Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Секція 4.
Науково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентноспроможності промислового комплексу України
структурних деформацій в економіці України на конкурентноспроможність
Аміров З.Я.
Національній технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Конкурентоспроможність як узагальнена економічна категорія характеризує економічну ситуацію, включаючи проектні, виробничі, розподільні і споживацькі аспекти результатів економічної діяльності. Конкурентоспроможність властива всім елементам економічної системи, проте, виявляється в ситуаціях конфлікту, результатом якого повинен стати перерозподіл ринку.
Структурні пропорцій економічної системи будь-якої країни безпосередньо визначають ефективність її економічного розвитку та конкурентоспроможність в системі світового господарства. Збалансованість галузевих, відтворювальних, секторальних та інших макроекономічних співвідношень забезпечує мобільність економічних ресурсів, а відтак створює передумови для до системної гармонізації структурних чинників економічної динаміки. Україна, згідно дослідженням [1], має здеформовану структуру економіки, за пропорціями наближену до структур бідних країн. Найважливішими відмінностями її структури є надто велика частка сільського господарства, низький розвиток високотехнологічних секторів економіки та значне відставання за часткою фінансових та ділових послуг. На теперішньому етапі розвитку технологічна структура економіки країни представлена ІІІ, ІV і V укладами. В останні роки вона погіршилась: при збільшенні питомої ваги традиційного третього укладу скоротилась частка новітніх інноваційних технологій, що гальмує просування країни на шляху до постіндустріального суспільства. Ці процеси відбуваються на фоні суттєвих змін на світових ринках, основними особливостями яких стають зростаюче насичення науково-інноваційним продуктом (ідеї, патенти, інформація, проекти тощо) і різноманітною інноваційною продукцією (нові конкурентноздатні товари, послуги), а також якісно змінюється характер конкуренції, новою рисою якої є допущення співробітництва конкурентів в розробці та здійсненні інноваційних проектів; виникають нові інноваційно-організаційні структури; нові форми кооперації в сфері проведення науково-дослідних робіт, пов’язаних з індустрією високих технологій. Збереження зазначеної структури економіки є наслідком відсутності в країні реальних структурних реформ. Крім того, важливою особливістю структури економіки є наявність значного потенціалу інноваційно-технологічного розвитку та відсутність і несформованість організаційно-економічних механізмів його реалізації.
Сучасні диспропорції в структурі економіки України є наслідком економічної політики, що мала місце в умовах планової економіки СРСР. В дослідженнях [2,3] виділяють такі основні складові, що формували структурні диспропорції в економіці Україні протягом пострадянського періоду: трансформаційний спад виробництва та посилення на цій основі міжгалузевої розбалансованості економіки; деформація системи внутрішніх цін; інерційність структурних перетворень за умов пасивної ролі держави; зниження рівня науково-технологічної та інноваційної активності підприємств України; екзогенізація економічного розвитку; несумісність макроекономічних регуляторів зі структурно-технологічними особливостями української економіки; відставання у часі та суперечливий характер формування інституційних умов реформування економіки; незбалансований у часі характер реформування окремих ринків та сфер економіки.
Стратегічною метою структурної політики в Україні повинна бути оптимізація структурних пропорцій економіки відповідно до параметрів розвинених країн на основі реалізації потенціалу індустріальної економіки в напрямку активізації чинників якісного економічного зростання, тобто на основі збалансованого розвитку фізичного, людського та природного капіталів. Подальша структурна трансформація економіки України має відповідати стратегічно важливим цілям реалізації національних конкурентних переваг з урахуванням сучасних тенденцій структурних перетворень у розвинених країнах – підвищення ефективності та якісних показників виробництва на основі пріоритетного розвитку галузей, які базуються на основі досягнень результатів НТП. Реалізація цієї стратегічної мети має відбуватися через формування інноваційної і водночас соціально орієнтованої моделі економічного розвитку, створення ефективної ринкової системи, адаптованої до викликів світових ринків через подальше якісне трансформування економічних відносин.
Література:
- Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення /За ред. д-ра екон. наук І. В. Крючкової. – К: Основа, 2007. - 488 с.
- Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
- Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Ліанова та ін.; За ред. В.М. Гей ця. – К.: Вища шк., 2003. – 591 с.
НАПРЯМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЦЬОМУ ПРОЦЕСІ
Антонюк К.І., к.е.н.,
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”,
- Приналежність України до індустріально-аграрних держав апріорі має ґрунтуватися на конкурентоспроможності її промислового комплексу. Остання в свою чергу базується на конкурентоздатності окремих підприємств. Актуальність її забезпечення обумовлюється, по-перше, високою експортозалежністю основних галузей промисловості (які у більшості випадків здатні утримувати конкурентні позиції лише завдяки нижчій ціні); по-друге їх неспроможністю задовольнити вимоги внутрішнього ринку (зокрема щодо високих технологій та відповідної продукції).
- Якщо розглядається науково-технічне співробітництво як фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, то, на наш погляд, перш за все мова має вестися про взаємодію заводського сектора науки з її іншими секторами (табл. 1).
Таблиця 1. Характеристика наукових та науково-технічних робіт за секторами науки, 2008 р. (тис. грн.)*
| | за джерелами фінансування | за видами робіт | |||||||||||
| Фінансу-вання, всього | у тому числі за рахунок | Обсяг вико-нання влас-ними си-лами, всього | у тому числі | ||||||||||
| власних коштів | держ-бюд-жету | коштів місцевих бюджетів | позабюд-жет-них фон-дів | коштів замовників | ін-ших дже-рел | фунда-мен-тальні дослід-ження | при-кладні дослід-ження | розробки | науково-технічні послуги | ||||
| підпри-ємств, органі-зацій України | інозем-них джерел | ||||||||||||
| Всього, в т.ч. | 257053,1 | 14853,5 | 11818,5 | 1353,5 | 7,3 | 91614,6 | 137288,1 | 117,6 | 292479,5 | 5708,3 | 11864,3 | 264850,3 | 10056,6 |
| академічний | 10031,2 | 2834,9 | 7156,3 | 40,0 | – | – | – | – | 7764,1 | 4495,9 | 2687,3 | 6,0 | 574,9 |
| галузевий | 239393,5 | 7862,5 | 2768,9 | 1313,5 | 7,3 | 90160,4 | 137263,1 | 17,8 | 277095,1 | 66,2 | 7230,5 | 260819,5 | 8978,9 |
| ВНЗ | 4177,3 | 705,0 | 1893,3 | – | – | 1454,2 | 25,0 | 99,8 | 4139,2 | 1146,2 | 1755,8 | 734,4 | 502,8 |
| заводський | 3451,1 | 3451,1 | – | – | – | – | – | – | 3481,1 | – | 190,7 | 3290,4 | – |
* статистичні дані оброблено автором; розглянуто на прикладі Запорізької обл., яка у 2008 р. є єдиним регіоном з високим рівнем інноваційного потенціалу після групи регіонів (м. Київ, Донецька та Харківська обл.) з дуже високим рівнем
- Якщо говорити про міжнародне науково-технічне співробітництво промислових підприємств, то це має бути або взаємовигідний обмін інформацією та досвідом (зокрема, на засадах бенчмаркінгу), або виконання сумісних проектів, або співпраця в межах транснаціональних корпорацій, або перейняття досвіду на конференціях тощо. Наявні дані щодо цього питання (табл. 2) також підтверджують необхідність налагодження взаємодії між різними секторами науки.
Таблиця 2. Міжнародне співробітництво наукових організацій за секторами науки, 2008 р.*
| | Всього виїздів | Зокрема з метою | Кількість проведених міжнародних конференцій, семінарів тощо | Кількість грантів, отриманих на наукову роботу від міжнародних фондів | Кількість науковців, які користу-валися грантом | |||
| стажування, навчання, підвищення кваліфікації | викла-дацькі роботи | проведення наукових досліджень | участі у міжна-родних семіна-рах, конфе-ренціях тощо | |||||
| Всього, зокрема | 544 | 20 | 24 | 12 | 221 | 3 | 315 | 206 |
| академічний | 5 | – | – | – | – | – | 4 | 1 |
| галузевий | 325 | 2 | 2 | – | – | – | 286 | 37 |
| ВНЗ | 213 | 17 | 22 | 12 | 221 | 3 | 25 | 168 |
| заводський | 1 | 1 | – | – | – | – | – | – |
- Для здійснення науково-технічного співробітництва промислові підприємства мають визначитися із об’єктами та, відповідно до цього, суб’єктами взаємодії. Якщо об’єкт – проблему (застарілість технології, неконкурентоспроможність продукту тощо) – одразу складно виявити, то для цього може бути застосований мозковий штурм, або інші методи групових досліджень. Організацію виконання цього завдання забезпечує зазвичай відділ маркетингу. Він зокрема проводить польові та кабінетні дослідження (первинної – відповідні звіти - та вторинної інформації), наприклад, щодо наявності організацій (національних, іноземних), які мають навички та відповідну базу для вивчення проблеми, тобто визначає суб’єктів взаємодії.
- Не викликає сумніву, що для організації взаємодії між секторами науки необхідна державна підтримка, зокрема щодо формалізації процесу. Окрім цього під час пошуку джерел фінансування значні кошти, необхідні для його реалізації, можна розглядати як інвестиції в інноваційний розвиток.
- Одним з основних чинників успіху все ж таки вважаємо забезпечення відповідної реалізації на підприємстві, зокрема на засадах маркетингового менеджменту.