Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ
Заіка Я.В., аспірант, НТУУ «КПІ»
Ринок телекомунікацій в Україні характеризується стрімким ростом користувачів інтернет-послуг, в тому числі бездротового доступу до всесвітньої мережі. При цьому найбільшим попитом користується широкосмуговий доступ до мережі Інтернет, що є свідченням зростаючих вимог користувачів до якості послуг. За підсумками березня 2009р. аудиторія Інтернету в Україні склала 11,96 млн осіб (25,8% населення країни). Для порівняння: в США користуються Інтернетом 69,6% населення, в Німеччині – 61,3%, Великобританії – 50,3 %, Франції – 50,3%, Польщі – 29,9%, Росії – 16,5% .
Щоб втримати позиції на ринку операторам фіксованого зв’язку доводиться шукати нові напрями, які дозволять втримати існуючих та знайти нових споживачів послуг. Пріоритетними напрямами є підвищення якості послуг та перехід до надання мультимедійних послуг на основі широкосмугового доступу для домашніх користувачів та бізнесу, в тому числі – Інтернет, телебачення, передача даних, інтелектуальні голосові послуги з використанням оптичної мережі та бездротового доступу. У фіксованому зв’язку компаніям доцільно надавати послуги побудови корпоративних мереж для бізнесу та оренду каналів для операторів та провайдерів, розширювати географічну присутність, нарощувати протяжність та пропускну спроможність оптичної мережі та пакетних мереж.
З метою підвищення конкурентоспроможності підприємствам телекомунікаційної галузі доцільно розвивати наступні напрями міжнародного науково-технічного співробітництва:
1. Співпраця з міжнародними організаціями: удосконалення і раціоналізація всіх видів електрозв’язку; сприяння розвитку технічних засобів та розповсюдження переваг нових технологій серед населення; координація загальних принципів тарифної політики в галузі; розробка загальних концепцій науково-технічної політики.
2. Участь у міжнародних проектах: адміністрування, контроль за технічною експлуатацією та завантаженням ліній міжнародним трафіком; обслуговування міжнародних систем передачі даних та систем зв’язку та ін.
3. Співробітництво з іноземними телекомунікаційними компаніями та виробниками телекомунікаційного обладнання: поєднання інтелектуальних та матеріальних ресурсів, обмін досвідом та інформацією; оренда міжнародних каналів передачі даних як для корпоративних клієнтів, так і для національних та міжнародних операторів зв’язку; розширення мережі роумінг-партнерів (табл. 1); послуги завершення вхідного міжнародного трафіку та ін.
Таблиця 1
Міжнародний роумінг для абонентів ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»
| Рік | 2006 | 2007 | 2008 | |||
| К-ть операторів | К-ть країн | К-ть операторів | К-ть країн | К-ть операторів | К-ть країн | |
| GSM-роумінг | 321 | 171 | 348 | 184 | 373 | 194 |
| GPRS/EDGE-роумінг | 160 | 94 | 199 | 116 | 235 | 133 |
Українські компанії телекомунікаційної галузі активно реалізують окремі з вищезазначених напрямів діяльності. Так доходи від експортних операцій ВАТ «Укртелеком» за 2008р. склали 597 млн грн (7,6%), послуги надання в користування міжміських та міжнародних каналів зв’язку – 0,8% реалізованих послуг. «Укртелеком» є співвласником 14 міжнародних підводних систем передача APHRODITE-2, BALTICA, BSFOCS, CADMOS, CANTAT-3, COLUMBUS-3, FLAG, ITUR, ODIN, RIOJA, SEA-ME-WE 2, SEA-ME-WE 3, TAT-12/TAT-13, UGARIT та системи зв'язку TEL/TAE.
Географічне положення України є вигідним з точки зору виходу на цифрові телекомунікаційні мережі країн Європи, Азiї, Африки та Пiвнiчної Америки. Це обумовлює активну участь України у багатьох мiжнародних телекомунiкацiйних проектах.
Реалізація міжнародного науково-техінчного співробітництва сприятиме наступним позитивним ефектам, які, в свою чергу, зміцнюють конкурентні позиції компанії на ринку:
- впровадження передових технологій;
- удосконалення якості та розширення спектру надаваних послуг;
- відповідність зростаючим вимогам попиту на телекомунікаційні послуги;
- формування позитивного іміджу компанії;
- створення сприятливих умов для досягнення стратегічних цілей компанії тощо.
Аналіз стану конкурентноспроможності економіки України у сфері технологій на світовому ринку
Зелена Г.В, ФММ, гр. УК-61 НТУУ «КПІ»
У сучасних умовах міжнародної конкуренції успіху досягають країни, які спроможні створити та активізувати власний інноваційно-технологічний потенціал, який сприяє реагуванню держави на зміни умов, що відбуваються на світовому ринку.
Можливості висококонкурентного розвитку економіки передусім визначаються чинниками, що створюють передумови інноваційного зростання та технологічної модернізації.
На сьогодні, стан конкурентоспроможності економіки України в сфері технологій визначають певні властивості, що негативно впливають на можливості її зміцнення в майбутньому:
1. Збереження високого рівня ресурсо- та енерговитратності економіки. Обсяг створення ВВП на одиницю спожитої енергії в Україні є в декілька разів нижчим, ніж у нових членах ЄС і навіть країнах-кандидатах на вступ. Якщо цей показник в Україні складає 1,8 дол. США, то в Болгарії — 2,9, Румунії — 3,8, а в Чехії — 3,7 дол., Польщі — 4,4 дол. Фактично такий рівень витрат енергоресурсів в економіці України є одним з головних чинників, що обмежують її інноваційні можливості та закріплюють низькотехнологічну спеціалізацію національної економіки.
2. Зниження попиту промисловості на інноваційні продукти є принциповим чинником, що впливає на стан розвитку інноваційної сфери в Україні. Відбувається істотне відставання країни за технологічним розвитком від розвинутих країн, зокрема інтенсивно розвиваються виробництва нижчих технологічних укладів, які не мають значного попиту на інновації. Аналіз доданої вартості за галузями промисловості демонструє, що вона створюється переважно за рахунок розвитку технологій, закладених у III технологічному укладі, що є загрозою конкурентоспроможності економіки України[1]. За підрахунками Інституту економічного прогнозування НАНУ, в Україні частка III технологічного укладу у випуску продукції складала 57,9%, IV — 38%, V — 4%.[2,3].
3. Поглиблення деформацій у структурі промисловості. Швидший розвиток її низькотехнологічних (за винятком машинобудування) галузей призвів до того, що на сировинну продукцію в загальному обсязі реалізованої продукції добувної та обробної промисловості у 2007 р. припадало 66,7%, у той час як на інвестиційну продукцію — 13,3%, а на товари тривалого користування — лише 1,3%.
4. Несформованість внутрішнього ринку, який не є активним споживачем інноваційної продукції національних виробників.
5. Недостатній рівень фінансового забезпечення реалізації державної науково-технологічної та інноваційної політики. Відбувається поступове зниження обсягів витрат на НДДКР у ВВП.
6. Закріплення існуючої технологічної структури економіки України за рахунок надходження іноземного капіталу. Іноземні інвестори недостатньо активні щодо модернізації економічного комплексу країни. Так, станом на початок 2008 р. найбільші обсяги ПІІ було зосереджено в металургії та обробленні металу (11,1% загального надходження ПІІ в Україну), харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів (10,5%). Водночас на машинобудування припадає лише 6,3% ПІІ[4].
7. Недостатність рівня розвитку ринкових інститутів, що стримує інноваційний потенціал економіки. Необхідно створити сприятливі умови для реалізації цього потенціалу, передусім через розвиток науково-технічної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури (саме недосконалість розвитку інформаційних та комунікаційних технологій обумовила низький індекс України у рейтингу ВЕФ, в якому вага цього чинника в індексі складає 50%) та стимулювання «м’яких» чинників.
8. Нестратегічна модель міжнародної спеціалізації економіки України.
Подальші дослідження мають бути спрямовані на здійснення об’єктивної економічної оцінки технологічного стану країни; вдосконалення системи державного управління у сфері інновацій; вдосконалення системи фінансування інноваційних проектів; розвиток інфраструктури та середовища для здійснення даної діяльностіі.
Література:
1. Цихан Т. В. О концепции технологических укладов и приоритетах инновационного развития Украины // Теория и практика управления. — 2005. — № 1. — С. 33-46.
2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця. — К.: Ін-т екон. прогнозування; Фенікс, 2003.
3. Геєць В. Наука і виробництво: партнери чи конкуренти? Деякі аспекти сучасної інноваційної політики України // Президент. вісн. — 2004. — № 3.
4.Сухоруков А. І. Технологічна реструктуризація як напрям антикризової політики // Стратег. панорама. — 2005. — № 3.