Уклад.: Б. В. Новіков, І.І
| Вид материала | Документы |
- В. Д. Косенко © Авторські права, 5389.02kb.
- Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш, 8270.65kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Ауки та освіти україни харківський національний університет радіоелектроніки “проблемно-орієнтовані, 184.05kb.
- [Текст] : бібліогр покажч. / Волин обл б-ка для юнацтва; [уклад. Н. А. Ількевич]. Луцьк, 340.08kb.
- Метод поради до відзначення 80 річчя від дня народження Майї Фролової / кз „Обласна, 236.66kb.
- Єднання в ім’я майбутнього : методичні поради до 90-річчя Соборності України / Сумська, 194.88kb.
- До курсового проектування за курсом "Моделювання І прогнозування стану навколишнього, 1003.34kb.
- Амятников, оставивший неизменными традиции и уклад жизни населения, сегодня притягивает, 202.43kb.
- Н. Б. Давидова І 58 Інвестиційна діяльність будівельної галузі (2000-2008 рр.) [Текст]:, 190.12kb.
РОЛЬ КУРАТОРА АКАДЕМІЧНОЇ ГРУПИ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА
Вищий технічний навчальний заклад (ВТНЗ), як невід’ємний інститут суспільства, зорієнтований на становлення та розвиток молодого покоління, здатного керувати всіма процесами діяльності, здійснювати функціонування і розвиток науки, економіки, техніки, виробництва, визначати майбутнє своєї країни.
Педагогіка вищої технічної школи усвідомлює необхідність розробки і реалізації нової парадигми виховання. Але кризова ситуація навчально-виховної роботи, в якій знаходяться технічні заклади, дає нам підставу дослідити і виявити місце та роль куратора академічної групи в цьому процесі.
Найбільш поширені та ефективні моделі навчально-виховного процесу виділяють три групи властивостей і якостей: загальнолюдські, громадські, професійні. Модель виховання студентів у ВТНЗ базується на збалансованості формування у майбутніх спеціалістів професійних (специфічних) цінностей і загальних (неспецифічних, загальнокультурних). При цьому необхідно враховувати той факт, що на першому місці разом із комплексом професійних знань посідає комплекс професійних здібностей особистості, а також рівень розвитку загальної культури майбутнього спеціаліста.
Виховна робота куратора у вищому технічному навчальному закладі, як самостійна категорія, має власну мету – всебічний розвиток особистості майбутнього інженера, його індивідуальності. На її основі у студентів формуються певні якості, цінності, вміння та знання щодо обраної професії, які у професійній діяльності стануть у пригоді.
Основна функція вищої технічної школи, яка закріплена документально і у суспільному уявленні, – професійна підготовка спеціалістів інженерного фаху – сприяла ствердженню ВУЗького підходу до формування особистості студента. Але в реальному житті кожна людина займається не тільки професійною діяльністю, а й виконує чотири основні ролі: людина як соціальна істота, сім’янин, громадянин, професіонал. Засвоєння їх виникає поступово, в міру соціалізації та входження в ті чи інші колективи. Куратор здатний допомогти кожному студенту в опануванні усіх соціальних ролей, а кожен студент, з урахуванням віку та ступеня соціалізації, спроможний їх засвоїти.
Куратор – це не просто викладач, який відповідає за організацію та проведення відповідних виховних заходів, він є творцем самоврядувального колективу групи, який задає напрям його діяльності та позитивно впливає на кожного члена групи. Діяльність куратора є найбільш діючим ланцюгом у навчально-виховній системі ВТНЗ, основним механізмом її реалізації. Органічне поєднання підготовки спеціаліста та особистості, якій властива національна самосвідомість, гідність, загальнолюдські цінності є основою професійного становлення сучасного фахівця.
Таким чином, формування особистості майбутнього спеціаліста – процес безперервний. Він включає як навчальний процес, так і час дозвілля. В організації виховної роботи куратора академічної групи зі студентами необхідно враховувати те, що вищий технічний навчальний заклад є соціальним інститутом суспільства; у формуванні майбутнього спеціаліста потрібно урізноманітнювати та удосконалювати форми і методи навчально-виховного впливу; інженерно-технічна діяльність покликана забезпечувати не тільки науково-технічний прогрес, а й розв’язання глобальних проблем людства. У ВНЗ технічного профілю здійснюється як виховання і розвиток особистості, так і навчання спеціаліста, але в цілісному педагогічному процесі в якості систематизуючого елементу виступає професійна підготовка майбутніх інженерів.
Романовська О.В. (м. Київ)
МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН
Ретроспективний аналіз подій, які відбувались в Україні у минулому році, змушує ще раз замислитись над питаннями: «Що ж являє собою сучасна українська молодь? Чим вона живе і дихає? Що приваблює і що викликає відторгнення?». Безумовно, дати відповіді на ці питання в межах тез неможливо, вони потребують глибоких систематичних досліджень спеціалістами різних наук.
Спілкуючись з молоддю протягом довгого часу, і, спостерігаючи те, як вона змінюється, можна відзначити такі її основні риси:
Ще раз підтвердився висновок про те, що молодь є лише потенціалом, який може використовуватись різними політичними силами. Будь-яка політична сила намагається мати серед своїх прибічників «молодий загін», основу якого складала б студентська молодь, оскільки саме вона є найбільш радикальною, чутливою до ідеалів свободи та справедливості. Молодь готова йти за тими, хто власним прикладом, відданістю ідеї, героїкою боротьби зі злочинністю, корупцією та ін. поведе її за собою.
Молодь втомилася від «геронтологічного» обличчя нашої влади і хоче бачити серед лідерів молодих енергійних професіоналів.
Зміни, які відбулись у владі, надали молоді пріоритет у порівнянні з іншими демографічними групами. Спостерігається тенденція омолодження еліти. Але практика свідчить, що у нової влади відсутній кадровий ресурс для повноцінної ротації еліт. Це повинно стати уроком для нової влади. Необхідно особливу увагу приділяти талановитій молоді, проводити кропітку роботу з виявлення талантів та їх супроводження до остаточного формування як у загальнолюдському особистісному, так і професійному плані, плекати нову еліту.
Молодь остаточно позбавилась ілюзій стосовно допомоги держави у вирішенні її проблем. Вона з недовірою відноситься до владних структур і не сподівається на те, що її особистий добробут залежить від прийнятих політичних програм та рішень.
Спостерігається поступове зростання показників економічної активності молоді, що знаходить свій вираз у активних пошуках роботи під час навчання, прагнення отримати другу вищу освіту, підвищити свою кваліфікацію, розпочати власний бізнес та ін.
Що стосується намагань студентської молоді знайти роботу під час навчання, це явище не можна вважати позитивним, але воно є вимушеним. Те, що студенти працюють не лише під час канікул, а і протягом навчального року, не може не відображатись на якості освіти. Пропуски занять, постійний брак часу для опрацювання та засвоєння необхідного матеріалу, невчасна здача контрольних завдань, заліків та іспитів, негативно впливає не лише на якість знань, але й на здоров’я молоді. Зменшення адаптивних можливостей нервової системи молодої людини призводить до збільшення кількості фізично та психічно хворих, зростання агресивності та девіантності.
Крім цього, навчальний процес – це і безпосереднє спілкування студента і педагога. Учбовий процес є і виховним процесом. Взаємодія партнерів «викладач – студент» у пошуку істини, знання, обмін емоціями, орієнтація на творче осмислення реальності – це те, що не може замінити ні книга, ні комп’ютер.
У навчальному процесі відбувається засвоєння та закріплення комунікативних умінь та прийомів спілкування, формуються практичні навички з ведення полеміки, вміння встановлювати контакти з аудиторією та окремою особистістю. Враховуючи те, що у сучасних умовах інформація дуже швидко старіє, лише сформована на студентській лаві творча наукова цікавість, дасть змогу молодій людині відчувати себе комфортно у швидкоплинному інформаційному суспільстві.
Рубан Л.О. (м. Кіровоград)
Соціально-педагогічна творчість в юридичному ВУЗі.
1.Своєрідність сучасного духовного клімату нашого суспільства вбачається в особливості людського світовідношення: практично всі завдання творчого плану вирішуються за морально-етичними критеріями. Коли йдеться мова про соціально-педагогічну творчість в юридичній сфері, на перший план виходить вивчення правових дисциплін, які майбутній юрист повинен засвоїти чітко, на все життя. Це – його професіоналізм, кваліфікація тощо.
2. Однак, об’єктом праці юриста є жива людина: лікар відповідає за життєдіяльність її організму; педагог, вчитель, митець – за її душу, а юрист – за її долю. Так, на перший план виходить формування високоморального відношення майбутнього правознавця до своєї вільно обраної професії, в якій ДОЛЯ людини є предметом його опікування.
3. Філософський цикл дисциплін, без якого будь-який професіонал буде приречений на ремісництво, повинен виконувати спонукальну функцію: диплом про вищу освіту надає особі честь називатись „творчою особистістю”, надає право виходити за межі відомого знання в наукову творчість. На сьогодні ми маємо широке соціально-правове поле для пошуку нових закономірностей розвитку суспільства в умовах його трансформації. Майбутній юрист, вивчаючи філософію, соціологію, психологію, політологію, логіку, релігієзнавство, етику й естетику, повинен формувати своє мислення не ортодоксально, а творчо: основна цінність – аргументовано, вільно, самостійно, відповідально висловлювати свою власну думку. Такий підхід до вивчення філософських дисциплін протистоїть традиційним методам вивчення, наприклад, правових дисциплін. Тому на викладача філософського циклу покладається обов’язок творчого пошуку таких методів вивчення певної дисципліни, які б навчили студентів „переключати „регістри” мислення з формально-логічного, обов’язкового на творчий, самостійний, навіть вільнодумний. Для цього треба мати особливе бачення світу й дуже пластичну психіку.
4. Щоб мати високий творчий потенціал студентської маси, треба виявити його вже перед вступними іспитами до ВУЗу: тестування на предмет виявлення необхідних морально-психічних властивостей абітурієнта (мотивація, воля, відповідальність, здатність до індивідуальної праці чи до роботи „в команді” тощо) може бути першим туром вступу.
5. На першому курсі студент юридичного ВУЗу має зорієнтуватись на певний вид діяльності, маючи на увазі саме її як основну мету майбутнього кар’єрного росту. Для цього до навчальної програми необхідно ввести проведення психологічних тренінгів, які допомогли б майбутньому фахівцеві зрозуміти, ким надалі він може бути: нотаріус? адвокат? прокурор? суддя? Відповідно до результатів тренінгу, студент може відпрацьовувати свій особливий спосіб мислення, мотивацію та потрібні в роботі моральні якості на заняттях логіки, етики, психології та правознавчих дисциплін.
6. Відомо, що моральна свобода людини й постійне перебування її в правовому полі як юриста накладає на неї певний обов’язок: залишитись в обох іпостасях – Людиною, яка цінує моральні норми і Юристом, для якого основною професійною цінністю є правове законодавство, ЗАКОН. Іноді дотримання Букви закону призводить виконавця до внутрішньої кризи: вирок, винесений з дотриманням усіх законів, може суперечити моральному відношенню правоохоронця до засудженого. Мораль завжди стоїть на позиції компромісного рішення конфлікту, закон – безкомпромісний, він обмежує, звужує можливі варіанти досягнення справедливості. То ж, не відпрацьовані внутрішні кризи особи стають основою професійної девіації. Тут на перший план повинна вийти психологічна служба: психологи-тренери повинні навчити студентів відпрацьовувати в собі певні кризові стани, зформувати в них довіру до психолога.
7. У вирішенні заявлених проблем дуже допоміг би творчий підхід робітників Міносвіти до процесу розробки нових освітніх програм та навчальних планів юридичних ВУЗів.
Русакова С.М. (г. Киев)
Психологические особенности воздействия на студенческую аудиторию
Общение преподавателя со студентами во время проведения занятий имеет психологические особенности. Студенческая аудитория, как объект обучения, представляет собой механической суммы индивидов, объединенных общими целями. Это сложное социальное образование, которое аккумулирует в себе то общее, типичное, что присуще каждому индивиду в отдельности. Такая группа людей, характеризуется относительным сходством познавательных мотивов и интересов.
С точки зрения социальной психологии*, степень проявления психических свойств человека зависит от того, находится ли он наедине с собой или в атмосфере непосредственного зрительно-слухового контакта с другими людьми, включенными в один и тот же вид деятельности. Это положение имеет непосредственное отношение к студенческой аудитории. Находясь в массе, студент воспринимает информацию и ведет себя иначе чем наедине. Он острее реагирует на внешние воздействия, в том числе и на устную речь. Принадлежность к коллективу повышает работоспособность индивида, активизирует его мышление, обостряет реакцию восприятия и внимание. Это явление известно в психологии как реакция взаимного психологического заражения, действующего на бессознательном уровне. Занятые общим делом студенты так или иначе влияют друг на друга, усиливая или ослабляя процессы усвоения информации. Сознание того, что твои оценки, суждения разделяются всеми или большинством присутствующих, усиливает интерес к содержанию лекции. Социальной психологией доказано, что сила психологического заражения находится в прямой зависимости от глубины и содержания лекции, степени эмоциональности преподавателя, численности аудитории. Опытному преподавателю достаточно привлечь внимание только части студентов, а остальные под влиянием общего будут следовать примеру своих товарищей.
Преподаватель располагает большими резервами воздействия на личность, обусловленными особенностями групповой психологии. Они приводятся в действие через такие сопутствующие друг другу каналы как внушение, подражание и убеждение.
Внушение или суггестия происходит как сознательно так и неосознанно. Каждый студент обладает способностью так понимать передаваемые ему в общении идеи, действия, чувства, что они непроизвольно становятся как бы его собственными.
Подражание – это чаще осознанное воспроизведение личностью определенных черт, образцов поведения, манер, действий и поступков других людей. Студенты, находясь в окружении своих товарищей так или иначе подражают им в поведении. Особенно большое влияние оказывают, так называемые, лидеры мнения, т.е. наиболее авторитетные товарищи по учебе, пользующиеся уважением своих сокурсников. К ним чаще всего обращаются за разъяснениям неясных вопросов, за советом. Поэтому преподавателям надо знать таких лидеров, постоянно держать их в поле зрении, изучать их реакцию, считаться с их репликами, замечаниями, своевременно реагировать на них. Образцом для подражания безусловно должен быть и сам преподаватель.
Убеждение – аргументированное, сознательное, словесное доказательство идей, мнений. Результат убеждающего воздействия зависит от ряда фактов и условий. Например, если установки студентов близки по-своему содержанию и направленности к установкам преподавателя, то эффект убеждения возрастает. И наоборот, сомнения, колебание преподавателя создают психологический барьер недоверия, который резко снижает убедительность и усвояемость сообщаемой им информации. Практика показывает, что те преподаватели, которые умело пользуются при общении со студентами всем набором психологических механизмов, добиваются большого успеха в своей деятельности.
Саяпина С.А. (г. Славянск)
ФОРМИРОВАНИЕ ТВОРЧЕСКИХ КАЧЕСТВ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ
Сложившиеся к настоящему времени система высшего педагогического образования не ориентирована на полноценное выявление и реализацию педагогической одаренности у студентов. Она требует от них, скорее, репродуктивного, нежели творческого овладения избранной профессии.
Сложность задач, которые решает сегодня воспитание, своеобразие, самобытность современных школьников, необходимость всестороннего учета внешних условий и внутренних факторов формирования личности, перестройка семейного воспитания – все эти и другие черты современной школы требуют творческого подхода учителя к своему труду.
Педагогическое творчество представляет собой высшую форму активной и самостоятельной деятельности учителя по воспитанию школьников: это деятельность, предусматривающая исследовательский подход к решению задач обучения, воспитания и развития.
В творческом труде учитель создает новое и умело использует положения теории и практики, соединяя их со средствами и методами реализации целей и задач национального воспитания, учитывая личные способности в сложившейся обстановке.
Педагогическая деятельность становится все более исследовательской по сущности и содержанию. Эффективность педагогического труда зависит от постоянного овладения педагогикой, психологией и совершенствования своего труда на базе научных достижений, от эвристического подхода в реализации теории на практике.
Педагогическое мировоззрение будущего учителя формируется как средство творческого труда в том случае, если в учебном процессе обеспечены: 1) качественное усвоение научной терминологии и понятий; межпредметные связи, особенно связь педагогики и психологии; межтематическая связь, постоянное применение теории на практике, их единство; 2) убежденность в действенности педагогической науки, без которой невозможно воспитывать уверенность в своих словах, возможностях воспитательного процесса; 3) установление четких дефиниций при изучении идентичных тем в курсе различных учебных дисциплин; 4) опора на жизненный и педагогический опыт студентов; 5) усиленное внимание к острым проблемам современной школы и педагогики и их современная научная трактовка; 6) проблемное изложение ведущих тем курса; 7) опора на самостоятельность и активность студентов при изучении психолого-педагогической информации, при обобщении педагогического опыта.
Важным приложение педагогических знаний должны стать и мир собственного «Я», и мир своих товарищей по учению. В качестве объекта исследования и воспитания должны выступать учебная группа, учебный процесс в ВУЗе, деятельность общественных организаций. Психолого-педагогическому осмыслению в конечном счете подлежит весь учебно-воспитательный процесс в педагогическом университете.
Творческие силы и способности учителя не могут быть воспитаны без активного участия в этом процессе студентов. Вот почему подготовка к творческому труду будущего учителя предполагает систему профессионально-педагогического самовоспитания и самообразования.
В самовоспитании творческих качеств (самостоятельность, решительность, инициативность и др.) будущего учителя имеет значение множество факторов: педагогическая эрудированность, высокий уровень самоуправления поведением, личная ответственность, высокий уровень самосознания, потребности в самоутверждении, в развитии своих сил и способностей, любовь к своему делу. Для успешной работы над собой нужны условия: направленность работы ВУЗа; традиции ВУЗа, накопленный им передовой опыт; примеры, образцы педагогического труда, высокая требовательность преподавателей друг к другу.
Сень Г.П. (м. Київ)
Розвиток творчого потенціалу майбутніх менеджерів в процесі навчання у ВУЗі
Життя сучасної організації проходить в умовах середовища, яке постійно змінюється. Для того щоб організація могла успішно виживати в таких умовах, їй потрібні менеджери, які б могли не лише знаходити нетрадиційні рішення традиційних проблем, а й бачити проблеми – а, отже, й можливості там, де їх не помічають інші.
Одним із найкращих стимулів для підлеглих є особистий приклад керівника, тому, турбуючись про розвиток творчого потенціалу менеджера ми забезпечуємо стимулювання творчості всього персоналу організацій, оскільки “подібне породжує подібне”.
Цілком доцільною видається орієнтація навчального процесу на розвиток творчого потенціалу майбутніх менеджерів в ході їх професійної підготовки у ВУЗі. Таким чином, студенти-менеджери повинні ознайомитися як із поняттям творчості, характеристиками творчих людей, техніками стимулювання креативності ( що органічно входить до вивчення такої навчальної дисципліни як "Основи психології та педагогіки”), так і працювати над розвитком власного творчого потенціалу, що може бути забезпечене лише цілеспрямованою орієнтацією на такий розвиток всього процесу навчання.
Які ж риси характерні для творчих людей, і що саме повинен розвивати студент-менеджер?
1. Досвід та компетентність. “Щоб плавати, потрібно плавати”. Зараз в Україні домінує система навчання із існуванням відносно стабільних на протязі всього навчання студентських груп. Згідно із законами соціальної психології, там виокремлюються – від одного до трьох лідерів, які і “практикуються” в управлінні своїми одногрупниками. Система навчання, на наш погляд, повинна надати в обов’язковому порядку досвід менеджерської діяльності по плануванню, організації, мотивації, контролю, кожному із майбутніх менеджерів, хоча б через організацію роботи над груповими проектами та різними формами позааудиторної активності.
2. Відкритість до зовнішнього світу. Навчання у ВУЗі повинно стимулювати цікавість, розширювати кругозір студента, посилювати здатність відчувати різнобарв’я світу. І тут величезний простір для роботи і можливості досягти значимих результатів для такого учасника навчально-виховного процесу у ВУЗі як куратор. На жаль, реальність сьогодення – більшість ВУЗів або взагалі не надають уваги системі кураторства, або надають лише декларативну, “довантажуючи” наймолодших, найменш досвідчених і найбільш низькооплачуваних викладачів ще одним неоплачуваним обов’язком, отже віддача – близька до нуля.
3. Незалежність думки. Креативні люди відрізняються любов’ю до нестандартного підходу як до виконання роботи, так і взагалі до життя. Яскравий приклад – всесвітньо відомий російський хімік Менделєєв, який одягався у спроектований власноручно одяг та любив винаходити нові кулінарні страви. Толерантність до нонконформізму, в тому числі і у зовнішньому вигляді, а також забезпечення можливості втілити в життя свої ідеї вимагають гнучкої на всіх рівнях системи організації навчально-виховного процесу.
4. Внутрішня мотивація. Творчими людьми рухає захоплення, задоволеність власною роботою. І тут знову ж таки – “подібне породжує подібне”. Щоб виховувати таких студентів, потрібно мати таких викладачів. На жаль, теперішня система оцінки роботи викладача ВУЗу не враховує ні креативності викладача, ні його відданості справі.
5. Наполегливість, стійкість. Творчий підхід до життя вимагає наполегливої роботи. Тому особливу увагу потрібно приділяти майбутнім менеджерам вивченню таких курсів як математика і логіка, які не допускають “пробіжки по верхам” та недбалого ставлення. Потрібно роз’яснювати та підкріплювати прикладами ідею, що постійна робота над самовдосконаленням є необхідною умовою конкурентноздатності сучасного менеджера.