Курс лекцій «Управління сталим розвитком території» Лекція Проблеми сталого розвитку України. Що

Вид материала

Курс лекцій

Содержание 7. Індикатор «здоров'я населення» 8. Індекс реального прогресу і індекс сталого економічного добробуту Курс лекцій 3. Основні елементи Декілька стрижньових|стержневих| політичних виводів|виведень|, що виникають з|із| ESI| аналізу. 76 показників (змінних) Якість повітря Якість води Ослабіння воздейс- твия на екосистему Зменшення зростання|зросту| Ослабіння|ослаблення| воздейс-| твия| викидів і Зниження водного стресу Управління природними ресурсами Здоров'я, що відноситься до навколишнього середовища Базове живлення людини Зниження уразливості від природних лих Управління тієї, що оточує Чуйність приватного сектора Наука і технологія Участь в между-| ... Полное содержание

Подобный материал:

• «Управління сталим розвитком території» Лекція 13. Стандарти І проекти управління навколишнім, 1320.97kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 149.33kb.
• Курс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності 050301 „Товарознавство, 1137.66kb.
• Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій, 1426.81kb.
• Економічні реформи – шлях до сталого економічного розвитку України, 112.32kb.
• Лекція: Система державного управління в Україні, 101.33kb.
• Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
• Тематика науково-методологічних семінарів викладачів кафедри економіки України на 2010-2011, 8.54kb.
• Курс лекцій та вправи для студентів Рецензенти, 1823.57kb.

7. Індикатор «здоров'я населення»

Індикатор «здоров'я населення» відображає|відбиває| розповсюдження|поширення| екологічно обумовлених захворювань. Найбільш чітка залежність виявлена між якістю навколишнього середовища і респіраторними|респіратор| захворюваннями і кишковими інфекціями. Оскільки найбільш схильні до респіраторних|респіратор| захворювань діти, введений|запроваджувати| показник дитячої смертності, який вимірює|виміряє| смертність від респіраторних|респіратор| захворювань по стандартній класифікації хвороб на 100 тис. дитячого населення у віці 0 -14 років. Показник смертності від кишкових захворювань розрахований на спільну|загальну| чисельність населення країни.


8. Індекс реального прогресу і індекс сталого економічного добробуту

Індекс реального прогресу і індекс сталого економічного добробуту (Genuine| Progress| Indicators| і Index| of| Sustainable| Economic| Welfare|) є|з'являються| спробою створити адекватного вимірника економічного добробуту, удосконалити показник ВВП з урахуванням|з врахуванням| экстерналий| (Genuine| Progress| Indicator|, 1998). Індекс реального прогресу відображає|відбиває| наступні|слідуючі| складові:

• Злочинність і розпад сімей.

• Домашня|хатня| і добровільна робота.

• Розподіл доходу.

• Виснаження ресурсів.

• Забруднення.

• Довгостроковий екологічний збиток|шкода|.

• Зміна кількості вільного часу.

• Витрати на оборону.

• Термін життя предметів тривалого користування.

• Залежність від зарубіжних капіталів.

Індекс реального прогресу призначений для того, щоб відобразити|відбивати| ті аспекти економіки, які лежать поза|зовні| монетарним зверненням|звертанням|. Зроблена спроба визначити ціну тих функцій, які підтримують економіку, але|та| залишаються поза|зовні| грошовим зверненням|звертанням|. Ціна будується на витратах|затратах| по заміщенню в разі|у разі| втрати цих функцій. Разом з тим|в той же час|, агрегація різних функцій в єдиний індекс досить суперечливо|суперечний| і суб'єктивно [1].


Курс лекцій

«Управління сталим розвитком території»


Лекція 8. Індикатори і індекси сталого розвитку (продовження)


1. A systems| approach| is| required| to| structure| the| search| for| indicators|

(From Indicators for Sustainable Development: Theory, Method, Applications

A Report| to| the| Balaton| Group|. Hartmut| Bossel|, IISD|, INTERNATIONAL| INSTITUTE| FOR| SUSTAINABLE| DEVELOPMENT|, Canada|, 1999)


The conclusion from this brief look at indicator schemes is that none of them is adequate for the purpose defined in the previous section: (1) to provide all essential information about the viability of а system and its rate of change, and (2) to indicate the contribution to the overall objective (e.g., of sustainable development). There is а general awareness of these shortcomings in the research community, and it has led to the formulation of the Bellagio Principles as “guidelines for practical assessment of progress toward sustainable development”15 (see Box on Bellagio Principles).


Bellagio| Principles—Guidelines| for| Practical| Assessment| of| Progress| Toward| Sustainable| Development| (p.15-16) (from| Hardi|, P. and| T. Zdan|, 1997. Assessing| Sustainable| Development|:

Principles| in| Practice|. Winnipeg|: IISD|)


1. Направляюче|скеровувати| бачення|видіння| і цілі:

Оцінка прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинна:

• Бути озброєним ясним баченням|видінням| УР і цілями, що відображають|відбивають| це бачення|видіння|.
  

2. Цілісні перспективи

Оцінка прогресу в напрям|направлення| Сталого Розвитку повинна:

• Включати огляд всієї системи і вхідних в систему часток|частин|;
  
• брати до уваги благополуччя соціальних, екологічних і економічних підсистем, їх стан|достаток|, а також напрям|направлення| і швидкість змін стану|достатку|, їх компонент і взаємодії між компонентами;
  
• облік|урахування| як позитивних так і негативних наслідків суспільної|громадської| діяльності на шляху|дорозі|, який відображує|відображає| витрати і вигоди людських і екологічних систем як в грошових, так і не грошових термінах.
  

3. Основні елементи

Оцінка майбутнього|прийдешнього| прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинна забезпечувати:

• облік|урахування| рівності і справедливості в поточних поколіннях і меду справжніми|даними| і майбутніми поколіннями в таких питаннях як використання ресурсів, надспоживанні і бідності, правах людини, і доступу до послуг, зокрема;
  
• облік|урахування| екологічного стану|достатку|, від яких залежить життя;
  
• облік|урахування| економічного розвитку і інших не ринкових активностей|, що вносять вклад|внесок| до соціального процвітання суспільства|товариства|;
  

4. Адекватний контекст
   

Оцінка прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинна забезпечувати:

• застосування|вживання| тимчасової оцінки достатнє довгий час, щоб|аби| фіксувати суспільне|громадське| і экосистемное| розвиток, відповідаючи, таким чином потребам в короткостроковому|короткотерміновому| ухваленні|прийманні| рішень|вирішень| і для майбутніх поколінь;
  
• визначення області дослідження, достатньо|досить| широкі, щоб|аби| включити не лише|не те що| локальні, але|та| так само і тривалі дії на людей і екосистеми;
  
• побудова|шикування| историческ4их| і поточних умов, що передбачають умови: куди ми хочемо йти, і куди ми змогли б придти|.
  

5. Практичні центри:
   

Оцінка прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинно грунтуватися на:

• докладній|детальній| безлічі категорій або організуючих структур, які пов'язують бачення|видіння| і цілі з індикаторами і критеріями оцінок;
  
• обмеженому числі ключових|джерельних| проблем для аналізу;
  
• обмеженому числі індикаторів або комбінованих індикаторів, що дають ясні сигнали прогресу;
  
• стандартизованных| вимірах|вимірюваннях|, що дозволяють порівняння;
  
• порівняльних індикаторних оцінках для цілей, інтервалів, граничних порогів або напрямів|направлень| їх тенденцій, зокрема.
  

6. Відвертість
   

Оцінка прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинна:

• робити|чинити| методи і дані доступними для всіх;
  
• висловлювати ясні думки, припущення|гадки| і невизначеності в даних і їх інтерпретаціях;
  

7. Ефективна взаємодія.

Оцінка прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинна:

• бути спроектованою так, щоб відображати|відбивати| потреби публіки і користувачів;
  
• забезпечувати витягування з|із| індикаторів і інших інструментів те, що стимулює і приваблює|залучає| фахівців|спеціалістів| тих, що приймають рішення|вирішення|;
  
• мати своїй на меті простоту структури і використання простої і зрозумілої мови|язика|;
  

8. Широка участь
   

Оцінка прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинна:

• отримати|одержувати| широку презентацію для широких мас, професіоналів, технічних і соціальних груп, що включають молодь, жінок і місцевого населення для гарантованого визнання|зізнання| різноманітних|всіляких| змін і значень;
  
• забезпечити учасників приймаючих рішень|вирішень| збереженням|зберіганням| однозначних зв'язків між прийнятою політикою і результуючими діями;
  

9. Продовження оцінювання
   

Оцінка прогресу у напрямі Сталого Розвитку повинна:

• забезпечити розробку систему повторних вимірів|вимірювань|, що визначають тенденції;
  
• бути повторюваною, адаптивною і чуйною на зміни і невизначеності, тому що|бо| система складна, а зміни постійні;
  
• коректувати цілі, структури і індикатори новими придбаними|набутими| поглядами;
  
• сприяти розвитку колективного навчання|вчення| і зворотного зв'язку від вирішених ;
  

10. Інституційні можливості.
    

Продовження оцінювання прогресу у напрямі сталого розвитку має бути гарантоване:

• ясним розумінням відповідальності і забезпеченням підтримки, що продовжується|триває|, в управлінні процесами ухвалення|приймання| рішень;
  
• забезпеченням інституційної можливості|спроможності| збору|збирання|, підтримки і документування даних;
  
• підтримкою розвитку локальної системи оцінки сталого розвитку.
  

Realizing| the| inadequacy| of| current| approaches| to| indicators| of| sustainable| development|, we| must| analyze| the| entire| complex| of| problems| and| tasks| more| carefully|. This| requires| а reasonably| detailed| (mental| or| formal|) model| of| the| total| system| and| its| components|. There| are| three| separate| tasks|:

1. We must identify the major systems that are relevant in the context of sustainable development;

2. We must develop an approach for identifying indicators of viability and sustainability of these systems; and

3. We must think about how to use this information for assessing viability and sustainability of human development at different levels of societal organization.


2. Індекс сталого розвитку ESI-2005| (Environmental| Sustainable| Index|)

ESI| -2005 (індекс сталого розвитку навколишнього середовища) виходить з можливості|спроможності| націй захищати навколишнє середовище на наступні|такі| декілька десятиліть. Він отриманий|одержувати| інтеграцією безлічі|множини| з|із| 76 показників, що відстежують вклад|внесок| (надів|надягнув|) природних ресурсів, минулий і справжній|даний| рівні забруднень, зусилля по управлінню навколишнім середовищем і потужності суспільства|товариства| по поліпшенню|покращанню| характеристик навколишнього середовища і витікаючих в 21 індикатор сталості навколишнього середовища.

Ці індикатори дають можливість|спроможність| порівняння за допомогою наступних|слідуючих| 5 фундаментальних компонентів сталості: Системи Навколишнього Середовища, Тиск|тиснення| На Навколишнє Середовище, Уразливість Людини, Соціальній Здатності|здібності| Відповісти На Виклики Навколишнього Середовища, Глобального Управління. У даних виданнях відбито, що індикатори і лежачі в основі їх змінні були вибрані за допомогою інтенсивних оглядів літератури по навколишньому середовищу, оцінки наявних даних, строгого|суворого| аналізу і широких консультацій з|із| ученими, експертами по індикаторах і особами|лицями|, що ухвалюють політичні рішення.


Використання ESI| дає в руки особам|лицям|, що ухвалюють рішення, інструмент, що прокладає курс до виконання національних природоохоронних показників і полегшуючий порівняльний політичний аналіз. Він сприяє впровадженню кількісного підходу в ухвалення|приймання| рішень на основі досвіду|досліду|.

Тоді як абсолютні виміри|вимірювання| сталості залишаються ілюзією, багато аспектів сталості навколишнього середовища можуть бути зміряні|виміряти| на відносній основі, коли результати забезпечують ситуацію для політичних оцінок і думок. Таке порівняння особливе поважно в новому контексті світових зусиль просувати вперед аспекти, що відносяться до навколишнього середовища в світлі цілей Нового тисячоліття.

Високе значення ESI| відповідає кращому управлінню навколишнім середовищем. П'ять країн з|із| найбільшими значеннями ESI| - Фінляндія, Норвегія, Уругвай, Швеція і Ісландія - мають істотний|суттєвий| наділ природних ресурсів, низьку щільність населення і успішно справляються з|із| проблемами розвитку суспільства|товариства|. Країни з|із| низькими значеннями ESI| - Північна Корея, Ірак, Тайвань, Туркменістан і узбекистан. Ці країни стикаються з|із| різними проблемами як природного, так і рукотворного характеру. Їм також не удається добре проводити свою природоохоронну політику.


Декілька стрижньових|стержневих| політичних виводів|виведень|, що виникають з|із| ESI| аналізу.

1. Індексом ESI| є корисний інструмент для управління навколишнім середовищем за початковими|вихідними| даними і дозволяє проводити порівняльний політичний аналіз.
   
2. Управління навколишнім середовищем вимагає уваги до широкого круга|кола| управління забрудненнями і питань управління природними ресурсами.
   
3. Країни, що розвиваються і розвинені, стикаються з|із| виразною|чіткою| проблемою навколишнього середовища - дією поллютантов| (забруднень) з одного боку і тиском|тисненням| убогості і неправоздатності з|із| іншою.
   
4. Економічні успіхи сприяють потенційним успіхам в природоохоронних процесах, але|та| не гарантують їх міцність. Управління навколишнім середовищем залежить як від зусиль політиків, так і об'єднаних|з'єднаних| зусиль соціальної, політичної і економічної систем.
   
5. В той час, коли виявилося, що жодна країна не знаходиться|перебуває| на повністю|цілком| правильному сталому шляху|дорозі|, на кожному кроці розвитку деякі країни справляються зі|із| своїми природоохоронними проблемами краще, ніж інші.
   
6. Заходи по управлінню, включаючи жорстке (строге|суворе|) регулювання і ступінь|міру| кооперації з|із| міжнародними політичними досягненнями, сильно корелюють із|із| спільним|загальним| природоохоронним успіхом. Цей результат викликає|спричиняє| думка|гадка|, що акцент на хороше|добре| керівництво може бути виправданим.
   
7. Брак|нестача| надійних даних для виміру|вимірювання| характеристик по багатьом аспектам біля|в| багатьох країн заважає|мішає| спробам рухатися|сунути| у напрямі більшого застосування|вживання| кількісних методів в практиці ухвалення|приймання| рішень.
   

Конструювання ESI|.




Замітка: Тоді як рівне зважування індикаторів має певний ефект на величину ESI, аналіз чутливості показує відносну робастность ESI структури.


Таблиця показників (змінних), індикаторів, компонентів.

76 показників (змінних)	21 індикатор	5 компонентів
* Концентрація NO2 * Концентрація часток * Концентрація SO2 * Якість повітря в приміщенні	Якість повітря	Системи Що оточує Середа|середовище|
*Екорегіони в зоні риски *Угроза земноводним * Загроза|погроза| птицям|птахам| *Индекс національного * Загроза ссавцем біорізноманітності	Біорізноманітність
*Пустинні області *Разработанные майдани	Земля
*Розчинний кисень *Взвешенные тверді частки|частинки| *Електрична провідність * Концентрація фосфору	Якість води
*Наявність поверхневих|зверхніх| *Наличие підземних вод прісних	Кількість води
*Споживання|вжиток| вугілля *VOC-выбросы (леткі|летючі| *Викиди оксидів азоту органічні сполуки) *Викиди оксидів сірі *Количество використовуваних транспортних засобів	Зменшення забруднення повітря	Зменшення тиску на навколишнє середовище
*Зміна лісового покриву|покривала| *Кислотообразование	Ослабіння воздейс- твия на екосистему
*Зростання|зріст| *Общая швидкість відтворення народонаселення населення	Зменшення зростання|зросту| народонаселення
*Екологічний слід *Производство небезпечних *Частка утилізації відходів відходів	Ослабіння|ослаблення| воздейс-| твия| викидів і споживання
*Промислові органічні *Потребление стоки пестицидів *Споживання|вжиток| добрив *Площадь країни під водною дією	Зниження водного стресу
*Понад|зверх| улови риби *Засоление грунтів іригацією *Стало лісове *Сельскохозяйственные господарювання субсидії *Ринкові спотворення	Управління природними ресурсами
*Смертність від кишкових *Детская смертність із-за інфекційних хвороб респіраторної|респіратор| інфекції *Частка дитячої смертності	Здоров'я, що відноситься до навколишнього середовища	Зниження уразливості людини
*Недостатнє живлення *Безопасное споживання питної води	Базове живлення людини
*Пострадавшие від природних *Индекс небезпеки лих (риски) від тієї, що оточує середа	Зниження уразливості від природних лих
*Ціна на бензин *Гражданские і політичні *Корупція свободи *Ефективність прави-| *Разрыв (розбіжність|розходження|) у тельства| даних по сталому розвитку *Захищені майдани|площі| *Международные природо-| землі|грунти| охоронні зобов'язання *Управління тієї, що оточує *Создание знань про середою|середовищем| навколишньому середовищу *Міцність принципів *Демократические закону інституції *Місцеві ініціативи (Агенда 21)	Управління тієї, що оточує середою|середовищем|	Соціальна і інституційна Здатність|здібність|
*Споживання|вжиток| *Возобновление виробництва энергии/ ВВП енергії	Екоеффектівность
*Корпоративна *ISO 14001 сертифицирован-| сталість (Dow| Jones|) ные| компанії *Корпоративна *Инновации у окруж|. середу|середовище| сталість (Innovest|) в приватному секторі *Участь у відповідальних піклувальних програмах	Чуйність приватного сектора
*Здібність до інновацій *Набор у університети *Цифровий індекс доступу *Ученые-исследователи * Жіноче завершене освіта|утворення|	Наука і технологія
*Міжурядова *Участие у діяльність по окруж|. середі|середовищу| міжнародних *Роль в міжнародній угодах по допомозі по окруж|. середі|середовищу| охороні окруж|. середа|середовище|	Участь в между-| народному співпраці	Глобальна керованість
*Викиди газу – парниковий *Выбросы парникових ефект / ВВП газов/ на душу населення	Викиди парникових газів
*Трансграничне перенесення|перенос| *Импорт забруднених діоксиду сірки товарів	Зниження трансграничного преса на окружаю-| щую середу

Покликаний відображувати|відображати| різноманітність національних пріоритетів і обставин, Еsi не може використовуватися як універсальний засіб|кошт| для узгодження 21 індикатора. Дійсно, в деяких країнах проблема води може бути дуже хворобливою|болючою|; у інших - пріоритетом може бути забруднення повітря. Розвинені країни, ймовірно|мабуть|, більше уваги приділяють|наділяють| довгостроковим змінам, таким як клімат, переробка відвалів, постачання чистою і сталою енергією, захист біорізноманітності. Країни, що розвиваються, більше приділяють|наділяють| уваги невідкладним і короткостроковим|короткотерміновим| проблемам, таким як питна вода і санітарія, проблемам здоров'я і забруднення повітря усередині|всередині| приміщень|помешкань|. І, проте|тим не менше|, по величині індексу і його профілю можна проводити порівняльну оцінку стану|достатку| сталості країн (мал. 5 і таблиця. 1). Нескладно відмітити|помітити|, що майдан|площа| фігур в пентограмме| однозначно пов'язаний з показником сталого розвитку: чим більше майдан|площа|, тим вище за значення індексу УР або вище місце|місце-миля| в порівняльному аналізі країн. Очевидний також прямий зв'язок і з|із| показником ВВП на душу населення.


Мал. 5. Графічний образ|зображення| індексу сталого розвитку для трьох країн – Росії, України, Канади


Табл.1. Числові характеристики індексів і вибірковий порівняльний аналіз.

	Україна	Росія	Канада
ESI	44,7	56,1	64,4
Ранжирування	108	33	6
Ввп/ на жителя (тис.)	$ 4.759	$ 7.997	$ 26.492
Обхват змінних	68	72	73
Відсутність змінних оцінювання	3	2	1

Звернемо увагу на деякі особливості індексу ESI-2005|. Перш за все|передусім|, він відрізняється бажанням авторів зробити ESI-2005| більш універсальним, ніж відомі «вузькі» індекси, наприклад, індекс конкурентоздатного|конкурентоспроможного| розвитку, індекс економічної свободи, індекс якості і безпеки життя за рахунок включення|приєднання| в сферу природоохоронних інтересів деяких економічних і соціальних аспектів суспільства|товариства|. Це, природно, приводить|наводить| до необхідності використання показників і індикаторів, «експлуатованих» вже згаданими іншими економічними і соціальними індексами (наприклад, показників корупції, дитячої смертності, рівня суспільної|громадської| активності).

Звідси ясно, що формування безлічі індексів часто відбувається|походить| на базі одних і тих же показників розвитку суспільства|товариства|, що, природно, підвищує роль екологічних і інших моніторингів в досліджуваному ареалі.


Пошуки однакових країн - кластерний аналіз.

Як вже згадувалося раніше, одне з найбільш цінних|коштовних| використань ESI| це його застосування|вживання| як механізм порівняльного аналізу політичних рішень|вирішень|. У пошуках поліпшення|покращання| характеристик буває дуже корисним ідентифікувати відповідні рівні країни, до яких можна знайти початкові|вихідні| пункти природоохоронних оцінок і політики. Додатково до тих країн, які займають|позичають| позиції, що лідерують|лідирують|, в рівних групах, слід також приглянутися|придивлятися| для виявлення кращого досвіду|досліду| в політиці і технології.

Рівні країни не лише забезпечують доречний контекст для думки про свої власні характеристики і можливо джерел політичного керівництва, але навіть компіляція ранжирування усередині рівних груп також спонукає конкуренцію. Одним з найбільш потужних уроків ранніх версій ESI є те, що політичні лідери націй були стурбовані тим, як і чому їх країни розташувалися одна над іншою по відношенню до тих, яких, на їх думку, вони розглядують як однаково розташовані. Коли Прем'єр Міністр Норвегії познайомився з командою ESI, він виразив своє незадоволення другим местомом Норвегії в ранжируванні в оцінках 2002 року. Більш того, він хотів обговорити питання, що його країна повинна зробити, щоб посунути Фінляндію з першого місця.

Як вже наголошувалося в Гл.1, існуючі політичні інститути, такі як Європейський Союз|спілка| або ACEAN| можуть допомогти ідентифікувати (розбити на категорії) досліджувані країни. Це - одним з підходів. Інший шлях|дорога| порівняння - статистичний. Саме так ми провели кластерний аналіз, який дозволив розділити безліч країн на групи, статистично обгрунтовані на базі однакових значень індикаторів. Застосовуючи статистичний інструмент до визначення числа кластерів, ми виявили, що сім угрупувань (Табл.14) є зацікавленою безліччю рівних (близьких за показниками) країн. Ми розглядуємо|розглядаємо| ці кластери як класи, що мають спостережувану схожість і, таким чином, що представляють|уявляють| корисну відправну крапку|точку| для порівнянь. Той факт, що кластери включають багато географічно зв'язаних країн, наводить на думку, що вони мають лежачі в основі схожі характеристики навколишнього середовища, забезпечуючи деяку логіку для регіональних початкових|вихідних| даних.