Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет, 2694.66kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 98.22kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 109.62kb.
- Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 1985.18kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни харківський державний медичний університет застосування, 220.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я України двнз «Івано-Франківський національний медичний, 2534.59kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 1205.27kb.
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | Внутрішня медицина |
| Модуль №2 | Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія) |
| Змістовний модуль № | Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу |
| Тема заняття | Ендокардити |
| Курс | 5 |
| Факультет | Медичний №2 |
Вінниця 2009 р.
Актуальність проблеми.
Обумовлена поширеністю, інвалідизуючим характером патології, грізністю прогнозу, властивістю спричиняти тяжкі ускладнення, інфекційний ендокардит є фактором ризику цілого спектра інших захворювань.
Навчальні цілі:
- вивчення диференціально-діагностичних критеріїв затяжного септичного (бактеріального) і ревматичного ендокардитів;
- ознайомлення з сучасними літературними даними про етіологію, патогенез і клініку бактеріального ендокардиту;
- вміти оцінити інформативність клініко - біохімічних, лабораторних і інструментальних даних при бактеріальному ендокардиті;
- вміти призначити хворому адекватне патогенетичне лікування і намітити профілактичні заходи, спрямовані на попередження розвитку під гострого септичного ендокардиту.
Що студент повинен знати:
- Етіологія і патогенез бактеріального (під гострого септичного) ендокардиту;
- Особливості клінічного перебігу бактеріального ендокардиту;
- Ускладнення затяжного септичного ендокардиту;
- Класифікація бактеріального ендокардиту;
- Формулювання діагнозу під гострого септичного ендокардиту згідно класифікації захворювання;
- Принципи патогенетичної терапії в залежності від стадії (інфекційно-токсична, імунно-запальна, дистрофічна) розвитку захворювання.
Що студент повинен вміти:
- Виділити з даних анамнезу свідчення, що відображають початок патологічного процесу.
- Виділити з загальних даних об’єктивного обстеження інформативні ознаки, характерні для клінічних проявів бактеріального (під гострого септичного) ендокардиту.
- Скласти схему (план) додаткового обстеження хворого для підтвердження діагнозу.
- Оцінити інформативність результатів клініко-біохімічних, лабораторних і інструментальних методів дослідження для діагностики бактеріального ендокардиту.
- Провести диференціальну діагностику бактеріального (під гострого септичного) ендокардиту.
- Сформулювати діагноз з урахуванням стадії і пошкодження серцево-судинної системи.
- Призначити адекватну етіопатогенетичну терапію.
- Визначити тактику сумісного застосування лікарських засобів (антибактеріальних, гормональних, антитоксичних та інших препаратів).
- Виписати рецепти на лікарські засоби, що застосовуються для лікування бактеріального ендокардиту.
- Застосовувати деонтологічні навички спілкування з хворими на вади серця і підгострий септичний ендокардит.
Зміст теми.
Визначення інфекційного ендокардиту. Етіологія. Патогенез.
Симптоматологія. Скарги. Об'єктивні симптоми.
Класифікація інфекційного ендокардиту. Діагностичні критерії стадій.
Етіологічна характеристика.
Грампозитивні бактерії: стрептококи (зеленящий, анаеробний ентерокок), стафилококи (золотистий, білий); грамнегативні бактерії: кишкова палочка, синьогнійна палочка, клебсієла, протей; бактеріальні коаліції; L-форми; гриби: кандіда, гістоплазма, аспергіл; рикетсії; віруси Коксаки.
Патогенетична фаза.
Інфекційно-токсична; імуно-запальна; дистрофічна.
Ступінь активності.
Висока (III); помірна (II); мінімальна (I).
Варіант перебігу.
Гострий (до 2-х місяців); підгострий або затяжний (більше 2-х місяців); хронічний рецидивуючий (більше 1,5 років); латентний (рідко при мінімальній активності).
Клініко-морфологічна форма.
Первинна (на інтактних клапанах); вторинна (при клапанних і судинних пошкодженнях): ревматичні вади серця; сифілітичні, аорто-склеротичні, вовчакові, травматичні і артеріо-венозні аневризми; комісуротомії, протези клапанів; штучні судинні анастомози, шунти при хронічному гемодіалізі; клапани трансплантаційного серця.
Провідна органна патологія.
Серце: інфаркт, вада, міокардит, аритмія, недостатність кровообігу I, II, III стадії;
судини: геморагії, васкуліт, тромбоемболія; нирки: дифузний нефрит, нефротичний синдром, вогнищевий нефрит, інфаркт нирки, ХНН; печінка: гепатит, цироз;
селезінка: спленомегалія, інфаркт, абсцес; легені: пневмонія, абсцес, інфаркт;
нервова система: менінгоенцефаліт, геміплегія, абсцес мозку.
Правила формування діагнозу інфекційного ендокардиту.
Лікування інфекційного ендокардиту. Лікування ІЕ залежно від: етіології, варіанту перебігу, ступеня активності, клініко-морфологічної форми та враження тих-чи інших органів.
Тести початкового рівня знань (додаються).
Клінічні задачі для самопідготовки.
Задача №1. У хворого І., 23 років, який лікувався у відділенні в зв’язку з підгострим септичним ендокардитом на фоні недостатності клапанів аорти зранку з’явився пекучій біль в пальцях лівої стопи, парестезії. Стопа блідо-синюватого кольору, холодна на дотик. Що сталося з хворим? (Діагноз?) Лікарська тактика, лікування.
Задача №2. У хворого 37 років, що хворіє на вроджену ваду серця, через що не служив в армії, раптово зранку з’явилися різкі болі в попереку, в лівій половині живота, нудота, блювота. Біль не ірадіювала в пахвинну область і за ходом сечоводу. При огляді живіт м’який, не має напруження брючного пресу. Шкіра і слизові – бліді. АТ підаищений до 160/100 мм рт. Ст.. Раніше артеріальний тиск завжди був нормальним і навіть дещо пониженим. У аналізі сечі білок до 3 г/л, невелика мікро гематурія, при повторному огляді хворий вказав на рожево-кров’янистий колір сечі. Ваш діагноз? Невідкладна допомога, лікування?
Задача №3 Хвора С.28 років поступила з приводу інфікованого аборту. Після проведеного вишкребу матки відмічено підвищення температури тіла до 38,5° з ознобом без видимих змін з боку сечостатевої системи. В минулому нічим не хворіла. Об'єктивно: блідість шкіри та слизових. Петехіальна геморагічна висипка на предпліччі. При аускультації м'який спадаючий діастолічний шум на аорті та в V точці. АТ 140/60 мм рт. ст. Пальпується край селезінки. ЕКГ і рентгенограма грудної клітки без патології. ШОЕ 40 мм/час. Посів крові (4 рази)негативний. В аналізі сечі — мікрогематурія. Інші дослідження без особливостей. Призначено лікування пеніциліном 10 млн. од/добу, температура на 10-й день знизилась до 37,5°. На 5-й день раптово появились болі в правій поперековій ділянці і макрогематурія. Ці ознаки зникли через 3 дні. Розпочато лікування антикоагулянтами. На 30-й день виник напад ядухи з ознаками набряку легень. При аускультації діастолічний шум став інтенсивним, грубим. Появилась посилена пульсація сонних артерій, швидкий та високий пульс. АТ -140/40 мм рт. ст. На ЕКГ—ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. При рентгенографії — збільшення розмірів лівого шлуночка. Вечером у хворої появились кліниічні судороми, ригідність потиличних м'язів, кома з летальним наслідком.
1. Яка форма бактеріального ендокардиту?
2. Яке ускладнення виникло на 5-й день?
3. Яке ускладнення виникло на 30-й день?
4. Можлива причина коми та смерті?
5. Дайте оцінку проведеному лікуванню?
6. Чи були покази до оперативного лікування?
Протокол клінічного розбору хворого.
Ідентифікація симптомів інфекційного ендокардиту, диференціальна діагностика з подібними симптомами за іншої патології.
Визначення ступеня активності інфекційного ендокардиту,варіанту перебігу, клініко-морфологічної форми. Діагностика основного захворювання.
Формулювання діагнозу.
Призначення лікування. Оцінка можливості етіологічного підходу. Оцінка наявності зворотніх факторів і їх корекція. Вибір рухового режиму, дієти. Вибір медикаментозної терапії, призначення препаратів.
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Матеріали, необхідні для самопідготовки.
Внутрішня медицина: Підручник: УЗ т. – Т.1/ за ред.. проф.. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – 1056с.
Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими: Підручник / За заг. ред. А.В. Епішина. – Тернопіль: Укрмедкниги, 2001. – 768с.
Мурашко В.В. Електрокардіографія: Учебное пособие. – М.: МЕДпресинформ, 2005. – 320с.
Методичну розробку склала асистент О.К. Шевчук
Затверджено на засіданні кафедри______________
Протокол №_________
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.І.Пирогова
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичній нараді кафедри
внутрішньої медицини
медичного факультету №2
Завідуючий кафедрою
професор_________Жебель В.М.
31. 08.2009 р.