Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет, 2694.66kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет, 3409.57kb.
- Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 64.48kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- Ю. П. Гульчак доц к. т н., Вінницький національний технічний університет; А. Т. Теренчук, 22.74kb.
- Правила прийому до Державного вищого навчального закладу "Івано-Франківський національний, 822.07kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни вінницький національний технічний університет вінниця, 55.43kb.
- Програма курсу навчальної дисципліни для підготовки бакалаврів напряму підготовки 090101, 844.79kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
Вінницький національний медичний університет
ім. М.І.Пирогова
Міністерство охорони здоров’я України
Інноваційні методики викладання в сучасній вищій освіті
Тези доповідей
навчально–методичної конференції
7 квітня 2011 року
Вінниця – 2011
УДК: 378.4:(07.07)
Інноваційні методики викладання в сучасній вищій освіті
Тези доповідей
навчально-методичної конференції
м. Вінниця, 7 квітня 2011 року
Ре д а к ц і й н а к о л е г і я : В. М.. М о р о з ( г о л о в н и й р е д а к т о р)
Ю.Й. Гумінський (відповідальний редактор)
Л. В. Фоміна
І.А.Марчук
Відповідальний за випуск: І.А.Марчук
До збірника ввійшли тези доповідей навчально-методичної конференції, в яких висвітлюються проблеми, досвід та результати впровадження в навчальний процес інноваційних методик навчання.
Вибрані теми спираються на досвід реалізації інноваційних програм, які впроваджувались в Україні протягом останнього часу.
Збірник розрахований на всіх працівників медичної галузі.
© Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, 2011
Мороз В.М., ректор ВНМУ ім. М. І. Пирогова, академік НАМН України, д. мед. наук, професор, Гумінський Ю. Й., проректор з навчальної роботи, Полеся Т.Л., канд. біол. наук, доцент, координатор ECTS у ВНМУ, Фоміна Л.В., д. мед. наук, професор, завідувач навчального відділу
Результати впровадження інноваційних технологій навчання за кредитно-модульною системою у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова
Входження України до єдиного Європейського та світового освітнього простору вимагає модернізації системи вищої освіти України, яка є одним з найважливіших стратегічних завдань забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог. Відповідність стандартам європейської системи освіти неможливе без застосування у вищих навчальних закладах, в тому числі і медичних, інноваційних технологій організації навчального процесу. Впровадження у вищі навчальні заклади України кредитно-модульної системи навчання є досягненням сьогодення, в основі якої є використання Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS). Кінцевою метою впровадження інноваційних технологій у вищу освіту є конкурентно-спроможність українських освітянських кваліфікацій на європейському ринку праці, визнання загальноприйнятої системи освітньо-кваліфікаційних ступенів, впровадження стандартизованого додатку до диплому, модель якого розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESСО/СЕРЕS. Слід відмітити, що процес інтеграції вищої медичної освіти України в європейський освітній простір є багатоваріантним та націленим на зберігання національних особливостей освітніх систем різних країн. На сучасному етапі процес об’єднання передбачає створення нового освітнього простору, в основі якого є впровадження нових інноваційних технологій навчання, що дозволить вищим навчальним закладам максимально реалізувати свій індивідуальний потенціал згідно вимог Європейської системи знань. Єдиний освітній простір дозволить адаптувати національну систему вищої освіти України до принципів, норм, стандартів вищої освіти Європи. Процес створення єдиного Європейського освітнього простору, передбачає впровадження інноваційних технологій навчання шляхом зміни організації та змісту освіти, оптимізацію кадрового забезпечення, комплексне удосконалення та модернізацію навчального процесу через впровадження кредитно-модульної системи навчання. Визначальними критеріями освіти є якість підготовки фахівців-медиків, зближення систем контролю якості та акредитації з метою вироблення уніфікованих критеріїв і методологій у вищих навчальних закладах Європи, взаємовизнання країнами-учасницями дипломів про вищу освіту, сприяння мобільності студентів. Процес євроінтеграції у сфері вищої медичної освіти вимагає нових підходів до організації навчального процесу, що полягає у пошуку ефективних методів засвоєння студентами теоретичних знань та практичних навичок.
Проведений аналіз традиційної системи навчання показав, що колишня система підготовки фахівців з вищою освітою мала такі недоліки, як відсутність систематичної роботи студентів протягом навчального семестру; низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагання в навчальних досягненнях; можливість необ'єктивного оцінювання знань студентів; значні затрати бюджету часу на проведення екзаменаційної сесії; відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців; недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці; мала можливість вибору студентом навчальних дисциплін. Нова модель реформування освіти об’єднує інноваційні модульні технології навчання і залікові кредити ЕСТS.
У зв’язку з інтеграцією та реформуванням української системи вищої освіти у європейській освітній простір згідно наказів МОН та МОЗ України, з 2005-2006 н. р. у всіх вищих навчальних закладах України, в тому числі і медичних, запроваджено кредитно-модульну систему у світлі Болонської декларації. Новий навчальний план підготовки майбутніх лікарів, базується на принципах кредитно-модульної системи навчання, що передбачає надання кредитів викладання дисциплін та їх поділ на модулі, рейтингову систему оцінювання успішності студентів за шкалою ECTS. Викладання за новими інноваційними технологіями у вищих медичних закладах проводиться впродовж 6 років навчання (з 2005-2006 н. р. по 2010-1011 н.р. включно) для вітчизняних та іноземних студентів, в тому числі з англомовною формою навчання. У 20010-2011 навчальному році додипломна підготовка майбутніх фахівців за кредитно-модульною системою наближається до завершення. Студенти 6 курсу по закінченні навчання за кредитно-модульною системою складають ліцензійний і практично-орієнтований іспити та отримують диплом європейського зразка і відповідно Додаток до диплому «Diploma supplement», в якому відображені результати навчання випускника за період з 2005 по 2011 роки навчання. Випускники 2011 року отримують уніфікований диплом з європейською рейтинговою оцінкою ECTS (A, B, C, D, E) та Додаток до диплому, який містить всю інформацію про структуру дисциплін гуманітарного, природничого та клінічного профілю (кредити та модулі), а також результати успішності з дисциплін за рейтинговою європейською кредитно-трансферною системою ECTS впродовж 6 років навчання. Таким чином, кожен випускник вищого медичного навчального закладу отримує диплом європейського зразка, прийнятий та зрозумілий у країнах, що підписали Болонську декларацію про об’єднання Європейського освітнього простору та взаємовизнання дипломів про вищу освіту.
Інноваційні технології навчання полягають у впровадженні структурованого в кредитах навчального плану, модульної системи викладання, рейтингової системи оцінювання за багатобальною шкалою системи ECTS. Згідно наказів МОН та МОЗ України у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова, з 2005-2006 навчального року впроваджено кредитно-модульну систему навчання на медичному факультеті. З 2009-2010 н.р. згідно наказу МОН України кредитно-модульна система організації навчального процесу впроваджена на стоматологічному, фармацевтичному, медико-психологічному факультетах. Таким чином, по закінченні навчання студенти всіх факультетів вищих навчальних медичних закладів отримають уніфіковані дипломи європейського зразка. У світлі втілення новітніх інноваційних методик викладання у ВНМЗ впроваджені нові програми підготовки лікарів та навчальні плани для всіх факультетів, які відповідають принципам європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). Впровадження навчальних планів в усіх вищих медичних закладах України надає можливість визнання навчальних досягнень студентів незалежно від місця їх навчання. Навчальні плани містять два етапи додипломної підготовки лікаря: до клінічний і клінічний. Структура нового навчального плану є предметно інтегрована і зорієнтована на дотримання логічної послідовності викладання дисциплін, які складають відповідні цикли підготовки: гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової та професійної. Новий план базується на вивченні нормативних та вибіркових (елективних) дисциплін. Успішність студентів з дисциплін оцінюється за рейтинговою шкалою в системі ECTS, яка являє собою уніфіковану 7-бальну систему оцінки знань студента та конвертується у прийняту в Україні систему оцінювання за традиційною чотирибальною шкалою. Відповідно до наказів про організацію навчального процесу за новітніми технологіями, опорними кафедрами медичних вузів України розроблені та затверджені ЦМК МОЗ України нові Типові програми з навчальних дисциплін. На базі Типових програм для навчання студентів на всіх кафедрах ВНМУ ім. М.І. Пирогова, як теоретичного так клінічного профілю, створені робочі програми з дисциплін, де відображені структура дисциплін в кредитах та кількість модулів. Типові та робочі програми містять алгоритм оцінювання знань, умінь та навичок студента впродовж поточного та підсумкового контролів.
Досвід впровадження кредитно-модульної системи у ВНМУ виявив її переваги та недоліки в порівнянні з традиційною системою освіти. Перевагою є використання більш гнучкої багатобальної акумулюючої рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в системі ECTS та постійний контроль успішності студентів на кожному практичному занятті, що значно підвищує мотивацію студента до покращення показників успішності та акумуляції балів. По завершенню вивчення дисциплін студенти усього факультету приймають участь у рейтинговому ранжуванні за системою ECTS, рейтингова оцінка в балах (А, В, C, D, Е) вноситься в Додаток до диплому європейського зразка. Результатом впровадження рейтингової системи оцінювання є стимулювання студентів до навчання, для викладачів - вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань, забезпечення «прозорості» системи вищої освіти.
Впровадження кредитно-модульної системи впродовж шести років (з 2005-2011рр.) виявило також суттєві розбіжності між національною та європейською системами медичної освіти, тому згідно наказу МОЗ України № 414 в організацію навчального процесу за новою кредитно-модульною системою були внесені суттєві зміни щодо її подальшого впровадження та реалізації – дисципліна «Військова підготовка» переведена до вибіркових дисциплін, додаткові години надані на дисципліни клінічного профілю, фізичну підготовку, «Іноземну мову», відновлено проведення літньої виробничої лікарської практики в стаціонарних відділеннях лікарень для студентів 4 та 5 курсів, змінено оцінювання успішності студентів з дисциплін гуманітарного профілю (недиференційований залік), але студенти отримують оцінку за рейтинговою системою ECTS в додаток до диплому європейського зразка «Diploma supplement». Згідно наказу по ВНМУ за № 397 від 26.10.2010 р. проведені зміни щодо оптимізації навчального процесу, а саме введена єдина універсальна шкала перерахунку традиційних оцінок з 5-бальної традиційної системи оцінювання успішності студентів у рейтингові бали, а також запроваджено єдину залікову книжку для студентів всіх факультетів очної форми навчання (протягом 6 років), яка містить обов’язкову інформацію про результати всіх різновидів успішності. Для оптимізації та уніфікації конвертації традиційних оцінок поточного контролю успішності студентів у бали на всіх кафедрах університету введена єдина універсальна шкала перерахунку традиційних оцінок з 5-бальної системи у європейську рейтингову шкалу оцінювання. Слід відмітити, що кількість балів, що конвертуються з традиційної 5-бальної шкали оцінювання, отриманих студентом на різних кафедрах з різних модулів та дисциплін, є різною в залежності від кількості занять в кожному модулі, тому уніфіковані оцінки успішності студентів значно зменшують кількість помилок при арифметичному підрахуванні балів викладачами.
Відповідно до наказів про організацію навчального процесу за новітніми технологіями, опорними кафедрами медичних вузів України розроблені та затверджені ЦМК МОЗ України нові Типові програми з навчальних дисциплін. На базі Типових програм для навчання студентів на всіх кафедрах ВНМУ ім. М.І. Пирогова, як теоретичного так клінічного профілю, створені Робочі програми з дисциплін, де відображені структура дисциплін в кредитах та кількість модулів. Типові та робочі програми містять алгоритм оцінювання знань, умінь та навичок студента впродовж поточного та підсумкового контролів. Таким чином, всі кафедри у ВНМУ ім. М.І.Пирогова отримали нові Типові програми з дисциплін відповідно до навчального плану. З 2005 року викладачі університету постійно підвищують кваліфікацію на базі ФПК Київського національного медичного університету ім. Богомольця. Співробітниками бібліотеки університету підготовлені тематичні матеріали щодо вищої освіти України в контексті Євроінтеграції, створено електронні презентації та підготовлені чисельні виставки нової навчально-методичної літератури та нових посібників згідно кредитно-модульної системи викладання дисциплін. У ВНМУ ім. М.І.Пирогова постійно проводяться семінари - навчання для викладачів всіх кафедр, включаючи кафедри стоматологічного та фармацевтичного факультетів щодо структурування робочих програм та організації учбового процесу за кредитно-модульною системою навчання.
За вимогами «Тимчасового положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою» у вивчені дисциплін більш питома вага надається студентам на самостійну роботу, особливо на теоретичних базових кафедрах, які викладають природничі та гуманітарні дисципліни, самостійна робота студента складає біля 33% від загальної кількості годин на підготовку, тому вкрай необхідне методичне забезпечення студентів та викладачів новою методично-навчальною літературою, що дає змогу студентам самостійно опановувати теоретичний матеріал перед практичними заняттями.
Викладачами всіх кафедр університету згідно новим Типовим навчальним програмам перероблені методично-навчальні матеріали та надані студентам для завчасної самостійної підготовки до практичних та семінарських занять як в друкованому, так і в електронному варіантах. Інноваційні методики викладання відображені у створених викладачами кафедр нових підручниках, навчально-методичних посібниках, збірниках тестів, ситуаційних задач, наочних матеріалах. У ВНМУ готується до прийому студентів нове приміщення бібліотеки, де велика кількість комп’ютерів забезпечить вільний доступ студентів до електронних носіїв навчально-методичної літератури, в тому числі і до лекційних матеріалів у вигляді мультимедійних презентацій, що значно активізує самостійну роботу студентів. У навчанні сучасних студентів інноваційні інформаційні технології використовуються у вигляді більш активного залучення їх до активного використання Інтернету. Оновлений сайт університету, на сайтах кафедр розміщені всі навчально-методичні матеріали як до практичних занять, так і до підготовки до підсумкових модульних контролів, а також до Крок – 1, Крок – 2, Крок – 3 (надані банки тестових завдань, ситуаційні задачі тощо). Студенти мають можливість користуватися усіма методичними матеріалами в бібліотеці на електронних носіях, у тому числі оригінальними підручниками, яких не вистачає в друкованому вигляді та немає у продажу. Щорічно у ВНМУ ім. М.І. Пирогова проводяться навчально-методичні конференції по оптимізації організації навчального процесу за кредитно-модульною системою викладання, де викладачі обмінюються досвідом впровадження інноваційних методик викладання на кафедрах.
Впродовж шести років навчання за новою системою організації навчального процесу одночасно з перевагами впровадження нових інноваційних технологій проявились і недоліки, а саме відсутність: затвердженого МОН України нового «Положення про впровадження кредитно-модульної системи у ВНЗ», чітко узгодженої та затвердженої нормативної документації, відсутнє положення про стипендіальне забезпечення, при нарахуванні стипендій не враховується специфіка оцінювання успішності студента за новою рейтинговою системою ECTS. Матеріально-технічна база не відповідає сучасним вимогам кредитно-модульної системи навчання - відсутні університетські клініки, співвідношення викладач-студент не відповідає положенню 1:5. Особливо велике педагогічне навантаження відчувається на кафедрах клінічного профілю. Недоліками діючої кредитно-модульної системи є протиріччя в системі підходів навчання студентів на клінічних кафедрах. При вивченні клінічних дисциплін викладачу необхідно перевірити практичні навички та вміння у кожного студента, оцінити його успішність на кожному практичному занятті, що значно скорочує обсяг навчального часу на роботу студентів біля ліжка хворого. Зросла вага часу на самостійне опрацювання студентом матеріалу з клінічних дисциплін та неможливість перевірки якості підготовки студента за браком часу, відсутні тематичні хворі в клініках, невдосконалені шляхи оцінювання якості самостійної роботи студента. Щодо опанування практичних навичок з клінічних дисциплін (хірургія, педіатрія, терапія, акушерство та гінекологія), слід зазначити, що за традиційною консервативною системою викладання студенти медичних вузів опрацьовували практичні навички та вміння біля ліжка хворого в клініках, починаючи вже з 3 курсу. При впровадженні нової системи навчання наголос надається на опрацювання практичних навичок студентами на фантомах, муляжах, проведення тренінгових тестувань, а робота з хворими дозволена під наглядом куратора в резидентурі тільки по закінченню додипломної підготовки. Не вироблені загальні критерії контролю успішності студентів при виконанні практичних навичок безпосередньо працюючи біля ліжка хворого. Кожен з викладачів має індивідуальні методи контролю, які часто не є уніфікованими загальноприйнятими.
Недостатнє фінансування вищої медичної освіти є головною з причин перешкод в реалізації основних положень кредитно-модульної системи навчання, наслідками яких є складнощі у матеріально-технічному оснащенні навчальних закладів і недостатнє стимулювання праці викладачів.
Отримані результати віддзеркалюють загальну картину впровадження нової системи організації навчального процесу в порівнянні з традиційною. Висновки полягають у тому, що незважаючи на численні недоліки та недосконалі шляхи впровадження кредитно-модульної системи у вищу медичну освіту, з часом відбувається коадаптація національних та європейських новітніх модульних технологій навчання. Відбувається складний процес оптимізації та реформування вищої освіти України. За своєю сутністю кредитно-модульна система навчання - це не просто кредити та модулі. Це нова концепція реформування вищої медичної школи України, яка гармонійно має поєднати національні надбання та нові інноваційні технології щодо входження до єдиного європейського та світового простору. Крок за кроком поступово удосконалюються шляхи оптимізації при реформуванні вищої медичної освіти в України згідно до європейських стандартів. Кожна країна, реформуючи свою освіту, має повне право враховувати специфіку, як своєї національної системи освіти, так і медичної освіти в цілому. Важливо, щоб процес подальшої інтеграції вітчизняної і європейської систем підготовки лікарів не був занадто форсованим і здійснювався поступово, шляхом зближення, через гармонійне поєднання вітчизняного і міжнародного досвіду.
Петрушенко В.В
НАУКОВА ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ – ВАЖЛИВА
СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ
Наукова діяльність у нашому університеті є неодмінною складовою частиною процесу підготовки фахівців і нерозривно пов’язана з навчальним процесом. Отримані в результаті реалізації робіт нові наукові результати збагачують лекційний матеріал основних курсів, використовуються у нових навчальних курсах і дозволяють зберегти високий науковий рівень викладання. Студентська наукова робота проводиться у таких формах: науково-дослідна робота студентів в процесі вивчення навчальних дисциплін; участь у роботі наукових гуртків, проблемних груп, наукових семінарах при кафедрах, провідних наукових школах; участь в олімпіадах і наукових конференціях.
Навчальна діяльність у вузі є підґрунтям для формування творчого потенціалу студента. Основне завдання цієї діяльності полягає в наповненні інтелекту знаннями, як загальноосвітніми, так і професійними, а також у формуванні основних професійних ділових умінь і навичок. Але формування фахівця лише в межах навчальної діяльності не забезпечує уміння для розвитку його власного потенціалу сьогодні і в майбутньому. Оскільки переважна більшість сучасних педагогічних технологій зорієнтована на репродуктивне мислення, знання оцінюються залежно від обсягу їх запам'ятовування, а не від рівня засвоєння та ступеня практичного застосування. Якщо розглядати навчальну діяльність як змістовну (базову) частину підготовки фахівця, то наукова діяльність тут буде інструментом розширення та вдосконалення отриманих знань, умінь та навичок, а також інструментом виробництва нових знань. Але остаточно творчий потенціал майбутнього фахівця оцінюють не на підставі того, які терміни і визначення він вивчив та які методи аналізу, технології опанував. Таку оцінку можна встановити на етапі реалізації студентом інноваційної діяльності. Інноваційна діяльність дає студенту можливість фахово проявити себе ще на студентській лаві, показати свій професійний потенціал, щоб претендувати в майбутньому на ключові позиції у конкретній сфері діяльності. Студент мотивований до реалізації інновацій як до інструмента професійного визнання, фактора конкурентоспроможності та створення позитивного власного іміджу в певних колах роботодавців. Роботодавці зацікавлені в реалізації інноваційної діяльності студента як в засобі ефективного підбору та оцінки контингенту молодих спеціалістів.
Одним із важливих засобів підвищення якості підготовки спеціалістів у вищій школі є науково-дослідна робота студентів, її мета сприяти глибокому вивченню програмового матеріалу, розвитку наукового мислення і творчого підходу до виконання теоретичних і практичних завдань майбутньої діяльності. Завдання НДРС: поглиблення, систематизація теоретичних і практичних знань, оволодіння методикою наукових досліджень; розвиток навичок самостійної творчої пошукової роботи, накопичення досвіду досліджень; виховання творчого ставлення до наукового пошуку, потягу до самоосвіти, підвищення власної наукової активності; інтелектуальний і духовний розвиток особистості. Розуміння сучасними студентами престижу науки стимулює їх до написання наукових робіт (статті, тези, конкурсні роботи), співпраці з викладачами у виконанні фундаментальних досліджень, участі в міжнародних та всеукраїнських наукових конкурсах, конференціях. Талановита молодь університету закріплена за досвідченими викладачами та об’єднана в наукові гуртки та проблемні групи. У 2010 році в університеті діяли 24 наукових гуртки. Наукові студентські гуртки (НСГ) організуються при кожній кафедрі і є основною структурною одиницею студентського наукового товариства (СНТ). Основними завданнями НСГ є: -
- залучення до роботи в гуртку студентів, які виявляють інтерес до науково-дослідної роботи, яка ведеться на кафедрі;
- організація науково-дослідної роботи студентів за напрямками діяльності кафедри;
- опанування нових принципів та методів наукових досліджень;
- поглиблене вивчення студентами тематичного матеріалу з обраної дисципліни;
- вироблення рекомендацій для впровадження у практику найкращих наукових результатів, отриманих студентами.
Для виконання поставлених завдань НСГ проводять такі заходи:
- організовують бесіди в академічних групах для залучення студентів до роботи НСГ;
- дають змогу студентам, які виявили бажання займатися науково-дослідною роботою, реалізувати свої вміння;
- у разі потреби організовують секції для глибшого дослідження вузької, спеціальної проблематики;
- організовують міжкафедральні наукові конференції;
Проведення студентських олімпіад, конференцій, конкурсів наукових робіт є ефективним засобом об’єктивного виявлення та відбору обдарованої студентської молоді, реалізації творчих здібностей студентів, стимулювання потреби у творчому опануванні знань, активізації навчально-пізнавальної діяльності.
Башинський Г.П., Башинська О.І., Фіщенко О.В.
Зв’язок з теоретичними кафедрами та залучення інноваційних технологій на
шляху оптимізації учбового процесу
Євроінтеграційні процеси та перебудова суспільно-економічних відносин, які в останній час спостерігаються в Україні приводять до необхідності змін в системі вищої медичної освіти. За останні декілька років ми маємо можливість спостерігати як Україна впевнено крокує в Європейський освітній простір. Впровадження кредитно-модульної системи, сучасних технологій викладання, тестування спрямовані на кінцеву мету - поліпшити знання студентів . При цьому, в процесі викладання мають широко застосовуватись новітні інформаційні засоби. Для кращого засвоєння лекційного курсу та при проведенні практичних занять має широко застосовуватись ілюстраційний матеріал: таблиці, слайди, рентгенограми, мультимедійний проектор. Використання ефективних комп’ютерних технологій допомагає викладачу вирішити багато задач, пов’язаних з покращенням засвоєння теоретичного матеріалу. Безумовно, наявність добре підібраного матеріалу по темі практичного заняття дозволяє привернути увагу студента, підвищити його зацікавленість до предмета, сприяє закріпленню пройденого під час заняття. Ці технології вважаються особливо необхідними, коли під час проведення практичних занять в клініці немає хворих з тією чи іншою патологією. На кафедрі мають бути розроблені методичні рекомендації, тестові навчальні завдання, які також сприяють покращенню засвоєння матеріалу. Однак, слід відмітити, що перехід до інноваційних технологій у навчальному процесі не повинен приводити до повного знищення традицій української медичної школи. Вміння працювати у ліжка хворого, аналізування результатів об’єктивних методів дослідження – це безумовний пріоритет, який надавався вітчизняною вищою школою. А в деяких випадках виявлялось, що після розбору задач та тестів первинного та кінцевого рівня знань у студентів практично не лишається часу для самостійної праці у ліжка хворого та опанування ними певної кількості практичних знань та умінь. Слід відмітити, що не завжди вдається засвоїти практичні навички, внаслідок відсутності фантомів та муляжів на клінічних кафедрах. Але придбання університетом цього обладнання потребує значних коштів, і це питання не може вирішуватись без втручання держави. Для виробництва цих виробів, на нашу думку, можна залучити державні протезно-ортопедичні підприємства. Питання вертикальної інтеграції знань повинні контролюватись з першого курсу. Так, наприклад при вивченні анатомії колінного суглобу викладач повинен зацікавити студентів, та довести, що без знань анатомії та топографічної анатомії передньої та задньої хрестоподібних зв’язок, латеральних та медіальних зв’язок, менісків неможливо не тільки правильно поставити діагноз, але й якісно, на сучасному рівні пролікувати хворого. Тому має постійно проводитись співпраця між теоретичними та клінічними кафедрами в напрямку поліпшення знань, які отримують студенти.
Беднарчик Т.Р.
Викладання університетського курсу етики в умовах Болонського процесу
Викладання курсу етики як філософської дисципліни у ВНМУ ім. М.І.Пирогова має давню традицію. В залежності від вимог навчальних планів факультетів офіційна назва предмету і специфіка тематики могли змінюватися. «Етику профетику» вивчали на медичному та стоматологічному факультетах, «Етику та деонтологію у фармації» вивчають фармацевти, «Фармацевтичну етику та деонтологію» - клінфармацевти. «Біоетику» вивчали стоматологи, продовжують вивчати клінфармацевти. З 2007 року медичний факультет має курс за вибором «Етичні проблеми в медицині». Незважаючи на таки відмінності у навчальних планах основою курсу залишаються теми з деонтології та біомедичної етики.
Впровадження вимог Болонського процесу у організацію навчання супроводжується різними тенденціями. Новий курс «Етичні проблеми в медицині» в своїй тематиці максимально спрямований на засвоєння студентами медичної етики, деонтології та біоетики. Викладачами кафедри філософії та суспільних наук було розроблено робочу навчальну програму і відповідні навчальні рекомендації. Досвід викладання у відповідності до вимог Болонського процесу дозволив легко адаптуватися до уточнень навчального плану та системи оцінювання студентів зазначеного курсу у 2010-2011 н.р. Проте на даний момент ми можемо констатувати поступову ліквідацію курсів з медичної етики на стоматологічному та фармацевтичному факультетах, що не може не викликати занепокоєння. В 2008-2009 н.р. стоматологи втратили курс «Етики, профетики», а в 2010-2011 н.р. факультет був позбавлений «Біоетики».
Ми не маємо інформації про перспективи відновлення занять медичної етики у тому чи іншому форматі для студентів стоматологічного факультету, який в поточному навчальному році остаточно перейшов на “болонську систему”. Викликає занепокоєння те, що на фармацевтичному факультеті курси «Етика та деонтологія у фармації» та «Фармацевтична етика та деонтологія» читаються студентам старших курсів, які довчаються за старою системо. Питання про те, чи ці предмети будуть викладатися в подальшому студентам-фармацевтам, які вже навчаються за вимогами Болонського процесу, залишається відкритим.
Ми можемо констатувати очевидність того, що в системі навчання студентів-медиків повинен бути предмет, в якому розглядається зміст професійної медичної етики, основи деонтології, біоетики. Як можна уникнути розгляду таких важливих питань, як етика відносин лікаря і пацієнта, права та обов'язки лікаря, лікарська помилка, міжнародні документи з медичної етики? Позитивний досвід викладання курсу “Етичні проблеми в медицині” на медичному факультеті переконує у необхідності впровадження цього предмету у програми стоматологів та фармацевтів.
Перехід всіх відділень нашого університету на умови Болонського процесу відкриває нові можливості по уніфікації відповідних робочих навчальних програм конкретних предметів. Це, в свою чергу, дасть можливість викладачам посилити впровадження інноваційних методик викладання, внести зміни в усталені схеми проведення занять.