Geum.ru

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Технологічний рівень виробництва в Україні
Перспективи розвитку металургійного комплексу України в процесі світової глобалізації
Подобный материал:
1   ...   93   94   95   96   97   98   99   100   ...   141

Технологічний рівень виробництва в Україні


Кібальник Л.О., к.е.н., доцент,

Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького


Наявні вітчизняні і зарубіжні оцінки показують, що в Україні існують усі основні передумови для ширшого залучення науково-технічного потенціалу країни до міжнародних науково-технічних відносин. Україна має вагомі об’єктивні передумови формування інноваційної стратегії довгострокового економічного розвитку. Це наявність висококваліфікованих трудових ресурсів, широкої мережі навчальних закладів, наукових та науково-технічних установ. За рівнем підготовки науково-технічних кадрів та фахівців вищої кваліфікації Україна належить до провідних держав світу.

Як свідчить практика, найефективніша організаційна форма поєднання окремих ланок ланцюга “наука-виробництво” і максимального використання на цій основі потенційних можливостей національного науково-технічного потенціалу – міжгалузеві науково-технічні комплекси (МНТК). Однак розраховувати на можливість перетворення України в рівноправного науково-технічного партнера найрозвинутіших країн світу в найближчі роки було б передчасно.

Щодо наявного технологічного рівня виробництва в Україні, то, за даними Держкомстату, питома вага продукції, освоєної виробництвом 10 і більше років тому, становить понад 20 %, тобто більш як п’ята частина виробництва відстає приблизно на одне покоління. Частка устаткування зі строком експлуатації до 10 років дорівнює майже 64 %, а використовуваного 20 і більше років – понад 10 %.

Цілком зрозуміло, що за існуючого стану справ для досягнення світового технологічного рівня виробництва Україні буде потрібно кілька десятків років, що може визначити нашу технологічну відсталість на тривалий термін. Відносно низька ефективність і культура виробництва, нераціональна його структура, значне поширення застарілих технологій унеможливлює здійснення кардинального науково-технічного переозброєння виробництва на сучасній технологічній базі. Це надзвичайно складне й актуальне для нашої держави завдання може бути успішно вирішене лише за умови широкого залучення сучасних світових науково-технічних досягнень та інноваційних можливостей найрозвинутіших країн світу, активної участі національного науково-технічного потенціалу в міжнародних науково-технічних зв’язках.

У цілому ж слід зазначити, що стимулювання активної творчої праці науковців та інженерно-технічних працівників, активізація інноваційної діяльності державних та приватних структур в перспективі можуть створити необхідні умови для більшої відкритості науково-технічного потенціалу України новітнім світовим процесам.

У зв’язку з цим Україна може претендувати на належне місце в Європі та світі, лише опанувавши найбільш складний – інноваційний шлях розвитку, підвалини якого мають бути закладені вже на старті політики економічного зростання. Подальше зволікання зі змінами у технологічній та інноваційній сферах, що призводить до надвитратності нашої економіки, її високої енерго- та матеріалоємності, є неприпустимим.

Йдеться перш за все про потенціал літакобудування. У числі семи розвинених країн світу Україна має повний цикл проектування та виробництва літаків. Те ж саме можна сказати і про ракетно-космічну галузь. Нині реалізуються міжнародні програми ракетно-космічного комплексу морського базування «Морський старт» і «Ґлобалстар», де застосовуватимуться українські ракетоносії «Зеніт» і «Циклон». Здійснюється й низка інших міжнародних проектів. Це дозволить міцно утвердити Україну як провідну космічну державу.

Достатньо вагомими е можливості вітчизняних суднобудівників. Дев'ять суднобудівних заводів України спроможні виконати замовлення на будівництво сучасних транспортних, рибопромислових та пасажирських суден, військових кораблів, а також забезпечити весь комплекс послуг з їх ремонту.

Україна зберігає високотехнологічні конкурентоспроможні виробництва у машинобудуванні, зокрема у приладобудуванні, виробництві енергетичного устаткування та важкому машинобудуванні, й окремих галузях чорної та кольорової металургії. Зростанню економіки повинна сприяти і така важлива галузь, як автомобілебудування.

Достатньо високим є і науково-технічний потенціал України. Це наявність визнаних у світі власних наукових шкіл та унікальних технологій розробки нових матеріалів, біотехнології, радіоелектроніки, фізики низьких температур, ядерної фізики, електрозварювання, технологій у галузі інформатики, телекомунікацій та зв'язку, здатних забезпечити розвиток високотехнологічного виробництва.

Все це підтверджує обґрунтованість стратегічного вибору інноваційного шляху розвитку країни, визначає високу відповідальність держави за його реалізацію. Основою нового стратегічного курсу, його визначальними пріоритетами мають стати реалізація державної політики, спрямованої на структурну перебудову промисловості та розвиток інноваційної моделі економічного зростання, утвердження України як високотехнологічної держави. Йдеться про реалізацію стратегічної мети – входження України до провідних технологічно розвинених країн світу. Це може стати не лише визначальною метою економічної стратегії, а й пріоритетним постулатом національної ідеї, базовою основою політичної консолідації суспільства.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України в процесі світової глобалізації


Клименко Д.В.,УС-62, ФММ

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»


Одними з головних чинників, що впливає на розвиток світового металургійного комплексу є глобалізаційні процеси, що характерні для розвитку сучасної світової економіки. Цей вплив проявляється, насамперед, у підвищенні вимог до товаровиробників, а саме: підвищення якості та зниження собівартості продукції, підвищення сервісного обслуговування, диверсифікації ринків збуту тощо. Процеси глобалізації, посилені світовою кризою, вимагають від вітчизняних товаровиробників переходу до якісно нового етапу розвитку, який має бути спрямований, насамперед, на забезпечення високої конкурентоспроможності [1].

Глобалізаційні процеси світової металургійної галузі розпочалися наприкінці 90-х років XX століття. Так, наприклад, 1999 рік характеризується двома об’єднаннями: в березні об’єдналися два головних металургійних концерни Німеччини Thyssen та Krupp ThyssenKrupp AG, а в жовтні British Steel Plc (Великобританія) з Koninklijike Hoogoverns (Нідерланди) утворили Corus Group, що в 2006 році об’єдналася з Tata Steel (Індія). В 2001 році внаслідок злиття Aceralia (Іспанія) та Arbed (Люксембург) був створений один з найбільших концернів світу Arcelor S. A. (Люксембург), що в 2006 році об’єднався з найбільшою металургійною групою світу Mittal Steel (Нідерланди) і утворив найбільшу металургійну компанію світу ArcelorMittal, яка в 2008 році виплавила понад 103 млн т сталі або 7,77 % від світового виробництва [2].

Висока консолідаційна активність характерна для російських металургійних підприємств, зокрема для Северсталі, Новоліпецького металургійного комбінату, Мечел, Магнітогорського металургійного комбінату, «Евраз Груп С.А.» тощо. Так, наприклад, одна з найбільших вертикально-інтегрованих металургійних та гірничодобувних компаній світу «Євраз Груп С.А» об’єднує 33 підприємства з різних каїн світу, зокрема в дивізіоні «сталь» понад 9 підприємств з Російської Федерації, України, Чехії, КНР, США, Італії. Варто зазначити, що на вище приведених підприємствах було виплавлено у 2008 році понад 65 млн т сталі або 95 % від загального обсягу виробленої в Російській Федерації сталі, що складає 68,51млн т.

В українському металургійному комплексі виділяють дві промислово-фінансові групи, що утворилися в процесі консолідації – «Індустріальний союз Донбасу» («ІСД») та Метінвет, які виробили в 2008 році понад 18 млн т сталі або 48,9 % від загального виробництва в країні [2]. Метінвест володіє 13 підприємствами в Великобританії, Італії, США, Україні, а «ІСД» - 6-ма підприємствами в Польщі, Швейцарії, Угорщині та Україні. Незважаючи на те, що за розмірах вони є найбільшими бізнес-групами в металургійній галузі України, на сьогоднішній день поступаються наймогутнішим у світі транснаціональним металургійним компаніям.

Конкурентоспроможність українських металургійних компаній на світовому ринку в перспективі буде значною мірою визначатися масштабами вітчизняних металургійних компаній та їх участю в світових процесах консолідації. Їх майбутнє безпосередньо залежить від темпів формування великих корпорацій та їх реструктуризації, включаючи зміни в механізмах корпоративного управління. Це один із найважливіших шляхів підвищення ефективності національної металургійної галузі.

Головні переваги великих об’єднань обумовлені також тим, що завдяки консолідації матеріальних, фінансових і інтелектуальних ресурсів формуються незрівнянно більш значні можливості у всіх сферах виробничої і комерційної діяльності, ніж в окремо функціонуючих підприємств. Це, у першу чергу, проявляється в: завантаженні виробничих потужностей; залученні висококваліфікованої робочої сили; нагромадженні власних інвестиційних ресурсів; проведенні і впровадженні у виробництво інноваційних проектів.

Аналізуючи світовий досвід, що єдиний шлях, який веде до формування конкурентоспроможних промислових структур, – концентрація капіталу і виробничих потужностей, їх інтеграція по вертикальному технологічному принципу. Така структурна перебудова металургійного сектору економіки України підвищить ефективність виробництва за рахунок зниження трансакційних витрат і зменшення непрямого оподатковування проміжних продуктів виробництва, підвищить конкурентоспроможність продукції і дозволить українським виробникам металопродукції мобільно адаптуватися до ринку, що глобалізується [1].

Література
  1. Світові процеси глобалізації та перспективи розвитку гірничо-металургійного комплексу України [Текст] / В. Осипов, В. Точилін, В. Венгер, О. Єрмакова // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. - № 4 (31), 2008. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта;
  2. World Steel Association. – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта