Курс лекцій «Управління сталим розвитком території» Лекція Проблеми сталого розвитку України. Що

Вид материала

Курс лекцій

Содержание 1.3. Лісові ресурси| 1.5. Надра і території| видобування| корисних| копалин| 1.6. Біологічне різноманіття| Україні 2. Економічна спадщина| та екологічні| наслідки| 3. Результатівність міжнародного| співробітництва| Реалії соціально-економічного розвитку Україні

Подобный материал:

• «Управління сталим розвитком території» Лекція 13. Стандарти І проекти управління навколишнім, 1320.97kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „спеціаліст", 149.33kb.
• Курс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності 050301 „Товарознавство, 1137.66kb.
• Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій, 1426.81kb.
• Економічні реформи – шлях до сталого економічного розвитку України, 112.32kb.
• Лекція: Система державного управління в Україні, 101.33kb.
• Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
• Тематика науково-методологічних семінарів викладачів кафедри економіки України на 2010-2011, 8.54kb.
• Курс лекцій та вправи для студентів Рецензенти, 1823.57kb.

1.3. Лісові ресурси|

Україна належить| до малолісних| і лісодефіцитних| країн|. За даними| Державного комітету| лісового|

господарства| Україні, площа| лісів| на її території| становить| 10,8 млн га|, біля|в| тому числі| землі|, вкриті| лісовою| рослинністю| – 9,4 млн га| із загальним| запасом деревини| 1,74 млрд м3|. Біля|в| національному| еквіваленті| ресурси| деревини| оцінюються| приблизно| біля|в| 3,4 млрд доларів| США, а за світовими|

цінами| – 27 млрд доларів| США. За останнє| десятиріччя| спостерігається| позитивна динаміка| площі| земель|грунтів| лісового| фонду|фундації|, яка в порівнянні| з 1996 р. зросла| на 45,5 тис.га (рис.3.1).


Слід враховувати|, що| лісистість| Україні становить| 15,6% і майже| втроє| менша| за лісистість| Західної Європи (43,2%), а отже|, не є оптимальною (20_22%|), тобто| такою, за якої| ліси|, як найскладніше| і найпотужніше| рослинне| угруповання|, найбільш| позитивно впливають| на клімат|

грунти|, ерозійні| процеси|, а також| дають| господарству| необхідну| кількість| деревини| (табл.3.4). За сучасними| оцінками|, для досягнення| оптимальних| показників| лісистості| необхідно| збільшити| площу| лісів| щонайменше| на 2 2,5 млн га|.


1.5. Надра і території| видобування| корисних| копалин|

Станом на 01.01.2003 р. мінерально–сировинна| база Україні включає| близько| 20010 родовищ| і проявів| 113 корисних| копалин|, з яких| 7829 родовищ| 97_ми| видів| мінеральної| сировини| мають| промислове| значення| та враховуються| Державнім балансом Україні. Біля|в| вартісному| виразі| розвідані| протягом| другої| половини| ХХ сторіччя| запаси цих| родовищ| оцінюються| в 7–7,5

трлн| дол. США. До промислового| освоєння| залучене від| 40 до 75% розвіданих| запасів| основних| видів| корисних| копалин|. Запаси залізних| рудий становлять| понад| 14% загальносвітових|, марганцевих| – більше| 43%. Україна займає| провідні| місця| за запасами титану, цирконію|, урану, літію|, графіту|, каоліну|, вогнетривких| глин, сірки|, калійних| солей|соль|, декоративного каменю|

худо. Україні належать| і провідні| позиції| в світі| з видобутку| багатьох| видів| мінеральної| сировини|: вугілля|, марганцевих| і залізних| рудий, титану, графіту|, каоліну| худе (мал. 3.3).


Мал. 3.3. Відобуток основних| видів| мінеральної| сировини| в 2001р|.


Створеній на основі| сировинної| бази| мінерально–сировинний| комплекс Україні є однією| з найвагоміших| складових| національної| економіки|. У Україні виробляється| близько| 5 відсотків|

світового| обсягу| мінерально–сировинних| ресурсів|, а щороку| гірничо| видобувна| промисловість| випускає| продукції| на 25–28 млрд дол. США (біля|в| цінах| світового| ринку|).

У Україні вугілля| видобувається| біля|в| межах| трьох| вугільних| басейнів| – біля|в| Донбасі, Львівсько-волінському басейні| (кам’яне| вугілля|) і Дніпровському буровугільному| басейні|. На складний| екологічний| стан вугільних| гірничовидобувних| регіонів| впливає| ті, що| кожна| третя| шахта

експлуатується| понад| 50 років|. Гірнічовідобувні роботи| ведуться| на глибинах| до 1400 м.

Загальна площа вугільних басейнів становить близько 160000 км2 (26% території Україні), зокрема Донеччина – 50000 км2 при загальній площі гірничих виробок 13000 км2, яких біля Донбасі – близько 12000 км2.

Відобуток залізних| рудий в Україні здійснюється| на Кріворізькому, Кременчуцькому та Білогірському родовищах|, марганцевих| рудий – на Нікопольському родовищі|.

Державнім балансом Україні враховано| запаси нафти|, газу і газового конденсату 323 родовищ|. Основна їх кількість| (191) зосереджена| біля|в| Східному регіоні|, 96 – біля|в| Західному, 36 – біля|в| Південному.

Обсяг щорічного| видобутку| вуглеводнів| за останні| роки| пересічно| становив| 4 млн

тонн нафти з конденсатом і 18 млрд м3 газу, що дорівнює відповідно 10 і 20% обсягів цих видів сировини, які щороку споживає країна.

Родовіща самородної| сірки| в Україні розташовані| біля|в| межах| Львівщині, а також|

частково| в Івано_Франківській області|. Починаючи з 50_х| років| ХХ ст. розроблялось| Роздільське родовище|, з 60-| х – Подорожненське, а з 70-х років| – Язівське та Немірівське родовища|. Ніні

розробку| сірки| кар’єрним| способом припинено| через низку| економічних| та екологічних| проблем. Розробка сірки| має| обмежений| масштаб (2 родовища|), до того ж тільки| методом підземної| виплавки|.

Прогнозні ресурси прісних підземних вод Україні складають 61689,2 тис. м3/добу, з

них 57499,9 тис. м3/добу – з мінералізацією до 1,5 г/дм3, придатних для питного технічного водопостачання. Станом на 01.01.2002 долі розвідано 373 родовища підземних вод, які містять 977 ділянок родовищ з експлуатаційними запасами, затвердженими ДКЗ СРСР, УТКЗ

та ДКЗ Україні, біля кількості 15829,8 тис. м3/добу. На сьогодні мінеральні води в Україні

розвідані із затвердженням запасів 152 ділянок родовищ. Їхні загальні експлуатаційні запаси складають 64865,7 м3/добу. Родовіща мінеральних вод є у усіх, крім Івано-Франківської та Сумської, областях Україні. Сьогодні Україна поступово вирішує складні проблеми екологічної

рекультивації| більшості| гірничо-видобувних| районів|, сформованих| внаслідок| попереднього| екстенсивного| розвитку| промислових| галузей| та ресурсомістких| технологій|.


1.6. Біологічне різноманіття| Україні

Займаючи менше| 6% площі| Європи, Україна володіє| приблизно| 35% її біорізноманіття|, причиною чого| є розташування| території| Україні на перехресті| багатьох| природних| зон, шляхів| міграції| представників| рослинного| і тваринного| світу|. На порівняно| невеликій| території| утворились|

чотири| природні| зони|: широколистяно-лісова|, лісостепова|, степова| і присередземноморська|. Особлівістю Україні є також| існування потужної| водної| екосистеми| Дніпра та значної| кількості| ландшафтів|.

Багатство біорізноманіття| в Україні збільшується| біля|в| такій| послідовності|: луки|, болота, плавні|, степи та ліси|. Зважаючи на значну| загальну| площу| земель|грунтів| сільськогосподарського| призначення| (до 70%), значна| частина| біорізноманіття| залишається| асоційованою| із fнтропогеннозміненими| екосистемами|, але| змінюється| на краще| практично через постійне| збільшення| сумарної| площі| заповідників| та буферних| зон (див. рис.3.4).


2. Економічна спадщина| та екологічні| наслідки|


Становіще Україні на годину здобуття| незалежності| було| особливим|. Загальна площа| її становила| менш| ніж| 3 відсотки| території| колишнього| Радянського Союзу|спілці|, проте| на ній| було| зосереджено| чверть| відсотків| усього| промислового| потенціалу|, а це| означає|, що| на Україну припадало близько| 25 відсотків| забруднення| природного середовища|.

Біля|в| 1991 році| на одиницю| продукції| витрачалося| біля|в| кілька| разів| більше| сировини| та енергії|, ніж| біля|в| розвинених| країнах|. Розвіток енергетичного| комплексу орієнтувався| переважно| на використання| невідновлюваних| природних| ресурсів|. Структуру енергетики| Україні за встановленими| потужностями| складали| 69 відсотків| теплоелектростанцій|, 27 відсотків| атомних| електростанцій| та 4 відсотки| гідроелектростанцій|.

Пріріст національного| доходу супроводжувався| дедалі| відчутнішим| збільшенням| використовуваних| біля|в| виробництві| природних| ресурсів| і сталим| зростанням| відходів|. За оцінками| експертів| Світового банку, в Україні споживання| енергії| на одиницю| національного| продукту було| біля|в| 8 10 разів| вищим|, ніж| біля|в| країнах| Європейського союзу|спілці|.

Діспропорції біля|в| розміщенні| продуктивних| сил, що| мали| місце| упродовж| тривалого|

годині, призвели| до того, що| територія| Україні за техногенним| навантаженням| на природне| середовище| біля|в| 4 5 разів| перевищувала| аналогічний| показник| розвинених| країн|. При цьому| розораність| земель|грунтів| сягнула| 80_ти| відсотків| щодо| площ| сільгоспугідь| і 57 відсотків| щодо| загальної|

площі| суші|, а об’єм| води, що| використовувався| в технологічних| процесах|, біля|в| 2-5, а на деяких| підприємствах| біля|в| 10-13 разів| перевищував| рівень| використання| порівняно| з сучасними| технологіями|.

У умовах| панування| централізованої| командно_адміністративної| системи| економіка| Україні формувалася| без належної| оцінки| екологічного| стану окремих| регіонів|. І як наслідок| виникли| регіональні| центри| з надмірною| концентрацією| промислових| виробництв|, що| характеризуються| підвищеним| забрудненням| довкілля| та інтенсивним використанням| природних| ресурсів|. Розвіток промислово-територіальних| структур відбувався| без врахування|

господарської ємності біосфери, а відтак і призвів до утворення в деяких регіонах Україні надзвичайно потужних концентраторів техногенного тиску. Одним з таких ставши Донецько-прідніпровський промисловий комплекс, який посів одне з перших місць щодо забруднення в Європі.

Кризу в аграрному секторі| була| викликана| передусім| руйнуванням| вікового| укладу господарювання| на землі|, створенням| великих агропромислових| комплексів|. Політіка надмірної|

централізації| і гігантоманії| в управлінні| сільським| господарством| призводила| до проблем, властивих| промисловості| та містам|. Біля|в| результаті| створення| величезних| тваринницьких| комплексів| на 25-100 тис. голів| великої| рогатої| худоби| або| свиней формувалися| найбільші| джерела| забруднення| довкілля| біля|в| сільській| місцевості|. Комплекс, де| утримувалось| 100 тис. свиней, за забрудненням| дорівнював| забрудненню| міста| в 400 тис. жителів|.

Трагедією в історії українського| народові стала Чорнобільська, так звана| тоді| аварія|

– найбільша| екологічна| катастрофа техногенного походження|, яка стала вагомим| компонентом глобальної| екологічної| кризи|. З понад| двох| тисяч| населених| пунктів|, розташованих| біля|в| радіаційно_забрудненій| зоні|, було| переселене|переселяти| більше| 200 тис. чоловік|. Практично Україна залишилась| на самоті| біля|в| вирішенні| Чорнобільської проблеми|. У тій година вона| отримала| багато| обіцянок| допомоги|, але| більшість| з них практично так і лишилися| не виконаними|. На сьогодні|

склалася| нова чорнобильська| загроза| – загроза| наслідків| закриття| ЧАЄС без необхідного| фінансового| забезпечення| безпечного| функціонування| об‘єктів| і територій|.

Україна була| і залишається| одним з найменш| водозабезпечених| регіонів| Європи. Дефіцит водних| ресурсів| покривається| частково| за рахунок| транзитного річкового| стоку та каналів| і водоводів|, які| виконують| функції| міжбасейнового| перерозподілу|. Створення великих водосховищ| на Дніпрі з метою| забезпечення| електроенергією| та водою промислових| центрів| Кріворіжжя і

Донеччині, а також| зрошення| сільгоспугідь| Прічорномор’я і Кріму собі не виправдало| і призвело| до негативних| екологічних| наслідків|. Було затоплене і виведено| із сільськогосподарського| обігу|

понад 500 тис. гектарів родючих земель; близько 100 тис. гектарів прилеглих до водосховищ земель опинились біля зоні підтоплення, а вироблення електроенергії гідроелектростанціями дніпровського каскаду становило менш ніж 4 відсотки загальнодержавного обсягу. Масовімі

стали явища| “цвітіння|” води і руйнування| берегів|.

Стан екосистем| Чорного й Азовського морів| є передкризовим| саме| через забруднення| акваторій| промисловими| і комунальними| стоками з “Гарячих точок|” прибережної| зони| та забрудненого| стоку таких річок| як Дунай, Дніпро, Дністер, Південній Буг і Дон. Досі не вирішено| транскордонні| проблеми| міжнародного| рівня|, які| стосуються| забруднення| річковим| стоком

Дунаю північно_західного| шельфу Чорного морить та забруднення| Дніпра з території| Росії та Білорусі. Внаслідок міграції| забруднюючих| речовин| з району придунайського| шельфу, обумовленої| природними| чинниками|, 50 відсотків| наявного| забруднення| Дунаю потрапляє| в

українську| виняткову| (морську|) економічну| зону, сприяючи| зниженню| тим| самим біопродуктивності| в місцях| вилову| основних| промислових| видів| риб|.

Смертельна загроза| нависнула над значною| кількістю| видів| фауни| і флори| Україні, особливо в районах інтенсивної господарської| діяльності|. Ще біля|в| 1991 році| зазначалося|, що| для збереження| тільки| 50 відсотків| видів| живих| істот потрібно| було| залишити| 10 відсотків| території| держави| заповідною|. Біля|в| тієї година площа| всіх| заповідних| об’єктів| в Україні складала| лише| 2,1 відсотка| (1 млн 211 тис. гектарів|), а біля|в| деяких| регіонах| - 0,5 відсотка| необхідного| оптимального показника| 15

відсотків|. Стан заповідної| справи|, успадкований| Україною, не забезпечував| збереження| генофонду рослин| і тварин|.

За часів| радянської| влади| шкіряного долі|року| економіка| Україні споживала| 1,3-1,5 млрд тонн|тонна-сил| сировинних| матеріалів|. Значна їх частина| поверталася| в довкілля| біля|в| вигляді| відходів|. Біля|в| 1991 році| в Україні було| накопичено| 17 млрд тонн|тонна-сил| відходів| на території| площею| в 53 тис. гектарів|. Більшість відходів| акумулювалася| в Дніпропетровському і Донецькому регіонах|, ступінь| повторного використання| відходів| був| дуже| низький|. Не вирішувались| проблеми| поводження| з токсичними| відходами|, яких| було| накопичено| біля|в| Донецькій області| 2,7 млн тонн|тонна-сил|, біля|в| Дніпропетровській – 3,2 млн тонн|тонна-сил|, біля|в| Кіровоградській – 1,3 млн тонн|тонна-сил| та біля|в| Міколаївській – 1,7 млн тонн|тонна-сил|.


Вісновки

Екологічні наслідки тоталітарного господарювання на території сучасної Україні можна охарактеризувати як надзвичайні та як такі, що створюють системні і складні проблеми на шляху до сталого розвитку. Практично майже всі екологічні складові потенціалу сталого розвитку - земля, вода, ліси, сільгоспугіддя, надра - зазнали значного антропогенного впливу. Для таких розумів має бути і відповідна екологічна політика з домінантою відтворення природного

потенціалу, екологічного оздоровлення водних басейнів і законодавчого підпорядкування цьому господарської, комерційної та інвестиційної діяльності.


3. Результатівність міжнародного| співробітництва|


Національніх екологічних| проблем не існує. Вірішуючи екологічні| проблеми| Полісся, Україна сприяє| відновленню| “зелених| легенів|” Європи. Наполегліво працюючи| над екологічним| відродженням| Дніпра і його| басейну|, мі тим| самим прагнемо| оздоровити| і водне| середовище|

Азово_чорноморського регіону|, а отже|, зняти| гостроту| регіональних| і глобальних| проблем. Екологічно чиста, економічно| стабільна| і демократична Україна - не лише| мрія| нашого| народові, а й майбутня| повнокровна| частка| Європи і всього| світового| співтовариства|.

Україна активно розвиває| міжнародне| співробітництво| з питань| екології|, торгівлі| та розвитку| як на двосторонньому|, так і багатосторонньому| рівнях|.

Головнімі завданнями| політики| міжнародного| співробітництва| є:

• · доля біля|в| процесі| розвитку| міжнародного| законодавства|, розробка| політики| сталого| розвитку|, а також| співробітництво| з міжнародними| організаціями|;
  
• · впровадження| сучасної| екологічної| політики|, нормативів| і стандартів|, досягнень| науки і технологій|;
  
• · залучення| міжнародної| допомоги| з метою| забезпечення| охорони| довкілля|, ядерної| безпеки| і раціонального| використання| природних| ресурсів|;
  
• ·розв’язання проблеми| подолання| наслідків| Чорнобільської катастрофи|;
  
• ·розвиток двостороннього| та багатостороннього| співробітництва|.
  

Україна є стороною понад| 50 двосторонніх| догод і договорів| біля|в| галузі| охорони| довкілля|. Двостороннімі догодами передбачено| такі| основні| напрями| співробітництва|:

• вжиття| взаємоузгоджених| заходів|, спрямованих| на зменшення| негативного впливу| глобальних| змін| природного середовища| і клімату| на економіку| і людину|;
  
• взаємне| оперативне| інформування про загрозу| значного| транскордонного| забруднення| території| однієї| із сторін| та прогнози| щодо| його| поширення|;
  
• організація| екологічної| освіти| і виховання| населення|;
  
• інформаційний обмін| біля|в| сфері| охорони| навколишнього| природного середовища|;
  
• гармонізація| екологічного| законодавства|, нормативно_правового| регулювання| охорони| навколишнього| природногосередовища| та природо-користування|;
  
• удосконалення| економічного| механізму| управління| якістю| довкілля| та природокористування|.
  

Наша держава є стороною 17 міжнародних| конвенцій|, 4 протоколів| та 1 догоди|попади| до них. Готуються до ратифікації| ще| 9 багатосторонніх| документів|. Серед них - Конвенція ООН про боротьбу| з опустелюванням|, Роттердамська конвенція| про процедуру попередньої| обгрунтованої|

згоди| стосовно| окремих| небезпечних| хімічних| речовин| і пестицидів| біля|в| міжнародній| торгівлі|, Стокгольмська конвенція| про сталі| органічні| забруднювачі|, Картахенський протокол про біобезпеку| до Конвенції про охорону| біологічного| різноманіття|, Кіотський протокол до Рамкової конвенції| ООН про зміну| клімату|.

Основнімі напрямами| багато-стороннього| співробітництва| визнано|:

• · охорону| біологічного| різноманіття|;
  
• · охорону| транскордонних| водотоків| та міжнародних| озер;
  
• · зміну| клімату|;
  
• · охорону| озонового кулі;
  
• · захист| атмосферного повітря|;
  
• · поводження| з відходами|;
  
• · оцінку| впливу| на довкілля|.
  

Біля|в| 1994 році| було| укладено| догоду про партнерство і співробітництво| між| Україною та Європейським союзом|спілкою|, яка визначає| цілі| співробітництва| біля|в| 28 галузях|, в тому числі| біля|в| промисловості|, енергетиці|, транспорті|, сільському| господарстві|, біля|в| захисті| та заохоченні| інвестицій, у науці| і техніці|, освіті| і навчанні|, охороні| довкілля|. У Україні ведеться| відповідна| робота щодо| наближення| національного| законодавства| біля|в| сфері| екології|, торгівлі| та розвитку| до європейських норм і стандартів|. Одним з пріоритетів| міжнародного| співробітництва| біля|в| сфері| екології| є доля біля|в| процесі| “Довкілля для Європи”. Україна приєдналась| до цього| процесу|, починаючи| з 2-ї| міністерської| конференції|, яка відбулась| біля|в| м. Люцерні (Швейцарія) в 1993

році|. Прійнята на цій| Конференції “Екологічна програма| для Центральної і Східної Європи” слугувала| добрим| стимулом|стимул-реакцією| для ухвалення| національного| плану дій| біля|в| галузі| охорони| довкілля|.

Візначення європейською спільнотою| біля|в| 1998 році| Україні як господарки| 5-ї| Панєвропейської конференції| міністрів| навколишнього| середовища| “Довкілля для Європи” (21-23 травня2003| долі|року|, м. Київ) стало, з одного боку, визнанням| національної| екологічної| політики|, а з іншого – надало| сильний| імпульс для суспільного| осмислення| важливості| захисту| навколишнього| природного

середовища|, насамперед| шляхом| гармонізації| життєдіяльності| суспільства| біля|в| природному середовищі|.




Біля|в| даному| звіті| запропоновано| огляд| стану досягнення| ЦРТ Україною біля|в| період| з 2000 до 2005 долі|року|. На основі| широкого кола|кілка| аналітичних| матеріалів| та документів| висвітлюється| прогрес| біля|в| досягненні| ЦРТ, аналізуються| основні| проблеми| нинішнього| етапу| реалізації| завдань| та пропонуються| оптимальні| шляхи| їх вирішення| в контексті| сучасних| тенденцій| соціально-економічного| розвитку| Україні.


Цілі Розвітку Тісячоліття для Україні – це орієнтири розвитку на довгострокову перспективу (до 2015 долі), адаптовані з урахуванням особливостей національного розвитку, узагальнені і кількісно вимірювані – всього 6 цілей, 13 завдань та 23 показника. ЦРТ для Україні:

• подолання| бідності| (Ціль 1)
  
• забезпечення| якісної| освіти| впродовж| життя| (Ціль 2)
  
• сталий| розвиток| довкілля| (Ціль 3)
  
• поліпшення| здоров’я| матерів| та зменшення| дитячої| смертності| (Ціль 4)
  
• обмеження| поширення| ВІл-інфекції/снІду та туберкульозу| і започаткування| тенденції| до скорочення| їх масштабів| (Ціль 5)
  
• забезпечення| гендерної| рівності| (Ціль 6).
  

Реалії соціально-економічного розвитку Україні (2001-2004 р.р.)


Реальній ВВП біля|в| цілому| за 2000-2004 роки| збільшився| майже| біля|в| 1,5 рази|вражай|. Економічне зростання| є результатом взаємодії| зовнішніх| чинників|, змін| внутрішньої| економічної| політики|, реформ та інституційного розвитку|.

Україна досягла| успіху| біля|в| використанні| порівнянних| переваг| міжнародної| конкуренції| завдяки| поєднанню| дешевої| робочої| сили| зі| зростаючим| зовнішнім| попитом|, зокрема| зростанням| цін| на основні| товари| українського| експорту| на світовому| ринку|. Однак ці| чинники| продовжують| підтримувати| експортно-орієнтовану| модель зростання| зі| сталим| переважанням| прискореного| відновлення| в базових| галузях|, таких як добувний| сектор, металообробка|, виробництво| хімічної| продукції|, переробка| нафти|.








Для країн| з розвиненою| ринковою| економікою| критерієм| бідності| визначено| вартість| добового| споживання| в розрахунку| на умовного| дорослого| нижче| 14,76 доларів| США за паритетом купівельної| спроможності|, що| є своєрідним| віддзеркаленням| різниці| між| рівнями| життя| населення| країн| перехідної| і розвиненої| ринкової| економіки|. У Україні за даними| 1999 долі|року| бідними| за цим| показником| могло вважатися| практично вусі населення|, тоді| як в Норвегії – лише| 4%, біля|в| Швеції – 6%, біля|в| Нідерландах – 7%, біля|в| Франції – 10%, біля|в| Німеччині – 7%.

Однак, прогрес| Україні біля|в| цьому| напрямі| не викликає| сумнівів| і, за даними| 2003 долі|року|, визначений| таким чином рівень| бідності| знизився| до 81%.