Курс лекцій «Управління сталим розвитком території» Лекція Проблеми сталого розвитку України. Що
| Вид материала | Курс лекцій |
- «Управління сталим розвитком території» Лекція 13. Стандарти І проекти управління навколишнім, 1320.97kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 149.33kb.
- Курс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності 050301 „Товарознавство, 1137.66kb.
- Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій, 1426.81kb.
- Економічні реформи – шлях до сталого економічного розвитку України, 112.32kb.
- Лекція: Система державного управління в Україні, 101.33kb.
- Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
- Тематика науково-методологічних семінарів викладачів кафедри економіки України на 2010-2011, 8.54kb.
- Курс лекцій та вправи для студентів Рецензенти, 1823.57kb.
а) Збір даних і розрахунки: мережа моніторингу якості атмосферного повітря може
складатися із стаціонарних і/або мобільних станцій моніторингу. У методиці вибору
місця розташування станцій основну увагу слід приділяти територіям з|із| найвищою
концентрацією джерел викидів (промислові зони і автомагістралі), з|із|
метою|ціллю| безпосереднього попередження|запобігати| населення про високий рівень забруднення, а
також станціям моніторингу в селитебных| зонах для отримання|здобуття| спільної|загальної| картини
дії забруднення атмосферного повітря на населення міста. Доцільно
створити національні калібрувальні лабораторії і упровадити|впроваджувати| процедури
забезпечення якості/контролю якості (Ок/кк) даних. Міським населенням
є|з'являється| спільна|загальна| чисельність населення, що проживає в містах, в яких є|наявний|
як мінімум, одна станція моніторингу.
Показник розраховується відносно перевищення ГДК, принаймні, по
обмеженому числу пріоритетних забруднюючих речовин, зокрема SO2, NO2
Тч10 і О3.
b) Методології і стандарти, узгоджені|погоджені| на міжнародному рівні:
Керівні|провідні| принципи ВІЗ за якістю повітря охоплюють ті, що 35 забруднюють
атмосферне повітря речовин. З метою проведення моніторингу може бути
використаний стандарт ІСО 13.040, Якість повітря. Існує багато заслань|посилань| на
найбільш відповідні|придатні| сучасні методи моніторингу і аналізу проб, а також на
апробовані моделі, що дозволяють з|із| достатньо|досить| високою u1090| точністю розраховувати
концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на підставі даних про
викидах.
Джерела даних і представлення звітності
Дані про концентрації забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери
регулярно збираються національними системами моніторингу. Щорічні узагальнені дані про якість атмосферного повітря в містах публікуються в доповідях про стан|достаток| і про охорону навколишнього середовища.
Поточні дані публікуються на муніципальному рівні. Мережа|сіть| ВІЗ "Здорові міста" і програма за якістю атмосферного повітря і здоров'ю Європейського бюро ВІЗ регулярно отримують|одержують| дані про якість повітря від національних агентств|агенцій|, що беруть участь. Евростат, ЕАОС і
ОЕСР отримують|одержують| дані від своїх государств-| членів.
Довідкова інформація на міжнародному рівні:
• Air Quality Guidelines for Europe (revision of Air Quality Guidelines for Europe 1987).
WHO| Regional| Office| for| Europe|, Bilthoven| Division|. WHO|, 2000.
• Human Exposure Assessment, Environmental Health Criteria Document
214, Programme| of| Chemical| Safety|. WHO|, 2000.
• Monitoring Ambient Air Quality for Health Impact Assessment, WHO Regional
Publications|, European| Series|, No|. 85.2. WHO|, 1999.
• Environmental Health Indicators: Framework and Methodologies. Prepared by D. Briggs, Occupational and Environmental Health. WHO, 1999.
• Council Directive 96/62/EC of 27 September 1996 on ambient air quality assessment and management (Air Quality Framework Directive).
• Council Directive 1999/30/EC of 22 April 1999 relating to limit values for sulphur dioxide, nitrogen dioxide and oxides of nitrogen, particulate matter and lead in ambient air.
• Directive 2000/69/EC of the European Parliament and of the Council of 16 November 2000 relating to limit values for benzene and сarbon monoxide in ambient air.
• Directive 2002/3/EC of the European Parliament and of the Council of 12 February 2002 relating to ozone in ambient air.
• Directive 2004/107/EC of the European Parliament and of the Council of 15 December 2004 relating to arseniс, сadmium, mercury and polycyclic aromatic hydrocarbons in ambient air.
• Council Decision 97/101/EC of 27 January 1997 establishing а reciprocal exchange of information and data from networks and individual stations measuring ambient air pollution within the Member States, as
amended| by| Commission| Decision| 2001/752/EC.
• Commission Decision 2004/461/EC of 29 April 2004 establishing а questionnaire to be used for annual reporting on ambient air quality assessment under Council Directives 96/62/EC and 1999/30/EC and under Directives 2000/69/EC ans 2002/3/EC of the European Parliament and of the Council.
• ссылка скрыта
• ссылка скрыта
• ссылка скрыта
• ссылка скрыта
• ссылка скрыта
• ссылка скрыта
• ссылка скрыта
Indicators| for| Sustainable| Development|: Theory|, Method|, Applications|. A Report| to| the| Balaton| Group|, 1999.
Assessment of global sustainability dynamics
Objectives|
The| major| objective| of| the| present| section| is| to| demonstrate| the| method| of| orientor| assessment| using| real| data|. To| minimize| the| data| collection| effort| and| facilitate| indicator| selection|, the| up-to-date| and| widely| available| database| of| the| Worldwatch| Institute| is| used| (Worldwatch| Database| Disk|, January| 1998). The| selection| of| indicators| from| this| database, the formulation of assessment functions, the formal assessment process, and assessment results for the state of the world from 1950 to 2000 are presented and dis-
cussed| in| some| detail|. The| objective| of| this| exercise| is| mainly| pedagogic|: to| provide| an| example| of| how| the| method| can| be| applied| in| practice| and| to| demonstrate| its| possibilities| and| limitations|. For| this| reason|, а reduced| set| of| 21 indicators| (seven| basic| orientors| with| three| component| systems|) is| used|. The| results| are а quick check. Nevertheless, they show some basic and interesting trends of global dynamics.
Indicators| and| assessment| functions| for| the| natural| system|
For each of the seven basic orientors, the respective assessment function, the Worldwatch time series, and the result of the orientor assessment of that time series are plotted in Fig. 12 for the natural system.
EXISTENCE: World fish catch. Despite or because of an enormous expansion and modernization of the world’s fishing fleet the world fish catch has been stagnating for almost а decade. In some areas, fish populations have collapsed. The stagnating fish catch is an indication that the marine ecosystem is being harvested at or beyond its sustainable limit. The world fish catch is taken as an indicator for the EXISTENCE status of the natural system. Note: The assessment function used here refers to sustained catch and assumes that fish populations
will| recover| if| annual| catch| is| reduced|.
EFFECTIVENESS: Grain yield efficiency. As populations increase and economies grow, more people become richer and can afford more meat in their diets. Agricultural production is challenged by the task of producing more food and feed grain on а shrinking grain land area in increasingly polluted and eroded soils. The loss in productive efficiency of the land is reflected in the decreasing ratio of grain produced to fertilizer applied. This change in grain yield efficiency is assumed to be indicative also of developments in the natural system at large. Grain yield efficiency is used as an indicator for EFFECTIVENESS of the natural system.
FREEDOM OF ACTION: Water withdrawal as share of total runoff. If а greater share of the total water runoff is withdrawn for use by the human system, less remains for the natural system, ecosystems and their organisms. Water withdrawal is an indicator for the remaining
FREEDOM| OF| ACTION| of| the| natural| system|.
SECURITY: Economic losses from weather disasters. The dramatic increase of economic losses from weather disasters is already being used as an indicator of human interference with natural processes. It is used here to assess the SECURITY of the natural system, i.e., its ability to hold risks at levels that pose no permanent threats to the viability of the system.
ADAPTABILITY: Carbon emissions. Only а small part of carbon emissions from the human support system can be absorbed by the natural carbon cycle. Most of the emissions lead to а rising level of carbon dioxide in the atmosphere, and corresponding temperature increase
and| climate| change|. As| the| excess| of| human| over| natural| carbon| emissions| increases|, ecosystems| and| organisms| are| less| and| less| able| to| adapt| to| the| consequences|. The| ratio| of| human| carbon-emissions| to| natural| carbon-emissions| in| the| carbon| cycle| (assumed| at| 100 billion| tonnes| of|
carbon| а year|) is| used| to| assess| the| effect| on| the| ADAPTABILITY| state| of| the| natural| system|.
COEXISTENCE: Recycled content of steel. The sustainable systems of nature have recycled all matter for several billion years. Human use of natural resources without recycling implies continuing and accelerating depletion of these resources. The share of recycled material in products is an indication of how close а system is to sustainability. The recycled content of steel is used as an indicator for the COEXISTENCE state of the natural system as it is affected by the support system. It is assumed that this indicator also represents similar efforts with respect
to| other| key| materials|.
PSYCHOLOGICAL NEEDS: Chesapeake oyster catch. The concern of people about the state of the environment, and their psychological stress Indicators for Sustainable Development: about the loss of species, ecosystems, beauty and evolutionary potential is often connected to specific environmental tragedies. Although а regional development, the Chesapeake oyster catch is used as а representative indicator to assess the state of the PSYCHOLOGICAL NEEDS orientor.
Fig. 12. Basic orientor assessment for the natural system (environment and resources). Left column: assessment functions relating indicator state to orientor grade (0–1 = unacceptable, 1–2 = danger, 2–3 = good, 3–4 = excellent). Middle column: Worldwatch time series. Right column: orientor assessment of time series data for 1950–2000.
Dynamics| of| orientors| satisfaction| 1950 to| 2000
It| is| difficult| to| discern| а coherent| picture| of| the| state| of| the| world| and| its| dynamic| development| from| 1950 to| 2000 from| the| 21 tables| or| time| graphs| of| either| the| indicators| or| their| orientor| impact| assessments| in| Figs|. 10–12. Developments| become| much| more| obvious| in| the| orientor| star| diagrams| for| each| of| the| component systems and the total system. These are presented separately for the years from 1950 to 2000 in 10-year intervals.
Human system. The 50-year dynamics of the global human and social system are shown in Fig. 13 (left). The system progresses from а rather unbalanced satisfaction of orientors in the earlier decades to а more balanced but still deficient satisfaction in later decades, with the obvious
exception| of| the| coexistence| orientor|. Its| inadequate| state| is| caused| by| the| rising| income| gap| between| the| rich| and| the| poor|.
Support system. Orientor satisfaction dynamics for the support system are shown in Fig. 13 (right). Initially extremely unbalanced, the orientor satisfactions relative to the support system (infrastructure and economic system) become more balanced in later decades, although at
unsatisfactorily| low| levels|.
Natural system. The dynamics of orientor satisfaction of the natural system in Fig. 14 (left) reflect very clearly the continuing degradation of this system. At the beginning of the period the system appears in good shape with one exception: the coexistence orientor is already in an unacceptable state. This is because of wasteful use of resources (without any recycling
attempt|) threatening| the| sustainability| of| the| system|.
Total system. The average satisfaction ratings of the three component systems combined are shown in the orientor stars of Fig. 14 (right). They show а much more balanced state of orientor satisfaction, although at а low and steadily decreasing level. These graphs conceal the rather more dramatic developments evident from the orientors stars of the three component systems. Referring back to the orientor stars for the three component systems, it becomes evident that any
improvements| appearing| in| the| diagrams| for| the| human| and| the| support| system| are| clearly| coupled| to| corresponding| viability| losses| in| the| natural| system|.
Fig|. 14. Orientor| stars| for| the| natural| system| and| the| total| system| for| 1950–2000.
ПРИКЛАД|зразок| ОПИСУ
Індикатора (ВЕКЦА, Бєлград, 2007)
Цей показник був розроблений для Чехії. Примітки і рекомендації представлені в курсиві.
Назва групи показників: Забруднення атмосферного повітря і руйнування озонового шару
Назва індикатора: Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Короткий опис і мета індикатора:
3-5 рядків, що описують, побудова|шикування| показника, про що він свідчить і як пов'язаний з іншими показниками в системі ДСДСВР.
Цей показник грунтується на результатах національних інвентаризацій викидів в атмосферу і їх прогнозів. Він характеризує ступінь|міру| існуючої і очікуваної|сподіваної| дії викидів основних шкідливих речовин на навколишнє середовище і (і в певних випадках) дозволяє визначити шлях|дорогу| до досягнення цільових значень, виражених|виказувати| за допомогою національних граничних значень викидів. Даний показник знаходиться|перебуває| в причинному зв'язку з|із| показником, що характеризує його дію на навколишнє середовище, - „Якість повітря в міських населених пунктах“.
Значення (значення) індикатора „Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря“
представлені|уявляти| в таблиці 1:
Джерело даних: Чеський гідрометеорологічний інститут (cz/)
Примітки|тлумачення|:
Кількість колонок залежить від наявних лав|низок| даних.
Не рекомендується представляти|уявляти| значення показників до 1990 р.
В разі|у разі| показників, які виражені|виказувати| тільки|лише| в одному вигляді|виді| (наприклад, у відсотках|процентах|), в таблицю не слід включати другу і третю групу рядків. В разі|у разі| показників, які представлені|уявляти| в декількох видах(наприклад, в абсолютних значеннях, з розрахунку на|розраховуючи на| душу населення, на квадратний кілометр території або на одиницю ВВП), слід ввести|запроваджувати| другу і подальші|наступні| групи рядків.
В разі показників, які представлені в частково об'єднаній формі, їх відповідні значення (сукупні і важливі окремі значення) мають бути представлені в окремих рядках.
Діаграма або карта, що характеризує значення індикатора, приведені в Таблиці 1
Графік: Підсумкові національні викиди головних|чільних| забруднюючих речовин в Чехії
у 1990-2004 рр.
Примітка|тлумачення|:
Вибір між діаграмою або картою залежить від характеру показника (див. особливі
рекомендації). У випадку, якщо|в разі , якщо| динаміка зміни показника тісно пов'язана з економічним
розвитком країни, то, з метою оцінки ступеня|міри| залежності, слід додати|добавляти| окрему криву
що характеризує розвиток ВВП.
Курс лекцій
«Управління сталим розвитком території»
Лекція 7. Індикатори і індекси сталого розвитку (продовження)
Інтегральні показники сталого розвитку, Системи індексів сталого розвитку.
1. Проблеми інтеграції показників
Проблеми агрегації різнопланових показників в єдиний індекс розгледіли|розглядали| в звіті Комісії ООН по сталому розвитку (Report| on| the| Aggregation| of| Indicators| for| Sustainable| Development|. CSD|, NY|, 2001). Основна трудність при агрегації інформації в індекси полягає у визначенні вагів початкових|вихідних| показників без втрати значущості і без зайвої|надмірної| суб'єктивності. Із|із| збільшенням рівня агрегації інформації складність зважування незрівняних|незрівнянних| величин зростає.
Для визначення вагів пропонується метод Дельфі, багатокритерійний аналіз і методи, використовувані в соціальних науках. Метод «відстань до мети» дозволяє застосовувати як бажану мету показники, узгоджені міжнародними або іншими правовими документами. Можна отримувати вагові коефіцієнти на підставі опитів населення (Євробарометр, що виявляє соціальні переваги) або методом Дельфі, груповим методом, що є, при якому проводиться індивідуальний опит групи експертів. Опит повторюється кілька разів (так звана багатотурова процедура опиту). Після того, як зачинають з'являтися співпадаючі думки, результати використовуються як оцінка. Індекси, розроблені Евростатом, містять ваги, що відображають думку експертів і ключових груп населення.
При зважуванні можуть використовуватися закони, міжнародні конвенції, норми. Окрім цього, використовуються критерії: довгостроковий або короткостроковий аспект, глобальний - регіональний - локальний рівень проблеми, глибина і складність дії, ступінь безповоротності процесу і ін. У спільному випадку не рекомендується застосовувати рівні ваги.
Необхідним є|з'являється| оцінка сталості індексу і вплив на кінцевий|скінченний| результат різних чинників|факторів|. Процес агрегації має бути повністю|цілком| прозорим, щоб|аби| користувач мав можливість|спроможність| прослідити|прослідкувати| процес перетворення первинних даних і при необхідності мати можливість|спроможність| відновити початкові|вихідні| дані. Крім того, потрібне ясне розуміння того, що показує даний індекс і які його обмеження.
Процес агрегації інформації реалізується таким чином:
- На першому рівні визначають ваги індикаторів по виділених проблемах, щоб|аби| отримати|одержувати| індекс з кожної проблеми
- На другому рівні зважуються проміжні індекси і визначається індекс по виділених областях
- На третьому рівні зважуються індекси другого рівня і визначається єдиний індекс.
Агрегацію можна проводити до рівня основних аспектів розвитку - екологічного, економічного, соціального, інституційного. Екологічний аспект об'єднує повітря, землю|грунт|, океани, морить, побережжя|узбережжя|, чисту воду, біорізноманітність. Економічний аспект об'єднує економічну структуру, виробництво і споживання|вжиток|. Соціальний аспект об'єднує здоров'я, освіта|утворення|, рівність, житло, безпека, населення. Інституційний аспект включає організації і можливості|спроможності| соціальних інститутів.
Підходи до побудови|шикування| інтегральних індикаторів
Побудовою|шикуванням| агрегованого індикатора сталості активно займається лава|низка| міжнародних організацій. Як найбільш успішні проекти можна відзначити розробки ООН і Усесвітнього|всесвітнього| Банку. Наявність агрегованого індикатора, перш за все|передусім|, дозволила б особам|лицям|, що ухвалюють рішення, судити про ступінь|міру| сталості країни, екологічність траєкторії розвитку. Таким чином цей показник може бути своєрідним аналогом ВВП, ВНП, національного доходу, по яких зараз часто вимірюють|виміряють| успішність економічного розвитку, економічний добробут. Проте|однак| через методологічні і статистичні проблеми, складнощі розрахунку інтегрального індикатора, загальновизнаного|загальнопризнаного| в світі, ще немає.
2. Система еколого-економічного обліку|урахування| (СЕЕУ)
Система еколого-економічного обліку|урахування| (СЕЕУ) (А System| for| Integrated| Environmental| and| Economic| Accounting|) була запропонована Статистичним відділом Секретаріату ООН в 1993 році. Метою|ціллю| системи еколого-економічного обліку|урахування| є|з'являється| облік|урахування| екологічного чинника|фактору| в національних статистиках.
Природоохоронною спрямованістю СЕЕУ пояснюються|тлумачать| її деякі особливості: використання даних в натуральному уявленні|виставі|, самостійний, хоча і взаємозв'язаний по відношенню до традиційної системи національних рахунків, характер; застосування|вживання|, разом з|поряд з| ринковими, неринкових оцінок.
Еколого-економічний облік|урахування| - допоміжна система. Він розширює потенціал національних рахунків, але|та| не розглядується|розглядає| як заміна національного рахівництва.
Система еколого-економічного обліку|урахування| складається з декількох крупних блоків. У першому блоці виділені потоки, що відносяться до природоэксплуатирующей| і природоохоронної діяльності. Другий блок описує взаємодії між природною середою|середовищем| і економікою в натуральних одиницях. У третьому блоці розглядуються|розглядають| різні підходи до оцінки умовно обчислюваних витрат з використанням природних активів. Четвертий блок стосується розширеного тлумачення сфери виробництва в макроекономічному аналізі. Як відправна крапка|точка| при розробці системи еколого-економічного обліку|урахування| використовується метод міжгалузевого балансу і рахунку нефінансових активів.
Еколого-економічний облік|урахування| піднімає питання включення|приєднання| в національне багатство разом з|поряд з| капіталом, проведеною|виробляти| людською працею, природного капіталу, а також дає можливість|спроможність| оцінити|оцінювати| екологічні витрати|затрати| (виснаження і дія на якість природних ресурсів). Природний капітал включає возобновимые| ресурси (наприклад, ліси), і непоновні (грунт і активи підгрунтя), а також екологічні послуги. Розширення екологічно скоректованих макроекономічних агрегатів відбувається|походить| за рахунок розгляду природних активів: можливе коректування не лише|не тільки| ВВП, але і чистої доданої вартості і національного багатства.
При побудові|шикуванні| «зелених» рахунків традиційні економічні показники коректуються за рахунок двох величин: вартісної оцінки виснаження природних ресурсів і еколого-економічного збитку|шкоди| від забруднення. У основі екологічної трансформації національних рахунків знаходиться|перебуває| екологічно адаптований|пристосувати| чистий внутрішній продукт (ЕЧВП) (Environmentally| adjusted| net| domestic| product|, EDP|). Цей показник отримують|одержують| з|із| чистого внутрішнього продукту в два етапи:
- з|із| чистого внутрішнього продукту (NDP|) віднімається вартісна оцінка виснаження природних ресурсів (DPNA|) (здобич|видобуток| нафти, мінеральної сировини, вирубка|вирубування| лісів і ін.).
2. з|із| отриманого|одержувати| показника віднімається вартісна оцінка екологічного збитку|шкоди| (DGNA|) (забруднення повітря і води, розміщення відходів, виснаження грунту, використання підземних вод):
EDP| = (NDP| - DPNA|) – DGNA| [3.1]
По попередніх оцінках статистичного відділу ООН, в середньому величина ЕЧВП складає близько 60-70% від ВВП.
У 2000 р. вийшла остання версія СЕЕУ. У новому керівництві основний акцент зроблений на вартісні методи, що дозволяють отримати|одержувати| ринкові або близькі до ринкових оцінки. У керівництві збережені методологічні стандарти, закладені в 1993 р., і врахований досвід|дослід| по впровадженню СЕЕУ в різних країнах. Нова методика багато в чому присвячена деталізації і поглибленню розуміння ідеології, покладеної в основу первинного|початкового| методичного керівництва.
Перший крок в Росії по адаптації СЕЕУ був зроблений в 1996 р. в рамках|у рамках| дослідження по Ярославській області і стосувався апробації|випробування| новітніх|найновіших| методів грошових оцінок природних ресурсів, відповідних рекомендаціям ООН по еколого-економічному обліку|урахуванню|. В рамках|у рамках| реалізації проекту проаналізована система обліку|урахування| і оцінок природних ресурсів на регіональному рівні (рівень суб'єкта Російської Федерації), виконані базові грошові оцінки природних ресурсів на муніципальному рівні [1].