Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Підвищення конкурентоспроможності літакобудування України для виходу на арену міжнародної боротьби
Подобный материал:
1   ...   91   92   93   94   95   96   97   98   ...   141

Підвищення конкурентоспроможності літакобудування України для виходу на арену міжнародної боротьби


Зеленюк Т. А., студентка гр. УС-61, ФММ, НТУУ «КПІ»


Забезпечення конкурентоспроможності економіки країни на світовому ринку залежить, в першу чергу, від розвитку глобальних, високотехнологічних галузей. Саме вони є ареною боротьби підприємств різних країн, де конкуренція ведеться засобами, що істотно впливають на економічне процвітання країн. Літакобудівна промисловість України може відіграти роль ключового фактора підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Нині авіаринок є досить насиченим, конкуренція на ньому йде не між окремими компаніями, а між авіаційними державами.

Показники, що комплексно характеризують розвиток літакобудування України, наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка основних показників літакобудування України за 2003-2008 рр.

Показники

Роки

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Частка у ВВП країни, %

0,019

0,018

0,012

0,016

0,016

0,01

Частка у зовнішній торгівлі, %

0,38

0,25

0,23

0,35

0,30

0,28

Темпи зростання галузі, %

110,00

121,41

97,48

156,86

132,11

71,65

На сьогоднішній день в структурі експорту України частка продукції літакобудування є незначною, що свідчить про низький рівень конкурентоспроможності галузі в цілому. Наша країна, за словами фахівців, володіє відносно дешевою висококваліфікованою робочою силою; наявністю унікальних передових технологій, які спираються на розвинутий науковий та високий інтелектуальний потенціал виробничого персоналу авіаційної галузі. Проте Україна має найменші обсяги виробництва літаків. І причина у відсутності фінансових ресурсів.

Слід відмітити, що забезпечення національної конкурентоспроможності галузі базується на ідеях стимулювання ефективності виробництва. Першочергове значення у такому стимулюванні відіграє фінансування. Підприємства літакобудування України лише нещодавно почали отримувати значну державну підтримку, завдяки якій, зокрема, буде прискорено серійне виробництво літака АН-148. У Державному бюджеті за 2008 рік для виконання завдань Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості до 2010 рік передбачено 690 млн. гривень. Проте цих коштів все ще замало. Передусім фінансуватимуться літакобудівні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Але частина коштів буде спрямована на відшкодування суми фактично сплачених відсотків за користування кредитами, залученими підприємствами у 2003—2008 рр. для серійного виробництва літаків АН-148 і АН-74. Це певною мірою дасть змогу поліпшити фінансово-економічний стан підприємств авіабудування завдяки збільшенню необхідних реальних обігових коштів. І як наслідок, покращить конкурентоспроможність галузі. В інших країнах авіабудівна галузь має потужну державну підтримку. Наприклад, „Airbus” та „Boeing” опосередковано підтримуються державними програмами. У розробку моделей „ Airbus -300” та „ Airbus -380” багато коштів вкладали європейські держави.

Серед факторів забезпечення конкурентних переваг з кожним роком все більш вагомого значення набуває інноваційне лідерство як результат активного застосування у виробництві результатів наукової та науково - технічної діяльності. Літакобудування України орієнтується на науково-дослідну базу та висококваліфіковані кадри. В Україні існує 11 науково-дослідних установ та конструкторських бюро, а в останні роки почала розвиватися так звана "мала авіація" – це конструкторські бюро, що створенні на базі великих авіапідприємств та навчальних закладів авіаційного профілю.

Провідними напрямами підвищення конкурентоспроможності України шляхом розвитку розробки і виробництва продукції літакобудування мають виступати: оновлення виробничих фондів та інвестування технологічного оновлення виробничих процесів; проведення цілісної та збалансованої інвестиційної політики у галузі; застосування інноваційних нововведень на підприємствах літакобудівної галузі; освоєння нових конкурентоспроможних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу.

Висновок: Україна - одна з авіаційних держав світу, яких не так уже й багато і яка має потужні конструкторський і виробничий комплекси, багаті авіаційні традиції, вагомі сучасні надбання щодо розробки і випуску літаків. Але сьогодні наявний потенціал використовується недостатньо, а галузь перебуває під впливом зростаючих проявів системної кризи. Для підвищення конкурентоспроможності продукції літакобудування вітчизняного виробництва на міжнародному ринку доцільно використати досвід інших країн. Зокрема з метою підвищення конкурентоспроможності авіаційної промисловості необхідно залучати інвестиції, реорганізовувати підприємства, змінювати технологію. Подальше становлення і розвиток галузі залежить, в першу чергу, від її спроможності працювати в ринкових умовах зовнішнього середовища. Крім того, для виходу на міжнародну арену в першу чергу необхідно налагодити серійне виробництва всередині країни.