Уклад.: Б. В. Новіков, І.І

Вид материала

Документы

Содержание Сенсорні інтроверти Комп’ютерізація процесу навчання іноземним мовам та розвиток креативності студентів. Розвиток творчої особистості вчителя засобами декоративно-ужиткового мистецтва

Подобный материал:

• В. Д. Косенко © Авторські права, 5389.02kb.
• Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш, 8270.65kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Ауки та освіти україни харківський національний університет радіоелектроніки “проблемно-орієнтовані, 184.05kb.
• [Текст] : бібліогр покажч. / Волин обл б-ка для юнацтва; [уклад. Н. А. Ількевич]. Луцьк, 340.08kb.
• Метод поради до відзначення 80 річчя від дня народження Майї Фролової / кз „Обласна, 236.66kb.
• Єднання в ім’я майбутнього : методичні поради до 90-річчя Соборності України / Сумська, 194.88kb.
• До курсового проектування за курсом "Моделювання І прогнозування стану навколишнього, 1003.34kb.
• Амятников, оставивший неизменными традиции и уклад жизни населения, сегодня притягивает, 202.43kb.
• Н. Б. Давидова І 58 Інвестиційна діяльність будівельної галузі (2000-2008 рр.) [Текст]:, 190.12kb.

Сенсорні екстраверти. Успішно реалізують себе в діяльності практичного характеру з колом контактів, що розширюється. Включаються в роботу стимулом СТАТУСУ: престижне положення в суспільстві, успішне просування по службі, влада й вплив, увага й повага. Головне, на що повинен звертати увагу викладач, працюючи з ними, – це піти від теоретизування й "книжкових" знань, зробити навчання максимально наближеним до соціальної практики, дуже наочним, з великою кількістю прикладів і практичних завдань, виконуючи які той, якого навчають, почував би особистісне зростання.

2. Сенсорні інтроверти. Успішно реалізують себе в діяльності практичного характеру з постійним колом контактів. Включаються в роботу стимулом ДОБРОБУТУ: гарним матеріальним забезпеченням, впевненістю в завтрашньому дні, порядком і комфортними умовами життя й роботи. Навчаючи їх, викладач повинен звернути особливу увагу на прикладну сторону навчання, професіоналізм і якість переданих знань і вмінь.

3. Інтуїтивні екстраверти. Самоактуалізуються в нетрадиційні сфери діяльності, що постійно оновлюються, з колом контактів, що розширюється. Включаються в роботу стимулом ВИКЛЮЧНОСТІ: незвичайністю, перспективністю завдання, її інтелектуальною складністю й захопливістю, перспективними й масштабними наслідками запропонованих проектів у випадку їхнього здійснення. Головне для викладача, який працює з інтуїтивними екстравертами, – не нівелювати їх, не перешкоджати їхнім пошукам, давати їм можливість висловлювати свої теорії й навіть сперечатися із викладачем

4. Інтуїтивні інтроверти. Самоактуалізуються в нетрадиційних галузях діяльності, або галузях, що оновлюються, з постійним колом контактів. Включаються в роботу фактором САМОЦІННОСТІ, тобто наданням можливості займатися тим, що є значимим особисто для них і у звичному для них темпі. Внутрішній світ ідей – це найдорожче, що в них є й заради чого вони, властиво, тільки й стануть витрачати сили. Тому пропоновані їм завдання повинні бути обов'язково в тому або іншому ступені пов'язаними з поглядами, які їх цікавлять, або прийомами роботи.

Стимульні групи, таким чином, – це основа для вироблення індивідуального підходу в навчанні. Знаючи основні стимули, можливо правильно розподілити зусилля у викладацькій роботі, психологічно грамотно ставлячи перед учнями ті завдання, які їм зрозумілі, посильні й цікаві.


Бахтіна Г.П., Бахтіна Н.О. (м. Київ)

Креативність як необхідна умова створення корпоративної культури результативного управління

На протязі останніх трьох десятиріч зусилля багатьох менеджерів, консультантів та вчених були спрямовані на вивчення синергетичного ефекту та взаємозв’язків між теорією та практикою. Синергізм та його кумулятивний, додатній ефект (2+2=5) є передумовою для створення диверсифікованих (багатогалузевих, багатопрофільних) структур.

Розробка стратегії передбачає кооперацію і взаємне визначення різних частин організації; тому велике значення мають організаційне навчання, процеси управління та корпоративна культура.

Подібні незримі активи є найкращим довгостроковим джерелом конкурентних переваг компанії в силу своєї унікальності. Синергетичний ефект досягається тільки тоді, коли компанія використовує свої унікальні ресурси – незримі, нематеріальні активи. Синергетичний ефект є довгостроковим і практично не піддається копіюванню.

Стратегія „централізації” зараз заступає місце стратегії „децентралізації”. Збалансована організаційна стратегія сприяє тому, що окремі частини організації мають загальні цілі, системи цінностей та стандарти, здійснюють активні комунікації, об’єднують ресурси по деяким видам діяльності, створюють сумісні підприємства та проекти, пропонують загальні кар’єрні можливості для своїх співробітників та розподіляють відповідальність за здійснення інновацій.

Постпредприємницька корпорація – це тріумф процесів над структурою, коли взаємовідносини та комунікації, а також гнучкість в комбінуванні ресурсів стає більш важливим ніж „формальні” канали і відношення підзвітності класичної бюрократичної моделі. Зараз важливий не стільки розподіл відповідальності, скільки співробітництво людей в пошуках нових можливостей.

Умовою досягнення корпоративними виконавцями загальної гармонії є рівновага між концентрацією на особистих ділянках навичок, відповідальності та сумісної діяльності. Для того, щоб ідентифікувати можливості сумісних дій та взаємного розвитку, вони повинні мати достатню уяву про інші галузі діяльності компанії. Вони повинні бути сфокусовані та готові до коллаборації одночасно. Вони повинні вміти виконувати різні ролі: солістів, учасників ансамблю та членів оркестру. А це можуть бути тільки креатині особистості.

Тому в основу конкурентної стратегії управління повинна бути поставлена задача корінної реорганізації системи підготовки та навчання персоналу новим методам роботи. В наш час необхідна організація неперервного систематичного підвищення кваліфікації кадрів, зверху до низу. Повинна бути досягнена „критична маса” кваліфікованих та розуміючих сучасність робітників на ключових постах і ланках системи управління. Тільки тоді можна одержати ефективне виконання задач та планів, що є основною проблемою сучасного ділового світу.

Суть корпоративної культури результативного управління лежить в управлінні персоналом, стратегічному плануванні та веденні основної господарської діяльності.

Як комп’ютер, будь-яка організація складається з апаратного забезпечення, або „заліза”, та програмного забезпечення, який робить можливим його використання.

„Апаратне забезпечення” – це організаційна структура, система винагороджень, компенсаційних пакетів та санкцій, схема фінансової звітності та оборот звітів, системи зв’язку та повідомлення; розподіл повноважень по ієрархічним сходам, в тому числі, наочна, офіційно встановлена система розподілу завдань та ухвалення рішень, які впливають на бюджет.

„Суспільне забезпечення” – це цінності, норми поведінки, переконання. Це забезпечення оживляє „залізо” та примушує його функціонувати.

Апаратне та суспільне програмне забезпечення в комплексі надають суспільні відношення, норми поведінки, систему субординації, потоки інформації та процес прийняття рішень. Вони забезпечують нову корпоративну культуру.


Бичков О.О. (м. Київ)

КОМП’ЮТЕРІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ.

Креативний розвиток або розвиток творчого мислення є однією з умов загального розвитку особистості в процесі її діяльності. Креативність формує розвинуту, різнобічну особистість. Розвиток креативного мислення забезпечується за рахунок вирішення конкретних задач: розкриття індивідуальних якостей та здібностей, орієнтування навчання на завтрашній день (а не на сьогоднішній). Так як саме поняття “креативність” більш орієнтоване на особистість, то мова йде про індивідуалізацію процесу навчання. Креативний підхід у процесі навчання означає виконування креативної діяльності (не вправ – бо цей термін не відображає чи навіть подавляє саму ідею креативності). Особистісно-орієнтований підхід сприяє досягненню мети навчання іноземним мовам – готовності виконувати іншомовне міжособистісне та міжкультурне спілкування. Він передбачає “перетворення” студента у суб’єкт навчального процесу та організацію умов для індивідуальної творчої діяльності. Цей підхід також впливає на вибір новітніх технологій, засобів та методів навчання. Навчальна ситуація повинна мати проблему, яка б сприяла самостійній роботі студентів. Використання різноманітних методів та засобів навчання, а також вмінь, які були отримані у різних сферах науки, технології та творчості.

Методологічною основою креативної педагогіки є впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій, які є реаліями оновлення системи вищої освіти в Україні. З цієї точки зору можна розглянути особливості комп’ютерних засобів навчання, які б використовувалися для вдосконалення іншомовної комунікативної підготовки студентів.

Своєрідний “бум” інформатизації та можливості операційної системи Windows дозволяють використовувати інтерактивні програми та віртуальну реальність у процесі навчання для моделювання ситуацій, які трапляються у реальному житті. Ситуації такого роду надають студенту можливість обирати ту чи іншу модель, ту чи іншу мову та стратегію навчання та практикуватися у використанні іноземної мови в процесі навчання з віртуальним вчителем. Діалоговий режим перетворює студента із об’єкта у суб’єкт навчання – забезпечується особистісний розвиток. Об’єктно-орієнтована інформаційна система стає персонально орієнтованим навчальним середовищем.

Навчальний процес з використанням мультимедійних технологій є захоплюючим, оскільки вони одночасно діють на декілька органів чуття і саме тому викликають підвищений інтерес. Поєднання тексту, звуку, графіки, відео, зображень маємо в електронних бібліотеках, підручниках, словниках, енциклопедіях, перекладачах тощо. Це розширює межі інформаційного поля, а, отже, і світогляд студента, формує і розвиває його творчу свободу. Досвід показує, що збільшення в структурі занять удільної ваги відеоматеріалів призводить до інтенсифікації відпрацювання та закріплення інтонаційного оформлення висловлювання, граматичних конструкцій та розвитку навичок діалогічного мовлення, що в свою чергу створює продуктивні умови до коректного спонтанного говоріння, розширення різновидів мовленнєвої діяльності, які активно реалізує конкретний суб’єкт навчального процесу.

Глобальна мережа Internet забезпечує доступ до гігантських обсягів інформації, вона надає величезні можливості вибору джерел інформації, тобто заохочує до здійснення інформаційного пошуку, що є дуже важливим з точки зору індивідуалізації процесу навчання. ЇЇ специфіка – в оперативній інформації, можливості on-line спілкування іноземною мовою. Такі Internet технології як WWW, E-mail, IRC (chats), FTP, телеконференції заохочують до самонавчання, сприяють творчому мисленню, процесу пізнання.

Тобто, ми можемо говорити, що комп’ютеризація процесу навчання іноземним мовам спричиняє поширені можливості розвитку креативних здібностей студентів.


Виноградова-Бондаренко В.Є. (м. Київ)

Тренінг як ефективний метод розвитку творчості студентів.

Сучасне життя людської цивілізації характеризується швидкими темпами розвитку. Прогрес всіх областей людської діяльності залежить від людей, що творчо сприймають світ і можуть досягати в обраній ними сфері діяльності високих результатів. Відповідно, важливою в державній політиці виявляється проблема творчості, навчання і виховання творчої особистості, стимулювання творчої роботи.

Сама творчість завжди пов'язана зі створенням чогось оригінального, неповторного, індивідуального. Акт творчості на відміну від дій, заснованих на використанні уже відомих прийомів і правил, що ведуть до заздалегідь визначених результатів, завжди означає пошук цілком самостійного шляху до досягнення бажаної мети. Усвідомлення людиною своїх потенційних можливостей, перспектив особистісного і професійного росту спонукають її до постійного експериментування. Внутрішнім потягом творчості стає особливий динамізм усіх якостей і властивостей особистості, здатних реалізуватися в конкретному творчому акті.

Проте, про професійний розвиток можна говорити лише в тих випадках, коли людина усвідомлює участь і відповідальність за все, що відбувається з нею, і намагається активно сприяти або протидіяти зовнішнім обставинам, планувати і ставити цілі професійної діяльності, змінювати себе заради їхнього досягнення.

Задля конкурентної спроможності випускників Академії муніципального управління був розроблений курс «Розвиток творчої особистості управлінця». Він складається з двох частин: теоретичної та практичної (у вигляді тренінгів).

Основна мета курсу – це актуалізація творчих здібностей, творчого особистісного потенціалу майбутніх менеджерів, активізація процесу створення індивідуально-творчого стилю професійної діяльності на основі самооцінки, самомотивації і самоменеджменту.

Необхідно зазначити, що в процесі розвитку творчої особистості велика роль належить викладачу, який може направити студентів на шлях пошуків, викликати в них пристрасть до пошуку. Він допомагає майбутнім фахівцям ввійти в атмосферу творчості, у коло ідей, робота над якими розкриває широкі можливості для самостійного пошуку. Проте, проблема навчання творчості, підготовки до професійної творчої діяльності досить незвичайна – як навчити тому, чого сам не знаєш, тобто нового, творчого. Звідси виникла ідея «вільного» виховання, «спонтанного» розвитку творчості. Отже, безпосередньо навчити творчості в звичайному розумінні слова «навчання» неможливо. Щоб описати процеси формування здібностей до творчості, використовується поняття тренінгового впливу. У даному випадку мова йде про тренінг інтелектуально-творчий. Це розгорнута система гнучких впливів на особистість, спрямована на формування здібностей до творчості. Методи пошуку нових рішень поділяються на групові та індивідуальні. Серед групових слід зазначити «брейн-стормінг» Ф. Осборна, синектику Дж. Гордона, творчу дискусію і т.п. Принципову роль у групових методах пошуку нових рішень має соціально-психологічний аспект організації творчої групи. Серед індивідуальних і комбінованих методів можна відзначити узагальнений евристичний метод О.М. Половинкіна, метод гірлянд асоціацій, метафор, «метод семиразового пошуку» Г.Я. Буша, метод «морфологічного аналізу» Ф.Цвіккі.

На заняттях, присвячених розвитку творчості, необхідно, насамперед, створити вільну ігрову атмосферу, спрямовану на забезпечення комфортності спілкування, впевненості у своїх силах, творчих потенціях і відповідному потенціалі інших членів групи.

Системи творчого тренінгу, як правило, містять у собі комбінації багатьох методів, але вони орієнтовані не на конкретний результат, а на поштовх до творчості.

Слід зазначити, що розвиток творчих здібностей вимагає тривалого впливу і повинен бути предметом уваги викладачів з перших днів навчання студентів.


Гарбузенко Л.В. (м. Кіровоград)

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА

Тільки досконала творча особистість, у якій гармонійно поєднуються морально-духовні якості, має шанси бути визнаною суспільством. З огляду на це, ми вважаємо, що вирішити такі проблеми під силу тільки педагогу як творчій індивідуальності з високим рівнем професіоналізму. Педагог повинен стати посередником між культурою і підростаючою особистістю. Але в практиці підготовки майбутніх учителів початкових класів склалася суперечність між змістом загальнокультурної підготовки і збільшенням ролі декоративно-ужиткового мистецтва у сучасному житті. Тому актуальною є проблема розробки креативних педагогічних технологій формування естетичної культури майбутніх учителів початкових класів засобами декоративно-ужиткового мистецтва з метою розвитку здатності до творчої художньо-педагогічної діяльності.

Розвиток активної творчої особистості студентів цієї спеціальності вимагає організації інтегрованого змісту навчальної діяльності, в ході якої вивчення основ декоративно-ужиткового мистецтва пов’язується із застосуванням набутих знань та вмінь не лише при вивченні молодшими школярами освітніх галузей "Мистецтво" і "Технології", а також при вивченні інших навчальних дисциплін.

Для реалізації поставлених завдань нами розроблена технологія, яка передбачає усвідомлення студентами місця і ролі українського декоративно-ужиткового мистецтва як морально-естетичного засобу збагачення духовності особистості; спрямування студентів на естетичне оформлення навколишнього середовища; формування у майбутніх учителів потреби в передачі здобутого досвіду естетичної діяльності школярам; залучення студентів до використання творів усної народної творчості, звичаїв, обрядів, традицій українського народу при вивченні декоративно-ужиткового мистецтва.

Сутністю експериментальної роботи, яка зумовила результативність процесу формування естетичної культури, стало залучення студентів до надбань національної української культури через систему навчально-виховних занять, які об’єднали в собі матеріальну і духовну основу народного побуту та базувались на різних видах діяльності.

Слід зазначити, що в процесі формування естетичної культури майбутніх учителів доцільним є взаємопов’язане виконання завдань, які передбачають включення студентів не лише в образотворчу, а й літературно-творчу, театральну та музичну діяльність. Це завдання такого типу: намалюйте ескізи костюмів, в яких пішли б на свято української пісні; придумайте казку про вишивку; складіть легенду про різьбяра і народження дерев’яної ложки; придумайте назву орнаменту, знайдіть образне порівняння; складіть або знайдіть вірші (розповіді) про калину, дуб, терен, хміль, виноград, якими прикрашали українські рушники (літературно-творчі роботи); виготовте іграшку, щоб носила функції оберегу; вам потрібно оформити житло згідно з традиціями українського народу, ваші дії; інсценуйте шлях глечика “від глини до столу”. Можна використати нетрадиційні матеріали та техніки (завдання театрального характеру): підберіть пісні про ті квіти, які ви знаходите в орнаментах предметів народного побуту; уявіть, що ви композитор, віршований текст у вас є, якою за характером має бути музика до цього римованого тексту?

Запропонована технологія навчання передбачає реалізацію діалогічного підходу як провідної стратегії навчально-виховного процесу. Вона формує у студентів достатній рівень естетичної культури, який виявлятиметься у повсякденному житті.

Отже, реалізація естетизованих педагогічних технологій передбачає наявність творчої індивідуальності педагога і потребує від студентів ряд вмінь, які формуються під час викладання декоративно-ужиткового мистецтва.


Головко С.Г. (м. Краматорськ)

Концепция развития творческой познавательной деятельности и ее значение для разработки современных креативных технологий

Развитие творческого потенциала личности и разработка с этой целью соответствующих технологий обучения занимает одно из приоритетных мест в общей стратегии обновления всей системы образования. Поэтому извлечение педагогического опыта, накопленного в историческом прошлом в этом русле, может быть полезным в процессе реализации современных образовательных задач.

В процессе исследования мы выявили, что в дидактике в 60 – 80-е годы активно разрабатывались концепции развития познавательной самостоятельности и активности, проблемного и программированного обучения, развития познавательных интересов, алгоритмизации, развивающего обучения, умственных действий и операций, концепция формирования методов познания. Можно утверждать, что всех их объединила одна особенность – проблема развития творчества была ориентирована в основном на сферу применения знаний на практике. Другая же сфера обучения: овладение новыми знаниями осталась вне поля зрения исследователей.

Еще в конце 60-х годов в педагогической литературе появляются и осмысливаются на основе философского, гносеологического, психологического, психофизиологического и дидактико-методического подходов фундаментальные дидактические понятия “репродуктивная познавательная деятельность” и “творческая познавательная деятельность”. Глубокое научное обоснование этих понятий позволило выявить закономерные связи и отношения между ними, построить целостную дидактическую концепцию о методах, процедурах и операциях репродуктивной и творческой познавательной деятельности учащихся, принципах и способах их формирования (Б.И.Коротяев). На основании этой концепции была разработана методика целенаправленного и специального обучения непосредственно самой творческой познавательной деятельности, ее методам, процедурам и операциям, причем для дидактики того времени это был абсолютно новый подход. Впервые в педагогическое обращение были введены такие понятия как процедуры познавательной деятельности: описание, объяснение и предписание.

Подобный подход позволил обнаружить и выделить те конкретные элементы репродукции и творчества, которые составляют сущность закономерностей познавательной деятельности, и представить их в виде развертывания словесно-логических операций в процессе овладения знаниями и умениями. Отметим, что в обсуждаемой концепции все познавательные процедуры строго упорядочены гносеологически, логически, психологически и дидактически, что стало возможным после всестороннего исследования природы и структуры научных знаний. Поэтому учебный материал любой научной дисциплины, представленный в школьных учебниках, поддается строгому структурированию не только по содержанию, но и по логико-гносеологическому строению. В этом случае в учебном материале выделяются четыре ранга: описывающий материал (понятия); объясняющий (законы, закономерности); предписывающий (принципы и правила) и особый ранг – связующий (идеи). Подобная трактовка структуры научных знаний имеет существенно важное значение для решения проблемы развития творчества не только в области применения знаний на практике, но и в области их изучения и воссоздания, т.е. на основе самостоятельного поиска, частичного или полного.

В ходе многочисленных научных исследований под руководством автора концепция подвергалась научной верификации при изучении разных дисциплин в школе и ВУЗе (В.Сариенко, М.Мирошниченко, В.Чепига, Р.Олейник, М.Головко, В.Хозяинов, В.Семкин, И.Коротяева, А.Кошелев, О.Гаманюк). На наш взгляд, эта концепция прошла испытание временем и на современном витке развития образования может быть вновь востребована на том основании, что ее основные идеи и положения ориентированы на решение и сегодняшних задач – всемерное развитие творческого потенциала личности.


Горбуліч Г.В. (м. Луганськ)

Катарсична діяльність як засіб оптимізації процесу підготовки майбутніх учителів

Катарсична педагогічна технологія, що розроблена І.М.Карпенком, є сучасною креативною технологією освітнього процесу. Ії головна ідея полягає в цілеспрямованому педагогічному моделюванні ефекту духовного катарсису в навчально-виховному процесі педагогічного університету. Методологічну основу технології становлять концептуальні положення про вплив мистецтва на духовний світ людини, про взаємозв’язок, взаємозумовленість художньої культури та соціальної практики, взаємозв’язок загальнокультурного та професійного становлення особистості вчителя, про катарсис як універсальний механізм мистецтва, що зумовлює зміст художньої творчості, естетичного сприйняття та духовного розвитку особистості. Катарсис трактується І.Карпенком як цілісний, насичений, динамічний стан особистості, що виражає вищій ступінь її духовної організації, та виникає в результаті очищення, ускладнення й піднесення особистісних цінностей і ідеалів до рівня соціально значимих, національних, загально­людських. Катарсична педагогічна технологія побудована на катарсичній діяльності, змістом якої виступає інтенсивна, цілісна транс­фор­мація духовно-практичних основ особистості.

На підґрунті катарсичної педагогічної технології нами створено методику формування музичних інтересів майбутніх учителів початкових класів, що передбачає залучення майбутніх учителів до музично-педагогічної творчої діяльності в навчально-виховному процесі педагогічного університету та середньої школи, організацію навчальних занять і виховних заходів як художньо-педагогічного цілого, що спирається на комплекс мистецтв. Використання мистецьких технологій надає творчого характеру навчально-виховному процесу та розвиває творчі здібності його учасників.

Реалізація методики здійснюється шляхом поетапного оволодіння різними видами катарсичної діяльності у навчально-виховному процесі університету. На першому етапі формування катарсичного сприйняття творів різних видів мистецтва – студенти оволодівають такими видами діяльності, як сприйняття (безпосереднє емоційно-ціннісне переживання змісту художніх об’єктів і явищ) та пізнання (логічний і ціннісний аналіз) досвіду й результатів катарсичної діяльності. На другому – передачі досвіду й організації репродуктивної катарсичної діяльності – опановують презентацію досвіду й результатів катарсичної діяльності іншим особам та організацію репродук­тивної катарсичної діяльності. На третьому – музично-педагогічної творчості – оволодівають таким видом діяльності як катарсична педагогічна творчість.

Отже, процес формування музичних інтересів майбутніх учителів базується на природному навчально-виховному процесі, але вимагає інтеграції елементів знань з різних курсів. Види катарсичної музично-педагогічної діяльності включаються в дисципліни курсів відповідно до завдань, що спрямовані на опанування студентами певного виду катарсичної діяльності. Так, наприклад, курс “Основи музичного виховання з методикою викладання” може бути основою для розвитку у майбутніх учителів здатності до здійснення катарсичної педагогічної творчості. В цей курс логічно інтегруються певні змістовні блоки з “Методики викладання природознавства та сільськогосподарської праці” й “Основ педагогічної майстерності та нових педагогічних технологій”. Серія завдань, що розробляється для оволодіння різними видами катарсичної діяльності, має бути спрямована на вдосконалення змісту, форм і методів роботи майбутніх учителів у навчально-виховному процесі та під час педагогічної практики, тому що пізнання активізується через вплив на те, що істотне для особистості (С.Рубінштейн).

Реалізація катарсичної педагогічної технології дозволяє оптимізувати процес виховання особистості майбутнього вчителя і створює умови максимального використання можливостей навчально-виховного процесу для культурного та професійного розвитку студентів.