Інститут економіки та промисловості нан м
| Вид материала | Диплом |
- Інститут економіки та промисловості нан, 9724.62kb.
- Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
- Кірізлєєва Аліса Салаватівна удк 336. 717. 061 (477) розвиток механізму іпотечного, 349.57kb.
- Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
- Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування нан україни», 38.48kb.
- Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
- Інститут географії нан україни, м. Київ, 42.61kb.
- “матеріали електронної техніки, 168.29kb.
- Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
- Заюкова Марина Сергіївна. Фінансова стійкість та її забезпечення на підприємствах м'ясної, 184.13kb.
ФЕНОМЕН ВИРТУАЛЬНОГО ДОВЕРИЯ
КАК СЛЕДСТВИЕ ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫХ
ПРОЦЕССОВ.
FENOMEN OF VIRTUAL TRUST AS
CONSEQUENCE OF GLOBALIZATION’S
PROCESSES.
Сычёва А. А.,
Донецкий национальный университет,
студентка 4 курса, спец. «Политология»
У статті автор розглянув феномен віртуальної довіри і його вплив на політичну культуру у зв’язку з поширенням процесів глобалізації та урбанізації. Проведена паралель між особливостями спілкування у середовищі віртуального та реального суспільств, а також виявлені позитивні та негативні тенденції подальшого використання індивідами Мережі задля реалізації себе як особистості.
In the article author considered fenomen of virtual trust and it effect on political culture through the amplification of globalization’s and urbanization’s processes. It was conducted parallel between the peculiarities of communication in environment of virtual and real societies and also there are indicated positive and negative tendencies of further use the Network by individuals for realisation themselves as personalities.
Сегодня мы становимся свидетелями метаморфозы общества, в ходе которой люди освобождаются от многих социальных форм индустриального мира. Новый образ реальности, характерный для постмодерна, обусловлен научно-техническим прогрессом и изменениями культурной сферы, а его воплощением является глобальная сеть Интернет. Это уникальное киберпространство, дающее его пользователям возможность виртуальной самореализации личности и обладающее определёнными свойствами «живого общения». Оно постепенно оформляется в специфическую субкультуру с собственной историей, жаргоном, этикетом и особой сферой интересов, проявлением которой является распространение феномена виртуальных сетей, альтернативных реальным [3, с.168]. Данный феномен довольно быстро привлёк внимание социологов (М. Кастельс, Г. Рейнгол, А. Беншоп, Р. Хамман) на Западе. Украинские учёные пока находятся только на стадии начальной разработки соответствующей проблематики. По мнению исследователей, компьютерной сети как сложившейся в процессе совместной деятельности относительно устойчивой системе связей и отношений между пользователями сетевого информационного пространства свойственны некоторые особенности доверительного общения; в частности, соблюдение негласного сетевого этикета и повышенная эмоциональная насыщенность[1,c.43]. Цель нашей работы – определить состояние доверия в виртуале и его влияние на действительность.
Основой формирования сетевых сообществ служат процессы урбанизации и глобализации, которые актуализируют определённые внутренние психологические мотивы и социальные потребности современного человека, прежде всего, в общении. На основании последнего и организуются виртуальные группы[3,с.170], ставшие возможными благодаря процессу трансформации опыта сознания (т.е. замены «покаяния Богу» исповедью интернетовского формата). И хотя чувства, переживаемые в Сети, отнюдь не являются суррогатом, общение в виртуальном социуме часто выполняет функцию компенсации.
Каковы же стимулы доверия в Интернете? Это:
- Анонимность. Человек предстаёт бликами на экране монитора. От него остаются лишь мысли, эмоции, переданные в печатном виде.
- Отсутствие ответственности. Возможность в любой момент прервать связь позволяет вести себя более откровенно и располагает к доверию a priori.
- Обезличенность. Создаются условия для трансформации личности как индивидуального, социокультурного и исторического феномена.
Сознание человека Сети временно выключается из суеты реальной жизни, содействуя его превращению в виртуального индивида [2, c.102], который конструирует лишь нравящиеся ему образы. К позитиву использования Интернета следует отнести 1) демократичность, широту и чувственную окрашенность общения; 2) углублённость жизненного опыта; 3) вовлечение в социум на равных с другими людей с ограниченными физическими возможностями. Он увеличивает возможность выбора, повышает самооценку, политическую активность, сближает людей всего мира. К негативу относится то, что наладить близкие отношения в Сети легче, чем в реальности. Здесь дружба и любовь требуют от индивида несравненно меньших моральных и материальных затрат. И многие идут по пути наименьшего сопротивления, практически ограничиваясь виртуалом. Несомненно, он может быть использован как начальная стадия установления контакта с субъектом, но в последующем важно перенести сложившиеся отношения на материально-видимую почву до окончательного формирования образа личности, скрывающейся под «ником».
В целом, Интернет-среда не является простым механическим отображением социальных конструктов реальной жизни. Фактически виртуальное общение сродни разговору с самим собой, который применяют для того, чтобы не потерять способность рассуждать, но оценки других не воспринимаются как обязательные к рассмотрению ввиду взаимной отдалённости. Это возможность высказаться о наболевшем, не опасаясь показаться смешным или непонятным в глазах остальных, первый шаг научиться общаться, правда, с помощью виртуальной маски. Очевидно, что доверие в его классическом понимании мало присуще чатовому общению. Его новое состояние пока трудно чётко обозначить, хотя уже сейчас с уверенностью можно прогнозировать его дальнейшее распространение из-за увеличения числа фанатов виртуального мира.
Список используемой литературы
1.Бахтин М. Карнавальная составляющая коммуникативного феномена чатов//Вопросы психологии. – 2001. - №7. – с.41-52.
2. Скрипкина Т. П. Психология доверия. – М.:Academia, 2000. – 261 с.
3. Коноплицкий С. Сетевые сообщества как объект социологического анализа//Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. -№3. – с.167-177
УДК 37.014
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ОСВІТИ
В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
INNOVATIVE DEVELOPMENT OF EDUCATION
IN MODERN UKRAINE UNDER GLOBALIZATION FERMS
Хомерікі О.А.
слухач Національної академії
державного управління при
Президентові України,
канд.пед. наук
Анотація.
На даному етапі гостро постають проблеми інноваційного розвитку вищої освіти. За твердженням нової Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. Міністерство освіти і науки України задекларувало інноваційні підходи і методи, з реалізацією яких має бути здійснено модернізація освіти. Глобалізація обумовлює нові вимоги до людини, до виробництва та до освіти. Вони повинні готувати інформаційно-мислячу людину, здатну жити в глобальному просторі.
Annotation.
At the present stage the problems of innovative development of higher education have become rather actual. Under the statement of the new National doctrine of education development in Ukraine in XXI the century, the Ministry of Education and Sciences of Ukraine has declared the innovational approaches and methods, the realization of which leads to the modernization of education. Globalization causes new requirements to the person, to production and to education. They should train an innovative-thinking person, who is capable to live in global environment.
Відомий афоризм англійського філософа, родоначальника англійського матеріалізму і дослідних наук нового часу, автора «Нового Органону» (1620) Френсіса Бекона - «знання - це сила» - залишається актуальним впродовж чотирьох століть. [5]. Ще більш актуально, ніж будь-коли, звучить він сьогодні, в епоху інформаційної революції, високих технологій і глобалізації. Без знань людство не має майбутнього. Із втратою знань воно втрачає динаміку розвитку, нерідко збочує, немаючи змоги спрогнозувати перспективи, підпорядкувати їх реалізації свою практично-перетворювальну діяльність.
У результаті глобалізації наприкінці XX – на початку XXI ст. світ став іншим. Зрозуміло, що якісно іншою має бути й підготовка особистості до життя. Очевидно, мають змінитися роль освіти і виховання. Особливі вимоги глобалізація пред'являє до системи освіти - основного механізму і засобу цілеспрямованого виховання людини, її підготовки до життя та праці. Реакція на них має стати лейтмотивом реформування галузі. Незважаючи на певні зрушення останнього десятиріччя, ситуація в сфері освіти України залишається складною. На жаль, у XXI ст. ми увійшли, з тими ж проблемами, які заважали нам досягти рівня розвинутих країн у минулому і які нині просто не мають права на існування, якщо ми хочемо вважати себе цивілізованим народом.
Особливо гостро сьогодні постають проблеми інноваційного розвитку вищої освіти. Про готовність системи вищої освіти України до відповіді на виклики глобалізації говорити можна лише умовно. За твердженням нової Національної доктрини розвитку освіти в Україні у XXI ст. Міністерство освіти і науки задекларувало інноваційні підходи і методи, з реалізацією яких має бути здійснена модернізація освіти.
Найвища вимога процесу глобалізації до людини - це надбання високого професіоналізму. Його зрощують університети. Тут – наукові школи, високого рівня професура, авторитет наукової традиції.
Однак, університети повинні навчитися працювати по-новому, а не лише надіятись на державний бюджет. Можна назвати десятки університетів і ректорів, які не лише не розгубились але й знайшли-утвердили себе в новій системі економічних і політичних координат. Як відомо, глобалізація обумовлює нові вимоги до людини, до виробництва і до освіти. Мова йде про високі технології. В їх основі закладено інтелект людини-фахівця, яка має фундаментальну загальну і професійну освіту. [4]. Аналітики прогнозують розмежування держав на три великі групи. Першу з них складуть народи, інтелектуальна еліта яких здатна створювати і впроваджувати високі технології; другу - держави, які будуть мати можливість користуватись цими надбаннями; третю - народи і культури переважно споживацького, дотаційного розвитку. Питання про те, в якій з них опиниться Україна, є риторичним. Це залежить, насамперед, від нашого інтелектуального ресурсу, який має бути фундаментальним.
Відповідаючи на виклики глобалізації, ми маємо сформувати професіонала, який би одночасно був патріотом своєї Батьківщини, висококультурною людиною, освоїв весь спектр гуманітарної культури.
Які інновації у відповідності до вимог цієї тенденції мають бути реалізованими?
Насамперед принципова зміна змісту освіти, його переорієнтація на людські цінності. Глобалізація - річ жорстока і невідворотна. її зупинити неможливо. Найважливішим засобом для цього є освіта. Вона має стати людиноцентристською, особистісно орієнтованою.
Сьогоднішня вища освіта повинна виховувати „інноваційну особистість”, яка була б успішною і конкурентоспроможною в житті. В зв’язку з тим, що людство все більше входить в етап інноваційного типу прогресу, сучасна освіта і суспільство в цілому, безумовно повинні готувати інноваційну особистість, людину з інноваційним типом мислення, інноваційним типом культури і здатністю к інноваційному типу діяльності. Це необхідно тому, що сьогодні, як ніколи раніше, зміна знань, ідей, технологій відбувається скоріше ніж покоління людей. Людина повинна навчатися все життя, щоб бути здатною до інноваційної діяльності. [3].
Знати і бути переконаним у правоті своїх знань - такою має бути кінцевий результат освіти в сучасному глобалізаційному суспільстві. [7].
Глобализация и образование. //Вісник Нац. академії держ. управління при Президентові України. - 2006. - № 1.
- Зернов В.А. Будущее за теми, кто мыслит и действует инновационно. //Высшее образование сегодня. – 2007. – №9.
- Кремень В. Будущее – за активномыслящими личностями, которые сумеют вмонтироваться в системы искусственного интеллекта. //Зеркало недели. – 2007. – 23 июля. – С.4.
- Майер Г.В. Наш ответ на инновационный вызов современности. // Высшее образование сегодня. – 2007. – №9.
- Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття /Авт. кол.: В.Литвин (кер.), В.Андрущенко, С. Довгий та ін. — Кн. № 2: Освіта і наука. — К.: Навч. книга, 2003.
- Садовничий В. Знание и мудрость в глобализирующемся мире. //Вопросы философии. - 2006. - № 2.
УДК 316.624:316.774(043.2)
ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
НА ФОРМУВАННЯ ДЕВІАНТНОЇ
ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ
THE INFLUENCE OF MASS COMMUNICATION
MEDIA UPON DEVIANT BEHAVIOUR FORMING
OF YOUTH
Литовченко Ірина Василівна,
Національний авіаційний університет
аспірантка кафедри соціології
Автор аналізує зміст сучасних мас-медіа в Україні, визначаючи фактори їх негативного впливу на ціннісні орієнтації та моделі поведінки молоді. Пропонуються рекомендації відносно профілактики впливу ЗМІ на формування девіацій в молодіжному середовищі.
The author analyses the contents of contemporary mass media in Ukraine, determines factors of their negative influence upon youth valuable referance points as well as behaviorial model.
There are some recommendations of mass media influence preventive measures upon deviance forming in environment of youth.
Значного поширення останнім часом серед української молоді набувають такі форми девіантної поведінки як алкоголізм, наркоманія, злочинність, проституція, гемблінг тощо. Саме ці форми прояву девіантної поведінки молодого покоління носять суто деструктивний характер, а тому є соціально небезпечними для навколишнього середовища. Однією з причин формування такої поведінки в молодіжному середовищі є сучасні засоби масової інформації.
В період інформаційного суспільства життя кожної людини безпосередньо пов’язане з каналами мас-медіа, починаючи ще з раннього дитинства, адже вони є вагомим джерелом отримання знань.
Для молодого покоління, окрім інформаційної та комунікативної функцій, ЗМІ відіграють ще й виховну, світоглядну, ідеологічну та рекреативну функції, тобто, вони формують не лише свідомість, а й стиль життя, моделі поведінки індивіда. За цих умов перед дослідниками, та усім суспільством зокрема, постає питання щодо правдивості, «чистоти» та прозорості, якості інформації, яку пропонують нам сучасні ЗМІ. Перенасичення ефіру рекламою, реаліті-шоу, що не обтяжують себе цензурою, сценами насилля, вбивств, сексу та жахів - все це деформує свідомість та думки молодого покоління, а інколи й стає прикладом для наслідування, що нерідко призводить до соціальної дезадаптації молоді. Інформаційний простір України потребує ретельного вивчення та контролю не лише з боку представників мас-медіа, а й соціологів, психологів, педагогів, правоохоронних органів тощо.
Серед українських науковців, що приділяли увагу проблемам впливу ЗМІ на суспільну свідомість та поведінкові установки, можна назвати наступних: С.Баранчук, А.Беляков, О.Зернецька, О.Копиленко, Н.Костенко, В.Лизанчук, О.Саєнко, А.Саєнко, Л.Устименко та ін..
ЗМІ, як соціальний інститут, сприяють поширенню та засвоєнню різноманітних соціальних норм серед різних категорій населення та формуванню ціннісних орієнтації в усіх сферах суспільного життя. Так, наприклад, на думку молоді, найбільш впливовими інформаційними джерелами з питань впливу на здоров‘я наркотичних речовин (тютюн, алкоголь та наркотики) є, перш за все, телебачення (64%), газети (44%), радіо (25%) [3].
Для ефективного доведення безпосереднього впливу ЗМІ на суспільну свідомість, співробітниками Сиракузцького університету Г.Комстоком та його науковим колективом було розроблено певну психологічну модель (модель Комстока). Дана модель показує, що поведінка персонажів телепередач може здійснювати вплив на поведінку глядача. Індивід навчається поведінці, яку він бачить на екрані, і може її наслідувати. Використання нової поведінки визначається її значимістю для індивіда, а також ступенем тривоги або мотивацією індивіда (така характеристика в рамках моделі називається збудником), що досягається в результаті використання такої поведінки. Важливою змінною, що визначає інтенсивність медіа-впливу, виступає реальність зображуваної поведінки, що сприймається індивідом [1, с. 28].
Майже необмежений доступ до інформації в мережі Інтернет породжує перед суспільством ряд проблем, які можуть стати сприятливим підґрунтям для формування девіацій серед молоді. До таких проблем слід віднести: експлуатацію довіри до дітей (їх можуть спокусити на здійснення непристойних вчинків), доступ до порнографії та фільмів або роликів з елементами насильства і жахів, контент-сайти з деструктивним змістом, захоплення іграми в мережі, наприклад, DOOM чи QUAKE , що підвищують агресивність серед молоді [2, с. 109].
Для попередження та профілактики впливу ЗМІ на поведінкові установки молоді необхідно проводити таку соціальну політику, забезпечувати такий рівень життя і формувати етичні і правові норми та моральні цінності, які б стали сприятливим підґрунтям для успішної соціалізації особистості та запобігали формуванню соціальних відхилень в поведінці.
Що ж до мас-медіа, то на противагу демонстрації низького рівня моральності, вони можуть сприяти і формуванню здорового способу життя серед молоді. Так, наприклад, можна в статтях, на форумах, радіо і телебаченні порушувати проблеми психічного і фізичного здоров`я дітей та молоді, санітарно-гігієнічних навичок, екологічного виховання, наслідків наркоманії, алкоголізму, паління, проституції, злочинності тощо. Дедалі більшої популярності набуває соціальна реклама, яка інформує та попереджає суспільство про негативні наслідки шкідливих звичок та ВІЛ-інфікування. Значну увагу необхідно приділити обмеженню доступу до інформації різного змісту відповідно до вікових категорій споживачів.
Література
1. Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. — М., 2004. — 432 с.
2. Егоров А.Ю. Нехимические зависимости. – СПб.: Речь, 2007. – 190 с.
3. gov.ua/health.nsf
УДК 002;002:338.2
ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЩЕСТВО
Матыскина Наталья Владимировна,
Томский государственный
педагогический университет, РФ
студентка III курса
факультета Экономики управления
Аннотация
Данная статья представляет собой взгляд на образ жизни людей в информационном обществе, базирующимся на современных информационных технологиях.
Аннотация на английском
Given clause represents a sight on an image of life of the people in an information society, based modern information technologies.
Жизнь не стоит на месте, и быть образованным человеком в XXI веке возможно, лишь хорошо владея информационными технологиями. В настоящее время современные информационные технологии опираются на достижения в области компьютерной техники и средств связи. (Информационная технология - процесс, использующий совокупность средств и методов сбора, обработки и передачи первичной информации для получения информации нового качества о состоянии объекта, процесса или явления.) [1]. Деятельность людей, на современном этапе развития общества, в большой степени зависит от их информированности, способности оперативно находить и эффективно применять информацию (с помощью компьютеров, телекоммуникаций и других средств связи), свободно ориентироваться в информационных потоках. Информация, по сути – это ресурс, определяющий уровень развития государства.
В 50-70-е годы человечество вступило в новую эпоху, дорогу к которой проложило бурное развитие техники (в первую очередь, компьютеров), и научно-технический прогресс в целом. Существование и бытие человека в полностью “технизированном” и “информатизированном” мире не могло не занимать философов, что и вызвало к жизни концепцию “информационного” общества. Во многих философских работах отмечалось радикальное преображение всей жизни большей части человечества в рамках этой новой формации [2].
Развитие информационного общества, информатизация, как “системно-деятельностный процесс овладения информацией как ресурсом управления и развития с помощью средств информатики с целью создания информационного общества и на этой основе - дальнейшего продолжения прогресса цивилизации” [3], являются одними из ведущих мировых концепций.
Сегодня мощь каждого государства определяется способностью органично и своевременно вписаться в глобальное информационное пространство, активно создавать и использовать информационные ресурсы и знание - главный фактор благополучия в информационном веке.
Лидерами формирования информационного общества во многих странах выступают крупнейшие города, зачастую обладающие наиболее развитой информационной инфраструктурой и богатыми информационными ресурсами, владеющие самыми современными информационными и коммуникационными технологиями, а также такими инструментами как бизнес-инкубаторы, технопарки, технико-внедренческие зоны.
Рассматривая в целом понятие “информационный образ жизни” необходимо выделять как минимум:
1. образ жизни людей в информационном обществе, где все стороны жизни в значительной степени пронизываются информационными отношениями, базирующимися на современных информационных технологиях;
2. информационный аспект образа жизни (под образом жизни понимается система видов жизнедеятельности общества в целом, социальных групп, личности, определяемых социально-экономическими условиями).
В информационном обществе важнейшую роль приобретает общественный усилитель слабо выраженных духовных стимулов деятельности человека. Так, стимулирующими деятельность человека усилителями могут быть:
- гарантии повышения общественного статуса;
- возможность получения элитного образования;
- общественная известность и значимость;
- специальная организация социально - экономического пространства.
Концепции “информационного общества” и “информационного образа жизни” основной задачей ставят максимальное ускорение и упрощение передачи информации между людьми, повышение ее “усвояемости”, ускорение процессов обработки информационных потоков.