднє) обстеження хворого з синдромом АГ;
- скласти план обстеження хворого;
- провести диференціальний діагноз за синдрому АГ;
- оцінити результати додаткових методів обстеження, зокрема:
Ехо-КГ;
Rо-графії ОГП;
ЕКГ;
Загального аналізу сечі; проби Нечипоренко, креатиніну крові;
УЗД нирок;
Калію, натрію крові;
- провести диференціальний діагноз за синдрому АГ;
- сформулювати розгорнутий діагноз ГХ;
- скласти план лікування та вторинної профілактики, диференційований залежно від особливостей хворого: віку, статі, асоційованої патології, особливостей перебігу АГ;
- надати диференційовану невідкладну допомогу за гіпертензивного кризу;
Зміст теми.
Визначення артеріальної гіпертензії (АГ), гіпертонічної хвороби (ГХ), вторинної артеріальної гіпертензії (ВАГ).
Фактори ризику ГХ. Патогенез. Роль ренін – ангіотензин – альдостеронової системи.
Симптоматологія. Типові скарги. Об'єктивні симптоми. Гіпертензивний синдром. Поняття про органи – мішені. Ураження серця. Прогностичне значення гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Методи діагностики. ЕКГ діагностика. Індекс Соколова – Лайона. ЕхоКГ. Індекс маси міокарда лівого шлуночка. Особливості порушення внутрішньо серцевої гемодинаміки за АГ.
Варіанти ураження центральної нервової системи. Ураження сітківки. Ангіопатія. Ретинопатія. Ураження нирок.
Ускладнення ГХ.
Класифікація ГХ. Діагностичні критерії стадій. Ступені. Стратифікація ризику. Фактори ризику. Асоційована патологія. Прогноз.
Лікування. Мета лікування. Принципи лікування. Цільові рівні АТ. Не медикаментозні заходи, значення, сутність. Покази до медикаментозної антигіпертензивної терапії. Групи препаратів і препарати першої, другої ліній, нові. Комбіновані препарати. Групоспецифічні побічні ефекти. Протипокази. Методики застосування. Важливі особливості окремих препаратів. Метаболічна нейтральність індапаміда. β – адреноблокатори із вазодилятуючою дією.
Особливості лікування ГХ за наявності асоційованої патології: стенокардії, перенесеного інфаркту міокарда, серцевої недостатності, цереброваскулярних захворювань, метаболічного синдрому; у хворих похилого віку, у жінок в менопаузі, у вагітних, у підлітків. Поняття про резистентну та злоякісну АГ, особливості лікування.
Гіпертензивні кризи. Визначення. Класифікація Української асоціації кардіологів та за типом гемодинаміки. Ураження органів – мішеней за ускладнених гіпертензивних кризів. Диференційоване лікування. Швидкість зниження АТ. Ступінь зниження АТ. Шляхи введення препаратів. Препарати для купування неускладнених та ускладнених кризів. Вибір препарату. Небажані препарати залежно від особливостей випадку.
Тести, клінічні задачі та еталоний відповідей до них додаються
Протокол клінічного розбору хворого.
Ідентифікація гіпертензивного синдрому.
Диференціальний діагноз, постановка нозологічного діагнозу.
Постановка розгорнутого діагнозу. Діагностика уражень органів – мішеней. Визначення стадій ГХ, Ступеня АГ, відображення уражень органів – мішеней, функціонального діагнозу, стратифікація серцево – судинного ризику.
Призначення лікування. Визначення цільового рівня АТ. Рекомендації щодо не медикаментозних заходів. Визначення показань до медикаментозної антигіпертензивної терапії. Вибір препаратів, призначення. Оцінка наявності показань до застосування статинів, антиагрегантів. Вибір препаратів, призначення. Оцінка щодо необхідності застосування іншої терапії.
Рекомендації щодо вторинної профілактики.
Матеріали, необхідні для самопідготовки.
Внутрішня медицина: Підручник: УЗ т. – Т.1/ за ред.. проф.. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – 1056с.
Артеріальна гіпертензія: профілактика, рання діагностика та лікування. Рекомендації Української асоціації кардіологів. 2005р.
Основні положення рекомендації Европейського товариства гіпертензії та Европейського товариства кардіологів 2007р. з ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією // Внутрішня медицина. – 2007. – №5.
Протокол надання медичної допомоги хворим на гіпертонічну хворобу. 2007р.
Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими: Підручник / За заг. ред. А.В. Епішина. – Тернопіль: Укрмедкниги, 2001. – 768с.
Мурашко В.В. Електрокардіографія: Учебное пособие. – М.: МЕДпресинформ, 2005. – 320с.
Методичну розробку склав асистент О.І. Наливайко
Затверджено на засіданні кафедри______________
Протокол №_________
Тести початкового рівня знань (додаються).
Клінічні задачі для самопідготовки.
Задача №1
Хворий 43 років скаржиться на головні болі в потиличній ділянці, миготіння мушок перед очима. Вперше підвищення артеріального тиску зареєстровано п'ять років тому. Практично не лікувався. У батька - артеріальна гіпертензія зі зрілого віку. При об'єктивному обстеженні пульс – 72/хв., ритмічний, ослаблення першого тону серця, акцент другого тону на аорті. АТ за повторного вимірювання - 165-170/100-105мм рт. ст. В іншому-без особливостей. При лабораторних дослідженнях відхилень від норми не виявлено. На ЕКГ- ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. При офтальмоскопії - звуження артерій сітківки. Сформулюйте діагноз. Призначте лікування.
Задача №2
Хворий 56 років впродовж 18 років хворіє на есенціальну гіпертензію. Останнього року виявлено цукровий діабет, атеросклероз артерій нижніх кінцівок з явищами їх ішемії. Бета-блокатор був замінений на гідрохлортиазид в дозі 50 мг/добу. Рекомендовано, в разі недостатнього гіпотензивного ефекту, перейти на прийом більш потужного діуретика - фуросеміда. Рекомендовано утримувати АТ на «робочому» рівні хворого - 160/95 мм рт. ст. Оцінить рекомендації, аргументуйте оцінки.
Задача №3
Пацієнту з гіпертензивним кризом ускладненим гострою лівошлуночковою недостатністю з альвеолярним набряком легень з вираженою тахікардією - 130/хв. Введено в/в дробно 5 мл 0,1% розчину анаприліну, в/в струйно 6 мл 1% розчину фуросеміду, в/в дробно 1 мл 1% розчину морфіна гідрохлориду. Сталося виражене раптове підсилення набряку легень. Оцініть призначення. Які гіпотензивні препарати вибрали б ви?
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.І.Пирогова
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичній нараді кафедри
внутрішньої медицини
медичного факультету №2
Завідуючий кафедрою
професор_________Жебель В.М.
31. 08.2009 р.