Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
СодержаниеАвтомобілебудування США та Західної Європи в умовах кризи Hауково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу країни |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Автомобілебудування США та Західної Європи в умовах кризи
Леонтович В.Є., НТУУ «КПІ», ФММ, Група УС-61
Однією з перших під удар кризи потрапила автомобільна промисловість багатьох країн світу. Автомобільний ринок у кінці 2008 року характеризується падінням продажів, скороченням виробництва в багатьох країнах світу і, в першу чергу, в США і європейських країнах. За оцінками аналітиків, у поточному кварталі продажі машин на європейському ринку впадуть на 17%, а за підсумками всього року - на 8%.[1]
На практиці ситуація в 2009 році змінилася. Незважаючи на песимістичні прогнози, в США, та країнах Західної Європи в серпні, вересні вперше за останні місяці зафіксовано зростання продажів на автомобільному ринку. У США, де падіння ринку тривало цілих 22 місяці, кількість продажів за серпень, вересень зросла всього на 1%, у той же час в деяких європейських країнах зростання ринку складало більше ніж 20%.[4] Позитивну динаміку "місяць відносно аналогічного місяця попереднього року" в США зафіксовано вперше за останніх 20 місяців. Всього минулого місяця було продано 1 262 189 автомобілів, що на 264 тис. більше, ніж у липні. Позитивний результат досягнутий завдяки програмі субсидіювання придбання нових авто. Програма підтримки автомобільного ринку коштувала бюджету США 3 млрд. доларів, з її допомогою було реалізовано понад 700 тис. авто.[3]
Цей рік на європейському автомобільному ринку ознаменувався зростанням продажів (реалізація нових авто виросла на 8,2%, причому в основному за рахунок країн Західної Європи). Так, найвищий показник був зафіксований в Австрії, де продажі збільшилися на 44,1%. На протилежному стороні цього умовного графіка розташувалися Латвія Ірландія, де продажі впали на 86,6% і 77,1% відповідно. В Іспанії попит на автомобілі втратив 10,9%, а Великобританія вперше з моменту початку кризи опинилася в плюсі - зростання на 2,4 %. [2]
Найбільший внесок у позитивну динаміку внесла Німеччина. Лідер європейського автомобільного ринку в серпні збільшив реалізацію нових легкових авто на 28% - всього зареєстровано 275 219 нових легкових авто. Четвертий місяць поспіль продовжує рости ринок Франції. Серпневий показник - 110 607 авто - дозволив продемонструвати позитивну динаміку відносно минулорічного серпня на рівні +7%. Загалом за результатами січня-серпня на Піренеях автомобільний ринок впав на 32%, що є найгіршим показником в західноєвропейських країнах. У серпні виросли обсяги реалізації нових авто також у Чехії (+16,3%), Словаччині (+38,8%) та Польщі (+5,1%).
Масове пожвавлення на найбільших європейських автомобільних ринках пов’язують виключно з державними програмами стимулювання попиту на нові авто. Та в серпні далеко не в усіх країнах ЄС фіксувалось зростання обсягів місцевих автомобільних ринків. Особливо "відзначились" Румунія (-71,9%) та Угорщина (-68,4%). Однак експерти очікують спад на автомобільному ринку Європи в 2010 році, коли закінчиться дія урядовими програмами, в рамках яких покупці віддають на злам старі автомобілі і купують нові.
Варто зазначити, що криза на світовому автомобільному ринку, а особливо методика виходу з неї суттєво змінила структуру ринку. Обставини, а також державні програми стимулювання значно збільшили попит на авто класу "міні", малого та середнього класів (сегменти А, В та С за звичною українцям термінологією). Так, якщо скажімо в Японії авто з зазначених сегментів традиційно користуються найбільшим попитом, то в США лише під час кризи покупці масово переорієнтувались на порівняно малогабаритні та економні авто. Теж саме відбувається в Китаї – державна підтримка спрямована чітко на авто з об’ємом двигуна до 1,6 л. Ринок Німеччини вже давно зростає через авто малих класів.[3]
Пропозиції щодо виходу з кризи: зниження податків; запровадження спеціальних банківських програм кредитування на придбання комерційного транспорту; зменшення сервісного податку; надання пільгових кредитів вітчизняному автопрому; здійснення маркетингових стратегій для спонукання споживачів; попутно можна вирішити проблему старого автопарку і поліпшити екологічну ситуацію.
За допомогою державних програм сьогодні авто купують ті, хто планував це зробити наступного року. Через це вистачає песимістів, які прогнозують падіння ринків, що штучно стимулюються державою після закінчення дії програм субсидіювання. Тому і про ефективність таких дій можна буде вести мову лише в наступному році. Хоча напевно можна сказати, що в найважчий момент автопроми та ринки багатьох країн отримали таку необхідну підтримку.[3]
Список використаних джерел:
- Воздействие кризиса на автопром [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
ссылка скрыта
- Найбільші автомобільні ринки світу продовжують зростати [Електронний ресурс]. — Режим доступу: ссылка скрыта
- Нові інструменти автомобільного ринку [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
ссылка скрыта
Hауково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу країни
Мандріка А. Ю.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Одним із головних завдань держави є проведення такої зовнішньоекономічної політики, яка була б адекватна реальним можливостям вітчизняної економіки, здатної підтримувати міжнародну конкурентоспроможність як вітчизняних підприємств, так і держави в цілому. Вагомим чинником відродження виробництва є використання нових технологій. І саме на це спрямована державна науково-технічна політика, що впроваджується на основі наукового прогнозування і передбачає міждержавне співробітництво у сфері науки і технологій.
Розвиток зв’язків України зі світовою спільнотою на сьогодні відбувався на тлі посилення кризових явищ в усіх галузях, народногосподарських та промислових комплексах, окремих секторах економіки України. Стосується це і науково-технічного співробітництва.
Неадекватність вітчизняної економічної структури сучасним потребам відтворення та науково-технічного прогресу, використання наукового та виробничого потенціалу на відтворення неефективної структури економіки, безпосередньо впливають на стан зовнішньоекономічної діяльності, а саме на зменшення конкурентоспроможності промисловості України.
Шляхом подолання цих негативних тенденцій є перехід до стратегії комплексного розвитку національної економіки з використанням науково-технологічного потенціалу. Процес економічної суверенізації України сприятиме розвиткові в галузі інтелектуальної власності та трансферу технологій, які мають здійснюватися на засадах паритетності та взаємовигідності.
В загальному обсязі українського експорту найбільшою є питома вага продукції металургійного(41%), машинобудівного комплексів(13%) та хімічної промисловості (15%). Тому вплив спаду експортоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку на соціально-економічний стан України яскраво може бути проілюстрований на прикладі саме цих галузей, де можлива найбільша вигода від впровадження наукових розробок. За останні 10 років експорт машинобудівного комплексу скоротився майже на 55%(Так, якщо в 1999 р. було експортовано 32,8 тис. штук ковальсько-пресових машин з ЧПУ, то в 2009 р. – лише 17 тис. штук), металургійного – на 41%(Так, якщо в 1999 р. було експортовано 7,8 тис. тонн сировини чорної металургії, то в 2009 р. – лише 3,2 тис. тонн), хімічної промисловості – на 50%.(Так, якщо в 1999 р. було експортовано 4200 тис. тонн мінеральних добрив, то в 2009 р. – лише 2100 тис. Тонн.)
Для організації співпраці України з державами-партнерами у галузі науки і технологій провадилися аналіз стану, прогнозування й корегування пріоритетних напрямів науково-технічного співробітництва. Було визначено порядок формування міждержавних науково-технологічних, інноваційних програм та умов участі науковців України в спільних програмах, внесено відповідні зміни до Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічній діяльності». Ці заходи дозволили Україні відстояти інтереси держави щодо демократичного характеру співробітництва у сфері науки і технологій під час формування міждержавних науково-технічних програм та створення міжнародних наукових центрів. Українських фахівців залучено до національних науково-технічних програм, що допоможе реалізовувати науково-технологічний потенціал України для виходу на світовий ринок наукоємної продукції, і це сприятиме розвиткові науково-технологічного потенціалу держави.
Для цього необхідно підвищити ефективність реалізації режиму вільної торгівлі. Зазначимо, що конкурентоздатність зумовлено часткою інтелектуальної власності, яка, визначається його науковою складовою. Реалізація програм довгострокового науково-технічного співробітництва дає можливість вивчати напрями спільного вирішення проблем підвищення конкурентоздатності товарів у торговельних стосунках.
Україна має конкурентоспроможні технології та великий потенціал багатьох галузей та комплексів країни. Відродження національної науки, що за досвідом розвинутих країн є однією зі складових створення конкурентоздатної на світовому ринку наукоємної продукції, сприятиме зміцненню й розвиткові зв’язків у сфері науки і технологій, розширенню міжнародного науково-технічного співробітництва.
Джерела:
1) Прогнозування розвитку технологій в Україні // Матеріали слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки та народної освіти за участю представників комітетів палати лордів та палати громад Парламенту Великобританії 17 грудня 2007 р. – К.: Патент, 2008. – 134 с.
2) Соціальна економіка (Навч. посіб.) / (О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін.) — К.: КНЕУ, 2005. — 229-235 с.
3) Обсяги реалізованої промислової продукції за 1999-2009 роки(електронний ресурс) / ov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2007/pr/orp_rik/orp_06_u.php