Інститут економіки та промисловості нан м

Вид материала

Диплом

Содержание Влияние интенсивности информационных потоков на управленческую деятельность руководителя школы Коростелев Александр Алексеевич Вплив глобалізації на масову Диаграмма классификации Схемы взаимосвязей Проблеми організації профільного

Подобный материал:

• Інститут економіки та промисловості нан, 9724.62kb.
• Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
• Кірізлєєва Аліса Салаватівна удк 336. 717. 061 (477) розвиток механізму іпотечного, 349.57kb.
• Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
• Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування нан україни», 38.48kb.
• Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
• Інститут географії нан україни, м. Київ, 42.61kb.
• “матеріали електронної техніки, 168.29kb.
• Національна академія наук україни державна установа "Інститут економіки природокористування, 207.82kb.
• Заюкова Марина Сергіївна. Фінансова стійкість та її забезпечення на підприємствах м'ясної, 184.13kb.

ВЛИЯНИЕ ИНТЕНСИВНОСТИ

ИНФОРМАЦИОННЫХ ПОТОКОВ НА

УПРАВЛЕНЧЕСКУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ

РУКОВОДИТЕЛЯ ШКОЛЫ

INFLUENCE OF THE INFORMATIONAL

FLOWS RAPIDITY UPON MANAGEMENT

ACTIVITIES OF PRINCIPLE OF EDUCATIONAL INSTITUTION

Коростелев Александр Алексеевич,

Тольяттинский государственный университет

доцент кафедры «Экономическая теория»

Аннотация

Увеличение интенсивности информационных потоков приводит к тому, что руководитель школы находится в постоянном информационном управленческом стрессе и цейтноте, так как объем и запрашиваемые сроки поступающей различной директивной информации превышают его управленческие возможности.

Annotation

Increase of informational flows leads a principle of educational institution to find himself in permanent informational managerial stress and time trouble as the volume and the enquiring dates of receiving various directive information exceed his managerial opportunities.


Постоянно увеличивающийся объем различного вида информации создает и такую проблему в системе подготовки и переподготовки руководителей школ, как отсутствие системного подхода к отбору управленческой информации. Развитие новых информационных техно­логий и увеличение массива доступной информации трансформируют умения, необходимые человеку в современной профессиональной деятельности.

Однако до настоящего времени «не разработана полная методология количественной и качественной оценки информационных потребностей и ресурсов, а также прогнозирования потребности в информации, на уровне организации можно и нужно изучать информационные потребности, планировать информацию и управлять информационными ресурсами» [1, с. 16].

Особенно это акту­ально в ситуации резкого увеличения информационного потока, так называемого «информационного бума», обусловленного созданием электронных средств информации и всемирной информационной сети. В результате чего директор школы должен осознавать необходимость постоянного совершенствования своей профессиональной управленческой деятельности на основе непрерывного образования и самообразования, которое «реализуется в жизни всегда и везде в тех случаях, когда принципиально важные условия жизнедеятельности меняются быстро по сравнению с периодом жизни того или иного субъекта деятельности.

Поэтому руководитель образовательного учреждения должен уметь обрабатывать, отбирать нужную и полезную информа­цию, оценивать ее достоверность, - данное умение невозможно сформировать без развития аналитической деятельности директора школы.

В условиях феномена «эквифинальности» школы как образовательной системы, когда одни и те же результаты могут быть достигнуты за счет разнообразных сочетаний процессов и методов [3], умение критически относиться к информации имеет огромное значение в профессиональной деятельности руководителей образовательных учреждений, ибо основано на умении анализировать, что позволяет избежать скрытых допущений и предвзятых мнений, различных существующих и создаваемых стереотипов.

В этом случае субъект вынужден выходить за пределы до сих пор значимого опыта, с тем чтобы «сформировать новый, более устойчивый образ мира, образ самого себя в этом мире, такой образ, скорость изменения которого оказалась бы ниже скорости процессов, по отношению к которым строится система деятельности субъекта» [2].

Увеличение скорости прохождения информации в связи с использованием информационных технологий, а также резко растущий объем различной директивной, управленческой и запрашиваемой информации в системе образования породил у руководителей образовательных учреждений так называемый «феномен электронной почты», то есть боязнь просматривать по утрам входящие сообщения.

Изучение информационных потоков в муниципальной системе образования г. Тольятти показало, что в течение только трех месяцев руководителями школ было получено более 200 (двухсот) приказов, не считая различных писем, запросов статистической информации и т.д. В результате руководители образовательных учреждений находятся в постоянном информационном управленческом стрессе и временном цейтноте, когда объем поступающих различных указаний, запросов и требований превышает управленческие возможности как директора, так всей школы.

Современное развитие управления идет не только по пути приспособления к существующим условиям, но и по пути их преобразования, и в ходе свой профессиональной деятель­ности руководители школ решают не только текущие задачи, но и ставят перспективные цели и стремясь обеспечить их достижение не любой ценой для всего социума и самого образовательного учреждения, а исходя из знания законов развития общества, образовательной системы и управления ею.


Литература

1. Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности: Учебник. – М.: Мастерство; Высшая школа, 2001. – 240 с.
   
2. Долженко О.В., Шатуновский В.Л. Современные методы и технология обучения в техническом вузе: Методическое пособие. – М.: Высшая школа, 1990. – 192 с.
   
3. Кабаченко Т.С. Психология управления: Учебное пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 384 с.
   

УДК: 316.070

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МАСОВУ

КУЛЬТУРУ ТА КОМУНІКАЦІЮ

INFLUENCE OF GLOBALIZATION ON

MASS CULTURE AND COMMUNICATIONS


Левченко А. М.,

аспірантка інституту журналістики Київського

національного університету ім.Т.Шевченка

Наук.кер.: докт.іст.наук,

проф. Коновець О. Ф.

Анотація

У статті розглядаються деякі аспекти дискурсу засобів масової комунікації в контексті глобалізації. Особлива увага приділяється ролі ЗМК у збереженні національної культури.

Annotation

This article deals with some aspects of Mass Media discourse in globalization context. Special attention is paid to role of Mass Media in preserving of national culture.

Сьогодні діяльність мас-медіа як і характер масової комунікації визначається глобальними процесами, без наукового дослідження яких неможливе розуміння закономірностей розвитку культури в сучасних умовах. Глобалізація відбувається переважно за рахунок росту транснаціональних медіакомпаній, що утворюють глобальний інформаційний простір. В умовах глобалізації ніяка держава не може ізолюватись від інформаційного впливу зовнішнього світу.

Відомий дослідник сучасного суспільства Мануель Кастельса в своїй праці “Інформаційна ера: економічна, суспільна, культурна” послідовно розкриває власну концепцію “становлення суспільства мережних структур”, яке прийшло на зміну соціальній структурі і побудоване за принципом глобальних мереж. Мережне суспільство являє собою комплекс взаємозалежних вузлів, до яких належить глобальна мережа ЗМІ, що є головним інструментом створення медіакультури мережного суспільства. [1]

Сучасна культура все більше абстрагована від історичних і географічних умов і реалізовує себе в медіапросторі мереж електронних комунікацій, де створює аудіовізуальні гіпертексти культури візуальної реальності. Ця теоретична модель, на наш погляд, досить несуперечливо показує різні аспекти сучасної глобалізації процесів, в контексті яких відбувається розвиток мас-медіа. Вона має ряд переваг над іншими концепціями глобальних трансформацій. В сучасному контексті ці проблеми почали вивчатися лише з часу проголошеня незалежності України.

Глобалізаційні процеси проявляються в першу чергу у сфері масової комунікації, а їх економічні та політичні прояви є наслідком становлення глобального інформаційного простору, утвореного транснаціональними мас-медіа. Саме вони відіграють основну роль в глобалізаційних процесах, що мають здатність швидко поширювати по всьому світі не лише новинну інформацію, а й певні ідеї, цінності, способи мислення. Проте глобалізація інформаційного обміну та комунікації не веде до злиття різних культур та стирання культурних відмінностей, навпаки, специфікою сучасної світової культури є саме її полімодальність й толерантність до різних етнічних ідентичностей.

Таким чином у світовій культурі нового типу глобальні культурні зразки та стилі життя, які пропагує мистецтво реклами, поєднуються з регіональною ідентичністю, що сьогодні набула більшого значення, як політична чи класова ідентичність, які все більше відходять у минуле. Для становлення медіапростору нової глобальної культури характерна дифузія стилів житття, властивих різним етнічним групам та культурним традиціям, у масовій культурі більшості країн домінують зразки, які є типовими для західної, переважно американської медіаіндустрії. В місцевих умовах ці зразки трансформуються під впливом локальних норм, набуваючи гібридизованих рис. Внаслідок цього явищам глобалізації дається неоднозначна оцінка.

Останнім часом українське суспільтво стало зазнавати деструктивного впливу з боку західної масової культури, яка має здатність швидко поглинати створювані протягом сторіч національні традиції та системи цінностей, надбання національної культури. Проте, оскільки глобалізаційні процеси залучення національних суспільств до світового інформаційного простору є історично закономірними, вирішення зазначеної проблеми полягає не в поверненні до більшої інформаційної закритості, а в пошуку оптимального для українського суспільства співвідношенні громадських ЗМІ, в першу чергу телерадіомовлення, та комерційних, бо саме надмірна комерціалізація ЗМК, насамперед ефірних, суттєво посилює вплив західної масової культури на масову свідомість української аудиторії.

Аналізуючи феномен сучасної культури багато дослідників завжди підкреслювали тільки її негативні наслідки, але слід підкреслити і ряд позитивних моментів – дійсне культурне значення масової культури полягає в тому, що ЗМІ і найсучасніші поліграфічні, телекомунікаційні технології дозволили зробити масовим надбанням всі історично відомі досягнення живопису, скульптури, театру, літератури, кіно. Масова культура саме тому є індикатором загального рівня культури суспільства. Разом з кабельним ТБ, супутниковим зв’язком, масова культура дозволяє будь-якому індивіду мати особисті, індивідуальні бази даних і знань, відображені за інтересами неосяжні фонди бібліотек, відео, освітні інформаційні системи, відкриває можливості для творчого і індивідуального спілкування. Це вже сьогодні змінює характер масової культури “індивідуальна інформаційна система стає реальною базою демасифікації сучасної культури. Внаслідок цього виникає багатоспекторний за своїми соціальними наслідками процес індивідуалізації, в якому реалізовується можливість вільного вибору інформації, вільного доступу, формування свого “Я” та своєї інформаційної культури”. [2] В цьому процесі взаємодіють 2 тенденції масифікації та демасифікації, таким чином виникає можливість створення соціальних груп, колективів, які складаються з вільних, культурнорозвинених і гармонійно взаємодіючих індивідів.

Глобалізація збільшує рівень взаємозалежності на великих відстаннях держав однієї від іншої в економічній, політичній та культурній царині. Найістотніші аспекти глобалізації – поширення культури, ідей та інформації. Розширення інформаційних технологій додає до переваг глобалізації і полегшення можливості зв’язку між людьми. Не кажучи про інтернет,який є безпрецедентним зособом реалізації ідеології вільних контактів глобальної аудиторії. Глобалізація як і кожен поступальний крок розвитку людства має свої плюси і мінуси. Вона відкриває перед людьми якісно нові можливості.

Глобалізація, прискорене зростання транснаціональних компаній загрожує національним державам новітньою формою мобільного духовно-економічного імперіалізму, який все більше захоплює ринки збуту, через ЗМІ і культуру нав’язує свої правила гри, цінності і світогляд. Фільтрація інформації сконцентрованої в англомовному світі призводить до того, що посткомуністичні країни з одного боку відсуваються від встановлених рівноправних стосунків у царині інформатики та обміну інформацією, і з другого – стають об’єктом масової культури і світоглядної експансії, а звідси і експансія іноземного капіталу. Це призводить до того, що вітчизняні виробники не мають змоги проявити себе не лише на світовому, а і на внутрішньому ринках. Глобалізація призвела до того, що нинішня держава не спроможна на тотальний контроль власного територіального, адміністративного, політичного, економічного та інформаційного суверенітету.


Використані джерела

1. Луман Н. Что такое коммуникация?// Социологический журнал. – М. – 1995. - № 3 . – С. 114-127.
   

2. Буторін В.Я. Інформаційна культура суспільства як феномен культури. – Новосибірськ. – 1990. – С . 85.

3. Ветров С.А. Відчуження в суспільстві що трансформується. – М . – 1995. -- 334с .


УДК 621.9

Построение модели знаний в

области технологической оснастки

с использованием онтологии


Аверченков В.И.

проректор БГТУ

Малахов Ю.А.

доцент БГТУ Брянский

государственный технический

университет


Сделана попытка построения общей структуры онтологии технологической оснастки. Даны основные определения элементов онтологии данной предметной области. Приведены примеры формирования модели онтологии в области проектирования технологической оснастки.

An attempt of construction of the general structure industrial equipment ontology is made. The basic definitions of the given subject domain ontology elements are given. Examples of formation of ontology model in the field of designing industrial equipment are represented.


В настоящее время проблема обработки информации приобрела особую остроту практически во всех сферах деятельности человека. Так сегодня при разработке конкурентоспособной продукции и обработке поступающих новых информационных потоков о состоянии производства и потребности рынка большое значение имеет задача быстрого и грамотного извлечения, формулирования, структурирования и представления информации (данных и знаний). От способности и возможности эффективно использовать знания во многом зависит успех деятельности, как отдельных людей, так и организаций. В то же время несовершенство представления знаний приводит к повторным поискам решения одних и тех же задач, необоснованным расходам средств. Важно уметь разрабатывать модели представления знаний не только в самом общем виде, но и в конкретной предметной области, прикладных задачах для автоматизированной обработки информации в системах управления знаниями.

Особую роль здесь играет онтология, как одна из форм моделей описания знания, которая формирует самое полное представление об объекте исследования. Сами по себе знания не могут обеспечить конкурентного преимущества, знания полезны в действии, в эффективном представлении данных и информационных ресурсов для принятия решений, а также в самом выполнении принятого решения. Поэтому одним из важнейших и перспективных направлений в области формализации знаний, которое даёт возможность использования накопленных знаний для компьютерной обработки, являются именно онтологии, разрабатываемые применительно к области проектирования технологической оснастки, в которой накоплен значительный опыт и большой объем знаний как у нас в стране, так и за рубежом.

Онтология технологической оснастки – это целостная структурная спецификация (детальное описание) в первую очередь области станочных приспособлений и её формализованное представление, которое включает словарь (понятия) указателей на термины этой области и логические выражения, описывающие, как они соотносятся друг с другом. Онтология технологической оснастки может быть использована для формального и декларативного определения концептуализации вопросов проектирования станочных приспособлений.

Основной чертой онтологического анализа технологической оснастки является разделение реальных устройств и механизмов, процессов механической обработки на составляющие и классы объектов, которые определяют их изменения и поведение. При построении онтологии в области технологического оснащения на начальном этапе должны быть выполнены следующие задачи:

1) Создание и документирования словаря терминов технологической оснастки на базе соответствующей технической литературы и электронных словарей.

2) Описаны правила и ограничений, согласно которым на базе введенной терминологии формируются достоверные утверждения, описывающие состояние технологических систем.

3) Построена онтологическая модель класса поводковой технологической оснастки, которая, на основе существующих утверждений, позволяет формировать необходимые и наиболее полезные дополнительные утверждения для эффективного рассмотрения в том или ином контексте. Данная модель помогает описывать поведение объектов и соответствующее изменение взаимосвязей между ними, или, другими словами, поведение системы.

Таким образом, мы получаем словарь данных и знаний, включающий в себя и терминологию и модель поведения системы.

Процесс построения онтологии класса поводковой технологической оснастки выполнялся согласно методологии, изложенной в стандарте IDEF5. Порядок действий следующий: а) изучение и систематизирование начальных условий, б) сбор и накапливание данных, в) анализ данных, г) начальное развитие онтологии, д) уточнение и утверждение онтологии.

При построении онтологии класса поводковых приспособлений использовались специальные онтологические языки (схематический язык и язык доработок и уточнений). Схематический язык предназначен для изложения компетентными специалистами в рассматриваемой области системы основных данных в форме наглядной онтологической информации. Используемый язык доработок и уточнений представляет собой структурированный текстовой язык, который позволяет детально характеризовать элементы онтологии класса поводковых приспособлений.

В проведенном исследовании рассмотрена онтология поводковой технологической оснастки, для которой использовались четыре основных вида схем, представляемые в достаточно понятной графической форме:

1. Диаграмма классификации, обеспечивающая механизм для логической систематизации знаний, накопленных при изучении системы.
   
2. Композиционная схема, которая является механизмом графического представления состава классов онтологии и фактически представляет собой инструменты онтологического исследования по принципу "Что из чего состоит". В частности, композиционные схемы позволяют наглядно отображать состав объектов, относящихся к тому или иному классу.
   
3. Схемы взаимосвязей, позволяющие разработчикам визуализировать и изучать взаимосвязи между различными классами объектов в системе.
   
4. Диаграмма состояния объекта, позволяющая документировать тот или иной процесс с точки зрения изменения состояния объекта.
   

Модель онтологии технологического оснащения механической обработки деталей была представлена в виде взаимосвязанной и взаимосогласованной совокупности трёх составляющих компонентов: а) терминов, б) определений терминов и в) правил их взаимоотношений.

Тогда формализовано модель онтологии технологического оснащения Ото будет иметь вид Ото = < Хто , Рто , Фто > , где

Хто – множество терминов (понятий) области технологического оснащения, которую представляет разрабатываемая онтология. Например: в целом технологическая оснастка, отдельная система станочных приспособлений, конкретный класс устройств одной из систем станочных приспособлений( поводковые устройства) или конструктивные элементы устройства (центр, базирующий элемент, установочный элемент), или характеристики процесса механической обработки (погрешность установки, точность токарной обработки) и другое.

Рто - множество отношений между терминами (понятиями) выбранной предметной области. Например: точность токарной обработки зависит от погрешности установки заготовки в приспособлении; погрешности установки заготовки в приспособлении зависит от усилий закрепления и т. д.

Фто - множество функций интерпретации (аксиоматизация), заданных отношений рассматриваемой онтологии.

Разработанная онтология позволяет структурировать и упорядочивать знания, а также полезна для совершенствования организации исследований в области технологического оснащения.


УДК – 378.1

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО

НАВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

THE PROBLEMS OF ORGANIZING THE

PROFILE LEARNING AT MODERN SCHOOL


Мироновська Наталія Миколаївна,

Глухівский державний педагогічний університет

Аспірант


Анотація

Успішне впровадження профільного навчання в сучасній школі значною мірою залежить від якісної підготовки вчителів. У статті аналізується готовність майбутніх вчителів освітньої галузі „Технологія” до викладання в профільній школі, а також розглядаються проблеми організації профільного навчання.

Summary

The success of profile learning implementing to modern school depends greatly on the qualitative teachers training. The article deals with analysing the intending technology teachers readines for teaching at the profile school and the problems of profile teaching organazing are analazed.


Сучасний період розбудови української держави, входження України в Болонський процес характеризується реформуванням системи освіти у відповідності до запитів суспільства, яке переходить до нового етапу свого розвитку. Глибокі і динамічні перетворення відбуваються в системі вищої освіти, триває процес розроблення та затвердження державних стандартів освіти, впроваджуються новітні технології навчання, підвищується професійна підготовка випускників. Нові вимоги до фахової підготовки майбутніх учителів висуваються в Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

На основі аналізу літературних джерел нами встановлено, що вдосконалення підготовки вчителя трудового навчання розглядається сьогодні як невід’ємна складова реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому, а чітким орієнтиром вирішення цього повинен стати Державний стандарт шкільної освітньої галузі “Технологія”. Головна мета, завдання та змістові лінії оновленої зазначеної освітньої галузі визначають зміни у підготовці вчителів трудового навчання [1].

Проблеми фахової підготовки вчителів трудового навчання були предметом уваги багатьох провідних вітчизняних дослідників: А.В.Вихруща, О.І.Гедвілло, Р.С.Гуревича, В.І.Гусєва, П.В.Дмитренка, О.М.Коберника, В.М.Мадзігона, Н.Г.Ничкало, В.К.Сидоренка, Г.В.Терещука, Д.О.Тхоржевського. Різним питаннями змісту та методики підготовки вчителів трудового навчання присвячені дослідження В.В.Борисова, М.С.Корця, В.П.Курок, Є.І.Мегема, Д.О.Лазаренка, В.М.Назаренка, Л.В.Оршанського, А.М.Плутка, Б.В.Прокоповича, В.Б.Харламенко, М.О.Ховрича, В.І.Чепка тощо.

Практика показує, що значна частина вчителів трудового навчання не готова до роботи в режимі профільної школи: їм не вистачає як спеціальної, так і професійно-педагогічної підготовки, яка включає знання теорії профільного навчання, уміння практичного здійснення індивідуалізації та диференціації навчання, допрофільної, профільної і професійної орієнтації школярів.

Ефективність профільного навчання залежить від професійної компетентності вчителя, тобто рівня його знань, умінь і навичок, мотивації до здійснення навчально-виховного процесу, здібностей та якостей особистості, можливості забезпечити варіативність та особистісну орієнтацію навчання й виховання, практичну орієнтацію з використанням сучасних педагогічних технологій, науково-дослідницьких форм роботи, професійну орієнтацію учнів та формування в них необхідних для майбутньої професії знань, умінь і навичок.

Щоб визначити рівень обізнаності майбутніх вчителів з питання профільного навчання, нами було проведене анкетування. Результати даного дослідження показали, що переважна більшість студентів не мають робітничих професій, які б знадобилися їм у подальшій роботі вчителя трудового навчання. З них тільки 56% планують отримати розряд робітничої професії. На питання „Чи повинен вчитель трудового навчання мати розряд кваліфікованого робітника для викладання у профільній школі” майже всі відповіли ствердно. При цьому аргументація такого твердження виявилася різною: 40% респондентів впевнені, що вище названий розряд потрібен вчителю для спрямування учнів на вибір професії; 58 % - що тоді вчитель зможе компетентніше давати учням навчальний матеріал; 2 % - що це додасть авторитету вчителю. На основі анкетування можемо зробити висновок, що аналіз стану готовності студентів до організації профільного навчання виявив низький рівень їх обізнаності з цього питання, що студенти не розуміють суті впровадження профільного навчання в загальноосвітню школу.

Аналіз наукової літератури показав, що в різних країнах до поняття профільного навчання є свій підхід, а в Україні профільне навчання визначається як вид диференційованого навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення [2].

Однією з найважливіших проблем, які стосуються впровадження профільного навчання в старшій школі є нестача кадрів. І проблема стосується не лише кількості певних учителів-предметників, а й рівня їх кваліфікації. Адже не всі здатні викладати свою дисципліну на досить високому рівні, як того потребує відповідний профіль. З іншого боку − не кожен педагог може безболісно відмовитися від стереотипу, що його предмет є найважливішим, і адекватно оцінювати знання вихованців, для яких його дисципліна не є профілюючою.

Література

1. Базовий навчальний план основної і старшої школи (Проект, освітня галузь „Технології")".// Трудова підготовка в закладах освіти,- 2003 - №1 – С. 11-14.
   
2. Концепція профільного кавчання в старшій школі (документи). // Завуч. - 2004. - №16. - С. З-13.