Інститут економіки та промисловості нан м

Вид материала

Содержание

Partnership in education as the factor
«денотант «глобалізації», як
Denotant «globalization» as the general
Освіта дорослих як важливий

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

PARTNERSHIP IN EDUCATION AS THE FACTOR

OF INTEGRATION INTO GLOBAL EDUCATIONAL SPACE

Любчак Владимир Александрович,

проректор по научно-педагогической работе

(направление - информатизация), доцент,

кандидат физико-математических наук

Сумской Государственный университет

Пивень Андрей Григорьевич,

Начальник Центра компьютерных технологий

Сумской Государственный университет

Розвиток партнерства між провідними розробниками програмних засобів та комп’ютерної техніки та навчальними закладами, приклади створення сертифікованих центрів та участі в міжнародних грантах Сумського державного.

Development of partnership between leading manufacturers of the software and computer technics with educational institutions, examples of creation of the certified centers and participations in the international grants of the Sumy state university.

На данном этапе развития информационного общества и молниеносного обновления технических и программных средств основным конфликтом в системе производственных отношений становится конфликт между знанием и некомпетентностью. Перед образовательными учреждениями стоит задача обеспечить не только подготовку специалиста, владеющего основными навыками использования информационной техники и программного обеспечения, но и обеспечить повышение уровня образования и профессиональной квалификации, а также непрерывного обучения работающих специалистов.

Понимая важность высококвалифицированного обучения, крупнейшие производители компьютерной техники и программных средств активно сотрудничают с учебными заведениями, вкладывают средства в создание обучающих средств и учебных сертификационных центров. Активно развиваются и международные проектные программы финансирующие передовые достижения и программы развития новых информационных технологий.

Для обеспечения учебной и научной деятельности Сумского государственного университета (СумГУ) сформирована довольно мощная информационная структура, включающая корпоративную сеть, автоматизированную систему управления деятельностью университета, полнофункциональную электронную библиотечную систему, информационную систему поддержки обучения e-learning. Но, даже имея такую развитую информационною структуру, обеспечить уровень подготовки действительно на европейском и мировом уровне без сотрудничества с ведущими производителями, без доступа к самым передовым технологиям и знаниям и без постоянного повышения квалификации научно-педагогического персонала невозможно.

Для того чтобы наладить необходимые связи нужна активная работа заинтересованных людей, обладающих знаниями в своей области, сотрудничающих со своими коллегами в других учебных заведениях, активно использующих информационные средства общения, знающих английский язык, готовых к дополнительным трудозатратам на этапе становления отношений и внедрению передовых знаний в учебные программы. Со стороны руководства необходимо понимание важности развития подобных контактов и готовность вкладывать средства в новую технику и лицензирование программного обеспечения, применению проектных технологий. Важным фактором также является развитие банков данных и библиотек с открытым доступом к материалам через Интернет, динамичное обновление информации о существующих и планируемых проектах посредством веб-сайта.

На данный момент в СумГУ работают следующие учебно-сертификационные центры:

научная лаборатория при кафедре компьютерных систем управления, имеющая оборудование Siemens для проведения обучения по управлению электротехническими и технологическими системами, компьютерными системами, электроприводами, микропроцессорными устройствами;
лаборатория систем автоматизированного проектирования при сотрудничестве с фирмой Delcam PLC. В 2007р. получено программное обеспечение на 1,2 млн $;
для кафедры информационных технологий проэктирования при сотрудничестве с фирмой Autodesk закуплено по специальным академическим ценам комплект лицензионного программного обеспечения Inventor Professional Subscription;
работает академия Cisco в которой идет изучение современного сетевого оборудования;
проводятся курсы в сертифицированном центре фирмы 1С, где обучают автоматизации бухгалтерской деятельности;
современным технологиям программирования и тестирования программных продуктов ведется обучение в учебном центре фирмы Netcraker;
лаборатория дистанционного обучения принимает участие в проекте ЕС, TEMPUS/TACIS SM_SCM-T017B06-2006 «Практикум усовершенствования украинской системы E-learning»;
работает филиал кафедры ЮНЕСКО «Новые информационные технологии в образовании для всех».

Отдельно необходимо выделить развивающиеся сотрудничество с корпорацией Microsoft, что является своеобразной визитной карточкой для налаживания партнерства с другими крупными производителями.

СумГУ первый университет в Украине, с которым был подписан меморандум про взаимодействие (февраль 2007г.), а позже договор Campus Agreement – подписка на лицензирование и получение самих новых версий операционных систем, офисных программ и серверных лицензий.

С июня 2007г. В СумГУ при Центре компьютерных технологий (ЦКТ) работает ресурсный центр Microsoft, целью создания которого является предоставление информации преподавателям СумГУ и всех учебных заведений области о новых программных продуктах, построении программы легализации, а также организация совместных информационно-обучающих мероприятий. ЦКТ получил доступ к материалам программы MSDN AA – операционные системы, серверные продукты, средства разработки, информационные материалы для учебного процесса.

Основными направлениями расширения партнерства с Microsoft является: создание мощного вычислительного кластера, внедрение интерактивной системы информационного общения Live@Edu, внедрение современных программных средств в процесс изучения экономических специальностей.

Развитие партнерских отношений открывает новые возможности сотрудничества учебных заведений с ведущими производителями информационных технологий, повышает конкурентоспособность на рынке образовательных услуг, дает возможность привлечь к сотрудничеству крупные региональные предприятия для повышения квалификации их сотрудников. Преподаватели и студенты получают доступ к самым передовым информационным материалам и оборудованию. Знания, полученные в сертификационных центрах, можно применить на практике как на украинских та и на зарубежных предприятиях. Деньги, вложенные в лицензирование программных продуктов, окупаются за счет привлечения новых партнеров, участия в международных проектах, устойчивой работы информационных средств.

УДК

«ДЕНОТАНТ «ГЛОБАЛІЗАЦІЇ», ЯК

ГОЛОВНА СКЛАДОВА ПЕРЕДУМОВИ

ПОЯВИ ПРО-АБСУРДНОЇ СИТУАЦІЇ У

ФОРМУВАННІ МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА»

DENOTANT «GLOBALIZATION» AS THE GENERAL

ARRANGEMENT OF THE FORERUNNER

[ PRECURSOR] OF APPEARING PRO-ABSURD SITUATIONS

IN THE PROCESS OF FORMATIONS THE MASS SOCIETY

Німчин Сергій Олексійович,

викладач кафедри філософії суспільних

наук українознавства та української мови

ВДНЗ УМСА м. Полтава

Процеси глобалізації провокують появу у «третьому світі» відповідних реакцій, що мають прояв у зростанні фундаменталізму та відчужені усього «стороннього», в першу чергу, головних демократичних засад та цінностей Заходу, які було випрацьовано його багатовіковою історією. Це проходить, безпосередньо і в тому, що діалог цивілізації являє собою не тільки протистояння збудоване на геополітичних та економічних інтересах. Такий діалог це своєрідна конкуренція ціннісних систем.

Process of globalization provocated the appearances of tested-minded situations in the «third world». They has realized in the grouting up of fundamentalism and out minded of all «accessory» and in the first goal, general democratize foundation and value of West, witch were made up by mutinously longed history. It took place, throughout of dialogue that means not only confrontations by geopolitics tics and economics interests. Such kind of conversation is a competitive process, rival-stand confrontations of values systems.

Перш за все вимушені визнати, що глобальний світ який утворився поєднує у собі всі відомі типи спільностей, що опиняється доволі далеким від тих на які розраховували оптимістичні сценарії, які передбачали формування всесвітнього громадянського суспільства, правового порядку та одвічного миру та спокою. Навпаки, новий світ повний кривдності та конфліктів. У глобальній економіці домінують стихійні сили сучасного пост капіталізму, які виносять на глобальний рівень рушійні сили соціальної нестерпності та егоїзму. Вони виступають як відвертий виклик тієї гуманізованої соціальності котру являє собою, так званий, правовий порядок Заходу.

Більш того, реальність глобалізуючого світу сприяє поступовому і на перший погляд непомітному розгалуженню засад самої західної цивілізації. Масове суспільство починає домінувати щодо суспільства громадянського; неолібералізм у вигляді пріоритету ринкових цінностей – над лібералізмом як свободою та поширеністю прав особистості; демократія «керована» - над представницькою; система міжнародних відносин, що передбачає можливість обмеження суверенітету, - над національним суверенітетом.

Між наслідків глобалізації можливо назвати приниження ролі національної держави, утворення наднаціональних регулюючих органів, трансформацію системи міжнародних відносин, появу новітніх впливових суб’єктів світових зв’язків – транснаціональних форм соціальної організованості (щодо сучасної епохи, то характерне виникнення спільностей навіть не окремих держав, а цілих геоекономічних та геополітичних регіонів, та корпорацій таких, як то Європейська спільнота, NOКІА) і тому подібне. У рамках цих процесів останні десятиліття минулого століття сформувалися своєрідні неоколоніальні порядки та звичаї, найбільш знаменним проявом яких постає діяльність міжнародних фінансових організацій, а також система міжнародних боргів. За словами М.Симонія, «на чолі процесу глобалізації… стоять ТНК і ТНБ, котрі ніяким шляхом не зацікавленні і в абсолют не ставлять своєю метою вільне та повне розповсюдження своїх технологій та науково-технічних досягнень на всю економіку Незахідної частини світу. Їх мета набагато цнотливіша: створення у країнах не Заходу «сув’язних вузлів», або островків бізнесу у якості каналу, посередництвом якого можливо було б отримувати необхідні для них матеріальні та фінансові ресурси. Тобто сучасний тип глобалізації позначає своєрідне втягування Незаходу у міжнародний розподіл праці, але тільки у неоколоніальному його варіанті (яким би витонченим та «цивілізованим» воно не було)»¹.

В результаті для сучасного світу характерна різка нерівність: вдалому «золотому мільярду» протистоїть доволі ємна частина незахідного світу, котру складено з доволі слабко розвинених та бідних країн. Хоча під впливом Заходу і проходить процес модернізації, трансформації, традиціоналістських суспільств, суттєвих позитивних зсувів та зрушень у вивільнені людини там, в цілому немає по сьогоднішній день; там царина не свободи, пригнічення, війни, злиднів, голоду. Саме там розгортаються більшість військових конфліктів, терор проти власного населення (Конго), а інколи і прямий геноцид (Руанда), там знаходяться країни, котрі мають назву таких які не відбулись на сьогоднішній день. Звідти, як правило, і виходять головні маршрути торгівлі наркотиками (Афганістан).

Однак, час, коли незахідні країни, користуючись формальним правом рівності погодились з без подільним господарюванням «золотого мільярду», незворотньо пройшло. І якщо східноазіатські країни, дотримуючись своїх «азіатських цінностей», схоже не погоджуються і навіть не прагнуть вступати з Заходом у відкритий конфлікт, то абсолютно по-іншому, застосовуючи терор проти населення західних країн, діють войовничі ісламісти, котрі прагнуть загибелі «диявольської» цивілізації². Сьогодні їх організації, побудовані за мережковим принципом, розгорнули проти Заходу справжню терористичну війну по всьому світу. Вони прагнуть і готові зруйнувати Захід так само, як вони підірвали безцінні статуї Будди у Афганістані. У самих західних країнах такі сили отримують підтримку з боку емігрантів-країн так званого «третього світу».

Немаючий швидкого вирішення конфлікт на Близькому Сході, в багатьох відносинах саме між цивілізаційний (єврейська держава захищає тут не тільки своє право на існування, але й цінності Західної цивілізації в цілому), може призвести до зіткнення із застосуванням зброї масового знищення. У такому випадку не виключена ситуація «обмеженої» ядерної війни з використанням декількох сотні боєзарядів, у ході якого загинуть сотні мільйонів людей. Експерти майже не мають сумніву щодо того, що рано чи пізно у руках терористів опиниться як хімічна, бактеріологічна так і ядерна зброя. В Ірані ядерна бомба з’явиться, напевне, у недалекому майбутньому (хоча американська експертна комісія і проголосила, щодо відсутності науково-дослідної ядерної лабораторії у цій країні), і потім вона цілковито може опинитися в руках терористів керована проти Ізраілю, Америки і навіть Європи.

Протистояння Заходу підтримає – по-різному, мовчазно чи відкрито – доволі ємна частина незахідного світу. Ворожість щодо Америки, у бувших колоніальних країнах Європи вочевидь реальна для кожного хто хоч скільки-небудь знайомий з так званим «третім світом». Головні причини цього вочевидь зрозумілі: відсталість та супроводжуюча залежність від Заходу: колоніальне минуле та породжений ним євро центризм; усвідомлення власної історичної неузапитанності.³

Процеси глобалізації провокують появу у «третьому світі» відповідних реакцій, що мають прояв у зростанні фундаменталізму та відчуженні усього «стороннього», в першу чергу головних демократичних засад та цінностей Заходу, які було випрацьовано його багато віковою історією (свобода думки, свобода жінки, розподіл влади, незалежність суду, розподіл та розмежування релігії та держави). Це проходить, безпосередньо і в тому, що діалог цивілізації являє собою не тільки протистояння збудоване на геополітичних та економічних інтересах. Безумовно і воно відіграє значущу роль. Перш за все, такий діалог це своєрідна конкуренція ціннісних систем. У її межах проводиться порівняння і надається перевага різноманітним інтерпретаціям добра та зла, сенсу життя, призначення людини, сакрального та профанного, відносного та абсолютного.⁴

Відповідно зараз діалогічність як двостороннє спілкування («на рівних») відмежовує одностороннє твердження свого розуміння істини. Особливо це відноситься до мусульманського світу. Відповідно сьогоднішньої напруги між ним та Заходом стоїть прагнення ісламського суспільства затвердити своє, «істинне», розуміння місця релігії у суспільному житті та справедливості соціального устрою зумовленого нормами цієї релігії. В абсолют не випадково не сприйняття західного секуляризму ( безпосередньо, права на публічне висловлювання, обмежене лише власними етичними міркуваннями), призвело на початку 2006 року до конфлікту спровокованого публікацією у датській газеті карикатурних зображень Пророка. Це спричинило наочну демонстрацію виклику котрий сама система цінностей, що бачить у релігії основу ідентичності народів та держав, а тому вважаюча будь-який напад проти неї нестерпним, кидає світській системі, що терпляче ставиться навіть до самих різких антиклерикальних випадів.

Все це дійсно говорить щодо прояву у наш час серйозного зсуву у діалозі між цивілізаціями. Тому самому діалозі між Сходом та Заходом який розгортається впродовж століть і вперше постав як питання ще у Новий час, відколи доля виокремила та піднесла Захід над усім світом (що і мало відображення у появі евроцентирзму). За цих обставин протиріччя цивілізацій що розгортається безпосередньо зводиться до протиставлення ціннісних систем, підтримуючих та заперечуючих принцип свободи людини. Таким чином, по суті постає питання щодо боротьби «цивілізації» та «варварства», про боротьбу принципів свободи та не свободи. Наскільки це є узапитанним?

Література

Симония Н.А. Догоняющее развитие Незапада versus Западной модели. «Круглый стол» «Запад – Незпапад и Россия в мировом контексте» // МЭ и МО 1996. №12. С. 6-7,9.
Поперанц Г. Катастрофы подталкивают человека к осознанию себя. // Померанц Г. «Выход из транса». М.: Юрист, 1991 г.
Давидсон А.Б. /http //www. Africana. ru.
Следзевский И.В. Доклад на «Круглом столе» «Диалог культур и цивилизаций: понятия, реалии, перспективы» (Горбачев-фонд. 22 мая 2003 года. // http //www. gorby. ru).

УДК 374.1(48)

ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЯК ВАЖЛИВИЙ

НАПРЯМОК ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ

СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН

ADULT EDUCATION as the major direction

of an educational policy of the Scandina

vian countries

Огієнко О.І.,

Інститут педагогічної освіти і

освіти дорослих АПН України

докторант

У доповіді досліджується сутність освітньої політики, рушійні сили, механізми її реалізації; розглядається освіта дорослих як пріоритетний напрямок освітньої політики розвинутих країн, зокрема, скандинавських; обґрунтовуються принципи та умови її ефективності; аналізуються особливості, законодавча база та фінансове забезпечення системи освіти дорослих скандинавських країн.

In the report the essence of the educational policy, driving forces, mechanisms of its realization is investigated; adult education as a priority direction of an educational policy of the developed countries, particularly, Scandinavian is considered; principles and its conditions of efficiency are proved; features, legislative basis and financial support of the adult education of the Scandinavian countries are analyzed.

У другій половині XX століття у розвинутих країнах світу освіта почала розглядатися як важливий фактор економічного зростання та конкурентоспроможності держави. Це викликало суттєві зміни в освітній політики, яка визначається як свідомий та певним чином організований вплив на систему освіти, що забезпечує її функціонування та динаміку змін на системному рівні.

Політичні аспекти освіти у сучасному суспільстві зазвичай зводяться до чотирьох основних питань: роль освіти у створенні соціального статусу та розподілу привілей; освіта як засіб формування соціальних переконань та норм поведінки; освіта та соціальні зміни; проблема фінансування освіти [1].

Їх вирішення залежить від взаємодії усіх суспільних структур, які мають вплив на освіту та, які виступають рушійними силами освітньої політики: органи державної влади, муніципалітети, місцеві громади, різні суспільні організації, окремі групи населення, професійні групи тощо.

Політичний вплив на освіту та її результати здійснюється шляхом спеціального законодавства, діяльності політичних угрупувань та суспільних організацій, експертизи, приватних інвестицій у певні навчальні заклади тощо.

Механізм реалізації освітньої політики являє собою різноманітні угоди між різними силами, що діють у суспільстві. Дослідники виділяють три типи таких угод: внутрішня ініціація, зовнішня угода, політична маніпуляція [1]. Вони властиві освітній політиці усіх країн, а їх значення змінюється в залежності від структури національної системи освіти.

Освітня політика має багато різних аспектів та напрямків. Оскільки у сучасному суспільстві особливий акцент робиться на впровадженні концепції освіти впродовж життя, яка передбачає надання можливості кожній людини будь-якого віку для розвитку її особистісного потенціалу, тому особливе значення в освітній політиці розвинутих держав приділяється освіті дорослих. У цьому контексті, вивчення та узагальнення досвіду скандинавських країн, які досягли високого економічного розвитку, значного рівня добробуту, у яких освіта, взагалі, та освіта дорослих, зокрема, є пріоритетним напрямком державної освітньої політики представляється нам виправданим.

Відмінною особливістю системи освіти дорослих скандинавських країн є “folkeopplysning”. Це поняття дуже важко перекласти на будь-яку мову, оскільки воно поєднує у собі і народну просвіту, і ліберальну освіту, і соціально-культурну освіту, і передбачає зв`язок з історичний розвитком країни, включаючи ідеї демократії та рівності.

Головна мета, яку прагнуть досягти скандинавські держави, розвиваючи систему освіту дорослих – це прискорення демократичного розвитку суспільства. Тому уся система освіти дорослих, що складається з формальної, неформальної та інформальної освіти підтримується та фінансується як на державному, так і на міждержавному рівнях.

Співпраця скандинавських країн відбувається через Скандинавську Раду Міністрів та Скандинавське Консульство, а також через добре розвинену мережу народних рухів та неурядових організацій.

Скандинавська Рада Міністрів надає фінансову підтримку скандинавському співробітництву між народними вищими школами (Скандинавська Рада Народних Вищих Шкіл), навчальними асоціаціями, центрами освіти для дорослих, Північній Народній Академії – об’єднаному інституту для всіх скандинавських країн, Скандинавському міжнародному центру розвитку “Folkeopplysning” і освіти дорослих, національним організаціям.

У кожній скандинавській країні створено національну організацію, яка реалізує освітню політику у галузі освіти дорослих. Так, наприклад, у 1991 році у Швеції було створено Шведську Національну Раду Освіти Дорослих, до якої входять: Національна Федерація Навчальних Асоціацій, Федерація Сільських Рад, Організація Руху Народних Вищих Шкіл.

Ефективність функціонування скандинавської системи освіти дорослих забезпечується складної системою законодавчо-правових актів прямої та непрямої дії, серед яких: положення Конституції, що закріплюють правовий статус та гарантії підтримки освіти; закони, що розроблено та прийнято відповідно до даної галузі чи стосуються освіти дорослих лише частково; урядові акти, що прирівнюються до законів про освіту дорослих; загальні правові норми, що регулюють практику організації освіти дорослих [2].

Хоча Конституції скандинавських країн не містять спеціальних положень стосовно освіти дорослих і вона не розглядається як обов`язкова освіта, проте Конституція опосередковано забезпечує легітимність даної освітньої підсистеми, узаконюючи свободу віросповідання, свободу думок, принципи соціальної держави тощо.

Принципи та механізми регулювання та підтримки освіти дорослих прописані у відповідних законах та постановах. Серед них найбільш значущими є: Закон «Про освіту дорослих», який був прийнятий у Норвегії; Закон «Про надання фінансової підтримки “Folkeopplysning”, який надає право на “folkeopplysning” та його розвиток навчальними закладами та владою; Закон «Про Народні Вищі Школи», який гарантує демократичність в організації навчального процесу та великий вибір програм [2].

Законодавство стосовно освіти дорослих прописано на трьох рівнях – державному, регіональному (графства) та муніципальному.

Держава, окрім створення законодавства, опікується професійною освітою, навчанням для ринку праці, денними народними вищими школами.

Регіональний рівень відіграє провідну роль, оскільки формує освітню політику та здійснює фінансування загальної та спеціальної освіти дорослих, а муніципалітетам підпорядкована загальна та неформальна освіта дорослих, а також навчання іммігрантів.

Відмінною особливістю скандинавського законодавства є надання свободи у виборі змісту, форм та методів навчання не тільки у секторі неформальної освіти, але, частково, і у формальній. У той же час усі освітні законодавчі акти містять рекомендації та інструкції стосовно дій, які спрямовані на розвиток демократії у суспільстві.

Законодавство стосовно вирішення інституційних питань містить положення про структуру, умови та надання субсидій.

Не дивлячись на деякі відмінності в освітній політиці скандинавських країн можна зазначити, що у них:

освіту дорослих визначають як рівноправний компонент освітньої системи, провідним завданням якої є покращення життєвої ситуації людини у всіх сферах її життєдіяльності, що впливає на розбудову вільного та демократичного суспільства у правовій державі;
законодавство базується на принципі субсидиарності, забезпечуючи право на самостійність та самоуправління при збереженні державної підтримки;
усі закони гарантують організаціям та закладам право на незалежність у виборі керівництва та співробітників, а також при розробці планів та програм.

Література

Политика в области образования взрослых /Под ред. Н.П.Литвиновой. – СПб.: ИОВ РАО, 2001. – 124 с.
Brems J. Portrait Adult Education Denmark.- Copenhagen: Deutsches Institut für Erwachsenenbildung, 2003. – 58p.

УДК 378

Blog

Інститут економіки та промисловості нан м

Содержание