Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
СодержаниеЛогистика как фактор повышения конкурентоспособности предприятия «Нульові» транспортні витрати |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
ЛОГИСТИКА КАК ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
Левадко Д.Н. студентка ФММ, група УС-51м
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”
Рассмотрение логистики в качестве фактора повышения конкурентоспособности предполагает, что последствия принимаемых решении в данной области должны поддаваться измерению в плане воздействия на функциональные затраты и на доходы от продажи товаров. В связи с этим актуализируется задача нахождения способов контроля издержек и показателей наиболее корректно отражающих связь логистики с основными экономическими и финансовыми индикаторами фирм.[1]
Логистика – ‘это наука о планировании, организации, управлении, контроле и регулировании движения материальных и информационных потоков в пространстве и во времени от их первичного источника до конечного потребителя.[2]
В зарубежной экономической литературе отмечается, что у фирм, принявших на вооружение логистическую концепцию и построивших свою стратегию на ее основе, наблюдается значительное улучшение показателя, отражающего отношение прибыли полученной от продажи товаров или услуг к инвестированному капиталу. [3] При этом указывается на двоякое значение логистики, заключающееся в уменьшении издержек и увеличении доли компании на рынке.
По данным Европейской промышленной ассоциации и промышленной ассоциации США, «сквозной мониторинг материального потока обеспечивает сокращение материальных запасов на 30-70%. Сокращение запасов происходит за счет согласованности действий участников логистических процессов, повышения надежности поставок, рациональности распределения запасов. [5]
Воздействие логистики на улучшение положения предприятия на рынке, оценивается увеличением их доли на нем и во многом зависит от эффективного предложения фирм конкурентоспособного уровня обслуживания потребителей.
Влияние логистики на инвестированный капитал осуществляется через основные категории (элементы) активов и пассивов баланса фирм. Такие элементы баланса, как «наличность и счета дебиторов», относящиеся к оборотному капиталу, являются решающими с точки зрения ликвидности фирмы. В последние годы важность этих элементов стала общепризнанной, поскольку многие фирмы столкнулись с нехваткой наличности. Существенное влияние на оборотный капитал логистика оказывает через сокращение запасов сырья, полуфабрикатов, комплектующих и готовых изделий. На фирмах, где постадийное расходование запасов соответствует плановым потребностям производства в сырье и материалах, логистические издержки компаний снижаются, а степень использования инвестированного капитала повышается. Таким образом, можно сделать вывод, что логистика влияет почти на каждый аспект счета прибылей и убытков фирм. [3]
Политика компаний, направленная на получение доходов от логистической деятельности, как правило, ведет к увеличению прибыли. Исследования зарубежных специалистов показывают, что вклад логистики в прибыль компаний зависит от уровня обслуживания. [6] При этом подмечено, что при достижении уровня обслуживания в 90% и выше логистические издержки начинают опережать рост доходов от этого вида деятельности. Начиная с 95%, эффект становится отрицательным.
Цель логистики выходит за рамки сокращения издержек и увеличения прибыли. Поэтому на данном этапе концепция конкурентоспособности фирмы заключается в получении конкурентного преимущества за счет предложения дополнительных услуг и повышения их качества. В дальнейшем, по мере применения данной концепции большинством фирм, снижение издержек вновь может оказаться первоочередным делом, но уже на другой основе. [4]Следовательно, повышением конкурентоспособности фирм за счет логистики - процесс непрерывный и динамичный.
Литература:
1. Сергеева В. И. Логистика: Основы. Стратегия. Практика / Практическая энциклопедия "Для всех, кто руководит". - М.: Изд. ЗАО "МЦФЭР", 2007. - 1440 с.
2. Моисеева Н. К. Экономические основы логистики // Инфра-М, Высшее образование, 2008. - 448 с.
3. 46. Киселев А.П. Теория и практика современного бизнеса или как создать фирму и работать на себя.- К.: ЛИБРА, 2005.-248 с.
4. Тайити Оно Производственная система Тойоты /Уходя от массового производства.- 2005.- 192с.
5. Джеффри Лайкер Дао Toyota: 14 принципов менеджмента ведущей компании мира / Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 402 с.
6. Ромат Е. В., Алькема В. Г. Сумец А. М. Логистика / Проблемы и решения // Международный научно – практический журнал. - 2009. - №1. - С. 77 -89.
«Нульові» транспортні витрати
Лелюх О. В., студент V курсу
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”
Сучасний світ неможливо уявити без міжнародних економічних, науково-технологічних відносин. Розробляються різнопланові стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного науково-технічного співробітництва, які підкріплюються відповідними законами про пріоритетні напрямки науки та техніки, йде пошук нових країн-партнерів. Звідси випливає нарощення зовнішньоторгівельних обсягів міжнародної торгівлі та, відповідно, потреба у швидкому транспортуванні товарів.
Для того, щоб обрати країну для можливої співпраці, використовують різноманітні методи. Одним з таких є гравітаційна модель, яка базується на знаходженні спеціального індексу (включає ряд показників-індикаторів можливої кооперації), який показуватиме перспективність співпраці з тією чи іншою країною.
Цікаві результати були отримані, при знаходженні пріоритетів науково-технічного співробітництва України з Білорусією та Південно-Африканською Республікою. Було визначено, що найкращим партнером для України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва є Білорусія. За виконаними розрахунками, індекс співпраці з Білорусією склав 4,581. Співпраця по двом іншим напрямкам (Україна – Південно-Африканська Республіка та Білорусія – Південно-Африканська Республіка) отримала дуже низькі коефіцієнти співробітництва (0,021 та 0,017 відповідно). Але, на мою думку, головна причина такої різниці – відстань між країнами (більше ніж у 15 разів). Якщо виключити цю складову та порівняти саме інтегральні показники (безпосередньо висвітлюють рівень можливого співробітництва), то найперспективнішою була б пара Україна – Південно-Африканська Республіка. Але, зрозуміло, що величезні транспортні витрати (науково-технічне співробітництво стимулює міжнародну торгівлю та навпаки) нівелюють всю перспективність... Отже, постає проблема зменшення впливу відстані між країнами, а звідти і вартості транспортних витрат, на розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва та міжнародного товарообміну.
Не дивно, що сьогодні неабияку роль для міжнародної науково-технічної кооперації відіграє створення середовища віртуального обміну інформації, розвиток мережевих технопарків, коворкінг-центрів. Такі утворення скорочують час прийняття рішень, дозволяють обмінюватись результатами наукової діяльності, не перетинаючи кордони країн. Це, в свою чергу, економить час та гроші для подальших розробок. А от безпосередня передача, обмін матеріальним товаром (для міжнародної торгівлі) залишається невирішеною проблемою, хоча і робляться деякі кроки в цьому напрямі (дослідження космосу, розвиток аерокосмічної галузі).
Цілком логічно, що в майбутньому необхідно придумати спосіб переміщення товару з точки А в точку Б з мінімальними транспортними витратами та затратами часу, навіть звести їх до нуля. Звичайно, сьогодні важко таке уявити. Але ж колись твори Жюль Верна вважались фантастикою, а корінь квадратний з від’ємних чисел не існував… Наприклад, людство не могло уявити, що за лічені секунди можна буде передати великі обсяги інформації на значні відстані. Проте вже сьогодні можливо за допомогою оптоволокна з використанням мультиплексорів передавати до 1 терабіта/с, що еквівалентно передачі 170 фільмів за 1 с. Для символьної інформації це становить 62,5 тисяч томів книг по тисячі сторінок кожна з середньою кількістю знаків 2000 на сторінку.
«Нульові» транспортні витрати кардинально змінять обсяги міжнародної торгівлі. Світ вже не залежатиме від тисяч кілометрів транспортних мереж, а співпрацювати будуть країни, яким це дійсно буде вигідно… Але сьогодні важко уявити, якими будуть витрати на розробку та впровадження, обслуговування та контроль, на скільки взагалі досяжним є створення такої системи торгівлі. Навіть на питання через скільки років будуть здійснені перші революційні кроки сучасні методи прогнозування не можуть дати відповіді. Але, на мою думку, на даному етапі розвитку науки та техніки, міжнародних економічних відносин першочерговим є усвідомлення колосального значення наближення транспортних витрат до нуля.