Geum.ru

Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський рух та становлення громадянського суспільства в україні матеріали II всеукраїнської науково-практичної конференції

Вид материалаДокументы

Содержание


Волонтерство як соціально-педагогічна діяльність людей похилого віку: волонтери-пенсіонери
Либеральная идеология и традиционные ценности
Соціал-моб як різновид громадського руху
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

^ ВОЛОНТЕРСТВО ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ: ВОЛОНТЕРИ-ПЕНСІОНЕРИ


За прогнозами експертів ООН планету чекає демографічна криза − у всьому світі швидкими темпами збільшується кількість людей похилого віку. Щодо України, то ця вікова група складає зараз 20.4% від загальної кількості населення країни, а за 50 років кількість пенсіонерів за віком збільшиться вдвічі.

В Україні спостерігається вкрай низький рівень задоволеності людей похилого віку своєю старістю. Основними чинниками незадоволення є:

- економічна і соціальна незахищеність осіб геронтологічної групи (низькі пенсії, недосконалість системи соціальних послуг і відповідних прав тощо);

- байдужість суспільства до проблем людей визначеної вікової групи;

- заклопотаність життєвими проблемами людей, в результаті чого вони не можуть приділити належної уваги своїм батькам-пенсіонерам;

- суперечність між засвоєними у попередні роки цінностями і тими цінностями, що сьогодні культивуються у суспільстві;

- маніпулювання людьми старшого віку з боку політиків;

- зруйнованість міжпоколінних зв’язків у родинах, що звужує можливості комунікації людей похилого віку;

- низький рівень ефективності соціально-психологічної служби допомоги;

- недостатня увага з боку держави до розробки нових соціальних програм та соціально-педагогічних технологій у новому часі і просторі в умовах інформаційного суспільства;

- негативний вплив засобів масової інформації, продукуючих стереотипи щодо образу людини похилого віку тощо.

Можна виділити чотири сектори в системі соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку:

1. Неформальний сектор сім’ї, друзів і сусідів − найбільш важливий чинник соціально-педагогічної адаптації до нових умов життя після виходу на пенсію, джерело опіки і піклування, підтримки для людей, котрі цього потребують.

2. Державний сектор: переважно регіональні та місцеві урядові установи та агентства, що співпрацюють виключно із спеціалістами – соціальними працівниками і соціальними педагогами та іншими групами оплачуваних співробітників.

3. Комерційний сектор, де послуги опіки надаються з метою отримання прибутку, який далі розподіляється між персоналом або власниками.

4. Волонтерський або незалежний сектор, де свій посильний вклад вносять неоплачувані волонтери, серед яких мусять бути фахові спеціалісти, і групи самодопомоги,очолювані спеціалістами.

Світовий досвід показує, що волонтерська діяльність − активна складова побудови громадянського суспільства. В Україні волонтерська діяльність визнана та закріплена на законодавчому рівні. Зокрема, Законом України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» визначено, що суб’єктами соціальної роботи є, окрім уповноважених органів та спеціалістів, також і добровольці, а Закон України «Про соціальні послуги» дає визначення волонтера як фізичної особи, котра добровільно здійснює благодійну, неприбуткову і мотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.

Соціально-педагогічний аспект волонтерської діяльності розглядали в своїх працях такі науковці як Р.Вайнола, А.Капська, Н.Комарова, О.Кузьменко, С.Толстоухова, О.Яременко, В. Полтавець, О.Лисенко та інші.

На сьогодні волонтерський рух в Україні є одним із дієвих засобів реалізації соціальних програм та впровадження соціально-педагогічних технологій по роботі з населенням, в тому числі людьми похилого віку, котрі виступають як об’єкти соціально-педагогічної роботи. У волонтерському русі беруть активну участь не тільки соціальні робітники, соціальні педагоги, але й пенсіонери за віком, котрі вже як суб’єкти самі активно впливають на ефективність процесу соціально-педагогічної адаптації своїх однолітків до нових умов життя після виходу на пенсію. Волонтери-пенсіонери − це люди, що займають активну громадянську позицію, енергійні, ініціативні, мають бажання передати свій досвід, знання та навички іншим людям. У волонтерському русі України люди пенсійного віку складають сьогодні значний відсоток. Їх об’єднують громадські організації, волонтерські центри, благодійні організації та фонди.

«Пенсіонер – пенсіонеру», «Пенсіонер – дітям, молоді», «Ветеранська аптека» − ось програми за участю волонтерів похилого віку. Програма «Пенсіонер-пенсіонеру» − це допомога волонтерів-пенсіонерів своїм одноліткам, котрі опинились у скрутному становищі: волонтери купують ліки та продукти для своїх підопічних пенсіонерів, виводять їх на прогулянку або до лікаря, читають газети, листи тим, хто має проблеми із зором тощо. Волонтери-пенсіонери проходять спеціальну підготовку, відвідують семінари, тренінги за участю та під керівництвом спеціалістів – лікарів, геронтологів, психологів, педагогів, соціальних педагогів зокрема, а потім самі виступають у ролі лекторів, консультантів, надають необхідну інформацію. Спеціалісти вважають, що представники однієї вікової групи краще розуміють один одного і наслідки такої взаємодії позитивні та ефективні для успішної адаптації як суб’єкта, що отримав соціально визнаний статус волонтера, так і об’єкта, котрий є користувачем наданих послуг. Крім того, волонтер пенсійного віку має переваги перед своїм молодим колегою, а саме: він може більше часу присвятити громадській діяльності, бо не зайнятий на виробництві і має певний життєвий досвід.

Як показують дослідження, волонтерська діяльність дає пенсіонерам, що втратили свій попередній соціальній статус після виходу на пенсію, відчуття власної корисності, значущості, причетності до життя суспільства. Це також можливість самовдосконалення, поширення сфери комунікації, можливість бути творцем, а не тільки користувачем. Серед найбільш впливових чинників, що можуть позитивно позначитися на виборі пенсіонерів за віком такої сфери громадської діяльності як волонтерство:
  • цікаве проведення часу;
  • можливість виходити у світ;
  • новий спосіб життя;
  • бажання отримати соціально визнаний статус тощо.

Отже, волонтерство поширюється в Україні, зокрема активізується процес залучення до волонтерської діяльності пенсіонерів за віком, котрі таким чином виражають свою громадянську позицію і, адаптуючись до нового способу життя, активізують соціально-педагогічну роботу з людьми похилого віку, що впливає на успішність адаптації останніх. Організація волонтерської роботи в Україні, а саме волонтерство як соціально-педагогічна діяльність людей похилого віку, вимагає подальшого вивчення як власного так і зарубіжного досвіду, аналізу та розвитку прогресивних ідей.


Осійський Юрій Олександрович

Вінницький соціально-економічний інститут

Університету «Україна», Соціально – гуманітарний факультет

Старший викладач кафедри, «Гуманітарних та загальноосвітніх дисциплін»

доктор богословія


^ ЛИБЕРАЛЬНАЯ ИДЕОЛОГИЯ И ТРАДИЦИОННЫЕ ЦЕННОСТИ


"Демократия - это система гармонизации интересов. Вот когда общество способно гармонизировать интересы людей, выстраивая технические средства для этой гармонизации, соответствующие культурным традициям, психологии, религиозным традициям, когда гармонизируются интересы, вот это и есть демократия" (митрополит Смоленский и Калининградский Кирилл).

В первой части статьи описаны такие западные тенденции, как политика нивелирования и обьединения культур различных групп общества через исключение того, что ложно трактуется как "оскорбительное" для того или иного меньшинства, а также политика внедрения нетрадиционных ценностей. Одновременно с этим как в Европе, так и в США идет отказ от традиционных ценностей. Эта политика объединяется с мощной практикой "позитивной дискриминации", при которой меньшинства получают преимущественные права и традиционное большинство подвергается дискриминации.

1.В последние годы для обозначения этого явления в США появился специальный термин "Война с Рождеством". Суть проблемы заключается в следующем: в последние дни года отмечается не только Рождество, но и еврейская Ханукка с мусульманским Курбан - байрамом. Некоторые нехристиане утверждают, что поздравление с Рождеством оскорбляет их религиозные чувства - с ними спорят консервативные христианские организации. Несмотря на то, что спор не выходил за рамки дебатов и публикаций в СМИ, работники многих магазинов (в том числе, крупнейшей мировой сети розничной торговли Wal-Mart) и сервисов начали использовать нейтральную формулировку - "Счастливых Вам Праздников!", дабы не отпугивать клиентов. Опрос компании Zogby International показал, что 95% покупателей не считают себя оскорбленными после того, как их поздравили с Рождеством. В свою очередь, 46% из них обижаются, когда их поздравляют с праздниками. Большинство оскорбленных рождественским пожеланием составляют адепты иных религий (в особенности, иудеи) и атеисты. 35% случайных покупателей, которых работники магазина приветствуют фразой "Счастливого Рождества!" , более склонны сделать здесь покупку.  В свою очередь, 46% тех, кого поздравили с "праздниками", заявили, что откажутся что-либо приобрести в подобном магазине.В наибольшей мере от такой политики исключения или нивелирования страдают именно традиционные ценности и культура. Фактически можно говорить о существовании мощной тенденции отказа от своих традиционных ценностей. По выражению Gar Alperowitz в книге "Америка после капитализма", "с американской "системой" в целом явно что-то не в порядке - тенденция ее развития предвещает крах ее традиционных ценностей: равенства, свободы и реальной демократии". Приведу несколько примеров, в каждом из них запрет на традиционные нормы связан с ложным опасением "оскорбить" те или иные меньшинства - представителей других национальностей, религий и т. д. В Новой Зеландии впервые за многие десятилетия Армия спасения отказалась от традиции пения рождественских песен по причине того, что на улице могут проживать нехристиане. В раздевалке лондонской службы скорой помощи были сняты флаги Королевского флота и Королевских ВВС на станции Romford, несмотря на большое количество работников - бывших военнослужащих. Учеников лондонской школы заставили снять английские флаги, с которыми они праздновали победу английской команды в чемпионате по регби. В одной из местных начальных школ Западного Йоркшира исключили из программы по чтению "Трех поросят" и другие сказки, где героями оказываются свиньи, т. к. они якобы могли оскорбить чувства школьников-мусульман. При этом в Мусульманском совете Великобритании развели руками: "Полная нелепость. Никто не запрещает детям читать про поросят. Нельзя лишь употреблять свинину в пищу". Британским летчикам, совершающим рейсы в Саудовскую Аравию, запретили брать Библию в самолет.
Вторая по размерам авиакомпания Великобритании – «Би-Эм-Ай» («Бритиш Мидлэнд») запретила своим экипажам на рейсах в Саудовскую Аравию иметь при себе Библию.
Как заявил представитель компании, этот шаг предпринят с тем, «чтобы не обижать» арабов «присутствием Библии». Одновременно он подчеркнул, что при принятии данного решения авиакомпания «Би-Эм-Ай» руководствовалась рекомендацией британского МИД, согласно которому следует «воздерживаться» от попыток провоза в Саудовскую Аравию христианской литературы.
По традиции, многие члены экипажей британских авиакомпаний и даже военные летчики берут с собой на борт различные талисманы, а также Библию. Созданная еще в 1930-х годах, «Бритиш Мидлэнд» осуществляет сейчас перелеты в Европу, США, Азию и страны Персидского залива, сообщает АНН со ссылкой на «Эхо Москвы».В день рождения королевы представители городского совета города Борнмут (Англия) отказались вывешивать английский флаг в мэрии по техническим причинам, однако нашли возможность в тот же день вывесить флаг-радугу в честь гей-парада.Память сразу подсказывает серию статей блестящего журналиста Д. Соколова-Митрича, в которых рассказывается о попытках прокуратуры города Ессентуки запретить вывешивание российского флага на негосударственных зданиях. Вероятно, процент «политкорректных» чиновников является примерно одинаковой постоянной и не зависит даже от особенностей демократической системы страны. Отдельная тема - последовательная борьба против религиозных символов на Западе. Так как в этом вопросе также используется политика "позитивной" дискриминации, то основная волна преследования обрушивается на христианство. В Уэльсе (Англия) работникам British Telecom запрещено использовать словосочетание "Christian name" - "христианское имя", или, проще говоря, фамилия, - по причине того, что слово "христианское" отнесли к списку агрессивных или оскорбительных слов. В Канаде в школах отменено название "пасхальные каникулы", а предписано говорить "весенние каникулы", так как это может оскорбить нехристиан. Стюардессам ряда авиакомпаний рекомендуется не носить во время работы нательный крест и запрещено носить его так, чтобы это было заметно, т. к. это может "оскорбить" мусульман. В одной из британских школ директор Тина Джексон запретила продавать в столовой пасхальные булочки (hot cross buns), на которых сверху изображен крест. Она посчитала, что подобные кулинарные изделия могут оскорбить чувства детей, которые исповедуют другие религии. "Четверо из наших учеников являются приверженцами секты "Свидетели Иеговы". И мы пошли на этот шаг в знак уважения их религиозных чувств", - отметила она. В 2005 году капеллан ВМС США лейтенант Гордон Клингеншмит провел голодовку за то, чтобы капелланы могли проводить молебны в соответствии с традициями тех конфессий, к которым принадлежат пастыри и их паства. Это было связано с тем, что в школе капелланов ВМС США в Ньюпорте (штат Род-Айленд) преподаватели проводят специальные разъяснительные беседы с теми, кто возносит молитву не Богу Отцу, а именно Иисусу. Мусульманским, иудейским и католическим капелланам предписывалось молиться во имя Бога, а не во имя Аллаха, Иеговы, Святой Троицы или Девы Марии, т. к. во время молитв там могут присутствовать люди иных религиозных убеждений. В одном из музеев юго-западной Англии заменили аббревиатуру BC (Before Christ - до рождества Христова) на BP (Before Present - до современности), решив, что BC может "оскорбить" представителей другой религии.

2. Результатом политики нивелирования или обьединений культур различных групп, политики отказа от традиционных и политики внедрения нетрадиционных ценностей, помимо феномена "дефицита демократии" становится то, что от этих тенденций не возрастает согласие или консолидация в обществе, а, напротив, оно начинает распадаться на отдельные группы, не стремящиеся к гармонизации своих интересов, а яростно требующих своего признания и преференций со стороны всех остальных. При этом современное западное общество фактически провоцирует появление на публике все новых и новых нетрадиционных групп. Анекдотичным, но абсолютно реальным примером стало появления в Голландии партии, отстаивающая права и свободы педофилов под лозунгом "Милосердие, свобода и разнообразие" (Charity, Freedom and Diversity).

Нет сомнений, что западное общество выработало внутренние механизмы балансировки и в перспективе сможет справиться и с этими проблемами, как справилось с множеством других вызовов. Однако в ближайшее десятилетие эти проблемы будут только усугубляться, а ответная реакция большинства на "позитивную" дискриминацию со стороны различных меньшинств приведет к обратным последствиям - "как будто жизнь качнется вправо, качнувшись влево" (И. Бродский. Рождественский романс).

На этом фоне интересно видеть западную уверенность в образцовом характере своих схем демократии и попытке их экспортировать в другие страны. Если для украинского читателя многие из этих схем смотрятся дико, насколько безумны они для представителей традиционных мусульманских культур или, например, для граждан Ирака или Афганистана?

Интересно отметить, что президент США Дж. Буш (младший) выиграл избирательную кампанию именно при поддержке тех, кто выступает против вышеописанной политики и часто подвергается дискриминации.

Для поддержания стабильности и развития государства и общества крайне важно поддерживать равновесие интересов частей и целого, в частности "свободы и права должны быть сбалансированы общественной солидарностью". (Из выступления председателя Отдела внешних церковных связей Московского патриархата митрополита Смоленского и Калининградского Кирилла на X Всемирном русском народном соборе "Вера. Человек. Земля. Миссия России в XXI веке".) Кроме того, чтобы сохранить демократию, акцент должен быть сделан на соблюдении сущности демократического принципа, а не его формальных признаков.

На протяжении многих веков противостояние внутренним и внешним угрозам требовало осознания Украиной именно общих интересов и выработки именно общих взглядов, разделяемых большей частью общества. Положительной стороной этого стало то, что для Украины исторически свойственна большая по сравнению с Западом степень стремления к консолидации: Именно эта тенденция, связанная с необходимостью укрепления гражданского общества и строительством украинской нации, является важнейшей для страны. Другой подход, ведущий к распаду социума на отдельные группы, яростно требующие преференций со стороны всех остальных и противостоящие друг другу, Украина не может себе позволить.


Петренко-Лисак Алла Олександрівна

Міжрегіональна Академія управління персоналом, м. Київ


^ СОЦІАЛ-МОБ ЯК РІЗНОВИД ГРОМАДСЬКОГО РУХУ


Невід’ємною складовою будь-якого демократичного суспільства є різноманітні об'єднання громадян, соціально-політичне призначення яких полягає, насамперед, у тому, що вони допомагають людям у розв’язанні проблем повсякденного життя, відкривають певні можливості для виявлення суспільно-політичної ініціативи, здійснення функцій самоврядування. З розгортанням демократії і зростанням рівня політичної культури посилюється тенденція до урізноманітнення громадських об'єднань у соціально-політичному житті, їх впливовості в конкретно-історичних ситуаціях, зрештою, до їх чіткої диференціації на громадські організації і громадські рухи. Причому особлива активність даних об’єднань, а також динаміка їхнього розростання та впливу спостерігаються переважно у суспільствах перехідного типу, де водночас виникає безліч складних суспільно-політичних проблем. Подібно до громадських організацій громадські рухи також мають масовий характер і створюються з певною метою. Однак на відміну від громадських організацій громадські рухи — це структурно неоформлені масові об’єднання громадян і організації різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність яких, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань, після чого вони або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації. Основними різновидами громадських рухів нині є: політичні рухи, масові демократичні (рухи за демократичні перетворення, спрямовані на захист прав і свобод людини, антифашистські й антидиктаторські, проти расової та національної дискримінації та ін.); соціальні (локальні) рухи; так звані “нові соціальні рухи”, що набули поширення в останні десятиліття (антивоєнний, екологічний, неофеміністський та ін.). Одні з названих рухів висувають на меті своєї діяльності порівняно вузькі завдання, інші порушують питання загальнонаціонального і загальнолюдського характеру.

Плин громадського життя сучасного суспільства отримав новітню технологію вираження суспільної думки, громадянської позиції, зрештою думки певної групи чи прошарку суспільства - соціальний моб. Соціальний моб (social-моб, соцмоб, соціал-моб) це акції соціальної або політичної спрямованості. До такого роду акцій відносяться громадські ініціативи щодо спільних дій, причетних до певної ідеологеми, що є актуальною для тієї чи іншої групи людей чи громади в цілому. Так, президент України В.Ющенко закликав до того, щоб кожна родина виставила на підвіконня запалені свічки на пам’ять жертв Голодомору 30-х років ХХ ст., або вивісила зовні свого помешкання прапор з нагоди Дня прапору та до Дня незалежності. Щоправда він закликав до відповідних дій переважно з екранів телевізорів, тоді як справжній соціал-моб починає своє поширення мережею Інтернет. Це є акції політичного соціал-мобу; та зрештою, всі соціальні акції автоматично кваліфікуватимуться як політичні, якщо ідея акції інтерпретується як направлена проти або на користь певних політичних сил (зокрема у наведеному вище прикладі, владних структур). Проте, соціал-моби мають не лише політичний окрас, вони нерідко означені соціально актуальними подіями чи фактами соціальної дійсності. Метою соціал-мобів є стратегія продумано, нестандартно показати ставлення до певних популярних чи значимих подій для організатора або суспільства, чи то до неприємних чи неприйнятних з тієї або іншої точки зору соціальних стереотипів та стандартів поведінки громадськості, різноманітних соціальних інститутів та організацій.

Суттєвою причиною піднесення ролі соціал-мобу як новітнього різновиду громадських рухів у соціально-політичному житті й у політичній системі суспільства є неспроможність традиційних партійно-політичних інституцій своєчасно помітити і оцінити нові реалії, пов’язані з можливостями участі населення у здійсненні демократичних перетворень, формуванням принципово нових цінностей людського буття. Для соціально-культурного середовища суспільства соціал-моби є підмогою у зверненні соціальної уваги до тем, які хвилюють ту чи іншу громаду. За будь-якої мети соціал-моби являють собою добровільні формування, що виникають або формуються в результаті вільного волевиявлення громадян на основі спільних інтересів і завдань. Їхня відносна відстороненість від політики пов’язана, насамперед, з тим, що держава безпосередньо не втручається в їх діяльність, і навіть не регулює їх відповідно до чинного законодавства.

Соціал-моб є різновидом смарт-мобу (“розумного натовпу”) – короткотривалого соціального руху, котрий активізується з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій й дозволяє будь-якій множині людей, домовившись один з одним, організувати синхронно певну, заздалегідь узгоджену дію. Через мережу Інтернет або через мобільну телефонію між майбутніми учасниками розповсюджується сценарій та ідеологема (мета і зміст) того, що, де й коли треба зробити, й кожен громадянин вільний у виборі того чи виконуватиме інструкцію, чи ігноруватиме її.

Отже, соціал-моб є новітнім різновидом соціального руху, сучасною формою соціальної акції протесту, підтримки або демонстрації ставлення громадськості до певної події або організації, структури або ресурсу. Він має чималі перспективи розгортання та урізноманітнення на шляху розбудови громадянського суспільства не тільки в Україні, а й в усьому світі. Варто тільки не скидати його з важелів впливу – соціального впливу громадськості на соціальні, політичні, культурні та інші процеси соціуму.


Польщиков Ігор Валерійович

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Харків