Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
Вид материала | Документы |
СодержаниеНауково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу України Влияние мировых тенденций на стратегии украинских металлургических предприятий |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Науково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу України
Трященко Т. студентка, НТУУ «КПІ»
Унаслідок євроатлантичної інтеграції країн Центральної Європи, зокрема й Угорщини, на європейському континенті утворилась радикально та якісно нова геополітична ситуація. Безумовно, геополітичні наслідки східного розширення ЄС мають безпосередній, потужний вплив також і на систему міжнародних відносин України. Насамперед, нова геополітична ситуація на європейському континенті вимагає радикальних, структурних змін із боку ЄС стосовно розвитку міжнародних відносин нового формату у площині ЄС та сусідні країни не-члени ЄС. Саме в цьому контексті особливо важливого значення набуває розробка принципово нової стратегії східної політики Європейського Союзу, нової філософії міжнародних відносин в центральноєвропейському регіоні, зокрема між Україною та Угорщиною.
- В українсько-угорських відносинах важливе не стільки минуле, скільки майбутнє. Ті зміни, що відбулися останнім часом в Україні, не лише багатообіцяючі, але по суті змінюють і можливості, що криються у співробітництві. Через те, що Угорщина стала членом Європейського Союзу, Україна стала ближчою до ЄС не лише у географічному відношенні. Практично відразу зросла інвестиційна зацікавленість українськими територіями, що межують з нами, й за короткий період нашого членства в ЄС значно зріс між нашими країнами торговий обмін. Політика сусідства Угорщини вже здійснюється в рамках політики сусідства ЄС, цим самим сподіваємося реально сприяти модернізації, зближенню України з Євросоюзом.
- Угорщина пропонує надзвичайно широкий спектр сприятливих можливостей для поглиблення міжнародного співробітництва. Головною перевагою цієї країни є її стратегічне розташування — країна міститься в самому серці Європи, на перехресті європейських транспортних, енергетичних, торговельних та туристичних напрямків. Відчутним імпульсом для активізації українсько-угорської співпраці є членство Угорщини в ЄС, яке відкриває широкі можливості для українських ділових кіл, виступаючи своєрідним мостом на спільний європейський ринок. Зазначені позитивні моменти, посилені наявністю відповідної інституційної бази, дають підстави стверджувати, що двостороннє українсько-угорське співробітництво й надалі поглиблюватиметься, зокрема за рахунок впровадження нових форм співпраці у розвиток таких сфер, як логістика, транзит та високі технології.
- Угорська Республіка за своїм геополітичним, економічним значенням, обсягом товарообігу та рівнем економічних перетворень, досягнутих на шляху реформування своєї економіки, представляє для України значний інтерес. Це не тільки стратегічний зовнішньоекономічний партнер, а й країна з певним, корисним для України, досвідом проведення реформ та організації функціонування економіки на ринкових засадах.
Все це дає підстави стверджувати, що така співпраця успішно розвиватиметься і в майбутньому — на благо наших народів, а також в інтересах усього регіону та Європи в цілому.
З самого початку новітніх відносин між Україною та Угорщиною вищі державні органи, зокрема парламенти наших країн, тісно співпрацювали у вирішенні найвідчутніших питань розвитку двосторонніх стосунків. Зокрема, щодо науково-технічного співробітництва та створення законодавчої бази для його реалізації на практиці.
Серед пріоритетних напрямів співпраці України та Угорщини у сфері науки і технологій є такі:
- фундаментальні дослідження з низки актуальних проблем природничих, соціальних та гуманітарних наук;
- новітні технології енергозбереження у галузі промисловості, зокрема металургії;
- охорона довкілля та питання сталого розвитку;
- новітні технології діагностики і лікування найбільш поширених і складних захворювань;
- технології вирощування на захисту сільськогосподарських культур, мікробіологія;
- інформаційні технології.
Для нашої країни велике значення має порівняльний аналіз різних сфер життя Угорщини. Для українських науковців, освітян представляє цінність аналіз основних галузей науки, системи законодавства, а також економіко-правової думки цієї європейської країни. Угорський досвід доцільно запозичувати.
- ссылка скрыта
- Кіш Є. “Три домінанти в політичній палітрі Угорщини”
- Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій: Монографія / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. - К.: МАУП, 2004.
ВЛИЯНИЕ МИРОВЫХ ТЕНДЕНЦИЙ НА СТРАТЕГИИ УКРАИНСКИХ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Филик М.Ю., группа УС-81, факультет менеджмента и маркетинга, НТУУ «КПИ».
1. ссылка скрыта ссылка скрыта — отрасль ссылка скрыта Украины, которая традиционно обеспечивала более 25 % промышленного производства государства, имеет потенциал обеспечения до 50 % валютных поступлений в страну и более 10 % поступлений в государственный бюджет Украины. В мировом производстве ссылка скрыта доля Украины, по данным Международного института чугуна и стали, составляет 3,4 %. ссылка скрыта является одним из лидеров стран-производителей черных металлов в мире и занимает 7 место по объему производства стали и 3 место — по объему экспорта металлопродукции.
2. Сегодня во всем мире наблюдается подстройка отрасли под требования потребителй и как ответ на требуемые изменения происходит трансформация структуры металлургической отрасли, направленная на:
- повышение гибкости производства;
- оптимизация энергозатрат и минимизация энергоемкости;
- увеличение эффективности производства;
- повышение качества готовой продукции и вывод на рынки продукции с новыми технико-экономическими парамтерами;
- охрану окружающей среды.
3. Выявленные тенденции возможного спада мирового производства, и потребления стали позволяют ожидать ужесточения конкуренции на мировом рынке, сопровождающиеся снижением цен при одновременном повышении требований, предъявляемых к качеству и сортаменту металлопродукции. В таких условиях многие украинские предприятия должны направить свои усилия на пересмотр среднесрочных и долгосрочных стратегий развития.
4. Характерной особенностью металлургического комплекса Украины является тот факт, что за последнее десятилетие общий объем производства стальной металлопродукции сократился примерно в два раза. За данными The International Iron and Steel Institute 2006 год. – 40,9 млн. тонн, 2007 год – 42,8 млн. тонн, 2008 год – 37,1 млн. тонн, а до сентября 2009 года упало еще на 27,2 % - 27 млн. тонн. Это происходит в связи с сокращением экспортных поставок. Снижение производства металла отрицательно влияет на национальную экономику. Как и прогнозировали бизнес-аналитики, отмечаем сокращения объема собираемых налогов, снижение производства на смежных отраслях, таких как машиностроение, строительная отрасль. Поэтому для успешной деятельности металлургические предприятия Украины должны в полной мере учитывать мировые тенденции развития металлургии, среди которых особенно актуальны:
- обострение конкуренции на мировом рынке в условиях устойчивого спада темпов прироста потребления металла;
- повышение требований к качеству металлопродукции (применение новых современных технологий производства);
- приоритетное развитие сталеплавильных технологий в пользу создания гибких высокоэффективных технологических комплексов и модулей;
- глобализация компаний, образование крупных транснациональных промышленных корпораций с полным производственным циклом;
- решение вопроса использования стратегическое сырья – металлолома (необходима минимизациия его экспорта);
- расширение использования процесса непрерывной разливки стали;
- создание благоприятных инвестиционных условий для развития инновационной составляющей производства;
- создания современных мини металлургических заводов;
- развитие новых промышленных регионов;
- решение экологических проблем, возникающих при развитии металлургической отрасли.
5. Прогнозируется и дальнейшая консолидация производства в странах СНД, Азии и в мире вцелом. Особенностью таких процессов является непосредственная заинтересованность бизнеса с минимальным влияеним государства на этапе инциации интеграции. Роль государства при этом заключается в способствовании отдельным процессам, поэтому все госсударственные структуру должны работать в том направлении, которое интересно предпринимателям.
6. Мировые интеграционные процессы, в том числе производственные, требуют повышения качественного уровня ведения бизнеса предприятиями. Использование научно-технических разработок способствуют формированию и реализации потенциала украинских металлургических предприятий.