Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Вид материала

Документы

Содержание Питання ВИКЛАДАННЯ ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ Висновки та перспективи подальших розробок. Електронні інноваційні технології в забезпеченні Шляхи підвищення ефективності викладання дерматовенерології лікарям-інтернам Борейко М.Р., Король Т.М.

Подобный материал:

• Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет, 2694.66kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет, 3409.57kb.
• Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 64.48kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Ю. П. Гульчак доц к. т н., Вінницький національний технічний університет; А. Т. Теренчук, 22.74kb.
• Правила прийому до Державного вищого навчального закладу "Івано-Франківський національний, 822.07kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Міністерство освіти І науки україни вінницький національний технічний університет вінниця, 55.43kb.
• Програма курсу навчальної дисципліни для підготовки бакалаврів напряму підготовки 090101, 844.79kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.

Березовський А.М.

Питання ВИКЛАДАННЯ ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ

При вивченні методики викладання патологічної анатомії виникають питання, що до організації навчального процесу (напр., Болонська система)[1]. Поряд з цим змінюються умови сьогодення, такі як неможливість проведення експериментів на людині, відмови від проведення дослідів на лабораторних тваринах з заміною його на так звані "віртуальні" експерименти тощо. Не можна також не помічати тих викликів, що поста­ють перед навчальною дисципліною з огляду на стрімкий розвиток фундаментальних біологічних і медичних наук, а також примусового реформування медичної освіти. Ці виклики передусім торкаються змісту і методики викладання дисципліни, а також деяких інших, пов'язаних з ними аспектів.

За останні кілька десятиріч обсяг наукової інформації щодо сутності і патогенезу багатьох, якщо не всіх, патологічних процесів і хвороб значно зріс. Сучасна наука глибоко проникає не тільки в клітинні, а й моле­кулярні механізми розвитку хвороби. Звідси постає питання, як знайти ту "золоту середину" між спрощеним (застарілим, примітивним) розумінням процесів формування хвороби і її морфогенезом і часто надто складною для студента їхньою сутністю, в зв’язку з вивченням хвороби на клітинному, ультраструктурному і молекулярному рівні. Пошук такої середини є необхідним хоча б з огляду на те, що обсяг навчальних годин чітко визначений програмою. Ймовірно, існують два крайні варіанти виходу з цієї ситуації. Перший - відмовитися від інформаційного насичення дисципліни, акцентувавши увагу на загальних положеннях, закономірностях тощо (підхід, характерний для різних пострадянських шкіл), другий - пожертвувати на користь інформаційної складової так званими "філософськими" розділами патоморфології і, зокрема, загальною нозологією (таким шляхом пішли на Заході). Очевидно, що обидва підходи у крайніх своїх виявах є хибними. Також практика викладання патологічної анатомії показує, що на сьогодні досить слабко розвинена інтеграція між дисциплінами. Викладачу постійно доводиться робити екскурс у гістологію, нормальну анатомію, бioxiмiю, фізіологію, тому що без чітко сформованих знань з цих дисциплін та їхнього зв'язку з клінікою, у студента виникає нерозуміння багатьох патологічних npoцесів.

Висновки та перспективи подальших розробок.

На нашу думку, пошук оптимального варіанту розв'язання порушеної проблеми слід здійснювати в декількох напрямах.

По перше, введення нового інформаційного матеріалу має відбуватися не механічно, а після відповідної його обробки (процесингу) педагогом. Така обробка має передбачати перетворення складного для розуміння матеріалу в такий, що може сприйматися студентом. Це досягається різними прийомами, серед яких чільне місце посідає систематизація інформації, різні види ілюстрування, адаптування складної термінології та ін. З дидактичної точки зору цілком допустимим є деяке спрощення, якщо воно сприяє засвоєнню матеріалу. Це, безумовно, вимагає належної педагогічної кваліфікації викладача, а тому ставить на порядок денний цілу низку проблем щодо її підвищення.

По друге, розвиток традиційних для вивчення патоморфології напрямів і, зокрема, такої її складової, як загальна нозологія. Тобто маємо зберегти патологічну анатомію, як базову науку для студентів вищих медичних навчальних закладів та як теоретичну основу медицини, як її філософію. Цьому завданню можуть слугувати розробка нових поглядів і концепцій на сутність здоров'я і хвороби, на етіологію і патогенез, на роль зовнішніх і внутрішніх чинників у патології людини. Як і 100 років назад наука нагромадила величезний обсяг фактів, тому знову, як і раніше, виникла об'єктивна необхідність їхнього усвідомлення в системі вічних філософських координат.

По трете, клінічне значення патоморфології в умовах сьогодення виходить на новий, сучасний рівень [3]. Одним з найбільш ефективних напрямків перебудови системи вищої медичної ocвіти та медичного забезпечення населення є проведення комплексних організаційних заходів, які спрямовані на iнтeгpaцію навчальної, наукової практичної діяльності медичних університетів та лікувально-профілактичних установ з організацією навчально-науково-практичних об'єднань на базі кафедр патологічної анатомії. Це дозволить поліпшити якість викладання предмета та вирішити питання підготовки висококваліфікованих фахівців.

Література

1. Касевич В.Б., Светлов Р.В., Петров А.В., Цыб А.В. Болонский процесс. -- 2-е изд., испр. и доп. -- СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006., с. 4-5

2. В.Е.Красников Патофизиология: Вопросы общей нозологии. — Медицина ДВ, 2003. — С. 58-70

3. Біктіміров В.В., Вернигородський С.В. Роль патологічної aнaтoмії В системі сучасної медичної освіти//Вісник Вінницького національного медичного університету Т10 №2, 2006. — С. 574-575.


Болюх Б.А.

ЕЛЕКТРОННІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ОНКОЛОГІЇ


Останні два десятиріччя відбулись суттєві зміни в діагностиці та лікувальній практиці хворих на злоякісні процеси. Були впроваджені в клінічну практику і стали використовуватись нові методи діагностики та лікування: сонографія, УЗД, лабораторні клінічні дослідження, КТ, МРТ, ПЕТ, термографія, біологічні, імунологічні, імуногістохімічні дослідження, відеоендоскопічна діагностика ( фіброезофаго-, гастро-, дуодено-, колоно-, ректосігмо-, лапаро-, торако-, цервіко- та гістероскопічні дослідження). Обсяг матеріалу, яким повинен опанувати студент різко збільшився, він змінився та обновився. Проте, за різних причин не на всіх кафедрах викладачі можуть використовувати складні та сучасні методи обстеження та продемонструвати студентам результати таких обстежень.

В клініках недостатньо апаратури, до того ж вона дуже коштовна, належить не кафедрі, а лікарням, тому неможливо її використовувати в окремій навчальній групі. Така ж ситуація складається і при спеціальних лабораторних дослідженнях.

До того ж, абсолютна більшість хворих на злоякісні пухлини обстежуються в поліклінічних умовах, нерідко в інших лікувальних закладах та поступають в стаціонар повністю обстежені. Тому такі методики обстеження мало доступні для студентів.

В сучасних умовах перед лікарем стоїть дуже важлива задача – діагностувати пухлину на ранній стадії, коли можливе її радикальне лікування. А діагностика ранніх форм ґрунтується не на простих фізикальних діагностичних методах (огляд, пальпація та аускультація), а на використанні сучасних високотехнологічних принципів та методів з застосуванням самих сучасних апаратів та приладів. Це підкреслює необхідність пошуку можливостей впровадження нових більш інформативних методів викладання, які б практично демонстрували сучасні методи обстеження онкохворого та його лікування.

Перебування в стаціонарі сьогодні теж дуже коштовне, а тому з метою економії часу перебування на ліжку всі хворі обстежуються до госпіталізації. Їм проводять передопераційне лікування супутніх захворювань в спеціалізованих клініках і хворі поступають в нашу клініку вже готові до спеціального лікування. Це призводить до різкого скорочення передопераційного ліжко-дня ( до 1 доби), яке не вигідно для педагогічного процесу, особливо при викладанні онкологічної патології. Студенту треба обстежити хворого, а хворий зразу іде на операцію або отримує процедуру спеціальну (наприклад, променеву терапію). Тому сьогодні нам демонструвати студентам онкологічних хворих важче, ніж це було раніше. Хворі в сучасний період юридично грамотніші, ніж раніше. Вони знають свої права і значно частіше відмовляються від спілкування з студентами. І це теж погіршує наші можливості в практичній підготовці студентів.

Під час практичної підготовки студента йому необхідно виділити той клінічний матеріал, який найбільш повно демонструє пухлину, який часто виникає, і той, який зустрічається не часто. Маються на увазі рідкісні але важливі симптоми захворювання, рідкісні макроскопічні та клінічні форми захворювання. Студенту необхідно демонструвати характерні і нехарактерні шляхи і форми метастазування злоякісних пухлин, розповсюдження та клінічний ріст новоутворення, а також рідкісні форми пухлинного процесу. Тому сьогодні студент повинен отримати онкологічної інформації більше і вона повинна бути сучасною.

Із наведеного вище зрозуміло, що сьогодні ми маємо багато нових і ефективних методик діагностики злоякісних захворювань, але з’явились труднощі в практичній підготовці студентів як з онкологічної дисципліни, так і з інших дисциплін. Тому стоїть питання про подолання таких труднощів і недоліків шляхом впровадження нових технологій під час викладання окремих нозологій на практичних заняттях.

Такі проблеми можна вирішити, якщо створити електроні бази даних по всім темам занять і демонструвати наочні матеріали на екрані комп’ютера під час практичних занять. Переважна більшість наших лекторів вже мають набір всіх електронних матеріалів для своїх лекцій. Вони їх ефективно використовують і студенти задоволені. Аналогічну базу даних в електронному варіанті ми вирішили створити для всіх 24 практичних занять з онкології. Така база даних включає інформацію подібну до лекційного матеріалу, але має тематику практичної направленості. Плануємо створити базу даних трьома мовами, записати на дисках для всіх викладачів кафедри, як посібник для проведення практичних занять. Такі теми ми розширюємо і адаптуємо для викладання окремих тем субординаторам і інтернам, також використовуємо при читанні лекцій лікарям.

До матеріалу презентації всіх практичних занять нами включена така інформація:

• Епідеміологія тематичного новоутворення в світі та Україні (1-2 слайда);
  
• Причини виникнення пухлини в кожному органі (2-3 слайда);
  
• Передракові захворювання, їх лікування та профілактика злоякісної пухлини, (продемонструвати 5-8 слайдів передракових процесів);
  
• Локалізація новоутворення в органі - (2-4слайда);
  
• Гістологічні форми ракової пухлини органа - (2-3 слайда);
  
• Макроскопічні форми та форми росту - (5-8 слайдів).
  
• Шляхи розповсюдження та метастазування – (3-4 слайда);
  
• Класифікація TNM – (2-3 слайда);
  
• Скарги – (3-4 слайда);
  
• Об’єктивні симптоми - (до 10 слайдів).
  

Спеціальні методи діагностики новоутворення:

• Термографія проводиться при зовнішніх локалізаціях – (3-4 слайда);
  
• Радіонуклідне дослідження виконується при окремих захворюваннях з демонстрацією 3-4 слайдів;
  
• Рентгенограми – при потребі до 10 слайдів;
  
• УЗД, - сонограми до 6 кадрів;
  
• КТ та МРТ (диски) -2-3 зразка;
  
• Ендоскопічні дані (ФГДС, ФКС,ФSC, цистоскопічні, кольпоскопія та інші) – біля 20 слайдів;
  
• Матеріали цито- та гістологічних досліджень;
  
• Лабораторні дані (імуногістохімія, онкомаркери, аналізи загальноприйняті за стандартом – до 6-10 слайдів;
  
• Диференційний діагноз – 2-3 слайди,
  

Методи лікування:

• Схеми хірургічних втручань – до 6-8 схем;
  
• Радикальні операції 3-8 слайдів (показання до таких операцій та схеми);
  
• Паліативні операції – 3-4 слайдів (показання до таких операцій та схеми);
  
• Симптоматичні операції – 2-6 слайдів (показання до таких операцій та схеми);
  

Променева терапія – до 5 слайдів (клінічні програми, укладки, профілактика та лікування ускладнень);

Хіміотерапія – 2- 4 слайда (схеми ПХТ та шляхи їх введення, корекція та лікування ускладнень).

Для проведення практичного заняття по одній із тем онкології потрібно продемонструвати від 40 до 80 слайдів, на що потрібно під час практичного заняття витратити від 20-30 хвилин. За умови відсутності тематичних хворих такий час завжди є і він компенсує відсутність тематичних хворих демонстрацією електронних матеріалів.

Дозвольте мені продемонструвати електронні матеріали до одного із практичних занять на тему: « Рак шлунка» (48 слайдів).

В якості демонстраційного матеріалу ми використовували власні клінічні матеріали (фотографії, таблиці, схеми, рентгенограми, сонограми, КТ, МРТ, радіонуклідні сканограми, типи операцій). Крім того ми багато матеріалів взяли із різноманітних атласів анатомії, хірургії, ендоскопічних та онкологічних дисциплін, інтернету.

Проф. Шевченко А.І. створив електронний підручник для студентів 5 курсу. Ми на основі викладеного матеріалу створюємо електронний посібник для викладачів теж для 5 курсу у вигляді наочних матеріалів для проведення практичних занять по всіх 24 темах за Болонською системою навчання.

Наглядні електронні матеріали по всім темам онкології ми пов’язуємо з методичними матеріалами. Всі теми практичних занять ми створюємо на двох мовах: українській та російській. Закінчивши створення матеріалів по всіх темах, ми дублюємо український варіант і один із його тестів ми перекладаємо на англійську мову. Для цього плануємо залучити викладачів кафедри іноземних мов.

Всі наочні матеріали для посібника можна створити силами кафедри і то без великих зусиль. Для цього потрібно попрацювати всьому колективу 2-3 місяці.

На нашу думку, такий посібник може бути створений для кафедр, які викладають в більшості захворювання зовнішніх локалізацій: кафедра онкології, дерматології, інфекційних хвороб, ЛОР, стоматології, очних хвороб та інших.

Для створення необхідних наочних матеріалів потрібний цифровий фотоапарат, який мають більшість працівників кафедри. А для успішного використання електронного посібника потрібна електрона техніка – комп’ютери. Нам для цього на кафедрі достатньо 4 таких апарата. Тому для втілення в життя такого проекту університету потрібно подбати про забезпечення кожної із кафедр необхідною комп’ютерною технікою.

Висновки:

1. 
   Створення бази електронних інформативних матеріалів з онкології і використання їх під час практичних занять дозволить викладачам більш ефективно проводити навчальний процес, зробить його більш інформативним і покращить сприйняття студентами нового матеріалу.
   
2. Впровадження такого методу в процес викладення можливий майже на всіх кафедрах нашого університету, особливо в кафедрах клінічного профілю. Доцільно створити загально університетський банк таких даних з виданням університетського компакт-диска для практичного використання.
   
3. Удосконалений метод навчання підвищить якість педагогічного процесу на практичних заняттях і збільшить зацікавленість іноземних студентів до навчання в нашому університеті.
   

Бондар С.А., Гармаш Л.Л., Пархоменко І.Л.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЇ ЛІКАРЯМ-ІНТЕРНАМ


Шлях вищої школи, в тому числі медичної, до Болонського процесу є природнім, закономірним і незворотнім. Не досягнувши глибокого розуміння системи, її прозорості, в першу чергу для викладачів, студентів, лікарів-інтернів, не можна досягнути кінцевої мети-побудови єдиного простору освіти і, тим самим, підвищення конкурентноздатності вищої медичної школи усіх рівнів. Суперечки, дискусії можуть стосуватись тільки тактики, темпів, але не стратегії розвитку процесу. При цьому, на перший план виступає готовність викладацького складу до розуміння необхідності введення нової методології, її основних принципів, оволодіння нею, впровадження в навчальний процес студентської та післядипломної освіти, вивчення її ефективності.

Не викликає сумнівів доцільність реформування системи післядипломного навчання, це обумовлено переходом на європейський стандарт післядипломної медичної освіти, а також прискорюючим процесом обновлення знань. Післядипломне професійне навчання повинно уявляти собою безперервний професійний розвиток, переважно в подальшому роблячи акцент на все більш самостійне навчання спеціаліста.

Однією з найбільш важливих задач, які стоять перед вищою школою на теперішній час, є удосконалення навчання. Складовими цього навчання у вищій медичній школі є: підвищення рівня знань лікарів-інтернів за фахом дерматовенерологія та удосконалення практичних навичок по обстеженню та лікуванню хворих, в тому числі з виконанням діагностичних та лікувальних маніпуляцій.

Для підвищення рівня знань потрібно широко використовувати як традиційні методи навчання (визначення цілей, блоки необхідної навчальної інформації, ситуаційні задачі), так і тести різного рівня, графи логічних структур, навчання важливим лікарським, в тому числі специфічним для дерматовенерологічної практики навичкам, які включають не тільки роботу в маніпуляційному кабінеті та спеціалізованих процедурних кабінетах, але й попереднє відпрацювання навичок на медичних тренажерах. Навчання в спеціалізованих процедурних кабінетах та на медичних тренажерах повинні пройти всі лікарі-інтерни.

Використання тестів конструктивного та вибіркового типів на практичних заняттях, семінарах, заліках та екзаменах є, крім курації хворих, однією з форм навчання, яка сприяє розвитку професійного мислення. Використання таких тестів дозволяє відпрацювати тактику поведінки майбутнього спеціаліста в різних ситуаціях, що особливо важливо при наданні як невідкладної, так і спеціалізованої допомоги.

Використання діагностичних алгоритмів та графів логічних структур занять також сприяє підвищенню рівня теоретичної підготовки лікарів-інтернів та в свою чергу дозволяє оцінити важливість того або іншого розділу дерматовенерології, врахувати дидактичні вимоги системного навчання та забезпечити високий науково-методичний рівень викладання.

При складанні графа логічної структури будь-якого заняття потрібно враховувати наступні його зв’язки: зовнішні вхідні зв’язки, (теми занять на кафедрі дерматовенерології теми, які вивчались на кафедрах анатомії, фізіології, біохімії, фармакології, терапії), внутрішні зв’язки (між темами з дерматовенерології), зовнішні вихідні зв’язки (між обсягом знань та навичок лікарів-інтернів та вимогами до лікарів дерматовенерологів).

Для лікаря-інтерна графи логічних структур є свого роду опірним конспектом, а для викладача корисним допоміжним засобом при викладанні нового матеріалу, забезпечуючи його логічність та послідовність. Слід мати на увазі, що графи логічних структур підвищують наочність викладання змісту занять та ефективність його засвоєння лікарями-інтернами. Вони не дозволяють пропускати ключові моменти, а разом з тим надають лікарю-інтерну свободу думок.

При засвоєнні маніпуляцій, які необхідні при наданні невідкладної допомоги або виконуються рідко, а надати можливість засвоїти їх всім лікарям-інтернам на практиці нереально, слід використовувати медичні тренажери. Навчання на тренажерах практичним навичкам дає максимальний ефект при створенні умов самостійної роботи, яка забезпечує можливість багатократного повторення навичок, можливість виявлення помилки при їх виконанні. Необхідність створення системи навчальних медичних тренажерів обумовлена і деонтологічним аспектом взаємовідношень хворих та лікарів-інтернів, а також зменшення негативного емоційного впливу на хворих в процесі опанування методів мануального обстеження або маніпуляцій, зв’язаних з больовими відчуттями, відпрацювання точності техніки виконання маніпуляції.

Навчання слід проводити в відповідності зі наскрізною програмою опанування практичних навичок лікарями-інтернами, в якій передбачено поетапне опанування навичками під контролем викладача, маніпуляції слід 3-4 рази повторювати для засвоєння.

Новою формою навчання лікарів-інтернів з дерматовенерології стає дистанційне навчання, а саме можливість прийняти участь в теледерматологічних консультаціях при використанні ресурсів мережі Інтернет. Це можливість отримання в цифровому зображенні шкірних уражень у пацієнтів, гістологічних препаратів і лабораторних зразків для постановки разом з викладачем точного діагнозу і розробки схеми лікування, що також позитивно буде впливати на підготовку лікарів-інтернів.

Таким чином, використання різних методів, заходів та прийомів навчання, включаючи тести, графи логічних структур, діагностичні алгоритми, тренажери для відробок практичних навичок, виконання медичних маніпуляцій, участь в теледерматологічних консультаціях, дозволяє підвищити ефективність навчання лікарів-інтернів за фахом дерматовенерологія.


Борейко М.Р., Король Т.М.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БІОПСІЙНО-СЕКЦІЙНОГО КУРСУ СТУДЕНТАМ 5-го КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ №1 та №2 В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ


Знання матеріалу біопсійно-секційного курсу необхідне в практичній роботі лікаря любої спеціальності, в тому числі і лікаря загальної практики – сімейної медицини, для клініко-анатомічного аналізу результатів біопсійного дослідження і даних патологоанатомічного розтину з метою покращення лікувально-діагностичної допомоги.

В зв′язку з введенням кредитно-модульної системи і скорочення кількості практичних занять до 6 і двох занять підсумкового модульного контролю, переходом розкладу занять з циклової до поточної системи, кафедра дещо змінила методичні підходи при викладанні цього курсу.

Через це ми прийшли до висновку, що одиниці студентів стануть патологоанатомами і участь їх в розтинах не обов′язкова. Той, хто обрав професію патологоанатома, проходить спеціальний курс (інтернатура, клінічна ординатура, аспірантура). В зв′язку з цим майбутній лікар при проходженні курсу повинен отримати уявлення про патологічну анатомію, як одного із розділів практичної охорони здоров′я. Засвоїти перш за все принципи клініко-анатомічних кореляцій, побудови діагнозу, отримати уявлення про танатогенез і принципи складання клініко-анатомічного епікризу, тобто секційний курс повинен сприяти подальшому формуванню клінічного мислення.

Для цього нами розроблено достатню кількість різноманітних ситуаційних задач, де студенти п′ятикурсники з допомогою, на перших парах, викладачів, а в подальшому самостійно визначають в клінічному і патологоанатомічному діагнозах основне захворювання, ускладнення основного захворювання і супутні захворювання.

Використовуючи набуті теоретичні знання вони повинні навчитися формулювати їх у відповідності з прийнятими принципами побудови цих діагнозів, а також вимог міжнародної класифікації хвороб (Х перегляд) адаптованої до вітчизняної практичної охорони здоров′я.

Рішення ситуаційних задач закінчується випискою лікарського свідоцтва про смерть, при цьому основний наголос ставиться на правильному і грамотному заповненні діагнозу з визначенням безпосередньої причини смерті і основного (першопочаткового) захворювання.

Одне із занять виділено для ознайомлення з методом дослідження біопсійного і операційного матеріалу. Поряд з рішенням ситуаційних задач, засвоюються практичні навички зі способами правильного забору та фіксації тканин для гістологічного дослідження, приготування різних фіксуючих рідин, в тому числі і 10% нейтрального формаліну.

Крім цього підкреслюється роль і значення лікувально-контрольних комісій і клініко-патологоанатомічних конференцій в роботі практичної охорони здоров′я, в поліпшенні лікувально-діагностичної допомоги, підвищенні кваліфікації лікарів, тощо.

Теоретична частина секційного курсу складає 30% від загальної кількості балів, а практична – 50%.

З метою покращення підготовки студентів кафедрою написано і розтиражовано друкарським способом посібники з біопсійно-секційного курсу, в якому викладені основні питання діяльності практичної патологічної анатомії, ситуаційні задачі, протокол патологоанатомічного дослідження трупа, лікарське свідоцтво про смерть та інша документація.

Таким чином робота викладача вимагає відповідної педагогічної і професійної підготовки направленої на підвищення якості знань студентів згідно вимог чинних програм і планів з секційного курсу.


Булавенко О.В., Балабуєва С.В.