Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Розвиток відновлюваних джерел енергії для підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу України МНСТ з провідними європейськими виробниками вітроенергетичного обладнання

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Розвиток відновлюваних джерел енергії для підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу України

Мусієнко О.О., студентка

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”


Однією з найгостріших проблем сьогодення є використання альтернативних джерел енергії. На мій погляд використання ВДЕ( відновлювальні джерела енергії) – це енергетичне майбутнє промисловості. Україна має значний потенціал в цій галузі, що в майбутньому може стати запорукою лідируючого місця України в світовій енергетиці. Виходячи з необхідності енергетичної безпеки, у Європейському Союзі прийняте рішення про те, що у 2020 році поновлюваною має бути щонайменше 20% енергії. В Україні планується лише 4% до 2030 року.

Яскравим прикладом вдалого використання ВДЕ є офісний центр у провінції Шаньдун (Китай) який функціонуватиме автономно за рахунок використання відновлюваних джерел енергії, (сонячної енергії - дах та фасад бізнес-центру вкрито сонячними панелями). Провідними країнами в освоєнні енергії вітру є США, Німеччина й Данія.

Найбільшими перешкодами для розвитку ВДЕ в Україні є:

• недостатня державна підтримка,
  
• нестача інвестицій,
  
• зношеність технічних фондів,
  
• низькі тарифи.
  

Ці фактори унеможливлюють повноцінну заміну та модернізацію мереж централізованого теплопостачання і, як наслідок, неефективність та витратність, що значно перевищує європейські норми, залишаються незмінними. Сьогодні генерація електроенергії відбувається переважно за рахунок низько-ефективних вугільних та атомних електростанцій (сучасна високоефективна генерація на природному газі ще не використовувалась в Україні через брак коштів та недостатню поінформованість виробників). Більш того, промисловість орієнтується на швидке зростання ринку, не надаючи належної уваги проектам з підвищення енергоефективності.

Розвиток ВДЕ надасть можливість створити нові робочі місця, виступити гідним конкурентом на світовому ринку енергетики, забезпечити промисловий та інші сектори України (підраховано, що за нинішнього рівня розвитку вітроенергетики спорудження у «вітряних» (Карпатському, Причорноморському, Приазовському, Донбаському, Західно-Кримському, Східно-Кримському) регіонах України вітрових електростанцій дозволило б покрити ледве не третину потреби електроенергії, яку ми споживаємо), скоротити викиди в атмосферу, зменшити споживання енергії шляхом впровадження заходів з енергоефективності та скоротити викиди при виробництві, транспортуванні та переробці нафти і газу та ін.

Для розвитку відновлювальної енергетики в Україні необхідно:

• впровадження складних проектів на лініях електропередач, включаючи диспетчеризацію навантаження, експлуатацію та управління системою та енергоринком,
  
• залучення іноземних інвестицій (провідні світові компанії інвестують в альтернативні джерела енергії, Європейський союз визначає орієнтири для збільшення частки відновних джерел енергії),
  
• використання гібридних джерел живлення - вдень енергія генерується з сонячного світла, а вночі у разі потреби вмикається ”традиційне” живлення.
  

Не слід також забувати, що альтернативна енергетика - високотехнологічна галузь, тому потребує залучення великих наукових і технологічних ресурсів. Необхідне проведення конференцій і круглих столів(при участі представників громадських організацій, наукових установ, органів державної влади та експертів 21 червня 2008 р. відбувся круглий стіл на тему «Поновлювальні джерела енергії: шлях до енергетичної незалежності та екологічної безпеки України»), затвердження нових законопроектів, щодо розвитку енергетики України.

Не можна забувати: відновлювана енергетика - запорука енергетичної безпеки України.

Список використаної літератури:

1. Щоденна всеукраїнська газета «День», №6, середа, 16 січня 2008.
   
2. Національне агентство екологічних інвестицій України – режим доступу - ссылка скрыта
   
3. Руденко Л.Г., Лісовський С.А. Природно-ресурсний потенціал економічного зростання в Україні // Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. – К.: Либідь, 2002. – С. 57-74.
   

МНСТ з провідними європейськими виробниками вітроенергетичного обладнання

Нараєвський С.В., асистент,

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”


У березні 2006 р. Кабінетом міністрів України була затверджена стратегія розвитку енергетики України до 2030 р. Вона передбачає до 2030 року інвестиції у розмірі 1 045 млрд. грн., а за період 2006-2010 рр. – 158,2 млрд. грн. (в цінах 2005 р.). Найбільший обсяг інвестиційних ресурсів має бути вкладено у нафтогазовий комплекс (303,3 млрд. дол. до 2030 р. та 65,6 млрд. грн. за період 2006-2010 рр.), вугільну промисловість (221,7 млрд. грн. та 42,4 млрд. грн. відповідно), ядерну енергетику (208,2 млрд. грн. та 11,6 млрд. грн.) і теплову енергетику (183,4 млрд. грн. та 16,7 млрд. грн.).

Поряд з цим передбачається знизити енергоємність ВВП з 0,48 кг у. п. у 2005 р. до 0,24 кг у. п. у 2030 р. (у 2 рази) в першу чергу за рахунок енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергії. Важко пояснити яким чином цього можна досягти, оскільки у даній стратегії не зазначаються, як необхідні обсяги фінансування, так і джерела надходження коштів [1]. В той же час, провідні країни світу, активно розвивають різні напрями альтернативної енергетики, а традиційні види енергетики переводять на більш сучасні технології, або поступово скорочують виробничі потужності.

За оцінкою Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) до 2020 р. відновлювальна енергетика має стати третім сектором світової економіки за обсягом виробленої продукції – 1,6 трлн. євро (2,4 трлн. дол.), після автомобільної та електротехнічної індустрії. У 2007 р. обсяг виробленої продукції становив 630 млрд. дол. Найбільші виробники: Німеччина, США, Японія та Китай. За показниками на душу населення лідерами є Данія та Німеччина [2].

Одним з найбільш перспективних напрямів розвитку альтернативної енергетики є використання енергії вітру. За останні 5 років темпи розвитку галузі становили 15-30%. У 2008 р. – 29,02% і навіть у кризовому 2009 р. за попередніми оцінками – 15,52%. До п’ятірки світових лідерів за встановленою потужністю відносяться США (33 170 МВт за підсумками 2009 р.), Німеччина (25 000 МВт), Китай (22 500 МВт), Іспанія (18 263 МВт) та Індія (11 587 МВт). Найвищі темпи розвитку галузі у Китаї. За останні п’ять років вони перевищують 100% на рік і в 2010-2011 рр. за встановленою потужністю вітроагрегатів Китай може вийти на перше місце у світі. За часткою виробленої вітрової електроенергії (е/е) лідерами є Данія (19,1% від загальних обсягів виробництва е/е) та Іспанія (11,1%) у 2008 р. В Україні встановлена потужність вітроагрегатів складала 90 МВт у 2008 р., що відповідало 33-й позиції у світовому рейтингу [3].

Європейські лідери вітрової енергетики (Німеччина та Данія) почали відчувати дефіцит вільних земельних площ для розміщення нових вітроагрегатів. Це призводить до більш активного намагання їхніх компаній вийти на ринки інших країн, в першу чергу європейських, та до розвитку офшорної вітроенергетики.

Серед найбільш вагомих проектів можна назвати наступні: в Німеччині розроблений комплексний план з будівництва 40 офшорних вітропарків загальною площею близько 100 км², а у найближчі 5 років має розпочатись будівництво 25 офшорних вітроелектростанцій (22 в Північному та 3 в Балтійському морі); німецькі компанії RWE, E.on та Siemens виграли тендер на спорудження офшорних вітроелектростанцій у Великобританії (загальною потужністю – 32 ГВт, заплановані інвестиції – 110 млрд. євро, термін будівництва 2013-2020 рр.). Вони мають забезпечити до 25% потреби Великобританії в е/е.

Проведені дослідження Міжгалузевим науково-технічним центром вітроенергетики при Національній академії наук України підтвердили, що в Україні є значні території з високим вітровим енергетичним потенціалом . На цих територіях пристрої потужністю 2 МВт і більше можуть працювати з показниками 35-40% своєї номінальної потужності, що є в 1,5-2 рази вище середньосвітового показника [2].

На сьогодні пристрої потужністю 2 МВт є найбільш поширеними (понад 60% встановлених агрегатів у Німеччині у 2007-2008 рр.), але зараз відбувається поступовий перехід на більш потужні агрегати – 3-5 МВт [4].

Виробники з Німеччини та Данії планують переносити виробництво вітроагрегатів потужністю до 2 МВт в інші країни; значна кількість ТНК, ТНБ та міжнародних організацій готові інвестувати кошти у розвиток вітроенергетики, що підтверджує доцільність розвитку даного напряму в Україні.

Список використаних джерел:

1. Енергетична стратегія України на період до 2030 року. [Електронний ресурс] htpp://zakon.rada.gov.ua/signal/kr06.145a.doc.

2. Міжгалузевий науково-технічний центр енергетики. [Електронний ресурс] htpp://www.windpower.net.ua.

3. The European Wind Energy Association [Електронний ресурс] htpp://www.ewea.org.

4. Bundesverband Wind Energy e.V. [Електронний ресурс] htpp://www.wind-energie.de.