Курс лекцій «Управління сталим розвитком території» Лекція Проблеми сталого розвитку України. Що
| Вид материала | Курс лекцій |
| Аналітична схема Базовий набір індикаторів сталого розвитку В-4. атмосфера В-5. відходи 2.1.3 Система індикаторів для поліпшення|покращання| управління природокористуванням в Центральній Америці. |
- «Управління сталим розвитком території» Лекція 13. Стандарти І проекти управління навколишнім, 1320.97kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 149.33kb.
- Курс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності 050301 „Товарознавство, 1137.66kb.
- Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій, 1426.81kb.
- Економічні реформи – шлях до сталого економічного розвитку України, 112.32kb.
- Лекція: Система державного управління в Україні, 101.33kb.
- Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
- Тематика науково-методологічних семінарів викладачів кафедри економіки України на 2010-2011, 8.54kb.
- Курс лекцій та вправи для студентів Рецензенти, 1823.57kb.
АНАЛІТИЧНА СХЕМА
РУШІЙНІ СИЛИ - ТИСК|тиснення| - СТАН|достаток| - ДІЯ -
РЕАГУВАННЯ
• Рушійні сили - це соціально-економічні чинники і види діяльності
які збільшують або ослабляють|послаблюють| навантаження на навколишнє середовище. Це відноситься
наприклад, до обсягу промислового виробництва або до рівня використання
транспортних засобів.
• Тиск означає прямий антропогенний тиск на навколишнє середовище
що надається|виявляє|, викидами або скиданнями|скидами| забруднюючих речовин і використанням
природних ресурсів (наприклад, викиди в атмосферу легковими автомобілями або
водозабір).
• Стан відноситься до поточного стану і тенденцій зміни тієї, що оточує
середа|середовище|, включаючи параметри якості (такі як рівні забруднення) по повітрю
водним об'єктам і грунту; різноманітність видів в конкретному географічному районі;
і наявність природних ресурсів, таких як ліс або прісна вода.
• Дія означає наслідки зміни навколишнього середовища для здоров'я
людини і інших організмів, а також наслідку|результату| для природи і біорізноманітності
(наприклад, вплив на здоров'ї людей, пов'язане з атмосферним забрудненням в
крупному місті або з|із| недоброякісною питною водою або смертність від
дорожньо-транспортних аварій ).
• Реагуванням є конкретні дії, направлені на рішення
екологічних проблем. Такими заходами можуть бути, наприклад, збільшення майдану|площі|
природних територій, що особливо охороняються, зниження енергоємності|енергоємний| і підвищення
долі перероблених|переробляти| і повторно використаних відходів.
Джерело: Європейське агентство по навколишньому середовищу.
Мал. Модель « Давление-Состояние-Воздействие-Реакция-движущие| сили» ДСВРД(PSIRD|)
Мал. Піраміда побудови|шикування| індексу.
Мал. Використання індикаторів для управління.
Мал. Зв'язок показників і індикаторів на прикладі|зразку| індексу «відходи».
Мал. Зв'язок показників, індикаторів і індексів в категорії «дія».
2.1.1 Система індикаторів, розроблена Комісією ООН по сталому розвитку (КУРНУВ ООН).
Один з найповніших|цілковитих| по обхвату|охопленню| систем індикаторів сталого розвитку, що використовує модель ДСР, розроблена КУРЕЙ ООН (табл.1). Індикатори розбиті на основні групи:
- індикатори соціальних аспектів сталого розвитку
- індикатори економічних аспектів сталого розвитку
- індикатори екологічних аспектів сталого розвитку (включаючи характеристики води, суші, атмосфери, інших природних ресурсів, а також відходів)
- індикатори інституційних аспектів сталого розвитку (програмування і планерування|планування| політики, наукові розробки, міжнародні правові інструменти, інформаційне забезпечення, посилення ролі основних груп населення).
Запропоновані в проекті індикатори вимагають спеціальних перетворень, пристосування до конкретних умов, а в деяких випадках — розширення для окремих країн.
Індикатори розбиті на три категорії з урахуванням|з врахуванням| їх цільової спрямованості:
- індикатори — рушійна сила, що характеризують людську діяльність, процеси і характеристики, які впливають на сталий розвиток;
- індикатори стани|достатки|, що характеризують поточний стан|достаток| різних аспектів сталого розвитку;
- індикатори реагування, що дозволяють здійснювати політичний або який-небудь інший спосіб реагування для зміни поточного стану|достатку|.
Таблиця 1 Базовий набір індикаторів сталого розвитку
| Розділ Повістки дня на 21 століття | Індикатори – рушійна сила | Індикатори поточного стану | Індикатори реагування |
| а | би | у | г |
| А. Социальниє ІНДИКАТОРИ | |||
| Боротьба з бідністю | 1. Темп зростання|зросту| зайнятості (%) 2. Співвідношення середніх зарплат жінок і чоловіків | 15. Населення, що проживає в абсолютній бідності (%) 16. Співвідношення по доходах найбільш багатих і бідних | |
| Демографічна динаміка | 3. Темп зростання|зросту| населення (%) 4. Темпи міграції населення (чел/год) | 17. Щільність населення (чел/км2) | 29. Зростання народжуваності |
| Сприяння освіті|утворенню|, підготовці кадрів і информированности| суспільства|товариства| | 5. Темп зростання|зросту| населення шкільного віку 6. Приріст числа учнів початкових шкіл (%) 7. Приріст числа учнів середніх шкіл (%) | 18. Частка|доля| грамотних серед дорослих (%) 19. Частка|доля| населення, що має освіту|утворення| на рівні 5 класів (%) 20. Середнє число років навчання в школі | 30. Частка ВНП, що витрачається на освіту (%) 31 Число дівчаток на 100 хлопчиків в середній школі 32. Число жінок на 100 чоловіків серед тих, що працюють |
| Захист здоров'я населення | 8. Частка|доля| населення, що не має належного доступу до чистої питної води (%) 9. Частка|доля| населення, що проживає в житлах, не забезпечених системами каналізації (%) 10. Частка населення, підвладна дії шкідливих для здоров'я забрудників повітря (%)_ | 21. Дитяча смертність на тих, що 1000 народилися жвавими|живими| 22. Очікувана|сподівана| середня тривалість життя при народженні 23. Материнська смертність при пологах на 1000 породіль | 33. Частка|доля| ВНП, що витрачається на охорону здоров'я (%) 34. Частка|доля| населення, охваченного| первинною медичною допомогою (%) 35. Частка населення, иммунизированного проти основних заразливих захворювань (%) |
| | 11. Частка|доля| населення, не забезпечена належним рівнем живлення|харчування| {%) | | 36. Число жінок в детородном| віці, що мають доступ до обговорення проблем планерування|планування| сім'ї 37. Частка витрат национального охорони здоров'я, що витрачається на місцеве медичне обслуговування |
| Сприяння сталому розвитку поселень | 12. Темп зростання|зросту| міських поселень (%) 13. Споживання|вжиток| моторного палива|пального| на душу населення (літри) 14. Число мегаполісів з населенням 10 і більше мільйонів чоловік | 24. Частка|доля| міського населения| (%) 25. Майдан|площа| і населення маргінальних поселень (м2/численность) 26. Збиток|шкода| і число пострадавших| і загиблих від природних катастроф 27. Спільний|загальний| майдан|площа| житла на душу населення (м2|) 28. Співвідношення оплати житла і дохода_ | 38. Витрати на будівництво низькооплачуваного житла 39. Витрати на підтримку суспільного|громадського| транспорту 40. Інфраструктурні расходы| на душу населення 41. Об'єм кредитів на будівництво житла |
| Б. Економічеськие ІНДИКАТОРИ | |||
| Економічний розвиток | 42. Темп зростання|зросту| ВНП на душу населення (%) 43. Експорт товарів і послуг 44. Імпорт товарів і послуг | 47. ВНП на душу населення 48. Скоректований на екологічний збиток|шкоду| национальный| продукт на душу населення 49. Вклад|внесок| виробничої діяльності у ВНП(%) 50. Експортна частка ВНП (%) | 56. Частка|доля| інвестицій у ВНП 57. Участь в регіональних торгівельних|торгових| угодах (да/нет) |
| Зміна характеру споживання|вжитку| | 45. Скорочення запасів мінеральних ресурсів (у % від затверджених запасів) 46. Щорічне споживання енергії на душу населення | | |
| Фінансові ресурси і механізми | 59. Частка|доля| продажу ресурсів у ВНП (%) | 60. Зовнішня допомога развитию| (отримана|одержувати| або переданная|, в % від ВНП) 61. Довгі (у % від ВНП) 62. Обслуговування довга (у % від боргу|обов'язку|) | 63. Частка|доля| ВНП, що виділяється на захист навколишнього середовища 64. Екологічні податки і субсидії, в % від государственного| доходу 65. Розмір додаткового фінансування на сталий розвиток після|потім| 1992 р. 66. Програма інтегрованих еколого-економічних рахунків (да/нет) 67. Погашення заборгованості |
| В. Екологичеськие ІНДИКАТОРИ В-1. Водні ресурси | |||
| Захист запасів і якості прісної води | 68. Щорічне вилучення підземних і поверхневих|зверхніх| вод, в % від доступного об'єму|обсягу| 69. Споживання води на душу населення | 74. Запаси підземних вод (мЗ|) 75. Концентрація фекальних Coli-форм| в джерелах прісної води (число на 100 мл) 76. Показники биохимического і хімічного споживання кисню по водних источникам | 80. Обробка стічних вод (% обслуговуваного населення всього і по типах обробки) |
| Захист океанів, Морея і берегових зон | 70. Вилов морських організмів (т) 71. Приріст населення в берегових зонах (%) 72. Викиди нафти в прибережні зони (т) 73. Накопичення з'єднань азоту і фосфору в прибережних водах (т) | 77. Відхилення запасів морських організмів від рівня, що забезпечує стале відтворення (%) 78. Відношення|ставлення| цього відхилення до реальних запасів 79. Індекс розвитку морських водоростей | 81. Участь в угодах, що стосуються Морея (да/нет) |
| В-2. Земельні ресурси | |||
| Інтегрований підхід до планерування і использованию земельних ресурсів | 82. Використовувані землі|грунти| (км2|) | 90. Землі, схильні ерозії грунту (км2) | 94. Реформування земельної політики (да/нет) |
| Управління уразливими|вразливими| екосистемами, боротьба із|із| запустинюванням і засухами|посухами| | 83. Споживання|вжиток| деревини на опалювання на душу населення (мЗ|) 84. Чисельність худоби на км2| в посушливих зонах 85. Населення в засушливых| зонах, що живе нижче за рівень бідності (%) | 91. Землі|грунти|, зачеплені запустинюванням (км2|) 92. Частота засух | 95. Витрати на відновлення екосистем |
| Сприяння сталості сільського господарства і місцевого розвитку | 86. Використання сельскохозяйственных| пестицидів (т/км2) 87. Використання удобрений| (т/км2) 88. Кількість орних земель|грунтів| (га|) на душу населення 89. Зрошувані землі (%) | 93. Кількість земель, зачеплених засоленням і заболочуванням (км2) | 96. Витрати|затрати| на підтримку сільського господарства і дослідження в цій області 97. Майдан відновлених земель (км2) |
| В-3. Інші природні ресурси | |||
| Боротьба із|із| збезлісенням|знелісенням| | 98. Темп збезлісення|знелісення| (км2| в рік) 99. Річне виробництво кругляка (м3|) | 100. Запаси деревини (м3) 101. Майдан лісів (км2) 102. Споживання древесины, в % від споживання енергії | 104. Темпи відновлення лісів (км2| в рік) 105. Частка лісів, що захищаються |
| Збереження біологічної різноманітності | | 103. Число видів в угрожаемом стані і зниклих | 106. Майдан заповідних територій, в % від спільної території |
| В-4. АТМОСФЕРА | |||
| Захист атмосфери | 107. Викиди Со2 (т) 108 Викиди оксидів сірі і азоту (т) 109. Споживання|вжиток| озоноруйнуючих речовин (т) | 110. Концентрація S02|, З|із|, оксидів азоту, озону і зважених часток|частинок| в атмосфері міст | 111. Витрати на скорочення забрудненості атмосфери 112. Скорочення викидів Со2, а також оксидів сірі і азоту (у % у рік) |
| В-5. ВІДХОДИ | |||
| Управління відходами | 113. Об'єми|обсяги| производственных| і муніципальних відходів (т в рік) 114. Об'єм|обсяг| небезпечних відходів (т) 115. Імпорт і експорт (ввезення і вивіз) небезпечних відходів (т) | 116. Об'єми|обсяги| відходів (т) на душу населення 117. Майдан|площа| земель|грунтів|, забруднених небезпечними відходами (км2|) | 118. Витрати на збір|збирання| і обробку відходів 119. Частка|доля| утилізованих відходів % 120. Утилізація муніципальних відходів (т на душу населення) |
| | | | 121 Темп зменшення відходів на одиницю ВНП (т/год) 122. Витрати на переробку небезпечних відходів |
| р. Організаційні індекси | |||
| Структура ухвалення|приймання| рішень | | 123. Затвердження методів оцінки екологічного збитку|шкоди| (да/нет) 124. Наявність програм національної статистики по навколишньому середовищу і принятие| індикаторів сталого розвитку (да/нет) 125. Наявність національної стратегії сталого развития| (да/нет) 126. Наявність національного радого із сталого розвитку (да/нет) 127. Число телефонів на 100 жителів|мешканців| 128. Представництво корінних народностей в національному радому із сталого розвитку (да/нет) 129. Наявність інформаційних баз, що стосуються національних традицій (да/нет) 130. Представництво основних груп суспільства|товариства| в національному радому із сталого розвитку (да/нет) 131. Представництво етнічних меншин в національному радому із сталого розвитку (да/нет) 132. Ратифікація міжнародних угод, що відносяться до сталого розвитку (число) | |
Відбір індикаторів спочатку здійснювався по схемі ДСР (пізніше – ДСВР), де виділено 4 типи індикаторів: тиск (на навколишнє середовище), стан (навколишнього середовища), вплив (на навколишнє середовище), реакція (необхідні заходи). Остаточний список складався з 134 індикаторів. Обговорення і пілотні проекти показали, що список надмірно довгий і ускладнює роботу за оцінкою і аналізом на національному рівні. Сталася часткова відмова від схеми індикаторів по типах на користь схеми «тема – підтема – індикатор» (Indicators of Sustainable Development, UN, 2001). По кожній з областей визначаються ключові теми, які деталізують по підтемах і потім зводяться до мінімального набору індикаторів. Основний акцент зроблений на можливість ухвалення політичних рішень. В області економіки виділено дві теми: економічна структура і виробництво - споживання. Економічна структура представлена трьома підтемами: економіка, торгівля, фінанси. Виробництво і споживання включає 4 підтеми: споживання матеріальних ресурсів, споживання енергії, освіта і утилізація відходів, транспорт. Список індикаторів короткий:
- ВВП на душу населення
- частка|доля| інвестицій, в % від ВВП
- торгівельний|торговий| баланс в товарах і послугах
- частка|доля| довга, в % від ВНП
- отримання|здобуття| або надання допомозі, в % від ВВП
- 4 показника по матеріало- і енергоємності|енергоємний|
- 4 показника по відходах
- використання транспорту.
Мінімальний список базових індикаторів пропонується країнам для апробації|випробування| і підготовки національних програм.
2.1.2. Система екологічних індикаторів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Широке визнання в світі отримала система екологічних індикаторів ОЕСР. Членами цієї організації є 30 економічно розвинених держав Європи, Північної Америки, Азіатсько-тихоокеанського регіону (Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Австралія, Канада, США, Мексика, Польща і ін.).
Країни ОЕСР розвивають програму екологічних індикаторів, зачинаючи|починати| з|із| 1990 р., на основі наступних|слідуючих| вимог:
- узгодження термінології і концептуальних рамок, спільних|загальних| для країн ОЕСР;
- ідентифікація і визначення індикаторів по наступних|таких| критеріях.
Критеріями для відбору індикаторів служать:
1) актуальність для політики, що реалізовується
2) вимір|вимірювання| цих індикаторів в більшості країн
3) регулярне використання їх в аналітичних оглядах і дослідженнях по навколишньому середовищу.
Індикатори використовуються для трьох головних|чільних| цілей: відстежування прогресу в показниках навколишнього середовища; кращій інтеграції екологічних інтересів в секторальную| політику; кращій інтеграції екологічних інтересів в економічну політику [3].
Типи індикаторів ОЕСР і сфери їх застосування|вживання| перед ставлены| на мал. 1.
Мал. Типи і сфери застосування індикаторів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)
Передбачається|припускається|, що система індикаторів ОЕСР дасть можливість|спроможність| прояснити|проясняти| зв'язки між станом|достатком| економіки і охороною навколишнього середовища, що дозволить підвищити інформованість громадськості і сприятиме проведенню інтегрованої політики.
2.1.3 Система індикаторів для поліпшення|покращання| управління природокористуванням в Центральній Америці.
Система індикаторів, розроблена для поліпшення|покращання| управління природокористуванням побудована|спорудити| як і в схемі ОЕСР, (тобто з використанням тих же чотирьох типів індикаторів: тиск|тиснення|, стан|достаток|, дія, реакція) побудована|спорудити| в Центральній Америці («Developing| indicators|. Experience| from| Central| America|». The| World| Bank|, UNEP|, CIAT| 2000). Дослідження здійснені Усесвітнім|всесвітнім| Банком спільно з|із| Програмою ООН по навколишньому середовищу (UNEP|) і Міжнародним центром тропічного сільського господарства (CIAT|). Відмітна особливість проекту - представлення індикаторів у вигляді геоінформаційних систем, що робить|чинить| матеріал наочнішим|наглядним| і полегшує планерування|планування| і ухвалення|приймання| рішень. Індикатори відображають|відбивають| всі сфери функціонування суспільства|товариства|: економічну, екологічну, соціальну, еколого-економічну, соціально-економічну, соціально-екологічну, і їх взаємодія. Для відповідності інституційній структурі індикатори організовані по основних проблемах розвитку - використання землі|грунту|, вирубка|вирубування| лісів, споживання|вжиток| свіжої води, інфраструктура, природні катастрофи.
Аналіз здійснюється в три етапи: використання індексів, потім базових індикаторів, і, нарешті|урешті|, додаткових індикаторів. Всього було виділено 11 індексів, 68 базових індикаторів і 114 додаткових індикаторів, які повинні сприяти аналізу для ухвалення|приймання| рішень. Індекси фіксують проблему і необхідність подальшого|дальшого| аналізу.
Виділені наступні|слідуючі| 11 індексів по проблемах і об'єктах:
• Земля|грунт| - індекс використання землі|грунту|.
• Ліси - індекс риски для лісів.
• Вода - індекс уразливості водних ресурсів.
• Біорізноманітність — ступінь|міра| освоенности| земель|грунтів|.
• Морські і прибережні ресурси - індекс риски для прибережних територій.
• Атмосфера - індекс викидів парникових газів.
• Енергія – використання електроенергії на душу населення.
• Соціальний розвиток - індекс розвитку людського потенціалу (ІРЧП).
• Економічний розвиток - ВВП на душу населення.
• Інфраструктура - індекс досяжності.
• Природні катастрофи - індекс кліматичної риски.
Запропоновані індекси використовуються в різних дослідженнях, зокрема, в щорічній доповіді Інституту світових ресурсів (World| Resources| Institute|). Індекси побудовані|спорудити| на узагальненні інформації по кожній з виділених проблем і об'єктів, як, наприклад, ІРЧП, що відображає|відбиває| очікувану|сподівану| тривалість життя, освітній рівень і доходи.
Відбір індикаторів був також випробуваний стосовно лісового сектора країн Центральної Америки [1].