Geum.ru

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Інтеграція України в міжнародний ринок телекомунікацій
Зовнішньоекономічна політика та роль держави у формуванні міжнародних відносин
Подобный материал:
1   ...   100   101   102   103   104   105   106   107   ...   141

Інтеграція України в міжнародний ринок телекомунікацій


Міхно С. І, студентка УС-72

Національний технічний університет України „ Київський політехнічний інститут ”


Телекомунікації відіграють значну роль в соціальній та економічній діяльності суспільства,

забезпечуючи оперативне або інтерактивне (діалогове) передавання інформації. Розвиток телекомунікацій повинен здійснюватися випереджувальними темпами порівняно із загальними темпами розвитку економіки і буде визначальним на найближчу і більш віддалену перспективу. Повільні темпи розвитку телекомунікацій спричиняють зниження конкурентоспроможності економіки України. Телекомунікації відіграють значну роль у прискоренні розвитку економіки та соціальної сфери. Для міжнародної інтеграції в телекомунікаційному аспекті характерним є вихід на глобальний рівень, який ґрунтується на мікрорівні, що є її винятковою властивістю.

Основною метою міжнародного співробітництва України у сфері телекомунікацій є забезпечення захисту інтересів держави в міжнародних організаціях з міжнародного розподілу частот, номерного ресурсу, прийняття принципових рішень з розвитку телекомунікацій, інтеграція у європейські і міжнародні телекомунікаційні інфраструктури.

Міжнародне співробітництво у сфері телекомунікацій передбачається здійснювати за такими напрямами: участь у реалізації спільних проектів з питань розвитку телекомунікацій; співробітництво на двосторонній основі ; співробітництво на рівні регіональних державних та самоврядних недержавних організацій; запровадження механізму регулювання зв’язку за європейськими принципами з метою інтеграції телекомунікацій України в нормативно-правовий простір конкурентного світового телекомунікаційного ринку відповідно до вимог СОТ і інтеграції телекомунікацій України в систему телекомунікацій ЄС; участь, у тому числі на постійній основі, у роботі міжнародних організацій, міжурядових організацій з питань управління Інтернет, у міжнародних зустрічах з побудови інформаційного суспільства з метою адаптації телекомунікацій України до вимог глобальної інформаційної інфраструктури, європейської інформаційної інфраструктури та до положень міжнародних угод про побудову інформаційного суспільства.

Прискорений розвиток телекомунікацій України як стратегічно важливого елемента національної безпеки скоротить відставання від розвинутих країн, задовольнить потреби економічного та суспільного розвитку, національної безпеки та оборони держави, гармонійний розвиток основних складових телекомунікаційної інфраструктури, удосконалення організації, координації, взаємодії та функціонування телекомунікаційних мереж операторів усіх форм власності, зокрема з питань: модернізації та розвитку спеціальних телекомунікаційних мереж з використанням новітніх телекомунікаційних технологій.

Стосовно процесу інтеграції України в міжнародний ринок телекомунікацій слід виділити первинну і вторинну стадії інтеграції. Перша стадія має на увазі нарощування, насамперед, технічних потужностей забезпечення інформаційних потоків. Другий етап повинен відповідати пріоритетним напрямкам і бути орієнтованим на розвиток процесів загальноекономічної інтеграції України, тобто перспективним є вектор інтеграції до Європейського союзу.

Досягнення зазначених цілей розвитку телекомунікацій дасть змогу істотно оновити і розширити важливу інфраструктурну складову економіки України, збалансовано задовольнити потреби у телекомунікаціях суспільства, держави та кожного громадянина, а також забезпечити випереджувальний розвиток телекомунікацій порівняно з темпами розвитку інших галузей економіки.

Крім суто галузевих техніко-економічних результатів, розвиток телекомунікацій в Україні дасть змогу досягти вагомих результатів у всіх інших видах соціальної та економічної діяльності суспільства за рахунок більш чіткої організації, економного витрачання усіх видів ресурсів (матеріальних, енергетичних, трудових, фінансових тощо), покращення умов праці та життя громадян України.


ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН


Москаленко Л. А., студентка ФММ, УЕ-61

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”


В умовах ринкової економіки держава має регулювати ті сфери господарського життя, у яких ринок є безсилим. Для виконання цих функцій держава здійснює економічну політику із забезпечення країни суспільними благами, з підтримки досконалої конкуренції та боротьби з монополізмом, регулювання зовнішньоекономічного сектору та ін. Зовнішньоекономічна політика є частиною економічної політики, її цілі мають бути сумісними з цілями економічної політики, це політичне оформлення міжнародних економічних зв´язків країни. При цьому міжнародні економічні відносини охоплюють всі економічні операції, які здійснюються між господарськими суб´єктами країни та їх іноземними партнерами.

Основою зовнішньоекономічної політики є теорія міжнародної економіки, яка займається визначенням основ зовнішньоекономічних операцій та досліджує їх вплив на господарські події в країні і за кордоном, забезпечують інтереси соціальних груп за межами національних держав, відносини між державами, міждержавними організаціями, приватними особами різних держав, інтеграційні зв´язки, які формують людське співтовариство. Формуються вони під впливом зовнішньої політики країн світу, певною мірою регулюючись міжнародними нормами і цінностями.

Стрижневим елементом міжнародних відносин є політичні відносини. Головним суб´єктом міжнародних політичних відносин є держава. Держави репрезентують на міжнародному ринку, суспільства в цілому, а не окремі соціальні групи і визначають такі важливі питання, як суверенітет, безпека, територіальна цілісність тощо. Сукупна зовнішньополітична діяльність суверенних держав визначає всю світову політику. Кожна держава, проводячи зовнішню політику, переслідує свої інтереси.

Національний інтерес охоплює:

- проблеми збереження нації незалежної держави;

- безпеки від зовнішньої загрози;

- зростання добробуту населення держави; [1]

- захисту її економічних і політичних позицій у відносинах з іншими державами;

- збереження і розширення її впливу в світовій політиці.

Залежно від зовнішньоекономічної діяльності, цілей і участі держави в регулюванні зовнішньоекономічних відносин, методів та інструментів розрізняють два основні види: фритредерство та протекціонізм, також провадиться політика вільної торгівлі шляхом усунення всіх торговельних бар´єрів. [1]

Зовнішньоекономічна політика держави має відповідати таким принципам:

- адекватність національним інтересам;

- врахування вимог сучасного процесу глобалізації;

- паритетність у відносинах з іншими державами;

- відповідність міжнародній практиці і законодавству;

- демократизація та демонополізація зовнішньоекономічних зв´язків.

Вагому роль відіграє й те, що світ поділений на зони політичного впливу держав, угруповань держав, блоків, які, переслідуючи свої інтереси, нерідко суперничають з іншими.

У своєму зовнішньополітичному курсі держава повинна:

- враховувати своє геополітичне положення,

- спиратися на свій економічний, демографічний, воєнний, науково-технічний та культурний потенціал. [2]

Організація і контроль за здійсненням зовнішньої політики покладені на спеціальні органи держави: міністерства закордонних справ; парламентські комітети з питань зовнішньої політики; посольства; представництва в інших державах; наукові й культурні центри за кордоном; офіційні й напівофіційні місії.

Отже, змістом міжнародних відносин є перш за все відносини між державами.

Використана література:

1. Політологія: курс лекцій. Навчальний посібник/ - Вид-цтво „Магнолія Плюс” Тернопіль, 2004.- 236 c.

2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства, Навчальний посібник / Дідківський М.І. - К.: Знання, 2006.- 462 c.