Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Науково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності авіабудівельної галузі україни Інвестиційне співробітництво між Україною і Польщею

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АВІАБУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Геєць І.О., аспірант

Національний авіаційний університет Інститут економіки та менеджменту

Кафедра міжнародної економіки


На даний момент літаки та вертольоти роблять більше 20 країн світу. Аналіз даних по авіаракетно-космічні промисловості (АРКП) показує, що різні країни, навіть промислово розвинені, значно відрізняються і за обсягом виробництва авіаційної та ракетно-космічної техніки, і за кількістю фірм, які беруть участь у цьому виробництві. За числом найбільших фірм у галузі та обсягами їх продажу з великим відривом лідирують США та країни західної Європи 4.

Намагаючись сприяти розвитку високотехнологічних галузей економіки, уряд в березні 2007 року прийняв рішення щодо створення державного авіабудівного концерну "Авіація України", об'єднавши розробників і виробників авіаційної техніки у єдиний комплекс з централізованим управлінням, щоб забезпечити реалізацію науково-технічної, виробничої та економічної політики, спрямованої на досягнення авіабудівним комплексом України конкурентних переваг на світовому ринку сучасних зразків авіаційної техніки 3.

Разом з тим, створений у березні 2007 році на базі окремих авіаремонтних і авіаційних підприємств державний авіабудівельний концерн „Авіація України” повинен був забезпечити подальшу консолідацію фінансово-промислового потенціалу для впровадження нових перспективних проектів в галузі літакобудування та підвищення якості надання авіаційних робіт і послуг 2.

В 2008 році з метою створення сприятливих умов для ефективного використання виробничого, науково-технічного потенціалу авіаційних підприємств Кабінет Міністрів України постановив, виключити із складу державного авіабудівного концерну "Авіація України" 6 підприємств.

Державний авіабудівний концерн "Авіація України" був перейменований у Державний авіабудівний концерн "Антонов". І на цей час концерн "Антонов" включає в себе: державне підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О. К. Антонова"; Харківське державне авіаційне виробниче підприємство; державне підприємство "Київський авіаційний завод "Авіант"; державне підприємство "Завод 410 цивільної авіації" 6.

Міжнародне співробітництво з багатьма країнами світу і на даний момент залишається для АНТК одним із стратегічних напрямків діяльності. За останній час до числа найбільш перспективних проектів відносяться:

1. Програма середнього військово-транспортного літака короткого зльоту та посадки Ан-70. Виробництво двох серійних зразкiв зараз веде київський завод «Авіант» в кооперації з іншими підприємствами України і РФ 1.

2. Програма впровадження нового 52-місцевого регіонального пасажирського літака Ан-140. Серійне виробництво літаків Ан-140 і Ан-140-100 налагоджене на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві та на підприємстві HESA, м. Ісфахан (Іран), а також на ЗАТ "Авіакор-авіаційний завод", м. Самара (РФ). Постачання серійних літаків Ан-140 дозволило українським авіакомпаніям почати оновлення парку та забезпечити виконання на сучасному рівні перевезень на регіональних авіалініях.

3. Програма нового пасажирського регіонального літака Ан-148 з двома двоконтурним турбореактивних двигунами. Літак Ан-148 призначений для перевезення 70-80 пасажирів на регіональних і малонавантажених близьких магістральних авіалініях з високою регулярністю польотів довжиною до 7000 км, а також в ділових (адміністративних) варіантах на великі - до 11000 км дальності, в широкому діапазоні кліматичних умов, на аеродромах зі слабкою міцністю покриття злітно-посадочної смуги, гірських, розташованих на висотах до 3000м .

Також ведуться роботи по розробці та модернізації китайських транспортних літаків Y5, Y8F600, FRJ21( 80 місць) на базі літаків АН-2 та АН-12. Що ж стосується нових проектів, то тут, так само, основними партнерами залишається Росія та КНР, а також налагоджуються відносини з нашими партнерами з Польщі та Італії. Разом з партнерами з Польщі та Італії планується спільна розробка адміністративного літака для VIP пасажирів АН-152, та багатоцільового літака на 30 пасажирів, або 3 т. вантажу АН-128 5.

Список використаних джерел:

1. Закон України „Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні" від 12.07.2001р.//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №50. - С.261-262.
   
2. Постанова Кабінету Міністрів "Питання державного авіабудівного концерну "Авіація України"" від 30 жовтня 2008 року №1014.
   
3. ion.com.ua/.
   
4. ссылка скрыта.
   
5. ссылка скрыта.
   

Інвестиційне співробітництво між Україною і Польщею

Гераськова О.О., УС-91, НТУУ «КПІ»


Характерними рисами стану українсько-польських міждержавних відносин на даному етапі є висока інтенсивність двостороннього діалогу на найвищому рівні, активна робота розгалуженої мережі постійних ссылка скрыта розвиток нових та вдосконалених форм співпраці. У 2008 році розпочато розробку інноваційних та системних форматів двосторонньої співпраці, які повинні відповідати сучасному високому рівню стратегічного партнерства між двома країнами. За останні три роки двостороння торгівля з Польщею виросла з 2,5 млрд. дол. США (за 2005 р.) до 7 млрд. дол. США (за 2008 р.). При цьому, Польща піднялася з п’ятого на третє місце серед найбільших торговельно-економічних партнерів України (після Росії і Німеччини). За цей час більше, ніж у 3,5 рази зросли обсяги польських інвестицій в українську економіку і зараз вони становлять вже близько 800 млн. дол. США [4].

Інвестиційне співробітництво між Україною і Польщею продовжує активно розвиватись, не зважаючи на те, що економіка обох країн все ще відчуває на собі сильний вплив світової економічної кризи.

Таблиця 1. Динаміка українсько-польської інвестиційної співпраці [3]

	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	6 міс. 2009
З РП до України, тис. дол. США	69 298	98 419	153 316	179 484	224 000	366 000	670 500	694 700	851 800
З України до РП, тис. дол. США	343	328	350	293	21 300	24 200	30 100	469 900	46 900

За даними Держкомстату України, станом на 1 січня 2009 року загальний обсяг капіталу польських інвесторів в Україні зріс на 22,6% і становить 851,8 млрд. дол. США (2,2% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україні). Традиційно найбільший обсяг інвестицій скеровано в обробну промисловість (рис.1). Серед регіонів лідерами є західні області України та місто Київ.

Найвагомішими польськими інвестиціями є:

• Фабрика будівельної кераміки «Церсаніт»;
  
• Фабрика паркету «Барлінек»;
  
• Меблева фабрика «Новий Стиль»;
  
• Фабрика упаковки «Кен-Пак»;
  
• Фабрика автозапчастин «Інтер-Гроклін»;
  
• М’ясокомбінат «ПКМ Дуда»;
  
• Банк «Кредо»;
  
• «Полюс-банк»
  

За даними Держкомстату України, на 1 липня 2009 р. українські інвестиції в польській економіці становили 46,9 млн. дол. США (0,8% від загального обсягу українських інвестицій закордоном. Водночас обсяг реальних українських інвестицій у Польщі, яких з різних причин не врахувала місцева статистика, вже перевищив 1 млрд. дол. США. У даний час у Польщі функціонує щонайменше десяток підприємств з українським капіталом.

Найвагомішими українським інвестиційними проектами в Республіці Польща є:

• Варшавський автомобільний завод (інвестор – «Авто-ЗАЗ»);
  
• Металургійний комбінат «Гута Ченстохова» (інвестор – «ІСД»);
  
• Суднобудівельний завод «Сточнє Гданське» (інвестор – «ІСД»);
  
• Металотрейдер «Центросталь Бидгощ» (інвестор – «УГКМ») [1].
  

Незважаючи на досить широкі перспективи, що відкриваються у Польщі перед закордонним інвесторами, обсяги інвестицій з України в Польщу поки що залишаються незначними і низькодиверсифікованими. Причинами незначного інвестування українського капіталу в польську економіку є: брак ресурсів у вітчизняних підприємствах; недостатнє вивчення польського ринку; недооцінка перспектив ведення спільного бізнесу; обмеження на трансферт капіталу з України в інші країни.

Література:

1. Інвестиційне співробітництво Україна-Польща (2001-перше півріччя 2009 р.): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта
   
2. Міністерство економіки України. Офіційний сайт. Режим доступу: ссылка скрыта
   
3. Державний комітет статистики України. Офіційний сайт. Режим доступу: ссылка скрыта.