Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
СодержаниеОсновные аспекты стратегического планирования на предприятия сварочных производств Конкурентоспроможність продукції машинобудівної галузі України |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Основные аспекты стратегического планирования на предприятия сварочных производств
Ма Пин (Китай), НТУУ «КПИ»
1. Деятельность предприятий сварочного производства Украины сопряжена с высокими рисками в условиях нарастающей конкуренции со стороны иностранных компаний и общей неблагоприятной экономической обстановкой в мире. Высокий уровень износа оборудования, недостаточность внутренних финансовых резервов, с одной стороны, и трудности с выходом на новые рынки, политика защиты от украинских производителей, проводимая государствами, на рынки которых традиционно поставляется отечественная сварочная продукции, с другой, определяют условия хозяйствования сварочных предприятий.
2. Общий стратегический план дает возможность разработать программу, которая направит деятельность предприятия в течение продолжительного периода времени. Стратегия выступает тем системообразующим интегративным признаком, которому должно быть подчинено все предприятие как система. При этом выделяются основные компоненты стратегического планирования бизнеса: стратегические цели, задачи, политика, миссия, критерии эффективности и программа действий. Особое место в реализации стратегического планирования также отводится системе контроля по проверке качества, достижению запланированных параметров и индикаторов, объемов и сроков их исполнения на всех этапах реализации стратегии. Стратегическое планирование должно носить адаптивный характер, то есть способность предвидеть изменения внешней и внутренней среды.
3. Отметим, что развитие экспортно-ориентированных отраслей Украине определяет высокую потребность в сварочном оборудовании. В целом, выделяем общие особенности развития и состояния предприятий сварочного производства Украины: успешное развитие украинского рынка за счет высокого спроса на рынках стран бывшего СССР (в особенности Российской Федерации); производство сварочного оборудования и материалов не удовлетворяет внутренних потребностей рынка, что приводит к ухудшению внешнеторгового сальдо отрасли; существует предубежденность отечественных потребителей перед отечественными сварочными материалами; существует высокая зависимость отечественного потребителя от рынка Российской Федерации; основными поставщиками сварочного оборудования и материалов в Украину являются Германия и Италия.
4. Выделяются такие направления развития рынков сварочного производства: увеличение объемов сварки и родственных технологий; расширение областей применения сварки; повышение производительности технологических процессов при одновременном обеспечении высокого качества соединений; снижение энергопотребления и общепроизводственных затрат на сварку и родственные технологии; расширение применения в сварных конструкциях и сооружениях новых прогрессивных металлических, композитных и неметаллических материалов на основе применения для их соединения и обработки новой техники и технологий.
5. При разработке стратегического плана должны учитываться такие составляющие, как: дифференциация; защита от конкурентов; концентрация ограниченных ресурсов; сроки исполнения; простота представления и единство целей; гибкость в процессе реализации; результативность деятельности; необходимость координации целей и средств; соответствие корпоративной культуре. На основе вышеуказанного автором предлагается схема связи структурных компонентов стратегического планирования предприятия, которая основана на принципах системной целостности управления (принцип холизма) на предприятиях сварочных производств. К таким принципам относится: требования конкретной ситуации (включая циклические экономические процессы); концентрация на определенных направлениях деятельности с учетом потребностей промышленного рынка; рациональное распределение ресурсного обеспечения в долгосрочной перспективе; наличие критериев эффективности; сервисная составляющая производственно-коммерческой деятельности; структура внешнеэкономической деятельности и колебание мировых потребностей промышленного рынка, что делает взаимосвязь и одновременность главными чертами координации планирования на предприятии.
Выводы. Разработанный инструментарий своевременного выявления факторов взаимного влияния рынка сварки на процесс стратегического планирования для предприятий сварочных производств и моделирования сценариев стратегических изменений на основе коинтеграционного и факторного анализа дает возможность разработать такой вариант стратегического плана, который в будущем будет соответствовать изменившимся условиям хозяйствования, рыночной конъюнктуре, обеспечит экономическую безопасность предприятия и предусмотрит механизмы противодействия и трансформации вызовам, связанным с финансово-экономическим кризисом.
Конкурентоспроможність продукції машинобудівної галузі України
Медвідь С.М., студент, НТУУ «КПІ», група УС-51м
Від промислового комплексу сьогодні безпосередньо залежить стан усієї економіки країни. Серед галузей економіки провідне місце посідає машинобудування, оскільки воно тісно пов’язане з іншими видами економічної діяльності.
Розвиток машинобудування слугує створенню нових робочих місць не лише в даній галузі, але і в інших галузях, які задовольняють потреби більш високого порядку, наприклад в сфері надання послуг. З підвищенням ефективності виробництва і зростанням доходів, розвиваються і примножуються потреби, а техніка служить для їх ефективного задоволення. Застосування передової техніки – основа конкурентоспроможності будь-якої галузі господарства. Тому для подальшого інтенсивного розвитку всієї промисловості необхідно забезпечити достатньо високий рівень діяльності машинобудівної галузі.
Машинобудування в розвинутих країнах представляє собою великий комплекс, який виробляє товари. В економічно розвинутих країнах на долю машинобудування припадає 30-50% загального обсягу випуску промислової продукції. За забезпечує технічне переоснащення промисловості кожні 8-10 років. При цьому частка продукції машинобудування в ВВП країн Євросоюзу складає 36-45%, в США – 10%, в Росії – 18%. Частка машинобудівної галузі в українській промисловості перевищує 15%, в ВВП складає біля 12%[1]. Не будемо також забувати, що саме машинобудування є тією галуззю світової промисловості, яка виступає носієм наукового прогресу та технологій і сприяє впровадженню досягнень світової науки у виробництво промислових і побутових товарів. Якщо в структурі промислового виробництва та в структурі експорту країни частка машинобудівної продукції є переважною, то можна зробити висновок про достатньо високий рівень конкурентоспроможності економіки в цілому. На рис. 1 представлено обсяг експорт продукції машинобудування до загального обсягу експорту України .
Рис.1 Обсяг експорту продукції машинобудування до загального обсягу експорту України (%)
В структурі експорту машинобудівної продукції особливе місце посідає важке, енергетичне, транспортне машинобудування та верстатна промисловість. Вони є базовими підгалузями машинобудування, адже саме тут створюються засоби виробництва та визначається рівень технології самого машинобудування. Потрібно відзначити зростання вітчизняного експорту за групою: літальні, космічні апарати і їх частини, в першу чергу до США. Це, з одного боку, свідчить про конкурентоспроможність та високо технологічність українських виробів, а, з іншого, про те, що на світовий ринок продаються товари стратегічного характеру.
Суттєвого поліпшення якості виробів на основі впровадження сучасних технологічних процесів досягли, наприклад, ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» та Харківське ВАТ «Турбоатом» - більшість асортименту продукції відповідає вимогам міжнародних стандартів якості ISO-9001, більша половина цієї продукції експортується. Харківські турбіни становлять на світовому ринку аналогічного обладнання 15%. Переважно на експорт працює суднобудівна галузь. На сьогодні українські залізодорожне машинобудування – одна з найбільш експортоорієнтована галузь промисловості. Обсяг експорту підприємств галузі сягає 80%, а за окремими видами продукції – 90%.
В чому ж програють наші машинобудівні підприємства, навіть на внутрішньому ринку? По-перше, великий досвід в сфері створення машинних агрегатів і сучасні технології забезпечують іноземним фірмам значне науково-технічне випередження порівняно з вітчизняними виробниками за якістю, надійністю і довго тривалістю виготовленого обладнання. По-друге, ведучі світові фірми мають досвід і можливості для реалізації проектів «під ключ», що суттєво зменшують транзакційні витрати замовника. І По-третє, іноземні машинобудівні підприємства можуть робити замовлення в кредит, під низькі проценти з відстрочкою платежу на декілька років, що особливо актуально для українських фірм в умовах дефіциту ліквідності. Однак, ситуація є не досить критичною. Більшість українських машинобудівних заводів зараз вибирають шлях спеціалізації на вироблені окремих видів обладнання. І на даних нішах вони можуть скласти ефективну конкуренцію не лише на внутрішньому ринку, а й на зовнішньому .