Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної конференції

Вид материалаДокументы

Содержание


Морозов О.О.
Приходько І.І
Шабалін О.Ю
Драган Ю.А
Ахтарєєв О.О.
Секція № 2. Актуальні проблеми технічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку
Тишко С.О.
Економічна оцінка експлуатаційних витрат автомобільних цистерн
Теоретичні основи проектування об'єктів бронетехніки по показнику відносної маси
Разработка способа определения мощности двигателя в процессе движения автомобиля
Методика оцінки ефективності системи ремонту машин
Особливості автотехнічного забезпечення спеціальної операції по припиненню масових порушень громадського порядку в населених пун
Організація технічного забезпечення спеціальної операції угрупування військ по ліквідації нзф
Оцінка ефективності кульових боєприпасів для гладкоствольної зброї
Практичні рекомендації по застосуванню блочної багатоярусної загороджувальної перешкоди під час припинення масових заворушень
Методика визначення параметрів спецмашин для блокування і розосередження натовпу в районі масових заворушень
Обгрунтування раціональних термінів зберігання автобронетанкової техніки з урахуванням її фізичного та морального старіння
Аналіз існуючої системи нормування витрат пального автомобілями під час виконання службово бойових завдань.
Особливості маневрування автопоїзду на прямокутних перехрестях доріг різної категорії з урахуванням заднього звису
Дослідження впливу коливань вантажного автомобіля на рідинний вантаж при його транспортуванні
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Академія внутрішніх військ

МВС України


Збірник тез доповідей

ІІІ науково-практичної конференції


Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ

МВС України”


Секція 2


Актуальні проблеми технічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку


30 березня 2011 року


м. Харків


Оргкомітет конференції


Голова оргкомітету – заступник начальника Академії внутрішніх військ МВС України з наукової роботи полковник Морозов О.О.


Відповідальний секретар оргкомітету:

помічник начальника науково-організаційного відділу прапорщик Бондаренко О.В. (8-057-739-26-68, 4-68)


Члени оргкомітету:

начальник науково-дослідного центру полковник Приходько І.І.;

начальник навчально-методичного центру полковник Тробюк В.І.;

начальник 1 факультету полковник Пожидаєв А.О.;

начальник 2 факультету підполковник Шабалін О.Ю;

начальник 3 факультету полковник Рудов Б.А.;

начальник 4 факультету полковник Гунбін К.Ю.;

начальник відділу виховної роботи підполковник Драган Ю.А.;

начальник відділу служб підполковник Деркач О.В.;

начальник фінансового відділу (головний бухгалтер) полковник Лиманський М.Ю.;

заступник начальника відділу тилового забезпечення підполковник Юр'єв В.В.;

начальник автомобільної служби технічної частини підполковник Ахтарєєв О.О.;

начальник інформаційно-обчислювального центру підполковник Ушаков В.А.;

начальник науково-організаційного відділу майор Павлов Д.В.;


Адреса оргкомітету: 61001, м. Харків, площа Повстання, 3,

Академія внутрішніх військ МВС України, науково-організаційний відділ.

Телефон: 8-057-739-26-68, електронна адреса: nov_avv@mail.ru.


Доповіді відтворені безпосередньо з авторських оригіналів. За достовірність представлених результатів відповідальність несуть автори


© Академія внутрішніх військ МВС України


Секція № 2. Актуальні проблеми технічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку


Керівник секції: д.т.н. професор Пісарев В.П.

Заступник керівника секції: к.т.н. Тишко С.О.

Секретар: к.т.н. с.н.с. Табуненко В.О.


  • напрями удосконалення нормативного та методичного забезпечення у галузі технічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку;
  • визначення пріоритетів наукової проблематики у галузі технічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку;
  • механізми реалізації результатів досліджень з розробки та удосконалення техніки та озброєння в інтересах правоохоронних структур;
  • результати наукових досліджень щодо удосконалення технічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку.


УДК 621.438.621.515

Соколовський С.А., заступник начальника Академії внутрішніх військ МВС України з озброєння та техніки, полковник

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ АВТОМОБІЛЬНИХ ЦИСТЕРН

Аналіз витрат на експлуатацію автомобільного транспорту, в тому числі і автоцистерн, показав, що найбільший ефект можливо досягти за рахунок економії паливно-мастильних матеріалів, вартість яких складає левову частину всіх експлуатаційних витрат.

В цілому економія палива і мастил досягається шляхом запобігання втрат при заправленні автомашин, а також в результаті технічно грамотної експлуатації і високій майстерності водіння. Економія можлива тільки на справній і відрегульованій машині.

Розглядається вагомий фактор, що впливає на економію палива - технічний стан автомобіля. В першу чергу це відноситься до регулювання карбюратора (у автомобільних двигунів) і паливної апаратури (у дизелів). Так, наприклад, при збільшенні пропускної здатності головного жикльора на 10% від норми витрати бензина збільшуються на 5...7%, а при несправному економайзеру загальні витрати зростають на 10... 15%.

Для отримання економії дизельного пального необхідно періодично контролювати і регулювати кут упередження подачі палива, інакше непродуктивні витрати палива можуть складати для різних дизелів 8...25%.

Великий вплив на витрати бензина виявляє робота системи запалювання двигуна. Тільки при одній непрацюючій свічі на 4-х циліндровому двигуні перевитрати бензину досягають 15...25%, а при двох непрацюючих свічах -60%.

Несвоєчасне змащування підшипників і шарнірних з'єднань, невірне регулювання механізмів силової передачі потребують збільшення потужності двигуна на подолання сил тертя, що веде не тільки до перевитрат пального, але приводить до зношення або поломок деталей.

Економічна робота двигуна залежить від терміну експлуатації автомашини. Новий двигун має підвищені витрати палива, як і той двигун, що був у ремонті з частковою або повною заміною прецизійних деталей. По мірі зносу двигуна економічність його починає знижуватися, але навіть машини, що мають великий пробіг, при ретельному регулюванню агрегатів і вузлів можуть давати економію палива.

Розглянуто вплив конструктивних особливостей цистерни на витрати палива. Показано, що чим більша міделева площина, або парусність цистерни, некеровані коливання рідини в цистерні, зміщення центра мас агрегату можуть привести до нестійкого руху автоцистерни і, відповідно, - до збільшення витрат пального.

Проаналізовано вплив числа обертів колінчастого валу двигуна на витрати мастила. Встановлено, що з ростом числа обертів витрати мастила зростають, тому необхідно, щоб управління машиною відбувалося на високих передачах при оптимальних обертах колінчастого валу двигуна.

Розглянуто вплив керування рухом машини водієм на економію пального і показано, що вміле керування може знизити витрати до 20...25%. В поняття «техніка економічного керування» входить уміння водія вибирати потрібну швидкість руху в різних погодних і дорожніх умовах, вірно використовувати накат і розгін-накат, підтримувати найбільш раціональний тепловий режим двигуна, своєчасно виявляти та ліквідувати в дорозі ушкодження.

Для визначення експлуатаційних витрат отримано аналітичну залежність методом регресійного аналізу, для якого використано статистичні дані по зразкам-аналогам.

Запропонована методика для прогнозування витрат на експлуатацію будь-яких інших видів авто бронетехніки. Враховуючи, що вартість енергоносіїв постійно зростає, а курс світових валют непередбачено коливається, в недалекому майбутньому ні долар, ні євро, ні гривна не можуть бути еквівалентом в розрахунках за енергоносії. Це ж стосується дорогоцінних металів і мінералів. Тому запропонувати універсальну формулу для визначення експлуатаційних витрат на довгостроковий термін неможливо. Найбільш вірогідним є те, що світовим еквівалентом може стати 1 кВт енергії, якому притаманні всі монетарні властивості, і на основі якого будуть проводиться економічні розрахунки.


УДК 355.014: 623.522

Аніпко О.Б., д.т.н. професор, провідний науковий співробітник НДЦ АВВ МВС України, Цебрюк І.В., доцент кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин АВВ МВС України, підполковник


ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ БРОНЕТЕХНІКИ ПО ПОКАЗНИКУ ВІДНОСНОЇ МАСИ

Створення нових об'єктів бронетехніки взагалі й танків, БМП, БТР зокрема, як правило, пов'язане з обґрунтованою необхідністю досягнення максимально можливих показників тактико-технічної характеристики, які відображають пріоритетну властивість об'єкта, що знову створюється за умови, як мінімум, не погіршення інших показників та визначається формулою пріоритету. Це завдання вирішується в умовах досить жорстких масо-габаритних і вартісних обмежень. Враховуючи, що об'єкт бронетехніки є складною технічною системою, просте нарощування будь-якої властивості буде неминуче призводити до погіршення, принаймні, однієї іншої. Тому рішення завдання розробки нового зразка бронетехніки представляється не як пряме нарощування його основних властивостей, а як результат різноманітного пошуку раціонального поєднання пріоритету й компромісів вогневої міці, рухливості й захищеності.

В процесі створення нового зразка бронетанкової техніки необхідно вирішити комплексну задачу інтеграції елементів конструкції у єдину систему в рамках обмежень. При цьому представляється практично важливим одержати оцінки основних показників вже на концептуальному рівні проектування й надалі, на ранніх етапах і заключному, домагатися не зниження цих показників.

Варто підкреслити важливість вибору загальної схеми компонування машини, що суттєво впливає на можливість досягнення раціонального сполучення властивостей зразка, що створюється.

Різноманіття можливих конструктивних рішень елементів машини та їхня інтеграція у єдину систему приводить, з одного боку, до великої кількості варіантів конструкторських рішень. З іншого боку, у вигляді складних прямих і зворотних зв'язків, а також наявності обмежень всі ці варіанти характеризуються єдиною номенклатурою показників з відносно невеликим діапазоном значень, які вар'юються. Це, у свою чергу, приводить до висновку, що існує деяка область конструкторських рішень, причому для кожного незалежного, а отже й залежному показнику існують найменші й найбільші припустимі значення, між якими й знаходяться значення для різних варіантів конструктивних рішень. Причому кожний новий набір показників, що сполучаються, визначає вигляд нового варіанта машини.

Таким чином для кожного типу бронетанкової техніки визначення області дійсних значень представляє собою самостійну задачу. Крім цього, важливою представляється задача оцінки якості варіанта конструктивно-компоновочного рішення, що повинне бути реалізованим на основі розробок критеріїв для відповідних показників, причому з урахуванням призначеного пріоритету й компромісів.


Подригало М.А., Клец Д.М., Абрамов Д.В., Коробко А.И., Тесля В.О., Мостовая А.Н., Харківський національний автодорожний університет


РАЗРАБОТКА СПОСОБА ОПРЕДЕЛЕНИЯ МОЩНОСТИ ДВИГАТЕЛЯ В ПРОЦЕССЕ ДВИЖЕНИЯ АВТОМОБИЛЯ

Известные способы определения мощности двигателя автомобиля основаны на использовании стендовых испытаний. Недостатком этих способов является необходимость проведения стендовых испытаний в стационарных условиях.

Авторами рассмотрен вопрос определения мощности двигателя автомобиля во время его движения непосредственно в условиях эксплуатации. При определении мощности двигателя учитывались моменты сопротивления, возникающие в трансмиссии автомобиля, суммарное дорожное сопротивление, аэродинамическое сопротивление.

С учетом сил и моментов сопротивления движению автомобиля мощность двигателя определяется по формуле






где  – общая масса автомобиля;

 – линейная скорость автомобиля;

 – линейное ускорение автомобиля;

 – приведений к ведущим колесам момент инерции трансмиссии;

 – динамический радиус ведущих колес;

 – ускорение свободного падения, ;

 – значение коэффициента сопротивления при скорости автомобиля ;

 – продольный уклон;

 – статический приведенный момент сопротивления, обусловленный сухим трением в сопряжениях трансмиссии;

 – коэффициент пропорциональности;

 – коэффициент пропорциональности,  с22;

 – фактор аэродинамического сопротивления ( – коэффициент сопротивления воздуха;  – мидель).

Выражение (1) представим в виде


, (2)


где  – коэффициенты, определяемые при измерениях в процессе выбега автомобиля.





где  – коэффициент учета вращающихся масс трансмиссии и двигателя автомобиля при разгоне,


, (4)


где  – передаточное число коробки передач.

Зная тяговую характеристику автомобиля, можно по скорости автомобиля  определять передачу и передаточное число , что дает возможность определить  и коэффициент .

Таким образом, мощность в процессе движения автомобиля в конкретный момент времени определяется по величине его продольного ускорения, получаемого с трехкоординатных датчиков.

Выводы
  1. При определении значения мощности двигателя автомобиля по величине его продольного ускорения при движении необходимо учитывать не только суммарное дорожное и аэродинамическое сопротивления, а и моменты сопротивления, возникающие в трансмиссии.
  2. Проведение выбега автомобиля с регистрацией значений продольных ускорений позволяет определять суммарное дорожное сопротивление, аэродинамическое сопротивление, моменты сопротивления, возникающие в трансмиссии автомобиля.
  3. Необходимость проведения выбега автомобиля несколько усложняет методику определения мощности двигателя автомобиля в процессе его движения.


УДК 624.074.4

Кашпур В.М., викладач кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин АВВ МВС України, майор, Дем’янишин В.М., викладач кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин АВВ МВС України, майор


МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ РЕМОНТУ МАШИН

Під ефективністю системи ремонту машин розуміється ступінь досягнення її мети, що полягає у відновленні справності (або працездатності) максимального числа машин при мінімальних витратах часу, праці і засобів. Система ремонту машин вважається досить ефективною, якщо потреби в ремонті задовільняються повністю, тривалість ремонту однієї машини не перевищує встановленої (що особливо важливо для машин комплексів озброєння й керування військами), а витрати сил і засобів на виконання робіт мінімальні. Кількісна оцінка ефективності системи ремонту може бути проведена з використанням ряду показників.

Оцінка витрат часу на ремонт машин визначається по середній тривалості ремонту, що представляє математичне очікування тривалості одного ремонту даного виду за певний період експлуатації машин.

Витрати праці на ремонт характеризує середня працемісткість ремонту — математичне очікування працемісткості одного ремонту даного виду за певний період експлуатації.

Витрати засобів на ремонт оцінюються по величині середніх витрат, що представляють математичне очікування витрат засобів на один ремонт даного виду за певний період.

Наведені показники оцінки ефективності системи ремонту містять загальні витрати часу праці і засобів на ремонт і включають витрати, обумовлені конструкцією і технічним станом машин (оперативні витрати), і витрати, що залежать від організації, технології ремонту, матеріально-технічного забезпечення, кваліфікації фахівців, зовнішніх умов.

Кількість відновлених машин визначається за звітними даними, а при перспективній оцінці ефективності системи ремонту на запланований період кількість відновлених машин пропорційно залежить від виробничої потужності ремонтного підрозділу і обернено пропорційно – від працемісткості ремонту машин відповідного типу, марки.

Кількість машин, які відновлюються і поставляються в військові частини, визначає в кінцевому рахунку готовність парку машин цих частин до використання, що виражається коефіцієнтом технічної готовності.

Маючи на увазі завдання безумовної підтримки машин у постійній готовності до використання, комплексним і найбільш важливим показником оцінки ефективності системи ремонту може служити коефіцієнт технічної готовності машин парку, що представляє відношення числа справних (або працездатних) машин до списочної кількості машин.

При цьому кількість справних машин залежить від числа відремонтованих за розглянутий період машин.


Кужелович В.І., викладач кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин АВВ МВС України


ОСОБЛИВОСТІ АВТОТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПО ПРИПИНЕННЮ МАСОВИХ ПОРУШЕНЬ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

Для припинення масових порушень громадського порядку в населених пунктах, якщо заходи, які проводяться місцевими органами влади не привели до успіху, для надання допомоги органам внутрішніх справ притягуються частини та підрозділи ВВ (ВОРез) і проводиться спеціальна операція. Організація АТЗ буде проходити у мовах тривалого відриву від пунктів постійної дислокації, можливими випадками їх блокади, необхідності доставки значних обсягів матеріальних засобів, їх поповнення, організації надійного, зберігання і суворого обліку. На організацію АТЗ впливає також місце підрозділу, частини в бойовому порядку та інші фактори. Кількість сил та засобів, які притягуються до спеціальної операції, завдання, озброєння та екіпірування особового складу, засоби підсилення визначаються рішенням старшого оперативного начальника.

При проведенні операції безпосередньо в ППД сили АТЗ залишаються в пункті дислокації.

У випадку, коли операція проводиться в іншому населеному пункті частина, або підрозділ здійснюють марш своїм рухом, підрозділи АТЗ висуваються в район проведення операції безпосередньо у складі головних сил.

Порядок шикування колони: машина ДАІ, бронетехніка, пожежні автомобілі, машина штабна, пересувний вузол зв’язку, головні сили, технічне замикання, машина ДАІ. Старші машин повинні мати радіостанцію з відповідним позивним. Швидкість колони не повинна перевищувати 50 км за годину.

При перевезенні залізничним або повітряним транспортом підрозділи АТЗ вирушають разом з забезпечуємими підрозділами.

Військова техніка, запаси матеріальних засобів у військовому ешелоні розташовуються з урахуванням черговості розвантаження, максимального використання кузовів вантажних автомобілів та причепів згідно з технічними умовами.

При перевезенні частин та підрозділів військово-транспортною авіацією особлива увага приділяється кріпленню вантажу. При цьому керує навантаженням (розвантаженням) озброєння, військової техніки та матеріальних засобів ЗКО.

В районі проведення операції підрозділи АТЗ розташовуються в частинах (підрозділах) ВВ або в містечках інших частин, які дислокуються в районах дій, при відсутності таких можливостей розташування підрозділів АТЗ здійснюється по домовленості з органами внутрішніх справ і місцевими органами влади в будівлях шкіл, середніх або вищих навчальних закладів, санаторіїв, будинків відпочинку та інших місцях.

Запаси майна створюються, як правило, підвищені встановлені старшим начальником.

При підготовці до здійснення висунення в район операції своїм рухом, начальник автомобільної служби контролює хід підготовки і формування колони, встановлює порядок заправки машин на шляху прямування створює резерв машин та водіїв, визначає та ставить завдання технічному замиканню.

При здійсненні висунення особлива увага приділяється роботі технічного замикання у склад якого включають засоби заправки, транспорт з автобронетанковим майном, резервні машини, тягачі, майстерні ТО та ремонту.

По прибутті в район дій, начальник служби вирішує питання по забезпеченню підрозділів частин АТ та майном. При цьому він взаємодіє з районним виконавчим комітетом і органами внутрішніх справ району, вирішує питання пов’язані з оплатою транспортних послуг цивільними автоколонами, а також порядком обслуговування та ремонту машин, організовує контроль за експлуатацією АТ.

Частини, яким були придані машини Міністерства оборони та цивільних автоколон, облік роботи цих машин ведуть окремо, а підсумкові дані щомісячно звіряються з даними підприємств, про що складаються акти звірки у вільній формі.

При проведенні операції організуються КО, ТО та ПР автомобілів. Машини, які потребують тривалого ремонту евакуйовуються (відвантажуються) в ППД або відновлюються в місцевих авторемонтних підприємствах.

При підготовці до відбуття частини начальник автомобільної служби готує розрахунки, розробляє маршрут руху, організує взаємодію з ДАЇ. Здійснює взаєморозрахунки з усіма організаціями (підприємствами), складає акти про передачу машин і іншого майна.


УДК 623.437.

Маренко Г.М., к.т.н., доцент кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин АВВ МВС України


ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ УГРУПУВАННЯ ВІЙСЬК ПО ЛІКВІДАЦІЇ НЗФ

Велике значення у сучасних умовах набувають такі важливі завдання внутрішніх військ, як захист конституційного ладу держави, створення умов для повномасштабного врегулювання конфлікту на основі Конституції України.

За надзвичайних обставин частини внутрішніх військ будуть приймати безпосередню участь у проведенні будь яких спеціальних операцій в зоні своєї відповідальності.

Методичні рекомендації по організації технічного забезпечення спеціальних операцій, порядок та форми відпрацювання плануючих та робочих документів не набули відповідного рівня в керівних настановах військ. В військах не існує єдиних вимог та норм відпрацювання плану технічного забезпечення проведення спеціальних операцій частинами та підрозділами військ.

Таким чином аналізуючи проблему відсутності нормативно теоретичної бази щодо технічного забезпечення спеціальних операцій, пропоную:

1. Узагальнений план технічного забезпечення проведення спеціальної операції угрупуванням військ, та програмовану методику оцінки обстановки і проведення тактичних розрахунків.

2. Перелік вихідних положень щодо порядку організації технічного забезпечення службово – бойової діяльності внутрішніх військ, єдиний перелік оперативних документів по технічному забезпеченню, порядок та форми їх відпрацювання, зміст та вид графічної частини і пояснювальної записки на всі види спеціальних операцій.

3. Варіант методичних рекомендацій щодо технічного забезпечення проведення військами спеціальних операцій з урахуванням особливостей кожної з них.


УДК 623.094

Бородавка В.А., к.т.н., Харківській університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник, Маркін О.Н. к.т.н., доцент кафедри Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Омельченко Ю.В., слухач магістратури АВВ МВС України


ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КУЛЬОВИХ БОЄПРИПАСІВ ДЛЯ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЇ ЗБРОЇ

З метою визначення раціонального складу озброєння було проведено порівняльний аналіз ефективності бойового застосування гладкоствольної та нарізної зброї в оперативній практиці працівників правоохоронних органів. Показана необхідність використання бойової гладкоствольної зброї, як зброї підтримки при проведені спеціальних операцій в спорудах, на закритій місцевості та при придушені масових безпорядків.

Проведено порівняльний аналіз застосування цільних куль, та куль з сталевим сердечником для гладкоствольної зброї.

Зроблено оцінку здібності пробиття металевої перешкоди(пластини) та останавлюючої дія відомих конструкцій куль для гладкоствольної та нарізної зброї. Отримані залежності пробиття металевої перешкоди та рівня останавлююючого ефекту від швидкості кулі, її ваги та діаметру.

Звернуто увагу на необхідність використання кульових боеприпасів з високою останавлюваючею дією та з високими пробивними якостями. Приведені рекомендації, щодо конструкцій куль для бойової гладкоствольної зброї.

Таким чином проведені дослідження дозволяють стверджувати доцільність використання бойової гладкоствольної зброї та необхідність створення широкого спектру боєприпасів до неї.


УДК 651.754.2

Шаповалов О.І., викладач кафедри експлуатації та ремонту автомобілів та бойових машин АВВ МВС України, капітан


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЗАСТОСУВАННЮ БЛОЧНОЇ БАГАТОЯРУСНОЇ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНОЇ ПЕРЕШКОДИ ПІД ЧАС ПРИПИНЕННЯ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ

Одне із завдань, які виконують сили охорони правопорядку, пов’язане з функцією забезпечення громадської безпеки, захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності від протиправних та злочинних посягань під час проведення масових заходів. Складником сил охорони правопорядку є внутрішні війська, які разом з підрозділами міліції виконують службово-бойові завдання по охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки.

За певних обставин масові заходи можуть перерости у масові заворушення. Масові заворушення можуть виражатися дією великої кількості людей або натовпом, що супроводжуються вчиненням насильства, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади та іншими діями руйнівного характеру із застосуванням зброї або інших предметів, які використовуються як зброя.

Наведені в доповіді дані, свідчать про складність припинення масових заворушень та викликають ретельної підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до проведення спеціальної операції по їх припиненню.

Важливою умовою проведення спеціальної операції по припиненню масових заворушень повинно бути зменшення можливого травмування, як особового складу сил охорони правопорядку так і учасникам заворушень, скорочення побічного збитку, що наноситься адміністративним і житловим будівлям, підприємствам різної власності та інфраструктурі району в цілому.

В доповіді зазначається, що одним із завдань підрозділів сил охорони правопорядку при проведенні спеціальної операції, може бути оточення району операції з метою недопущення припливу громадян, за допомогою оперативно створених перешкод (вантажних автомобілів, інженерних та переносних загороджувальних засобів).

Проведений аналіз існуючих загороджувальних засобів, які використовують підрозділи сил охорони правопорядку під час припинення масових заворушень, свідчить про наявність таких недоліки: 1) низька ефективність недопущення прориву учасників заворушень на заборонені ділянки території або блокування певних напрямків руху натовпу під час припинення МЗ; 2) низька захищеність особового складу сил охорони правопорядку від засобів нападу учасниками МЗ.

Одним із шляхів усунення перелічених недоліків є застосування нових загороджувальних засобів, які б дозволяли: 1) блокувати та не допускати учасників МЗ на заборонені ділянки території; 2) створити загороджувальну конструкцію, що забезпечувала б необхідну стійкість стосовно зрушення й удару; 3) забезпечити швидкий монтаж (демонтаж) загороджувальної конструкції для перекриття різних ділянок території; 4) забезпечити надійний захист особового складу СОПр під час виконання СБЗ; 5) забезпечити достатню їх травмобезпечність стосовно учасників МЗ.

В доповіді наводяться варіанти використання силами охорони правопорядку запропонованої блочної багатоярусної загороджувальної перешкоди під час припинення масових та її практичні рекомендації.