Курс лекцій «Управління сталим розвитком території» Лекція Проблеми сталого розвитку України. Що
| Вид материала | Курс лекцій |
- «Управління сталим розвитком території» Лекція 13. Стандарти І проекти управління навколишнім, 1320.97kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 149.33kb.
- Курс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності 050301 „Товарознавство, 1137.66kb.
- Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій, 1426.81kb.
- Економічні реформи – шлях до сталого економічного розвитку України, 112.32kb.
- Лекція: Система державного управління в Україні, 101.33kb.
- Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
- Тематика науково-методологічних семінарів викладачів кафедри економіки України на 2010-2011, 8.54kb.
- Курс лекцій та вправи для студентів Рецензенти, 1823.57kb.
Курс лекцій
«Управління сталим розвитком території»
Лекція 5. Проблеми сталого розвитку України.
Що зроблено в Україні для успішного просування шляхом сталого розвитку?
Україна підписала| Програму дій| «Порядок|лад| денний| на 21 століття|» на конференції| в Ріо-де-жанейро в 1992 році|; від| імені народові Україні документ завізував| тодішній| Голова Верховної Ради Україні Іван Плющ.
Біля|в| 1997 на конференції| «Ріо +5» українська| делегація| підтвердила| прагнення| йти| шляхом| сталого| розвитку|.
Того ж самого долі|року| в Україні на державному рівні| створено| Національну комісію| сталого| розвитку|, якові очолює| перший| Віце-прем'єр-міністр уряду| Україні (за посадою|).
Група фахівців| біля|в| 2000 році| підготувала| проект Концепції сталого| розвитку| Україні, який| восени| того самого долі|року| було| обговорено з громадськістю| країни|: громадські| слухання| відбулися| в м. Києві та Львові. Під година відкритого| обговорення| проекту Концепції надійшло| понад| 100 доповнень| та зауважень| від| громадськості|, частину| з яких| було| враховано| в доопрацьовану| варіанті|.
Розробленій проект Концепції сталого| розвитку| Україні грунтується| на принципах «Декларації Ріо» і враховує| національні| пріоритети| й особливості| розвитку|.
Проект Концепції схвалено на засіданні Національної Комісії сталого розвитку в грудні 2000 долі як основу для розробки Стратегії сталого розвитку Україні і передано для затвердження біля відповідні державні органи.
Яким є визначення| процеси| сталого| розвитку| суспільства| в Україні, наведене| в проекті| Концепції?
«Сталій розвиток| в Україні — це| процес| розбудови| держави| на основі| узгодження| і гармонізації| соціальної|, економічної| та екологічної| складових| з метою| задоволення| потреб| сучасних| і майбутніх| поколінь|. Сталій розвиток| розглядається| як такий|, що| не тільки| породжує| і сприяє| економічному| зростанню| держави|, а й справедливо розподіляє| його| результати|, відновлює| довкілля| та сприяє| подоланню| бідності|».
(Проект Концепції сталого| розвитку| Україні)
1. Національна доповідь| Україні про гармонізацію| життєдіяльності| суспільства| біля|в| навколишньому| природному середовищу|
Спеціальне видання| до 5-ї| Всеєвропейської конференції| міністрів| навколишнього| середовища| “Довкілля для Європи”
ОСНОВНІ ЗАСАДИ І ПРІОРІТЕТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНІ НА ПЕРШІ ДЕСЯТЬ|десятеро| РОКІВ XXI СТОЛІТТЯ
(Міністр екології| та природних| ресурсів| Україні В.Я. Шевчук)
Необхідність актуалізації| державної| екологічної| політики|, розширення| її до масштабів| національної| екологічної| стратегії| обумовлена| діалектикою| розвитку| суспільства| в умовах| системної| трансформації|, зобов’язаннями| щодо| реалізації| рішень| Всесвітнього самміту| в Йоганнесбурзі (2002 р.) та політикою| європейської інтеграції Україні. Концептуальні основи| національної| екологічної| стратегії| грунтуються| на закладених| раніше| базових| передумовах|:
- екологічна| стратегія| розглядається| як паритетна складова| національної| стратегії| переходу до сталого| розвитку| з усіма| системними| та інтегрованими положеннями|, принципами і цілями|;
- національна| екологічна| стратегія| формується| і реалізується| біля|в| взаємозв’язку| із Концепцією національної| безпеки| Україні, що| обумовлює| пріоритетність| екологічної| безпеки| біля|в| процесі| переходу до сталого| розвитку|;
- національна| стратегія| має| бути| гармонізована| з європейською екологічною| стратегією| відповідно| до геополітичного| курсу європейської інтеграції Україні;
- при формуванні| національної| екологічної| стратегії| мають| бути| враховані| стан виконання| і перспективи| розвитку| міжнародних| зобов’язань| і співпраці|, оцінки| громадськістю| європейською та міжнародною| спільнотою| результативності| природоохоронної| діяльності| в Україні за минуле| десятиріччя|, досвід| виконання| національних| екологічних| програм|, біля|в| тому числі| з міжнародною| допомогою|, можливості| нарощування| потенціалу| гармонізації| життєдіяльності| суспільства| і переходу до сталого| розвитку|;
- формування| національної| екологічної| стратегії| має| здійснюватися| з урахуванням| пріоритетності| екологічних| проблем Україні за критеріями| ризику| впливів| на всі| сфери| життєдіяльності| суспільства|, здоров`я| населення| та інтереси прийдешніх| поколінь|.
Особлівість екологічних| проблем Україні характеризується| проявом| складних|
природно_техногенних| процесів|:
- радіаційне| забруднення| великих територій|, пов’язане| з Чорнобільською катастрофою;
- забруднення| токсичними|, побутовими| та іншими відходами| значних| територій| внаслідок| їх техногенного перевантаження| та нераціональної| структури| виробництва| і природокористування|;
- забруднення| стічними| водами великих і малих| річок| як результат невиваженості| й недалекоглядності| в господарюванні|;
- підтоплення| значних| територій| внаслідок| нераціонального| гідротехнічного| будівництва| і меліорації|;
- регіональні| повені|, що| пов’язані| зі| змінами| клімату|, надмірностями| в землекористуванні|;
- розвиток| екзогенних| геологічних| процесів| (зсуви|, осідання| поверхні| й т. ін.);
- деградація| родючості| грунтів| унаслідок| зниження| культури| землеробства|, надмірної| хімізації|, мінералізації| худе;
- недостатньо| утверджений| рівень| екологічної| свідомості|, освіченості| і культури|.
З урахуванням| вищевикладеного| актуалізуються| наступні| стратегічні| цілі| на перші|
десять|десятеро| років| XXI століття|:
- забезпечення| екологічної| безпеки| усіх| сфер життєдіяльності|;
- екологічне| оздоровлення| і відтворення| порушених| екосистем|, біля|в| деру чергу| басейнових|;
- створення| екологічних| передумов| для переходу до сталого| розвитку|, передусім| на екологічно| депресивних| територіях|;
- збереження| і розширення| біологічного| та ландшафтного різноманіття|;
- внутрішня| інтеграція екологічних| вимог| біля|в| секторальну| політику|, в системи| забезпечення| життєдіяльності| суспільства|;
- впровадження| міжнародних| стандартів|, регламентів| системного екологічного| управління| і аудиту, розвиток| корпоративних| систем екологічного| управління|;
- демократизація| процесу| прийняття| рішень| і підсилення| відповідальності| за їх виконання|.
Стратегічні цілі| досягаються| шляхом| формування| і реалізації| відповідних| заходів| згідно| з наступними| критеріями|:
- стан здоров`я| населення| сучасних| і прийдешніх| поколінь|;
- гармонізація| життєдіяльності| суспільства| біля|в| природному середовищі|;
- екологічна| свідомість| і відповідальність| усіх| верств| населення|;
- екологічна| чистота і культура виробництва| й господарювання|;
- економія| ресурсів|, енергії|, збереження| самовідновлюваних| властивостей| і господарської| ємності біосфери|.
Національна екологічна| стратегія| має| гармонійно| поєднувати|:
- біотичний| підхід|, що| заснований| на біотичному| механізмі| регулювання| та природній| домінанті| життєдіяльності| суспільства|;
- інтеграційний підхід|, що| має| забезпечити| інтеграцію екологічних| вимог| в усі| сфери| життєдіяльності|, біля|в| формування| інтегральних індикаторів розвитку| та кумулятивної| ефективності|;
- системний| підхід|, що| забезпечує| взаємну| обумовленість| екологічних| проблем, стратегічних| цілей| та еколого-економічних| механізмів| їх досягнення|, цілісність| і системні| взаємозв’язки| як екологічного|, так і всіх| інших аспектів| національної| політики|, ефективність| реалізації| прийнятих| рішень|.
Процес реалізації| національної| екологічної| стратегії| потребує| тісного| взаємопов’язування| короткострокових|, середньострокових| та довгострокових| цілей| і етапів| на десятирічному| відрізку| годині. Особлівість їх полягає| біля|в| тому, що| слід| дотримуватися| принципу “Снігової кулі|” – від| малих| проектів| до великих, від| не капіталомістких| заходів| до середніх| і капіталомістких|.
Головна мета| сучасного| етапу| національної| політики| – суттєве| покращення| стану навколишнього| середовища| Україні (антропосфери|, соціосфери|, техносфери|, біосфери|, атмосфери|, гідросфери|, літосфери|), створення| еколого-економічних| передумов| для сталого| розвитку| нашої| держави|.
Основнімі пріоритетами| національної| екологічної| стратегії| об’єктивно| визначені|:
- екологізація| усіх| сфер життєдіяльності| населення| біля|в| контексті| національної| безпеки| Україні;
- впровадження| системи| професійної| екологічної| підготовки| державних| службовців|, керівників| і посадових| осіб|, які| приймають| відповідальні| рішення| на локальному, регіональному| і державному рівнях|;
- вдосконалення| законодавчої| та нормативно_правової| бази|, прискорення| процесу| гармонізації| екологічного| законодавства| Україні з вимогами| міжнародних| стандартів|, зокрема| з нормативами ЄС;
- забезпечення| екологічної| безпеки| ядерних| об’єктів| та місць| накопичення| радіоактивних| відходів|, підвищення| ступеня| захищеності| населення| та довкілля| від| радіаційного| впливу|, пом‘якшення| наслідків| катастрофи| на Чорнобільській АЄС;
- захист|, стабілізація| та поліпшення| екологічного| стану в містах| і промислових| центрах, зокрема| Донецько-прідніпровського регіону|;
- запровадження| інтегрованого управління| водними| ресурсами з метою| їх збереження| і відтворення|, прискорення| переходу до управління| водокористуванням| за басейновим| принципом;
- поліпшення| екологічного| стану річок| та підземних| вод Україні, зокрема| басейну| Дніпра, та якості| питної| води;
- формування| екологічно| збалансованої| системи| природокористування| на основі| екологічно| безпечних| технологій| та адекватної| структури| виробничого| потенціалу| біля|в| промисловості|, енергетиці|, будівництві|, сільському| господарстві|, на транспорті|;
- реалізація| заходів| щодо| пом’якшення| негативного впливу| глобальних| екологічних| проблем, зокрема| змін| клімату|, на стан екологічної| безпеки| Україні.
Національна екологічна| стратегія| здійснюється| біля|в| контексті| реалізації| національної| стратегії| переходу до сталого| розвитку| відповідно| до рішень| Всесвітнього саміту| біля|в| Йоганнесбурзі та політичних| орієнтирів| панєвропейського| процесу| “Довкілля для
Європи”.
1. СТІСЛА ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНІ
Україна - держава біля Східній Європі, з півдня омивається Чорнім та Азовським морями.
Століця держави- місто Київ
територія 603,7 тис.кв.км
чисельність населення # 46,4 млн чол.
Протяжність: із заходу на схід 1316 кв.км, з півночі на південь 893 кв.км, довжина кордонів 6500 км.
Крайні пункти: на півночі - з.Петрівка (Чернігівська обл.), на півдні - мис Саріч (Автономна Республіка Крім), на заході - м. Чіп (Закарпатська обл.), на сході - Червона Зірка (Луганська обл.).
Сусідні держави: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Російська Федерація, Білорусь.
Клімат біля межах Східноєвропейської рівнини (95% площі), а також середньовисотних українських Карпат і Крімських гір (5% площі) в основному помірно континентальний, на південному узбережжі Кріму має риси субтропічного.
Найбільші ріки (протяжність на території Україні, км.):
Дніпро- 1121, Західній Буг – 401, Дністер – 925, Оріль – 384, Південній Буг – 806
Тетерів – 365, Сіверський Донець – 700, Сула – 363, Горінь – 577 Інгул – 354
Десна – 575, Рось – 346 Інгулець – 549, Удай – 327, Псел – 520, Самара – 320
Случ – 451, Ворскла – 317, Стір – 424, Вовча – 323, Хорол – 308.
Найбільші озера і лимани, кв.км:
Озера: Ялпуг- 149, Кугурлуй – 82, Кагул – 82-93, Сасик-Сиваш - 71 ;
Лімані: Дніпровсько-бузький - 800, Утлюцький - 700, Дністровський - 360, Сасик-кундук - 205, Молочній - 168, Тілігульський – 150-170.
Найбільші гірські вершини, м (українські Карпаті та Крімські гори):
Говерла – 2061, Бребенеськул – 2032, Петрос – 2020, Гутін Томнатік – 2016, Ребра - 2010, Піп-Іван – 1936;
Роман-Кіш – 1545, Демір-капу – 1540, Зейтін_кош – 1534, Кемаль-егерек – 1529, Еклізі-бурун – 1527, Ангара-Бурун – 1453.
Європа _ погляд з космосу (використано дані супутників серії NOAA).
1. ПРІРОДНО-РЕСУРСНІЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНІ
Теріторія Україні має| унікальний| комплекс фізико-географічних|, ландшафтних|, гідрологічних|, структурно-геологічних| та інших параметрів|, що| й сприяло| формуванню| значної| кількості| видів| і обсягів| природних| ресурсів|. Наявність кількох| географо_кліматичних| зон та розташування| в межах| водозборів| двох| морів| – Чорного та Балтійського – сприяють| значним| змінам| гідрографічної| мережі|, рослинного| покриву|, родючості| грунтів| та інших показників|
природно-ресурсного потенціалу|. Найбільш цінними| серед| природних| ресурсів|, за оцінками| Ради з вивчення| продуктивних| сил Україні є земельні| (72%) та мінерально_сировинні| (26%).
Але це| не знижує| економічного| та екологічного| значення| водних|, лісових|, рекреаційних| ресурсів|, тваринного| та рослинного| світу| для створення| належних| розумів|глузду| життєдіяльності| та збалансованого| розвитку| держави|.
Значна кількість| природних| та рекреаційних| ресурсів| території| Україні має| неперевершені| економічні| та екологічні| параметри|. У деру чергу| до них можна| віднести| унікальний| масив| чорноземних| грунтів| (більше| 20% світових| ресурсів|), запаси високоякісного| коксівного| вугілля| Донеччині, карпатську| провінцію| мінеральних| вод (кілька| десятків| типів|), біля|в| тому числі| відомого| біля|в| світі| типові|типу| “Нафтуся”, а також| родовища| лікувальної| ропи| та мулові Прічорноморського регіону|.
Сучасній стан використання| природних| ресурсів| залишається| значною| мірою| успадкованим| з минулих| часів|, особливо техногенно|техногенний| перевантажених| регіонів| Україні.
У тій же година при здійсненні| необхідної| політики| відтворення| природних| ресурсів| є
підстави| розраховувати| на підвищення| природно-ресурсного потенціалу| сталого| (збалансованого|) розвитку|.
1.1. Земельні ресурси|
За своєю| територією| Україна є найбільшою| країною| Європи, а за якісним|
складом грунтів| та біопродуктивністю| угідь| однією| з найбагатших| держав світу|. Вісока природна продуктивність| визначає| провідну| роль земляного|грунт| фонду|фундації| як одного з найважливіших| видів| ресурсів| розвитку| та найціннішої| частини| національного| багатства|. На качан 2003 долі|року| земельний| фонд|фундація| Україні складав| 60,4 млн гектарів|. Значна частка| земельної| площі| (69,3% або| 41,8
млн га|) – це| сільськогосподарські| угіддя|, біля|в| структурі| яких| 78% (32,5 млн га|) припадає| на ріллю|.
Зміні в землекористуванні в ході земельної реформи (використано дані супутників серії Landsat).
Сільськогосподарська освоєність| території| досягла| 72%, ступінь| розораності| земельної| площі| – 56%. До найважливіших| критеріїв| оцінки| якості| грунту належить| вміст| гумусу.
Дослідженнямі грунтового кулі, проведеними| біля|в| 1981 році|, встановлено|, що| середній| вміст| гумусу в ріллі| становив| 3,2% (124,8 т на 1 га|). Грунті з найбільшим| вмістом| гумусу зосереджені| в Харківській області| – 4,9% гумусу (191,1 т на 1 га|), Кіровоградській та Дніпропетровській по 4,5% (по 175,5 т на 1 га|). Водночас дослідження| показали, що| майже| в усіх| регіонах| країни| спостерігається| тенденція| до зниження| вмісту| гумусу в грунтовому шарі|.
Земельній фонд Україні характеризується високими біопродуктивними властивостями. За оцінками вчених, при оптимальній структурі землекористування, відповідному рівні землеробства держава в змозі прогодувати 300-320 млн чоловік.
Монополія держави| на землю|грунт| стала основним| гальмуючим| чинником|фактором| розбудови| ринкової| економіки| в країні| і обумовила| необхідність| проведення| земельної| реформи| з перших| днів| набуття| незалежності|.
З прийняттям Земляного кодексу Україні (у редакції від 13.03.1992 р.) в країні розпочалася демонополізація земельної власності. Поряд з державною запроваджувалась колективна та в обмежених розмірах приватна власність на землю. Всі форми власності оголо_
шувалися| рівноправними|.
За період| 1992 – 2002 років| відбулися| суттєві| зміни| біля|в| власності| на сільськогосподарські| угіддя|. Біля|в| державній| власності| станом на 01.01.2002 долі|року| залишалося| лише| 28,9% сільськогосподарських| угідь| країни|, які| використовуються| переважно| для забезпечення| наукової| діяльності|, в навчальних| цілях|, а також| для насінництва|, ведення| племінного| господарства|, вирощування| лікарських| рослин|, виробництва| специфічних| видів| сільськогосподарської| продукції|. Розподіл сільськогосподарських| угідь| за формами власності| представлено|уявляти| біля|в| діаграмі| 4. На сьогодні| первинна| приватизація| сільськогосподарських| угідь| в Україні в основному завершена – недержавним| сільськогосподарським| підприємствам| передане біля|в| власність| і розпайовано| між їх
членами 30,0 млн га| земельних| угідь|. Їх вартість| становить| близько| 260 мільярдів| гривень|. Станом на 01.02.2003 долі|року| 7 млн селян країни| стали власниками| сертифікатів| з правом на земельну| частку|
(пай). З них понад| 46,2% вже отримали| державні| акти| на право приватної| власності| на землю|грунт|.
Таким чином, в Україні практично створено| новий|, ринковий| земельний| лад, що| базується| на приватній| формі| власності| на землю|грунт|, ринкових| формах господарських| структур, платності| землекористування|, можливостях| ринкового| обігу| земель|грунтів| різного| цільового| призначення|.
1.2. Водні ресурси|
У Україні налічується| 63119 річок|, біля|в| тому числі| великих (площа| водозбору| понад| 50 тис. кв. км.) – 9, середніх| (від| 2 до 50 тис. кв. км.) – 81 і малих| (менше| 2 тис. кв. км.) – 63029. Загальна їх довжина| становить| 206,4 тис. км., з них 90% припадає| на малі| річки|. За географічним| розташуванням|
майже| всі| основні| річкові| басейни| (за винятком| Південного Бугу) належать| до міжнародних| водних| басейнів|, що| обумовлює| активність| транскордонних| водно-екологічних| стосунків| та необхідність| прискореного| розвитку| басейнового| управління| водними| ресурсами.
Водній фонд|фундація| Україні включає| близько| 8073 озер і лиманів| із загальною| площею|
дзеркала| _ 4021,5 кв. км., в тому числі| лиманів| - 1073 кв. км. Кількість водосховищ|, які| мають| об’єм| води 1 млн куб. м|м-код| та більше| - 944. Відносно незначну| частину| території| займають| болота
заболочені| і перезволожені| землі| – 3,6 млн га|, в тій же година смороду відіграють| значну| ресурсостабілізаційну| роль. Водні ресурси| Україні розподіляються| наступним| чином.
Найбільш посушливі регіони: Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Міколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крім.
Нормально забезпечені регіони: Вінніцька, Волінська, Жітомірська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельніцька, Чернігівська, Київська, Черкаська, Полтавська, Харківська області. Найбільш зволожені регіони: Закарпатська Івано_Франківська, Чернігівська області.
Міждержавні водойми|: Дніпро, Сіверський Донець, Дністер, Дунай, Західній Буг.
Україна належить| до найменш| забезпечених| власними| водними| ресурсами європейських держав. Основною їх складовою| є річковий| стік|. У середній| за водністю| рік| його| загальний| обсяг| складає| 87,1 куб. км.
Значні водні| ресурси| зосереджені| в озерах Україні, що| розташовані| по всій| її території|. За наближеною| оцінкою|, об’єм| води в прісних| озерах досягає| 2,3 куб. км., в солоних| озерах і лиманах – 8,6 куб. км.
Біля|в| болотах зосереджено| близько| 30 куб. км. води, що| належить| до категорії| зв’язаних| вікових| запасів|.
Прогнозні ресурси| прісних| підземних| вод складають| загалом| 20,9 куб. км. на рік|, експлуатаційні| ресурси| _ 5,7 куб. км.
Балансові запаси підземних| вод, що| гідравлічно| не зв’язані| з поверхневим| стоком і є додатковими| водними| ресурсами місцевого| формування|, становлять| близько| 7 куб. км. Найбільші величини| підземних| вод залягають| біля|в| басейнах| Дніпра (61%), Сіверського Дінця (12%) і Дністра (9%). Крім прісних| водних| ресурсів| біля|в| галузях| економіки| використовується| близько| 1 куб. км. морської| води.
Карта#схема гідрографічної мережі Україні ( використано космічні знімки супутників серії NOAA).
Зберігається тенденція| до погіршення| якості| підземних| вод внаслідок| надходження| до підземних| горизонтів| забрудників| зі| стічними| водами, а також| інтенсивної експлуатації| продуктивних|
водоносних| горизонтів|. Забруднені ділянки| підземних| вод поширені| переважно| в районах розміщення| великих промислових| і сільськогосподарських| об’єктів|, насамперед| поверхневих| сховищ| відходів| (накопичувачів|, золовідвалів|, хвостошламосховищ| худе). У Україні виявлено|
понад| 290 сформованих| осередків| забруднення| підземних| вод в основних| водоносних| горизонтах, більш| ніж| на 90 діючих| водозаборах спостерігається| прогресуюче| погіршення| якості| води.
Підземні води, які| продовжують| залишатися| основним|, надійним| джерелом| водопостачання|, особливо в сільській| місцевості|, не завжди| відповідають| вимогам| до питної| води, насамперед| унаслідок| підвищеного| вмісту| в них сполук| нітратів|, фосфору та бактеріологічного| забруднення|.
З метою| усунення| територіальної| і часової| нерівномірності| розподілу| стоку водозабезпечення| в Україні здійснюється| за допомогою| 1,16 тис. водосховищ| (загальний| об’єм| майже| 55 куб. км.), понад| 28 тис. ставків|, 7 великих каналів| (загальна| довжина| 1021 км., пропускна| здатність| 1000
куб. м/с), 10 великих водоводів|, якими| вода подається| біля|в| маловодні| райони|. Водосховіща Дніпровського каскаду (корисний| об’єм| 18,7 куб. км.) забезпечують| більше| половини| обсягу| водоспоживання| в Україні.
Створеній в Україні багатогалузевий| господарський| комплекс споживає| біля|в| процесі| виробництва| значні| обсяги| водних| ресурсів|, хоча| за останні| десять|десятеро| років| валові| споживи біля|в| воді| зменшились| на 40%. Сморід задовольняються| забором|огорожею| прісних| вод з поверхневих| (24%) та підземних| (3%) джерел|, шахтно_рудникових| (близько| 2%) та морських| (понад| 1%) вод, а також| за рахунок| використання| води, залученої| в оборотні| системи| водопостачання| (70%)