Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Київській області Методична рада з питань нотаріату

Вид материалаДокументы

Содержание


I кварталі
При перевірці якості вчинення нотаріальних дій були виявлені наступні помилки.
Відділ організації роботи нотаріату
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

На виконання плану роботи Головного управління юстиції у Київській області на І квартал 2008 року відділом організації роботи нотаріату проведено узагальнення щодо дотримання вимог діючого законодавства стосовно організації діяльності та виконання професійних обов’язків при вчиненні нотаріальних дій приватними нотаріусами.


Мета проведеного узагальнення – встановлення характерних недоліків в організації роботи приватних нотаріусів та порушень при вчиненні нотаріальних дій.

У I кварталі на виконання плану щодо комплексних перевірок приватних нотаріусів Київської області на 2008 рік, затвердженого Директором Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства юстиції України Ященко Н.В. 17.01.2008, з дотриманням Порядку здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства приватними нотаріусами під час виконання ними своїх обов’язків, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 14.09.2004 №105/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 08.05.2007 №238/5) проведено 13 комплексних перевірок діяльності приватних нотаріусів Київської області.

В ході перевірок встановлено наступне.

У всіх нотаріусів, діяльність яких перевірялася наявні документи на приміщення, яке використовується ними для вчинення нотаріальних дій (5 нотаріусів використовують приміщення, що належать їм на праві власності, 8 - за договором оренди (користування, суборенди). 11 приміщень, де розташовані робочі місця нотаріусів відповідають Положенню про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 186/5 від 17.04.2007 (надалі по тексту - Положення), а саме: приміщення обладнані оргтехнікою, меблями, забезпечені засобами охоронної та пожежної сигналізації з підключенням до ПЦС, наявна необхідна кількість кімнат, металеві-шафи для зберігання архіву та вогнестійкі сейфи.

Разом з тим, у приміщеннях, яке займали два приватні нотаріуси на час проведення перевірки, були відсутні окремі входи з вулиці, чим порушено вимоги пункту 4 Положення. Слід зазначити, що один приватний нотаріус припинив свою нотаріальну діяльність, а другий приватний нотаріус зобов’язався усунути недоліки, виявлені при проведенні перевірки відповідності робочого місця вимогам Положення.

На виконання вимог статті 28 Закону України «Про нотаріат» приватними нотаріусами укладено договори страхування професійної відповідальності зі страховими компаніями (під час здійснення перевірок страхові суми відповідали вимогам чинного законодавства України).

Всі приватні нотаріуси діяльність яких перевірялася, взяті на облік в ДПІ та Пенсійному фонді України.

Переважна більшість нотаріусів, діяльність яких перевірялася, працюють з помічниками з якими укладені цивільно-правові (трудові) договори, зареєстровані в центрі зайнятості. На помічників накладено обов’язок дотримання статті 8 Закону України „Про нотаріат”.

В ході комплексної перевірки встановлено, що в одного приватного нотаріуса працював помічник, з яким не укладено цивільно-правовий (трудовий) договір. Проте нотаріусом були усунуті встановлені порушення, що підтверджується довідкою про усунення недоліків виявлених в результаті проведення комплексної перевірки.

Прийом громадян нотаріусами, діяльність яких було перевірено ведеться на належному рівні. Графік роботи нотаріусів зазначений на вивісці та доведений до відома громадян. Аналізуючи роботу нотаріусів відповідно до цих графіків Головне управління юстиції у Київській області дійшло висновку, що вони являються зручними для громадян, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій.

Стан діловодства відповідає Правилам ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 03.02.1994 №6/5 (надалі – Правил), а саме: у нотаріусів складені та затверджені номенклатури справ з урахуванням Методичних вказівок щодо застосування примірної номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса, затверджених наказом Міністерства юстиції України 09.11.2000 № 56/5, архівні документи, зберігаються у справах нотаріусів та впорядковані належним чином.

Однак, мають місце випадки, коли нотаріусом не реєструється або неналежно реєструється вхідна кореспонденція в журналах реєстрації вхідної (вихідної) кореспонденції. В порушення пункту 3.3 Правил, нотаріусами не вказується в журналах вхідної (вихідної) кореспонденції індекс одержуваних документів. Також, при оправленні нарядів нотаріусами допускаються порушення вимог пунктів 2.3.19, 2.3.20, 2.3.26 Інструкції про порядок передачі нотаріальних документів на тимчасове зберігання до державного нотаріального архіву, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 098.07.2002 №63/5.

Облік зберігання та використання спеціальних бланків нотаріальних документів в основному відповідає Положенню про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків та нотаріальних документів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 29.06.1999 № 36/5 (із змінами та доповненнями) (надалі по тексту Положення). Проте, мають місце випадки, що всупереч вимогам пункту 6.1 Положення та пункту 22-1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (із змінами) (надалі по тексту Інструкція), нотаріусами не перевірено справжність аркуша документа, який викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів та поданий для вчинення нотаріальних дій, за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів. Крім того, мають місце випадки, коли в порушення пункту 5.3. Положення нотаріусами несвоєчасно вносяться відомості про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Під час проведення узагальнення перевірок правильності ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій відповідно до Порядку ведення і заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.2003 № 87/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2003 №598/7919 (надалі по тексту – Порядку) встановлено випадки порушення пунктів 13.5, 15.1, 16.1, 16.5 Порядку щодо заповнення граф 5, 6 та 7 реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, а саме: в графі 7 реєстру наявні підписи осіб записані в графі 3 реєстру, але без зазначення їх прізвища; в графі 7 відсутні підписи осіб для яких вчинена нотаріальна дія; в графі 5 реєстру зазначено вид майна, яке є предметом правочину, але не зазначено його вартість.

Загалом нотаріуси забезпечені юридичною літературою та методичними матеріалами. Кодекси знаходяться в контрольному стані. Нотаріусами здійснюється підписка на спеціалізовані юридичні видання „Довідник нотаріуса”, „Нотаріат для Вас” та інші.

Робота з Єдиними та Державними реєстрами правочинів нотаріусами здійснюється на належному рівні згідно з затвердженими положеннями та інструкціями щодо їх ведення.

Однак, зустрічаються випадки порушення вимог пункту 6 Тимчасового Порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №671, Положення про Єдиний реєстр довіреностей, щодо несвоєчасної реєстрації правочинів в Державному реєстрі правочинів.


При перевірці якості вчинення нотаріальних дій були виявлені наступні помилки.


Загальні помилки при вчиненні нотаріальних дій.


При посвідченні правочинів нотаріусами порушується пункт 19 Інструкції, а саме: до примірника, нотаріально оформлюваного документа не долучається фотокопія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Примірники договорів про внесення змін та доповнень до іпотечних договорів, договорів застави та ін. не долучаються до основних договорів, чим порушуються вимоги пункту 48 Інструкції.

Всупереч вимогам пункту 27 Інструкції, фотокопії документів, що надаються нотаріусу для вчинення нотаріальних дій та зберігаються в його справах, завіряються нотаріусом неналежним чином.

В порушення пункту 22 Інструкції нотаріусом приймається для вчинення нотаріальної дії документ, що має незастережені виправлення.


Посвідчення довіреностей.


Мали місце випадки, що всупереч вимог пункту 153 Інструкції, при посвідченні довіреності, виданої в порядку передоручення, нотаріусом не роз’яснено зміст ст.240 Цивільного кодексу України. В порушення вимог цього ж пункту Інструкції, довіреність видана в порядку передоручення, містить в собі більше прав, ніж передбачено за основною довіреністю. При укладенні правочину представником нотаріусом не перевірено його повноваження за довіреністю, виданою представникові, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.


Посвідчення заповітів.


В порушення статті 1248 ЦК України та пункту 157 Інструкції на заповіті, складеному за допомогою технічних засобів, відсутня відмітка заповідача про те, що заповіт вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

При посвідченні заповіту нотаріусом не роз’яснено заповідачу зміст статті 1307 ЦК України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору, чим порушено пункт 161 Інструкції.

В порушення пункту 157 Інструкції, в тексті заповіту не зазначається час його складання.


Посвідчення договорів відчуження майна.


До примірника договору не долучена заява другого з подружжя про згоду на укладення правочину, що свідчить про неналежне виконання нотаріусом пункту 45 Інструкції та статті 65 Сімейного кодексу.

Також, в порушення пункту 45 Інструкції при посвідченні договору відчуження нерухомого майна від імені особи, у якої немає чоловіка або дружини, в тексті договорів нотаріусом не зазначено, що відчужуване майно не є спільною сумісною власністю.

В порушення статті 132 Земельного кодексу України в тексті договору відчуження земельної ділянки нотаріусом не зазначено склад угідь земельної ділянки, не зазначено цільове призначення земельної ділянки.

Нотаріусом неналежним чином виконано пункт 57 Інструкції, оскільки в договорі про відчуження частки майна не вказано арифметичні у простих дробах частини.

При посвідченні правочинів про перехід права власності на житловий будинок, будівлю або споруду нотаріус не роз’яснює сторонам зміст статті 377 ЦК України щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, чим не дотримується вимог пункту 72 Інструкції.

При посвідченні договору купівлі продажу квартири за участю малолітньої особи, нотаріусом прийнято фотокопія заяви матері про згоду на вчинення такого правочину без дотримання вимог пункту 40 Інструкції, оскільки справжність підпису на цій заяві засвідчена начальником виправної колонії, тобто не в нотаріальному порядку. Крім того, при посвідченні цього ж правочину нотаріусом не витребувано рішення органу опіки та піклування, чим порушено вимоги статті 71 ЦК України.


Посвідчення договорів іпотеки та застави.


В тексті іпотечних договорів не зазначено, що нотаріусом роз’яснено порядок державної реєстрації іпотеки чим порушено пункт 101 Інструкції.

При посвідченні іпотечних договорів відмітка про перевірку документа, який підтверджує обсяг цивільної правоздатності юридичної особи, яка виступала стороною в іпотечних договорах, відсутня.

В порушення статті 18 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV та пункту 92 Інструкції, в тексті договору іпотеки нотаріусом не зазначено адресу проживання представника банку.


Посвідчення інших договорів.


До примірника договору щодо розпорядження часткою нерухомого майна нотаріусом долучено заяву учасника спільної часткової власності про відмову від здійснення переважної купівлі частки майна, що продається без зазначення ціни, чим порушено пункт 54 Інструкції.

В порушення статті 65 Сімейного кодексу України та пункт 44 Інструкції договір про поділ земельної ділянки посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружжя співвласника, Цим же нотаріусом всупереч пункту 153 Інструкції при посвідченні спадкового договору, предметом якого є майно, яке підлягає державній реєстрації, в тексті договору не зазначено про необхідність його реєстрації у відповідному реєстуючому органі після смерті відчужувача.

При посвідченні договору оренди автомобіля, нотаріусом не дотримано вимог пункту 108 Інструкції та статті 769 ЦК України, а саме: в тексті договору не зазначаються права третіх осіб на орендоване майно.


Вчинення виконавчих написів.


Нотаріусами не в повній мірі дотримано форм посвідчувальних написів, що затверджені наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах» від 10.01.2005 №1/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.01.2005 за №17/10297.

За результатами проведених комплексних перевірок, з метою усунення недоліків та недопущення їх в майбутньому, рекомендовано:
  • п’ятьом приватним нотаріусам пройти навчання в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів юстиції при Міністерстві юстиції України (для нотаріусів);
  • шістьом нотаріусам підготувати та захистити у відділі організації роботи нотаріату Головного управління юстиції у Київській області реферат на відповідні теми;
  • одному нотаріусу привести службове приміщення у відповідність до вимог Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.06.1998 №36/5 (із змінами та доповненнями).
  • вивчити норми чинного законодавства з питань порушень та недоліків, виявлених в ході перевірки;
  • активізувати правороз’яснювальну роботу серед населення міста (району).

З огляду на зазначене, пропоную начальнику відділу організації роботи нотаріату Головного управління юстиції у Київській області Рябуш Л.А. довести до відома нотаріусів Київської області про результати проведеного узагальнення. Підготувати інформаційні листи з найбільш характерних недоліків виявлених в організації роботи приватних нотаріусів та порушень при вчиненні нотаріальних дій.


Відділ організації роботи нотаріату


Узагальнення

щодо винесення установами нотаріату Київської області постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій

у 2007 році - січні-квітні 2008 року


На виконання плану роботи відділу організації роботи нотаріату Головного управління юстиції у Київській області на ІІ квартал 2008 року, за наслідками вчинення нотаріальних дій нотаріусами Київської області проведено узагальнення нотаріальної практики щодо винесення державними та приватними нотаріусами Київської області постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій у 2007 році - січні-квітні 2008 року.

Метою узагальнення є виявлення характерних помилок та недоліків при винесенні постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, визначення шляхів недопущення їх в подальшій роботі та встановлення єдиної практики в даному напрямі нотаріальної діяльності.

З метою проведення даного узагальнення, Головним управлінням юстиції у Київській області була витребувана відповідна інформація від нотаріусів Київської області, за наслідками аналізу якої управлінням юстиції зроблено наступні висновки.

Протягом 2007 року - січня-квітня 2008 року державними та приватними нотаріусами Київської області винесено 13 постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Зокрема, державними нотаріусами винесено 12 постанов, приватним нотаріусом - 1.

Протягом звітного періоду нотаріусами Київської області винесено 10 постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину, 2 постанови – щодо посвідчення договорів відчуження майна, 1- у посвідченні договору оренди земельної ділянки.

Протягом 2007 року у судовому порядку оскаржено 3 постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з них 2 постанови, винесені державними нотаріусами, та 1 – приватним нотаріусом; по 1 постанові приватного нотаріуса зобов"язано вчинити нотаріальну дію.

Так, завідувачем міської державної нотаріальної контори Київської області 15.02.2007 винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К., після смерті О.

Підставою винесення такої постанови було порушення приватним нотаріусом К. ст.ст.24, 25 Закону України «Про нотаріат», п.п. 10, 11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, а саме, приватний нотаріус К. посвідчила заповіт поза межами нотаріального округу її приватної нотаріальної діяльності.

Рішенням міського суду від 04.09.2007 було скасовано вищевказану постанову та зобов'язано завідувача міської державної нотаріальної контори видати спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину.

Однак, рішенням Апеляційного суду Київської області від 15.11.2007 рішення міського суду скасовано, відмовлено в задоволенні позову спадкоємців до державної нотаріальної контори про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до рішення районного суду від 30.10.2007 про результати розгляду цивільної справи за позовом В. до приватного нотаріуса Н. районного нотаріального округу Київської області, встановлено наступне.

26.08.2007 до нотаріуса Н. звернувся В. з проханням посвідчити договір відчуження земельної ділянки загальною площею 6 га для ведення фермерського господарства.

Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії було віднесення нотаріусом вищевказаних земель до земель товарного сільськогосподарського виробництва, на які поширювалася дія мораторію, відповідно до п.15 Розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України.

12.10.2007 року В. звернувся до суду з позовною заявою з проханням про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу частини земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Рішенням районного суду Київської області, на підставі ст.ст.49, 50 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.78, 90 Земельного кодексу України та ст. 14 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» визнано відмову приватного нотаріуса області Н. у посвідченні договору відчуження частини земельної ділянки загальною площею 6 га для ведення фермерського господарства між селянським (фермерським) господарством та гр. В. незаконними. Суд зобов"язав нотаріуса вчинити зазначену нотаріальну дію.

Необхідно відмітити, що приватним нотаріусом Бориспілького районного нотаріального округу Науменко Л.Г. надано до Головного управління юстиції у Київській області необ"єктивну інформацію щодо винесення постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій протягом 2007 року-січня-квітня 2008 року. А саме, в своїй інформації від 13.05.2008 Науменко Л.Г. зазначила, що за період зайняття нотаріальною діяльністю постанови про відмови у вчиненні нотаріальних дій нею не виносилися, хоча мало місце рішення суду від 30.10.2007 року справа № 2-3026/07.

Окремо слід зазначити, що при розгляді звернення громадянки Д., що надійшло з Міністерства юстиції України 17.03.2008 за №Д-280-14, щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого громадянина К., Головним управлінням юстиції у Київській області було встановлено порушення державним нотаріусом Першої білоцерківської міської державної нотаріальної контори вимог діючого законодавства при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

11.11.2007 державний нотаріус Ю., керуючись статтею 49 Закону України «Про нотаріат», на підставі статті 1276 Цивільного кодексу, у зв»язку з спадковою трансмісією, винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Н. Було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 19.03.2006 брата К. на грошові вклади, які належали померлому В.

Н. було роз’яснено, що з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії їй необхідно звернутися до нотаріальної контори міста С., Російська Федерація, за місцем постійного проживання спадкодавця В. протягом шести місяців з дня його смерті.

Громадянці Н. державним нотаріусом роз'яснено право оскаржити вказану постанову до місцевого адміністративного суду, відповідно до ст.т. 2, 4, 6, 17 Кодексу адміністративного судочинства та ст. 50 Закону України «Про нотаріат».

З огляду на зазначене, в порушення пункту 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (зі змінами та доповненнями) (далі-Інструкції), у винесеній постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії невірно вказано порядок оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та не вказано строки оскарження такої відмови.

Звертаємо увагу нотаріусів Київської області на те, що при винесенні постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій нотаріуси повинні враховувати наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Проте, вчинення нотаріусами нотаріальних дій не є виконанням ними функцій представників влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (інформаційний лист Міністерства юстиції України щодо понять “службова особа”, “посадова особа”, розміщений на веб-сайті Міністерства юстиції України).

Відповідно до ст.ст. 1, 34 Закону України „Про нотаріат", нотаріуси під визначення „службова особа" та „посадова особа" не підпадають.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про нотаріат», заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса.

Частина п'ята цієї ж статті зазначає, що розгляд таких скарг проводиться районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч.6 ст.50 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, можуть брати участь у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні як заінтересовані особи. При цьому вони мають права і несуть обов'язки осіб, що беруть участь у справі, в тому числі мають право оскаржувати рішення та ухвали суду.

Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача (ч.7 ст.50 Закону України «Про нотаріат»).

До введення в дію нового Цивільного процесуального кодексу України порядок оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні регулювався главою 39 Цивільного процесуального кодексу 1963 року та статтею 50 Закону України „Про нотаріат", яка діє і нині. Справи щодо оскарження нотаріальних дій розглядалися в межах окремого провадження як самостійна категорія справ. У Цивільному процесуальному кодексі України від 18.03.2004 не встановлено оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні у порядку окремого провадження.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані до набрання чинності Кодексом відповідно до глави 39 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими новим кодексом. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України визначені категорії справ, скарги по яких подані до набрання чинності новим Цивільним процесуальним кодексом України. Враховуючи вищевикладене, скарги та заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані і після набрання чинності новим Цивільним процесуальним кодексом, повинні розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Оскільки стаття 50 Закону України „Про нотаріат" передбачає можливість оскарження неправильно вчиненої нотаріальної дії та відмови у вчиненні нотаріальної дії до суду, а розглядати такі скарги неможливо ані в порядку адміністративного судочинства, ані в порядку окремого провадження, а також враховуючи норми, викладені в прикінцевих та перехідних положеннях Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004, вважаємо, що такі справи мають розглядатися за загальними правилами, тобто в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», п.31 Інструкції, нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляють у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законові; дії підлягають вчиненню іншим нотаріусом чи іншою посадовою особою; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа або представник, який не має необхідних повноважень; угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні.

Відповідно до п. 8 Інструкції, нотаріус зобов"язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Не можуть бути підставою для відмови у вчиненні нотаріальних дій здогадки нотаріуса, небажання спілкуватися з особою тощо.

На сьогодні, враховуючи нотаріальну практику, підставою для винесення постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій також можуть бути колізії в чинному цивільному, сімейному, земельному законодавстві України.

Згідно з п.31 Інструкції, нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.

При винесенні постанов про відмову нотаріуси вивчають питання, про які йдеться в заявах громадян, які звернулись за вчинення нотаріальної дії, витребуються необхідні документи. В усній розмові з громадянами нотаріуси повинні пояснити причину, з якої нотаріальна дія не може бути вчинена.

Нотаріус на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинен викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У разі коли у вчиненні нотаріальної дії відмовляє нотаріус за заявою громадянина, якому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, він не пізніш як у триденний строк виносить постанову про таку відмову.

Згідно з п.32 Інструкції, у постанові про відмову необхідно обов»язково вказувати:

- дату винесення постанови;

- прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та адреса державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;

- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;

- про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);

- мотиви, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з посиланням на чинне законодавство;

- порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство.

Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні нотаріальної дії.


За результатами проведення узагальнення нотаріальної практики нотаріусів Київської області, беручи до уваги пропозиції нотаріусів Київської області, пропонуємо підготувати лист до Міністерства юстиції України з пропозицією ініціювати внесення змін та доповнень до діючого законодавства України, а саме:

Доповнити чинний Цивільний процесуальний кодекс України окремим розділом, в якому передбачити конкретну процедуру судового розгляду справ про про відмову у вчиненні нотаріальних дій. В даному розділі необхідно зазначити строки оскарження постанов, вимоги до позовних заяв з цих питань тощо.

З метою усунення колізій між ст. 50 Закону України «Про нотаріат» та положень Цивільного процесуального кодексу України з цього питання, в ст.50 Закону України «Про нотаріат» слова «скарга» у відповідних відмінках замінити словами «позовна заява» у цих відмінках.


Крім того, у зв"язку з прийняттям 18.03.2004 нового Цивільного процесуального кодексу України, віднесенням оскарження постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій до позовного провадження, втратою актуальності вимог до постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, встановлених п.32 Інструкції, пропонуємо внести зміни до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в якій передбачити можливість оформлення таких постанов у вигляді листів до громадян (відповідно до пропозиції завідувача Калинівської державної нотаріальної контори Київської області Плахотньої О.Г.).