Інститут економіки та промисловості нан м

Вид материала

Диплом

Содержание Негативні інформаційні впливи Власенко Оксана Вікторівна

Подобный материал:

• Інститут економіки та промисловості нан, 9724.62kb.
• Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
• Кірізлєєва Аліса Салаватівна удк 336. 717. 061 (477) розвиток механізму іпотечного, 349.57kb.
• Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
• Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування нан україни», 38.48kb.
• Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
• Інститут географії нан україни, м. Київ, 42.61kb.
• “матеріали електронної техніки, 168.29kb.
• Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
• Заюкова Марина Сергіївна. Фінансова стійкість та її забезпечення на підприємствах м'ясної, 184.13kb.

УДК 659.3 (477)

НЕГАТИВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ВПЛИВИ

В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО

ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

NEGATIVE INFLUENCES OF INFORMATION IN

THE CONTEXT OF FORMING OF THE NATIONAL

INFORMATION FIELD

Власенко Оксана Вікторівна,

аспірант кафедри інформатизації

державного управління Національної

академії державного управління при

Президентові України


Анотація

Автор акцентує увагу на необхідності законодавчого врегулювання нормативно-правових відносин ЗМІ, влади і суспільства у формуванні інформаційної політики.

Annotation

The author pays attention on the necessity of the legislative regulation of legal relations between mass-media, government and society on forming of the informational policy.


Формування інформаційної культури сучасного суспільства нині цілком покладається на засоби масової інформації, які створюють інформаційне поле, в якому народжуються і постійно оновлюються національні ідеї, цінності, пріоритети. Масова свідомість суспільства ототожнює засоби масової інформації одночасно і з “четвертою владою” і з “народним волевиявленням”. Між тим, ідентифікація засобів масової інформації з громадською думкою і, передусім, з владою може бути помилковим судженням.

В час, коли Україна переходить до інформаційної стадії свого розвитку суспільство взагалі може передати свої регулятивні функції засобам масової інформації. За твердженням А.З.Москаленка засоби масової комунікації за умов інформаційного суспільства візьмуть на себе функції:

• впровадження соціального процесу та ревізії традицій;
  
• регулювання моральних, і навіть, правових норм;
  
• соціального управління [1].
  

На думку, аспіранта Київського Національного університету імені Т.Шевченка А.Костирєва, “все це робитиметься за допомогою загального відкритого дискурсу. Звичайно, це буде вже не та масова комунікація, до якої ми звикли. Вона з’єднається з міжособистісною комунікацією за допомогою комп’ютерних технологій, паростки яких уже існують. Таким чином, масова комунікація переросте в механізм прийняття рішень, управління та регулювання суспільством” [2].

Тож за умов швидкого розвитку глобального інформаційного суспільства, широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життя особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки. Адже тотальне підпорядкування ЗМІ окремим особам і групам несе загрозу суспільним інтересам. А формування інформаційної політики в залежності від їх приватних інтересів в свою чергу веде до маніпулювання суспільною свідомістю. В результаті чого мас-медіа перестають бути самостійним чинником політичних і соціальних процесів. Тобто, преса залежить не від балансу громадської думки, а від балансу взаємовідносин олігархічних інтересів. В результаті постає питання захисту населення від негативних інформаційних впливів як з боку державних інституцій так і засобів масової інформації.

Законом України, зокрема, регламентується, що “інформаційна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації” [3].

Вирішення проблеми інформаційної безпеки має здійснюватися

шляхом:

• створення функціональної інформаційної інфраструктури держави та забезпечення захисту її критичних елементів;
  
• підвищення рівня координації діяльності державних органів щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання таким загрозам та забезпечення ліквідації їх наслідків, здійснення міжнародного співробітництва з цих питань;
  
• вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки, зокрема захисту інформаційних ресурсів, протидії комп'ютерній злочинності, захисту персональних даних, а також правоохоронної діяльності в інформаційній сфері;
  
• розгортання та розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку як сучасної захищеної транспортної основи, здатної інтегрувати територіально розподілені інформаційні системи, в яких обробляється конфіденційна інформація.
  

З огляду на викладене, існує необхідність коректного освоєння Україною глобального інформаційного простору. Адже цей простір, як і будь-яке нове невідоме середовище, містить у собі багато небезпек, про які ми можемо і не знати сьогодні.

Виходячи з того, що негативна інформаційна активність може бути застосована проти керівників держави, направлена на дискредитацію її стратегічного курсу, на лобіювання тих чи інших законів, які передуватимуть зниженню рівня легітимності органів державної влади назріває необхідність визначити і законодавчо врегулювати нормативно-правове поле інформаційної сфери, що є основою суспільно-правових відносин. Зокрема, ідентифікувати принципові поняття: “інформаційний суверенітет України”, “інформаційний простір України”, “інформаційна безпека України”, “правовий режим інформації”, “негативний інформаційний вплив” тощо. Без визначення на рівні актів законодавства цих важливих політико-правових понять та правових норм неможливо встановити цивілізовані міжнародні інформаційні відносини і системно вдосконалити інформаційне законодавство України з тим, щоб захистити населення України від негативних інформаційних впливів.