Geum.ru

Інститут економіки та промисловості нан м

Вид материалаДиплом

Содержание


Мовна особистість учителя в педагогічному дискурсі
Особливості формування культури
Culture of information and analytical activity
Дистанционное обучение в
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Мовна особистість учителя в педагогічному дискурсі


Language person of the teacher in pedagogical discurs


Семеног Олена Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти

і освіти дорослих АПН України,

доктор педагогічних наук, доцент


У статті роглядається семантико-стилістичне навантаження мовних засобів у науково-педагогічних працях Януша Корчака, Василя Сухомлинського, Станіслава Качора, Зігмунта Вятровського, Івана Зязюна, з′ясовуються особливості риторичної культури видатних педагогів.

Resume: The article is devoted to the stylistic and semantic features of language means in scientific-pedagogical articles of Janush Korchak, Vasil Suhomlynskiy, Stanislav Kachor, Zigmunt Vjatrovsky, Ivan Zjazyn. Also some aspects of rhetorical culture of the well-known teachers are presented.


В останні роки проблема мовної особистості набула актуальності в лінгвістиці, літературознавстві, філософії, культурології, психології, педагогіці. Науковцями здійснено теоретико-методологічний аналіз мовної особистості, схарактеризовано психолого-педагогічні аспекти формування мовної особистості учня, студента, майбутнього вчителя, науковця-гумантарія.

Водночас динаміка соціального й лінгвального буття, акцентування на особистості, яка вільно володіє ефективними комунікативними стратегіями і тактиками ХХІ століття, зумовлюють більш глибоке дослідження мовної особистості вчителя в педагогічному дискурсі. Твори відомих педагогів дають можливість осягнути творчу індивідуальність, “височінь ціннісного сходження” (С.Кримський), мовно-національні риси авторів. У межах статті з'ясуємо роль і функціональне навантаження деяких мовних засобів у філософсько-педагогічних текстах Януша Корчака, Василя Сухомлинського, Станіслава Качора, Зігмунта Вятровського, Івана Зязюна, закцентуємо увагу на особливостях риторичної культури педагогів світового рівня.

Людиною високої культури, делікатності і такту сучасники називали Януша Корчака. Багатий досвід лікаря і педагога допомогли польському досліднику глибоко пізнати світ дитинства і дитячої психології. На сторінках творів й у виступах на радіо Януша Корчака часто зустрічається слово “дитина” і рідко “діти” – саме так педагог намагався підкреслити необхідність індивідуального підходу до дитини.

Художньо-педагогічні тексти автора спонукають поміркувати над логікою викладу, глибокодумністю кожного слова, речення, абзацу: "Будь самим собою, шукай свій шлях"; "Пізнай себе перш, ніж захочеш пізнати дітей". Короткі і надкороткі, непоширені, але бездоганно точні речення наче набігають одне на одне. Все прозоро, зрозуміло, просто, "і лише фахівець збагне, яке це високе мистецтво, як це важко – писати так просто" [3,С.342.].

Мовно-стилістичний аналіз творів увиразнює суть Корчаківського експерименту з двома казковими світами – світу дитинства і світу дорослих, і його прагнення через пізнання і самопізнання наблизити два вікові світи один до одного: Зберігши уміння дивитися на світ очима дитини, Я.Корчак, власне, сам закликає дорослих уважно і чуйно ставитися до переживань, потреб і турбот маленької людини. Своїми казками він переконливо довів, що дитина у сфері почуттів справді перевершує дорослу людину, а у сфері інтелекту не поступається, їй просто не вистачає досвіду.

Твори Януша Корчака справили величезне враження на Василя Сухомлинського, спонукали його назвати одну з книг “Серце віддаю дітям”. Багатогранною, сформованою мовною особистістю бачив учителя директор Павлиської школи на Кіровоградщині. У час, коли "словесному вихованню" приділяли другорядну роль, його статті "Рідне слово", "Слово про слово", "Слово вчителя в моральному вихованні", "Слово до спадкоємця", "Слово до батьків", "Слово до учнів", книга "Серце віддаю дітям" спрямовувалися на формування культуромовної особистості.

Комунікативно-доцільне й емоційно насичене, переконливе мовлення педагога-дослідника ефективно впливало на думки і почуття співрозмовників. Цьому сприяла і доступна форма викладу, легкість і простота, властива справжньому фахівцеві, котрий добре розуміє цінність науково-педагогічного пошуку, багатство лексикону, розмаїття особистісних мовних кліше, увага на найдрібніших деталей мовного матеріалу.

Справжнім педагогічним бестселером дослідники вважають праці польського вченого Станіслава Качора. Заслуга творця педагогіки праці в закцентуванні уваги освітянської громадськості на пошук шляхів для того, щоб діти зростали мислячими, працьовитими, закоханими у свій край. Теоретичні викладки доказові, аргументовані, методично орієнтовані на проблему, ілюстровані виразними прикладами з власної практики [4, C.354-360.]. Як ритор, Станіслав Качор добре розуміє психологію людей. Його енциклопедичні знання, гуманне серце виявляються насамперед у специфіці його спілкування з учнями і колегами. Наповнене духовністю, атмосферою невимушеної, корисної співпраці, творчістю пізнання, таке наукове спілкування ненав'язливо прилучає до нього інших.

Основними рисами мовної особистості талановитого польського дослідника, співзасновника педагогіки праці Зігмунта Вятровського теж уповні можна визнати діалогічність, відкритість, полікультурність, креативність. Мовнокомунікативні інтенції, репрезентовані в різноманітних художньо-зображальних засобах, влучних крилатих висловах, спонукальній модальності синтаксичних одиниць педагогічних праць [5,C.24-29], виступів засвідчують: перед нами видатна особистість, яка спонукає до пошуку і дослідження важливих проблем, виявляючи вимогливість у їх реалізації.

Педагогічний дискурс допомагає повніше розкрити своєрідність мовостилю директора Сахнівської школи Олександра Захаренка. Хвилюванням за вчительство був перейнятий виступ О.А.Захаренка на парламентських слуханнях про стан освіти в Україні у 1997 році. Педагог-академік наголошував на фанатичній відданості вчителів школі і дітям: "Якщо ще не все погано в світі, то це завдяки мудрості, вірі і впевненості нашого учителя, якого не зупинити і не залякати ні кризами, ні модними реформаціями. Любов'ю до дітей він жив, живе нині і довгі роки сяятиме зорею в серцях тих, хто робить перші кроки боротьби за життя в новому світі".

У педагогічних роздумах Захаренка ("Гордієві вузли сучасної школи. Як їх розв'язати", "Школа над Россю", "Поспішаймо робити добро", "Поради колезі, народжені в школі над Россю", "Слово до нащадків", "210 шкільних лінійок", "Енциклопедія шкільного роду") визначено критерії професійно-мовленнєвої культури вчителя та шляхи її вдосконалення [1]: обов'язкове знання норм сучасної літературної мови, використання їх як у формах усного, так і писемного мовлення; володіння термінологічною культурою й педагогічно орієнтованим етикетом, здібність до організації і проведення діалогу з використанням розмаїтості питань, аналіз власного мовлення, демонстрація учням акуратності і грамотності оформлення всіх видів записів, формування умінь аналізувати, зіставляти, аргументувати, вдосконалювати навички самостійної роботи з книгою (складання конспектів, тез, анотацій, рецензій), із словниками, довідниками, енциклопедіями.

У кожній з фундаментальних праць видатного українського філософа, культуролога, мистецтвознавця, педагога Івана Андрійовича Зязюна ("Естетичний розвиток особи", "Естетичний досвід особи", "Педагогічна майстерність", "Краса педагогічної дії", "Педагогіка добра: ідеали і реалії") у життєвих барвах постає Краса Особистості педагога і повсякденних буднів його праці. Прозорості і змістовності, ясності думок і їх логічній єдності, смислового навантаження і проблемності автор досягає органічним поєднанням філософських і педагогічних термінів з ліричним струменем образності метафор, епітетів, порівнянь. За кожним словом захоплюючих книг і статей радість і тривоги, рефлексії непересічної особистості науковця-естета щодо освіти, педагогічних і суспільно-політичних проблем, духовних цінностей учнівської і студентської молоді.

У мовній палітрі науково-педагогічного дискурсу І.А.Зязюна увиразнюється семантико-стилістична парадигма слів педагогічної тематики: школа, навчання, талановиті діти, учитель [2]. За кожною із цих лексем – національна педагогічна картина світу, а наскрізними, об'єднуючими, увиразнюючими елементами, ключовими концептами педагогічної майстерності виступають концепти "радість" і "краса". Для учнів - це бадьора, бурхлива, солодка радість шкільного життя, для вчителя – краса і радість від педагогічної праці, радість педагогічної творчості. Фактор радості пов'язаний з необхідністю задоволення потреби в самоствердженні, в реалізації відповідного рівня домагань.

... Чим більше позитивної почуттєвості одержує дитина в перші шкільні роки, тим необхіднішою буде самоствердження її життєвою радістю і любов'ю від процесу навчання, від спілкування з учителем, з учнями у школі.

Сьогодення загострює потребу дослідження риторики мови науковця. Доповіді і виступи Івана Зязюна, насичені філософсько-креативною енергетикою наукового пошуку, - справжня окраса численних освітянських форумів, зборів Академії педагогічних наук, вчених спеціалізованих рад. Вони запам'ятовуються як яскраві, вражаючі уроки розуму, мудрості, людяності, моральності, що викликають у слухачів хвилю емоцій. Це вроджений оратор, котрий добре володіє естетичними потенціями мови, животворним, витонченим багатством українського лексикону.

Зачаровує емоційно насичене, колоритне, потужне мовлення носія філософсько-педагогічної культури: спокійний, щирий, наповнений животворною енергією і всеперемагаючим оптимізмом голос, приємний різнобарвний тембр, уміння говорити чітко, виразно, емоційно, впевнено і щиро, модулюючи темп мовлення й інтонації. Публічне виголошення промови, лекції вражає точністю, внутрішньою й контекстною тонічністю кожного слова, розмаїттям особистісних мовних кліше і тональних рисунків, емоційною насиченістю фрази, психологічними і логічними паузами, легкістю і простотою викладу.

Власною освітньою і громадською діяльністю відомі педагоги переконливо доводять: саме рідне слово, виплекане в сім'ї і "відшліфоване" з допомогою вчителів, є головним знаряддям засіву людяності в дитячих душах, засобом ціннісного бачення світу, філософсько-світоглядним чинником "Я". Початковий аналіз мовно-стилістичних особливостей філософсько-педагогічних праць Януша Корчака, Василя Сухомлинського, Станіслава Качора, Зігмунта Вятровського, Івана Зязюна відкриває перспективи для подальших ґрунтовних лінгвопедагогічних досліджень художньо-зображальних засобів у творах науковців світового рівня і відомих громадських діячів.


Використана література

1. Захаренко О. А. Слово до нащадків. - К. : СПД Богданова А.М., 2006. – 216c.

2. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук-метод. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 312c.

3. Корчак Я. Когда я снова стану маленьким//В книге: Избранное.-К.: Рад. шк., 1988.-324-367/

4. Kachzor S. Nauczyciel - odpowiedzialnos'c' za czlowieka //Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб. наук. праць /За заг. ред Н.Г.Ничкало.- Харків: НТУ "ХПІ", 2007.- C.354-360.

5. Wiatrowski Z. Autorytety I mistrzowie drugiej poŁowy XX wieku w naukach pedagogicznych w Polsce//Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб. наук. праць /За заг. ред Н.Г.Ничкало.- Харків: НТУ "ХПІ", 2007.- C.24-29.


УДК 378.147

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМІСТА

FEATURE FORMATION OF FUTURE ECONOMIST'S

CULTURE OF INFORMATION AND ANALYTICAL ACTIVITY


Столяренко Тетяна Леонідівна,

викладач Харківського інституту

фінансів Українського державного

університету фінансів та міжнародної торгівлі,

Минко Петро Євгенович,

декан факультету соціально-економічного управління

Харківського регіонального інституту державного

управління Національної академії державного

управління при Президентові України


Анотація

Розглянуто особливості формування компоненту професійної культури майбутнього економіста, що базується на теоретичних знань в галузі математичного моделювання економічних процесів і явищ, навичках застосування моделей в економічних дослідженнях. Особливу увагу приділено застосуванню інноваційних освітніх технологій, зокрема, технології розвитку критичного мислення, що підвищує конкурентоспроможність майбутнього фахівця та сприяє вирішенню проблеми самореалізації.

Summary.

Formation of future economist's professional culture component, which based on acquiring theoretical knowledge in mathematical modeling of economic processes and phenomena and model application skills in economic researches, are considered. The special attention is given to development of critical thinking and using of information educational technologies that raise competitiveness of the future expert and facilitate to the decision of a self-realization problem.


Глобалізація та соціально-економічні зміни зумовили реформування професійної підготовки економістів. Особливого значення набувають навички інформаційної діяльності, яка пов'язана з процесами одержання, перетворення, накопичення та передачі інформації. Зокрема існує нагальна потреба у фахівцях, які здатні не тільки застосовувати традиційні знання і навички, але й спроможні до інформаційно-аналітичної діяльності, що спрямована на пошук ефективних шляхів розв’язання проблемних ситуацій на основі змістовного дослідження моделей.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в економіку дає змогу якісно і кількісно оновлювати засоби теоретичного аналізу та прийняття практичних рішень у всіх галузях господарювання будь-якої економічної системи, у будь-якому економічному просторі. Зрозуміло, економічна модель включає опис математичними методами реально діючої економічної системи, процесів та явищ, що в ній відбуваються. Отже, особливого значення ми приділяємо питанням застосування математичного апарату за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (MS Excel, Maple, Statistica тощо) як засобу дослідження економічних систем та процесів, що в них відбуваються.

Необхідні сучасному економісту компетентності ґрунтуються на математичній базі, особливо з матричної алгебри, диференціального числення, теорії ймовірностей та математичної статистики. Комп’ютерне моделювання дозволяє поєднати теоретичні знання та практичні навички студентів, які вони здобули в процесі оволодіння професійно орієнтованими дисциплінами. Таким чином, майбутні економісти мають опанувати методи побудови та реалізації економічних моделей, що допомагає усвідомити роль математичного апарату у продовженні освіти та у подальшій професійній діяльності [1]. Компетентності, здобуті під час вивчення економіко-математичного моделювання студентами широко застосовуються в менеджменті, маркетингу, фінансовій справі тощо.

Один з напрямків наших розробок пов'язано з використанням табличного процесора MS Excel у дисциплінах „Економетрія” та „Математичне програмування” для дослідження економічних моделей, таких як : моделі оптимального планування, тобто екстремальні задачі з обмеженнями; лінійні регресійні моделі; функція Коба-Дугласа; системи структурних рівнянь тощо.

Виняткового значення в навчально-виховного процесі ми приділяємо запровадженню інноваційних освітніх технологій, що зумовлюють заохочування студентів до свідомого навчання та мислення, розвитку особистісних якостей та загальних компетенцій. Зокрема, технологія розвитку критичного мислення стимулює студентів до активної участі в навчальному процесі, критичного ставлення до власного навчання, що допомагає виробляти та відстоювати незалежні позиції, знаходити, аналізувати та вибирати інформацію, ефективно розв'язувати проблеми [3]. Крім того, дбайливе взрощування соціально-орієнтованого ставлення до дійсності було предметом постійного опікування. Отже, наш досвід дозволяє стверджувати, що приділення значної уваги організації змістовного дослідження розвитку критичного мислення дозволить досягти підвищення ролі раціонального опанування інструментарієм занурення у глибини контексту, так званим критичним фільтром задля ефективного подолання суперечностей та прийняття рішень.


Література

1. Клебанова Т.С., Дубовина Н.А., Раевнева Е.В. Економетрия: Учебное пособие. – Х.: ИД ИНЖЭК, 2005. – 160 с.

2. Олейник Т.О., Доценко С.А., Прокопенко А.И., Савченко А.А. Формирование культуры информационно-аналитической деятельности студентов/ Новые информационные технологии в образовании: Материалы междунар. науч.-практ. конф. Рос. гос. проф.-пед. ун-т, Екатеринбург, 2007.

3. Евдокимов В.И., Олейник Т.А., Горькова С.А., Микитюк М.В. Практикум по развитию критического мышления. - Харьков: Торнадо, 2002. - 134 с.


УДК101+370.1

ДИСТАНЦИОННОЕ ОБУЧЕНИЕ В

СОЦИО-КРОСС-КУЛЬТУРНОМ

УНИВЕРСИТЕТСКОМ ОБРАЗОВАНИИ

DISTANT REMOTE TEACHING IN

SOCIO-CROSS-CULTURAL UNIVERSITY

EDUCATION


Ферапонтов Г.А.,

Новосибирский государственный

педагогический университет, РФ

к.пед.н., зав.каф.

Бойко Е.Н.,

Новосибирский государственный

педагогический университет, РФ

ст. преподаватель


Интернационализация культуры, науки и образования в эпоху глобализации – устойчивая тенденция, которая в настоящее время и в ближайшем будущем будет настойчиво требовать подготовки человека к жизни и взаимодействию в поликультурной и многосоциальной среде. Для этого требуются новые навыки исследования - Интернет-коммуникации, интегрирующей отечественный и иностранный студенческие социумы в единое глобальное социо-кросс-культурное образовательное пространство. Предпочтение для анализа именно социо-кросс-культурных исследований Интернета вызвано также и тем, что он максимально воплощает в себе ведущую особенность современных информационных технологий, а именно их интерактивный характер.

На сегодняшний момент во всемирной сети существует плоская, двухмерная модель Интернета. Данная модель строится на текстовой информации, так как Интернет логоцентричен. Тем не менее, как отмечал культуролог У.Эко, современная культура и восприятие современного человека все больше ориентируются на визуальный образ. Наша цивилизация все больше становится image-oriented, ориентированной на зрительный образ.

Для решения вышеописанной проблемы еще в 2003 году на кафедре иностранных языков в Институте естественных и социально-экономических наук при Новосибирском государственном педагогическом университете была создана научно-исследовательская лаборатория социо-кросс-культурного образования. Целью лаборатории стало проведение гуманитарных прикладных исследований в области социо-кросс-культурного образования и иноязычной коммуникации. Одной из основных задач НИЛ явилось исследование проблем коммуникативной культуры в вузовских Интернет сообществах. Для этого потребовалось, прежде всего, разработать систему дистанционного обучения в языковом блоке для специальности “Регионоведение”.

В настоящее время технологии дистанционного Интернет-обучения получили широкое распространение в мире. В нашей стране такая форма обучения известна как заочная. В практике обучения иностранным языкам она применялась не столь широко, как в других областях.

В отличие от других форм обучения, обучение на основе компьютерных телекоммуникаций даёт возможности: оперативной передачи любой информации на расстоянии, хранение этой информации в памяти в течение нужного времени, её редактирования, интерактивности с помощью специально создаваемой для этих целей мультимедийной информации и оперативной обратной связи с преподавателем и другими участниками обучающего курса.

Естественно для решения вышеописанных задач в нашем исследовании по организации социо-кросс-культурной мультимедийной коммуникации на специальности «Регионоведение» основной упор был сделан не только на формирование у студентов лингвистических навыков и навыков самостоятельной работы, но и на определение педагогических условий, позволяющих наиболее эффективно реализовать навыки критического и творческого мышления для обретения социо-кросс-культурной компетенции.

Инфокоммуникация, реализуемая в данном обучении, даёт не только простое знакомство с зарубежными ровесниками, но и возможность диалога культур, в котором актуализируются особенности менталитета граждан разных стран. В этом диалоге происходит воспитание поликультурной личности ХХI века, истинного гражданина. На базе учета баланса социокультурного и кросскультурного контекстов культурного развития гражданин выступает, с одной стороны, как субъект, воспринимающий интересы, потребности и цели родного социума, сохраняющий свою индивидуальность, постоянно развивающий присущие ему способности, приобретающий новые ценности (политические, правовые и др.), и, с другой стороны, - в кросскультурном социуме Интернета приобретающий новые ценности и знания не в виде «внешнего», чуждого для его индивидуальности мира, а в виде «своего иного», необходимого условия саморазвития и самоопределения в поликультурном мире.

Суммируя выше сказанное, можно сделать вывод, что педагогически верно выстроенное дистанционное образование с применением Интернет-коммуникаций позволяет модифицировать не только традиционное образование, но и систему гражданского воспитания, которая реализуется через комплекс занятий в мультимедийной лаборатории (cross-cultural studies, «Cross-posting”, charts, виртуальная конференция Forum, глобальные кросскультурные исследования в Интернет-сети т.д.), в которых студент выступает субъектом познавательной, творческой и коммуникативно-культурологической деятельности, что в итоге приводит к формированию у него социо-кросс-культурной компетенции, позволяющей ему стать человеком «поликультуры» и осознавать себя гражданином своей страны и мира.


Литература:
  1. Белинская Е.П. К обоснованию социокультурного подхода в исследованиях виртуальной реальности. М., 1999.
  2. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С.Гуревича. М.,1988.
  3. Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А.Е.Войскунского. М.,2000.
  4. Жичкина А.Е., Белинская Е.П. Самопрезентация в виртуальной реальности и особенности идентичности подростка-пользователя Интернета // Образование и информационная культура. М., 2000.
  5. Пилиповский В.Я. Требования к личности учителя в условиях высокотехнологического общества // Педагогика – 1997 - №5
  6. Ферапонтов Г.А. Социокультурный и кросскультурный феномен в системе образования: Монография.- Новосибирск: Ин-т философии образования, 2003.



УДК 007.51