Geum.ru

Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольця

Вид материалаДокументы

Содержание


Модуль 1. «Теорія пізнання та медична діагностика»
Модуль № 1. Теорія пізнання та медична діагностика
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра філософії та соціології.







для студентів (для самостійної роботи при підготовці
до занять, самостійного опанування теми) з дисципліни


“ Теорія пізнання та медиЦИНА”

КИЇВ – 2008



Вивчення студентами НМУ дисципліни “теорія пізнання та медична діагностика” здійснюється за типовою програмою для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-1V рівнів акредитації, спеціальності – 7.110101 “ Лікувальна справа”. 7.110104 “Педіатрія”. 7.110105 “Медико-профілактична справа та Eкспериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи ( ЕСТS).


Методичні вказівки для студентів склав викладач кафедри філософії та соціології Кірієнко С.В.


 Киев, НМУ, кафедра філософії та соціології, 2008 р.

Модуль 1. «Теорія пізнання та медична діагностика»


№ зміст.
модуля
Назва змістового модулю
Розподіл годин

лекції
семінарскі заняття
СРС

1
Місце та роль гносеології у філософському знанні.
0
12
15

2
Гносеологічні проблеми науково-дослідної діяльності.
0
10
5

3
Застосування положень гносеології в конкретних дисциплінах, зокрема – медицині.
0
6
10

Залік



2



Разом
0
30
30



Модуль № 1. Теорія пізнання та медична діагностика


Змістовий модуль № 1. Місце та роль гносеології у                                              філософському знанні.


Тема 1   Теорія пізнання як філософська дисципліна.
                Її історія, предмет та завдання.


Цілі заняття:
  • набути уявлення про гносеологію як філософську дисципліну;
  • пов'язувати основні етапи історії гносеології з етапами історії
  • формулювати базові цілі гносеології.


Семінар 1:   Філософія та доля її дисциплін. Формування проблем                 гносеології.

  1. Специфіка філософських дисциплін.
  2. Формування філософії та її проблем. Роль та завдання гносеології.
  3. Гносеологія в стародавній філософії. Пізнання та міф.
  4. Гносеологічні проблеми у філософії Платона, Аристотеля: умоспоглядання та логіка.


Семінар 2:   Гносеологія в ідеалістичній та релігійній філософії.                Специфічні проблеми.

  1. Поняття ідеї, ідеального, їх роль у гносеології.
  2. Основні акценти релігійної гносеології.
  3. Уявлення про дух, духовний досвід як джерело знань.
  4. Окремі проблеми середньовічної філософії.


Семінар 3: Гносеологія в сучасній філософії.

  1. Тенденції в історії філософії останніх сторіч. Сучасна філософія.
  2. Основні проблеми гносеології Нового часу (ідеї Ляйбніца, Юма, Декарта, Спінози).
  3. Роль Канта та німецької класичної філософії у формуванні сучасного вигляду гносеології.
  4. Прогрес цивілізації як джерело гносеологічних проблем.


Питання для самостійної роботи студентів:
  1. Гносеологічні проблеми в філософії стародавньої Греції.
  2. Гносеологія Платона, анамнезіс.
  3. Історія філософії як філософська проблема (чи присутній порядок і смисл у історії думки).
  4. Схоластика як жанр середньовічного філософування.
  5. Проблема прогресу в філософії.



Тема 2 Проблема джерел пізнання. Емпіризм,                раціоналізм, ірраціоналізм, містика.


Цілі заняття:
  • визначати поняття: «раціональне», «ірраціональне», «емпіричне», чуттєвість, розум, інтелект, інтуїція, містика;
  • розкривати основні положення раціоналізму, емпіризму;
  • інтерпретувати поняття досвіду.


Семінар 1:   Емпіризм, раціоналізм – їх протиставлення.

  1. Поняття раціонального та емпіричного.
  2. Емпіризм та раціоналізм в історії думки, їх протистояння.
  3. Ірраціональне, містика.


Семінар 2:   Синтетичні підходи до проблеми джерел пізнання.                Поняття досвіду.

  1. Самообмеження розуму. Недосконалість чуттєвості. Поняття синтезу, системи.
  2. Діалектика, трансцендентальна філософія, еклектика.
  3. Поняття досвіду. Поняття досвіду Канта.
  4. Роль інтуїції в пізнанні.


Питання для самостійної роботи студентів:
  1. Сенсуалізм, сенсуалізм Локка.
  2. Емпіризм. Бекон.
  3. Раціоналізм Декарта, Спінози, Ляйбніца.
  4. Діалектика та далектична теорія пізнання в історії людства.
  5. Основні проблеми кантіанської гносеології.
  6. Критика чистого розуму – система кантівської гносеології.



Тема 3 Істина як цінність і мета пізнання.


Цілі заняття:
  • розкривати поняття істини;
  • пояснювати різні підходи до поняття істини;
  • тлумачити поняття: відносність, скептицизм, агностицизм, релятивізм, історизм, діалектика


Семінар 1: Істина як цінність та етична категорія.

  1. Багатозначність слова істина.
  2. Істина як джерело смислу та священна цінність (Платон, релігійна філософія. і т.д.).
  3. Істина в екзистенціальній філософії


Семінар 2: Істина як мета та орієнтир в пізнанні.

  1. Об’єктивність та суб’єктивність знань.
  2. Істина як відповідність та адекватність. Критерії істини.
  3. Вимоги істинності в медичній діагностиці.


Семінар 3: Істина та відносність.

  1. Релятивізм як напрям.
  2. Відносність істини та агностицизм.
  3. Скептицизм як напрямок в філософії.
  4. Співвідношення абсолютної та відносної істини.


Питання для самостійної роботи студентів:
  1. Екзістенціалізм як напрям сучасної філософії.
  2. Скептицизм в історії думки.






Змістовий модуль № 2. Гносеологічні проблеми науково-                                      дослідної діяльності.


Тема 5 Наука та гносеологія.


Цілі заняття:
  • пояснювати гносеологічні проблеми науково-дослідної діяльності.
  • аналізувати принципи гносеології в їх застосуванні для науки.
  • визначати поняття гносеології: вчення, система, теорія, принцип, закон, постулат, аксіома;


Семінар 1: Критерії науковості - наукове та ненаукове знання.               Поппер.

  1. Знання та його види: наукове та позанаукове знання.
  2. Критерії науковості знання.
  3. Погляди К.Поппера, фальсифікація.


Семінар 2:   Філософія та конкретні науки - співвідношення в                історії думки.

  1. Наука та філософія (гносеологія) – співвідношення в історії. Колізія предмету.
  2. Наукова картина світу.
  3. Поняття наукової статечності (спроможності), орієнтири наукового дослідження та розвиток науки.


Семінар 3: Поняття методу, наукова методологія.

  1. Поняття методу, рефлексії та принципу.
  2. Поняття закону та системи, теорія як система законів.
  3. Роль гносеології у формуванні наукового методу


Питання для самостійної роботи студентів:
  1. Вплив медичної науки на формування сучасної наукової картини світу.
  2. Позитивізм як напрямок в філософії науки – завдання та основні ідеї.
  3. Релятивістські тенденції в сучасній філософії науки.


Змістовий модуль № 3. Застосування положень                                гносеології в конкретних дисциплінах,                                зокрема – медицині.


Тема 6 Пізнання та практика. Сучасна лікарська               практика та гносеологічна специфіка               медичної діагностики.


Цілі заняття:
  • розкривати поняття практики;
  • тлумачити поняття діагнозу;
  • інтерпретувати категорії загального, конкретного, одиничного, окремого, особливого (на прикладі медичної діагностики).


Семінар 1: Пізнання та практика.

  1. Поняття практики. Протилежність конкретного та загального.
  2. Теоретичне знання та діагноз.
  3. Діагностика як особливий тип пізнавального процесу.


Питання для самостійної роботи студентів:
  1. Абстрагування та формалізація.
  2. Категорії загального, конкретного, одиничного, окремого, особливого (на прикладі медичної діагностики).
  3. Абстрагування та формалізація як методи, що пов'язують конкретний досвід з теоретичними побудовами ( на прикладі фізики).
  4. Індукція та дедукція.



Тема 7 Культура мислення людини та гносеологія.


Цілі заняття:
  • інтерпретувати поняття "культура мислення";
  • інтерпретувати вимоги до культури мислення сучасного лікаря;
  • розкривати поняття "інтуїція".


Семінар 1 Культура мислення та практична діяльність лікаря.
  1. Поняття "культура мислення".
  2. Гіпотетичний характер діагнозу.
  3. Роль особистого досвіду та інтуїції лікаря при визначенні хвороби та призначенні лікування.



Cемінар 2 Культура мислення та педагогіка (освіта), науковий                         прогрес.
  1. Формування культури мислення.
  2. Культура мислення та підходи до пояснення феномену інтуїції.
  3. Вплив культури мислення на прогрес.


Питання для самостійної роботи студентів:
  1. Місце культури мислення в загальній культурі сучасного спеціаліста.



Перелік навчально-методичної літератури:
  1. Теория познания.(под ред В.А.Лекторского и Т.И. Ойзермана). М., 1991.

2. Черкасов С.В. Теорія пізнаня та лікарська діагностика. К.1999

3. Кулініченко В.Л. Современная медицина: трансформация парадигм теории и практики. К.2001.

4. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. К.2000.

5. Грязнов Б.С. Логика, рациональность,творчество. М.1982.


Перелік додаткової літератури:
  1. Аристотель. Метафизика. // Аристотель. Собрание сочинений в 4 т. М. 1976 Т.1.
  2. Д.Юм. "Исследования о человеческом познании". // Д.Юм. Сочинения в 2-х томах, Т 2. М., 1965.
  3. Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция. М. 1997.
  4. Э. Гуссерль. Философия как строгая наука. "Логос", М., 1910.
  5. И.Кант. Пролегомены ко всякой будущей метафизике...// Кант И. ,Сочинения в 6 томах. Т. 4, Ч. 1. М. 1965.
  6. Кант И. Критика чистого разума. // Кант И. Соч в 6 т. М. 1965. Т.3.
  7. Платон. Филеб. // Платон. собрание сочинний в 4 т. М.1994 т.4.
  8. Платон. Мемнон. // Платон. собрание сочинний в 4 т. М.1994 т.1.
  9. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. - Т. 1-2
  10. Философия: Энциклопедический словарь / Под ред. А.А. Ивина. — М.: Гардарики, 2004.
  11. Философский энциклопедический словарь. – М. «СОВЕТСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ», 1983.



Затверджено на методичній нараді


кафедри ____ ____ 20 __ року.