Інститут економіки та промисловості нан м

Вид материала

Диплом

Содержание Роль комунікацій в інноваційному Формування культуромовної особистості

Подобный материал:

• Інститут економіки та промисловості нан, 9724.62kb.
• Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
• Кірізлєєва Аліса Салаватівна удк 336. 717. 061 (477) розвиток механізму іпотечного, 349.57kb.
• Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
• Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування нан україни», 38.48kb.
• Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
• Інститут географії нан україни, м. Київ, 42.61kb.
• “матеріали електронної техніки, 168.29kb.
• Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
• Заюкова Марина Сергіївна. Фінансова стійкість та її забезпечення на підприємствах м'ясної, 184.13kb.

РОЛЬ КОМУНІКАЦІЙ В ІННОВАЦІЙНОМУ

РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

THE COMMUNICATIONS ROLE IN AN

INNOVATIVE DEVELOPMENT OF SOCIETY


Шумський Іван Сергійович,

Сумський Державний Університет

аспірант кафедри маркетингу

Науковий керівник

Тєлєтов Олександр Сергійович

Комунікації – це обмін інформацією	Communications are an exchange of information
Комунікації присутні скрізь, без них, не можливо функціонування суспільства	Communications are present everywhere, the society can’t functioning without them
Одним з найновіших видів глобальних комунікацій є, так званий сервіс, вєб 2.0.	One of the newest types of global communications is service, web 2.0.
Результатом інноваційного розвитку суспільства, є поява нових, сучасних засобів комунікацій	As the result of innovative development of society, there is appearance of new, modern facilities of communications
Комунікації – це один із складових маркетингу, що набуває останнім часом вирішального значення	Communications – is one of the parts of marketing which are very important, especially last time
Серед сучасних маркетингових комунікацій, можна виділити найбільш ефективний – вєб-сайти.	The most effective modern marketing communications is web-site

Комунікації – це обмін інформацією між двома або більшою кількістю осіб. Найпростіша модель комунікації – це S-M-R, де S (source) – джерело, яке направляє повідомлення M (massage) для отримувача R (receiver) [1, c.7].

Комунікацції присутні скрізь, без них, в принципі, не можливо уявити функціонування не лише якоїсь організації чи підприємства, а й суспільства загалом. Роль комунікацій в інноваційному розвитку суспільства не можливо переоцінити. Їх види постійно вдосконалюються. Лише напротязі 20 ст. з’явилися радіо - та телекомунікації, електронна пошта та мобільній зв’язок [1, c.9].

Що й казати про наш час, з розвитком техніки і технологій, роль комунікацій в інноваційному розвитку суспільства лише збільшується. Комунікації присутні скрізь в економіці, в політиці, в науці, в повсякденному житті, навіть в світі росли і тварин. Наприклад, одним з найновіших видів глобальних комунікацій є, так званий сервіс, вєб 2.0, за допомогою якого люди з усього світу, використовуючи мережу Інтернет, можуть обмінюватися фото та відео файлами. До речі, цей сервіс, досить швидко почали використовувати могутні корпорації, як один з видів маркетингових комунікацій. Наприклад використовуючи YouTobe (сервіс для показу і скачування відео файлів) вони демонструють свої рекламні відео ролики, які користуються досить високим попитом на перегляд і скачування серед відвідувачів мережі Інтернет. Крім цього до сучасних засобів комунікацій як маркетингових так і соціальних, без яких важно навіть уявити теперішнє і майбутнє суспільство - відноситься сервіс вєб 1.0., або більш відомий як сукупність ваб-сайтів.

Результатом інноваційного розвитку суспільства, крім іншого, є й поява нових, сучасних засобів комунікацій, які стають каналами комунікацій і в свою чергу провокують суспільство на продовження розвитку відкриття чогось нового. Комунікації виступають каталізатором інноваційного розвитку суспільства, тобто пришвидшують його. Взагалі, якщо говорити про роль комунікацій в інноваційному розвитку суспільства, виникає досить парадоксальна ситуація, комунікації виконують роль не лише комунікацій, а й інновацій в тому числі. Наприклад, Інтернет – це засіб комунікації, який дав поштовх для надзвичайно швидкого розвитку інноваційних процесів, але в той же час і сам був інновацією [2, c.233]

З іншого боку комунікації – це один із складових маркетингу, що набуває останнім часом вирішального значення. По-перше – це інформація про товари і послуги, можливість їх придбання через комп’ютерні мережі, по-друге це засіб розробки нових, модернізації існуючих товарів, полегшення їх виробництво та просування до споживача. Тут і виявляється інноваційна роль сучасних комунікацій, їх зворотній зв’язок зі споживачами – можливість швидко одержати інформацію про якість товару, ступінь його застосування, перспективи вдосконалення в тому чи іншому напрямку.

Виробник має можливість одержати інформацію про стан ринків конкурентів, можливих партнерів по бізнесу, а також можливість терміново з’сувати як можна одержати ті чи інші товари чи послуги, що задіяні в процесі виробництва.

Крім того комунікації відіграють вирішальну роль і у взаємозв’язку учасників маркетингового процесу тих чи інших підприємств з політично ситуацією в світі. Практично всі наміри урядів швидко, майже одразу стають надбанням комунікаційної мережі за ступенем їх важливості, що дозволяють суб’єктам ринкового процесу відповідно до цього коректувати свої дії [2, c.54].

Серед сучасних маркетингових комунікацій, можна виділити найбільш ефективний – вєб-сайти. Це – універсальний інструмент, за допомогою якого можна швидко і зручно інформувати потенційних споживачів про асортимент товарів і послуг, їх ціни, новинки і акції. Також сучасний вєб-сайт може бути одночасно Інтернет магазином, що дуже зручно як для споживача, так і для виробника, оскільки в такому випадку заощаджується багато часу час як на просування товару через мережу посередників так і на похід до магазину і вибір товару. І ще одне, веб-сайти забезпечують зворотній зв’язок, що в маркетингових комунікаціях надзвичайно важливо. Крім всього перерахованого вєб-сайт виконує ще й важливу іміджеву складову маркетингових комунікацій [3, c.455].

Очевидно, що інноваційний розвиток суспільства і комунікації нерозривно пов’язані між собою і не можуть існувати окремо, комунікації без суспільства а суспільство без комунікації.


Список використаних джерел:

1. Лейхіфф Дж. М. Пенроуз «Бізнес комунікації». СПб, 2001 – 688 с.
   
2. Луіс В. Штерн, Адель И. Ель-Ансари, енн Т. Кофлан «Маркетингові канали». Вильямс, 2002 – 622 с.
   
3. Уоллс Уільям, Бернет Джон, Мориарти Сандра «Реклама, принципи і практика», СПб, 199 – 736 с.
   

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОМОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

FORMING THE LANGUAGE CULTURE PERSONALITY BY MEANS OF BELLE-LETRE STYLE LITERATURE


Вінчура Жанна Володимирів8на,

студентка Глухівського державного

педагогічного університету

Анотація

Порушено актуальне питання формування культуромовної особистості засобами художньої літератури. Визначено побудову і критерії проведення сучасного уроку літератури, уроків словесності. З’ясовано суть мовленнєвої компетентності та обґрунтовано її зв’язок з уроками словесності.

Summary

The actual problem of forming the language culture personality is analysed in the article. The modern Ukrainian language and literary lessons structure and criteria are defined. The essence of the language competence is shown and its ties with the Ukrainian language lessons are grounded.


Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотними змінами в житті її народу, оновленням усіх сфер діяльності людини, переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світоглядних орієнтацій. Державні стандарти – Закон про освіту, Закон про мови, Державна національна Програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Концепція літературної освіти та ін. орієнтують словесника на те, щоб кожен випускник загальноосвітньої школи будь-якого типу, завершуючи навчання, досконало володів ук­раїнською мовою.

Видатні вітчизняні й зарубіжні мовознавці, педагоги О.Потебня, В.Виноградов, І.Білодід, Л.Щерба, І.Огієнко, К.Ушинський, С.Русова, В.Сухомлинський та ін. визнавали важливу роль рідної мови у соціальному, економічному, політичному, науково-технічному, культуро-логічному та інших сферах суспільного буття народу. В. Сухомлинський стверджував: «Рідне слово є саме тим духовним одягом, у який повинне одягтися всяке знання, щоб стати справжньою власністю людської свідомості» [ 7, с. 4].

Українська література є могутнім джерелом національної духовності, своєрідним генетичним кодом, пам’яттю народу. Національний тип особистості виростає на ідеях національної філософії, народних ідеалах, традиціях, звичаях і обрядах, тобто на культурно-історичному досвіді, здобутках народу багатьох епох, його морально-етичних цінностях. Саме на уроках української літератури учні ознайомлюються не тільки з правильним, змістовним мовленням, а й з мовленням образним, емоційним, що властиве художнім творам.

Сучасний урок літератури – це урок, який побудований з урахуванням вимог сучасної школи і відповідає завданням виховання нової людини. На уроках української літератури учнями не тільки засвоюється система літературних знань, умінь і навичок, а й розвиваються їхні творчі здібності, формуються високі моральні якості. На кожному уроці частково реалізується та загальна мета, яка ставиться до вивчення учнями літератури,як навчального предмета – «формування духовно багатої особистості, громадянина України, якому притаманні висока культура, широкий кругозір, високі моральні ідеали» [ 3, с. 4].

Уроки літератури відзначаються глибокою своєрідністю. Ефективним може бути лише той урок літератури, який побудований з урахуванням специфіки відображення життя у художніх творах, своєрідності сприймання людиною мистецтва. Загальновідомо, що література — мистецтво слова. На уроках літератури важливо не лише дати учням певну інформацію, а й емоційно схвилювати їх, викликати роздуми про життя.

Значний внесок у дослідження проблеми сучасного уроку літератури та вимог до його проведення зроблено відомими методистами: О. Мазуркевичем, Т.Бугайко, Ф. Бугайком, Т. Курдюмовою, Н. Станчек, В. Недільком, Є.Квятковським, Б. Степанишиним, Є.Пасічником, Н. Волошиною та ін. Б.Степанишин зазначив: «Уроки літератури мають такі величезні потенції, що в руках учителя-майстра можуть стати для учнів пречудовим, найцікавішим у світі клубом хвилюючих зустрічей з усечутніми чарівниками художнього слова, з прекрасними витворами їх розуму і серця...» [ 3, с. 4].

Сучасний урок української літератури повинен сприяти формуванню культуромовної особистості, яка оперує такими поняттями, як "мовна особистість", "мовна компетенція", "мовленнєва компетенція", "предметна компетенція", "прагматична компетенція", "комунікативна компетенція", "етнокультурологічна компетенція". Особливо ефективним для формування культуромовної особистості є інтеграція мовного та літературознавчого матеріалу, що складає основу сучасних уроків словесності.

Прокоментуємо розуміння поняття «словесність»: «Назва філологічної дисципліни у сучасній школі» [ 8, с. 329]. Уперше питання взаємозв'язку викладання мови та літератури у лінгводидактичному аспекті знахо­дить своє відображення в працях Ф. Буслаєва. Низку питань взаємопов'язаного вивчення мови та літератури знаходимо у дослідженнях О. Бандури, Л. Бондарчук, В. Грибан, Є. Пасічника, М.Стельмаховича, Т. Донченко, Б. Степанишина та ін.

Нез'ясованим до цього часу є сутність уроків словесності, хоча більшість лінгводидактів визначальною їх рисою вважають вивчення мовних явищ на основі текстів художньої літератури. Т. Донченко зауважує, що «вивчення мови на основі аналізу тексту в єдності змісту і форми (словесність) сприятиме вихованню уваги до рідного слова, його пізнанню, збагаченню мовного запасу, формуванню в учнів читацьких і слухацьких здібностей, розвитку чуття мови, уміння бачити всі відтінки значення слова, вихованню естетичного смаку, розумінню краси слова, глибини його, виразності, усвідомленню непо­вторності мовної особистості» [ 4, с. 36]. На основі аналізу художнього тексту разом із засвоєнням мовної системи школярі будуть набувати комунікативних умінь, навчатися мотивовано, грамотно використовувати мовні засоби в різних умовах спілкування відповідно до змісту і ситуації мовлення. Тобто, урок словесності — це урок використання текстів художнього стилю, проведення лінгвостилістичного та лексикологічного аналізів художніх творів.

Інший підхід до визначення уроків словесності надає перевагу роботі з розвитку мовлення і називає уроками словесності уроки розвитку зв'язного мовлення (Л. Зеленяк, Т. Домбровська, Н. Гавриш та ін.). Деякі лінгводидакти розглядають уроки української словесності як інтегро­вані уроки на базі літературного матеріалу, поєднуючи програмовий літературний компонент з історичними даними, краєзнавчим, українознавчим матеріалом (Л. Зеленяк, В.Півторак).

Уроки української словесності безпосередньо пов’язані з мовленнєвою компетентністю. Російські філологи А.Іванова, А.Василевич, А.Дейкіна, Ф.Новожилова та ін. у своїх дослідженнях з лінгводидактики і методики викладання мов розглядають мовленнєву компетенцію як сукупність конкретних практичних умінь, які формуються у людини під час практичного спілкування і навчання.

На думку О. Божовича, мовленнєва компетенція — система різних видів діяльності, уміння оперувати мовленнєвим матеріалом дозволяє розглядати її саму як певну психологічну систему, що включає в себе і мовленнєвий досвід, і знання про мову [ 1, с. 46].

Можна стверджувати, мовна компетенція – це цілий величезний комплекс компетентностей, якими має володіти випускник сучасної школи, свідомий громадянин української держави.


Література

1. Божович Е.Д. Учителю о языковой компетенции школьника. – Воронеж: НПО «Модек », 2002.
   
2. Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Майстерність учителя-словесника. – К.: Рад.школа, 1963.
   
3. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі: Проект. – Українська мова та література. – 2002. - №11. – С. 1-11.
   
4. Лещенко Г. Уроки словесності // Українська мова та література в школі. – 2007. - №1. – С. 36-43.
   
5. Наукові основи методики літератури / За ред. Н. Й. Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.
   
6. Словник-довідник з української лінгводидактики: Навч. посібник / кол. авторів за ред. М. І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 149 с.
   
7. Сухомлинський В. Слово рідної мови // Українська мова і література в школі. – 1989. - №1. – С.4.
   
8. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник у трьох томах. – К.: Аконіт. –2003. – Т.1-3.
   

Наукове видання





Матеріали відтворені з авторських оригіналів,

поданих до оргкомітету, в авторській редакції


Відповідальний за випуск М.В.Жук


СОІППО


Підписано до друку 27.12.07 р.

Формат 60х84 1/16 Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. Друк. Арк. 5.8 Обл.-вид. арк.4.3

Тираж 150 прим.