Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни»/ Ред кол
| Вид материала | Документы |
- З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного, 4445.02kb.
- Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4191.32kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
- Вах європейського вибору матеріали IIІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27, 2505.29kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2009 рік, 72.31kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 871.49kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1634.85kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
УДК. 336.764.768
Бесєдін Є.І.
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
evgenybesedin@yandex.ru
адекватність інвестиційного середовища первинного ринку цінних паперів України як підґрунтя розбудови біржового механізму
Дослідження сучасних процесів у фінансовому секторі було здійснено С.В. Науменковою та С.В. Міщенко у [1]. Значення розкриття адекватності інститутів фінансового сектору полягає у визначенні стану їх ефективної діяльності, через дослідження системи показників, що дозволяють відповідним чином задовольняти потреби суспільства. Адекватність інвестиційного середовища біржового механізму ми визначаємо як відповідність його внутрішньої побудови, стану розвитку його окремих елементів та складових частин потребам розвитку фінансового ринку, що виражаються у передбачуваності та прогнозованості реакцій біржового механізму на зовнішні та внутрішні чинники.
Відповідність розбудови біржового механізму як цілісного інституційного утворення обумовлюється адекватністю розвитку його окремих секторів. Це вимагає у подальшому дослідженні провести детальний аналіз складових частин біржового механізму України, з метою визначення ступеня їх адекватності та впливу на загальну адекватність біржового механізму. Складові частини, що формують біржовий механізм утворюють складні зв’язки між собою та взаємообумовлюють функціонування один одного. Тому цьому дослідження необхідно визначити систему взаємного впливу складових елементів біржового механізму.
Підґрунтям, що створює потребу у професійній діяльності суб’єктів фондового ринку є емітенти цінних паперів. Без виходу на первинний ринок цінних паперів нових емітентів й додаткових емісій емітентів, що вже закріпилися на ринку, обігу базових та похідних фінансових інструментів ефективне функціонування професійних учасників фондового ринку неможливе. Подальше дослідження адекватності біржового механізму піде шляхом аналізу й оцінки усіх складових частин, які формують біржове середовище фінансового ринку України.
Вихідним моментом дослідження буде аналіз діяльності емітентів цінних паперів, як чинника, що формує попит на послуги професійних учасників ринку.
Найголовнішим елементом, що формує інвестиційних ринок є емісія акцій, вона може здійснюватися відповідно наступним нормативно – правовим актам державного регулятора, що є чинними на 1 квітня 2011 р. [2].
Ефективність нормативно-правових актів, що регламентують емісію акцій є досить нерівномірною. При вдосконаленні діяльності з надання права на проведення емісії акцій має формуватися широке правове поле у якому кожен, з потенційних емітентів, діяльність якого не йде у розріз з чинним законодавством має отримати право проводити емісію цінних паперів.
Підводячи підсумок аналізу формування первинного ринку акцій слід зазначити, що не встановлено зростання емісій акцій, та більш – менш стійкої динаміки їх випуску, зазначені пікові обсяги емісії можна пояснити зменшенням обсягів кредитного забезпечення банками суб’єктів господарювання. Для підтвердження цієї гіпотези необхідно провести співставлення обсягів емісії цінних паперів з обсягами надходження кредитних ресурсів у економічну систему, що й буде зроблено нижче (після дослідження випуску облігацій).
Аналіз інвестиційного середовища у якому функціонує біржовий механізм дав змогу встановити його нездатність відповідати потребам, що необхідні для забезпечення дієвої роботи біржового механізму.
Первинний ринок цінних паперів створює передумови подальшого розвитку вторинного ринку, формує фінансові потоки, що рухаються ринком цінних паперів, впливаючи таким чином й на фінансовий ринок. Слабкість розвинення первинного ринку цінних паперів, несистематичність проведення емісій цінних паперів є свідченням недостатньої інтегрованості фондового ринку у фінансову систему України.
Підсумком досліджень даного підрозділу є встановлення неадекватності інвестиційного середовища біржового механізму України, що виражається у нездатності здійснювати фінансове забезпечення суб’єктів господарювання, що підтверджує висунуту нами у попередніх підрозділах гіпотезу про дисфункції та деформації біржового механізму як імпортованого інституту.
Подальше дослідження піде шляхом аналізу функціонування біржового механізму з метою визначення чинників, що впливатимуть на стійкість біржового механізму.
Література
1. Науменкова С.В., Міщенко С.В. Розвиток архітектури фінансового сектору України в умовах формування нової фінансової архітектури: / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко // монографія. – К. Університет банківської справи, Центр наукових досліджень Національного банку України 2009. – 384 с.
2. Офіційний сайту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку //[Електронний ресурс]/-Заголовок з екрану: ссылка скрыта
2. Філонич В. С., Праченко Т. О. Фактори та передумови формування конкурентоспроможності регіонів [Електронний ресурс] -Режим доступу:ссылка скрыта
3. ссылка скрыта– статистична інформація – Державна служба статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: at.gov.ua/
УДК 330.322
Голованенко М.В., к.е.н., доцент
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ngolovan@ukr.net
ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНІ
Сучасне динамічне зовнішнє середовище висуває вимогу активізації інноваційної діяльності підприємств як необхідну умову їх розвитку. Роль інновацій як ключового фактору сталого розвитку економіки обґрунтовується в роботах багатьох дослідників [1, с.152-161]. При цьому існують серйозні регіональні диспропорції рівня інноваційної активності як в світових масштабах, так і в межах окремих держав. Хоча наявність нерівномірності розвитку в певному значенні є природним явищем, проте вихід рівня диспропорцій за деякі критичні значення може викликати занепокоєння. Так, в роботі Н.Л. Загайнової наводяться приклади серйозних регіональних диспропорцій в розвитку Росії, які на думку автора, є однією з основних проблем в російській економіці [2, с.69-70]. Україна, не дивлячись на значно меншу порівняно з Росією територію, також характеризується істотною нерівномірністю регіонального розвитку.
Розглянемо регіональні диспропорції на прикладі інноваційної активності. Для забезпечення більшої компактності представлення результатів пропонується умовно об'єднати області України в п'ять регіонів: Схід (Луганська, Донецька, Харківська); Південь (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, АР Крим); Центр (Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська); Північ (Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська) і Захід (решта 8 областей). Оцінку інноваційної активності здійснюватимемо за двома формальними параметрами: кількістю зареєстрованих передових технологій і кількістю запатентованих розробок (що включають винаходи та інші інноваційні продукти).
Структура розподілу інноваційної активності за першим параметром наведена на рис. 1.
Рис. 1. Розподіл кількості зареєстрованих передових технологій по регіонах України в 2010 р.
Джерело: побудовано автором на основі даних Держкомстату.
Як видно на рис. 1, лідером за кількістю зареєстрованих передових технологій є північний регіон (39%). У кількісному відношенні це складає всього 145 розробок за рік, що само по собі є неприйнятно низьким результатом. До цього слід додати, що основна кількість цих розробок зареєстрована в м. Київ (129, що складає третину із загальної кількості по Україні).
Друге та третє місце цілком очікувано займають індустріальні східні і південні регіони. В сумі вони дають 52% зареєстрованих передових технологій.
І аутсайдерами по даному критерію виявилися центральні і західні області України (з результатом 4% і 5% відповідно).
Проте для уточнення отриманих оцінок регіональної інноваційної активності скористаємося альтернативним критерієм – кількістю запатентованих винаходів. Результати оцінки в графічній формі представлені на рис. 2.
Рис. 2. Розподіл кількості захищених патентами розробок по регіонах України в 2010 р.
Джерело: побудовано автором на основі даних Держкомстату.
Як бачимо на рис. 2, лідируючу позицію зберегли за собою північні регіони. Істотною зміною є перехід центральних областей з аутсайдерів на другу позицію, яку вони ділять з південними областями (по 24%). Дещо втратили позиції східні області, перемістившись з другого на четверте місце. І традиційним аутсайдером залишилися західні області.
Якщо узагальнювати результати оцінок інноваційної активності по двох критеріях, то можна зробити висновок, що відставання в плані інноваційних розробок спостерігається тільки в західних областях. У решті регіонів можна говорити про особливості інноваційної активності, які по-різному виявляються в кожному з них.
Література
1. Устойчивое и эффективное функционирование предприятий: проблемы и пути достижения: моногр. / [Кудашов В.И., Головачев А.С., Гончаров В.И. и др.] – Мн.: Изд-во МИУ, 2007. – 408 с.
2. Н.Л. Загайнова. К вопросу о повышению конкурентоспособности экономики регионов // Теоретичнi та прикладнi питання економiки. – К: ВПЦ «Київський унiверситет». – 2011. – №25. – С. 69-72.