Курс лекцій «Управління сталим розвитком території» Лекція Проблеми сталого розвитку України. Що
Вид материала | Курс лекцій |
Курс лекцій 1. Природа і функції індикаторів 1.2. Навіщо потрібні індикатори? 2. Індикатори і індекси сталого розвитку. 2.1 Системи індикаторів сталого розвитку. |
- «Управління сталим розвитком території» Лекція 13. Стандарти І проекти управління навколишнім, 1320.97kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 149.33kb.
- Курс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності 050301 „Товарознавство, 1137.66kb.
- Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій, 1426.81kb.
- Економічні реформи – шлях до сталого економічного розвитку України, 112.32kb.
- Лекція: Система державного управління в Україні, 101.33kb.
- Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
- Тематика науково-методологічних семінарів викладачів кафедри економіки України на 2010-2011, 8.54kb.
- Курс лекцій та вправи для студентів Рецензенти, 1823.57kb.
Проблемі
Незважаючи на певний| прогрес| біля|в| подоланні| бідності|, що| проявляється| біля|в| підвищенні| реальної| сплати праці|, пенсій|, видатків| на соціальні| споживи, зниженні| рівня| безробіття|, залишаються| актуальними| наступні| проблемні| питання:
|
- низький| рівень| сплати праці|, що| є основним| чинником| бідності| як працюючого| населення|, так і непрацездатних| його| верств| і відчутно| гальмує| розвиток| внутрішнього| ринку|, не забезпечує| високих| стандартів| споживання|, процесів| нагромадження|, якісного| відтворення| робочої| сили|, провокує| відплив| найбільш| ініціативних економічно| активних| громадян| до інших країн|;
- поляризація| розподілу| доходів|: концентрація| основної| частини| населення| в групі| з низькими| доходами та накопичення| багатства| в руках невеликої| кількості| привілейованих| груп|;
- несприятливий| інвестиційний клімат| та обмежені| можливості| підприємництва| та чесної| конкуренції|, що| серйозно| перешкоджають| підвищенню| добробуту| ширших| кіл| населення| та створенню| нових| робочих| місць|;
- низький| рівень| доходів| від| власності| (матеріальної|, земельної| інтелектуальної), що| є наслідком| негараздів| біля|в| корпоративних| відносинах|, відсутності| належного| захисту| має рацію власників|, нерозвиненості| фондового ринку|;
- необгрунтована| міжгалузева| диференціація| та значні| міжрегіональні| відмінності| біля|в| рівнях| заробітної| плати, що| неминуче| призводять| до кризи| мотивації| трудової| діяльності|, наслідком| якої| стає| низька| трудова| активність|, неповне| використання| трудового потенціалу|, зниження| ролі| праці| та її повне| чи| часткове| виключення| з основних| життєвих| цінностей|;
- поглиблення| бідності| та занепад| соціальної| сфери| в сільській| місцевості|;
- високий| рівень| видатків| на соціальне| страхування| (близько| 42% заробітної| плати), що| провокує| поширення| практики її незареєстрованих| виплат|;
- існування громіздкої|, фінансово| необгрунтованої| та несправедливої| системи| пільг|: частка| пільговиків| серед| небідних| становить| 30%, а серед| бідних| – 23%; частіше| використовують| своє| право на пільги| небідні|, більш| освічені| і більш| поінформовані| щодо| своїх| має рацію верстви| населення|; практично позбавлені| більшості| пільг| сільські| мешканці|, оскільки| сморід просто не мають| доступу до послуг|, на які| поширюється| дія| пільг|;
- брак|шлюб| фінансування| будинків-інтернатів|, територіальних| центрів|, що| негативно впливає| на їх матеріально-технічний| стан та зменшує| чисельність| працівників| біля|в| соціальній| сфері|; недостатня| увага| держави| щодо| забезпечення| гідного| існування бездомних| громадян|, особливо дітей| та осіб|, що| звільнені| з місць| позбавлення| волі|;обмеженість бюджетних| асигнувань| біля|в| житлове| будівництво|.
Валовій показник| охоплення| навчанням| в Україні наблизився| до рівня| найбільш| розвинутих| країн| світу| і становив| 79% (для порівняння|: у середньому| по світу| – 65%, по країнах|, які| розвиваються|, – 61%, по високорозвинених| країнах| ОЄСР – 94%, по країнах| Східної Європи та СНД – 77%).
Проблемі
Незважаючи на суттєвий| прогрес| біля|в| забезпеченні| якісної| освіти| впродовж| життя|, в даній| сфері|
залишаються| лава|низка| проблемних| питань|, зокрема|:
- Нізький рівень| матеріально-технічної| бази| освіти|, що| проявляється| біля|в| недостатній| забезпеченості| сучасними| підручниками| та наочним| приладдям|, а також| низькому| рівні| комп’ютеризації|. Так, на качан 2004/2005 навчального| долі|року| в сільській| місцевості| не мала комп’ютерів| третина| шкіл|, в містах| – 15%;
- Недостатнє фінансування| діяльності| навчальних| закладів|, зокрема| заробітна| плата педагогічних| працівників| суттєво| нижча| від| середньої| заробітної| плати працівників| промисловості|;
- Недостатня забезпеченість| дошкільних| та загальноосвітніх| навчальних| закладів| педагогічними| працівниками|.
З метою| досягнення| Цілі 3 в Україні реалізуються| наступні| державні| цільові| програми|:
- Національна програма| екологічного| оздоровлення| басейнуДніпра| та поліпшення| якості| питної| води;
- Загальнодержавна програма| «Пітна вода Україні»;
- Загальнодержавна програма| формування| національної| еколо-гічної| мережі| Україні на 2000-2015 роки|;
- Комплексна програма| реалізації| на національному| рівні| рішень|, прийнятих| на Всесвітньому самміті| зі| сталого| розвитку|, на 2003-2015 роки|;
- Комплексна програма| першочергового| забезпечення| сільських| населених| пунктів|, що| користуються| привізною| водою, централізованим| водопостачанням| на 2001-2005 роки| і прогноз до 2010 долі|року|;
- Державна програма| “Ліси Україні на 2002-2015 роки|”;Загальнодержавна програма| розвитку| водного господарства| на 2002-2011 роки|.
Започатковано також| розроблення| державної| програми| розвитку| природно-заповідної| справи| в Україні до 2020 долі|року|.
Проблемі
Незважаючи на суттєвий| прогрес|, якого| Україна досягла| біля|в| зниженні| дитячої| і материнської| смертності|, загальний| стан здоров‘я| нації| можна| охарактеризувати| як незадовільний|. У Україні порівняно| з економічно| розвинутими| країнами| високою| залишається| смертність| населення|, в тому числі| передчасна| (дитяча|, материнська|, смертність| біля|в| працездатному| віці|). Також викликає| занепокоєння| стан здоров’я| чоловіків| працездатного| віку|, оскільки| в Україні показники| рівня| смертності| чоловіків| працездатного| віку| є надзвичайно| високими|.
Крім того, спостерігається| негативний| вплив| на здоров’я| населення| таких факторів| як падіння| рівня| життя|, забруднення| навколишнього| середовища|, наслідки| Чорнобільської катастрофи|.
Значною є чисельність| працюючих| на виробництвах| з неспри-|
ятливими| для здоров’я| умовами| праці|. При цьому|, за оцінками| експертів|, фінансування| галузі| сягає| лише| 30% від| споживи, тому більша| частка| видатків| спрямовується| на підтримку| функціонування| самої| системи|, переважно| її стаціонарної| олениці.
Проблемі
Хоча Україна є лідером| біля|в| впровадженні| заходів| з попередження| передачі| ВІЛ від| матері| до дитини|, в інших аспектах ситуація| залишається| загрозливою|. Зокрема через тих, що|: більше| 1% дорослого| населення| інфіковано ВІл-інфекцією/снІдом, постійно| зростає| кількість| осіб| з вперше| встановленим| діагнозом| ВІл-інфекції на 100 тис. населення|;
- епідемія| ВІЛ вийшла| за межі| групи| споживачів| ін’єкційних наркотиків|;
- зростає| кількість| осіб| з вперше| встановленим| діагнозом| туберкульозу|;
- високим| є рівень| розповсюдження| ВІл-інфекції/снІду та туберкульозу| серед| соціально| вразливих| верств| населення|;
- недостатнім| є рівень| матеріально-технічного| забезпечення| центрів| профілактики| і боротьби| із СНІД та лабораторій| для здійснення| діагностики| ВІЛ
Хоча Україна ратифікувала| лава|низка| міжнародних| догод стосовно| запобіганню|
усіх| форм дискримінації| за статевою| ознакою| і більшість| міжнародних| експертів| підтверджують|, що| Україна забезпечила| достатню| законодавчу| базу, щоб| гарантувати| рівні| можливості| чоловіків| і жінок|, подвійний| стандарт щодо| забезпечення| гендерної| рівності| зберігається| і статевий| розподіл| при прийомі| на роботові в Україні зростає|.
Основною проблемою залишається| подолання| гендерного розриву| в рівні| сплати праці| жінок| та чоловіків|, причиною якого| є “вертикальна” професійна| сегрегація|. За даними| “Human| Rights| Watch|”, якщо| в 1994 році| 18,9 % вакансій| по Україні містили| вимогу| про тих, що| кандидат має| бути| чоловічої| статі|, то в 2001 році| ця| частка| зросла| до 27%. Вакансії на посади менеджерів| вищої| і середньої| олениці часто конкретизуються| під| чоловічу| стати. За жінками|, як правило, залишаються| менш| престижні| посади секретарів|, бухгалтерів|, та офіс-менеджерів|.
Хоча частка| працюючих| жінок|, які| мають| вищу| освіту|, значно| перевищує| відповідний| показник| для чоловіків|, біля|в| більшості| галузей| жінки| обіймають| нижчі| посади, зайняті| виконанням| низько-кваліфікованої| роботи| з обмеженими| можливостями| професійного| зростання| і, внаслідок| цього|, отримують| нижчу| заробітну| плату. На ринку| праці| має| місце| також| дискримінація| жінок| за сімейним| статусом та віком|, оскільки| більшість| підприємств| не може| нести додаткові| затрати|, щоб| забезпечити| соціальний| захист| вагітних| жінок та жінок з малими дітьми згідно чинного законодавства.
Курс лекцій
«Управління сталим розвитком території»
Лекція 6. Індикатори і індекси сталого розвитку
Що таке| індикатори сталого| розвитку|?
Індикатори сталого| розвитку| — це| показники|, які| використовують| для оцінки| стану здоров'я| та рівня| життя| людей, стану довкілля| на окремій| території|, кількісна| оцінка| впливу| людської| діяльності| на стан довкілля| і на стан здоров'я| людей, якість| і тривалість| їхнього життя|. Ці показники| мають| бути| єдиними для загальної| оцінки| певної| території| чи| порівняльної| оцінки| декількох| територій|. Також можуть| бути| окремі| фіксовані| індикатори, які| застосовуються| для оцінки| лише| конкретної| території|.
Введення|вступ|
Необхідність в розробці індикаторів сталого розвитку була відмічена на порядку денному на 21 століття», (прийнята на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р.) Глобальна програма «Повістка дня на XXI століття» була покликана підготувати світову спільноту до вирішення проблем, з якими цивілізація зіткнулася, вступаючи в XXI століття. Документ згрупований в чотири розділи: соціальні і економічні аспекти; збереження і раціональне використання ресурсів в цілях розвитку; посилення ролі основних груп населення; засоби здійснення. У 40-му розділі цього документа («Інформація для ухвалення рішень») відмічено: «В цілях створення надійної основи для процесу ухвалення рішень на всіх рівнях і сприяння полегшенню саморегулируемой сталості комплексних екологічних систем і систем розвитку необхідно розробити показники сталого розвитку».
Контроль за досягненням цілей сталого розвитку, управління цим процесом (ухвалення|приймання| рішень), оцінка ефективності використовуваних засобів|коштів| і рівня досягнення поставлених цілей вимагають розробки відповідних критеріїв і показників — індикаторів сталого розвитку. Таким чином, головна|чільна| мета|ціль| створення|створіння| системи індикаторів – моніторинг сталого розвитку суспільства|товариства|.
В світі активного йде розробка критеріїв і індикаторів сталого розвитку. Цим займаються провідні міжнародні організації: ООН, Усесвітній|всесвітній| Банк, Організація країн економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Європейська комісія, Науковий комітет з проблем навколишнього середовища (SCOPE|) і ін. Ця проблема розглядується|розглядає| на різних міжнародних конференціях і семінарах.
Хоча розробка індикаторів сталого розвитку ще далека від завершення, проте|однак| вже запропоновані проекти індикаторів для систем різних масштабів: глобального, регіонального, національного, локального, галузевого, навіть для окремих населених пунктів і підприємств.
Слід зазначити такі проекти по розробці індикаторів сталого розвитку як:
- система індикаторів сталого розвитку, запропонована Комісією ООН по сталому розвитку (КУРНУВ), що складається з 132 індикаторів (таблиця. 1)
- система інтегрованих екологічних і економічних національних рахунків (System| for| Integrated| Environmental| and| Economic| Accounting|), запропонована Статистичним відділом ООН і націлена на облік|урахування| екологічного чинника|фактору| в національних статистиках
- показник «дійсних заощаджень» (genuine| savings|), розроблений і розрахований Усесвітнім|всесвітнім| Банком (таблиця. 5)
- програма екологічних індикаторів ОЕСР (таблиця. 2)
- набір екологічних показників для країн східної Європи, Кавказу, і Центральної Азії - ВЕКЦА (Європейська економічна комісія ООН);
Разом з індикаторами розробляються і застосовуються на практиці індекси. Індекс – це агрегований або зважений індикатор, заснований на декількох інших індикаторах або даних. Використання індексів прийнятне там, де добре зрозумілі причинно-наслідкові зв'язки.
Розробка індикаторів і індексів сталого розвитку є|з'являється| комплексною і дорогою процедурою, що вимагає великої кількості інформації, отримати|одержувати| яку буває складно, а інколи|іноді| і просто неможливо. Велика кількість індикаторів, що входять в систему, утрудняє їх використання в багатьох країнах у зв'язку з відсутністю необхідних статистичних даних.
1. Природа і функції індикаторів.
- Що таке індикатори?
Під індикатором розуміється показник (що виводиться з первинних даних, які зазвичай важко використовувати для інтерпретації змін); що дозволяє судити про стан або зміну економічній, соціальній або екологічній змінній.
Зазвичай|звично| індикатори описують явища або стани|достатки| навколишнього природного середовища і завжди указують|вказують| на щось, що знаходиться|перебуває| поза|зовні| прямим розглядом. Існує безліч причин, що пояснюють|тлумачать| це: безпосереднє спостереження інколи|іноді| є|з'являється| дуже|занадто| дорогим; область спостереження, що знаходиться|перебуває| поза|зовні| прямим розглядом, є|з'являється| майбутньою. Проте|однак| часто для вирішення, що приймається сьогодні, велику важливість має інформація, що відноситься до майбутнього. Ймовірно|мабуть|, велика кількість розроблених індикаторів дозволить отримати|одержувати| інформацію про це майбутнє. Наприклад, при планеруванні|плануванні| заходу на майбутнє ми звертаємося|обертаємося| до прогнозу погоди: дивлячись на барометр, дізнаємося|взнаємо| тиск|тиснення| повітря, який служить індикатором майбутніх погодних умов. Іншим прикладом|зразком| може служити індекс ціни акції (наприклад, індекс Доуу Джонса Нью-йоркської фондової біржі), який для інвесторів є|з'являється| індикатором спільних|загальних| тенденцій ринку на майбутнє.
Індикатори майбутнього є обов'язковими для багатьох повсякденних рішень, але вони, звичайно, можуть мати недоліки, і навіть при детальному опрацьовуванні вони залишатимуться недосконалими, бо майбутнє – terra incognita.
1.2. Навіщо потрібні індикатори?
1) Індикатори використовуються для обгрунтування ухвалюваного рішення|вирішення| за допомогою кількісної оцінки і спрощення.
2) Індикатори допомагають інтерпретувати зміни.
3) Використання індикаторів дозволяє виявляти недоліки|нестачі| в природокористуванні.
4) Індикатори дозволяють полегшити доступ до інформації для різних категорій користувачів.
5) Індикатори полегшують обмін науково-технічною інформацією.
Будучи|з'являтися| інструментом для підтримки рішень|вирішень| і планерування|планування|, індикатори також можуть виконувати важливу|поважну| комунікативну функцію. Так індикатори стану|достатку| навколишнього середовища інформують громадськість і привертають увагу до певних екологічних погроз. Це часто мобілізує людей для самостійного вживання необхідних заходів або звернення|звертання| по допомогу до представників властей або приватним компаніям.
2. Індикатори і індекси сталого розвитку.
Світовий досвід|дослід| в області розробки індикаторів сталого розвитку показує, що існують два підходи до їх побудови|шикування|:
- побудова системи індикаторів, кожен з яких відображає окремі аспекти сталого розвитку. Найчастіше в рамках спільної системи виділяються наступні підсистеми показників:
- екологічні
- економічні
- соціальні
- інституційні.
- екологічні
2) побудова інтегрального, агрегованого індикатора (індексу), на основі якого можна судити про ступінь сталості эколого-социально-экономического розвитку. Агрегація зазвичай здійснюється на основі трьох груп показників:
- еколого-економічних
- эколого-социально-экономических|
- екологічних.
Використання правильних індикаторів є|з'являється| життєво важливим|поважним| при русі до сталості.
Але|та| будь обережний і не потрап на таку дорогу:
Крок 1. Вимірювати те, що може бути легко зміряне – це нормально до тих пір, поки це працює.
Крок 2.Игнорировать те, що не може бути легко зміряне або давати цьому довільну кількісну оцінку – це штучна побудова, що вводить в оману.
Шаг3. Визнавати доведеним, що те, що не може бути легко зміряне не є істотним – це безрозсудність.
Крок 4. Стверджувати, що те, що не може бути легко зміряне насправді не існує – це самогубство.
Adapted| from| C.Handy-The Empty| Raincoat|: Making| sense| of| the| Future|, 1994.
2.1 Системи індикаторів сталого розвитку.
Про модель ДСР (PSR|).
Модель ДСР (мал. ..) виявляє причинно-наслідкові зв'язки між економічною діяльністю і екологічними і соціальними умовами і допомагає особам|лицям|, що ухвалюють рішення, і громадськості побачити взаємозв'язок цих сфер і виробити політику для вирішення виникаючих проблем. Тому вона є механізмом відбору і організації показників в зручній формі. Проте|однак| це не означає ігнорування складніших стосунків в екосистемах, а також економіко-екологічних і соціально-екологічних взаємозв'язків.
Мал. ... Схема моделі «давление-состояние-реакция|» [4].
Людська діяльність чинить «тиск» на навколишнє середовище і впливає на якість і кількість природних ресурсів («стан|достаток|»); суспільство|товариство| реагує на ці зміни через природоохоронну, загальноекономічну і галузеву політику і через зміни в суспільній|громадській| свідомості і поведінці («реакція на тиск|тиснення|»).
«Тиск|тиснення|» включає опосередкований і прямий тиск|тиснення| (то-есть| використання ресурсів і викид забруднюючих речовин і відходів). Показники екологічного тиску|тиснення| тісно пов'язані з характером виробництва і споживання|вжитку|, вони частенько|часто| відображають|відбивають| інтенсивність забруднення або використання ресурсів, а також обумовлені цими процесами тенденції і зміни за певний період часу. Їх можна використовувати для ілюстрації процесу розриву зв'язку між економічною діяльністю і обумовленими їй екологічними проблемами. Їх також можна застосовувати для оцінки ефективності діяльності по досягненню національних цілей і виконанню міжнародних зобов'язань.
Екологічний стан|достаток| пов'язаний з якістю навколишнього середовища і кількістю і якістю природних ресурсів. Як такі, вони відображають|відбивають| кінцеву мету природоохоронної політики. Показники екологічного стану|достатку| створені з|із| таким розрахунком, щоб|аби| давати огляд екологічної ситуації і її розвитку в часі. Прикладами|зразками| їх є|з'являються|: концентрації забруднюючих речовин в навколишньому середовищі; перевищення критичних навантажень; вплив певного рівня забруднення на населення або зниження якості навколишнього середовища і пов'язану з цим дію на здоров'ї людей; стан|достаток| флори і фауни і запасів природних ресурсів.
Індикатори впливу виражають|виказують| наслідки від змін в стані навколишнього середовища для тих, хто|КТО| прямо або побічно використовує ресурси навколишнього середовища. Як приклади|зразки| можна привести індикатори, що впливають на здоров'ї, витрати|затрати| на очищення|очистку| стічних вод, зміни в сільськогосподарській продуктивності орних земель|грунтів|. Індикатори впливу також включають тимчасові параметри і індекси впливу на аспекти людського добробуту. Широко відомі приклади|зразки| – валовий національний продукт (ВНП), індекс розвитку людського потенціалу (ІРЧП), який є|з'являється| індикатором якості життя.
Показники реакції відображають|відбивають| реакцію суспільства|товариства| на екологічні проблеми. Вони пов'язані з колективними і індивідуальними діями і реакціями, направленими|спрямованими| на пом'якшення, адаптацію або запобігання негативному|заперечному| впливу на навколишнє середовище, викликаному|спричиняти| людською діяльністю, або на збереження|зберігання| природи і природних ресурсів. Прикладами|зразками| показників суспільної|громадської| реакції є|з'являються|: витрати|затрати| на охорону навколишнього середовища, природоохоронні податки і субсидії, структура ціноутворення, частка ринку, що доводиться|припадає| на екологічно чисті товари і послуги, темпи скорочення забруднення, рівень вторинної|повторної| переробки продуктів.
Модель ДСР ОЕСР лягла|полягла| в основу багатьох систем індикаторів, зокрема, Системи індикаторів, розроблена Комісією ООН по сталому розвитку (КУРНУВ ООН)
Європейських індикаторів дії Евростата. Екологічні показники ОЕСР регулярно використовуються в оглядах природоохоронної діяльності і інших аналітичних роботах; з|із| їх допомогою можна відстежувати процес інтеграції ухвалення|приймання| економічних і природоохоронних рішень, аналізувати політику у сфері охорони природи і оцінювати результати природоохоронної діяльності. Окрім|крім| цього, вони застосовуються в ширшій програмі ОЕСР по розробці показників сталого розвитку.