Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 6359.55kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни харківський державний медичний університет застосування, 220.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
УДК 616.12-008.331.1-085-053.6(043.3)
Гонцова Алла Михайлівна
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПІДЛІТКІВ
14.01.10 – педіатрія
Робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
завідувач кафедри сімейної медицини з курсом ендокринології
Попов Сергій Віталійович
СУМИ – 2010
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень………………………………………………………3
Вступ……………………………………………………………………………….4
Розділ 1. Огляд літератури……………………………………………………….8
- Особливості перебігу артеріальної гіпертензії в підлітковому віці………8
- Особливості лікування підлітків з артеріальною гіпертензією………..18
Розділ 2. Об’єкт та методи дослідження………………………………………
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей………………………………
2.2. Методи дослідження……………………………………………………….24
Розділ 3. Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків……………………………………………………………31
Розділ 4. Динаміка показників артеріального тиску в досліджуваних групах…………………………………………………………………..…………38
Розділ 5. Аналіз та обговорення отриманих результатів…………………… 41
Висновки…………………………………………………………………………53
Практичні рекомендації…………………………………………………………54
Список публікацій……………………………………………………………….55
Список використаних джерел…………………………………………………..56
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГ – артеріальна гіпертензія
АПФ – ангіотензинперетворюючий фактор
АТ – артеріальний тиск
АТд – діастолічний артеріальний тиск
АТп – пульсовий артеріальний тиск
АТс – систолічний артеріальний тиск
ГХ – гіпертонічна хвороба
ДМАТ – добове моніторування артеріального тиску
ДПАТ – добовий прфіль артеріального тиску
ІЧ – індекс часу
ЛАГ – лабільна артеріальна гіпертензія
НестАТ – нестабільний добовий профіль артеріального тиску
НЦД – нейрон-циркуляторна дистонія
ПАГ – первинна артеріальна гіпертензія
САГ – стабільна артеріальна гіпертензія
МКХ 10 – міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду
ВСТУП
Актуальність
Найбільш актуальною проблемою охорони здоров'я України є профілактика та лікування серцево-судинних захворювань, оскільки саме вони в найбільшій мірі визначають смертність населення. Причому показники передчасної (у віці 0-64 років) смертності від захворювань системи кровообігу в Україні один з найвищих в Європейському регіоні. Медико-соціальне значення артеріальної гіпертензії (АГ) зумовлено тісним зв'язком рівня артеріального тиску, починаючи з величин, що знаходяться в межах норми, з ризиком основних судинних ускладнень захворювання - мозкового інсульту та інфаркту міокарда, а також серцевої недостатності і смерті від серцево-судинної патології [ 1,34,76].
Артеріальна гіпертензія та її ускладнення посідають в даний час провідне місце серед причин інвалідизації і смертності населення. Основні ускладнення АГ (ІХС, НК) напряму пов'язані зі зміною геометрії і функції міокарда, тобто з формуванням гіпертензивного серця (Бобров В.О., 1998, Дзяк Г.В. та ін., 1998, Жарінов О.І. та ін., 1998, 2000). Особливу тривогу викликає факт поширення АГ у осіб молодого віку (Loggie J.M. 1992, Богмат Л.Ф. та ін., 1997, 2000, Коренєв Н.М., 2000).
Підлітковий вік є одним з найбільш складних етапів, протягом якого організм сягає біологічної зрілості. Відомо, що при фізіологічному перебігу пубертату організм поступово пристосовується до нейрогуморальної перебудови. Разом із тим, функціональна напруга систем регуляції в цей період може стати основою формування патологічних синдромів (Сергеєва К. М., 1997, Богмат Л.Ф., 1998, 2000).
В літературі останнього десятиліття практично відсутні роботи, присвячені дослідженню взаємозв'язку підвищеного АТ з морфо-функціональними параметрами серця і станом загальної гемодинаміки у підлітків із ПАГ. Немає чітких інформативних діагностичних критеріїв раннього ураження міокарда в процесі формування артеріальної гіпертензії. Тому, виявлення і вивчення ранніх ознак ремоделювання серця у початковий період АГ у підлітків на етапах статевого дозрівання дозволить не тільки розробити діагностичні і прогностичні ознаки формування ускладнень, але також і створити профілактичні програми по їх попередженню[4, 32, 77].
Враховуючи надзвичайно високу поширеність АГ серед дорослого населення, удосконалення профілактики, рання діагностика і ефективне лікування АГ у дітей і підлітків мають велике значення для поліпшення здоров'я дорослих і збільшення тривалості життя. Нині достеменно відомо, що первинна артеріальна гіпертензія - це проблема не лише осіб похилого віку, але дітей і підлітків. Однак, лікарями-педіатрами вона вивчена недостатньо.
Частота серцево-судинних захворювань у дитячому та підлітковому віці постійно зростає, що пояснюється збільшенням в умовах цивілізації певної генетичної обтяженості, зміною способу життя населення, рядом екологічних та технологічних катастроф.
Своєчасне лікування дозволяє не лише знизити артеріальний тиск, а й запобігти або зменшити прояви ураження органів-мішеней (гіпертензивну гіпертрофію міокарда лівого шлуночка, гіпертензивну нефропатію), які досить часто відмічаються у дітей з артеріальною гіпертензією[53, 89, 96].
Мета дослідження
Вивчити особливості виникнення первинної артеріальної гіпертензії у підлітків та оцінка ефективності використання антигіпертензивних препаратів групи інгібіторів АПФ ІІІ покоління в лікування даної патології.
Для досягнення визначеної мети передбачено вирішити наступні задачі роботи:
- Оцінити особливості спадкового анамнезу та стилю життя підлітків, впливаючого на розвиток артеріальної гіпертензії.
- Оцінити клініко-інструментальні особливості перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків.
- Оцінити порівняльну ефективність інгібіторів АПФ ІІІ та ІІ покоління в лікуванні АГ у підлітків.
Об’єкт дослідження
Діти різних вікових груп, хворі на стабільну та лабільну артеріальну гіпертензію.
Предмет дослідження
Особливості клінічного перебігу та лікування артеріальної гіпертензії в підлітковому віці.
Методи дослідження
- Добове моні торування артеріального тиску.
- Щоденне вимірювання артеріального тиску за допомогою визначення тонів Короткова.
- Біохімічні та інструментальні дослідження.
- Клініко-анамнестичний метод
- Статистичний метод.
Наукова новизна роботи. Представлена комплексна оцінка особливостей перебігу артеріальної гіпертензії в підлітковому віці. Проведено порівняльну ефективність інгібіторів АПФ ІІ та ІІІ покоління в лікуванні первинної АГ.