Україна міністерство юстиції україни головне управління юстиції у київській області

Вид материалаДокументы
Подобный материал:




УКРАЇНА


МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

04071, м. Київ-71, вул. Ярославська, 5/2 т/факс: (044) 425 05 77

21.04.2011 №10-14-800

На №________________

Завідувачам державними нотаріальними конторами



Приватним нотаріусам
Київської області



Інформаційний лист №1

з питань прийняття в депозит грошових сум


Питання прийняття в депозит грошових сум регулюються нормами статті 537 Цивільного кодексу України (далі-Кодекс), статтями 85, 86 Закону України «Про нотаріат», розділом 31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (далі-Інструкція), Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та в приватних нотаріусів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2003 №13/5.

Відповідно до вимог частини першої статті 537 Кодексу, боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці
виконання зобов'язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Крім того, статтею 89 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору.

Відповідно до пункту 193 Інструкції, грошові суми, які залишилися після померлого, на прохання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб за окремим описом здаються не пізніше наступного після проведення опису дня в депозит нотаріусу, де перебувають до видачі спадкоємцям або передавання відповідному фінансовому органу у разі визнання спадщини відумерлою та переходу майна у власність територіальної громади.

Слід мати на увазі, що прийняття нотаріусом в депозит грошових сум може мати місце лише у випадках, визначених законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 85 Закону України «Про нотаріат», прийняття нотаріусом грошових сум провадиться за місцем виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог пункту 278 Інструкції, приймання грошових сум у депозит для передавання кредитору здійснюється за заявою заінтересованої особи. Заява має містити відомості:

щодо особи, від якої прийнято внесок у  депозит, а також щодо особи, для передавання якій його внесено, а саме:

для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження та код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реквізити поточного рахунку, відкритого  в  установі банку (якщо місцезнаходження або інші відомості щодо особи, для передавання якій робиться внесок, невідомі, то  в  заяві вказуються останні відомі особі, що звернулася до  нотаріуса, відомості);

щодо мети чи виконання якого зобов'язання зроблено внесок;

щодо причин, з яких зобов'язання не може бути виконане безпосередньо.

За бажанням особи до заяви можуть бути включені обґрунтування та розрахунок, згідно з яким робиться внесок.

Якщо боржник не вказав адресу кредитора і  нотаріусу  ця адреса невідома, нотаріус має попередити боржника, що повідомлення кредитора про внесення грошей у депозит є його обов'язком.

Відповідно до вимог частини другої статті 537 Кодексу, частини другої статті 85 Закону України «Про нотаріат», пункту 280 Інструкції, про надходження грошових сум нотаріус письмово повідомляє кредитора та пропонує йому їх одержати і на його вимогу видає йому належні грошові суми.

Унесення особою грошових сум у депозит приватного нотаріуса провадиться шляхом переказу готівки через банки або підприємства поштового зв'язку чи безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок для обліку депозитних сум приватного нотаріуса.

Для зберігання грошових сум, прийнятих у депозит державною нотаріальною конторою, в органі Державного казначейства має відкриватися спеціальний реєстраційний рахунок для обліку депозитних сум.

У зв»язку з вищевикладеним, у випадку надходження заяв щодо прийняття грошових сум у депозит, завідувачем державною нотаріальною конторю повинен відкриватися рахунок для обліку депозитних сум в територіальному управлінні Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області, приватним нотаріусом – в банківській установі.

Відповідно до пункту 4 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та в приватних нотаріусів, на підставі виписок з рахунків, що свідчать про надходження відповідних сум, особі, яка внесла грошові суми в депозит, нотаріусом видається квитанція встановленого зразка.

При цьому, права частина квитанції (квитанція) видається особі, яка внесла грошову суму в депозит, а ліва її частина (корінець квитанції) залишається в справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

Відповідно до пункту 5 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та в приватних нотаріусів, у квитанції вказуються:

відомості щодо особи, від якої прийняті в депозит грошові суми, а також щодо особи, для якої вони вносяться (далі - депонент):

для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

для юридичних осіб: їх найменування, місцезнаходження та код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцезнаходження депонента невідоме, то нотаріусом у квитанції вказуються останні дані, які відомі особі, що звернулася за внесенням у депозит грошових сум);

з якою метою чи для виконання якого зобов'язання внесено суму в депозит;

розмір грошової суми, унесеної у депозит;

сума справленого державного мита або плати за вчинену нотаріальну дію.

Документ, що свідчить про сплату державного мита, наклеюється на корінці квитанції. Особа, що внесла в депозит грошові суми, або її уповноважений представник розписується на корінці квитанції.

Згідно з пунктом 279 Інструкції, на прохання боржника напис про внесок може бути зроблений на поданому документі, що встановлює заборгованість або з якого випливає внесення грошових сум у  депозит.

Згідно з пунктом 9 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та в приватних нотаріусів, якщо під час ужиття заходів до охорони спадкового майна нотаріусом будуть виявлені грошові суми, що залишилися після померлого, вони вносяться на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку депозитних сум державної нотаріальної контори або окремий поточний рахунок для обліку депозитних сум приватного нотаріуса, про що виписується відповідна квитанція. Квитанція підшивається до спадкової справи, а її корінець залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

У цьому разі в квитанції зазначаються:

прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, що вживав заходів до охорони спадкового майна;

прізвище, ім'я, по батькові та останнє місце проживання спадкодавця;

розмір грошових коштів, унесених нотаріусом у депозит.

На звороті корінця квитанції вказується номер спадкової справи, у якій зберігається квитанція.

Зберігання спадкового майна у депозиті нотаріуса здійснюється за рахунок спадкоємців або інших заінтересованих осіб.

Видача з депозиту грошових сум здійснюється за заявою, яку подає депонент. На заяві нотаріусом здійснюється службова відмітка про встановлення особи депонента, реквізити документа, на підставі якого особу було встановлено, та вказується документ, що підтверджує право на одержання депозитних сум (свідоцтво про право на спадщину, довіреність тощо).

Видача банками грошових сум депонентам провадиться на підставі платіжних доручень приватних нотаріусів шляхом безготівкового перерахування на рахунок депонента або переказу коштів для виплати депоненту готівкою в банку. Копія платіжного доручення, на підставі якого перераховано грошові суми, залишається в справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

У більшості випадків грошові суми одержуються кредиторами. Проте, подекуди, в силу тих чи інших обставин, внесені в депозит кошти залишаються невитребуваними. Такі кошти можуть бути повернуті боржникові лише за письмовою згодою на це особи, на користь якої був зроблений внесок, або за рішенням суду.

Невитребувані з депозиту грошові суми, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зберігаються на рахунках для обліку депозитних сум державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса протягом 3 років і після закінчення встановлених термінів їх зберігання підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Облік депозитних операцій здійснюється державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами в таких книгах: книга обліку депозитних операцій; книга обліку особових рахунків депонентів.


Надходження грошових сум обліковується в прибутковій частині книги обліку депозитних операцій. Видача грошових сум обліковується у видатковій частині книги обліку депозитних операцій.


Заступник начальника управління –

начальник відділу організації

роботи та контролю

у сфері нотаріату п/п Н.Ю. Коновал


Маліневська 425 05 77