Уклад.: Б. В. Новіков, І.І

Вид материала

Документы

Содержание Конструирование и дизайн многофункциональных машин для послеуборочной обработки зерна

Подобный материал:

• В. Д. Косенко © Авторські права, 5389.02kb.
• Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш, 8270.65kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Ауки та освіти україни харківський національний університет радіоелектроніки “проблемно-орієнтовані, 184.05kb.
• [Текст] : бібліогр покажч. / Волин обл б-ка для юнацтва; [уклад. Н. А. Ількевич]. Луцьк, 340.08kb.
• Метод поради до відзначення 80 річчя від дня народження Майї Фролової / кз „Обласна, 236.66kb.
• Єднання в ім’я майбутнього : методичні поради до 90-річчя Соборності України / Сумська, 194.88kb.
• До курсового проектування за курсом "Моделювання І прогнозування стану навколишнього, 1003.34kb.
• Амятников, оставивший неизменными традиции и уклад жизни населения, сегодня притягивает, 202.43kb.
• Н. Б. Давидова І 58 Інвестиційна діяльність будівельної галузі (2000-2008 рр.) [Текст]:, 190.12kb.

Кривега Л.Д., Кривега Е.В. (г. Запорожье)

Дизайн: теоретические проблемы исследования

Нарастающее многообразие феноменов современного общества глубоко изменяет сущностные характеристики дизайна, вносит новые штрихи в природу дизайна, качественно расширяя, раскрывая его возможности во всем – и в формировании единичных предметов, и в воздействии предметного мира на человека через дизайнерски организованное социальное пространство. Современный дизайн становится дизайном среды и дизайном человеческого опыта, дизайном социального контекста.

Предмет дизайна расширяется до проектирования социального события, конструирования стиля и образа жизни, синтезирования новых культурных, моральных, социальных ценностей. Именно поэтому онтологические и теоретико-познавательные аспекты дизайна становятся все более доминирующими, а философская методология дизайна при такой насыщенности последнего социально-онтологическими проблемами становится необходимой теоретической основой дизайнерской деятельности, позволяющей адекватно осмыслить с одной стороны уже функционирующие в дизайне научные, культурологические, искусствоведческие и другие практические его модели, а с другой – философский анализ проблем дизайнерской деятельности позволяет существенно оптимизировать социальную природу и социальные функции дизайна. Социально-философская концепция современного дизайна направлена на активизацию дизайнерского мышления, его творческих потенций.

Социально-философский анализ дизайна направлен на воспроизведение в системе понятий всей совокупности присущих дизайнерской деятельности атрибутов и связей, на формирование целостной системы знаний о дизайне как социальном явлении, его роли в социокультурном преобразовании общества, социализации индивида и формирование мировоззренческих ориентаций современной личности.

Отправной точкой анализа является выяснение соотношения понятий “дизайн”, “искусство”, “художественное проектирование” и “техническое проектирование”, а также уточнение предмета и содержания теории дизайна, искусствознания, технической естетики. Не обходимо отметить, что вышеперечисленная проблема носит дискуссионный характер и не имеет однозначной трактовки.

Важным для философского анализу дизайнерской деяльности является выяснение вопроса, предметом исследования какой научной отрасли является дизайн. Классическая эстетика отказалась от трактовки искусства как единственного предмета исследования, дизайн и другие сферы материального формотворчества остаются на периферии ее внимания. Появившиеся в ХХ веке тенденции неклассической эстетики в русле фрейдизма, структурализма, постмодернизма ориентированы на утверждение в качестве центральных маргинальных, а часто и антиэстетических (с позиции классической эстетики) проблем и категорий и проблема дизайна в этих теориях также не акцентируется. Современные концепции эстетики руководствуются принципами релятивности, полисемии, полиморфии ценностей и идеалов, а чаще вообще отказываются от них. При этом в своей практике они все же активно опираются на дизайнерский опыт как один из видов эстетического опыта, их тексты часто превращаются в современные артефакты, эстетические (дизайнерские) объекты, требующие эстетико-герменевтического анализа, в некие пропедевтические фрагменты виртуальной “игры в бисер” (по Гессе). Все это свидетельствует о необычайной сложности взаимоотношений эстетики с теорией дизайна, и многоликости предмета эстетики, постоянно балансирующего на грани материального – духовного; рационального иррационального, вербализуемого – невербализуемого.


Мазоренко Д.І., Тіщенко А.М., Бобрусь І.С. (м. Харків)

Обґрунтування конструкції і параметрів машин для утворення грядок

Територія України характеризується родючими ґрунтами, довгими безморозними періодами, великою кількістю тепла і сонячної енергії. Потенційна можливість чорноземів України сумісно з наявністю фотосинтетичної радіації може забезпечити урожайність основних видів продукції рослинництва в декілька разів. Нажаль, сонячна енергія використовується не в повній мірі з причині нерозуміння її як фактора урожайності. Окрім того, за останні десятиріччя більшість сільськогосподарських угідь зазнали відчутної деградації. Із 34,3 млн.га ріллі, на сьогодні ми маємо 19 млн.га ерозійно небезпечних, а 12,5 млн.га змитих земель. Як правило, це площі інтенсивного використання, які мають схил в межах 3-5⁰. На таких площах товщина чорнозему в 2-2,5 рази менша за товщину чорнозему на рівній поверхні. Але і на рівній поверхні маємо постійно діючі капіляри, по причині незбалансованого водно-повітряного режиму, які утримують в орному горизонті підвищену концентрацію небезпечних хімічних сполук, що значно знижують ефективність ґрунтоутворюючих процесів.

З метою зниження подальшої деградації чорноземів і покращення умов для розвитку мікробіологічних процесів у ґрунті, авторами роботи пропонується на схилах від 3⁰ і більше, де розповсюджене ягідництво, овочівництво, квітництво, створювати грядки, профіль і форма яких зменшує показник схилу і збільшує площу використання сонячної енергії.

Теоретичні та експериментальні дослідження, які були виконані в 1977-1980р.р. в Конакрійському політехнічному університеті (Гвінея) підтвердили операцію грядкування, як ефективний засіб для зменшення ерозії ґрунту від стоку води, а також покращення водно-повітряного режиму ґрунту. Врожайність коренеплодів, кукурудзи, овочів на грядкованих площах була вища на 25-30%.

В результаті зрівняльних досліджень лемішних і дискових борозноутворюючих робочих органів виявилось, що сферичний диск діаметром 0,65-0,7м, поставлений під кутом 45⁰ до напрямку руху і відхилений від вертикалі на 20⁰, здатний на швидкості 3,6-4км/год утворити повнопрофільну грядку шириною 0,9-1,0м в сторону, протилежну схилу. У випадку установки двох дисків один навпроти іншого (віддзеркалення) і використання на рівній поверхні або на поверхні з невеликим схилом, параметри грядки такі: ширина 1,1м; висота 0,40м.

Грядкоутворювач виготовлений у начіпному варіанті з дисковими робочими органами, які закріплені на рамі з можливістю роботи поодинці поперемінно, для утворення грядок на схилах і сумісно, для роботи на рівних площах.

Робота машини на оранці виконується поперек гребенів, а на схилах – поперек схилу.

Таким чином, на думку авторів, запропонована технологія обробітку ґрунту і машина є корисними для умов України в плані покращення ґрунтоутворюючих процесів на площах інтенсивного землевикористання і підвищення урожайності сільськогосподарських культур за рахунок більш ефективного використання сонячної енергії.


Муродов М., Муродов Н.М. (г. Бухара, Узбекистан)

Исследование параметров навески плуга с вырезными корпусами на равномерность глубины вспашки

Известно, что для обеспечения требуемой равномерности глубины вспашки опорное колесо плуга в процессе работы должно быть постоянно прижато к поверхности почвы, т.е. Q>0 (где Q – реакция почвы на опорное колесо плуга). Только в этом случае достигается заглубление плуга на заданную глубину и равномерность хода его на этой глубине.

Результатами теоретических исследований было установлено, что для обеспечения равномерности хода плуга по глубине расстояние по вертикали от его опорной поверхности до нижних точек прицепа, т.е. размер Н₁ навески плуга, должно быть в пределах 700…900 мм. С целью проверки правильности этих данных экспериментальным путем было изучено изменение равномерности глубины вспашки в зависимости от величины Н₁. Для проведения экспериментальных исследований по найденным выше рациональным параметрам был изготовлен экспериментальный образец плуга с вырезными корпусами к тракторам класса 3…4.

В опытах величину Н₁ изменяли от 500 до 900 мм за счет изменения положения нижних присоединительных пальцев плуга по высоте. Установочная глубина обработки была 40 см, скорость движения агрегата 1,6 м/с.

Результаты опытов представлены на рис.1. Из результатов опытов следует, что с увеличением размера Н₁ навески плуга с 500 до 900 мм глубина вспашки возрастает, а ее среднеквадратическое отклонение уменьшается. При дальнейшем увеличении Н₁ до … мм эти показатели практически не изменяются. Такой характер изменения равномерности глубины вспашки объясняется тем, что при Н₁700 мм опорное колесо плуга постоянно было прижато к поверхности почвы и обеспечивался заглубление плуга на заданную глубину Однако необходимо отметить, что чрезмерное увеличение размера Н₁ вызывает сильное прижатые опорного колеса к поверхности почвы и в результате возрастает сопротивление почвы его перекатыванию.



Рис.1 Зависимость равномерности глубины вспашки

от размера Н₁ навески плуга.

Таким образом, на основании результатов исследований можно утверждать, что для обеспечения заданную глубину вспашки и равномерности хода плуга на этой глубине расстояние по вертикали от его опорной поверхности до нижних точек прицепа должно быть в пределах 700…800 мм. Эти данные хорошо согласуется с результатами теоретических исследований.


Поліщук О.П. (м. Житомир)

Дизайн-мислення у контексті проблеми специфіки художнього мислення: гносеолого-естетичний дискурс

„Мислю, отже, існую”, – стверджував Рене Декарт. Але що таке мислення? Які чинники впливають на його продуктивність? У чому полягає специфіка мислення людини в залежності від сфери її діяльності? Чи існують відмінності у природі та процесі мислення вченого і поета, винахідника й пересічної людини, яка щодня вирішує повсякденні насущні проблеми свого життя? Чи можна вважати однаковим мислительний процес у мешканця цивілізованої Європи або Японії та аборигена Вогняної землі? Як впливають сучасні соціокультурні реалії на культуру мислення та творчий потенціал особистості? Ці та інші запитання, пов’язані з феноменом людського мислення, цікавлять фахівців різних спеціальностей. Передусім, дана проблема плідно опрацьовується фізіологією, психофізіологією, психологією, кібернетикою, теорією інформації, логікою, гносеологією. Але ще скільки непізнаного і незвіданого постає перед науковцями у їх розвідках, мислення людини продовжує все ж таки залишатися таїною, що потребує подальшого вивчення та осмислення. Мабуть тому вважається, що феномен людського мислення в ХХІ столітті буде одним з явищ, яке буде найбільше привертати увагу сучасної науки.

Які ж проблеми на сьогодні потребують глибокого аналізу при філософсько-естетичному дослідженні даного феномена? Насамперед, питання можливостей і впливу естетичних факторів в системі детермінації даного явища. Вимагає вивчення і зв’язок між креативним потенціалом особистості та її загальною естетичною культурою. Актуальним також виступає питання природи і специфіки мислення митця. Викликає зацікавленість, крім того, й питання особливостей та потенціалу художнього мислення у контексті культурно-ціннісних детермінант людського мислення. І це далеко не всі питання, які постають перед сучасною естетичною думкою.

При розгляді проблеми природи, специфіки, потенціалу художнього мислення у його особистісному і соціокультурному вимірах потребує уточнення семантичне поле самого поняття „художнє мислення”. З нашої точки зору, даний термін не можна пов’язувати тільки з стилістичним своєріддям і специфікою художньої культури певної епохи та індивідуальним мислительним процесом, що притаманний людині певної професії – митцеві, чи особистості, включеної в особливий вид діяльності – художню творчість. В реаліях буття сучасного цивілізованого світу поряд з мистецтвом обриси та зміст вагомого культуротворчого фактору набуває дизайн. Також побутують естетика спорту, естетика виробництва тощо. Тому буде доречно потрактовувати поняття художнього мислення більш широко, враховуючи, що на сьогодні окрім мистецтва побутують й інші практики, яким властивий естетично-художній компонент.

Поняття „дизайн-мислення” у такому випадку фіксуватиме один з різновидів художнього мислення в реаліях сучасної епохи, який ґрунтується на соціально-культурних технічних та естетичних чинниках і засадах формоутворення гармонійного, досконалого, привабливого предметного середовища повсякденного життя і діяльності цивілізованої людини. Адже, дизайн як вид діяльності, ставить за мету створення передусім індустріальними засобами естетично і функціонально сприятливих для людини умов життя, праці і відпочинку. Фахівці з дизайну – дизайнери, художники-архітектори, художники-модельєри тощо, розробляють зразки раціонального, досконалого, гармонійно організованого й оформленого технічного середовища; доцільних, зручних та естетично привабливих предметних форм.


Русавська В.А (м. Київ)

Проблеми художньої організації інтер'єру.

На сучасному етапі цивілізаційного розвитку відбувається проникнення дизайну в усі сфери життєдіяльності людини. Цей процес в сутності своїй амбівалентний, оскільки, з одного боку, сприяє збагаченню духовного світу людини, а з іншого – містить небезпеку духовної деградації.

Саме тому дизайнерська діяльність вимагає від фахівця всебічної підготовки, і він мусить поєднувати професійне художнє чуття зі знанням техніки, враховувати в своїй проектній діяльності об`єктивні закони її розвитку, орієнтуючись при цьому на максимальне задоволення утилітарних потреб людини. Технічні винаходи, пов`язані з електронікою, зовсім не однозначно включаються в проектний процес: різним типологічним ситуаціям відповідають свої програми, засоби реалізації. Це, природно, ускладнює умови вибору потрібного в даному випадку алгоритму проектування. І що дуже важливо – посилює відповідальність дизайнера за визначальну складову дизайнерського процесу – пошук адекватної художньої ідеї.

Влючені в конкретну систему виробництва і розподілу праці, дизайнери проектують речі, що мають товарну цінність, і в той же час стусуються складних соціально-естетичних механізмів формування ідеалу, функціонування художньої культури в цілому.

Дизайнерська діяльність, мета якої – створення гармонійного середовища, потребує осмислення проблем взаємовідносин в системах „людина – природа” та „людина – предмет”, предметно-просторового і соціокультурного оточення.

Художня організація чи гармонізація інтер'єру – це система прийомів супідрядності, виявлення загальної логіки розвитку середовища та її структурних елементів, що допомагає досягти естетичної досконалості в певному стилі. В широкому розумінні гармонія – це узагальнення законів художньої творчості, в більш ВУЗькому – граматика, правила побудови, координація елементів середовища. Гармонійне середовище визначається поняттям „інтер'єр” і означає внутрішній простір будови. В естетичному плані – це архітектурно-художнє вирішення внутрішнього простору об'єкта і зумовлює необхідність тонкого розум­іння ролі форми, пластики, значення світла, кольору, текстури та фактури в інтер'єрі тощо. У художньому розумінні образ інтер'єра сприймається людиною як єдине ціле. Разом з тим для професійно­го оволодіння механізмом естетичного формування художнього об­разу інтер'єра потрібно знати процес утворення цілого з окремих елементів і організуючих його засобів, специфіку художнього деко­ру, принципи його органічного поєднання з формою архітектури та обладнання, а також з композиційною організацією в цілому.

Принципи гармонізації здійснюються з урахуванням вимог функціональної ефективності, економічності і конструктивної доцільності, але, перш за все, повинні відповідати художньому задуму.

Узагальнення принципів формоутворення внутрішніх просторів гармонізації дає підстави виділити два основні рівні гармонізації. Перший рівень гармонізації характеризується як знаходження зв'язку між цілим і його частинами, а також як визначення характеру геометричних форм і їх параметрів на основі пошуку засобів матеріалізації функціонального змісту.

На другому рівні визначаються набір, форма і параметри елементів та деталей, своєрідної структурної “цегли”, що створює форми внутрішніх просторів та їх складових. Це може бути коло, квадрат, трикутник і похідні від них, що як геометричний символ, утворюють своєрідні форми даного інтер'єру. На цьому ж рівні визначається характер композиційних дій або операцій з цими формами. Гармонійні рішення в інтер'єрі досягаються шляхом поєднання дрібних, середніх і великих груп елементів.

Велике значення має образно-емоційний зміст середовища, що залежить від місця розташування предметів і художнього замислу проектів в цілому. В цьому контексті постають проблеми функціонального призначення цих предметів та їх „образного” характеру.


Смертенко П. (г. Киев)

Международная программа EUREKA – катализатор творческого потенциала ученых и разработчиков Украины.

Научно-техническая программа EUREKA была создана по инициативе президента Франции Миттерана и основана на 1 Конференции Министров стран-участниц программы в июле 1985 года. Цель программы – создание и обеспечение условий для эффективного международного инновационного сотрудничества, а также содействие в установлении контактов в сфере научных исследований и опытно-конструкторских разработок, имеющих конечной целью коммерциализацию полученных результатов.

Полноправными участниками программы являются: Австрия, Бельгия, Венгрия, Великобритания, Греция, Германия, Дания, Европейская Комиссия, Израиль, Ирландия, Исландия, Испания, Италия, Кипр, Латвия, Литва, Люксембург, Монако, Нидерланды, Норвегия, Польша, Португалия, Россия, Румыния, Республика Сан-Марино, Сербия и Монтенегро, Словакия, Словения, Турция, Финляндия, Франция, Хорватия, Чехия, Швейцария, Швеция, Эстония. Ассоциированные члены программы EUREKA – Албания, Болгария, Марокко и Украина.

Что же такое EUREKA? EUREKA – European Research Coordination Agency – это Европейская программа, которая способствует:

• Продвижению на рынок научно-технических разработок во всех сферах новейших технологий
  
• Усилению конкурентоспособности на европейском и мировом рынках
  
• Разработке изделий, технологических процессов и услуг высокого качества
  
• Продвижение международного сотрудничества
  
• Вовлечению промышленных и исследовательских учреждений для выполнения совместных разработок
  

Программа EUREKA охватывает практически все отрасли передовой технологии приоритетных направлений исследований:

• информационные технологии,
  
• коммуникационные технологии,
  
• лазеры,
  
• медицина и биотехнология,
  
• новые материалы,
  
• робототехника и автоматизация производства,
  
• транспорт,
  
• экология,
  
• энергетика.
  

Что же привлекает научных сотрудников и разработчиков в этой программе?

• Использование европейской сети для поддержки совместных рыночно направленных проектов по разработке и применению новейших технологий.
  
• Помощь в поиске промышленных и научных партнеров в Европе.
  
• Разделение рисков.
  
• Объединение ресурсов.
  
• Большее количество идей.
  
• Более широкий опыт.
  
• Более высокое качество экспертизы.
  
• Доступ к большему числу рынков.
  
• Отсутствие бюрократии.
  
• Рыночная направленность.
  
• Коммерческий результат хороший или отличный (62 %).
  
• Содействует созданию нового продукта, процесса или услуги (67 %).
  
• Технологические достижения блестящие или хорошие (85 %).
  
• Создание стратегического альянса (27 %).
  
• Престиж EUREKA знака.
  
• Доступ к целому кругу европейских новейших технологий.
  
• Помощь в поиске партнеров для производства и исследований.
  
• Доступ к национальным и частным фондам финансирования.
  
• Разработка изделий, технологических процессов и услуг высокого качества.
  
• Опыт в вопросах, как готовить рыночно направленный проект, как контактировать, как распределять готовый продукт.
  

Украина принимает участие в программе EUREKA с 1993. За это время Украина подала 67 проектных предложения в базу данных EUREKA, из которых 12 получили статус Европейского проекта.

Государственная направленность Украины на интеграцию в Европу требует конкретных шагов реализации этой политики. Участие Украины в программе EUREKA является таким конкретным шагом к сближению с Европейскими странами. Возможности программы EUREKA позволяют использовать ее для установления системы государственного содействия процессу привлечения украинских научно-технических кадров к сотрудничеству на уровне общеевропейского взаимодействия, практическому использованию инновационного опыта.

Реализация научного потенциала в практических разработках даст реальный шанс ученым и разработчикам найти партнеров, выйти на рынок, предложив свой товар или услугу, возможность зарабатывать деньги научной работой.


Степаненко С.П. (г. Киев)

КОНСТРУИРОВАНИЕ И ДИЗАЙН МНОГОФУНКЦИОНАЛЬНЫХ МАШИН ДЛЯ ПОСЛЕУБОРОЧНОЙ ОБРАБОТКИ ЗЕРНА

В настоящее время основными зерноочистительными машинами в мире являются решетные машины. Принцип отделения крупных частиц от мелких на них достаточно прост. Решето подбирается таким образом, чтобы частицы, размеры которых меньше, чем размеры отверстий решета, проходили в эти отверстия, крупные частицы, размеры которых больше, чем размеры отверстия, сходили с него. Таким образом, материал разделяется по крупности. Процесс разделения на решете зернового материала по крупности – случайный процесс, так как попадание частицы в отверстие и проход через него зависят от многих условий. Одно из обязательных условий осуществления процесса – перемещение материала по решету [1]. Процесс сепарации не может осуществляться как при отсутствии относительного перемещения, так и при слишком быстром перемещении, когда частицы материала пролетают над отверстием, не имея возможности пройти в них. В большинстве случаев в решетных машинах происходит перемещение решета относительно очищаемого материала посредством привода.

В настоящее время продолжает развиваться альтернативное направление очистительных машин, в которых рабочие органы неподвижно закреплены, а зерно самотеком движется по ним. Такие устройства получили название самотечных или гравитационных (так как материал движется под действием силы тяжести).

Традиционная технология очистки зерна использует известные принципы сепарирования: по поперечным размерам зерна (толщине и ширине) – решетами, по длине – триерами, по скорости витания – воздушным потоком. В процессе очистки весь зерновой материал последовательно пропускается через систему рабочих органов, на каждом из которых выделяются характерные для него примеси [2]. Для создания универсальной машины с этими рабочими органами, как, например “Петкус-Гигант”, необходимо их скомпоновать, что увеличивает удельную материалоемкость машины, требует дополнительных рабочих органов (решета, ячеистые цилиндры) для настройки машины, что приводит к её удорожанию.

Наиболее перспективной является очистка зерна по комплексу физических свойств. Этот способ позволяет выделить большинство примесей из зерновой смеси одним рабочим органом. Такого способа очистки можно добиться, пропуская зерновой материал через систему (каскад) установленных одно под другим (с продольным смещением) штампованных однородных решет. Например, при послеуборочной обработке зерна на зерноочистительных агрегатах высокой производительности, очистке подвергается поток зернового материала, объединяющий в себе множество различных партий, неоднородных по своему составу. Для качественной очистки этих партий необходима точная и частая настройка рабочих органов зерноочистительных машин по результатам анализа каждой партии очищаемого материала. Это приводит к остановке машин, снижению пропускной способности зернообрабатывающего агрегата в целом, что, в свою очередь, диктует необходимость иметь резервные бункера большой емкости, и, в конечном итоге, к несвоевременной обработке свежеубранного зернового материала. При постоянном контроле качества очищаемого материала необходимо регулировать рабочий размер непосредственно во время работы оборудования, только при этом условии оборудование может производить качественную беспрерывную очистку неоднородного материала [2].

В настоящее время на зернообрабатывающих предприятиях используются высокопроизводительные воздушно-решетные машины. Воздушная часть очищает зерновую смесь по аэродинамическим свойствам, и ее регулирование в процессе работы не представляет особого труда. Решетная часть состоит из пакета стальных штампованных решет с круглыми и продолговатыми отверстиями и разделяет зерновую смесь по геометрическим размерам (ширине и толщине). Основным недостатком решета является то, что невозможно изменять рабочий размер отверстия на каждом отдельно взятом решете. Следовательно, для настройки сепаратора необходимо менять целый пакет решет, что невозможно сделать без остановки оборудования и потери времени. Кроме этого, для очистки каждой культуры в отдельности надо иметь целый размерный ряд решет, что приводит к удорожанию машины.

Литература:

1. 
   Отчет о патентных исследованиях “Гравитационные сепараторы”. Временный творческий коллектив, М., 1994. – 9с.
   
2. Зюлин А.Н. Теоретические проблемы развития технологий сепарирования зерна. – М.: ВИМ, 1992.
   

Федорей Е.А. (г. Киев)

Социальный дизайн в методах рекламного брэндинга (политические технологии)

До недавнего времени политик, чтобы занять выборный пост, должен был доказать, что достоин его, конкретными делами, авторитетом, заслуженным у народа долгими годами исправного ему служения. Но сегодняшние реалии таковы, что сила власти определяется широтой использования современных технологий в формировании отношений с общественностью. Речь идет о социально-политических технологиях. Тенденции технологизации властных отношений во многом проявляется в применении политических технологий, как совокупности последовательных процедур, приемов и способов деятельности, для оптимальной и эффективной реализации поставленных целей. Именно совокупности процедур, а не отдельных техник, как это было до недавнего времени.

Подобные технологии предусматривают, в частности, применение приемов политического маркетинга. В данном контексте политический маркетинг обозначает глубинное изучение общественного мнения, интересов различных групп. На основе проведенных исследований различным социальным и национальным группам избирателей демонстрируется именно те качества и достоинства претендента на лидерство, к которым эти группы предъявляют особый интерес.

В сегодняшнем рыночном обществе войны политиков за лидерство среди избирателей ведутся не на рациональном уровне, а по большому счету, на эмоциональном. Об этом свидетельствует все большее применение законов имиджирования и брэндинга. И неспроста. Рыночная ситуация показывает и доказывает, что побеждает тот “товар”, чей имидж оказывается более привлекательным для массового покупателя. При этом в представлении покупателя (избирателя) достоинства имиджа “товара” автоматически переносятся на его качества. Это позволяет использовать понятия, разработанные не в политологии. Методики имиджирования, позиционирования, брэндинга, креатива являются важной составляющей технологий политических процессов. На создание имиджа направлены прежде всего мероприятия “паблик рилейшнз”, брэнды чаще всего формируются средствами рекламы – креативными приемами.

Задачей рекламного креатива является мотивация избирателей, добившись признания политика единожды, мотивировать последующие его поддержки, что будет выражаться отданными за него голосами. И решить ее возможно только в том случае, если за политиком будут стоять не только, отображенные в программе, обещания, избиратель увидит брэнд – характер, индивидуальность, близкий и интересный ему по духу.

Чтобы побудить избирателя отдать свой голос за политика, рекламисту нужно разложить по полочкам логичные аргументы, которые образуют сугубо рациональную систему стимулов. Но это еще не все. Творческая часть рекламной коммуникации должна не только художественно иллюстрировать рациональные выкладки. Она должна давать людям нечто большее, чем простая сумма технологических преимуществ. Именно эмоциональная приверженность к брэнду заставляет избирателя проголосовать за политика.

Задача рекламного креатива – создать не брэнд, который избирателю нужен, а брэнд, который избиратель хочет. Взор креатора должен быть обращен к людям: их эмоциям, переживаниям и интересам. Отдавая голос за брэнд, потребитель должен понимать, что он решает свои собственные жизненные задачи.

В психологическом плане рекламный креатив – это коммуникационное сообщение, обладающее собственной структурой. Он включает три компонента. 1) когнитивный компонент, дающий избирателю новое знание, информацию. 2) аффективный компонент, формирующий необходимое эмоциональное отношение. 3) регулятивный компонент – побуждение к конкретным действиям.

Целью же рекламного креатива является побуждение избирателя отдать голос на выборах за рекламируемого политика. При этом используется целый ряд различных методов и приемов, воздействующих на различные психические структуры человека, как на сознательном, так и на бессознательном уровне.