Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський рух та становлення громадянського суспільства в україні матеріали II всеукраїнської науково-практичної конференції
| Вид материала | Документы |
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3379.13kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 3522.45kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 4388.83kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
- Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
- Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки, 3640.99kb.
ЦЕНТР РОЗВИТКУ ОСВІТИ, НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ
КОНСАЛТИНГОВО-КОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР
ГРОМАДСЬКИЙ РУХ ТА СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
В УКРАЇНІ
Матеріали II Всеукраїнської
науково-практичної конференції
7 жовтня 2009 р.
Сімферополь
Громадський рух та становлення громадянського суспільства в Україні / Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 7 жовтня 2009 р. – Сімферополь: ЦРОНІ. – 46 с.
Відповідальний редактор:
Трофимова В.В. – директор Центру розвитку освіти, науки та інновацій, кандидат економічних наук.
У збірнику представлені тези доповідей учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Громадський рух та становлення громадянського суспільства в Україні». Для студентів, аспірантів, науковців , державних службовців та громадськості.
© Автори статей, 2009
ЗМІСТ
| Берладена ІринаСергіївна ^ РЕЛІГІЙНІ ЗМІ ТА СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА | 5 |
| Богун Любовь Анатольевна КОРПОРАТИВНОЕ СОЦИАЛЬНОЕ ГРАЖДАНСТВО И КОРПОРАТИВНАЯ СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ | 7 |
| Богун Любовь Анатольевна ^ ПРИЧИНЫ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ | 8 |
| Богун Любовь Анатольевна РЕПУТАЦИЯ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ | 8 |
^ Веніславський Ф.В.КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД ЯК ПРАВОВЕ ВТІЛЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА З ДЕРЖАВОЮ | 9 |
| Докаш Оксана Юріївна ^ КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНИХ МІФІВ У ВИБОРЧИХ КАМПАНІЯХ | 11 |
| Ємець Ірина Олександрівна ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ТА МЕХАНІЗМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ | 14 |
| Зеленко Олена Олександрівна ^ Організаційно-економічні складові соціальної відповідальності підприємства | 16 |
| Мандрікова Катерина Олександрівна ^ ІНСТИТУТ ЛОБІЗМУ У МЕХАНІЗМІ ВЗАЄМОДІЇ "ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО-ДЕРЖАВА" | 17 |
| Мельниченко Оксана Богданівна ^ МІСЦЕ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ | 19 |
| Недобєга Олена Олександрівна СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО- ^ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ | 21 |
| Новікова Ольга Юріївна ВОЛОНТЕРСТВО ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ: ВОЛОНТЕРИ-ПЕНСІОНЕРИ | 24 |
| Осійський Юрій Олександрович ^ ЛИБЕРАЛЬНАЯ ИДЕОЛОГИЯ И ТРАДИЦИОННЫЕ ЦЕННОСТИ | 26 |
| Петренко-Лисак Алла Олександрівна СОЦІАЛ-МОБ ЯК РІЗНОВИД ГРОМАДСЬКОГО РУХУ | 29 |
| Польщиков Ігор Валерійович ^ Право на свободу об’єднання в політичні партії як важлива складова громадянського суспільства | 30 |
| Рубащенко Микола Анатолійович ^ МІСЦЕ І РОЛЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ІНСТИТУТУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА | 33 |
| Струченков Олександр Вікторович, Стулова Ганна В’ячеславівна ^ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ТЕОРІЯХ ЮРГЕНА ҐАБЕРМАСА ТА МІШЕЛЯ ФУКО | 35 |
| Токарська Антоніна Семенівна ^ КОМУНІКАТИВНО-ПРАВОВА СФЕРА ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ | 37 |
| Устимова Тетяна Володимирівна ^ Правова культура політичних партій у виборчому процесі в Україні | 38 |
| Федоренко Валентин Юрійович ^ РОЛЬ ІНСТИТУТУ ПОСЕРЕДНИЦТВА У БІРЖОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ | 40 |
| Федорюк Анатолій Леонідович РОЛЬ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ФОРМУВАННІ НОВОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН | 41 |
| Юшин Сергей Александрович ^ АДЕКВАТНОСТЬ ПЕРСОНАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ СУБЪЕКТОВ И ЛИЦ КАК ОСНОВА РАЗВИТИЯ СОЦИУМА | 44 |
| | |
^ Берладена ІринаСергіївна
Чернівецький національний університет
імені Ю. Федьковича
Науковий керівник – доктор філос. н., проф., завідувач кафедри соціології ЧНУ ім. Ю. Федьковича
^ РЕЛІГІЙНІ ЗМІ ТА СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Актуальність проблеми полягає в тому, що релігійні засоби масової інформації формують суспільну думку щодо ролі релігії та окремих конфесій в житті суспільства, і тим самим можуть виконувати конструктину чи деструктивну роль.
В процесі трансформаційних змін в Україні широко розробляється концепція побудови і розвитку громадянського суспільства шляхом демократизації та плюралізації усіх її соціальних інституцій. Інтерес до теорії громадянського суспільства спричинений переосмисленням суспільного саморозуміння людини, її потреб та обов’язків. Як зазначає Дж. Кін, „відбувається радикальний переворот в бік категорії громадянського суспільства” [5,с. 17] Концепції класиків-лібералів громадянського суспільства: Локка, Гегеля, Грамши, Токвіля, поступово підводять до розуміння значущості діалогу політичних, соціальних та духовних інститутів. Такий діалог неможливий без участі засобів масової інформації, так званої „четвертої влади”. У своєму дослідженні ми звернемось до аналізу релігійних ЗМІ, як до потужної ланки функціонування масової інформації, щоб показати, що вони є запорукою гласності в процесі розбудови громадянського суспільства.
Подача інформації релігійної проблематики регламентується Законом України „Про свободу совісті та релігійні організації” (23.04.1991р) зі змінами та доповненнями. На думку вітчизняних та ряду європейських експертів чинне в Україні законодавство у цій сфері в цілому створює умови для реалізації, з одного боку, права відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання (ст.3 закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”), а з іншого – права особи одержувати інформацію (ст.2 Закону України „Про інформацію”) [2,с. 169]
Проте якщо на законодавчому рівні створені правові засади цивілізованого інформування у релігійно-церковній сфері, то в площині їх практичної реалізації виникає цілий ряд проблем. Серед них можна виділити наступні:
А) Конфесійність релігійних видань. Наприклад серед друкованих видань України станом на 1 сiчня 2001 року їх налічувалась наступна кількість: Української Православної Церкви Московської юрисдикцiї- 64; Укpaїнcької Православної Церкви Київкького Патрiархату - 16; Української Автокефальної Православної Церкви - 2; Богородичної церкви - 2; Незалежних православних громад - 1; Української Греко-Католицької Церкви -24; Римо-Католицької Церкви - 11; Союзу Євангельських християн - баптистiв - 1; Громади Церкви Христа – 1; Громади євангельських християн – 1; Союзу Християн віри євангельської – 9; Вільні церкви ХВЄ – 4; Незалежних громад п’ятидесятників – 6; Церкви Божої України – 1, та ін. Довіра до свого одновірця породжує тісний контакт, адже його дія є більш прогнозованою і сприймається як потенційно доброзичлива. Це часто-густо породжує спільні позиції індивідів, як в духовному, так і в суспільно-політичному плані. Разом з тим, інаковірець сприймається негативно, і потенційно агресивним. Із всього вище зазначеного виникає можливість релігійної аномії, яка є неприпустимою в громадянському суспільстві [4, с. 66].
Б)Зростання літературної, відео- та газетно-журнальної продукції, яка сприяє, з точки зору представників церкви, поширенню насилля та розпусти, негативно впливає на мораль суспільства. „Теорія соціальної відповідальності засобів масової комунікації” наголошує на необхідності компромісу між думкою про необхідність державного контролю і підтримкою повної свободи ЗМІ. Разом з тим,
як ми думаємо, ЗМІ повинні взяти на себе і виконувати обов’язки перед суспільством, зокрема відповідати його моральним засадам.
В) Нерівні обсяги присутності різних церков, релігійних організацій в теле- та радіо ефірі, у друкованих ЗМІ. Перекіс в бік декількох конфесій не відповідає засадам гласності [3, с. 72]
Г) Непрофесійність саме журналістів, які висвітлюють проблеми релігії. Як зазначає А. Колодний „журналістів цікавить не релігія сама по собі.., а як діяльність її окремих носіїв та їх вчинків”[4, с.68]. Тобто, борючись за актуальність проблеми, журналіст подає зовнішній вияв, а саме окремі дії, певної конфесії через призму власної необізнаності. Наприклад, професіоналів - релігієзнавців в українських ЗМК не просто мало, за винятком К.Ґудзик із газети „День”, Ю.Дорошенка – тепер із газети „Столиця” та К.Щоткіної – із газети „Дзеркало тижня”, їх взагалі немає. Звідси і з’являються „провокуючі інтерв’ю”, крамольні заголовки та шокуючі телепередачі. Тi журналісти, якi беруться формувати телепередачi релігійного змісту, виявляють повне незнання особливостей релігійного життя країни, специфіки віровчення різних конфесій, до критики яких вони вдаються, правових засад свободи діяльності релігійних спільнот. А тому вони часто нехтують тими принципами свободи cовicтi, зокрема свободи віросповідань, якi закладені в міжнародних правових документах з питань буття релігійних організацій. Вони роздмухують його до понадхмарних вершин i в такий спосіб дискредитують свою конфесію.
Таким чином, можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку вітчизняних релігійних ЗМІ, проблем існує більше ніж здобутків. Разом з тим, засоби масової інформації – це модератор думок, механізм формування громадської думки, запорука гласності. За умов розбудови громадянського суспільства на теренах української держави, яка є поліконфесійною, проблемам непрофесійності, монополії певних Церков, соціальній відповідальності релігійних ЗМІ необхідно приділяти якнайбільше уваги. Четверта влада повинна напряму працювати на процес становлення громадянського суспільства, зокрема через механізми дотримання свободи совісті у релігійних ЗМІ.
Література
- Виговський Л. Церква як фактор формування громадянського суспільства в Україні // Наука. Релігія. Суспільство. – 2004. - №2. – С. 187-193.
- Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Релігієзнавство: навчальний посібник для студентів неспеціальних факультетів (за ред.. В. І. Докаш, Т. Г. Коцур та ін.. Чернівці, 2008. - с. 167-181.
- Климов В. Питання свободи совісті в координатах національного законодавства про інформацію та засоби масової інформації. // Релігійна свобода. – 2001. - №5. – С.70-73.
- Колодний А. Свобода совісті для і в мас-медіа. // Релігійна свобода. – 2001. - №5. – С.66-70.
- Ку А.С. парадокс: гражданское общество без гражданства // Социологические исследования. – 2003. - №12. – С. 11-20.
- Процюк Р.Р. релігійна ідентичність нації як чинник становлення громадянського суспільства // Наука. Релігія. Суспільство. – 2004. - №1. – С. 207-214.
- Шнаппер Д. Спільнота громадян. Про постмодерну концепцію нації. – Харків:Фоліо, 2007. – 223 с.
Богун Любовь Анатольевна
Одесский институт предпринимательства и права, г. Одесса
^ КОРПОРАТИВНОЕ СОЦИАЛЬНОЕ ГРАЖДАНСТВО И КОРПОРАТИВНАЯ СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Как аргументируют зарубежные исследователи [5], понятие корпоративной социальной ответственности в основном применяется к большим многонациональным корпорациям, которые в своих правилах описывают ответственность за результаты деятельности по отношению к людям, обществам и планете. Глобальные фирмы пытаются решить многие социальные и экологические проблемы, включая уменьшение загрязнений окружающей среды, разрушение земель и лесов, защиту прав трудящихся, повышение отчетности, ответственности и прозрачности принятия решений. Разрешение этих проблем имеет важное значение, поскольку в отчетах указывается, что все главные экосистемы находятся в состоянии упадка, а изменение климата в последнее время описывается как следствие человеческой деятельности.
Некоторые авторы акцентируют внимание, что постоянное внимание теме корпоративного гражданства, вместо темы корпоративной ответственности, является важным на современном этапе [1]. Однако при рассмотрении корпоративного гражданства необходимо принять во внимание радикальные моральные и легальные изменения, происходящие в новом мировом порядке [2]. Для развития корпоративной социальной ответствености, т. е. для достижения специфических социальных целей, большое внимание уделяется социальному предпринимательству, связанному с возможностью коммерческого успеха и социального развития [4]. Желание бороться за общую пользу, за выдающееся организационное социальное поведение необходимо поощрять, и такое поведение может быть основным фактором, максимизирующим производительность [3].
ЛИТЕРАТУРА
1. Edward, P. and Willmott, H. Corporate citizenship: rise or demise of a myth? // Academy of Management Review. - 2008. – Vol. 33(3) – 771-773.
2. Palazzo, G. and Scherer, A. G. Corporate social responsibility, democracy, and the politicization of the corporation // Academy of Management Review. - 2008. – Vol. 33(3) – 771-773.
3. Soriano, D. R. Can goal setting and performance feedback enhance organizational citizenship behavior? // Academy of Management Perspective. – 2008. – Vol. 22(1) – 65-66.
4. Tracey, P. and Phillips, N. The distinctive challenge of educating social entrepreneurs: a postscript and rejoinder to the special issue on entrepreneurship education // Academy of Management Learning and Education. – 2007. – Vol. 6(2) – 264-271.
5. Waddock, S. Building a new institutional infrastructure for corporate responsibility // Academy of Management Perspectives. – 2008. – Vol. 22(3) – 87-108.
Богун Любовь Анатольевна
Одесский институт предпринимательства и права, г. Одесса
^ ПРИЧИНЫ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ
Причины корпоративной социальной ответственности находятся в центре внимания зарубежных исследователей [1]. Чтобы определить виды деятельности, относящиеся к корпоративной социальной ответственности, некоторые ученые предлагают понять причины такой деятельности. Один из теоретических подходов описывает организации, как действующие не в «реальном» окружении, а в ощущуамом окружении. Сами такие организации не «реальны», а только «ощущаемы». Поэтому изучение ощущений играет важную роль. Для этого изучается путь поведения как результат сильных взаимосвязей между когнитивными, лингвистическим и поведенческими характеристиками индивидуума. Решения относительно видов деятельности принимаются менеджерами, и проистекают они из ментальных моделей ощущений того, кем они являются в мире. Такой подход может обеспечить более обоснованное объяснение для понимания природы вероятных результатов корпоративной социальной ответственности.
Поведение фирм может также основываться на расчетах затрат и выгод, ассоциируемых с действиями корпоративной социальной ответственности. Другие авторы аргументируют, что корпоративную социальную ответственность следует отличать от выполнения ключевой ответственности за получение прибыли [2]. В любом случае установление связи между деятельностью корпоративной социальной ответственности и полученных результатов для общества, фирмы и индивидуума играет жизненно важную роль.
ЛИТЕРАТУРА
1. Basu, K. and Palazzo, G. Corporate social responsibility: a process model of sensemaking // Academy of Management Review. – 2008. – Vol. 33(1) – 122-136.
2. Matten, D. And Moon, J. “Implicit” and “explicit” CSR: a conceptual framework for a comparative understanding of corporate social responsibility // Academy of Management Review. – 2008. – Vol. 33(2) – 404-424.
Богун Любовь Анатольевна
Одесский институт предпринимательства и права, г. Одесса
^ РЕПУТАЦИЯ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ
Как показывают зарубежные исследования, в связи с тем, что в последнее время правительства, общественные группы в западных странах поощряли фирмы предпринимать дополнительные инвестиции в корпоративную социальную ответственность, некоторые фирмы стали оказывать сопротивление, потому что такие инвестиции несопоставимы с их усилиями максимизировать доходы [1]. Действительно, эмпирические исследования по краткосрочным и долгосрочным финансовым результатам деятельности от корпоративной социальной ответственности являются противоречивыми. Авторы предполагают, что поддержка корпоративной социальной ответственности может объясняться тем, что фирмы хотят создать репутацию надежного и честного предприятия, и поэтому ее продукты будут высокого качества. Надежность и честность важны для потребителей в условиях трудности определения качества продуктов. Поскольку многие фирмы вместо корпоративного социального поведения стали уделять внимание прибыльности, можно предположить, что указанное поведение не способствует созданию достаточного имиджа надежной и честной фирмы. Результаты исследования показывают также, что трудно оценить влияние социальной ответственности на результаты деятельности, если одновременно не контролировать инвестиции по исследованию и развитию, имеющие результатом продуктовые инновации и инновации процесса.
ЛИТЕРАТУРА
1. McWilliams, A. and Siegel, D. Corporate social responsibility and financial performance: correlation or misspecification? // Strategic Management Journal. - 2000. – Vol. 21(5) – 603-610.