Інститут економіки та промисловості нан м
| Вид материала | Диплом |
- Інститут економіки та промисловості нан, 9724.62kb.
- Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
- Кірізлєєва Аліса Салаватівна удк 336. 717. 061 (477) розвиток механізму іпотечного, 349.57kb.
- Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
- Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування нан україни», 38.48kb.
- Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
- Інститут географії нан україни, м. Київ, 42.61kb.
- “матеріали електронної техніки, 168.29kb.
- Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
- Заюкова Марина Сергіївна. Фінансова стійкість та її забезпечення на підприємствах м'ясної, 184.13kb.
27. Тихомирова Є.Б. Ідеологія глобалізму про соціокультурний
контекст глобалізації …………………………………………………………….…….75
28. Химинець В.В. Особливості інноваційного розвитку освіти
в Контексті глобалізаційних процесів ………………………………………….….77
29. Цимбал Т.В. Історичні прецеденти глобалізації та
особливості її сучасного етапу ………………………………………………………80
30. Швецова Н.Є., Дуднік О. В. Формування нових підходів до
людського капіталу в трансформаційній економіці України …………………….82
31. Юрчук Л.А. ХХІ століття: зміна цілей освіти і потреба нових
підходів до управління ………………………………………………………….……..84
Сесія 4.4.
Інформаційна культура сучасного суспільства:
взаємовплив та конкуренція
1. Агаджанов–Гонсалес К.Х. Використання можливостей
Інтернет як засобу формування інформаційної культури …………………...…..88
2. Білоніжко М.О. Електронні державні послуги як механізм
підвищення ефективності та якості обслуговування громадян …………………90
3. Власенко О.В. Негативні інформаційні впливи в контексті
формування національного інформаційного простору …………………………..92
4. Дудко Н.В. Анализ и извлечение текстовой информации –
одна из категориальных составляющих функциональной
грамотности специалиста высшей школы ………………………………………….95
5. Ivanenko N. Faculty Development for the Net Generation ………………………97
6. Караманов О. В. Освітній потенціал культури у процесі взаємодії музею і школи………………………………………………………………………………...…..102
7. Коростелев А.А. Влияние интенсивности информационных
потоков на управленческую деятельность руководителя школы …………….104
8. Левченко А. М. Вплив глобалізації на масову культуру
та комунікацію ………………………………………………………………………….106
9. Аверченков В.И., Малахов Ю.А. Построение модели знаний
в области технологической оснастки с использованием онтологии ………....108
10. Мироновська Н.М. Проблеми організації профільного
навчання в сучасній школі ………………………………………………………...…111
11. Пушкарев Ю.В. Инновационное математическое образование: фундаментальный аспект …………………………………………………………...113
12. Савлева С.В. Инновационные подходы к организации
обучения магистров в области информационных технологи …………………117
13. Сирінська О.А. Розвиток арабського супутникового
телебачення та його вплив на політичну ситуацію в арабських країнах .……119
14. Сычёва А.А. Феномен виртуального доверия как следствие глобализационных процессов ……………………………………………………....121
15. Хомерікі О.А. Інноваційний розвиток освіти в сучасній
Україні за умов глобалізації ……………………………………………………..…..123
16. Литовченко І.В.Вплив засобів масової інформації на
формування девіантної поведінки молоді …………………………………...……125
17. Матыскина Н.В. Информационное общество …………………………...….127
18. Подмаркова І.П. Роль соціоніки у розвитку інформаційної
культури суспільства ……………………………………………………..…..………129
19. Пушкарева А., Латуха О.А. Исследовательский университет
как форма инновационного развития ……………………………………………...131
20. Байдак Л.М. Збагачення комп’ютерного дискурсу завдяки
поширенню новітніх технологій у суспільстві ………………………………….…134
21. Бухтатий О.Є. Інформаційне середовище сучасного суспільства: взаємовплив та конкуренція …………………………………………………..…….136
22. Горук Н.М. Актуальність і значення освіти дорослих на
сучасному етапі розвитку суспільства ……………….…………………………….139
23. Захарова І.О. Педагогічна творчість педагога як інноваційна проблема………………………………………………………………………………..141
24. Іванов О.В. Текстова комунікація між політичними елітами на міжнародному рівні як об’єкт контент-аналізу ……………………………….…...144
25. Кожем’якіна І.В. Ключові компетентності як чинник
успішної діяльності вчителя …………………………………………….…….……..146
26. Кукліна С.В. Модель порушника безпеки інформації ……………………...148
27. Семеног О.М. Мовна особистість учителя в педагогічному
дискурсі …………………………………………………………………………..……..151
28. Столяренко Т.Л., Минко П.Є. Особливості формування культури інформаційно-аналітичної діяльності майбутнього економіста ……………….155
29. Ферапонтов Г.А., Бойко Е.Н. Дистанционное обучение в
социо-кросс-культурном университетском образовании ……………………....157
30. Шкумат Е.В. Методы проектирования ЭОР для
специальных технических дисциплин ……………………………………………..159
31. Коневщинська О.Е. Проблема формування медіакультури
вчителя в теорії і практиці вищої школи …………………………………………..161
32. dr Bogna Choinska, dr hab. Stefan Konstanczak Freedom after Deconstruction ………………………………………………………………...………..163
33.Борцова М.В., Зінченко О.С. Особливості реалізації
проектної технології в навчальному процесі ……………………………….…….166
34. Борцова М.В., Зінченко О.С. Професійне самовиховання
педагога в педагогічній технології "Створення ситуації успіху" …………..…...168
35. Кода С.В. Учитель профільної школи в умовах
реформування освіти …………………………………………..……………………….…….170
36. Козлова О.Г. Тенденції інноваційного розвитку
університетської освіти за умов ринкової економіки ………………………………..…..173
37. Поровчук С.О. Болонський процес: історія і перспективи розвитку ………….…175
38. Поровчук С.О. Польсько-українська співпраця в
рамках єврорегіону "БУГ"……………………………………………...……………..179
39. Рудь О.М. Символ: дефініції поняття в філософській літературі ………..182
40. Суптельна С.О. Проблема професійної компетентності
учасників педагогічного процесу………………………………………………….…185
41. Сурков В.В. Створення державної системи інтернет-
ресурсів для освіти як шлях подолання інформаційної
кризи в українській освіті …………………………………………………….…………….…187
42. Шумський І.С., Тєлєтов О.С. Роль комунікацій в інноваційному
розвитку суспільства ………………………………………………………………………….190
43. Вінчура Ж.В. Формування культуромовної особистості
засобами художньої літератури ………………………………………………….…………192
УДК – 113
РОЛЬ НАУЧНЫХ ШКОЛ В
ПОДГОТОВКЕ НАУЧНОЙ ЭЛИТЫ
THE ROLE OF SCIENTIFIC SCHOOLS
IN PREPARATION OF SCIENTIFIC ELITE
Барвинский А.А.
Сумской государственный университет
Доповідь присвячена аналізу ролі і місця наукових шкіл у підготовці наукових кадрів. Автор проводить думку про те, що сучасна вища школа не до кінця виконує завдання підготовки майбутніх спеціалістів до виконання науково-пошукових робіт. В цьому зв’язку особливої актуальності набуває подальший розвиток наукових шкіл заснованих в свій час такими вченими як В.М.Глушков, М.М.Амосов, О.О.Шалімов, та створення нових, залучення студентів до участі у їх роботі.
Summary
The report is devoted to the analysis of role of scientific schools in preparation of scientific etite. The author expresses the idea, that modern high school fulfil the preparation of future specialists for research.
В прошлом каждой отдельно взятой стране было достаточно иметь несколько университетов для того, чтобы обеспечить высшим образованием выпускников школ и подготовить кадры высокой квалификации, одновременно развивая научное знание. Выпускники этих немногочисленных университетов сумели заложить основы современных научных знаний. Известно, например, что подготовкой научной элиты Великобритании занимаются Оксфордский и Кембриджский университеты, США – преимущественно Гарвардский, Йельский, Стэндфордский университеты и Массагузетский технологический институт. В бывшем Советском Союзе подготовка научных кадров велась в Московском, Ленинградском, Новосибирском, Харьковском и Киевском университетах.
В независимой Украине особую актуальность приобретает задача создания современных научно-учебных центров для подготовки интеллектуального истеблишмента. Необходимо отметить, что в этой области дело не стоит на месте. Создано несколько учебных заведений данной направленности. Так, поддерживается деятельность ведущих университетов – Киевского им. Т. Шевченко, Харьковского им. Каразина и других. Сегодня страна имеет более 200 учебных заведений III и IV уровней аккредитации государственной формы собственности. Выбрав направление на вхождение в образовательное пространство Европы, она модернизирует свою образовательную систему в контексте европейских требований.
Тем не менее, часто ставя вопросы университетского образования «вообще», желая решить проблему вобщем нам хватает ресурсов только на незначительные изменения. В то же время важные идеи, конкретные предложения не переходят в проекты с должным финансовым, материально-техническим и организационным обеспечением. Известно, что затраты на науку в независимой Украине никогда не достигали даже 0,5% ВВП, хотя по закону они должны быть не ниже, чем 1,7 ВВП (1,50). В результате этого отечественная наука растеряла много из того, что было накоплено ею раньше. В мире сейчас мало знают о ней, о чём можно судить по следующим фактом. Одним из показателей эффективности науки есть так называемый импакт фактор, отражающий количество ссылок на каждую статью, опубликованную в том или ином научном журнале. Наиболее цитируемыми есть журналы США и Англии, далее идут журналы Голландии, Германии, Швейцарии, Японии, Франции и России. У самых популярных журналов индекс цитирования составляет от 37 до 40 ссылок. Из наших журналов самый цитируемый «Физика низких температур» - 0,43. Не очень приглядная картина складывается в области медицинских исследований: хирургия, реабилитация, ортопедия, анестезиология, акушерство и гинекология дают где-то 0,03 – 0,04 ссылки на статью. Но абсолютный рекорд падения, по мнению специалистов, принадлежит стоматологии, челюстной хирургии и офтальмологии – 0,008. В переводе с языка цифр на язык слов наши исследования на эти темы не знают и не признают [4]. В международном рейтинге исследовательской активности 1996-2000гг. Украина заняла 31 место из 38, пропустив вперед такие страны, как Мексика, Греция, Турция [3,25].
Из сказанного можно сделать вывод: важной задачей, стоящей перед украинской наукой и системой высшего образования является подготовка молодой поросли ученых, которые бы оживили и подняли на должный уровень отечественную науку. Для этого необходимо реанимировать сложившиеся ранее и создавать новые научные школы.
В ракурсе очерченной нами проблемы, наибольший интерес представляет анализ научной школы с точки зрения совершенствования процесса обучения и воспитания, формирования актуального типа образованности и ее субъекта [2,126]. Овладение новым знанием в научных школах происходит иначе, чем в общеобразовательных. В формировании типа обучения определяющим является ценностная ориентация Учителя, его личностные качества. Лидером школы обязательно является настоящий работающий крупный ученый, обладающий большим авторитетом и разносторонним творческим мышлением. Учитель должен быть тонким психологом, так как от него во многом зависят атмосфера, в которой работают исследователи, микроклимат в школе, привлекательность в общении, ибо, как говорили древние, ничему нельзя научиться у человека, который не нравится. Развивая научные школы, надо делать ставку не только на известных ученых, тех, кто уже имеет сое имя в науке, но и готовить достойных приемников их дела. Для этого можно создать специальные благотворительные фонды, выделить стипендии для наиболее одаренных молодых людей, послать их на учебу в ведущие университеты Западной Европы и США. Другими словами: использовать собственный исторический опыт и опыт других стран. Например, А.Ф.Йоффе, П.Л.Капица и многие другие выдающиеся отечественные ученые проходили длительную научную стажировку за границей. Япония в свое время направляла десятки тысяч молодых людей на учебу в страны Запада. И надо сказать, что сегодня инженеры, ученые, бизнесмены, получившие образование на Западе составляют многотысячную интеллектуальную прослойку японского общества.
В условиях глобализации перед Украиной встала задача обеспечения своей научно-технологической безопасности. Для ее реализации необходимо широко внедрять во все сферы деятельности элементы современного научно-технологического развития. Выполнить это можно только при условии наличия в стране ученых, видящих перспективы развития науки на несколько десятилетий вперед, имеют свои научные школы, соответствующие мировым стандартам. Поэтому развитие уже имеющихся научных школ, созданных такими учеными как В.М.Глушков, Н.М.Амосов, А.А.Шалимов, продолженное их учениками и формирование новых, способствующих притоку свежих идей, является одной из первоочередных задач, стоящих перед Украиной. И государство не должно жалеть ни сил ни средств для ее реализации.
Литература:
- Бар’яхтар В.Г., Горобець Ю.І., Данилевич А.В., Порев С.М. Підготовка наукової еліти – приоритет державної освітньої політики.// Педагогіка і психологія. – 2006. - №3.-С.49-54.
- Кремінь В. Освіта і наука України. Шляхи модернізації. – Київ: «Грамота», 2003.-216с.
- Оноприенко В.Міжнародний рейтинг української науки.// Вісник Національної Академії наук. – 2005.-№5. с. 20-31.
- Рожен А. Скажи индекс цитирования твоих статей и я скажу какой ты ученый. // Зеркало недели. – 1999.-13 ноября.
УДК 378
Науково-практична робота студентів
у ВНЗ дослідницького типу: магістерські
дисертації та трансдисциплінарні проекти
Scientific and practical work of students of
higher education institutions of research profile:
master diplomas and trans-disciplinary projects
Бахтіна Галина Петрівна
кандидат фізико-математичних наук, доцент,
Національний технічний університет України,
«Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»),
м. Київ, директор науково-методичного центру
«Системного аналізу і статистики» НТУУ «КПІ»
Описується механізм залучення студентів до реалізації «трикутника знань» (освіта, наука, інновації) на прикладі підготовки фахівців в галузі управління у ВНЗ дослідницького типу.
The mechanism of students’ involvement into implementation of the “knowledge triangle” (education, science, innovation) is described using an example of specialized training of specialists in management of higher education institution of research type.
За сучасних умов (глобалізація, інформатизація, зростання конкуренції) розвитку світового суспільства порівняльні переваги країн все менше визначаються багатством природних ресурсів і наявністю робочої сили та все більше – технічними інноваціями й конкретним втіленням знань.
Соціальна комунікація стає важливою якісною характеристикою наукової діяльності; зростає роль науки як системотворчого чинника держави. Важко переоцінити значення наявності «адаптаційних фільтрів» вітчизняної науки, задачею яких є критична оцінка якості та ефектів іноземних інновацій при їх впровадженні в національну культуру в широкому значенні цього слова. Це стосується, зокрема, аналізу наслідків бездумного, формального і некритичного копіювання освітніх систем Заходу.
З позицій концепції сталого розвитку освіта є основою забезпечення та підвищення якості життя конкретної людини та всього населення, як головної мети існування будь-якої держави та усього людства. Створення системи якісної освіти, яка відповідає сучасним та перспективним вимогам, потребує розробки інноваційних педагогічних технологій та управління, яке повинно базуватися на системному підході та враховувати всі фактори, що впливають на результати освітньої діяльності в їх взаємозв’язку.
Продукування наукового знання в наш час відбувається як процес, пов'язаний із сферою застосування цього знання, з уявленням про соціальні потреби і потенціальних споживачів; наукові дослідження дедалі частіше характеризуються як міждисциплінарні та трансдисциплінарні; розв’язання проблем знаходяться в контексті застосування трансдисцилінарного знання, яке має свою власну структуру, метод дослідження, а отриманим результатам забезпечується розноголос не тільки через традиційні інституційні канали, а й через усіх учасників дослідницького процесу; оцінка наукового дослідження все більше залежить від соціальної легітимізації його результатів, при чому є очевидним прагнення все повніше враховувати соціальні цінності, політичну мету, а також вплив мас-медіа [7].
За даними, наведеними в [7] за останні 15 років кількість періодичних наукових видань в Україні виросла з 71 до 1000. При цьому лише незначна частина українських наукових видань надає повний доступ до опублікованих матеріалів; значна частина фахових видань із списку ВАК України (65% з технічних наук, 76% з психології і 42% з фізико-математичних наук) є взагалі «невидимими» для користувачів глобальної інформаційної мережі або присутні у ній лише номінально, тому лише невелика частка українських публікацій може знайти свого читача поза межами України та отримує відповідне цитування. Порівняння відсотків представництва в списку фахових видань ВАК різних напрямів науки дає підстави для висновку про нерівномірну присутність українських наукових публікацій з різних галузей науки в Україні і світі загалом [6].
В той же час показник збільшення кількості наукових публікацій в сфері економічних, біологічних, історичних, політичних та філологічних наук в Україні просто приголомшує. Так, число публікацій щодо економічних наук тільки за один рік (в 2001 році у порівнянні з 2000 роком) зросло на 49,2%; біологічні науки мають за 2000-2001 рік збільшення цього показника на 51,9%; історичні науки – на 68,6%, а за 2001-2004 роки – в 4,7 рази; політичні науки за період 2001-2004 років мають чотириразове зростання числа публікацій; філологічні науки – більш ніж у три рази. Такі процеси стали можливими через фактичне усунення від вимогливої експертизи наукової спільноти, її незрілість, низький рівень самоорганізації і самоврядування, невиконання, по суті, головних функцій в дослідницькому процесі [7].
Означена ситуація чітко корелюється з висновками Рахункової Палати України та МОН України щодо диспропорцій в підготовці, випуску, якості підготовки спеціалістів в певних напрямах діяльності вищими навчальними закладами України та потребами ринку праці; а також висновками НМЦ «АІСТ» НТУУ «КПІ» щодо катастрофічного збільшення ваги гуманітарної, економічної та правової підготовки за рахунок фундаментальної складової освіти (насамперед, математичної та природничо-наукової) та фактичного її знищення навіть в системі підготовки інженерних кадрів.
Щодо показників дипломного проектування та магістерських атестаційних робіт, то за статистикою НТУУ «КПІ», найбільші відсотки дипломів з відзнакою мають факультети, які здійснюють підготовку в галузях соціально-політичних наук, бізнесу і права, менеджменту та іноземних мов. Для порівняння наведемо відсоток дипломів з відзнакою (2003, 2004, 2006 та 2007 роки) на факультеті соціології (30,59%, 21,9%, 18,75%, 29,7% відповідно), факультеті зварювання (3,2%, 3,9%, 4,42%, 6,29%) та фізико-математичному факультеті (4,35%, 15,3%, 8,89%, 10,98%). В той же час дипломів, зроблених на замовлення, на факультеті соціології немає, а на факультеті зварювання їх більше ніж 40%.
Все вищеозначене виявляє глибокі протиріччя між реаліями та перспективами розвитку системи науки та освіти згідно сучасних вимог. В даній статті наведено механізм, який в деякій мірі сприяє вирішенню задачі зменшення цих диспропорцій та протиріч.
Наукові інтереси автора даної статті в галузі інноваційної педагогіки з 1996 року зосереджені на факультеті соціології НТУУ «КПІ», який випускає фахівців з державного та соціального управління.
За фаховим призначенням математика та доцента кафедри математичної фізики фізико-математичного факультету автор читає курси з вищої математики, теорії ймовірностей та математичної статистики, математичних методів оптимізації управління для студентів-бакалаврів соціології. Будучи також доцентом кафедри філософії факультету соціології, автор веде курси магістерської підготовки трансдисциплінарного характеру, один з яких носить назву «Математичне моделювання систем підтримки прийняття рішень». Всі навчальні курси адаптовані до специфіки майбутнього фахівця-соціолога й управлінця та надаються з використанням відповідних інформаційних технологій.
Заохочення студентів до наукової діяльності ведеться, зокрема, через участь в роботі наукового студентського семінару «Математика 21 століття» та однойменної секції щорічних студентських конференцій «Дні науки» з першого курсу з урахуванням інтересів та психологічних характеристик особистості студента [1]. Однією з мотивацій до такої діяльності є вельми широке коло застосувань математичного апарату та інформаційних технологій до вирішення задач практики, в тому числі, в галузі управління, які презентуються на семінарі та конференціях.
В магістерських курсах та дипломних роботах на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра адміністративного менеджменту широко використовується інноваційна проблематика науково-методичного центру «Системного аналізу і статистики» НТУУ «КПІ» (НМЦ «АІСТ» НТУУ «КПІ», сайт центру: ссылка скрыта), директором якого є автор даної статті. В межах своїх повноважень центр має можливість залучення студентів до наукової роботи в мультидисциплінарних студентських проектах, які є частиною проектів центру та університету. Магістерські дисертації фактично є фундаментом та основною частиною майбутніх кандидатських дисертацій, зроблені на замовлення, мають практичне застосування та початок забезпечення науковими статтями та виступами на наукових конференціях.
Таким чином діє (при підготовці спеціалістів означеного профілю) механізм переходу від учбових і квазіпрофесійних задач з математики до реальних міждисциплінарних проектів та серйозної наукової діяльності при умові застосування в практиці управління результатів проведеного дослідження, тобто, здійснюється, так званий, «трикутник знань» [2-5]. На факультеті серед студентів така методологія роботи визначається прислів’ям: «Все починається з математики…»
Наведемо приклад одного з мільтідисциплінарних студентських проектів, вихідним результатом якого є серія магістерських дипломних робіт на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра адміністративного менеджменту. Деякі з цих робіт представлені в доповідях та тезах даної конференції.
Усі дослідження присвячені різним аспектам вивчення та реалізації концепції сталого розвитку, яка є противагою негативним впливам глобальних процесів, головною формою та кардинальним напрямком безпечного та національного розвитку країн світу, збереження цивілізації та біосфери. Основою концепції сталого розвитку є поняття людського потенціалу або рівня розвитку людини. Це поняття прийшло на зміну понять людського капіталу, людського ресурсу та людського фактору, які поступово змінювали один одного на протязі багатьох років. В 2000 році країни, члени ООН, підписали Декларацію тисячоліття. В центр глобального розвитку людства був покладений добробут людини, її права та свободи, скорочення масштабів бідності та встановлення соціальної справедливості. В Декларації тисячоліття викладені вісім цілей в галузі розвитку, поставлено 18 задач та визначено 48 показників, які дозволяють оцінити прогрес в найважливіших сферах розвитку людства. Особливо підкреслюється, що підтримка рівності між чоловіками та жінками, підвищення потенціалу та активності жінок є передумовою досягненні всіх цілей в галузі розвитку людства.
Згідно напрямам діяльності НМЦ «АІСТ» НТУУ «КПІ» центром запропоновано проект науково-дослідної роботи «Розвиток людського потенціалу: аналіз статистичної інформації», який є частиною загальноуніверситетського проекту «Сталий розвиток». Проект центру спрямований на створення інформаційної бази даних, в тому числі, статистичних (демографічна та гендерна статистика, статистика освіти, генофонду та здоров’я населення, деякі розділи економічної статистики); аналіз одержаної інформації, відповідних індексів, індикаторів; розробку критеріїв для вирішення проблем розвитку людини на університетському, регіональному, європейському та світовому рівнях відповідно до концепції сталого розвитку. Системний підхід до аналізу інформації надає можливість виявлення зовнішньої та внутрішньої ситуації функціонування університету в умовах майбутнього суспільства знань та інформації; прийняття стратегічних рішень щодо місії університету, як інноваційного навчального закладу дослідницького типу; сприяє вирішенню завдань управління якістю освіти на інституціональному рівні. Представлені дипломні роботи виконані в рамках даного проекту центру.
Дипломна робота Дроздовської А.П. «Стратегічні процеси в Україні в контексті концепції сталого розвитку» присвячена дослідженню генезису концепції та кількісних показників сталого розвитку; проблематиці визначення місця України в світовій спільноті з позицій даної концепції. Аналіз робиться шляхом використання офіційних міжнародних та вітчизняних баз статистичних даних щодо відповідних показників (індексів) визначення сталого розвитку та його складових частин. Індекси економічного, екологічного та соціального вимірів, в свою чергу, формуються з ряду інших показників згідно відповідної системи ієрархій, серед яких можна назвати стан здоров’я людини, стан навколишнього середовища, індекс розвитку людського потенціалу та ряд інших показників. Виходячи з системного аналізу одержаної інформації досліджено наявні стратегічні процеси в Україні та надані рекомендації щодо досягнення сталого розвитку.
Дипломна робота Слишинської Н.В. «Соціальна складова індексу сталого розвитку регіонів України» присвячена застосуванню концепції сталого розвитку та методології його кількісних вимірів на рівні регіонів України; досліджується розвиток людського потенціалу України, його складові та їх кількісні виміри (рівень освіти, очікувана тривалість життя та валовий внутрішній продукт); виявляється регіональна диференціація індексу розвитку людського потенціалу; надається комплексна оцінка регіональних індексів; завдяки ранжуванню регіонів України за індексом розвитку людського потенціалу розроблені рекомендації щодо покращення показників соціального розвитку для забезпечення сталого розвитку як регіонів України, так й держави в цілому.
За умов глобалізаційних та інформаційних процесів в світі та трансформації українського суспільства особливого значення набувають дослідження проблеми захисту людини і суспільства від інформації. Ця проблема на наш час залишається майже відкритою, належить до галузі між-, полі- та трансдисциплінарного знання та потребує системного підходу до її вирішення в рамках синергетичної парадигми. На наш погляд, фундаментальне розв’язання цієї проблеми належить галузі освіти, як базової ланки в концепції сталого розвитку. Саме вона повинна вирішувати питання виховання моральної відповідальності особистості в умовах сьогодення; формувати сучасний універсалізм особистості, яка володіє загальною системою цінностей та системою орієнтації в потоках інформації, чіткими засобами відбору інформації та вміє неперервно поповнювати та добудовувати свою особисту систему знань. Мова йде про створення жорстких фільтрів, як власних, так й суспільних та державних щодо захисту від інформації, в першу чергу, негативної.
В магістерській роботі Пономаренко Л.В. «Проблема захисту суспільної моралі в умовах глобалізації та інформатизації» розкривається сутність і специфіка глобалізаційних та інформаційних процесів; феноменологічна природа суспільної моралі як універсального способу соціальної регуляції та становлення правових засад контролю за розповсюдженням соціально-неприйнятної інформації, яка на індивідуальному та суспільному рівнях легалізує аморальні форми суспільного життя. Робота містить аналіз впливу ЗМІ на формування свідомості людини та негативних наслідків функціонування сучасних мас-медіа. Розглянуто основні джерела інформаційного впливу, соціально-психологічні аспекти сприйняття людиною телевізійних сцен насилля та порнографії. Встановлено низку чинників, які детермінують сучасний стан інформаційного простору у зв’язку з появою та тиражуванням великої кількості аморальної продукції. Розглянуто практику державного регулювання сфери захисту суспільної моралі, проаналізовано вітчизняний та закордонний досвід контролю обігу інформаційної продукції та розроблено перелік рекомендацій для органів державної влади в Україні у відповідній сфері. Дослідження Пономаренко Л.В. відповідає потребам практичної реалізації та визначає її професійну позицію як молодого спеціаліста Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Тема дипломної роботи Ксьнс О.С. «ЗМІ як інструмент формування суспільної свідомості щодо соціально незахищених верств населення» розглядається в широкому контексті трансформації ролі ЗМІ у їх впливі на масову свідомість в процесі глобалізації світових інформаційних технологій. Огляд та систематизація як вітчизняної, так і світової наукової думки у цьому напрямі (зокрема, «інформаційного суспільства», «встановлення порядку денного», «псевдоподії», «публічних арен», а також теорій суспільного дискурсу та ракурсування подій) є внеском у подальші дослідження означених проблем. Найбільш цінним (завдяки практичному досвіду роботи магістрантки в сфері ЗМІ), у проведеному дослідженні є практичний аспект, а саме: аналіз та оцінка реальних інформаційно-соціальних компаній, що проводилися в Україні та їх впливу на вирішення конкретних соціальних проблем, а також рекомендації щодо впливу ЗМІ на інформування громадськості стосовно проблем соціально незахищених верств населення. Представлено мультидисциплінарний проект «Побачити серцем» створення молодіжної студентської студії на одному з каналів українського телебачення, яка має займатися інформаційно-просвітницько-учбовою діяльністю з проблем інвалідів в Україні; запропоновано на її базі створити продакшн-студію для виробництва креативної реклами, що інформуватиме суспільство (особливо молодь) про проблеми інвалідів в Україні.
Дипломна робота Семенчатенко Ю.С. «Гендер в вищій освіті: тенденції і проблеми» присвячена конче актуальній проблемі вивчення гендерних реалій в умовах глобалізації сучасного суспільства, гендерної нерівності та гендерного розвитку, ролі освіченої жінки в контексті концепції розвитку людського потенціалу та визначення шляхів досягнення паритетного становища жінок та чоловіків в освітянській сфері, зокрема в галузі вищої освіти, а також в сфері науки та технологій. Дослідження проведено з використанням даних з гендерної статистики (міжнародної, загальноукраїнської. регіональної та НТУУ «КПІ») з освіти та науки та є вкладом в розробку ще одного з проектів центру, а саме, «Жінки КПІ: 1898-2008 роки» (до 110-річчя НТУУ «КПІ»).
Деякі дипломні магістерські роботи присвячені конкретним механізмам реалізації концепції сталого розвитку в системі освіти та управління в галузі охорони здоров’я населення України. До таких розробок відносяться.
Дипломна робота «Інформатизація як механізм управління освітою в умовах глобалізації» на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра адміністративного менеджменту Кравченко І.А. (інженера з комп’ютерних технологій за базовою освітою, викладача факультету соціології) виконана в системі другої вищої освіти. Робота присвячена дослідженню актуальних питань щодо методології суспільства знань та створення сучасного інтегрованого керованого інформаційного середовища, розробці та втіленню в педагогічну практику та практику управління університетом сучасних інформаційних засобів. Частина роботи використовується дипломанткою в педагогічному процесі при викладанні курсів інформаційного напряму та діловодства на факультеті соціології та в системі післявузівської підготовки. В практичній частині роботи, присвяченій інформаційним технологіям в системі підтримки прийняття рішень по забезпеченню процесів функціонування та управління якістю в НТУУ «КПІ», надається аналіз даних статистичної звітності по університету за методиками НМЦ «АІСТ» НТУУ «КПІ», який проведений Кравченко І.А. як інженером центру.
Дипломна робота Луданової А.К. (магістра математики) «Рейтингові оцінки діяльності як механізм контролю ефективності процесів управління якістю освіти» виконана в системі другої вищої освіти на базі та в контексті напрямів діяльності центру та присвячена приоритетним та актуальним проблемам, пов’язаним з визначенням критеріїв оцінки результатів людської діяльності, в тому числі, в галузі освіти. Зокрема, досліджено генезис поняття якості та рейтингових систем оцінки діяльності; зроблено порівняння характеристик систем рейтингування університетів; розглянуто європейську систему визнання залікових одиниць (ECTS) та проаналізовано проблеми, що виникають при переносі ECTS на глобальний ринок вищої освіти; проведено порівняльний аналіз методик впровадження рейтингових систем оцінки навчальної діяльності у вузах Росії та України; розроблені практичні рекомендації щодо використання рейтингових систем оцінки навчальної діяльності, виявлено і обґрунтовано основні умови та наслідки їх успішного впровадження. Доповідь Луданової А.К. на даній конференції стосується екскурсу в історію «рейтингування» студентів в Київському політехнічному інституті 1912 року.
Дипломна робота Холодняк Н.А. «Медичне страхування в Україні як механізм здійснення соціального захисту населення» присвячена дослідженню інноваційної проблеми охорони та збереження особистого та громадського здоров’я в контексті концепції стійкого розвитку. Категорія особистого та громадського здоров’я в роботі визначається як медико-соціальний ресурс і потенціал суспільства, що сприяє забезпеченню національної безпеки держави, є критерієм якості життя та невід’ємною складовою соціального, економічного та культурного розвитку суспільства. Головною метою дослідження є обґрунтування комплексу приоритетних засобів, спрямованих на кардинальне поліпшення системи охорони здоров’я та медичного страхування як одного з механізмів реалізації реформ в Україні, в якій на основі комплексного аналізу відповідних статистичних даних соціально-демографічна ситуація визначена як кризова.
Інноваційні технології всіх курсів математико-інформаційного напряму, науково-дослідницько-практичної роботи зі студентами та діяльність центру, які побудовані відповідно з синергетичної парадигмою в освіті, надають можливість вирішувати завдання якісної наукової підготовки згідно з концепцією розвитку людського потенціалу.
При цьому:
- зберігається система внутрішніх зв’язків дисциплін та знанієва, фундаментальна складова математики;
- встановлюються зв’язки між різними галузями дисциплінарного знання;
- здійснюється кооперація різних наукових галузей, циркуляція загальних понять про розуміння певних явищ;
- дослідження проводиться з різних точок зору з позицій декількох наукових дисциплін;
- когнітивні схеми з однієї дисциплінарної галузі переносяться в іншу;
- розробки сумісних проектів дослідження мають стратегічну спрямованість;
- компенсується ефект процесу гіперспеціалізації;
- виробляється здатність до розуміння знань в їх контексті та сукупності, коли вони й здобувають свій справжній зміст;
- формується поліцентричне мислення, універсалізм особистості й фахівця та здатність до ефективної діяльності в команді професіоналів з метою досягнення певних практичних результатів.