Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Вид материалаДокументы

Содержание


Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Навчальна дисципліна
Тема заняття
Актуальність проблеми.
Тести, клінічні задачі та еталони відповідей до них додаються
Діагностика основного захворювання.
Внутрішня медицина: Підручник: УЗ т. – Т.1/ за ред.. проф.. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – 1056с.
Методичну розробку склав асистент О.І. Наливайко
При рентгенографії ОГП - легеневий малюнок не змінений, корені структурні, збільшення серця вліво. При Ехо-КГ фракція викиду 36%
Дайте рекомендації з лікування серцевої недостатності.
Міністерство охорони здоров’я україни
Методичні вказівки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №2

Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія)

Змістовний модуль №

Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу

Тема заняття

Серцева недостатність

Курс

5

Факультет

Медичний №2



Вінниця 2009р.

Актуальність проблеми.

Обумовлена поширеністю, інвалідизуючим характером патології, грізністю прогнозу.


Навчальні цілі:
  • вміння діагностувати серцеву недостатність (СН);
  • вміння лікувати хворого з СН;
  • вміння проводити первинну та вторинну профілактику.

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Що студент повинен знати:
  • визначення хронічної серцевої недостатності (СН);
  • етіологію СН;
  • патогенез;
  • симптоматологію;
  • класифікацію хронічної серцевої недостатності Українського товариства кардіологів. Критерії віднесення хворого до стадій, варіантів, функціональних класів.

Що студент повинен вміти:
  • провести клінічне (розпитування та безпосереднє) обстеження хворого з підозрою щодо СН;
  • скласти план обстеження;
  • провести диференціальний діагноз;
  • оцінити результати додаткових методів обстеження, зокрема:

Ехо-КГ;

Rо-графії ОГП;

ЕКГ;

рівня електролітів крові.
  • визначити стадію, варіант, функціональний клас СН;
  • виявити зворотні обтяжуючі фактори;
  • сформулювати та обґрунтувати діагноз;
  • скласти план лікування, диференційованого, залежно від особливостей хворого.

Зміст теми.

Визначення СН. Етіологія. Патогенез.

Симптоматологія. Скарги. Об'єктивні симптоми. Симптоми ліво - та правошлуночкової недостатності.

Класифікація СН Української асоціації кардіологів. Діагностичні критерії стадій. Діагностичні критерії функціональних класів. Діагностика характеру дисфункції лівого шлуночка. ЕхоКГ діагностика. Кардіо - торакальний індекс. Правила формування діагнозу СН.

Лікування СН. Лікування СН залежно від: функціонального класу; асоційованого порушення ритму серця; систолічної функції лівого шлуночка; основного захворювання, зокрема: ІХС; набутих вадах серця з мітральною або/та аортальною регургітацією; мітральний стеноз; міокардит; ідіопатична ДКПМ; ГКМП; гостру лівошлуночкову недостатність: симптоми, диференційоване лікування залежно від рівня артеріального тиску, основного захворювання; інтоксикація серцевими глікозидами: фактори ризику, запобігання, симптоми, лікування; медикаментозні засоби для лікування СН: ІАПФ: значення та місце в лікуванні СН, протипоказання, препарати, побічні ефекти, методика застосування; діуретики, методи застосування, побічні ефекти; бета-адреноблокатори: значення в лікуванні хворих з СН, протипоказання, препарати з доведеною ефективністю, принципи застосування; серцеві глікозиди (дігоксін): значення в лікуванні СН, сучасна методика планового призначення; периферичні вазодилятатори (нітрати та нітропрусид натрію): значення та місце у лікуванні СН; спіронолактон: значення, показання, добова доза за тривалого застосування з метою поліпшення прогнозу виживання; неглікозидні інотропні засоби (добутамін): значення, показання.

Тести, клінічні задачі та еталони відповідей до них додаються

Протокол клінічного розбору хворого.

Ідентифікація симптомів СН, диференціальна діагностика з подібними симптомами за іншої патології.

Визначення стадій СН, функціонального класу хворого. Визначення характеру дисфункції лівого шлуночка.

Діагностика основного захворювання.

Формулювання діагнозу.

Призначення лікування. Оцінка можливості етіологічного підходу. Оцінка наявності зворотніх факторів і їх корекція. Вибір рухового режиму, дієти. Вибір медикаментозної терапії, призначення препаратів.


Матеріали, необхідні для самопідготовки.

Внутрішня медицина: Підручник: УЗ т. – Т.1/ за ред.. проф.. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – 1056с.

Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності // Український кардіологічний журнал. – 2006. – №4. – С. 114 – 121, №5. – С. 107 – 117.

Протокол надання медичної допомоги хворим з серцевою недостатності. 2007р.

Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими: Підручник / За заг. ред. А.В. Епішина. – Тернопіль: Укрмедкниги, 2001. – 768с.


Методичну розробку склав асистент О.І. Наливайко

Затверджено на засіданні кафедри______________

Протокол №_________


Тести початкового рівня знань (додаються).

Клінічні задачі для самопідготовки.


Задача №1

Хворий 64 років спостерігається з приводу ІХС, атеросклеротичного дифузійного кардіосклерозу. Впродовж останнього року турбує задишка та стомлюваність за звичайних навантажень. Набряків немає. ЧСС - 72 /хв.,ритм правильний. Тони серця ослаблені, акцент 2-го тону на аорті. AT - 120/80 мм.рт.ст. Везикулярне дихання. Печінка не збільшена, не болюча.

При рентгенографії ОГП - легеневий малюнок не змінений, корені структурні, збільшення серця вліво. При Ехо-КГ фракція викиду 36%.

Сформулюйте діагноз серцевої недостатності.

Дайте рекомендації з лікування серцевої недостатності.


Задача №2.

Хворий 65 років скаржиться на погіршення стану здоров'я: виражене підсилення задишки, яка виникає за найменшого фізичного напруження, напади відчуття нестачі повітря ночами, які змушують сідати, спустивши ноги, появу набряків на ногах.

10 років тому переніс інфаркт міокарду. Спостерігається з діагнозом ІХС, постінфарктного та атеросклеротичного атеросклерозу. Ліків не приймав, так як до останнього часу самопочуття було відносно задовільним. Погіршення розвинулось після фізичного навантаження.

Ціаноз губ. Виражені набряки ніг. Пульс 80/хв., аритмічний по типу екстрасистолії (за даними ЕКГ - шлуночкова монотопна). Серцева тупість зміщена вліво. Тони серця ослаблені. В легенях на тлі ослабленого везикулярного дихання - вологі не звучні хрипи в задньонижніх відділах. Печінка на 5 см виступає з під краю реберної дуги, болюча.

Хворому призначено:
  • Ліжковий режим;
  • Обмеження кухонної солі в раціоні;
  • Еналаприл в початковій дозі 2,5 мг 1 раз/добу з подальшим збільшенням дози;
  • Фуросемід 40 мг з подальшою корекцією дози та динамікою маси тіла;
  • Дігоксин 0,25 мг 2 рази /день 1-шу добу, далі - 1 раз/день;
  • Атенолол по 50 мг 2 рази /добу.
  • Нітросорбід 20 мг 4 рази/добу.
  • Дізопірамід по 100 мг 4 рази /добу.

Які помилки допущені при призначенні лікування?


Задача №3.

У хворої 59 років, яка впродовж багатьох років страждає на

гіпертонічну хворобу, турбує задишка при фізичних навантаженнях, останні місяці на вечір з'являються набряки на ногах. Приймає еналаприл. Відмічається схильність до тахікардії. AT - 165/95 мм.рт.ст.

На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночку. При Ехо-КГ - товщина задньої стінки лівого шлуночка 15 мм, розміри лівого передсердя 42 мм, порушення трансмітрального кровотоку, фракція викиду 59%.

До еналаприлу, який приймає хвора, додано дігоксин.

Ваша точка зору щодо лікування хворої?


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини

медичного факультету №2

Завідуючий кафедрою

професор_________Жебель В.М.

31. 08.2009 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ