Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст" за спеціальністю

Вид материала

Документы

Содержание Екологічний Моніторинг ГЕОЕКОЛОГІчНий РИЗИК Природоохоронні технології Управління техногенною та екологічною безпекою Утилізація і рекуперація відходів Екологічний менеджмент

Подобный материал:

• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 63.31kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „бакалавр", 157.2kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „бакалавр", 63.04kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 219.68kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 193.94kb.
• Програма для вступу на освітньо кваліфікаційний рівень «спеціаліст» за спеціальністю, 128.74kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» після окр «спеціаліст», 150.92kb.
• Програма для вступу на освітньо кваліфікаційний рівень „спеціаліст" за спеціальністю, 237.78kb.
• Програма для вступу на освітньо кваліфікаційний рівень „спеціаліст" за спеціальністю, 148.11kb.
• Програма для вступу на освітньо- кваліфікаційний рівень „спеціаліст" за спеціальністю, 63.93kb.

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Ректор Львівського національного

аграрного університету


академік НААНУ_____________В.В. Снітинський


“_____” _______________ 2011 р.


ПРОГРАМА


ДЛЯ ВСТУПУ НА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ

„МАГІСТР” ПІСЛЯ ОКР „СПЕЦІАЛІСТ” ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

„ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА”


Дубляни – 2011

АГРОЕКОЛОГІЯ

Агросфера як складова біосфери. Стратегія сталого розвитку. Концепція переходу України до сталого розвитку. Завдання, об'єкти вивчення та наукова проблематика агроекології. Екологічна ситуація в агросфері України.

Поняття про агроекосистему. Рівні організації, типи склад і структура агроекосистем. Екологічні фактори та ресурси агроекосистеми. Умови стабільного існування та функціонування агроекосистеми, можливості управління її розвитком. Найважливіші екологічні закони у застосуванні до агроекосистеми. Роль сільського господарства у формуванні первинної біологічної продукції. Типи, структура, функції агроекосистем. Кругообіг речовин і потоки енергії в агроекосистемах. Місце агроекосистем у різноманітті екосистем Землі. Речовинно-енергетичні та інформаційні фактори. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.

Сутність екологічних стресів і стресорів. Класифікація стресів. Причини виникнення екологічних стресів. Відповідна реакція рослин на дію різних факторів. Фізичні фактори. Хімічні фактори. Біотичні фактори. Система заходів щодо зниження дії стресорів.

Вимоги до біоіндикаторів. Біоіндикація стану ґрунтового покриву. Фітоіндикація стану ґрунтового покриву. Ґрунтово-зоологічна індикація. Мікробіологічна індикація.

Агроекологічний моніторинг в інтенсивному землеробстві. Компоненти агроекологічного моніторингу. Еколого-токсикологічна оцінка агроекосистем. Біогеохімічні підходи до проведення агроекологічного моніторингу. Організація інформаційної бази даних агроекологічного моніторингу. Екологічна оцінка забруднення важкими металами. Особливості проведення агроекологічного моніторингу на меліорованих землях.

Поняття «екологічна біотехнологія». Біологічні альтернативи хімічним пестицидам і мінеральним добривам. Перспективи розвитку екологічної біотехнології. Біологічне очищення стічних вод. Біотехнологія й утилізація твердих відходів. Біотехнологічні методи боротьби із забрудненням навколишнього середовища нафтою й нафтопродуктами.

Стійкість і мінливість агроекосистем. Основні принципи організації агроекосистем. Оптимізація структурно-функціональної організації агроекосистем – основа підвищення їхньої продуктивності й стійкості. Методологічні основи екологічної оцінки агроландшафтів. Стійкість агроекосистем. Реакція мікробного угрупування на антропогенний вплив. Типи реакції аграфітоценозу на антропогенні впливи. Стійкість агроекосистем при різних системах землеробства. Умови реконструкції й створення стійких агроекосистем. Збалансованість процесів мінералізації й гуміфікації – інтегральний показник екологічної стійкості педосфери. Поняття про динаміку, розвиток та стійкість агроекосистеми. Внутрішні та зовнішні (природні, антропогенні) фактори мінливості агроекосистеми. Принципи організації високопродуктивної та стійкої агроекосистеми Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми. Стійкість агроекосистеми як основа її продуктивності.

Загальні відомості про систему екологічних регламентів. Санітарно-гігієнічне нормування факторів навколишнього середовища. Санітарно-гігієнічне нормування хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища. Нормування забруднюючих речовин у повітрі, воді, грунті та продуктах харчування. Розрахункові методи визначення тимчасових припустимих концентрацій хімічних речовин. Нормування біологічних забруднювачів в об'єктах навколишнього середовища. Нормування фізичних факторів навколишнього середовища. Єдине санітарно-гігієнічне нормування факторів навколишнього середовища Екологічне нормування. Методи визначення гранично припустимого навантаження на екосистеми.

Еколого-токсикологічні нормативи. Речовини, що забруднюють продукти харчування і корми. Способи виключення або мінімізації негативних впливів забруднень.

Поняття загальної теорії систем і системного підходу. Системний аналіз. Моделі й моделювання. Загальні відомості про моделі й моделювання. Застосування моделей і моделювання. Моделювання в агроекології.


Екологічний Моніторинг

Поняття екологічного моніторингу та його роль і місце в системі екологічного управління. Мета, завдання і принципи екологічного моніторингу. Об’єкти і суб’єкти екологічного моніторингу. Класифікація екологічного моніторингу. Методологія екологічного моніторингу. Система екологічного моніторингу (СЕМ) “Україна”. Нормативно-правове забезпечення створення і функціонування СЕМ „Україна”.

Теоретичні основи радіоекологічного моніторингу. Методологія радіоекологічного моніторингу. Системи і методи радіаційного контролю. Моніторинг забруднення довкілля радіонуклідами.

Теоретичні основи агроекологічного моніторингу. Методологія агроекологічного моніторингу. Агрохімічний моніторинг. Агроекологічний моніторинг стану сільськогосподарських посівів. Організація полігонного агроекологічного моніторингу. Дослідження основних макро- і мікроелементів в агрохімічному моніторингу.

Теоретичні основи екотоксикологічного моніторингу. Методологія екотоксикологічного моніторингу. Екотоксикологічний моніторинг стану сільськогосподарських угідь. Моніторинг забруднення довкілля важкими металами. Моніторинг забруднення довкілля пестицидами.

Теоретичні основи еколого-меліоративного моніторингу. Методологія еколого-меліоративного моніторингу. Особливості організації та проведення еколого-меліоративного моніторингу. Моніторинг екологічного стану зрошуваних та осушуваних земель.

Теоретичні основи соціально-екологічного моніторингу. Методи соціально-екологічного моніторингу. Соціально-гігієнічний моніторинг. Санітарно-гігієнічний моніторинг. Моніторинг екологічної освіти, свідомості та культури людей. Анкетування та опитування в соціально-екологічному моніторингу.

Теоретичні основи екологічного картографування. Методи екологічного картографування. Екологічне районування. Види екологічних карт та їх характеристика.


ГЕОЕКОЛОГІчНий РИЗИК

Визначення поняття "ризик”. Формалізація поняття "ризик". Небезпека і ризик. Окремі види ризиків та їх характеристика. Методологія оцінки ризику. Методи виявлення й класифікації небезпек. Метод обстеження типів відмов і аналіз їхніх наслідків.

Соціологічна теорія “суспільства ризику”. Прийняття ризикованих рішень. Особливості прийняття ризикованих рішень. Основні поняття про побудову „дерева рішень”.

Психологічні аспекти сприйняття ризику. Соціальний аспект ризику. Медичний аспект ризику. Екологічний аспект ризику. Фактори сприйняття ризику.

Принцип асиметрії. Соціальне посилення ризику. Неадекватне сприйняття ймовірностей. Стратегія оптимізації ризику.

Ідентифікація факторів ризику. Оцінка ризику. Оцінки соціального й індивідуального ризиків. Оцінка ризику по скороченню очікуваної тривалості життя. Оцінки екологічних ризиків з урахуванням життєвого циклу промислових продуктів. Кількісна оцінка ризик, FN криві.

Частість додаткового ризику. Оцінка допустимих концентрацій безпорогових токсикантів. Оцінка граничних значень дози і потужності дози забруднювачів. Оцінка допустимих концентрацій граничних токсикантів. Способи вираження фактора ризику. Співвідношення між дозою забруднювача і відгуком на неї. Оцінка припустимих концентрацій токсикантів з метою запобігання віддалених наслідків. Оцінка припустимих концентрацій токсикантів з метою запобігання негайних наслідків.

Основні цілі комунікації ризику. Технократичний і соціолого-культурологічний підходи до комунікації ризику. Комунікація ризику і засоби масової інформації. Необхідність удосконалювання комунікації ризику.

Припустимі і мінімально можливі ризики загрози здоров'ю. Прогнозування і моде­лювання надзвичайних ситуацій з метою керування ризиками. Екологічне законодавство і стандарти − інструменти керування екологічними ризиками. Роль людського фактора в оцінках ризику та у керуванні ним. Ціна ризику і принцип оптимізації варіантів його зниження. Стратегія стійкого розвитку підприємства й програма заходів щодо зниження ризику. Декларування безпеки. Структура декларації безпеки.


Інженерна екологія

Концепція інженерної екології. Класифікація та джерела забруднення атмосфери. Наслідки забруднення атмосфери. Санітарно-захисні зони. Визначення меж санітарно-захисних зон з урахуванням переважаючих напрямів вітрів. Нормування забруднюючих речовин у атмосфері. Технічні методи і способи захисту атмосфери.

Основні джерела забруднення гідросфери. Оцінка якості водного середовища. Забезпечення якості водних об‘єктів. Регламентація поступлення забруднюючих речовин у водні об‘єкти. Методи і засоби захисту водних об‘єктів від забруднення стічними водами.

Будова, склад та властивості літосфери. Ґрунтовий покрив та його деградація. Нормування забруднюючих речовин у ґрунті. Радіоактивне забруднення ґрунтів та забруднення важкими металами. Деградація ґрунтів. Рекультивація ґрунтів. Способи очищення ґрунтів від нафтопродуктів. Способи утилізації і ліквідації відходів виробництва і споживання.

Поширення шуму (звуку). Методи оцінки та вимірювання шумового забруднення. Джерела шуму та їх шумові характеристики. Нормування шуму. Загальні методи зниження впливу шуму на навколишнє середовище. Класифікація засобів та методів захисту від шуму. Вплив вібрацій на людину та оточуюче середовище. Причини та джерела вібрації. Основні джерела інфразвуку. Зниження інфразвуку в навколишньому та виробничому середовищі.

Основні поняття і терміни. Електромагнітні поля природних та штучних джерел. Вплив електромагнітних полів на біологічні об‘єкти. Основні характеристики та класифікація електромагнітних полів. Нормування допустимих значень інтенсивності електромагнітних полів. Захисні засоби від електромагнітних випромінювань. Лазерне випромінювання та особливості його поширення. Дія лазерного випромінювання на організм людини. Заходи і засоби захисту від лазерного випромінювання. Нормування лазерного випромінювання.

Відновлювані та невідновлювані джерела енергії на Землі. Викопні джерела енергії та терміни їх використання. Використання відновлюваних джерел енергії. Екологічні обмеження використання невідновлюваних джерел енергії.

Вплив автомобільного транспорту на навколишнє середовище. Технічне удосконалення автомобілів з двигунами внутрішнього згорання. Розробка альтернативних видів автотранспорту. Вплив залізничного, річкового та морського транспорту на навколишнє середовище.


Природоохоронні технології

Поняття “оточуючого середовища” (довкілля). Забруднення навколишнього природного середовища та їх класифікація. Нормативи якості природного середовища. Поняття природоохоронних заходів. Планувальні, організаційні та інженерно-технологічні заходи для зменшення забруднення компонентів навколишнього середовища.

Основні характеристики процесу пиловловлювання. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері. Технологічні способи та схеми сухого пило вловлювання. Циклони та батарейні циклони, їх призначення, будова та умови застосування. Батарейні та прямоточні пиловловлювачі, їх призначення, будова та умови застосування. Мокрі фільтри (барботери). Призначення, будова та умови застосування. Електрофільтри, їх призначення та будова. Порівняльний аналіз ефективності технологічних способів пиловловлювання. Технологічні способи мокрого пиловловлювання.

Загальні методи очистки промислових газів від газоподібних сполук. Використання методу абсорбції для вловлювання газоподібних сполук. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук. Використання методу хімічних реакцій (хемосорбції) для вловлювання газоподібних речовин. Використання каталітичних методів перетворення газоподібних сполук. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук.

Схеми водопостачання промислових підприємств. Замкнуті системи водопостачання як спосіб вирішення проблеми охорони водойм від забруднення стічними водами. Класифікація шкідливих домішок у стічних водах. Класифікація основних методів знешкодження стічних вод. Прояснення стічних вод відстоюванням. Прояснення стічних вод у гідроциклонах. Фільтрування стічних вод. Умови скидання стічних вод у водойми.

Зміст методів та межі їх застосування. Очищення стічних вод адсорбцією. Очищення стічних вод екстракцією. Іонообмінне очищення стічних вод. Очищення стічних вод від азоту методом іонного обміну на цеолітах. Очищення стічних вод мембранними методами. Очищення стічних вод випарюванням, дистиляцією і ректифікацією. Очищення стічних вод виморожуванням і кристалізацією газогідратів.

Електрохімічний метод очищення стічних вод. Хімічне осадження. Електролітичне виділення металів. Класифікація процесів біологічного очищення. Очищення стічних вод в аеробних умовах. Очищення стічних вод в анаеробних умовах. Біологічні фільтри та їх класифікація. Аерація стічних вод та її основні системи. Застосування аеротенків та окситенків для біологічного очищення вод. Поля фільтрування та поля зрошування як споруди біологічного очи­щення стічних вод. Очищення стічних вод у біологічних ставках. Озонування як спосіб знезаражування стічних вод. Радіаційний метод знезаражування стічних вод.

Значення ґрунтів як компонентів навколишнього середовища. Основні фактори втрати ґрунтів. Види забруднення та порушення ґрунтів. Методи та засоби очищення ґрунтів від антропогенного забруднення. Методи захисту ґрунтів від виснаження. Методи захисту ґрунтів від ерозії. Терасування схилів. Способи рекультивації порушених антропогенною діяльністю земель.


екологічна політика

Поняття екологічної політики. Предмет та методи дослідження екологічної політики. Об’єкт, суб’єкт, предмет екологічної політики. Задачі екологічної політики. Рівні екологічної політики. Етапи формування пріоритетів екологічної політики України. Шляхи реалізації екологічної політики. Критерії ефективності впровадження екологічної політики. Органи, які забезпечують реалізацію екологічної політики.

Конституційні основи екологічної політики України. Декларація про державний суверенітет України як основа формування основних напрямків екологічної політики України Основні принципи здійснення екологічної політики України. Шляхи і засоби реалізації державної екологічної політики.

Цілі, принципи та завдання сталого розвитку. Національні пріоритети сталого розвитку України. Засоби реалізації Концепції переходу України до сталого роз витку. Етапи переходу до сталого розвитку. Інтегровані індикатори сталого розвитку.

Основні пріоритети охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Стратегія і тактика гармонійного розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу України. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів. Економічний механізм природокористування і фінансові засади досягнення мети екологічної політики. Екологічна політика України в енергетиці та ядерній галузі. Екологічна політика України у транспортній галузі. Екологічна політика України у житлово-комунальній галузі. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів як елемент екологічної політики. Місцеві плани екологічних дій як інструмент екологічної політики.


Управління техногенною та екологічною безпекою

Управління як загальнонауковий метод, основні підходи до управління. Суть процесу управління і його основні методи. Теорія управління, його механізми та основні функції. Стан та оцінка загроз в екологічній сфері.

Права і обов’язки громадян щодо реалізації своїх прав на екологічно безпечне довкілля. Інкорпорація і кодифікація природоохоронного законодавства України. Закони та кодекси України, міжнародні конвенції і угоди ратифіковані Україною, щодо охорони навколишнього природного середовища.

Розвиток та сучасний стан системи управління екологічною безпекою в Україні. Функції управління у сфері екології. Корпоративне управління, його принципи і завдання.

Організаційні основи громадського екологічного управління. Структура і функції громадської екологічної організації. Основні громадські екологічні організації і партії України.

Екологічні нормативи, як правовий механізм регулювання екологічної безпеки. Нормативні показники оцінки антропогенного впливу. Концепція ГДК.

Екологічне лімітування. Ліміти на природокористування. Гранично допустиме навантаження (несуча ємність екосистеми).

Державні екологічні стандарти. Екологічне ліцензування. Екологічна сертифікація.


Утилізація і рекуперація відходів

Відходи промисловості. Відходи сільського господарства. Відходи споживання.

Основні положення системі управління відходами в містах і населених пунктах. Класифікація і кодування відходів. Нормування об'ємів утворення і розміщення відходів. Екологічний контроль в системі поводження з відходами.

Промислові технології знешкодження відходів, які застосовуються в системі санітарного очищення міст і сільських населених пунктів. Склад і властивості відходів, які враховуються при виборі промислової технології переробки. Переробка твердих побутових відходів компостування. Термічні методи переробки відходів.

Зне­шкодження і використання відходів тваринництва. Переробка органічних відходів за допомогою дощових черв'яків.

Переробка і вторинне використання макулатури. Переробка полімерних відходів. Текстильні відходи і їх переробка. Переробка будівельних та інших відходів.

Проектування основних елементів полігона і інженерно-технічних заходів, направлених на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Вибір ділянки під полігон та розрахунок місткості полігону.

Експлуатація полігонів. Моніторинг природного середовища на об'єктах утилізації відходів. Закриття полігону, рекультивація і передача для подальшого використання.


Екологічний менеджмент

Шляхи вирішення екологічних проблем промислового виробництва. Сучасний рівень порушення екологічної рівноваги на Землі. Історія розвитку екологічного менеджменту. Предмет екологічного менеджменту. Основні терміни і визначення екологічного менеджменту.

Функції управління у галузі екологічного природокористування. Характеристика загальних принципів природокористування. Специфічні методи управління природокористуванням. Етапи створення екологічного менеджменту на підприємстві.

Британський стандарт в галузі екоменеджменту BS 7750. Схема екологічного менеджменту й аудитування EMAS. Серія міжнародних стандартів ISO 14000. Ключові поняття стандартів ISO 14000. Проблеми впровадження міжнародних стандартів систем екоменеджменту.

Системний підхід у дослідженні екологічного менеджменту. Принципи та методи екологічного менеджменту. Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту. Адміністративно-нормативні інструменти екоменедужменту. Роль міжнародних стандартів та вимог в екологічному регулюванні. Екологічні ризики та управління ними. Принципи екологічного оцінювання.

Поняття сталого розвитку. Критерії та принципи сталого розвитку. Основні принципи декларації Ріо-де-Жанейро. Екологічна домінанта сталого розвитку. Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні.

Екологізація загальних функцій управління державою. Органи загального та спеціального державного управління. Спеціальні функції державного екоменеджменту. Екологічне нормування. Екологічне ліцензування. Екологічна експертиза. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище. Екологічна паспортизація. Екологічна сертифікація. Екологічний моніторинг. Екологічний лізинг.

Сутність і особливості корпоративного управління. Механізм корпоративного менеджменту. Призначення і основні принципи створення системи КЕМ. Спеціальні функції системи КЕМ. Механізм ефективного функціонування системи КЕМ.

Екологічні аспекти і функції місцевого самоврядування. Місцева екологічна політика. Місцеві програми екологічного аудиту. Адміністративні системи місцевого екологічного управління.

Форми участі громадськості. Законодавчі засади громадського екологічного управління. Функції громадського екологічного управління. Посилення ролі неурядових організацій.

Система басейнового управління. Система управління формуванням національної екологічної мережі. Система управління екологічною безпекою. Законодавчі основи і функції забезпечення екологічної безпеки. Міжнародні пріоритети екологічно безпечного управління.

Специфіка інформаційних систем екологічного менеджменту. Кадастрова інформаційна система. Екологічне картографування. Географічні та інформаційні системи.

Поняття екологічної модернізації. Система цілей комплексного експрес-екоаудиту підприємства. Структура комплексної цільової програми екологічної модернізації виробництва. Поняття екологічного маркетингу та інжинірингу.

Умови екологічного страхування. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків. Можливості проведення екологічного страхування в Україні. Світовий досвід екологічного страхування.

Інноваційна діяльність. Класифікація інновацій. Шляхи та джерела фінансування інновацій в Україні. Організація планування екологічних інновацій. Основні положення закону України «Про інноваційну діяльність».

Міжнародні організації екологічного спрямування. Основні міжнародні угоди в галузі охорони довкілля. Напрямки екологічного співробітництва України, передбачені двосторонніми угодами.